Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЦУ1/2019/53/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Кальций и компоненты липидного сигналинга в реализации влияния сероводорода на состояние устьиц Arabidopsis thaliana / Т. О. Ястреб [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 3-11

MeSH-головна:
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (действие лекарственных препаратов, физиология)
РАСТЕНИЙ УСТЬИЦА -- PLANT STOMATA (действие лекарственных препаратов, физиология)
СЕРОВОДОРОД -- HYDROGEN SULFIDE
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (физиология)
Анотація: Исследовали временную и концентрационную зависимости влияния донора сероводорода гидросульфида натрия (NaHS) на состояние устьиц листьев Ara-bidopsis thaliana дикого типа (Col-0), а также роль кальция и фосфолипаз в реализации его эффектов. Обработка листьев NaHS в диапазоне концентраций 5–250 мкМ вызывала уменьшение величины апертуры устьиц. Максимальный эффект закрывания устьиц наблюдали через 90 мин после начала обработки донором H₂S, а через 180 мин экспозиции апертура устьиц в вариантах с NaHS, наоборот, была значительно шире, чем в контроле. Влияние обработки листьев растворами NaHS на состояние устьиц полностью устранялось скавенджером сероводорода гидроксиламином, что свидетельствует о специфичности эффектов NaHS как донора H₂S. Вызываемое донором сероводорода уменьшение устьичной апертуры и относительного количества открытых устьиц почти полностью нивелировалось предобработкой листьев блокатором кальциевых каналов хлоридом лантана, хелатором внеклеточного кальция ЭГТА, ингибитором фосфолипазы C неомицином и антагонистом образования циклической аденозин-5’-дифосфатрибозы никотинамидом. Также устьичный эффект донора H₂S частично устранялся антагонистом кальмодулина хлорпромазином. Нивелирование действия донора сероводорода на состояние устьичного аппарата листьев арабидопсиса отмечалось и при предвари-тельной обработке листьев бутанолом-1 – ингибитором зависимого от фосфолипазы D образования фосфатидной кислоты. Сделано заключение о значении поступления кальция в цитозоль из различных компартментов, а также посредников липидного сигналинга, образующихся с участием фосфолипаз C и D, в реализации действия сероводорода на состояние устьиц
Досліджували часову та концентраційну залежність впливу донора сірководню гідросульфіду натрію (NaHS) на стану продихів листків Arabidopsis thaliana дикого типу (Col-0), а також роль кальцію та фосфоліпаз у реалізації його ефектів. Обробка листків NaHS в діапазоні концентрацій 5–250 мкМ викликала зменшення величини апертури продихів. Максимальний ефект закриття продихів спостерігали через 90 хв після початку обробки донором H₂S, а через 180 хв експозиції апертура продихів у варіантах з NaHS, навпаки, була значно ширшою, ніж у контролі. Вплив обробки листків розчинами NaHS на стан продихів повністю усувався скавенджером сірководню гідроксиламіном, що свідчить про специфічність ефектів NaHS як донора H₂S. Спричинюване донором сірководню зменшення продихової апертури і відносної кількості відкритих продихів майже повністю нівелювалося передобробкою листків блокатором кальцієвих каналів хлоридом лантану, хелатором позаклітинного кальцію ЕГТА, інгібітором фосфоліпази C неоміцином і антагоністом утворення циклічного аденозин-5’-дифосфатрибози нікотинамідом. Так само продиховий ефект донора H₂S частково усувався антагоністом кальмодуліну хлорпромазином. Нівелювання дії донора сірководню на стан продихового апарату листків арабідопсису відзначалося і за попередньої обробки листків бутанолом-1 – інгібітором залежного від фосфоліпази D утворення фосфатидної кислоти. Зроблено висновок про значення надходження кальцію в цитозоль з різних компартментів, а також посередників ліпідного сигналу, що утворюються з участю фосфоліпаз C і D, при здійсненні впливу сірководню на стан продихів
A time and concentration dependence of the hydrogen sulfide donor sodium hydrosulfide (NaHS) influence on the state of stomata of Arabidopsis thaliana (Col-0) leaves, as well as the role of calcium and phospholipases in the realization of its effects, was studied. Treatment of leaves with NaHS in concentration range of 5–250 μM caused a decrease in the size of stomatal aperture. The maximal effect of stomatal closure was observed 90 minutes after the beginning of the H₂S donor treatment and after 180 minutes of exposure the stomatal aperture in NaHS variants was, on the contrary, much wider than in the control. The effect of leaves’ treatment with NaHS solutions on the stomata state was completely eliminated by hydroxylamine, the hydrogen sulfide scavenger, which indicates the specificity of NaHS effects as a H₂S donor. The decrease in stomatal aperture and relative number of open stomata caused by the donor of hydrogen sulfide was almost completely leveled off by the pre-treatment of leaves with the calcium channel blocker lanthanum chloride, the extracellular calcium chelator EGTA, the phospholipase C inhibitor neomycin, and the antagonist of the cyclic adenosine-5’-diphosphate ribose formation nicotinamide. Also, the stomatal effect of the H₂S donor was partially eliminated by the calmodulin antagonist chlorpromazine. The leveling of the hydrogen sulfide donor action on the state of stomatal apparatus of Arabidopsis leaves was also noted at the pre-treatment of leaves with butanol-1, an inhibitor of phospholipase D-dependent formation of phosphatidic acid. A conclusion was made about the value of calcium intake into the cytosol from various compartments, as well as lipid signaling mediators formed with the participation of phospholipases C and D, in the action of hydrogen sulfide on the state of stomata
Дод.точки доступу:
Ястреб, Т. О.
Колупаев, Ю. Е.
Гавва, Е. Н.
Шкляревский, М. А.
Дмитриев, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коршиков, И. И.
Использование микроядерного теста у Pinus pallasiana D. Don и Picea abies (L.) Karst. для оценивания влияния техногенного загрязнения / И. И. Коршиков, Ю. А. Белоножко, Е. В. Лаптева // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 12-20

MeSH-головна:
СОСНА -- PINUS (генетика, действие лекарственных препаратов, цитология)
ЕЛЬ -- PICEA (генетика, действие лекарственных препаратов, цитология)
МИКРОЯДЕРНЫЕ ТЕСТЫ -- MICRONUCLEUS TESTS (использование)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (вредные воздействия)
Анотація: Представлены данные о частоте микроядер (МЯ) в меристеме проростков Pinus pallasiana D. Don и Picea abies (L.) Kаrst. из природных популяций и насаждений техногенно загрязненных территорий. В контрольной поуляции P. pallasiana клетки с МЯ встречались с частотой 0,95 ± 0,13 %. Увеличение доли клеток с МЯ наблюдалось в условиях интродукции и техногенного загрязнения (2,41–3,38 %). Для P. abies показаны подобные результаты. Отмечено различное количество МЯ в патологической клетке (1–2 для P. pallasiana и 1–6 для P. abies). Размеры МЯ варьировали от 0,13 до 14,93 % от объема основного ядра в клетках P. pallasiana и от 0,07 до 61,87 % P. abies. Выявлены многоядерные клетки и клетки с ядром неправильной формы. Установлена тесная корреляционная зависимость между цитогенетическими нарушениями и частотой МЯ (r = 0,98). Предлагается использовать МЯ проростков семян изученных видов для оценки генотоксичности техногенно загрязненных территорий
Представлено дані про частоту мікроядер (МЯ) в меристемі проростків Pinus pallasiana D. Don і Picea abies (L.) Kаrst. з природних популяцій і насаджень техногенно забруднених територій. У контрольній популяції P. pallasiana клітини з МЯ зустрічалися з частотою 0,95 ± 0,13 %. Збільшення частки клітин з МЯ спостерігалося в умовах інтродукції та техногенного забруднення (2,41–3,38 %). Для P. abies показані подібні результати. Виявлено різну кількість МЯ в патологічній клітині (1–2 для P. pallasiana і 1–6 для P. abies). Розміри МЯ варіювали від 0,13 до 14,93 % від об’єму основного ядра в клітинах P. pallasiana і від 0,07 до 61,87 % P. abies. Спостерігалися багатоядерні клітини і клітини з ядром неправильної форми. Встановлено щільну кореляційну залежність між цитогенетичними порушеннями і частотою МЯ (r = 0,98). Пропонується використовувати МЯ проростків насіння вивчених видів для оцінки генотоксичності техногенно забруднених територій
The results of the study of micronuclei (MN) frequency in the meristem of seedlings Pinus pallasiana D. Don and Picea abies (L.) Karst. from natural populations and plantings of technogenic contaminated territories are presented. The level of cells with MN was 0.95 ± 0.13 % in the control population of P. pallasiana. An increase in the level of cells with MN was observed in the conditions of introduction and technogenic pollution (2,41–3,38 %). Similar results are shown for P. abies. The pathological cell contained a different amount of MN (from 1 to 2 for P. pallasiana and from 1 to 6 for P. abies). The size of the MN have varied from 0,13 to 14,93 % diameters of the main nuclei in P. pallasiana cells and from 0,07 to 61,87 % in P. abies. Multinuclear cells and cells with an irregular shape nuclear were observed. Correlation dependence was established between cytogenetic disorders and MN frequency (r = 0,98). It is proposed to use the MN of seedlings of studied species to assess the genotoxicity of technogenically contaminated areas
Дод.точки доступу:
Белоножко, Ю. А.
Лаптева, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої із застосуванням міжвидових схрещувань для селекції на підвищений вміст білка / І. І. Моцний [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 21-33

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, химия)
БЕЛКИ -- PROTEINS
СЕЛЕКЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- SELECTION, GENETIC
Анотація: Наведені результати створення нового вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої з підвищеним вмістом білка при міжвидових схрещуваннях. Досліджено 35 первинних (2–4 схрещування з сучасними сортами) та 20 удосконалених (5 і більше схрещувань з сучасними сортами) інтрогресивних ліній пшениці м’якої озимої та виділено дев’ять генотипів, що характеризуються підвищеним відносним вмістом білка, а також групи ліній, що поєднували відносно високі показники маси тисячі зерен (МТЗ) або вмісту білка зі стійкістю до листкової або стеблової іржі та чужинним опушенням колоса. Виявлено вірогідний вплив групування ліній за кількістю схрещувань з сучасними сортами на урожайність, збір білка та седиментацію, а комбінації схрещування, зокрема джерела чужинних ознак, на вміст білка і МТЗ. Показано, що підвищення вмісту білка в зерні, яке супроводжує віддалені схрещування, не завжди пов’язане з покращенням якості борошна. Відмічено низьку частоту об’єднання у покращених ліній показників високої білковості, крупнозерності з високою врожайністю та якістю зерна. Установлена відсутність кореляції більшості досліджених ознак зі значеннями вмісту білка, та слабка позитивна кореляція (r = 0,28*…0,30*) МТЗ з обома показниками якості – седиментацією і вмістом білка. Урожайність ліній негативно корелювала з вмістом білка (r = –0,43*) лише в одному варіанті досліду. Виділені лінії B241_09, Е2792_14, Е1598_12 та Од.267b, які мали відносно вищий вміст білка і поєднують помірну стійкість до окремих хвороб з відносно високими показниками врожайності та седиментації. Виділені лінії характеризуються нестабільністю за урожайністю та іншими ознаками в різних умовах і потребують поліпшення стосовно стабільності цих показників. Створені на базі Одеської 267 майже ізогенні за стійкістю до листкової іржі лінії (Е2363_14, Е2368_14 і Е2369_14) на низькому агрофоні перевершили за урожайністю, вмістом білка та МТЗ рекурентний сорт Одеську 267. Шляхом міжвидової гібридизації і подальших складних ступінчастих схрещувань з елементами рекурентної селекції не вдалося поєднати в одному генотипі високу продуктивність в оптимальних умовах з толерантністю до жорстких умов посухи
The results of new bread winter wheat starting material development using interspecific crosses for breeding on increased protein content are presented. The 35 primary (2–4 crosses with modern varieties) and 20 advanced (5 and more crosses with the varieties) bread winter wheat introgression lines were studied, and nine genotypes characterized by increased relative protein content and also groups of lines combining the relatively high thousand grain weight or protein content indexes with resistance to leaf or stem rust and alien glum hearing were isolated. A significant effect of lines grouping for the number of crosses with modern varieties on the productivity, protein content and sedimentation value, and cross combinations, in particular sources of alien characters, on protein content and weight of thousand grains were found. It is shown that an increase of grain protein content, observed at the backcrossing, not always correlated with the improvement of flour quality. A low frequency of combining of the characters of high protein content, large grains with the high productivity and grain quality was registered in the advanced lines. The absence of the most studied characters with protein content correlation and weak positive correlation (r = 0,28*…0,30*) of thousand grain weight with both characteristics of quality - the sedimentation and protein content were established. The line productivity harmfully correlated with protein content (r=–0,43*) only in one variant of the experiment. The lines B241_09, Е2792_14, Е1598_12 and Od.267b which had relatively high protein content and combined moderate resistance to certain diseases with the relatively high characteristics of the productivity and sedimentation were isolated. The isolated lines are characterized by instability of the productivity and other characters in different environments and require an improvement to stability of these characteristics. The quasiisogenic lines, created on the basis of cv. Odesskaya 267, with resistance to leaf rust (Е2363_14, Е2368_14 and Е2369_14) had higher productivity, protein content and thousand grain weight than recurrent cv. Odesskaya 267 on low agricultural background. It was not possible to integrate high productivity in optimal environments with tolerance to hard environments of drought in one genotype by interspecific hybridization and further complicated step crosses with the elements of recurrent breeding
Дод.точки доступу:
Моцний, І. І.
Литвиненко, М. А.
Молодченкова, О. О.
Соколов, В. М.
Файт, В. І.
Сєчняк, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив збагаченої тромбоцитами плазми на морфогенез та експресію хондрогенних маркерних генів хондроцитоподібними клітинами nucleus pulposus щура in vitro / Є. Г. Педаченко [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 34-42

MeSH-головна:
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES (действие лекарственных препаратов)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (генетика, действие лекарственных препаратов)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Метою дослідження було вивчення впливу 3, 10, 20 % збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) щура на морфобіологічні характеристики хондроцитоподібних клітин nucleus pulposus (NP) щура, а також експресію хондрогених генів ACAN, COL II, GPC3, MGP, PTN, ANXA3; VIM in vitro. ЗТП 3, 10, 20 % дозозалежно підвищує життєздатніть клітин NP щура в культурі. Тромбоцити в культурах демонструють тропність до бластоподібних клітин, формують зону адгезії. При використанні ЗТП 20 % на 14 добу культивування спостерігається диференціювання бластоподібних клітин, реєструються клітини на стадії ділення. ЗТП дозозалежно запобігає зниженню експресії хондрогенних генів. Більш ефективною є ЗТП 20 %. В цих культурах спостерігалось збільшення експресії більшості досліджуваних хондрогенних генів: COL II в 2,9 (Р = 0,002); VIM в 2,1 (Р = 0,0003); ANXA3 в 2,3 (Р = 0,0003); GPC3 в 1,4 (Р = 0,0011); PTN в 1,6 (Р = 0,0017); ACAN в 1,2 (Р = 0,0606) рази
The purpose was to study the effect of 3, 10 and 20 % rat platelet rich plasma (PRP) on the morphobiologic characteristics of chondrocyte-like rat nucleus pulposus (NP) cells, and also expression of chondrogenic genes: ACAN, COL II, GPC3, MGP, PTN, ANXA3; VIM in vitro. The viability of rat NP cells in culture is dose-dependently enhanced by 3, 10, 20 % PRP. Platelets in cultures show tropicity to blast-like cells, form an adhesion zone. When 20 % PRP are used at the 14th day of cultivation, the blast-like cells are differentiated, the cells are recorded at the stage of division. The decreased expression of chondrogenic genes is dose-dependently prevented by PRP. More effective was 20 % PRP. In these cultures, an increase in the expression of most studied chondrogenic genes was observed: 2,9 times higher for COL II (P = 0,002); 2,1 times higher for VIM (P = 0.0003); 2,3 times higher for ANXA (P = 0,0003); 1,4 times higher for GPC (P = 0.0011); 1,6 times higher for PTN (P = 0,0017), 1,2 times higher for ACAN (P = 0,0606)
Дод.точки доступу:
Педаченко, Є. Г.
Васильєва, І. Г.
Хижняк, М. В.
Чопик, Н. Г.
Олексенко, Н. П.
Шуба, І. М.
Цюбко, О. І.
Галанта, О. С.
Сніцар, Н. Д.
Макарова, Т. А.
Дмитренко, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Квантовые точки CDS, полученные путем "зеленого" синтеза: сравнительный анализ токсичности и влияния на пролиферативную и адгезионную активность клеток человека / Л. В. Гарманчук [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 43-55

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КВАНТОВЫЕ ТОЧКИ -- QUANTUM DOTS (терапевтическое применение, токсичность)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (действие лекарственных препаратов)
АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Ранее нами был разработан новый альтернативный подход для внеклеточного синтеза квантовых точек CdS с использованием биологических матриц, полученных на основе бактерии Escherichia coli, гриба Pleurotus ostreatus и растения Linaria maroccana. Полученные наночастицы обладают устойчивыми люминесцентными свойствами и имеют диапазон размеров от 2 до 10 нм в диаметре. В данной работе представлены результаты исследования цитотоксического/цитостатического воздействия, пролиферативной активности, адгезивной способности синтезированных квантовых точек CdS на клетки HeLa (рак шейки матки человека), опухолевые клетки T- и B-лимфоцитов человека, линию опухолевых клеток AGS (рак желудка) с использованием MTT-теста и проточной цитометрии. Обнаружено, что квантовые точки CdS, полученные методом «зеленого» синтеза, имеют более низкую токсичность по сравнению с неорганическим сульфидом кадмия, что делает их привлекательными в качестве нового типа нетоксичных люминесцентных зондов для биовизуализации в цитологических исследованиях. SUMMARY
Quantum dots (QDs) are typical II–VI semiconductor materials, owing to their unique optical properties and tunable photoluminescence, have received much interest in the field of electronic and biomedical applications. However, the cytotoxicity of QDs has become a major concern for their safe usage in bioimaging, intracellular delivery or tracking molecules and organells. We have previously developed a novel alternative approach for the production of CdS QDs extracellularly by the biological synthesis using bacteria Escherichia coli, fungi Pleurotus ostreatus and plant Linaria maroccana as biomatrices. Produced nanoparticles are stable and luminescent, have a range of sizes from 2 to 10 nm in diameter. In the present research we have evaluated cytotoxic/cytostatic effects, proliferative activity, adhesive potential of produced CdS nanoparticles using HeLa cells, tumor cells of human T-and B-lymphocytes, AGS cancer cell line by MTT-assay and flow cytometry methods. It has been found that QDs have reduced toxicity as compared to inorganic cadmium sulfide which makes them attractive as a new type of non-toxic luminescent probes for bioimaging applications in cytological studies
Дод.точки доступу:
Гарманчук, Л. В.
Боровая, М. Н.
Негеля, А. А.
Иномистова, М.
Храновская, Н. Н.
Толстанова, А. Н.
Блюм, Я. Б.
Емец, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Козеко, Л. Е.
Роль шаперонов HSP90 в устойчивости и пластичности онтогенеза растений при нормальных условиях и стрессе (Arabidopsis thaliana) / Л. Е. Козеко // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 56-73

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ РАЗВИТИЕ -- PLANT DEVELOPMENT (генетика, иммунология, физиология)
ОНТОГЕНЕЗ
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология, физиология)
БЕЛКИ HSP90 ТЕПЛОВОГО ШОКА -- HSP90 HEAT-SHOCK PROTEINS (физиология)
Анотація: Рассмотрены особенности функционирования шаперонов HSP90 в системе белкового фолдинга и регуляции специфических субстратов, участвующих в трансдукции сигналов и регуляции различных клеточных процессов. Описана тройная роль HSP90 при стрессе: связывание поврежденных белков и направление их на рефолдинг или деградацию; регуляция стрессовой индукции генов теплового шока; и изменение программы генной экспрессии. На основе результатов исследований модельного вида Arabidopsis thaliana показана роль HSP90 в поддержании стабильности роста и морфогенеза растений, пластичности развития и механизмах стойкости. Представлена модель взаимодействия функций HSP90 при нормальных условиях и стрессе
Розглянуто особливості функціонування шаперонів HSP90 в системі білкового фолдингу і регуляції специфічних субстратів, які беруть участь в трансдукції сигналів і регуляції різних клітинних процесів. Описана потрійна роль HSP90 у стресі: зв’язування пошкоджених білків та їх спрямування на рефолдинг і деградацію; регуляція стресової індукції генів теплового шоку; і зміна програми генної експресії. На основі результатів досліджень модельного виду Arabidopsis thaliana показана роль HSP90 у підтримці стабільності росту і морфогенезу рослин, пластичності розвитку і механізмах стійкості. Представлена модель взаємодії функцій HSP90 за нормальних умов і стресу
The functions of HSP90 chaperones in the protein folding system, as well as regulation of specific substrates effecting multiple signal pathways and cellular processes were considered. The triple role of HSP90 in stress was described: binding damaged proteins and directing them for refolding or degradation; regulation of the heat shock gene induction; and alteration in the gene expression program. Based on the results of studies of the model species Arabidopsis thaliana, the function of HSP90 in maintenance of growth and morphogenesis stability, developmental plasticity and mechanisms of stress tolerance was shown. A model for the interaction of the HSP90 functions under normal and stressful conditions is presented
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Expression profiles of a tung tree phosphate transporter cDNA and structural characteristics of the encoded protein : [реферат статьи опубликованной в "Cytology and genetics", № 2, 2019 г.] / J. Zhou [et al.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - P74-75

MeSH-головна:
ФОСФАТОВ ТРАНСПОРТА БЕЛКИ -- PHOSPHATE TRANSPORT PROTEINS (биосинтез, генетика)
ДНК КОМПЛЕМЕНТАРНАЯ -- DNA, COMPLEMENTARY (генетика)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (генетика)
МАСЛЯНОЕ ДЕРЕВО -- ALEURITES (генетика)
Анотація: Plant phosphate transporters mediate phosphate acquisition, translocation, and recycling. A Vernicia fordii cDNA encoding a phosphate transporter was cloned using a reverse transcription polymerase chain reaction (PCR) and rapid amplification of cDNA ends. The resulting cDNA named Vernicia fordii Phosphate Transporter1;1 (VfPht1;1) encodes a predicted protein consisting of 533 amino acids. This protein, which was predicted to contain 12 transmembrane domains, is most similar (89,9 %) to a Ricinus communis predicted protein. The quantitative realtime PCR data revealed that VfPht1;1 is most highly expressed in mature leaf petioles. It is also highly expressed in seeds collected in June, when developing fruits require a large amount of phosphates. Our observations suggest that VfPht1;1 may have diverse functions related to phosphate uptake and translocation
Рослинні фосфатні транспортери опосередковують отримання, транслокацію та переробку фосфатів. Було клоновано кДНК Vernicia fordii, що кодує фосфатний транспортер, за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням зворотної транскрипції (ПЛР-ЗТ) та швидкої ампліфікації кінців кДНК. Отримана кДНК, за назвою фосфатний транспортер-1;1 Vernicia fordii (VfPht1;1), кодує передбачений білок, що складається з 53 амінокислот. Цей передбачений білок, що містить 12 трансмембранних доменів, найбільше подібний (89,9 %) до передбаченого білка Ricinus communis. Кількісні дані ПЛР у реальному часі продемонстрували найвищу експресію VfPht1;1 у зрілих черешках листків. Зафіксовано також високий рівень експресії у насінні, зібраному у червні, коли зростаючі фрукти потребують великої кількості фосфатів. Згідно з нашими спостереженнями VfPht1;1 може мати різні функції стосовно споживання та транслокації фосфатів
Дод.точки доступу:
Zhou, J.
Yuan, J.
Long, H.
Tan, X.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Molecular characterization and tissue expression of common tobacco (nicotiana tabacum) cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 genes : [реферат статьи, опубликованной в "Cytology and genetics", № 2, 2019 г.] / C. S. Kong [et al.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - P76-77

MeSH-головна:
ТАБАК -- TOBACCO (генетика)
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С МНОЖЕСТВЕННОЙ ЛЕКАРСТВЕННОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТЬЮ -- MULTIDRUG RESISTANCE-ASSOCIATED PROTEINS (биосинтез, генетика)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (генетика)
Анотація: The complete coding sequences of common tobacco cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 genes were amplified by RTPCR. The tobacco cadmium resistance protein 2 gene encodes a protein of 192 amino acids which shares high identity with the cadmium resistance protein 2 of four species —nicotiana tomentosiformis (99 %), wood tobacco (97 %), capsicum annuum (90 %) and potato (86 %). The tobacco metal tolerance protein 4gene encodes a protein of 415 amino acids which shares high identity with themetal tolerance protein 4 of six species – nicotiana tomentosiformis (90 %), wood tobacco (90 %), lycopersicon esculentum (84 %), potato (84 %), lycopersicon pennellii (83 %) and capsicum annuum (82 %). Prediction of transmembrane helices showed that cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 might be two transmembrane proteins. Phylogenetic analysis revealed that the common tobacco cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 genes both have a closer genetic relationship with the wood tobacco cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 genes. Computerassisted analysis showed that cadmium resistance protein 2 gene is structured in 4 exons and 3 introns and metal tolerance protein 4 gene consists of 7 exons and 6 introns. The gene expression profile analysis indicated that the common tobacco cadmium resistance protein 2 and metal tolerance protein 4 genes were highly expressed in root
ПЛР-ЗТ було використано з метою ампліфікації повних кодуючих послідовностей генів білку 2 стійкості до кадмію та білку 4 толерантності до металів у тканинах тютюну справжнього. Ген білку тютюну 2 стійкості до кадмію кодує білок з 192 амінокислот, який має високий рівень ідентичності з білком 2 стійкості до кадмію чотирьох видів рослин – Nicotiana tomentosiformis (99 %), тютюн лісовий (97 %), Capsicum annuum (90 %) та картопля (86 %). Ген білку тютюну 4 толерантності до металів кодує білок з 415 амінокислот, який має високий рівень ідентичності з білком 4 толерантності до металів шести видів рослин – Nicotiana tomentosiformis(90 %), тютюн лісовий (90 %), Lycopersicon esculentum (84 %), картопля (84 %), Lycopersicon pennellii (83 %) та Capsicum annuum (82 %). Передбачення трансмембранних спіралей продемонструвало, що білок 2 стійкості до кадмію та білок 4 толерантності до металів можуть бути двома трансмембранними білками. Філогенетичний аналіз показав, що і ген білку 2 стійкості до кадмію, і ген білку 4 толерантності до металів тютюну справжнього мають тісніший генетичний зв’язок з генами білку 2 стійкості до кадмію та білку 4 толерантності до металів тютюну лісового. Автоматизований аналіз продемонстрував, що ген білку 2 стійкості до кадмію є структурованим у 4 екзонах і 3 інтронах, а ген білку 4 стійкості до металів складається з 7 екзонів і 6 інтронів. Аналіз профілю експресії генів показав високий рівень експресії генів білку 2 стійкості до кадмію та білку 4 толерантності до металів тютюну справжнього у коренях
Дод.точки доступу:
Kong, C. S.
Chen, J. H.
Liu, J. H.
Yu, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Navjot, Kaur
Nev base number for the chromosomally abnormal genus Arthraxon P. Beauv. from Rajasthan : [реферат статьи, опубликованной в "Cytology and genetics", № 2, 2019 г.] / Kaur Navjot, Chand Gupta Raghbir // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - P78-79

MeSH-головна:
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (генетика)
ПЛОИДНОСТЬ
ИНДИЯ -- INDIA
Анотація: During present investigation, 4 populations covering 3 species of the genus Arthraxon P. Beauv. have been worked out cytologically from different localities of Indian hot desert, Rajasthan. Two of the three species show n = 14 (A. lanceolatus and A. lancifolius), whereas, A. hispidus show the chromosome count of n = 18. A. lanceolatus show varaiable sized bivalents i.e. two large and twelve small sized bivalents, whereas, A. lancifolius shows normal equal sized bivalents. These large sized bivalents previously might be confused with quadrivalents but during A-I it clearly indicates the chromosome count of 2n = 28. It (n = 14) is the first time reported chromosomal count for the species of the genus from the world with new proposed base number x = 7 and thus the species are considered to be tetraploid. All the three species are the first chromosome reports from Rajasthan with various meiotic abnormalities like laggards, multiple bridges, cytomixis, chromatin transfer which results in abnormal microsporogenesis and low pollen viability
Під час даного дослідження проводили цитологічне вивчення 4 популяцій 3 видів роду Arthraxon P. Beauv. з різних місцевостей гарячої пустелі Індії, Раджастхану. Два з трьох видів мали n = 14 (A. lanceolatus та A. lancifolius), у той час як A. hispidus продемонстрував кількість хромосом n = 18. A. lanceolatus демонструє біваленти різного розміру, тобто два великі і дванадцять невеликих бівалентів, у той час як A. lancifolius має біваленти нормального однакового розміру. Раніше ці біваленти великого розміру могли плутати з тетравалентами, але під час A-I чітко зрозуміло, що кількість хромосом складає 2n = 28. Це перше повідомлення про таку кількість хромосом (n = 14) щодо виду з цього роду з новою запропонованою кількістю пар хромосом x = 7, тому цей вид вважається тетраплоїдним. Це перші повідомлення з Раджастхану щодо хромосом всіх трьох видів та різних мейотичних аномалій, наприклад, відставання хромосоми, множинних мостів, цитоміксису, перенесення хроматину, що призводить до аномального мікроспорогенезу та низького рівня життєздатності пилку
Дод.точки доступу:
Raghbir, Chand Gupta

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)