Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЦУ1/2020/54/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Получение трансгенных растений картофеля, экспрессирующих ген лактоферрина человека, и анализ их устойчивости к фитопатогенам / А. Бузиашвили [и др.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 3-15

MeSH-головна:
КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM (генетика)
РАСТЕНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- PLANTS, GENETICALLY MODIFIED (генетика)
Анотація: С помощью Agrobacterium-опосредованной трансформации осуществлен перенос гена лактоферрина человека (hLf) в геном ряда сортов картофеля (Solanum tuberosum) украинской селекции (Вернисаж, Левада, Свитанок Киевский и Зарево). Для этого использовали плазмидный вектор pBIN35LF, несущий ген hLf под контролем 35S промотора вируса мозаики цветной капусты и терминатора октопинсинтазы, а также селективный маркерный ген неомицинфосфотрансферазы ІІ (nptII), обеспечивающий устойчивость к канамицину. В результате селекции были отобраны 44 линии сорта Вернисаж, 26 линий сорта Левада, 25 линий сорта Свитанок Киевский и 16 линий сорта Зарево, устойчивых к 100 мг/л канамицину. Интеграция целевого гена в геном картофеля была подтверждена с помощью полимеразной цепной реакции с использованием специфических праймеров к гену hLf. Идентификацию рекомбинатного лактоферрина в тканях трансгенных линий проводили с помощью Вестерн блоттинга с использованием специфических моноклональных антител к лактоферрину. Отобранные трансгенные линии картофеля были протестированы на устойчивость к бактериальным и грибному фитопатогенам. С помощью теста диффузии в агар установлено, что сок трансгенных линий картофеля обладает антибактериальным эффектом по отношению к таким фитопатогенным бактериям, как Ralstonia solanacearum (возбудитель бактериальной гнили картофеля) и Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (возбудитель кольцевой гнили картофеля). Устойчивость трансгенных растений картофеля к фитофторозу изучали путем заражения растений in vitro изолятом Phytophthora infestans. В результате была установлена повышенная устойчивость полученных трансгенных линий картофеля к P. infestans по сравнению с контролем. Таким образом, полученные данные показывают, что перенос гена hLf гена в геном картофеля повышает его устойчивость к бактериальным и грибным патогенам
За використання Agrobacterium-опосередкованої трансформації було здійснено перенесення гена лактоферина людини в геном ряда сортів картоплі (Solanum tuberosum) української селекції (Вернісаж, Левада, Світанок Київський та Зарево). Для цього використовували плазмідний вектор pBIN35LF, який ніс ген лактоферина людини hLf під контролем 35S промотора віруса мозаїки цвітної капусти та термінатора октопінсинтази, а також селективний маркерний ген неоміцинфосфотрансферази ІІ (nptII), що забезпечує стійкість до канаміцина. В результаті селекції були відібрані 44 лінії сорта Вернісаж, 26 ліній сорта Левада, 25 ліній сорта Світанок Київський та 16 ліній сорта Зарево, стійких до 100 мг/л канаміцина. Інтеграція цільового гена в геном картоплі була підтверджена за допомогою метода полімеразної ланцюгової реакції за використання специфічних праймерів до гена hLf. Ідентифікацію рекомбінатного лактоферина в тканинах трансгенних ліній проводили за допомогою Вестерн блоттинга за використання специфічних моноклональних антитіл до лактоферину. Відібрані трансгенні лінії картоплі були протестовані на стійкість до бактеріальних та грибних фітопатогенів. За допомогою теста дифузії в агар було встановлено, що сік трансгенних ліній картоплі володіє антибактеріальним ефектом по відношенню до таких фітопатогенних бактерій, як Ralstonia solanacearum (збудник бактеріальної гнилі картоплі) та Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (збудник кільцевої гнилі картоплі). Стійкість трансгенних ліній картоплі до фітофтороза досліджували шляхом зараження рослин in vitro ізолятом Phytophthora infestans. В результаті була встановлена підвищена стійкість отриманих трансгенних ліній картоплі до P. infestans у порівнянні з контролем. Таким чином, отримані дані вказують на те, що перенос гена hLf в геном картоплі підвищує її стійкість до бактеріальних та грибних патогенів
Дод.точки доступу:
Бузиашвили, А.
Чередниченко, Л.
Кропивко, С.
Блюм, Я. Б.
Емец, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кліматичні фактори та частоти інфікування WOLBACHIA в природних популяціях DROSOPHILA MELANOGASTER / Н. В. Гора [та ін.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 16-27

MeSH-головна:
ДРОЗОФИЛА -- DROSOPHILA (иммунология, физиология)
КЛИМАТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CLIMATIC PROCESSES
Анотація: Ендосимбіотичні бактерії Wolbachia широко поширені в природних популяціях Drosophila melanogaster, яка є космополітичним і синантропним видом. Різні аспекти інфікування Wolbachia активно вивчаються в артропод, включаючи дрозофілу. Однак, вплив кліматичних факторів на рівні інфікованості Wolbachia в природних популяціях дрозофіли досліджений недостатньо. В роботі проведено аналіз впливу середніх значень температури, кількості опадів та рівня потенційної евапотранспірації на частоти інфікованості Wolbachia у досліджуваних нами 10 популяціях D. melanogaster (зібраних в Європі) разом з даними з робіт інших авторів як для різних континентів, так і для кліматичних зон всього світу (280 популяцій – 10806 ізосамкових ліній). Встановлено вплив всіх досліджених кліматичних факторів на частоту інфікованості Wolbachia. Найвищі рівні інфікованості спостерігаються в діапазоні 20–25 ºC середньої річної температури, що відповідає умовам утримання мух в лабораторії. Засвідчено клінальний розподіл рівнів інфікованості Wolbachia в Євразійських популяціях дрозофіли. Також кліматичні фактори мають більш сильний вплив на інфікованість в моделях логістичних регресій для кліматичних зон, ніж для континентів
Дод.точки доступу:
Гора, Н. В.
Серга, С. В.
Майстренко, О. М.
Сьлєнзак-Парнікоза, А.
Парнікоза, І. Ю.
Тарасюк, О. М.
Демидов, С. В.
Козерецька, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характеристика высокомолекулярных субъединиц глютенина дикой полбы (TRITICUM DICOCCOIDES) / О. А. Орловская [и др.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 28-36

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, метаболизм, рост и развитие, физиология)
Анотація: Проведена идентификация и молекулярный анализ высокомолекулярных субъединиц глютенина (HMW-GS) образца дикой полбы T. dicoccoides К5199. Выявлены новые HMW субъединицы глютенина 1АхTd и 1ByTd. Определены нуклеотидные последовательности генов 1АхTdи 1ByTd(коды доступа в базе данных GenBank MH475136 и MG897125 соответственно). Установлено, что кодирующая последовательность гена 1АхTdимеет наибольшее сходство с геном 1Ах1 T. aestivum(99,7 %), в то время как последовательность гена 1ByTd– сгенами других образцов T. dicoccoides(98,5 и 97,6 %). Первичная и вторичная структуры белка исследованных HMW-GSпозволяют прогнозировать высокий вклад в хлебопекарные cвойства субъединицы 1АхTd и средний вклад ‑ субъединицы 1ByTd. Оценка важнейших критериев качества зерна показала повышенное содержание белка и клейковины, но сниженные реологические характеристики клейковины T. dicoccoidesК5199
Проведено ідентифікацію і молекулярний аналіз високомолекулярних субодиниць глютенина (HMW-GS) зразка дикої полби T. dicoccoides К5199. Виявлено нові HMW субодиниці глютенина 1АхTd і 1ByTd. Визначено нуклеотидні послідовності генів 1АхTd і 1ByTd (коди доступу в базі даних GenBank MH475136 і MG897125 відповідно). Встановлено, що кодує послідовність гена 1АхTd має найбільшу схожість з геном 1Ах1T. aestivum (99,7 %), в той час як послідовність гена 1ByTd‑ з генами інших зразків T. dicoccoides (98,5 і 97,6 %). Первинна і вторинна структури білка досліджених HMW-GS дозволяють прогнозувати високий внесок в хлібопекарські cвойства субодиниці 1АхTd і середній внесок субодиниці 1ByTd. Оцінка найважливіших критеріїв якості зерна показала підвищений вміст білка і клейковини, але знижені реологічні характеристики клейковини T. dicoccoides К5199
Дод.точки доступу:
Орловская, О. А.
Яцевич, К. К.
Вакула, С. И.
Хотылева, Л. В.
Кильчевский, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравец, А. П.
Эпигенетические факторы индивидуальной чувствительности растений к фитопатогенам / А. П. Кравец, Д. А. Соколова // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 37-43

MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (генетика, действие лекарственных препаратов, химия)
Анотація: На двух сортах озимой пшеницы – Подолянка и Фаворитка урожаев 2013–2017 гг. изучена взаимосвязь чувствительности к заражению фитопатогенами и динамики его развития с различием в эпигеноме растений, которое оценивается по профилям метилирования ДНК. Показано, что быстро прорастающие проростки пшеницы сорта Подолянка, в отличие от медленно прорастающих проростков, проявляют высокую болезнеустойчивость. Такой эффект не наблюдается на растениях пшеницы сорта Фаворитка. Оценка изменений эпигенетического расстояния изученных сортов по годам свидетельствует об устойчиво высоких значениях этого показателя у сорта Подолянка и устойчиво низких у сорта Фаворитка. Обсуждаются вопросы о связи эпигенетических различий растений с их индивидуальной чувствительностью к фитопатогенам, а эпигенетического полиморфизма, характерного для сорта – с разнообразием стратегий неспецифической устойчивости и биоразнообразием монопосевов сельскохозяйственных культур
На двох озимих сортах пшениці – Подолянка і Фаворитка врожаїв 2013–2017 рр. вивчено зв’язок чутливості до зараження фітопатогенами і динаміки його розвитку із різницею епігеному рослин. Показано, що проростки пшениці сорту Подолянка, що проростають швидко, проявляють значно вищу стійкість у порівнянні з проростками, що проростають повільно. Таку різну чутливість до зараження фитопатогенами не проявляють рослини пшениці сорту Фаворитка. Оцінка змін епігенетичної відстані вивчених сортів по роках свідчить про стійко високі значення цього показника у сорту Подолянка і стійко низькі у сорту Фаворитка. Обговорюється роль епігеному рослин у визначенні індивідуальної чутливості до зараження та зв’язок епігенетичного поліморфізму в межах сорту з різноманіттям стратегій неспецифічної стійкості і формування біорізноманіття у моно посівах
Дод.точки доступу:
Соколова, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Связь полиморфных вариантов генов GN, PRL, PIT-1 и молочной продуктивности коров с морфологией ооцит-кумулюсных комплексов, получененых POST MORTEM / М. В. Позовникова [и др.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 44-53

MeSH-головна:
ЖВАЧНЫЕ -- RUMINANTS (генетика, физиология)
Анотація: В последние годы в молочном скотоводстве ведется селекция, направленная на повышение показателей молочной продуктивности. При этом, наблюдается снижение фертильности коров, и как следствие ранняя выбраковка животных. Это связано с тем, что причины ухудшения воспроизводства не всегда возможно определить, а признаки сложно измерить. Одной из причин нарушений фертильности коров рассматривают снижение качества ооцитов, способных к оплодотворению. Поэтому, изучение вопроса соотношения количества и качества ооцитов, способных к оплодотворению с уровнем молочной продуктивности коров, а также в связи с полиморфными вариантами генов GH, PRL и Pit-1 представляет научный интерес
Целью нашей работы было выявление зависимости качества и количества ОКК коров, полученных post mortem, от уровня молочной продуктивности и генетического профиля по генам GH, PRL и Pit-1. Отмечена высокая частота встречаемости аллеля L гена GH – 0,942, аллеля А гена PRL – 0,898 и аллеля В гена Pit-1 – 0,710. Высокий выход ОКК в среднем на один яичник получен в группе животных с генотипом LL гена GH (LL к LV +7,54 шт, p≤0,05), при этом из них получено значимое количество жизнеспособных (LL к LV +4,5 шт, p≤0,05). У особей с генотипом АА гена PRL количество выделенных жизнеспособных ОКК в среднем на один яичник было выше по сравнению с коровам с генотипом АВ (+4,84 шт, p≤0,05). Животные с генотипом LV превосходили своих сверстниц с генотипом LL гена GH по выходу молочного жира и белка на 8,3 кг (р≤0,05) и на 6,0 кг (р≤0,01) соответственно. Расчет средней племенной ценности животных в группах в зависимости от количества ОКК не выявил достоверных различий
Метою нашої роботи було виявлення залежності якості і кількості ооцит-кумулюсного комплексу (ОКК) корів, отриманих post mortem, від рівня молочної продуктивності і генетичного профілю за генами GH, PRL і Pit-1. Відзначено високу частоту народження аллеля L гена GH – 0,942, алелі А гена PRL – 0,898 і алелі В гена Pit-1 – 0,710. Високий вихід ОКК в середньому на один яєчник, отриманий в групі тварин з генотипом LL гена GH (LL до LV +7,54 шт., p ≤ 0,05), при цьому з них отримано значну кількість життєздатних (LL до LV +4,5 шт., p ≤ 0,05). У особин з генотипом АА гена PRL кількість виділених життєздатних ОКК в середньому на один яєчник була вище в порівнянні з коровам з генотипом АВ (+4,84 штю, p ≤ 0,05). Тварини з генотипом LV перевершували своїх ровесниць з генотипом LL гена GH по виходу молочного жиру і білка на 8,3 кг (р ≤ 0,05) і на 6,0 кг (р ≤ 0,01) відповідно. Розрахунок середньої племінної цінності тварин у групах, в залежності від кількості ОКК, не виявив достовірних відмінностей
Дод.точки доступу:
Позовникова, М. В.
Ротарь, Л. Н.
Кудинов, А. А.
Дементьева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зміна морфоструктурних характеристик та метаболічного профілю карциносаркоми Уокер-256 під впливом екзогенного лактоферину / Л. А. Налєскіна [та ін.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 54-68

MeSH-головна:
КАРЦИНОСАРКОМА -- CARCINOSARCOMA (патофизиология)
ЛАКТОФЕРРИН -- LACTOFERRIN (терапевтическое применение)
Анотація: На сьогодні численними дослідженнями експериментальної онкології доведено, що результати фундаментальних розробок, проведених на сучасному методичному рівні, можуть слугувати вагомим підгрунтям для використання у клінічній практиці. Визначити в системі in vivo на моделі карциносаркоми Уокер-256 гальмуючий ефект екзогенного лактоферину (ЛФ) у дозах 1 та 10 мг/кг маси тварин, безпечність його застосування, особливості змін цитоархітектоніки пухлинної тканини, порушення показників енергетичного обміну та есенційного гомеостазу на рівні пухлини та організму, а також асоціативні зв’язки і механізми, що обумовлюють зазначені перебудови. Використані безпорідні щури з перещепленою карциносаркомою Уокер-256, яким внутрішньоочеревинно 9 разів вводили екзогенний ЛФ у дозах 1 та 10 мг/кг маси тварин, та тварини, що слугували контролем. Застосовано морфологічний метод дослідження для оцінки змін цитоархітектоніки пухлин під впливом ЛФ. Для визначення безпечності застосування екзогенного ЛФ використано цитогенетичний метод Hayashi. Вміст есенційних елементів визначали за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії, визначення вмісту показників енергетичного обміну здійснювали за допомогою атомно-біохімічного та імуноферментного аналізатора. Встановлено, що екзогенний ЛФ у досліджених дозах призводить до гальмування росту карциносаркоми Уокер-256, проявом чого є односпрямовані зміни їх архітектоніки: сегрегація пухлинних клітин, пікноз, гіперхроматоз ядер, явища некробіозу, некроз, і як наслідок зменшення загальної кількості пухлинних клітин, з боку судин — делятація, потоншення стінок, крововиливи. Відбуваються зміни біоенергетичного фенотипу пухлинних клітин: зниження вмісту глюкози та лактату. Під впливом ЛФ порушується гомеостаз есенційних елементів, зокрема кальцію, заліза, цинку у пухлинній тканині та плазмі крові. На підставі проведених зіставлень щодо порушень під впливом екзогенного ЛФ цитоархітектоніки пухлин, зокрема у судинному руслі, та визначеними змінами їх метаболічного профілю з’ясовано механізми, які можуть обумовлювати зазначену дію ЛФ
Дод.точки доступу:
Налєскіна, Л. А.
Лук’янова, Н. Ю.
Лозовська, Ю. В.
Тодор, І. М.
Андрусішина, І. М.
Кунська, Л. М.
Чехун, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эпигенетические изменения активности рибосомных цистронов акроцентрических хроматид человека у плодов, индивидов среднего (22-45 лет) и пожилого (80-106 лет) возраста / Т. Лежава [и др.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 69-80

MeSH-головна:
РИБОСОМЫ -- RIBOSOMES (генетика)
ПЛОДА ИССЛЕДОВАНИЯ -- FETAL RESEARCH
Анотація: Был изучен уровень общего гетерохроматина, Ag-положительных областей ядрышкового организатора (ЯОР), уровень спутничных ассоциаций акроцентрических хроматид (некоторые хроматидные спутники связаны друг с другом, образуя спутничные ассоциации), интенсивность вступления в ассоциации каждой акроцентрической хроматиды и типов ассоциаций хроматид у 29 плодов, у 32-х здоровых индивидов 22–45-ти лет и 22-х индивидов 80–106-ти лет. Хромосомы были идентифицированы с помощью анализа G-окраски с использованием системы кариотипирования Ikaros (Meta system). Дифференциальная сканирующая калориметрия показала более высокую термостабильность хроматина (гетерохроматинизацию) у индивидов среднего и старческого возраста по сравнению с плодами. Количество Ag-положительных ЯОР на клетку как для ассоциированных, так и для неассоциированных хроматид было значительно выше в клетках плода, чем в среднем и в старческом возрастах. Количество спутничных ассоциаций хроматид на клетку у плодов и у индивидов старческой группы было ниже, чем у индивидов среднего возраста. Активность вступления в ассоциации хроматид 15-ой хромосомы у плодов и индивидов средней и старческой возрастных групп была значительно ниже по сравнению с другими акроцентрическими хроматидами (р 0,05), тогда как хроматиды 21-й хромосомы участвовали в ассоциациях с высокой активностью (р 0,05). )
Частота ассоциаций хроматид гомологичных хромосом (13:13; 14:14; 15:15 и 22:22) и некоторых негомологичных хромосом (15:22 и 21:22) у плода, индивидов 22–45 и 80–106 лет почти совпадала. Вышеотмеченные явления, по-видимому, указывают на то, что хроматидные спутничные рибосомные гены акроцентрических хромосом подвергаются специфической эпигенетической изменчивости в зависимости от возраста, определяя специфический синтез рРНК для конструирования специфических рибосом, что может иметь большое значение при оценке общего функционирования клеток при нормальных и патологических состояниях
Було вивчено рівень загального гетерохроматину, Ag-позитивних областей ядерцевого організатора (ЯОР), рівень супутникових асоціацій акроцентричних хроматид (деякі хроматидні супутники пов’язані один з одним, утворюючи супутникові асоціації), інтенсивність вступу в асоціації кожної акроцентричної хроматиди і типів асоціацій хроматид у 29 плодів, у 32-х здорових індивідів 22–45 років і 22-х індивідів 80–106 років. Хромосоми були ідентифіковані за допомогою аналізу G-забарвлення з використанням системи каріотипування Ikaros (Meta system). Диференціальна скануюча калориметрія показала більш високу термостабільність хроматину (гетерохроматінізацію) у індивідів середнього і похилого віку в порівнянні з плодами. Кількість Ag-позитивних ЯОР на клітину як для асоційованих, так і для неасоційованих хроматид була значно вище в клітинах плода, ніж в середньому і в похилому віці. Кількість супутникових асоціацій хроматид на клітину плодів і у індивідів похилої групи була нижче, ніж у індивідів середнього віку. Активність вступу в асоціації хроматид 15-ої хромосоми у плодів і індивідів середньої і похилої вікових груп була значно нижче в порівнянні з іншими акроцентричними хроматидами (р 0,05), тоді як хроматиди 21-ї хромосоми брали участь в асоціаціях з високою активністю (р 0,05). Частота асоціацій хроматид гомологічних хромосом (13:13; 14:14; 15:15 і 22:22) і деяких хромосом (15:22 і 21:22) у плода, індивідів 22–45 і 80–106 років майже збігалася. Вищезазначені явища, мабуть, вказують на те, що хроматидні супутникові рибосомні гени акроцентричних хромосом піддаються специфічній епігенетичній мінливості в залежності від віку, визначаючи специфічний синтез рРНК для конструювання специфічних рибосом, що може мати велике значення при оцінці загального функціонування клітин при нормальних і патологічних станах
Дод.точки доступу:
Лежава, Т.
Буадзе, Т.
Монаселидзе, Д.
Джохадзе, Т.
Сигуа, Н.
Джангулашвили, Н.
Гайозишвили, М.
Коридзе, М.
Зосидзе, Н.
Рухадзе, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матійців, Н. П.
DROSOPHILA MELANOGASTER - модельна система для вивчення нейропатій людини та тестування нейропротекторних засобів / Н. П. Матійців, Я. І. Черник // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 3. - С. 81-95

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, лекарственная терапия)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ДРОЗОФИЛА -- DROSOPHILA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: На сьогодні молекулярні характеристики виникнення та перебігу нейродегенеративних захворювань – одних із найважчих і наразі невиліковних – залишаються не до кінця з’ясованими. Тому зберігає актуальність пошук лікарських засобів для усунення, послаблення чи відтермінування симптомів цих патологій. Зважаючи на складність проведення досліджень у людини, виявлення генів, які пов’язані з розвитком нейродегенеративних змін, дослідження їх функціонування в різних тканинах (нейрональній і гліальній) та на різних стадіях онтогенезу проводять на модельних об’єктах. Drosophila melanogaster є одним із найкращих і доступних об’єктів для з’ясування молекулярно-генетичних механізмів розвитку нейродегенерації, а також для початкової апробації нових сполук з нейропротекторними властивостями. Тут ми обговорюємо методи генетичного аналізу на дрозофілі, використання D. melanogaster для моделювання нейродегенеративних розладів людини, можливості використовувати ці моделі як тест-системи для вивчення потенційних нейропротекторів
Дод.точки доступу:
Черник, Я. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)