Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ХУ6/2017/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Цема, Є. В.
Світові тенденції в лікуванні пілонідальної хвороби (епітеліального куприкового ходу) [Текст] / Є. В. Цема // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 7-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (терапия, хирургия)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Анотація: Проаналізовано основні доповіді, представлені на першій міжнародній конференції, присвяченій проблемам лікування пілонідальної хвороби, International Pilonidal Sinus Disease Conference (Берлін, 23 вересня 2017 р.). Окреслено основні тенденції та перспективи розвитку пілонідальної хірургії. Наведено сучасні дані щодо епідеміології, етіопатогенезу та класифікації пілонідальної хвороби. Висвітлено результати лікування пілонідальних кіст з використанням таких сучасних методів, як Gips-technique, Lord-Millar technique, EPSiT, операція Bascom II (cleft-lift), rhombic flap (Limberg, Dufourmentel, Webster), Karydakis, склеротерапія тощо. Сучасні принципи пілонідальної хірургії — off-midline closure, cleft-lift, tissue-safe technique
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Король, С. О.
Наукове обгрунтування оптимальної схеми евакуації поранених з тяжкою бойовою травмою кінцівок на основі патофізіологічних змін показників гомеостазу [Текст] / С. О. Король // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 17-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ПРОНИКАЮЩИЕ -- WOUNDS, PENETRATING (патофизиология)
ТРАНСПОРТИРОВКА БОЛЬНЫХ -- TRANSPORTATION OF PATIENTS (методы)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (патофизиология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Анотація: Мета роботи — науково обґрунтувати оптимальні схеми евакуації поранених з тяжкими бойовими травмами кінцівок (БТК) на основі клінічно-статистичного аналізу змін показників гомеостазу на етапах медичної евакуації (ЕМЕ). Матеріали і методи. Загальний масив дослідження становили 378 поранених з БТК, які отримали ушкодження під час антитерористичної операції в період з квітня 2014 до лютого 2015 рр. Середній вік поранених — (33,18 ± 4,21) року. Поранених розподілили на три групи залежно від особливостей проходження ЕМЕ: група 1 — 162 поранених, яким медичну допомогу надавали на всіх ЕМЕ, група 2 — 170 поранених, яким допомогу надавали при скороченні одного ЕМЕ, група 3 — 46 поранених, яким допомогу надавали при скороченні двох ЕМЕ. Групи були порівнянними (p 0,05) за віком, статтю, травмогенезом, клінічно-нозологічною структурою, тяжкістю та характером вогнепальних поранень, ушкодженими сегментами кінцівок, а масив дослідження був репрезентативним. Контрольну групу становили 35 здорових військовослужбовців відповідного віку, у яких визначення показників проводили у стані фізіологічного спокою. Патофізіологічну оцінку показників гомеостазу як відповідь на БТК здійснювали за 26 загальноклінічними, біохімічними показниками та показниками дихально-циркуляційних розладів одразу після надходження поранених у протишокову палату або в операційну на етапах медичної евакуації. Дихально-циркуляційні зміни у пацієнтів визначали методом інтегральної реографії тіла за М. І. Тищенком (1973). Результати та обговорення. У поранених з тяжкою БТК у групі 1 після надання допомоги на попередніх етапах та надходження на ЕМЕ ІV рівня відбувалася поступова нормалізація показників гомеостазу, в групі 2 — спостерігалася позитивна тенденція змін показників на помірні, в групі 3 — показники свідчили про тяжкі розлади з тенденцією до погіршення, що в 6 випадках призвело до смерті поранених. Висновки. За результатами клінічно-статистичного аналізу установлено, що послідовне надання травматологічної допомоги на ЕМЕ шляхом своєчасно виконаних операційних втручань та протишокових заходів на тлі збереження резервних сил організму сприяло поліпшенню стану за рахунок поступової зміни дихально-циркуляційних розладів з тяжких на помірні. Надання допомоги пораненим з тяжкими БТК за скороченою схемою евакуації призводить до погіршення стану з вкрай тяжкими та незворотними дихально-циркуляційними змінами на тлі зниження разової і хвилинної продуктивності серця з тенденцією до серцево-судинної та дихальної недостатності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мішалов, В. Г.
Тяжкість за TG13 та патогістологічні форми гострого калькульозного холециститу у хворих на ішемічну хворобу серця [Текст] / В. Г. Мішалов, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (классификация, осложнения)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения)
Анотація: Мета роботи — визначити тяжкість гострого калькульозного холециститу (ГКХ) за класифікацією TG13 та його патогістологічні форми у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з різним функціональним класом (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН). Матеріали і методи. Обстежено 166 хворих з ГКХ (78 (47,0 %) жінок і 88 (53,0 %) чоловіків віком від 55 до 82 років (у середньому (70,1 ± 0,5) року) з терміном захворювання до 72 год. Пацієнтів розподілили на групи. В основну групу було залучено 107 хворих з ГКХ та ІХС, у групу порівняння — 59 хворих з ГКХ без ознак ІХС. За гендерними показниками, віком та індексом маси тіла групи статистично значущо не відрізнялися. ФК ХСН оцінювали відповідно до класифікації Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA), ФК стенокардії — за класифікацією робочої групи експертів ВООЗ (1979). Для оцінки ступеня тяжкості ГКХ використовували класифікацію Токійського консенсусу з гострого холециститу (ТG13) Результати. В основній групі тяжкість ГКХ статистично значущо (р = 0,024) відрізнялася від такої в групі порівняння за рахунок більшої частки хворих з класом ІІІ (27,1 % проти 15,3 %) і класом ІІ (38,3 % проти 28, 8 %) і меншою часткою хворих із класом І — (34,6 % проти 55,9 %). Частота катаральної, флегмонозної та гангренозної форм ГКХ в основній групі становила відповідно 43,0, 27,1 і 22,9 % проти 66,1, 23,7 і 10,2 % у групі порівняння (р = 0,005). Тяжкість ГКХ за ТG13 корелювала з розподілом пацієнтів за патогістологічними формами ГКХ (r = 0,495 в основній групі, r = 0,595 у групі порівняння) та ФК за NYHA (r = 0,595). Висновки. Розподіл пацієнтів з ІХС за тяжкістю ГКХ за класифікацією ТG13 засвідчив більшу частку осіб із тяжким і помірно тяжким перебігом захворювання порівняно з пацієнтами без ІХС. Тяжкість ГКХ у хворих на ІХС помірно корелювала з тяжкістю патогістологічних форм запалення стінки жовчного міхура (r = 0,495). Як при легкому перебігу ГКХ, так і при помірно тяжкому, деструктивні форми траплялися частіше (47,4 %) порівняно з хворими без ознак ІХС (24,0 %, р = 0,008). ФК ХСН у хворих на ІХС прямо пропорційно корелював з тяжкістю ГКХ і патогістологічних змін у стінці жовчного міхура
Дод.точки доступу:
Кондратенко, С. О.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Криофиксация резектабельной протоковой аденокарциномы поджелудочной железы [Текст] / А. И. Дронов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 27-34. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION (методы)
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
Анотація: Цель работы — определить градиент изменений температуры в резектабельной солидной злокачественной опухоли поджелудочной железы (ПЖ) при проведении криофиксации на дискретных глубинах (3, 8, 13 и 18 мм) от рабочей поверхности криоаппликатора в зависимости от локализации опухоли; количественно оценить характер морфологических изменений опухолевой ткани в точках измерения температур. Материалы и методы. В 2015 — 2016 гг. криофиксацию резектабельной солидной опухоли ПЖ с классическим вариантом резекции выполнили у 21 пациента (8 (38,1 %) женщин,13 (61,9 %) мужчин, средний возраст составил (61,6 ± 2,1) года). Криофиксацию опухоли, которая локализовалась в головке ПЖ, осуществили у 14 лиц, опухоли, которая локализовалась в теле ПЖ, — у 6, опухоли, которая локализовалась в хвосте ПЖ, — у 1. У всех больных был подтвержден гистологический тип опухоли — протоковая аденокарцинома. Криофиксацию выполняли двойным циклом с помощью универсальной криохирургической установки «Крио-Пульс» (Украина) с использованием криоаппликатора диаметром 30 мм. Период заморозки как первого, так и второго цикла составлял 10 мин, период оттаивания всегда был самопроизвольный. При проведении криофиксации температуру в опухоли ПЖ на дискретных глубинах (3, 8, 13 и 18 мм) регистрировали разработанным измерительным интраоперационным термопарным 4-канальным комплексом (КИИТ-4). Подсчет доли опухолевых клеток (ОК) с необратимыми изменениями и определение наличия/отсутствия тромбозов в сосудах гемомикроциркуляторного русла опухолевой ткани проводили при помощи программного обеспечения Quick Photo Micro 2.3. Изучали влияние локализации опухоли ПЖ в проксимальном и дистальном ее отделе на уровень достижения средних температур в диапазоне минусовых значений на глубине 3, 8, 13 и 18 мм во время криофиксации. Исследовали корреляционную связь между показателем достигнутых средних температур в опухоли и долей необратимо поврежденных ОК на изучаемых глубинах. Результаты и обсуждение. Средняя температура в конце 10-й минуты периода заморозки второго цикла криофиксации при локализации резектабельной опухоли ПЖ в проксимальном ее отделе по показателям термопары Т1 (на глубине 3 мм) составила (–54,7 ± 3,0) °C, Т2 (8 мм) — (–30,2 ± 2,2) °C, Т3 (13 мм) — (–12,9 ± 1,7) °C, Т4 (18 мм) — (2,3 ± 2,1) °C, при локализации в дистальном отделе железы — соответственно (–70,1 ± 1,3), (–41,4 ± 1,5), (–20,5 ± 1,0) и (–6,7 ± 1,7) °C, что статистически значимо (p 0,001) ниже, чем средняя температура при локализации опухоли в проксимальном отделе железы. Доля ОК с необратимыми деструктивными изменениями коррелировала (R
Мета роботи — визначити градієнт змін температури в резектабельній солідній злоякісній пухлині підшлункової залози (ПЗ) при проведенні кріофіксації на дискретних глибинах 3, 8, 13 та 18 мм від робочої поверхні кріоаплікатора залежно від локалізаціїї пухлини; кількісно оцінити характер морфологічних змін у точках вимірювання температур. Матеріали і методи. У 2015 — 2016 рр. кріофіксацію резектабельної солідної пухлини ПЗ з класичним варіантом резекції виконали у 21 пацієнта (8 (38,1 %) жінок, 13 (61,9 %) чоловіків, середній вік становив (61,6 ± 2,1) року). Кріофіксацію пухлини, яка локалізувалася в головці залози, здійснили у 14 осіб, пухлини, яка локалізувалася в тілі ПЗ, — у 6, пухлини, яка локалізувалася у хвості ПЗ, — в 1. У всіх хворих було підтверджено гістологічний тип пухлини — протокова аденокарцинома. Кріофіксацію виконували подвійним циклом за допомогою універсальної кріохірургічної установки «Кріо-Пульс» (Україна) з використанням кріоаплікатора діаметром 30 мм. Період заморозки як першого, так і другого циклу становив 10 хв, період відтавання завжди був спонтанний. При проведенні кріофіксації температуру в пухлині ПЗ на дискретних глибинах (3, 8, 13 та 18 мм) реєстрували розробленим вимірювальним інтраопераційним термопарним 4-канальним комплексом (КВІТ-4). Підрахунок частки пухлинних клітин (ПК) з незворотними змінами та визначення наявності/відсутності тромбозів у судинах гемомікроциркуляторного русла пухлинної тканини проводили за допомогою програмного забезпечення Quick Photo Micro 2.3. Вивчали вплив локалізації пухлини ПЗ у проксимальному і дистальному її відділі на рівень досягнення середніх температур у діапазоні мінусових значень на глибинах 3, 8, 13 і 18 мм під час кріофіксації. Досліджували кореляційний зв’язок між показником досягнутих середніх температур у пухлині і часткою незворотно пошкоджених ПК на глибинах, які вивчали. Результати та обговорення. Середня температура в кінці 10-ї хвилини періоду заморозки другого циклу кріофіксації при локалізації резектабельної пухлини ПЗ у проксимальному її відділі за показником термопари Т1 (на глибині 3 мм) становила (–54,7 ± 3,0) °C, Т2 (8 мм) — (–30,2 ± 2,2) °C, Т3 (13 мм) — (–12,9 ± 1,7) °C, Т4 (18 мм) — +(2,3 ± 2,1) °C, у пухлинах, які локалізувалися в дистальному відділі ПЗ, — відповідно (–70,1 ± 1,3), (–41,4 ± 1,5), (–20,5 ± 1,0) і (–6,7 ± 1,7) °C, що статистично значущо нижче (p 0,001), ніж середня температура при локалізації пухлини в проксимальному відділі залози. Частка ПК з незворотними деструктивними змінами корелювала (R
Дод.точки доступу:
Дронов, А. И.
Хоменко, Д. И.
Земсков, С. В.
Бакунец, П. П.
Козачук, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крикун, М. С.
Оптимізація хірургічної тактики при лікуванні гострого панкреатиту у світлі класифікації Атланта 2012 [Текст] / М. С. Крикун // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 37-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (классификация, осложнения, хирургия)
Кл.слова (ненормовані):
Классификация острого панкреатита Атланта 2012
Анотація: Мета роботи — оптимізувати хірургічну тактику лікування гострого панкреатиту шляхом ранньої діагностики та прогнозування його місцевих ускладнень. Матеріали і методи. Обстежено 62 пацієнтів, у яких було діагностовано місцеві ускладення. Хворих розподілили на дві групи: основну — 30 пацієнтів, обстежених та пролікованих у 2014 — 2016 рр., яким за показаннями провели комп’ютерну томографію з використанням класифікації гострого панкреатиту Атланта 2012, і групу порівняння — 32 пацієнти, проліковані у 2011 — 2013 рр., у яких для діагностики, окрім клініко-лабораторних методів, використовували ультразвукове дослідження та класифікацію Атланта 1992. В обох групах переважали чоловіки: 19 (63,33 %) та 24 (75,00 %) відповідно в основній групі та групі порівняння. Середній вік в основній групі становив (46,13 ± 2,17) року, в групі порівняння — (45,47 ± 2,92) року. В обох групах переважали особи віком до 60 років. За консервативним медикаментозним лікуванням групи не відрізнялися. Результати та обговорення. Із місцевих ускладнень гострого панкреатиту частіше траплявся відмежований некроз — 7 (38,89 %) випадків, дещо рідше (по 5 (27,78 %) випадків) — гостре некротичне скупчення та відмежований некроз з ознаками інфекції. Панкреатичну псевдокісту зафіксували у 5,55 % випадків. Переважали інкапсульовані форми, які виникали пізніше ніж через 4 тиж захворювання. В основній групі було проведено 20 (70,0 %) операцій, у групі порівняння — 27 (84,38 %). Висновки. Впровадження класифікації Атланта 2012 та на її основі етапного комп’ютерно-томографічного обстеження в комплексі з клініко-лабораторною оцінкою дає змогу своєчасно діагностувати місцеві ускладнення гострого панкреатиту і коригувати лікувальну тактику в бік відтермінування хірургічного втручання чи своєчасного використання малоінвазивних методик
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kazimzade, C. R.
Evaluation of clinical severity of patents with acute pancreatitis in the emergency department [Текст] / C. R. Kazimzade // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 41-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика)
Анотація: The aim — to study clinical features and diagnostic approaches in patients with acute pancreatitis in the emergency department. Materials and methods. Retrospective evaluation of patients (age ≥ 18) who were diagnosed as acute pancreatitis in Baku City Hospital N3 between 2013 and 2016 years was performed. Results. Among the patients were 31 (50.8 %) men and 30 (49.2 %) women, the average age was 60.6 ± 15.4 years. Abdominal pain and nausea were common complaints at the time of admission. Clinically, 32 (61.5 %) patients were mild and 20 (38.5 %) were severe. The computed tomography severity index (CTSI) was assessed in these patients. The sensitivity, specificity, positive predictive value, negative predictive value (90 %, 97 %, 95 %, 94 %) were calculated for CRSI 3 patients for severity of pancreatitis. 50 (82 %) patients were hospitalized. There was a correlation between CTSI and duration of hospitalization in these patients (p= 0.001, r = 0.497). Conclusions. Early detection of clinical severity may provide an effective treatment approach because the acute pancreatitis clinic has different characteristics and variability. Early detection of a computed tomographic index of severity in acute pancreatitis in emergency departments contributes to an adequate choice of treatment tactics and a forecast of the duration of hospitalization of patient
Мета роботи — вивчити клінічні особливості й діагностичні підходи у хворих з гострим панкреатитом у відділенні невідкладної допомоги. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження пацієнтів віком ≥ 18 років, у яких був діагностований гострий панкреатит, госпіталізованих у міську клінічну лікарню № 3 м. Баку в період між 2013 і 2016 р. Результати та обговорення. Серед хворих були 31 (50,8 %) чоловік і 30 (49,2 %) жінок, середній вік — (60,6 ± 15,4) року. Біль у животі і нудота були поширеними скаргами під час прийому. Клінічний стан у 32 (61,5 %) хворих був помірно тяжким, а у 20 (38,5 %) хворих — тяжким. У всіх цих хворих був визначений комп’ютерно-томографічний індекс тяжкості (КТІТ). У хворих з КТІТ 3 були визначені чутливість, специфічність, позитивне і негативне прогностичне значення (90 %, 97 %, 95 %, 94 % відповідно). 50 (82 %) пацієнтів були госпіталізовані. Спостерігалася кореляція між КТІТ і тривалістю госпіталізації (p = 0,001; r = 0,497). Висновки. Використання інформативних методів діагностики у відділеннях невідкладної допомоги сприяє точній і швидкій діагностиці гострого панкреатиту. Раннє визначення комп’ютерно-томографічного індексу тяжкості при гострому панкреатиті у відділеннях невідкладної допомоги сприяє адекватному вибору тактики лікування та прогнозу тривалості госпіталізації хворих
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перкутанне дренування рідинних скупчень під ультразвуковим контролем при гострому некротичному панкреатиті [Текст] / О. І. Дронов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 47-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, терапия, хирургия)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ЖИДКОСТИ И СЕКРЕТЫ (ВНЕШ) -- FLUIDS AND SECRETIONS (NON MESH)
Анотація: Мета роботи — проаналізувати ефективність перкутанного дренування рідинних скупчень у різні фази гострого панкреатиту та дослідити вплив дренування на вияви синдрому системної запальної відповіді. Матеріали і методи. Проведено аналіз лікування 81 хворого на гострий панкреатит середнього і тяжкого ступеня. Пацієнтів розподілили на групи відповідно до терміну дренування рідинних скупчень (група А (n = 32) — у ферментативну фазу гострого панкреатиту (до 7-ї доби), група Б (n = 33) — у реактивну фазу (6 — 15-та доба), група В (n = 16) у фазу секвестрації (пізніше 14-ї доби)). Дренування рідинних скупчень проводили під ультразвуковою навігацією за Сельдингером. Результати та обговорення. Малоінвазивні дренувальні втручання були кінцевим методом лікування у 55,6 % хворих на гострий панкреатит (у 49,3 % — при стерильному гострому некротичному панкреатиті, у 6,2 % — при інфікованому). Застосування малоінвазивних втручань дало змогу відкласти традиційне хірургічне втручання пізніше 21-ї доби у 71,8 % хворих. У групі, де дренування виконували в пізню фазу захворювання, більша частина хворих потребували хірургічного втручання порівняно із хворими, яким дренування проводили в ранню та проміжну фазу (62,5 % проти 42,4 і 25 % відповідно; р = 0,039). Статистично значуще зниження гіпертермії (з (38,26 ± 0,55) до (37,70 ± 0,55) °С, р 0,01), лейкоцитозу (з (11,79 ± 2,98) до (9,34 ± 2,40) · 109 /л; р 0,01), лейкоцитарного індексу інтоксикації Кальф-Каліфа (з 7,15 ± 5,11 до 4,66 ± 3,1; р 0,01), збільшення абсолютної кількості лімфоцитів (з 882,49 ± 415,35 до 1026,94 ± 330,20; р
Дод.точки доступу:
Дронов, О. І.
Ковальська, І. О.
Задорожна, К. О.
Горлач, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати проведення оперативних втручань із застосуванням сітчастих алотрансплантатів у пацієнтів з паховими грижами [Текст] / В. Г. Мішалов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 55-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета роботи — встановити причини незадовільних результатів лікування пацієнтів з паховими грижами та розробити рекомендації щодо профілактики ускладнень і поліпшення результатів лікування в таких хворих. Матеріали і методи. У 2003 — 2017 рр. прооперовано 1661 пацієнта з паховими грижами, з них 1477 (88,9 %) чоловіків, 184 (11,1 %) жінки віком від 16 до 98 років. Використовували класифікацію пахових гриж Nyhus (1993). Первинні грижі спостерігали в 1429 (86 %) випадках, рецидивні — в 232 (14 %). З приводу защемлення прооперовано 131 (7,9 %) пацієнта. Пластику пахового каналу власними тканинами проводили за методами Bassini, Girard — Спасокукоцького, Shouldice та Постемпського, алопластику — за Lichtenstein, Gilbert, Rutkov — Robbins. При білатеральних прямих пахових грижах застосовували пластику за Stoppa. Результати та обговорення. Пахові грижі І типу виявлено у 73 (4,4 %) пацієнтів, ІІ типу — у 415 (25,0 %), ІІІА типу — у 619 (37,3 %), ІІІВ типу — у 228 (13,7 %), ІІІC типу — у 75 (4,5 %), ІV типу — у 252 (15,1 %), ковзні грижі — у 254 (15,3 %) випадках. У 94 (5,5 %) пацієнтів діагностовано білатеральні пахові грижі. У 67 хворих оперативні втручання виконали одномоментно, у 25 — у два етапи. Оцінку результатів лікування проводили шляхом порівняння інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень і триваласті стаціонарного лікування. Висновки. При проведенні герніопластики застосування сітчастих трансплантатів має переваги: частота ускладнень при автопластиках становила 16,8 %, при алопластиках — 6,6 %. Незадовільні віддалені результати лікування спричинені неправильним вибором способу пластики пахового каналу (6 %) і технічними помилками під час операції (1,6 %). Для поліпшення результатів лікування слід застосовувати індивідуальний підхід до вибору способу пластики пахового каналу
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Гойда, С. М.
Лещишин, І. М.
Маркулан, Л. Ю.
Балабан, О. В.
Бурка, А. О.
Гонза, Р. В.
Вамуш, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабій, І. В.
Порівняльна оцінка лікування пахової грижі залежно від типу сітчастого імплантату [Текст] / І. В. Бабій, В. В. Власов // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 60-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (терапия, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Анотація: Мета роботи - оцінити результати лікування хворих із паховою грижею (ПГ) з використанням різних видів алопластики та сітчастих імплантатів. У дослідження було залучено 97 пацієнтів із ПГ. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: першу групу (45 (46,4 %) осіб) прооперовано з використанням алопластики за методикою I. L. Lichtenstein (у 15,5 % пацієнтів застосовано "тяжкі" сітчасті імплантати, а у 30,9 % - "легкі"), другу групу (52 (53,6 %) особи) - з використанням авторської преперитонеальної алопластики грижового дефекту (у 17,5 % пацієнтів застосовано "тяжкі" сітчасті імплантати, а у 36,1 % - "легкі"). Найбільшу частоту післяопераційних ускладнень відзначено у пацієнтів, прооперованих за методикою I. L. Lichtenstein (p 0,01, кутовий критерій Фішера), особливо у тих, кому було встановлено "тяжкий" імплантат (12,4 %). Ускладнення, пов'язані з подразненням нервів пахової ділянки, виникли у 8,2 % випадків (p 0,01). У хворих, прооперованих за авторською методикою трансінгвінальної преперитонеальної алопластики, залежності кількості ускладнень від типу імплантату не спостерігали (p 0,05). Хворі після алопластики "тяжким" імплантатом за методикою I. L. Lichtenstein у 1,5 разу частіше мали больові відчуття. Висновки: розташування різних типів сітчастого імплантату в передочеревинному просторі надає змогу уникнути відчуття чужорідного тіла та пахової невралгії. Використання "тяжкого" сітчастого імплантату у разі виконання алопластики за методом I. L. Lichtenstein підвищує ризик виникнення відчуття чужорідного тіла в ділянці пластики, пахової невралгії та інтенсивність болю в післяопераційний період
Дод.точки доступу:
Власов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Досвід лапароскопічної діагностики гострого болю в черевній порожнині [Текст] / М. І. Тутченко [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN (диагностика)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
Анотація: Мета роботи - оцінити доцільність і ефективність лапароскопічної діагностики у хворих, яких було госпіталізовано в ургентному порядку зі скаргами на гострий біль у черевній порожнині (ЧП). Проаналізовано результати діагностики та лікування 875 пацієнтів, яких було госпіталізовано в ургентному порядку в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги зі скаргами на гострий біль у ЧП. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. У хворих другої групи (n = 227) на відміну від першої групи (n = 648) діагностичний комплекс було розширено застосуванням невідкладної лапароскопії. Клініко-діагностичний алгоритм передбачав використання лабораторних, інструментальних та біохімічних методів дослідження. Серед пацієнтів переважали особи жіночої статті віком від 18 до 59 років. Кожний 5-й (18,98 %) пацієнт був похилого віку, кожний 12-й (8,02 %) - старечого. У кожного 3-го пацієнта спостерігали захворювання серцево-судинної системи, а в кожного 7-го - захворювання органів дихання. Протягом перших 6 год після госпіталізації правильний діагноз було встановлено у 365 (56,32 %) хворих першої групи, через 6 - 12 год - у 116 (17,90 % ), через 12 - 24 год - у 97 (14,97 %), пізніше 24 год - у 70 (10,81 %). Застосування невідкладної лапароскопії надало змогу встановити правильним діагноз протягом перших 12 год у 211 (92,95 %) пацієнтів, через 12 - 24 год - у 16 (7,05 %). Висновки: застосування невідкладної лапароскопії надало змогу у більшості пацієнтів (186 (81,94 %)) з гострим болем в ЧП встановити правильний діагноз протягом перших 6 год після госпіталізації та запобігло верифікації діагноз) пізніше 24 год у кожного 10-го пацієнта. Використання невідкладної лапароскопії в 11 (4,85 %) випадках запобігло виконанню експлоративної лапаротомії, тоді як у хворих першої групи її проведено у 16 (2,47 %) пацієнтів
Дод.точки доступу:
Тутченко, М. І.
Слонецький, Б. І.
Атаєва, М. М.
Вербицький, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Диференційна хірургічна тактика лікування постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі в гострий період травматичної хвороби [Текст] / В. В. Бурлука [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 69-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (классификация, хирургия)
Анотація: Мета роботи - вдосконалити систему надання хірургічної допомоги постраждалим з нестабільними пошкодженнями таза у разі політравми (НПТП) у гострий період травматичної хвороби (ТХ) з урахуванням тяжкості травми і прогнозу клінічного перебігу. Проведено аналіз лікування 406 постраждалих із НПТП, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 до 2014 рр. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну - 137 (33,74 %) постраждалих, у яких застосували диференційовану хірургічну тактику лікування з урахуванням визначення тяжкості травми, прогнозу клінічного перебігу ТХ залежно від її періоду, а також сучасні методи діагностики й лікування пошкоджень таза та інших анатомічних ділянок, і контрольну - 269 (66,26 %) хворих, у яких застосували хірургічну тактику згідно зі стандартами стаціонарної допомоги дорослому населенню. Кількісну оцінку тяжкості анатомічних пошкоджень і анатомо-функціональних змін проводили за шкалами ATS і FTS. У гострий період травми зовнішню фіксацію таза за госпіталізації виконано у 54,74 % постраждалих основної групи і у 21,93 % - контрольної. Тампонаду порожнини таза з метою гемостазу проведено у 5 (3,65 %) постраждалих основної групи. У 8 (9,31 %) пацієнтів основної групи проведено торакотомію, у 6 з них - за невідкладними показаннями, у постраждалих контрольної групи були розширені показання до торакотомії - у 34 (19,21 %) випадках. Тампонаду живота за масивної крововтрати провели у 6 (10,34 %) постраждалих основної групи і у 1 (1,09 %) - контрольної. За невідкладними показаннями у 30,91 % хворих основної групи і 11,98 % контрольної виконали іммобілізацію переломів довгих кісток апаратом зовнішньої фіксації. У гострий період ТХ летальність становила 74,30 %, в основній групі - 63,93 %, у контрольній - 77,66 %. Висновки: обсяг, тривалість і пріоритетність виконання операційних втручань у постраждалих з НПТП у гострий період ТХ мають визначатися тяжкістю травми, прогнозом перебігу ТХ і типом нестабільності тазового кільця
Дод.точки доступу:
Бурлука, В. В.
Анкін, М. Л.
Коваленко, В. М.
Дорош, В. М.
Максименко, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ендоскопічна балонна пілоро- та дуоденопластика в лікуванні хворих зі стенозом пілородуоденальної зони виразкового генезу [Текст] / В. М. Ратчик [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 76-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (осложнения, хирургия)
ПИЛОРОСТЕНОЗ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- PYLORIC STENOSIS, HYPERTROPHIC (осложнения, хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати лікування стенозу пілородуоденальної зони виразкової етіології шляхом використання ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики. Матеріали і методи. У відділенні хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» у 2015 — 2017 рр. проведено обстеження та лікування 17 хворих зі стенозом пілородуоденальної зони виразкового генезу з використанням методу ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики. Чоловіків було 14 (82,4 %), жінок — 3 (17,6 %). Середній вік — (57,2 ± 10,4) року. Усім пацієнтам проведено клініко-лабораторне, ендоскопічне, рентгенологічне і морфологічне обстеження. Стан слизової оболонки та ступінь змін оцінювали згідно з «Мінімальною стандартною термінологією». Виконували від 3 до 5 сеансів балонної пілородуоденопластики залежно від ступеня звуження з інтервалом між сеансами 1 — 3 доби. Результати та обговорення. У 2 (11,8 %) пацієнтів діагностовано декомпенсований стеноз вихідного відділу шлунка (звуження просвіту дванадцятипалої кишки (ДПК) до 4 — 6 мм), у 10 (58,8 %) — субкомпенсований стеноз (звуження просвіту ДПК до 7 — 8 мм), у 5 (29,4 %) — компенсований стеноз (звуження просвіту ДПК до 9 — 11 мм). Уточнено чинні та розроблено нові показання до виконання ендоскопічної балонної пілородуоденопластики. Ускладнень не було. У 16 (94,1 %) пацієнтів досягнуто відновлення нормального діаметра просвіту ДПК (до 16 — 20 мм). В одному (5,9 %) випадку декомпенсованого стенозу зберігалися симптоми гастростазу та гастропарезу, що потребувало оперативного втручання. Висновки. Метод ендоскопічної балонної пілоро- та дуоденопластики при лікуванні стенозу пілородуоденальної зони виразкового генезу має високу ефективність (94,1 %) за відсутності ускладнень та рецидиву захворювання у віддалений період
Дод.точки доступу:
Ратчик, В. М.
Шевченко, Б. Ф.
Тарабаров, С. О.
Бабій, О. М.
Пролом, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Хірургічне лікування хворих із післяопіковими деформаціями обличчя з використанням розтягнутих об’єднаних клаптів на основі перфорантних судин [Текст] / О. А. Жернов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 83-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ДЕФОРМАЦИИ -- DENTOFACIAL DEFORMITIES
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, хирургия)
МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ ЛОСКУТ -- MYOCUTANEOUS FLAP (трансплантация, хирургия)
ТКАНЕЙ РАСТЯЖЕНИЯ УСТРОЙСТВА -- TISSUE EXPANSION DEVICES
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями обличчя в різних зонах шляхом використання розтягнутих об'єднаних клаптів на основі перфорантних судин. У дослідження було залучено 10 пацієнтів (7 чоловічої статі та 3 жіночої) з деформаціями обличчя віком від 10 до 49 років (середній вік - 24,8 року). Всім пацієнтам проведено реконструкцію рубцевих дефектів залежно від анатомічних зон обличчя з використанням попередньо розтягнутих об'єднаних клаптів на основі септокутанних і м'язових перфорантних гілок від артеріальних судин з підглазничної артерії, поперечної артерії обличчя, лицьової та верхньощелепної артерій. Використання об'єднаних розтягнутих клаптів на основі перфорантних судин у різних анатомічних зонах обличчя надало змогу одержати добрий (7 (70,0 %)), задовільний (2 (20,0 %)) та незадовільний (1 (10,0 %)) результати у найближчий період. У 6 хворих, доступних для спостережень у віддалений період, відзначено добрі результати лікування. Висновки: показано можливість формування кишені для розширювача та використання розтягнутих об'єднаних клаптів обличчя в різних зонах на основі перфорантних судин під час лікування хворих з післяопіковими деформаціями
Дод.точки доступу:
Жернов, О. А.
Кітрі, М.
Жернов, А. О.
Савчин, В. С.
Стаскевич, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Рукавная резекция желудка в лечении морбидного ожирения [Текст] / В. В. Грубник [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 90-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (классификация, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (классификация)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Анотація: Цель работы - изучить модификации лапароскопической рукавной резекции желудка для определения факторов, влияющих на эффективность данной операции. Приведены результаты трех рандомизированных проспективных исследований, проведенных в группе больных с морбидным ожирением, которым выполнена рукавная резекция желудка. В первом исследовании изучали необходимость частичного удаления антрального отдела желудка, во втором - роль диаметра бужа, на котором выполняют отсечение большой кривизны желудка, в третьем - эффективность рукавной резекции желудка и лапароскопической пликации большой кривизны желудка. У больных, у которых отсечение большой кривизны желудка начинали, отступив 2 см от привратника, были получены лучшие отдаленные результаты, чем у больных, у которых отсечение желудка начинали на расстоянии 6 см от привратника, что подтвердило необходимость частичного удаления антрального отдела желудка для снижения массы тела. При использовании зонда диаметром 36 Fr эффективность рукавной резекции желудка была статистически значимо выше, чем при применении зонда диаметром 50 Fr. Этот эффект сохранялся в отдаленные сроки после операции. Третье исследование четко доказало преимущество рукавных резекций желудка над пликацией большой кривизны желудка. Несмотря на относительную простоту лапароскопической пликации большой кривизны желудка, в отдаленные сроки после этого вмешательства не достигается адекватного снижения массы тела пациента за счет растяжения желудочной трубки. Выводы: проведенные исследования показали высокую эффективность лапароскопической рукавной резекции желудка и относительно низкую - лапароскопической пликации большой кривизны желудка
Мета роботи — вивчити модифікації лапароскопічної рукавної резекції шлунка для визначення чинників, які впливають на ефективність цієї операції. Матеріали і методи. Наведено результати трьох рандомізованих проспективних досліджень, проведених у групі хворих з морбідним ожирінням, яким виконали рукавну резекцію шлунка. У першому дослідженні вивчали необхідність часткового видалення антрального відділу шлунка, у другому — роль діаметра бужа, на якому виконували відсікання великої кривизни шлунка, у третьому — ефективність рукавної резекції шлунка та лапароскопічної плікації великої кривизни шлунка. Результати та обговорення. У хворих, у яких відсікання великої кривизни шлунка починали, відступивши 2 см від воротаря, отримано кращі віддалені результати, ніж у хворих, у яких відсікання шлунка починали на відстані 6 см від воротаря, що підтвердило необхідність часткового видалення антрального відділу шлунка для зниження маси тіла. У разі використання зонда діаметром 36 Fr ефективність рукавної резекції шлунка статистично значущо вища, ніж при застосуванні зонда діаметром 50 Fr. Цей ефект зберігався у віддалені терміни після операції. Третє дослідження чітко довело перевагу рукавних резекцій шлунка перед плікацією великої кривизни шлунка. Незважаючи на відносну простоту лапароскопічної плікації великої кривизни шлунка, у віддалені терміни після цього втручання не досягається адекватне зменшення маси пацієнта внаслідок розтягнення шлункової трубки. Висновки. Проведені дослідження показали високу ефективність лапароскопічної рукавної резекції шлунка і відносно низьку — лапароскопічної плікації великої кривизни шлунка
Дод.точки доступу:
Грубник, В. В.
Ильяшенко, В. В.
Ковальчук, А. Л.
Усенок, С. А.
Грубник, Викт. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Безпечність низькомолекулярних гепаринів у хірургічній практиці [Текст] / Н. В. Якимчук [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 95-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (хирургия)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль)
Анотація: Мета роботи - вивчити безпечність тромбопрофілактики еноксапарином натрію, зокрема щодо впливу на імунну систему хворих з помірним ризиком венозного тромбоемболізму, яким виконали лапароскопічну холецистектомію. У дослідженні взяли участь 30 хворих із калькульозним холециститом, яким у 2017 р. виконали лапароскопічну холецистектомію. Вік хворих - від 54 до 67 років. Більшість пацієнтів були жінками - 25 осіб (83,3 %), 5 (16,7 %) осіб - чоловіки. Ризик загальної анестезії за АБА становив у середньому (3,3 +_ 0,6) бала, найчастіше - 3 бали. Усі хворі мали помірний ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. У контрольній групі (n = 15) тромбопрофілактику в післяопераційний період здійснювали оригінальним еноксапарином натрію, в основній (n = 15) - препаратом фленокс (ПАТ "Фармак", Україна). Вивчення імунограми проводили до оперативного втручання і на 2-гу добу післяопераційного періоду після призначення еноксапарину натрію. Між групами не виявлено відмінностей (за критерієм Манна - Уїтні) до початку тромбопрофілактики. Це свідчило про гомогенність груп. На другому етапі дослідження показники лімфоинтарного профілю в обох групах були в межах норми (p 0,05). Між групами не зафіксовано статистично значущої відмінності за показниками імунограми. Висновки: за впливом на антикоагуляційні властивості крові та профілем безпечності еноксапарин натрію (фленокс ПАТ "Фармак") можна вважати безпечним та ефективним препаратом для тромбопрофілактики в пацієнтів з помірним ризиком венозного тромбоемболізму
Дод.точки доступу:
Якимчук, Н. В.
М’ястківська, І. В.
Вододюк, Р. Ю.
Буднюк, О. О.
Пустовойт, П. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Меланоз товстої кишки. Клінічні випадки [Текст] / І. П. Хоменко [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 99-103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
МЕЛАНОЗ -- MELANOSIS (диагностика)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Описано два рідкісні випадки меланозу товстої кишки. Діагноз установлено на підставі гістологічного дослідження зразків слизової оболонки товстої кишки, взятих ендоскопічно
Дод.точки доступу:
Хоменко, І. П.
Слободяник, В. П.
Бурка, А. О.
Лисак, А. В.
Зосим, В. А.
Рагушин, Д. А.
Воєвода, Ю. Ю.
Куриленко, А. П.
Ткач, К. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Випадкова діагностика раку прищитоподібної залози у військовослужбовців - учасників бойових дій на сході України [Текст] / В. Г. Хоперія [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 104-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (диагностика)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS (диагностика)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ГИПЕРКАЛЬЦИЕМИЯ -- HYPERCALCEMIA
Анотація: Безсимптомна гіперкальціємія в більшості випадків є результатом первинного гіперпаратиреозу та у 5 % випадків — першою субклінічною ознакою раку прищитоподібної залози. Наведений досвід діагностики та лікування двох військовослужбовців з кістковою формою раку прищитоподібної залози з клінічними виявами первинного гіперпаратиреозу. В першому випадку захворювання було випадковою знахідкою при дообстеженні пацієнта з приводу травматичного перелому ключиці, який виник під час його перебування у стаціонарі для проходження військово-лікарської комісії. В другому випадку рак прищитоподібної залози було випадково виявлено під час обстеження та лікування пораненого з вогнепальними ранами м’яких тканин лівого стегна. Проаналізовано можливості сучасних методів візуалізації (мультиспіральна комп’ютерна томографія, остеосцинтиграфія) і значення лабораторного виявлення змін у кальцієвому обміні та рівня паратгормону в сироватці крові. Надано рекомендації щодо ранньої діагностики раку прищитоподібної залози
Дод.точки доступу:
Хоперія, В. Г.
Харченко, О. І.
Дудла, Д. І.
Цема, Є. В.
Сафонов, В. Є.
Гриценко, О. М.
Малиновська, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кобза, Т. І.
Випадок реваскуляризації гомілки, виконаної через 12 годин після травматичного розриву підколінної артерії [Текст] / Т. І. Кобза, В. Ф. Петров // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 108-112. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДКОЛЕННАЯ АРТЕРИЯ -- POPLITEAL ARTERY (патология, хирургия)
РАЗРЫВ -- RUPTURE (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (классификация, хирургия)
Кл.слова (ненормовані):
Венозное протезирование
Анотація: Описано результати лікування хлопчика віком 15 років, який отримав у дорожньо-транспортній пригоді перелом правої стегнової кістки в дистальному відділі з розривом підколінної артерії та вени. Через 6 год після травми виконано репозицію уламків кістки. Після операції виявлено відсутність артеріальної пульсації на стопі. Через 12 год від отримання травми виконано автовенозне протезування підколінної артерії великою підшкірною веною, шовну пластику підколінної вени та фасціотомію гомілки. В ранній післяопераційний період розвинулася поліорганна недостатність з переважанням ниркової недостатності. Через рік стан хворого відносно задовільний, кісточково-плечовий індекс — у межах норми, спостерігається дефіцит медіальної групи м’язів гомілки та парез гомілкових нервів справа. Хлопчик проходить курс комплексної реабілітації з поліпшенням ходьби. Настороженість щодо супутнього пошкодження судин при травмах дистальних відділів стегна дає змогу знизити морбідність і летальність завдяки запобіганню тяжким наслідкам ішемічно-реперфузійного синдрому
Дод.точки доступу:
Петров, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Острый бескаменный холецистит при интраперитонеальном (маятникообразном) расположении желчного пузыря [Текст] / В. М. Браславец [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 4. - С. 113-116. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (диагностика)
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (патология)
Анотація: Представлено клиническое наблюдение острого флегмонозного бескаменного холецистита при аномальном интраперитонеальном (маятникообразном) расположении желчного пузыря. По данным литературы, аномалии желчного пузыря встречаются в 17 — 20 % случаев. Описаны также казуистические случаи расположения желчного пузыря вне границ брюшной полости. Несмотря на то, что аномальные формы положения желчного пузыря встречаются нечасто, о них необходимо помнить и учитывать не только интраоперационно, но и на догоспитальном этапе у больных с острым холециститом
Представлено клінічне спостереження гострого флегмонозного безкам’яного холециститу при аномальному інтраперитонеальному (маятникоподібному) розташуванні жовчного міхура. За даними літератури, аномалії жовчного міхура трапляються у 17 — 20 % випадків. Описано також казуїстичні випадки розташування жовчного міхура поза межами черевної порожнини. Незважаючи на те, що аномальні форми положення жовчного міхура трапляються нечасто, про них необхідно пам’ятати і враховувати не лише інтраопераційно, а й на догоспітальному етапі у хворих з гострим холециститом
Дод.точки доступу:
Браславец, В. М.
Павлов, К. И.
Бондаренко, Т. В.
Рязанцева, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)