Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЦУ1/2020/54/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Отримання ліній пшениці (TRITICUM AESTIVUM L.) з дріжджовими генами біосинтезу трегалози / А. Ю. Кваско [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 3-14

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, цитология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
Анотація: За допомогою двох методів Agrobacterium-опосередкованої трансформації (in vitro та in planta) перенесено дріжджові (Saccharomyces cerevisiae) гени біосинтезу трегалози TPS1 і TPS2 до ряду сортів пшениці (Triticum aestivum L.) задля підвищення їх посухостійкості. Для цього було створено векторні конструкції pBract214-TPS1 та pBract214-TPS2 з цільовими генами TPS1 та TPS2, відповідно, під контролем промотора убіхітину кукурудзи (PUbi), та селективним маркерним геном гігроміцин-фосфотрансферази (hpt). Як експланти для трансформації in vitro використовували 3–5 добові калюси, отримані з незрілих зародків пшениці. Селекцію трансгенних рослин-регенерантів здійснювали на поживному середовищі, що містило 30 мг/л гігроміцину як селективного агента. У результаті трансформації за допомогою методу in planta було отримано насіння (трансгенне покоління Т1) пшениці, яке пророщували і відбирали на стійкість до гігроміцину. Перенесення та інтеграцію цільових генів в геном пшениці підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням специфічних праймерів до генів TPS1 та TPS2
Дод.точки доступу:
Кваско, А. Ю.
Ісаєнков, С. В.
Дмитрук, К. В.
Сибірний, А. А.
Блюм, Я. Б.
Ємець, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структурно-биологическая характеристика изотипов СК-1-подобных протеинкиназ, непосредственно связанных с регуляцией системы микротрубочек высших растений / П. А. Карпов [и др.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 15-29

MeSH-головна:
МИКРОТРУБОЧКИ -- MICROTUBULES
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES
Анотація: Идентифицировано 18 изотипов CK1-подобных протеинкиназ у A. thaliana. Сравнение каталитических доменов протеинкиназ CK1 крысы (α, β, γ1-3, δ и ε) и 18-ти гомологов из A. thaliana подтвердило значительное структурное сходство 13-ти протеинкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 и CKL13. Было обнаружено, что CK1-специфический ингибитор D4476 взаимодействует с KC1D крысы и отобранными растительными гомологами аналогичным АТФ-кон-курентным способом. Взаимодействие с лигандом было подтверждено значениями оценочных функций докинга, результатами молекулярной динамики и результатами хемогенного анализа. Известно, что взаимодействие протеинкиназ CK1 с субстратными белками в значительной степени зависит от наличия специфических мотивов, расположенных в C-концевой области. Соответствующие мотивы взаимодействия с EB1 были выявлены в С-концевых областях СKL1 и CKL2. Также была подтверждена роль С-коневого фрагмента CKL6 во взаимодействии с β-тубулином
Ідентифіковано 18 ізотипів CK1-подібних протеїн-кіназ у A. thaliana. Порівняння каталітичних доменів протеїнкіназ CK1 пацюка (α, β, γ1-3, δ і ε) і 18-ти гомологів з A. thaliana підтвердило значну структурну подібність у випадку 13-ті протеїнкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 і CKL13. Було встановлено, що CK1-специфічний інгібітор D4476 взаємодіє з KС1D пацюка і відібраними рослинними гомологами у аналогічної АТФ-конкурентної манери. Взаємодію з лігандом було підтверджено значеннями оціночних функцій докінгу, результатами молекулярної динаміки і результатами хемогенного аналізу. Відомо, що взаємодія протеїнкіназ CK1 з субстратними білками в значній мірі залежить від наявності специфічних мотивів, розташованих в C-кінцевий ділянці. Відповідні мотиви що відповідають за взаємодію з EB1, були знайдені в С-кінцевих ділянках СKL1 і CKL2. Також була підтверджена роль С-кінцевого фрагмента CKL6 у взаємодії з β-тубуліном
Дод.точки доступу:
Карпов, П. А.
Раевский, А. В.
Шеремет, Я. А.
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зміни частот алелів локусів запасних білків озимої м’якої пшениці за умов кліматичних змін / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 30-45

MeSH-головна:
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ПШЕНИЦА -- TRITICUM
КЛИМАТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CLIMATIC PROCESSES
Анотація: Досліджено частоти алелів та популяційну структуру за локусами запасних білків Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1, Glu-A1, Glu-B1, Glu-D1, Gli-A3 у групах сортів пшениці м’якої озимої, створених у різні періоди селекції в різних грунтово-кліматичних зонах: в Лісостепу України – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Степу України – Селекційно-генетичний інститут (СГІ), разом 275 сортів. Сорти ділили на три групи за часом реєстрації: до 1996 р., з 1996 по 2010 р. включно та після 2010 р. Відмінності за середньорічною температурою в періоди створення цих сортів становили 0,6 та 0,7 оС між 1 і 2 періодом і 0,9 та 1,0 оС між 2 і 3 періодом для зон Лісостепу і Степу, відповідно. У групах озимих сортів пшениці МІП і СГІ, створених після 2010 р., в основному, зберігаються характерні набори переважаючих алелів локусів запасних білків. Водночас спостерігається чітка пов’язаність змін частот певних алелів досліджених локусів у групах сортів зі змінами температури в зоні, де відбувається відбір генотипів в процесі селекції (майбутніх сортів). Найбільш яскраві зміни частот алелів маркерних локусів виявлено при вивченні сортів, що створюються в Степовій зоні України: для сортів СГІ такі монотонні зміни частот стосувались 10 алелів за 4 локусами. З великою ймовірністю це пов’язано з тим, що саме у цій зоні температури досягли більшого абсолютного значення, і в процесі селекції формуються та відбираються нові коадаптивні асоціації генів. Можна прогнозувати зростання внеску вихідного матеріалу з регіонів з вищою температурою в селекції озимих сортів Степу
Дод.точки доступу:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Чайка, В. М.
Созінова, О. І.
Янсе, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Участие компонентов жасмонатного сигналинга в индуцируемом солевым стрессом закрывании устьиц у ARABIDOPSIS THALIANA / Т. О. Ястреб [и др.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 46-52

MeSH-головна:
СОЛЕВЫНОСЛИВОСТЬ -- SALT-TOLERANCE
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Для выяснения возможной роли жасмонатного сигналинга в регуляции состояния устьиц при солевом стрессе исследовали влияние обработки хлоридом натрия (50–200 мМ) и/или метилжасмонатом (200 мкМ) листьев растений Arabidopsis thaliana L. дикого типа и мутантов, дефектных по жасмонатному сигналингу. 2–3-часовое воздействие NaCl индуцировало закрывание устьиц у растений дикого типа (Col-0). Наиболее заметный эффект наблюдался под влиянием 100 мМ хлорида натрия. В то же время обработка NaCl листьев мутанта jin1, дефектного по гену, кодирующему транскрипционный фактор JIN1/MYC2, практически не влияла на состояние устьиц. У растений генотипа coi1 – мутантов по гену, кодирующему белок COI1, который участвует в удалении репрессоров транскрипционных факторов жасмонатного сигналинга, под влиянием соли происходило лишь незначительное уменьшение устьичной апертуры. 3-часовая обработка листьев 200 мкМ метилжасмонатом вызывала заметное закрывание устьиц у растений дикого типа, но не у мутантов jin1 и coi1. При комбинированном воздействии метилжасмоната и соли на листья арабидопсиса трех генотипов тенденция к дополнительному уменьшению устьичной апертуры проявлялась только у растений дикого типа. Сделано заключение о роли жасмоната и системы трансдукции его сигнала в регуляции устьичных движений при солевом стрессе
Для з’ясування можливої ролі жасмонатного сиг-налінгу в регуляції стану продихів при сольовому стресі досліджували вплив обробки хлоридом натрію (50–200 мМ) та/або метилжасмонатом (200 мкМ) листків рослин Arabidopsis thaliana L. дикого типу і мутантів, дефектних за жасмонатним сигналінгом. 2–3-годинний вплив NaCl індукував закривання продихів у рослин дикого типу (Col-0). Найбільш помітний ефект спостерігався під впливом 100 мМ хлориду натрію. У той же час обробка NaCl листків мутанта jin1, дефектного за геном, що кодує транскрипційний фактор JIN1/MYC2, практично не впливала на стан продихів. У рослин генотипу coi1 – мутантів за геном, що кодує білок COI1, який бере участь у видаленні репресорів транскрипційних факторів жасмонатного сигналінгу, під впливом солі відбувалося лише незначне зменшення продихової апертури. 3-годинна обробка листків 200 мкМ метилжасмонатом викликала помітне закривання продихів у рослин дикого типу, але не у мутантів jin1 і coi1. При комбінованому впливі метилжасмонату і солі на листки арабідопсису трьох генотипів тенденція до додаткового зменшення апертури продихів виявлялася тільки у рослин дикого типу. Зроблено висновок про роль жасмонату і системи трансдукції його сигналу в регуляції продихових рухів при сольовому стресі
Дод.точки доступу:
Ястреб, Т. О.
Колупаев, Ю. Е.
Шкляревский, М. А.
Дяченко, А. И.
Дмитриев, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мутації гена АТР 7B серед пацієнтів високого ризику хвороби Вільсона з України / Г. Макух [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 53-62

MeSH-головна:
ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- HEPATOLENTICULAR DEGENERATION (генетика, диагностика)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ -- GENETIC VARIATION
Анотація: Хвороба Вільсона (ХВ) – аутосомне рецесивне захворювання зумовлене порушенням метаболізму міді, унаслідок спадкових мутацій гена ATP7В, спектр і частота мутацій значно відрізняється у різних популяціях. Визначити перелік найчастіших мутацій гена ATP7B серед пацієнтів з України для впровадження їх генетичного тестування в практику медико-генетичного консультування. Матеріалом для дослідження слугували зразки ДНК виділені із лейкоцитів 90 пацієнтів (41 чоловічої і 49 жіночої статі) віком від 3 до 60 років з клінічними та біохімічними проявами захворювання. Проведено молекулярно-генетичний аналіз найпоширенішої для європейців мутації c.3207C A (H1069Q) методом PCR Bi-PASA. У 23 пацієнтів, які набрали 3 бали за бальною системою Лейпциг провели секвенування екзонів гена ATP7B. У результаті проведеного молекулярно-генетичного аналізу мутацій гена ATP7B у 23,3 % пацієнтів з клінічними проявами хвороби, генетично верифіковано діагноз хвороба Вільсона. У пацієнтів дослідженої вибірки виявлено 5 різних мутацій та 5 однонуклеотидних поліморфізмів у гені ATP7B. Найпоширенішу для європейців мутацію (c.3207C A) виявили у 28 пацієнтів, включаючи 15 випадків гомозиготності. У 6 випадках мутація c.3207C A була у компаунд гетерозиготному стані з іншими мутаціями гена ATP7B : 3 – c.2304dupC (8 екзон), 1 – c.2128G A (8 екзон), 1 – c.3011A C (13 екзон), 1 – c.3402delC (15 екзон). У 7 осіб окрім мута-ції H1069Q інших перебудов виявлено не було. Частота найпоширенішого в Європі патогенного алелю c.3207C A (H1069Q) гена ATP7B серед пацієнтів набрали 3 та більше балів відповідно до бальної системи діагностичних тестів сягає 76,8 %. Частота алелі c.2304dupC серед генетично верифікованих випадків становить 7 %. Впроваджено в практику генетичне тестування двох мутацій гена ATP7B (c.3207C A та c.2304dupC), які є частими серед пацієнтів з хворобою Вільсона з України. У третини пацієнтів при відсутності патогенних алелів в екзонних послідовностях гена ATP7B виявлено наявність одного чи декількох однонуклеотидних поліморфізмів, серед них декілька не патогенних варіантів та один поліморфізм, асоційований з підвищенням ризику розвитку хвороби Альцгеймера (c.2495A G). Отримані результати вказують на високу інформативність генетичного тестування мутацій c.3207C A та c.2304dupC гена ATP7B серед осіб з хворобою Вільсона з України
Дод.точки доступу:
Макух, Г.
Гайбонюк, І.
Заріна, А.
Семеряк, О. М.
Гайліте, Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Молекулярно-генетичні та цитологічні особливості загоєння за умов лужного опіку стравоходу та за введення меланіну / Н. М. Чорненька [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 63-72

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (действие лекарственных препаратов, повреждения)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (генетика, действие лекарственных препаратов)
МЕЛАНИНЫ -- MELANINS (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Нами було показано зниження рівня експресії гена, залученого до синтезу колагену Col2a1 у крові та тканинах стравоходу за умов лужного опіку стравоходу 2 ступеня (ЛОС 2). При введенні меланіну підвищувався рівень експресії гена Col2a1 у крові та тканинах стравоходу порівняно з показниками при ЛОС 2. У ході гістологічного дослідження нами було визначено інтенсивність депонування колагенових волокон, а також виміряно індекс стенозу стравоходу та оцінено вплив меланіну на дані процеси, а саме: менш виражене утворення колагенових волокон в ушкоджених тканинах стравоходу. Було виявлено, що при ЛОС 2 у сироватці крові та слизовій оболонці стравоходу підвищувався вміст прозапального цитокіну IЛ-6 та знижувався рівень протизапального цитокіну ІЛ-10. При застосуванні меланіну відзначалася нормалізація вмісту цитокінів порівняно з показниками при ЛОС 2, що вказує на протизапальні та антифіброзні властивості цієї речовини та свідчить про перспективність використання меланіну як речовини, що сприяє загоєнню хімічного опіку стравоходу без утворення патологічного рубця
Дод.точки доступу:
Чорненька, Н. М.
Раєцька, Я. Б.
Драницина, А. С.
Калмикова, О. О.
Берегова, Т. В.
Дзержинський, М. Е.
Савчук, О. М.
Остапченко, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Розробка ефективної системи регенерації in vitro озимого ріпаку BRASSICA NAPUS L. української селекції / І. С. Гнатюк [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 73-79

MeSH-головна:
БИОТОПЛИВО -- BIOFUELS
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (генетика, рост и развитие, цитология)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ОРГАНОГЕНЕЗ РАСТЕНИЙ -- ORGANOGENESIS, PLANT
Анотація: Оптимізовано методику регенерації озимого ріпаку комерційної лінії Bn1. В якості експлантів використовували фрагменти гіпокотилів6-денних проростків. Регенерація відбувалась шляхом органогенезу на живильному середовищі МС, доповненому 3 мг/л 6-бензиламінопурину та 2 мг/л 2-ізопентиладеніну. Всі отримані рослини-регенеранти успішно вкорінені на безгормональному живильному середовищі та адаптовані до ґрунтових умов. Підібрано умови яровизації, які забезпечили 83,93 ± 5,33 % бутонізації та цвітіння. ПЛР аналіз з використанням ISSR 2 та ISSR 15 маркерів показав, що у озимого ріпаку лінії Bn1 не виникає сомаклональна мінливість за використання запропонованої методики. Таким чином, розроблена методика є ефективною та економічно вигідною для отримання біотехнологічних рослин озимого ріпаку
Дод.точки доступу:
Гнатюк, І. С.
Варченко, О. І.
Кучук, М. В.
Парій, М. Ф.
Симоненко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Торгомян, А. Л.
Молекулярные механизмы нарушения хондро- и остеогенеза при остеоартрите и пути их коррекции / А. Л. Торгомян, М. Ю. Сароян // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 80-86

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (этиология)
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES (метаболизм)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (метаболизм)
Анотація: Исследования, посвященные проблеме регулирования процесса хондрогенеза и клеточной инженерии хрящевой ткани, в настоящее время остаются актуальными, учитывая степень возрастания распространенности остеодегенеративных ортопедических заболеваний. Был осуществлен анализ литературных данных посвященных изучению молекулярных изменений, развивающихся в хрящевой ткани при остеортрите (ОА). По ключевым словам был произведен поиск в международных и отечественных базах данных. Отобрано 40 источников, подходящих по тематике. Были идентифицированы многие биологические регуляторы с анализом возможности их включения в процессы остео- и хондрогенеза. Изучение биомаркеров ОА, а также последующая регуляции хондрогенеза различными молекулами, является будущим в технике клеточной инженерии хрящевой ткани с целью восстановления хряща поврежденного ОА
Дослідження, присвячені проблемі регулювання процесу хондрогенезу та клітинної інженерії хрящової тканини, на сьогодні залишаються актуальними, беручи до уваги ступінь підвищення розповсюдження остеодегенеративних ортопедичних захворювань. Був реалізований аналіз літературних даних, де вивчали дослідження молекулярних змін, які спостерігаються в хрящовій тканині за остеоартриту. За ключовими словах було проведено пошук міжнародних та національних баз даних. Відібрано 40 джерел, відповідних за даною тематикою. Було ідентифіковано біологічні біорегулятори з аналізом можливості їх включення в процеси остео- та хондрогенезу. Вивчення біомаркерів остеоартриту, а також наступна регуляція хондрогенезу різними молекулами, є наступним кроком у техніці клітинної інженерії хрящової тканини з цільовим відтворенням хряща, пошкодженого остеоартритом
Дод.точки доступу:
Сароян, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)