Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ХУ6/2018/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Галайчук, І. Й.
TNM-класифікація раку товстої кишки 8-го перегляду (2017): клінічне застосування [Текст] = TNM classification of colorectal cancer, 8th edition (2017) / І. Й. Галайчук, Л. С. Білянський // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 7-10. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
Анотація: Представлено 8-му редакцію TNM-класифікації раку товстої кишки (UICC, AJCC, 2017), в якій внесено зміни до категорій Т, N і M, котрі відображують сучасні погляди на клінічне (cTNM) і патогістологічне (pTNM) прогностичне групування хворих на рак товстої кишки. Основні зміни у класифікації прокоментовано з клінічних позицій
Дод.точки доступу:
Білянський, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мішалов, В. Г.
Порівнялна оцінка ефективності вдосконаленої та конвенційної періопераційної антитромбатичної терапії у хворих на гострий калькульозний холецистит та супутню ішемічну хворобу серця [Текст] = Comparative effectiveness evaluation of the improved and conventional perioperative antithrombotic therapy in patients with acute calculous cholecystitis and concomitant ischemic heart disease / В. Г. Мішалов, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 11-18. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Кл.слова (ненормовані):
Бриджинг терапия
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність удосконаленої періопераційної антитромботичної терапії у хворих, яким виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу (ГКХ) на тлі супутньої ішемічної хвороби серця (ІХС). У дослідженні взяли участь 168 хворих з ГКХ та ІХС, які одержували до госпіталізації в хірургічне відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ антикоагулянту (АКТ) або антиагрегантну терапію (ААТ). У групу порівняння було залучено 95 хворих, яким проводили загальноприйняту періопераційну антитромботичну терапію, в основну групу - 73 хворих, в яких застосовували бриджинг-терапію за розробленими алгоритмами. Групи були репрезентативні за функціональним класом серцевої недостатності, класом стенокардії, тяжкістю та гістологічною формою ГКХ, частотою варіантів АКТ та ААТ. Цільовими точками дослідження були частота досягнення терапевтичного значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) або часу кровотечі (ЧК) за Лі - Уайтом у доопераційний та ранній післяопераційний період і частота геморагічних ускладнень. Безпосередньо перед операцією у хворих основної групи середні значення МНВ були більшими за такі в групі порівняння: 2,93 +- 0,18 проти 1,96 +- 0,18. Цільові значення МНВ >> 2 в основній групі були у 18 (90 %) з 20 хворих, котрі до госпіталізації одержували варфарин, у групі порівняння - в 11 (52,4 %) із 21 (p = 0,008). Цільові значення ЧК >> 12 хв в основній групі були у 48 (90,6 %) із 53 хворих, котрі до госпіталізації одержували ААТ, у групі порівняння - у 46 (62,2 %) із 74 (p = 0,001). Статистично значущу різницю між групами щодо частки хворих з терапевтичними значеннями МНВ та ЧК установили у перші 4 та 4 доби післяопераційного періоду відповідно. Підвищену кровоточивість тканин (ложа жовчного міхура), за якої досягнення стабільного гемостазу потребувало понад 10 хв, спостерігали у 19 (26,0 %) хворих основної групи та у 20 (21,1 %) групи порівняння (p = 0,449). Необхідність у тампонаді ложа жовчного міхура виникла відповідно у 13 (17,8 %) та 11 (11,6 %) пацієнтів (p = 0,253). Зниження рівня гемоглобіну нижче 100 г/л, але не нижче 86 г/л, відзначено у 4 та 6 хворих (усі p >> 0,05). Висновки: удосконалений алгоритм бриджин-терапії у хворих з ГКХ і супутньою ІХС надає змогу статистично значущо збільшити частку хворих із цільовими значеннями показників коагулянтного гемостазу в періопераційний період (у порівняні із конвенційним підходом) без значущих геморагічних ускладнень, у хворих, які до операції приймали антикоагулянті та антиагрегантні препарати.
Дод.точки доступу:
Кондратенко, С. О.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коваленко, А. О.
Оптимізація хірургічного лікування постраждалих з поверхневими та глибоким дермальними опікамии [Текст] = Surgicaltreatment optimization in patients with superficial and deep dermal burns / А. О. Коваленко, О. М. Коваленко, Г. П. Козинець // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 21-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Кл.слова (ненормовані):
АУТОДЕРМОПЛАСТИКА -- РАНЕВЫЕ ПОКРЫТИЯ -- дермальные ожоги
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками за рахунок оптимізації перебігу ранового процесу, вдосконалення методів місцевого та хірургічного лікування з використанням сучасних ранових покриттів. Під спостереженням перебували 130 хворих із дермальними термічними ураженнями загальною площею 5 - 50 % поверхні тіла віком від 18 до 65 років, які лікувалися у Київському центрі термічної травми і пластичної хірургії у 2013 - 2017 рр. Залежно від тактики лікування поверхневих і глибоких дермальних уражень (використання ранових покриттів різного походження, строків і методів проведення операцій, строків видалення некротичного струпа, способу закриття ран) хворих було розподілено на 2 групи: основну (n = 70) і порівняння (n = 60). Для визначення глибини опікової рани додатково до клінічного методу застосовували вимірювання pH ран і безконтактну інфрачервону термометрію ран. Пацієнтам основної групи з поверхневими дермальними опіками (n = 35) у середньому через (1,50 +- 0,06) доби після травми виконували хірургічну обробку опікових ран - надтонке висічення поверхневого некрозу із закриттям ран пінополіуретановими покриттями. Хворим групи порівняння з поверхневими дермальними опіками (n = 30) проводили консервативне лікування ран. Строк повної епітелізації опікових ран у хворих основної групи становив у середньому (19,9 +- 6,3) доби проти (22,9 +- 6,4) доби у хворих групи порівняння. Хворим основної групи з глибокими дермальними опіками (n = 35) проводили висічення некротичних тканин та закриття ран тимчасовими рановими покриттями на поліуретановій основі (n = 18) або ксенодермоімплантатами (n = 17) з наступною автодермопластикою. Вибір покриття залежав від локалізації ран, показників pH-метрії та термометрії ран. Хворим групи порівняння з глибокими дермальними опіками (n = 30) виконували раннє висічення некротичних тканин з одномоментною автодермопластикою. Кількість некректомій становила в середньому 3,30 +- 0,07 у хворих основної групи проти 4,20 +- 0,17 у хворих групи порівняння (<$Eroman p~symbol Г~0,05>), кількість автодермопластик - відповідно 3,1 +- 0,5 та 4,70 +- 0,34 (p << 0,05), загальна кількість операцій - 8,60 +- 0,31 і 6,40 +- 0,53 (p << 0,05). Розвитку рубцевих деформацій в перші 6 міс не спостерігали. Через рік добрі результати відзначено у 84 % випадків. Висновки: за хірургічного лікування глибоких дермальних опіків перевагу слід віддавати відтермінованій автодермопластиці. У разі поверхневих дермальних опіків доцільно проводити надтонке висічення некротичних тканин з одномоментним закриттям ран тимчасовими покриттями. Розроблений алгоритм визначення глибини опіків і тактики хірургічного лікування забезпечує зменшення тривалості лікування, кількості перев'язок, наркозів, суттєво поліпшує косметичні та функціональні результати травми
Дод.точки доступу:
Коваленко, О. М.
Козинець, Г. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Варіабельність об’ємної асиметрії молочних залоз у молодих жінок, які не страждають на ожиріння [Текст] = Breast volume asummetry variability in young women without obesity / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 27-31

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
Анотація: У жінок віком від 18 до 35 років, які не страждають на ожиріння, ОА МЗ спостерігається у 99,0 % випадків. Абсолютна різниця між об’ємами правої і лівої залози становить у середньому (39,1 ± 1,6) мл та залежить від середнього об’єму МЗ
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Слюсарєв, М. І.
Слюсарєв, І. Ю.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галич, С. П.
Хирургическое лечение гинекомастии и псевдогинекомастии [Текст] = Surgical treatment of ginecomastia and preudo-gynecomastia / С. П. Галич, А. Ю. Дабижа, Д. В. Боровик // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОМАСТИЯ -- GYNECOMASTIA
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX
МУЖЧИНЫ -- MEN
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Кл.слова (ненормовані):
Маскулянизация
Анотація: Цель работы - проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с гинекомастией и псевдогинекомастией разной степени. Всем пациентам проводили клинические исследования (определяли величину грудной железы и степень ее птоза, избыточный объем кожно-жировых складок, подлежащих удалению, параметры сосково-ареолярного комплекса (САК) и расстояние, на которое необходимо было его переместить). Обязательно выполняли ультразвуковое исследование груди и магнитно-резонансную томографию для исключения новообразований и определения соотношения жировой и стромально-железистой ткани. В соответствии с результатами клинических исследований пациентов разделили на 4 группы. Первую группу составили 15 пациентов в возрасте от 19 до 35 лет с истинной гинекомастией I - II степени, увеличенным объемом грудной железы без избытка жировой ткани и кожи, 2-ю группу - 11 пациентов в возрасте от 20 до 27 лет с жировой гипертрофией груди и незначительным избытком кожных покровов, 3-ю группу - 14 пациентов в возрасте от 25 до 46 лет с гинекомастией III - IV степени, увеличенным объемом железистой и жировой ткани, птозом груди и избытком кожи, 4-ю группу - 22 пациента в возрасте от 21 года до 56 лет после массивной потери массы тела II - III степени с птозом груди, значительным избытком кожи и выраженными кожно-жировыми складками на боковой поверхности грудной клетки. В 1-й группе выполняли прямое иссечение стромально-железистой ткани с использованием периареолярного разреза с щадящей липосакцией, во 2-й группе - тумесцентную липосакцию без иссечения избыточных тканей, в 3-й группе - вначале расширенную липофиброаспирацию, а затем эллипсовидную резекцию избыточных тканей. Все операции выполняли одномоментно. В 5 случаях при выраженном птозе и избытке ткани груди использовали методику с формированием верхней питающей САК "ножки" и удалением избыточных тканей. Пациентам 4-й группы выполняли резекцию избыточных тканей с перемещением САК на питающей "ножке" или с его свободной пересадкой. После маркировки выполняли липофиброаспирацию. У 6 пациентов с выраженными кожно-жировыми складками на боковой поверхности грудной клетки использовали операцию в модификации авторов. Это позволяло улучшить контур грудной клетки и снизить риск длительной лимфореи, характерной для этой зоны. У 3 пациентов с псевдогинекомастией III степени после расширенной резекции избыточных тканей выполнили свободную пересадку САК. Корригирующие операции проводили через 6 - 9 мес после первичного хирургического вмешательства. Контрольные осмотры проводили через 3, 6, 9 и 12 мес после хирургического лечения. Ближайшие и отдаленные результаты оценивали в каждой группе. Хорошие и удовлетворительные результаты получены у 14 из 15 пациентов 1-й группы, 9 из 11 пациентов 2-й группы, 10 из 14 пациентов 3-й группы и у 15 из 22 пациентов 4-й группы. Для улучшения эстетического результата выполнили корригирующие операции у 17 пациентов 3-й и 4-й групп. Выводы: многообразие вариантов гинекомастии и псевдогинекомастии, особенно вследствие значительной потери массы тела, требует от хирурга владения всеми приемами эстетической маммопластики. Только дифференцированный подход к выбору оптимального метода хирургического вмешательства позволяет достичь хорошего результата операции, устранить психоэмоциональные комплексы.
Дод.точки доступу:
Дабижа, А. Ю.
Боровик, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Однорічні результати хірургічної профілактики ротації протеза молочної залози після субмускулярної аугментаційної мамопластики [Текст] = One year results of surgical prophylaxis for Mammary gland rotation after submuscularaugmentative mammoplasty / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 39-43. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Анотація: Мета роботи - визначити ефективність укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики ротації протеза молочної залози (РПМЗ) у віддалений період після аугментаційної мамопластики. Проведено проспективне незалежне порівняння однорічних результатів первинної аугментаційної мамопластики у двох групах пацієнток. До групи порівняння було залучено 94 пацієнтки, до основної групи - 76 жінок, у яких операцію доповнювали фіксацією верхнього полюса неокишені за допомогою проленової сітки. Групи статистично значущо не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів молочної залози (М3), часткою осіб, які завагітніли та годували грудьми. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом 325 - 335 та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили за розробленою методикою за допомогою ультразвукового апарата ESAOTE, модель Technos Partner, з лінійним датчиком з частотою 12,5 МГц. У групі порівняння виявили ротацію 143 (76,1 %) протезів МЗ, в основній групі - 46 (30,3 %) (p = 0,001). У групі порівняння лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протеза обох МЗ, а в основній групі - у 39 (51,3 %) (p = 0,001). Відзначено суттєві відмінності щодо ступеня РПМЗ (p = 0,001): в основній групі не було РПМЗ на кути 120, 150 та $E180 symbol Р. В основній групі не було жодного випадку клінічно значущої РПМЗ, тоді як у групі порівняння - 11 (11,7 %) випадків (p = 0,002). В основній групі співвідношення $E30 symbol Р/$E60 symbol Р ротації (10,9 та 89,1 %) статистично значущо відрізнялося від такого в групі порівняння (31,5 і 68,5 %) за рахунок меншої частки РПМЗ на $E60 symbol Р (p = 0,006). Висновки: розроблений метод фіксації верхнього полюса субмускулярної неокишені із застосуванням проленової сітки надає змогу уникнути через рік після аугментаційної мамопластики клінічно значущої РПМЗ (понад $E90 symbol Р) на відміну від традиційної методики (11,7 %, p = 0,002) та знизити в 1,3 разу частку РПМЗ на $E60 symbol Р (p = 0,006).
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Захарцева, О. І.
Храпач, В. В.
Маркулан, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Обґрунтування профілактики троакарних гриж після лапароскопічної холецистектомії [Текст] = Rationale for port-site hernias prevention after laparoscopic cholecytectomy / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 44-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
АМИЛАЗЫ -- AMYLASES
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
Анотація: Мета роботи — розробити способи профілактики троакарних гриж параумбілікальної ділянки при лапароскопічній холецистектомії на підставі вивчення морфологічного стану апоневрозу та м’язів параумбілікальної ділянки
Наявність діастазу прямих м’язів параумбілікальної ділянки живота та застосування троакарів при проведенні лапароскопічної холецистектомії є потенційними чинниками, які провокують виникнення троакарних гриж у пізній післяопераційний період. Одним із ефективних методів профілактики виникнення троакарних гриж після лапароскопічної холецистектомії є усунення діастазу прямих м’язів живота з фіксацією преперитонеально розміщеного сітчастого імплантату
Дод.точки доступу:
Дадаян, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грубник, В. В.
Повышение эффективности лапароскопической пластики больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы путем использования самофиксирующихся сеток ProGrip [Текст] = Laparoscopic large hiatal hernia plasty with self-fixating progrip mesh. Improved efficiency / В. В. Грубник, В. В. Ильяшенко, Викт. В. Грубник // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Анотація: Цель работы - изучить возможности использования самофиксирующихся сеток ProGrip для лапароскопической пластики больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД). Проведен ретроспективный анализ результатов операции у 122 (58 мужчин и 84 женщин) больных с большими ГПОД. Возраст больных - от 39 до 82 лет, средний возраст - (64,8 +- 11,2) года. Признаки ожирения (индекс массы тела 35 кг/м. 2) имели 48 (39,3 %) пациентов. Отдаленные результаты изучали через 6, 12 и 24 мес после операции. Всем больным через 6 и 12 мес была проведена суточная pH-метрия пищевода с вычислением индекса DeMeester. Сетки ProGrip быстро прорастали собственными тканями и надежно укрепляли крурорафию. При изучении отдаленных результатов через 6, 12 и 24 мес после операции только в 1 (0,8 %) случае выявлен рецидив в группе больных, у которых крурорафию укрепляли сеткой ProGrip. Функциональные результаты операции у большинства пациентов были удовлетворительными. Индекс качества жизни до операции составлял в среднем 35, после операции - 9 (p 0,05). Суточная pH-метрия выявила снижение величины индекса DeMeester с 78,0 +- 15,0 до операции до 13,6 +- 4,0 после операции (p 0,01). Сравнение результатов операций с использованием сетки ProGrip с результатами 128 операций, выполненных с применением обычных полипропиленовых сеток, показало преимущество использования сеток ProGrip. Выводы: первый опыт использования сеток ProGrip для укрепления крурорафии свидетельствует о безопасности и высокой эффективности новой методики. Применение сетки ProGrip позволяет в 1,5 раза уменьшить длительность операции и в 5 раз снизить частоту рецидивов после лапароскопической фундопликации.
Дод.точки доступу:
Ильяшенко, В. В.
Грубник, Викт. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патоморфологічні особливості перебігу ранового процесу в експерименті [Текст] = Pathomorphological features of wound process in the experement / О. О. Біляєва [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 52-59. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
Кл.слова (ненормовані):
Аппликационный сорбент
Анотація: Мета роботи - вивчити в експерименті патоморфологічні особливості перебігу ранового процесу під впливом розробленого аплікаційного сорбенту. Дослідження проведено на 40 статевозрілих щурах-самцях лінії Vistar, в яких моделювали гнійну рану. Тварин було розподілено на 2 групи: основну (n = 20) - місцеве лікування проводили аплікаційним сорбентом нового покоління, який містить аеросил та іммобілізовані на ньому орнідазол і серратіопептидазу, та порівняння. Останню було розподілено на 2 підгрупи по 10 щурів. У лікуванні тварин групи А використовували аплікаційний сорбент гентаксан, у лікуванні тварин групи Б - 10 % розчин NaCl та мазь левомеколь. На 14-ту добу в основній групі ранова поверхня повністю була епітелізована і вкрита багатошаровим плоским епітелієм, під яким відзначено розростання волокнистої сполучної тканини, сформовані судини, негативну реакцію апоптозу. У групі А на поверхні рани спостерігали помірну кількість фібринозно-гнійних нашарувань, звуження зони грануляційної тканини зі зменшенням кількості капілярних структур, скупчення клітин з явищами апоптозу. У групі Б ранова поверхня була вкрита невеликою кількістю некротичного детриту з вогнищевою лейкоцитарною інфільтрацією. Виявлялися скупчення гнійного ексудату з поширенням його на прилеглу грануляційну тканину, помірно виражений апоптоз. Висновки: в основній групі відзначено зменшення більш ніж у 1,5 разу терміну появи перших ознак проліферації ендотеліоцитів з подальшим неокапілярогенезом, а також формування грануляційної тканини, її дозрівання і появи епітелізації
Дод.точки доступу:
Біляєва, О. О.
Крижевський, В. В.
Дядик, О. О.
Заріцька, В. І.
Кароль, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Особливості перебігу процесів проліферації в міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин [Текст] = The proliferation process fetures inside intestinal anastomosis created by live tissues electric welding technology / С. С. Подпрятов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 60-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Гичка, С. Г.
Петренко, О. Ф.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Грабовський, Д. А.
Лопаткіна, К. Г.
Ткаченко, С. В.
Дубко, А. Г.
Богдан, В. Ф.
Тарнавський, Д. В.
Кононенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Негодуйко, В. В.
Класифікація хірургічного інструментарію для видалення сторонніх тіл м’яких тканин [Текст] = Classification of surgical instrumentation for removal of foreign bodies embedded in soft tissues / В. В. Негодуйко // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- SURGICAL INSTRUMENTS
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES
Анотація: Запропоновано інноваційний хірургічний магнітний та немагнітний інструментарій, а також методики діагностики та видалення сторонніх тіл м'яких тканин. Класифікація хірургічного інструментарію для видалення сторонніх тіл надає змогу систематизувати сучасні підходи до діагностики й оперативного лікування сторонніх тіл м'яких тканин вогнепального походження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ничитайло, М. Е.
Ципрофлоксацин в терапии и профилактике гнойной инфекции у пациентов с патологией гепатобилиарной системы [Текст] = Ciprofloxacin in therapy and prevention of purulent infections in patients with the hepatobiliary deseasre / М. Е. Ничитайло, И. И. Булик // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 70-73. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN
Анотація: Цель работы - изучить эффективность ципрофлоксацина в лечении и профилактике гнойных осложнений у пациентов с острой хирургической патологией гепатобилиарной системы. За период с 2012 по 2017 г. в отделении лапароскопической хирургии и холелитиаза ГУ "Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины" наблюдали 85 пациентов с патологией гепатопанкреатобилиарной системы, которым назначали ципрофлоксацин инъекционный и таблетированный (ципролет). Применение ципрофлоксацина у пациентов с заболеванием гепатопанкреатодуоденальной зоны было эффективным для профилактики и лечения гнойно-септических осложнений. Только у 3 (3,8 %) пациентов, ранее прооперированных на билиарном тракте, наблюдали нагноение послеоперационной раны. Случаев прогрессирования перитонита не было. Перистальтика кишечника восстановилась в среднем на (4,10 +- 0,08) сут послеоперационного периода, температура тела и уровень лейкоцитов нормализовались на (5,10 +- 0,09) сут. Выводы: использование ципрофлоксацина у пациентов с острой хирургической патологией гепатопанкреатобилиарной системы и непроходимостью желчных протоков неопухолевого генеза, осложненной гнойным холангитом и механической желтухой, ассоциируется с высокой клинической эффективностью
Дод.точки доступу:
Булик, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Редкий случай желчнокаменной обтурационной тонкокишечной непроходимости [Текст] = Small bowel obstruction with calistone. Case report / В. М. Браславец [и др.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ СВИЩИ -- BILIARY FISTULA
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Кл.слова (ненормовані):
Холецистодуоденальный свищ
Анотація: Представлено клиническое наблюдение редкого осложнения желчнокаменной болезни - желчнокаменной обтурационной тонкокишечной непроходимости при холецистодуоденальном свище. По данным разных авторов, частота желчнокаменной обтурационной тонкокишечной непроходимости составляет от 0,3 до 4,0 % всех случаев тонкокишечной непроходимости и встречается у 0,2 - 0,6 % пациентов с желчнокаменной болезнью. Пациентка в возрасте 69 лет поступила в хирургическое отделение в ургентном порядке 07.11.2017 г. с диагнозом "острая желчнокаменная обтурационная тонкокишечная непроходимость", установленным на основании жалоб, анамнеза, клинической картины, данных дополнительных инструментальных методов исследования (рентгенография и ультразвуковое исследование органов брюшной полости). Больная в ургентном порядке была прооперирована. Интраоперационно: в просвете тонкой кишки на расстоянии 120 см от связки Трейтца определяется конкремент размером 33 х 26 мм, проксимальнее конкремента петли тонкой кишки расширены до 42 мм, заполнены кишечным содержимым и газом, дистальнее конкремента тонкая кишка спавшаяся. При дальнейшей ревизии в подпеченочном пространстве визуализирован плотный инфильтрат размером 6 х 4 см, вовлекающий желчный пузырь и луковицу двенадцатиперстной кишки. В области инфильтрата подтекания желчи и кишечного содержимого не было. Выполнена энтеротомия, литоэкстракция, энтерорафия. Разобщение холецистодуоденального свища не проводили из-за тяжести состояния больной и наличия тонкокишечной непроходимости. Послеоперационный период протекал без особенностей. Больная была выписана в удовлетворительном состоянии. Ультразвуковое исследование органов брюшной полости позволило до операции диагностировать указанную патологию, продемонстрировав высокую чувствительность и специфичность метода
Дод.точки доступу:
Браславец, В. М.
Павлов, К. И.
Кулак, Е. В.
Колос, Я. Ф.
Чернов, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Малиновский, А. В.
Первый опыт использования флюоресцентной ангиографии для оценки кровотока при правосторонней гемиколэктомии [Текст] = Fluorescence angiography for blood flow assess during right hemicolectomy. Case study / А. В. Малиновский, М. Н. Майоренко, А. С. Сергеева // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 78-81

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ОБОДОЧНАЯ КИШКА -- COLON (хирургия)
АДЕНОМА -- ADENOMA
АНГИОГРАФИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- FLUORESCEIN ANGIOGRAPHY
Кл.слова (ненормовані):
Илеоцекальный угол
Анотація: Флюоресцентная лапароскопия позволяет визуализировать сосуды и кровоток в органах желудочно-кишечного тракта, что можно использовать при резекциях ободочной кишки. Лапароскопическая правосторонняя гемиколэктомия была проведена пациентке в возрасте 55 лет с аденоматозным полипом баугиниевой заслонки без дисплазии. Операция выполнена через 4 троакара: 1 - 10 мм, 1 - 13 мм, 2 - 5 мм. При оперативном вмешательстве был сохранен печеночный изгиб ободочной кишки за счет выраженной а. colica dextra. После формирования интракорпорального илеотрансверзоанастомоза с помощью аппарата Endo GIA-60 выполнена флюоресцентная ангиография: внутривенно боллюсно введен индоцианин зеленый в дозе 0,3 мг/кг массы тела. Через 2 мин при использовании режима осмотра, близкого к инфракрасному, установлена хорошая васкуляризация брыжейки терминального отдела подвздошной кишки и накопление флюоресцирующего вещества стенками подвздошной кишки и культи ободочной кишки, в том числе конечных участков культи. С учетом полученных данных риск несостоятельности анастомоза и культей кишечника был практически исключен. Операцию завершили в запланированном объеме. Технических трудностей при использовании флюоресцентной ангиографии не выявлено. Аллергических реакций на введенный препарат и несостоятельности анастомоза не было. Первый опыт применения флюоресцентной ангиографии для оценки кровоснабжения в зоне анастомоза при резекции ободочной кишки продемонстрировал удобство и безопасность методики. Флюоресцентная ангиография помогла оценить кровоснабжение в сосудах брыжейки и стенках кишечника, что позволило в данном случае выполнить экономный вариант операции с сохранением печеночного изгиба ободочной кишки с кровоснабжением за счет правой ободочной артерии
Дод.точки доступу:
Майоренко, М. Н.
Сергеева, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Слєсаренко, С. В.
Випадок хірургічного лікування пацієнтки з карциноїдним папіломатозом шкіри Готтрона [Текст] = Surgica ltreatment of gottron’s carcinoide papillomatosis of the sking. Case study / С. В. Слєсаренко, Н. М. Нор, К. В. Циганков // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 82-85. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМА -- PAPILLOMA
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Описано випадок успішного хірургічного лікування пацієнтки віком 50 років з карциноїдним папіломатозом шкіри Готтрона, госпіталізованої в Центр термічної травми та пластичної хірургії м. Дніпро зі скаргами на бородавчасті розростання в ділянці правого гомілковостопного суглоба і правої ступні, гнійне виділення з неприємним запахом і болі у правій кінцівці. Хворіла 19 років, після того як у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала скальповану рану правого гомілковостопного суглоба, перелом правої п'яткової кістки. Виконано операцію: висічення папіломатозних розростань, пластику розщепленим автодермотрансплантатом. У післяопераційний період пересаджені автодермотрансплантати прижилися, спостерігалася активна епітелізація. Через 3 міс після операції рецидиву не виявлено. Пацієнтка повернулася до нормального способу життя. Особливістю описаного випадку є те, що хвороба розвинулася після великої скальпованої рани гомілковоступневого суглоба і ступні. Проведене оперативне втручання надало змогу значно поліпшити стан пацієнтки і функцію правої нижньої кінцівки
Дод.точки доступу:
Нор, Н. М.
Циганков, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Грубник, В. В.
Применение сепарационных методов герниопластики при лечении послеоперационных вентральных грыж [Текст] = Component separation hernioplasty in treatment of poatoperative ventral hernias / В. В. Грубник, К. О. Воротынцева // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 86-92. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
ГРЫЖИ -- HERNIA
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
Кл.слова (ненормовані):
Компонентная сепарация -- Эндоскопическая сепарация
Анотація: Наличие у пациентов больших дефектов передней брюшной стенки (ПБС) представляет серьезную проблему для хирургов, что связано со сложностью выполнения герниопластики, необходимостью использования сеток большого размера, высокой частотой послеоперационных осложнений. В настоящее время широкое применение получили лапароскопические герниопластики с использованием сетчатых материалов. У пациентов с грыжами большого размера лапароскопические методики сопряжены с техническими трудностями во время операций и высокой частотой послеоперационных рецидивов (до 30 %). Не решена проблема выбора метода лечения послеоперационных вентральных грыж большого и гигантского размера. В настоящее время основной тенденцией является восстановление анатомической целостности ПБС со сведением мышц ПБС к белой линии живота за счет применения методов открытой компонентной сепарации. С развитием лапароскопических и эндоскопических технологий методика эндоскопической сепарации мышц ПБС была усовершенствована для улучшения качества жизни пациентов и снижения частоты послеоперационных осложнений и рецидивов. Использование эндоскопических методов позволяет избежать широкой диссекции тканей, уменьшить риск развития некроза кожно-апоневротического лоскута за счет сохранения перфорантных сосудов ПБС. Сравнение результатов применения открытых и лапароскопических методик компонентной сепарации показало, что использование открытых методов сепарации сопряжено со значительно большим количеством как интраоперационных, так и послеоперационных осложнений, что связано с развитием в 30 % случаев некроза кожно-апоневротического лоскута, и рецидивов. Результаты исследований свидетельствуют об определенных преимуществах относительно снижения частоты послеоперационных раневых осложнений применения эндоскопических методов компонентной сепарации у пациентов с послеоперационными вентральными грыжами большого размера
Дод.точки доступу:
Воротынцева, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Ляховський, В. І.
Сучасні реалії та перспективи застосування аргініну як донатора оксиду азоту в лікуванні гнійних ран [Текст] = Current realities and prospects for the arginine as a nitric oxide donor in purulent surgery / В. І. Ляховський, Т. В. Городова-Андрєєва, О. О. Кизименко // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 93-97. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
АРГИНИН -- ARGININE
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Анотація: Застосування L-аргініну в хірургічній практиці набуває дедалі більшої популярності. Експериментально та клінічно доведено низку позитивних ефектів цього потужного донатора оксиду азоту, який використовують у лікуванні різних нозологій. На місцевому рівні завдяки антигіпоксичній дії стимулюються процеси неоангіогенезу, прискорюється механічне та мікробне очищення рани, опосередковано інактивуються прозапальні цитокіни, що надає змогу одержати клінічно та візуально чисту рану в значно стисліші терміни. Точні механізми впливу L-аргініну на очищення гнійних ран не з'ясовано, тому перспективним є дослідження прицільної активації L-аргініном механізмів очищення рани на різних стадіях ранового процесу
Дод.точки доступу:
Городова-Андрєєва, Т. В.
Кизименко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Концепция сторожевых лимфоузлов при раке желудка [Текст] = Sentinel lymph nodes concept in early gasctric cancer / В. В. Грубник [и др.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 98-101. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
Кл.слова (ненормовані):
ЛИМФАДЕНЭКТОМИЯ
Анотація: Представлен обзор данных литературы о тактике лечения больных раком желудка. Тактика хирургического вмешательства при раке желудка пересмотрена с учетом концепции сторожевых лимфоузлов
Дод.точки доступу:
Грубник, В. В.
Ильяшенко, В. В.
Грубник, Ю. В.
Никитенко, Р. П.
Шаповалова, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Фелештинський, Я. П.
Причини рецидивних пахвинних гриж та хірургічна тактика лікування [Текст] = Inguinal hernias recurrence: causes and surgical treatment / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 102-106. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Висвітлено визначення та класифікацію рецидивних пахвинних гриж, основні причини рецидивів. Згідно із сучасними даними, причини рецидивів розподілено на 3 групи: чинники, зумовлені загальним станом пацієнта, морфологічними особливостями первинної грижі, та чинники, які залежать від лікаря. Проаналізовано залежність виникнення рецидивів від технічних помилок хірурга. Увагу приділено правильності виконання певної методики герніопластики, досвіду хірурга, вибору ефективного методу лікування первинної пахвинної грижі. Акцентовано увагу на механізми виникнення рецидивів після застосування ендоскопічних методик лікування первинних пахвинних гриж, які останнім часом дедалі ширше використовують у загальнохірургічній практиці. Висвітлено еволюцію вдосконалення методики лапароскопічної пластики для зменшення кількості ускладнень і частоти рецидивів: використання сітки більшого розміру, зменшення кількості такерів під час фіксації або застосування методики без фіксації, з використанням фібринового клею, пластика цілою сіткою без її попереднього розрізання, що запобігає рецидивам у місці розрізу сітки. Наведено підходи до вибору методики надійної герніопластики для зменшення кількості повторних рецидивів. Дані грунтуються на Шведському і Данському реєстрах, рекомендаціях Європейського товариства герніологів, згідно з якими під час лікування рецидивних пахвинних гриж потрібно обирати методику з іншим місцем розміщення сітки, ніж за первинної алопластики. Це надає змогу використовувати менш змінені м'язово-апоневротичні структури. Увагу слід приділяти достатньому перекриттю сітчастим імплантатом рубцевих і атрофованих тканин пахвинної ділянки. Проблема хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж є актуальною, а методи їх лікування потребують вдосконалення
Дод.точки доступу:
Штаєр, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)