Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2019/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Івачевський М. М., Івачевська В. В., Писаренко І. В.
Назва : Успішне хірургічне лікування пацієнта з аорто-кавальною норицею на фоні розшаровуючої інфраренальної аневризми черевного відділу аорти без гемотрансфузії (огляд літератури та опис клінічного випадку)
Паралельн. назви :Successful surgical treatment of a patient with aorto-caval fistula on the background of a stratified infrarenal aneurysm of the abdominal aorta without hemotransfusion (literature review and clinical case description)
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 106-110 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Перфторан-- тер прим
MeSH-головна: АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL
ОБЗОР -- REVIEW
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АНЕВРИЗМА РАССЛАИВАЮЩАЯ -- ANEURYSM, DISSECTING
АОРТОГРАФИЯ -- AORTOGRAPHY
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS
КРОВЕЗАМЕНИТЕЛИ -- BLOOD SUBSTITUTES
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE
Анотація: Розшарування аневризми черевної аорти в нижню порожнисту вену – рідкісне і дуже тяжке ускладнення, зустрічається приблизно в 1 % випадків розривів аневризми. Певна група пацієнтів відмовляється від переливання крові та її компонентів, як правило, на основі релігійних переконань і віри. Такі обмеження ускладнюють роботу як анестезіологів, так і хірургів, особливо під час операційних втручань, які супроводжуються значною крововтратою. Автоматизовані системи для реінфузії відмитих еритроцитів, засновані на технології Cell Saver, дозволяють збирати кров безпосередньо з операційної рани в стерильну ємність із фільтром за допомогою вакуумного відсмоктування, і в подальшому повертати пацієнту. Даний метод можна вважати альтернативою використання донорської кровіDissection of an abdominal aortic aneurysm into the inferior vena cava is a rare and very severe complication, occurring in about 1 % of cases. A particular group of patients refuses transfusion of blood and it’s components, usually because of religious beliefs. Such restrictions complicate the work of both anesthesiologists and surgeons, especially during surgery, which is accompanied by significant blood loss. Automated erythrocyte re-infusion systems based on Cell Saver technology allow blood to be collected directly from the operating wound into a sterile container with a filter and then returned to the patient. This method can be considered as an alternative to the transfusion of donor blood
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іоффе О. Ю., Стеценко О. П., Цюра Ю. П., Кривопустов М. С., Стець М. М.
Назва : Імплементація протоколів ERAS у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози
Паралельн. назви :Implementation of eras protocols in the surgical treatment of pancreatic cysts
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 13-18 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ КИСТА -- PANCREATIC CYST
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): протокол eras --цистоеюностомия
Анотація: Мета роботи: імплементація програми швидкого відновлення (ERAS) у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 12 хворих із кістою підшлункової залози, яким було виконано лапароскопічну цистоєюностомію за Ру з приводу псевдокіст підшлункової залози, що сформувалась після перенесеного гострого деструктивного панкреатиту. У всіх пацієнтів використано періопераційну програму ERAS. Результати досліджень та їх обговорення. Внаслідок використання програми ERAS тривалість операції в середньому склала (172,23 ± 53,30) хв, обʼєм крововтрати до 100 – 150 мл, середній ліжко-день – (3,92±0,92) доби, дренаж видаляли після контрольного УЗД дослідження на першу післяопераційну добу у всіх пацієнтів. У 8 пацієнтів перше випорожнення спостерігали протягом першої післяопераційної доби, у 4-х – протягом 2-ї після використання одноразово послаблюючої клізми. Ускладнень, пов’язаних з неспроможністю анастомозів, не спостерігали. Інтенсивність больового синдрому в першу і другу післяопераційну добу за допомогою ВАШ склало 5,25 і 3,5 бала, відповідно. У всіх оперованих пацієнтів були задовільні показники діастази. Нудоту в першу післяопераційну добу спостерігали в 3 пацієнтів, що одразу ефективно купірувалась введенням медикаментів. Блювання не спостерігали у жодного пацієнта. Протягом 1-го року всі пацієнти знаходились під наглядом з УЗД-контролем. Жодних віддалених післяопераційних ускладнень не виявленоThe aim of the work: implementation of the enhanced recovery after surgery (ERAS) in the surgical treatment of pancreatic cysts. Materials and Methods. The analysis of surgical treatment of 12 patients with pancreatic cyst was performed. All patients underwent laparoscopic cystojejunostomy according to Ru due to pancreatic pseudocyst, which was formed after suffering acute destructive pancreatitis. ERAS was used during perioperative period. Results and Discussion. Due to the usage of ERAS, the duration of surgery averaged (172.23±53.30) minutes, blood volume loss up to 100–150 ml, average bed-day – (3.92±0.92) days, drainage was removed after the control ultrasound study on the first postoperative day in all patients. In 8 patients, the first bowel movement was noted during the 1st postoperative day, in 4 patients – during the 2nd after the use of a single attenuating enema. There were no complications related to anastomotic failure. The intensity of the pain syndrome in the first and second postoperative days with the use of VAS was 5.25 and 3.5 points, respectively. All operated patients had satisfactory diastasis rates. Nausea in the first postoperative day was noted in 3 patients, who immediately purchased effective medication. Vomiting was not observed in any patient. During the 1-st year, all patients were monitored with ultrasound. No distant postoperative complications were detected
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Баязітов Д. М.
Назва : Порівняльна оцінка якості життя пацієнтів оперованих методом лапароскопічної апендектомії та із застосуванням системи комп’ютерної автоматизованої діагностики та гармонійного скальпеля
Паралельн. назви :Comparative assessment of the life quality of patients surgically operated using computer automated diagnostics (cad) and harmonic scalpel
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 24-29 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
РОБОТИЗИРОВАННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ROBOTIC SURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи: порівняння якості життя (ЯЖ) пацієнтів, яким було виконано лапароскопічну апендектомію за традиційним методом та апендектомію із застосуванням комп’ютерної автоматизованої діагностики (КАД) та гармонійного ультразвукового скальпеля. Матеріали і методи. Спостереження виконано за 95 пацієнтами після виконання традиційної лапароскопічної (ТЛ) апендектомії та 73 пацієнтами, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель. Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальника MOS-SF-36 в термін місяць з моменту апендектомії. Результати досліджень та їх обговорення. Загальне число відмінних та добрих результатів в групі із ТЛ склало 69,5 % (66 із 95 пацієнтів), тоді як аналогічний показник в групі пацієнтів, яким застосовували КАД та УЗ-скальпель, склало 89,0 % – 65 із 73 пацієнтів (Р0,01). У пацієнтів з добрим результатом лікування, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель, спостерігалось зростання досліджуваних показників ЯЖ за всіма шкалами опитувальника MOS-SF-36, тоді як у пацієнтів із добрим результатом після ТЛ за шкалами фізичного та психологічного функціонування покращення не спостерігалось. У пацієнтів із задовільним результатом лікування, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель, покращення відбувалось за пʼятьма із восьми шкал (за винятком рольового фізичного функціонування, загального та психологічного здоровя), а при ТЛ – тільки за шкалами болю та життєдіяльностіThe aim of the work: to compare the quality of life of patients undergoing traditional laparoscopic appendectomy and appendectomy with the use of CAD and a harmonic ultrasound scalpel. Materials and Methods. 95 patients after traditional laparoscopic (TL) appendectomy and 73 patients appenectomized in the course of CAD and harmonic scalpel exploration were under observation. QL was investigated using MOS-SF-36 questionnaire in 6 months from the moment of operation. Results and Discussion. The number of good and excellent results in the group of patients with TL was 69.5 % (66 out from 95 patients), while in the group with CAD and harmonic scalpel exploration the analogous index was equal to 89.0 % – 65 out from 73 patients (Р0.01). It was established that in patients with good result after laparoscopic treatment with CAD and harmonic scalpel the improvement of QL was registered on all scales of MOS-SF-36 questionnaire, while in patients with good results after traditional treatment the improvement determined by physical functioning and psychological health scales was absent. Satisfactory results of treatment after laparoscopic surgery with CAD and harmonic scalpel were characterized by the improvement on five out from eight scales (such scales as personal physical functioning, general and psychological health have been excluded). In patients with satisfactory results after traditional surgery the improvement was noted only on pain and vital activity scales
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Морар І. К., Власов В. В., Бодяка В. Ю. , Походун К. А., Чупровська Ю. Я.
Назва : Вплив гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні безперервного обвивного шва
Паралельн. назви :The influence of hyaluronic acid on the morphological peculiarities of the Granulation tissue of the laparotomic wound in using a continuous locking stitch
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 36-42 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- ABDOMINAL WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: The aim of the work: to investigate in the experiment the effect of topical application of hyaluronic acid on the morphological features of the granulation tissue of the laparotomy wound when suturing the last with continuous locking stitch. Materials and Methods. An experiment was performed on 108 laboratory rats, which underwent a median laparotomy and reduced the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall with a continuous locking stitch. The animals of the main group were treated with a colorless transparent viscous hyaluronic acid gel on the suture line of the musculoaponeurotic layer. A sampling of biological material was performed on the 1st, 7th and 14th days after surgery. Results and Discussion. It has been established that topical application of hyaluronic acid in the suturing of the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall by means of a continuous locking stitch leads to inhibition of the maturation of granulation tissue, since a marked decrease in the percentage of fibroblasts, plasmacytic cells and volume of blood vessels on the 14th day of observationМета роботи: вивчити в експерименті вплив місцевого застосування гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої безперервним обвивним швом. Матеріали і методи. Проведено експеримент на 108 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки безперервним обвивним швом. Тваринам основної групи на лінію шва м’язово-апоневротичного шару наносили безбарвний прозорий в’язкий гель гіалуронової кислоти. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му та 14-ту доби після виконання оперативного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що місцеве застосування гіалуронової кислоти при зашиванні країв м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки за допомогою безперервного обвивного шва призводить до пригнічення дозрівання грануляційної тканини, оскільки спостерігається вірогідне зниження відсотка фібробластів, плазматичних клітин та зростання лімфоїдних клітин і нейтрофілів, а також питомого об’єму кровоносних судин на 14-ту добу спостереження
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гнатюк М. С., Татарчук Л. В., Коноваленко С. О.
Назва : Кількісна морфологічна оцінка структурної перебудови артерій яєчка при артеріальній гіпертензії в малому колі кровообігу
Паралельн. назви :Quantitative morphological evaluation of structural reconstruction Of arteries of testis at arterial hypertension in small blood сirculation
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 30-35 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЯИЧКИ -- TESTIS
АРТЕРИИ -- ARTERIES
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Мета роботи: вивчити особливості структурної перебудови артерій яєчків при пострезекційній легеневій артеріальній гіпертензії. Матеріали і методи. Морфологічними методами досліджено структурну перебудову артерій яєчок 45 щурів, які були розділені на 3 групи. 1-ша група включала 15 інтактних тварин, 2-га – 20 щурів з артеріальною гіпертензією у малому колі кровообігу і компенсованим легеневим серцем, 3-тя – 10 експериментальних тварин з легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Пострезекційну легеневу артеріальну гіпертензію і легеневе серце моделювали шляхом виконання у щурів правосторонньої пульмонектомії. Через місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Проводили окреме зважування камер серця, їх планіметрію. З яєчок вирізали шматочки, які фіксували в 10 % розчині формаліну, проводили через етилові спирти зростаючої концентрації та поміщали у парафін. Мікротомні зрізи після депарафінізації фарбували різними барвниками. У лівому та правому яєчках вимірювали зовнішній і внутрішній діаметри артерій дрібного калібру, товщину медії, індекс Керногана, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених клітин. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Морфометрично виявлено, що при декомпенсації пострезекційного легеневого серця просвіт артерій дрібного калібру лівого яєчка зменшився на 12,6 %, індекс Керногана – на 11,7 %, а правого – відповідно на 9,5 та 9,9 %. Відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів досліджуваних судин у лівому яєчку при правошлуночковій недостатності зріс у 11,6 раза, а правому – у 9,3 раза. Встановлено, що в умовах змодельованої патології виражено потовщується стінка, звужується просвіт досліджуваних артерій, пошкоджуються ендотеліоцити, порушується структурний клітинний гомеостаз, що ускладнюється їх дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами клітин і тканин, осередками інфільтрації та склерозу. Структурні зміни артерій переважали у лівому яєчку та при декомпенсації легеневого серцяThe aim of the work: to study the peculiarities of structural reconstruction arteries of the testis at postresection pulmonary arterial hypertension. Materials and Methods. Structural reconstruction of arteries of the testis in 45 rats, which were divided into 3 groups, was investigated by morphological methods. The group 1 included 15 intact animals, group 2 – 20 rats with hypertension in the small circle of circulation and compensated cor pulmonale, group 3 – 10 experimental animals with pulmonary arterial hypertension and decompensated cor pulmonale. Postresection pulmonary arterial hypertension and cor pulmonale were modeled by performing right-sided pulmonectomy in rats. One month after the start of the experiment, euthanasia of rats was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia. Conducted a separate weighing of the chambers of the heart, their planimetry. Pieces were removed from the testes, which were fixed in 10 % formalin solution, passed through ethyl alcohols of increasing concentration and placed in paraffin. Microtomic sections were stained with different paints after deparaffinization. In the left and right testes, the outer and inner diameters of small-caliber arteries, media thickness, Kernaghan index, height of endothelial cells, diameter of their nuclei, nuclear-cytoplasmic ratios in endothelial cells, relative volume of damaged cells were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. We morphometrically revealed that with decompensation of the postresection cor pulmonale, the lumen of the small-caliber arteries of the left testis decreased by 12.6 %, the Kernaghan index – by 11.7 % and the right – by 9.5 and 9.9 %, respectively. The relative volume of damaged endothelial cells of the investigated vessels in the left testis increased 11.6 times at right ventricular failure and 9.3 times in the right testis. It was established that the model pathology results in thickening of the arterial wall, narrowing spaces research arteries, damage endotheliocytes that led to their dysfunction, decreasing of organ blood supply, hypoxia, dystrophic and necrobiolic changes of tissues and cells, infiltration, sclerosis. Structural changes of arteries prevail in left testis of decompensated cor pulmonale
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гриценко С. Й.
Назва : Фактори ризику неспроможності колоректальних анастомозів при обтураційній непрохідності (огляд літератури)
Паралельн. назви :Risk factors of colorectal anastomotic leakage in obstructive ileus (literature review)
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 97-105 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Неспроможність швів анастомозу (НША) являється фатальним ускладненням обтураційної товстокишкової непрохідності та є однією з найголовніших проблем ургентної хірургії. Частота виникнення НША має поліетіологічну природу та залежить від рівня й умов його накладання. Неспроможність швів анастомозу є більш вірогідна після виконання передньої резекції прямої кишки, ніж при резекції ободової кишки. Загальними факторами ризику НША є системні порушення макроорганізму, які здатні порушити перебіг репаративних процесів в області анастомозу. Адекватне кровопостачання зони анастомозу служить обов’язковою та першочерговою умовою накладання анастомозу, при порушенні місцевого кровообігу можливе виникнення ішемічного некрозу кишки, порушення кровообігу в зоні анастомозу являється основним патогенетичним фактором виникнення НША. Одним із найбільш прогностично несприятливих факторів у лікуванні пацієнтів із НША є питання антибіотикорезистентності, котра в даної категорії пацієнтів різко зростаєAnastomotic leakage is a fatal complication of obstructive ileus and is one of the major problems of urgent surgery. The incidence of anastomotic leakage is polyetiological and depends on the level and conditions of its imposition. Anastomotic leakage is more likely after anterior resection of the rectum than after resection of the colon. Common risk factors for anastomotic leakage are systemic abnormalities of the macroorganism that are capable of disrupting the course of reparative processes in the anastomotic region. Adequate blood supply to the anastomotic zone is a mandatory and paramount condition for imposing an anastomosis, in case of local circulatory disorders, ischemic necrosis of the bowel is possible, circulatory disorders in the anastomosis zone is the main pathogenetic factor of the occurrence of anastomotic leakage. One of the most prognostically unfavorable factors in the treatment of patients with anastomotic leakage is the issue of antibiotic resistance, which is growing rapidly in this category of patients
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дзюбановський І. Я., Антощук Р. М., Продан А. М.
Назва : Порівняльна оцінка різних методів закриття ранових дефектів у пацієнтів із синдромом стопи діабетика
Паралельн. назви :Comparative assessment of different methods of wound defects closure in patients with diabetic foot syndrome
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 57-61 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
БЕСКЛЕТОЧНАЯ ДЕРМА -- ACELLULAR DERMIS
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хворих із синдромом стопи діабетика (CCД) шляхом використання сучасних методів закриття ранових дефектів. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів комплексного обстеження й лікування 67 хворих із ССД. Пацієнтів поділені на групу порівняння – 31 (46,27 %) хворий, яким виконано “класичну” автодермопластику, та основну групу – 36 (53,73 %) хворих. Серед них у 17 (47,22 %) хворих проведено закриття ранового дефекту за допомогою еквіваленту дерми, а у 19 (52,78 %) хворих використано PRP методику. Відповідно до клінічних форм ССД виділено невропатичну форму стопи діабетика у 30 (44,78 %) хворих та нейроішемічну форму стопи діабетика у 37 (55,22 %) хворих. На підставі отриманих результатів використання різних способів закриття дефектів обчислювали площу та швидкість загоєння ран. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами аналізу застосування еквіваленту дерми встановлено наступне: на 20-ту добу лікування площа рани у 1,76 раза менша від площі рани в пацієнтів без використання еквіваленту дерми; швидкість загоєння рани вища в 1,41 раза. При застосуванні PRP мембрани встановлено, що на 20-ту добу лікування площа рани у 2,25 раза менша від площі рани в пацієнтів без використання PRP мембрани, а швидкість загоєння рани вища в 1,45 раза. Використання клітинно-тканинних технологій та збагаченою тромбоцитами та факторами росту мембрани у місцевому лікуванні ранового дефекту дозволяє досягти загоєння й поліпшує результати лікування за рахунок прискорення строків епітелізації порівняно із традиційною терапієюThe aim of the work: to improve the results of surgical treatment of patients with diabetic foot syndrome using modern methods of wound defects closure. Materials and Methods. The results of complex examination and treatment of 67 patients with diabetic foot syndrome were performed. The observed patients were divided into: comparison group – 31 (46.27 %) patients, who underwent “classic” autodermoplasty and the main group – 36 (53.73 %) patients. Among the last in 17 (47.22 %) the wound defect was closed with the help of the dermal equivalent, and in 19 (52.78 %) was used the PRP technique. In accordance with the clinical forms of the diabetic foot syndrome, the neuropathic form was indicated in 30 (44.78 %) patients and the neuro-ischemic form in 37 (55.22 %) patients. Based on the results obtained using various methods of defect closure, the area and rate of wound healing were calculated. Results and Discussion. Analyzing the results of the use of the equivalent of the dermis, the following was established: for 20 days of treatment the area of ​​the wound is 1.76 times smaller than the area of ​​the wound in patients without the use of the equivalent of the dermis; the wound healing rate is 1.41 higher. When using the PRP membrane, it is found that by the 20th day of treatment the wound area is 2.25 times smaller than the wound area in patients without using the PRP membrane, and the wound healing rate is 1.45 higher. The use of cell-tissue technologies and platelet-rich membrane with growth factors in topical wound defect treatment allows healing and improves treatment outcomes by accelerating the time of epithelialization over conventional therapy
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кащак Т. В.
Назва : Вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби
Паралельн. назви :The influence of combined mechanical and thermal injury on the biliary function of the liver in the period of late manifestations of traumatic disease
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 43-50 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СПИНЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- BACK INJURIES
ОЖОГИ -- BURNS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): холекинез
Анотація: Мета роботи: вивчити вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби. Матеріали і методи. В експериментах використано 60 нелінійних білих щурів-самців масою 180–200 г. В умовах тіопентал-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричиняв їхній закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини на 10 с прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу склали інтактні тварини. Через 14, 21 і 28 діб після нанесення травм в умовах тіопентал-натрієвого знеболення (60 мг·кг-1 маси) у 6 тварин кожної дослідної групи вивчали жовчовидільну функцію печінки шляхом катетеризації загальної жовчної протоки і забору жовчі протягом однієї години. В отриманій жовчі визначали концентрацію сумарних жовчних, загального і прямого білірубіну. Розраховували швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції досліджуваних компонентів жовчі за 1 год. З експерименту тварин виводили після забору жовчі методом тотального кровопускання з серця. Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм більшість досліджуваних показників жовчовидільної функції печінки в усі досліджувані терміни періоду пізніх проявів травматичної хвороби була істотно нижча, ніж у контролі. Особливістю динаміки жовчовидільної функції після моделювання скелетної травми було зниження досліджуваних показників з 14 до 21 доби, що виявилося статистично значущим для швидкості екскреції сумарних жовчних кислот, з наступним істотним зростанням до 28 доби. В цей термін швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції загального білірубіну досягали рівня контрольної групи. Інші показники продовжували залишатися суттєво нижчими. Після моделювання термічного опіку шкіри досліджувані показники статистично вірогідно зростали з 14 до 28 діб, проте залишалися суттєво меншими, ніж у контролі. За цих експериментальних умов величини жовчовидільної функції печінки через 14 і 28 діб були суттєво меншими, ніж після нанесення скелетної травми. Характерною рисою динаміки досліджуваних показників після моделювання комбінованої травми була тенденція до зниження з 14 до 21 доби, причому за величиною швидкості екскреції сумарних жовчних кислот відмінності були статистично значущими. Через 28 діб показники зростали, ставали істотно більшими, ніж через 14 і 21 доби, проте не досягали контрольного рівня. Порівняно зі скелетною травмою величини досліджуваних показників за умов комбінованої травми у всі терміни спостереження були статистично вірогідно меншими. Порівняно з термічним опіком шкіри через 14 діб не відмічали істотних відмінностей, проте через 21 і 28 діб величини досліджуваних показників теж ставали істотно меншими. Виняток становила швидкість жовчовиділення, яка через 28 діб за умов термічного опіку шкіри та комбінованої травми була практично однаковою. Отже, модельовані травми в період пізніх проявів травматичної хвороби характеризуються суттєвим порушенням жовчовидільної функції, яке наростає від скелетної до опікової та комбінованої травми і є проявом поліорганної дисфункції, що слід враховувати при розробці заходів корекціїThe aim of the work: to study the effect of combined mechanical and thermal trauma on the biliary function of the liver in the period of late manifestations of traumatic disease. Materials and Methods. In the experiments, 60 non-linear white rats weighing 180–200 g were used in the experiments. In the conditions of thiopental-sodium anaesthesia (40 mg/kg-1), a skeletal injury was simulated in the first experimental group by applying a metered impact to each thigh, which caused their closed fracture. In the second experimental group simulated skin burns III A-B degree 10–11 % of the surface of the body – to the depilated surface of the back for 10 seconds was applied a copper plate of 28 cm2, pre-immersed in boiling water for 3–5 minutes. In the study group III, the two injuries were combined. The control group was a group of intact animals. After 14, 21, and 28 days after injury in thiopental-sodium (60 mg · kg-1 mass) conditions, in 6 animals of each experimental group the biliary function of the liver by catheterization of the common bile duct and bile intake for 1 hour was studied. In the obtained bile we determined the concentration of total bile, total and direct bilirubin. The rate of bile excretion and the rate of excretion of the studied components of bile for 1 hour were calculated. From the experiment, the animals were removed after the collection of bile by the method of total bloodletting from the heart. Results and Discussion. Under the conditions of simulated traumas, the vast majority of the investigated indicators of biliary function of the liver were significantly lower in all investigated periods of the period of late manifestations of traumatic disease than in the control. The peculiarity of the dynamics of bile excretory function after modeling of skeletal trauma was the decrease of the studied parameters from 14 to 21 days, which was statistically significant for the rate of excretion of total bile acids, with a subsequent significant increase up to 28 days. During this time, the rate of bile excretion and the rate of excretion of total bilirubin reached the level of the control group. Other indicators continued to be significantly lower. After modeling of thermal burns of the skin, the studied parameters statistically increased from 14 to 28 days, but remained significantly lower than in the control. Under these experimental conditions, the magnitudes of the biliary function of the liver after 14 and 28 days were significantly smaller than after the skeletal injury. A characteristic feature of the dynamics of the studied parameters after the simulation of the combined trauma was the tendency to decrease from 14 to 21 days, and in terms of the rate of excretion of total bile acids differences were statistically significant. After 28 days the indicators increased, became significantly higher than after 14 and 21 days, but did not reach the control level. Compared to the skeletal trauma, the magnitudes of the studied indices under the conditions of combined trauma were statistically significantly smaller in all observation periods. Compared with the thermal burns of the skin after 14 days, no significant differences were observed, however, after 21 and 28 days, the values ​​of the studied parameters also became significantly smaller. The exception was the rate of bile excretion, which after 28 days under the conditions of thermal burns of the skin and combined trauma was almost the same. Therefore, modeled traumas in the period of late manifestations of traumatic disease are characterized by a significant impairment of biliary function, which increases from skeletal to burn and combined trauma and is a manifestation of multiple organ dysfunction, which should be taken into account when developing corrective measures. Conclusions. 1. Modeling of skeletal trauma, thermal burns of the skin and combined trauma during the late manifestations of traumatic disease is accompanied by a significant decrease in the rate of bile excretion and excretion of total bile acids, total and conjugated bilirubin. Indicators up to 28 days increase, but only in the case of skeletal injury, the rate of bile excretion and excretion of total bilirubin reaches the level of control. The greatest violations of the investigated parameters occur in the conditions of combined trauma compared with the skeletal at all terms of observation, compared with thermal burns of the skin – after 21 and 28 days. An exception is the rate of bile excretion, which after 28 days, against the background of burns and combined trauma, is not statistically significantly different
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Конопліцький В. С., Шавлюк Р. В., Шавлюк В. М.
Назва : Пілонідальна хвороба у дітей. Чи усі питання патогенезу вирішені?
Паралельн. назви :Pilonidal desease in children. Are all issues of pathogenesis solved?
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 68-74 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
БОЛЕЗНЬ, ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ -- DISEASE SUSCEPTIBILITY
ПОТ -- SWEAT
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- DERMATOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Мета роботи: визначити можливі анатомічні чинники патогенезу пілонідальної хвороби в дітей. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів клініко-морфологічних обстежень 37 дітей з діагнозом “пілонідальна хвороба”, пролікованих з 2010 по 2017 рік на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Середній вік пацієнтів складав (16,4± 0,4) року; хлопчиків було 26 та 11 дівчаток. Для порівняння морфологічної будови пілонідальної кісти із дорослими пацієнтами використовували 17 зразків видалених раніше тканин, які були на обліку в архіві обласного патанатомічного бюро. Результати досліджень та їх обговорення. У 75 % препаратів у дорослих спостерігали відсутність епітеліальної вистилки, що є результатом тривалого рецидивного перебігу пілонідальної хвороби. Останнє сприяє швидкій хронізації запального процесу та виникненню гіалінозу судинних стінок у стінці кісти. Також майже в 94 % випадків у дорослих стінки пілонідальної кісти складались із грубоволокнистої сполучної тканини з вираженою лімфогістіоцитарною інфільтрацією, а у просвіті їх визначались деривати шкіри. Схожі морфологічні ознаки були виявлені лише у 30 % дітей, а у порожнині кісти були виявлені волосяні стрижні з ознаками часткового лізису, які були пов’язані із неатрофованими волосяними цибулинами, що чітко не свідчило на користь їх екзогенного трансдермального проникнення. У 41,66 % дітей при гістологічному обстеженні навколо куприкового ходу визначалась незріла мезенхімоподібна тканина. За рахунок щільної фіксації шкіри міжсідничної складки із оточуючими тканинами при рухах виникає її зміщення й розтягнення пор, в яких накопичуються секрети шкіри та її деривати, які ще більше її розтягують й при виникненні запалення сприяють її самовільному розкриттю. Тому пілонідальна хвороба – це поліетіологічне захворювання, однією із причин розвитку якої є підвищена локальна пітливість тіла, що зумовлює ряд додаткових провокаційних факторів утворення гострого абсцесу міжсідничної ділянки, підтримання хронічного запалення та рецидивного перебігу захворюванняThe aim of the work: to determinate the possible anatomical factors in the pathogenesis of pilonidal disease in children. Materials and Methods. Analysis of the results of clinical and morphological examination of 37 children diagnosed with "pilonidal disease" treated from 2010 to 2017 on the basis of Vinnytsia Regional Children’s Clinical Hospital was carried out in the study. The gender distribution of patients was 26 boys and 11 girls. The average age of patients was (16.4±0.4) years. To compare the morphological structure of the pilonidal cyst with adult patients, 17 samples of previously removed tissues were used, which were registered in the archive of the regional pathanatomical bureau. Results and Discussion. In 75 % drugs in adults, there was a lack of epithelial lining, which is the result of a long recurrence of pilonidal disease. It is contributes to the rapid chronization of the inflammatory process and the emergence of vascular walls hyalinosis in the cyst wall. Also, in almost 94 % of cases in adults the walls of the pilonoid cyst consisted of coarse fibrous connective tissue with severe lymphohistiocytic infiltration, and in the lumen they were determined derive of the skin. Similar morphological signs were detected in only 30 % of children, and in the cavity of the cyst, hair strains with signs of partial lysis that were associated with non-atrophied hair follicles were revealed. This clearly did not indicate the benefit of their exogenous transdermal penetration. In 41.66 % of children, in the histological examination around the coccygeal course, immature mesenchymal tissue was determined. Due to the tight fixation of the skin in the intergluteal fold and surrounding tissues, the movement of skin and stretching of pores, in which the secrets of the skin and its derivatives accumulate, occur during movements. They even more stretch it and in case of inflammation contribute to its unauthorized disclosure. Therefore, pilonidal disease is a polyethiologic disease, one of the reasons for which is the increased local sweating of the body, causing a number of additional provocative factors of the formation of acute abscess in the intergluteal area, maintaining chronic inflammation and recurrent course of the disease
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сизий М. Ю., Макаров В. В., Шевченко О. М., Лихман В. М.
Назва : Реконструктивно-пластичні операції після поранень шиї
Паралельн. назви :Reconstructive plastic surgery after neck wounds
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 62-67 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність хірургічного лікування постраждалих після поранень шиї шляхом застосування реконструктивно-пластичних операцій. Матеріали і методи. Проаналізовано результати реконструктивно-пластичних операцій у пацієнтів після поранень шиї. Втручання виконували у 82 пацієнтів: як у чоловіків, так і у жінок в одній віковій групі від 41 до 50 років. Проведено пластику місцевими тканинами та мікрохірургічну автотрансплантацію тканин. Результати досліджень та їх обговорення. Кожен із методів має самостійне значення: пластика місцевими тканинами в різних її варіантах усуває невеликі за площею дефекти з мінімальною втратою в донорській зоні, у свою чергу, метод мікрохірургічної автотрансплантації тканин дозволяє домогтися гарних анатомічних та функціональних результатів при великих і глибоких дефектах м’яких тканин шиї. Оцінка результатів хірургічного лікування пацієнтів показує, що в більшості спостережень вдалося отримати хороший остаточний результат (86,6 %) – у 71 пацієнта із 82. Проте в 11 пацієнтів отримано незадовільний результат, що склало 13,4 % від всіх пацієнтів, яким були застосовані різні методи заміщення м’якотканинних дефектів шиї після пораненьThe aim of the work: to increase the effectiveness of surgical treatment of injured after neck injuries through the use of reconstructive plastic surgery. Materials and Methods. The results of reconstructive plastic surgery in patients after neck injuries were analyzed. Intervention was performed in both men and women in the same age group from 41 years to 50 years. Only in 82 patients local tissue repair and microsurgical tissue autotransplantation were performed. Results and Discussion. Each of the methods has an independent value: local tissue repair in its various versions eliminates small defects in area with minimal loss in the donor area, and in turn, the use of microsurgical tissue autotransplantation technique allows achieving good anatomical and functional results with large and deep soft neck defects. Assessing the results of surgical treatment of patients, it was noted that in most cases a good final result (86.6 %) was achieved – in 71 patients among 82. However, 11 patients received an unsatisfactory result, which amounted to 13.4 % of all patients who various methods of replacing soft tissue defects of the neck after wounds were applied
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Супрунець Б. О., Супрунець О. Л.
Назва : Органозберігальні операції при диференційованій карциномі щитоподібної залози
Паралельн. назви :Organ-preserving surgeries at differentiated carcinoma of the thyroid gland
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 111-113 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОРГАНОСОХРАНЯЮЩЕЕ ЛЕЧЕНИЕ -- ORGAN SPARING TREATMENTS
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ ФОЛЛИКУЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY, FOLLICULAR
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи: провести аналіз органозберігальних операцій у хворих із диференційованим раком для оптимізації об’єму операційного втручанняThe aim of the work: to analyze organ-preserving surgeries in patients with differentiated cancer to optimize the volume of surgical intervention
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуда Б. Б., Пушкарьов В. В., Ковзун О. І., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Назва : Токсичність МАРК у карциномах щитоподібної залози. Механізми пригнічення сигнального каскаду (огляд літератури та власних даних)
Паралельн. назви :Toxicity of mapk in thyroid carcinoma. Mechanisms of suppression of signal Cascade (review of literature and own data)
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 84-96 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
МИТОГЕН-АКТИВИРОВАННЫЕ ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- MITOGEN-ACTIVATED PROTEIN KINASES
ТРАНСКРИПЦИЮ АКТИВИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- ACTIVATING TRANSCRIPTION FACTORS
Анотація: Мета роботи: дослідження в пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) активності та експресії головної ефекторної протеїнкінази каскаду – ERK1/2. Отримано переконливі докази того, що сигнальний каскад Ras/Raf/MEK/ERK (МАРК) сприяє проліферації і злоякісній трансформації клітин шляхом стимуляції клітинного росту і ділення, а також пригнічення апоптозу. Мітогенний МАРК-каскад пов’язує сигнали факторів росту на рецепторах клітинної поверхні з транскрипційними факторами АР-1, NF-κB, Ets, що приводить до індукції с-Fos, цикліну D1 і с-Мус. Ці фактори регулюють експресію генів, що контролюють виживання, ангіогенез, ріст, проліферацію і мобільність клітин. Однак гіперактивність цього каскаду в пухлинних тканинах може привести до сенесценції, затримки росту, апоптозу або посилення автофагії. Цей феномен назвали “токсичністю онкогенів”The aim of the work: to study the activity and expression of the main effector protein kinase cascade in tumors of thyroid gland. There is a strong evidence that the Ras/Raf/MEK/ERK (МАРК) signaling cascade promotes cell proliferation and malignancy by stimulating cell growth and division, as well as inhibiting apoptosis. The mitogenic MAPK cascade associates growth factor signals at cell surface receptors with the transcription factors AP-1, NF-κB, Ets, leading to the induction of c-Fos, cyclin D1 and c-Myc. These factors regulate the expression of genes that control survival, angiogenesis, growth, proliferation, and cell motility. However, the hyperactivity of this cascade in tumor tissues can lead to sensescence, growth retardation, apoptosis or increased autophagy. This phenomenon was called "oncogenic toxicity"
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венгер І. К., Колотило О. Б. , Костів С. Я., Герасимюк Н. І., Качмар В. Й.
Назва : Хірургічна тактика при поєднаному стенотично-оклюзивному ураженні екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнової зони
Паралельн. назви :Surgical tactics in the combined stenotic-occlusive lesion of the extracranial arteries and aorto/ilio-femoral region
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 19-23 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
БЕДРЕННАЯ АРТЕРИЯ -- FEMORAL ARTERY
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи: попередити розвиток неврологічних ускладнень при хірургічному лікуванні поєднаного атеросклеротичного ураження екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнової зони. Матеріали і методи. Обстежено та прооперовано 133 пацієнти із поєднаним стенотично-оклюзивним ураженням екстракраніальних артерій (ЕКА) та аорто/клубово-стегнового сегмента (АКСС). У 102 пацієнтів діагностовано різні варіанти атеросклеротичної оклюзії АКСС. Проблемна нижня кінцівка у вказаної групи пацієнтів у 64 спостереженнях характеризувалась ІІІБ-ІV ст. хронічної критичної ішемії нижньої кінцівки (ХКІНК), у 33 – ІІІА ст., у 7 – ІІБ ст. хронічної артеріальної недостатності (ХАН) (за класифікацією Fontaine R. з врахуванням критеріїв Європейської робочої групи 1992), контрлатеральна нижня кінцівка – ІІБ ст. ХАН. У 29 пацієнтів діагностовано різні варіанти атеросклеротичної оклюзії клубово-стегнового артеріального русла. Нижня кінцівка із оклюзією клубово-стегнового сегмента у 15 спостереженнях характеризувалась ІІБ ст. ХАН, у 16 – ІІІА ст. ХАН, контрлатеральна нижня кінцівка – ІІА ст. ХАН. У 133 пацієнтів діагностовано оклюзійно-стенотичний процес ЕКА. Ізольоване ураження внутрішньої стегнової артерії (ВСА) діагностовано у 94 спостереженнях, зовнішньої стегнової артерії (ЗСА) – у 25 хворих. У 81 хворого воно поєднувалось із стенотичним процесом на рівні 22–34 % контрлатеральної ВСА. Поширений оклюзивно-стенотичний процес у БЦС та біфуркація ЗСА і ВСА – діагностовано в 12 спостереженнях. У двох пацієнтів стеноз біфуркации ЗСА поєднувався із оклюзією ПкА. У 51 (38,4 %) встановлено компенсовану стадію недостатності мозкового кровообігу, у 82 (61,7 %) спостереженнях – стадію відносної компенсації. Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні реконструктивно-відновних операцій при поєднаному оклюзивно-стенотичному ураженні ЕКА та А/КСС застосували хірургічну тактику, при якій здійснюється одномоментне хірургічне втручання на обох артеріальних зонах із врахуванням домінуючого ураження одного із артеріальних басейнів та можливої післяопераційної трансформації центральної гемодинаміки. При проведенні реконструктивно-відновних операцій при поєднаному оклюзивно-стенозуючому ураженні ЕКА та А/КСС ранній післяопераційний період характеризувався розвитком транзиторної ішемічної атаки (ТІА) у 12 (9,2 %) спостереженнях, порушенням ритму і провідності серцевого м’яза – у 10 (7,5 %) спостереженнях, минущою нирковою недостатністю – у 11 (8,3 %) спостереженнях та інтерстиціальним набряком легень – у 2 (1,5 %)The aim of the work: to prevent the development of neurological complications in the surgical treatment of combined atherosclerotic lesions of the extracranial arteries and the aorto/ilio-femoral zone. Materials and Methods. A total of 133 patients with combined stenotic-occlusive lesions of the extracranial arteries (ECA) and the aorto/iliac-femoral segment (AIFS) were examined and operated on. 102 patients were diagnosed with various options for atherosclerotic occlusion of AIFS. Problem lower extremity in the indicated group of patients in 64 cases was characterized by III-IV stages. Chronic critical lower limb ischemia (CCLLI) in 33 – stage IIIA in 7 – stage IIB, chronic arterial insufficiency (CAI) (according to the classification of Fontaine R. taking into account the criteria of the European working group 1992), contralateral lower extremity – stage IIB CAI. 29 patients were diagnosed with various variants of atherosclerotic occlusion of the ilio-femoral arterial bed. The lower limb with occlusion of the ileal-femoral segment in 15 observations was characterized by stage IIB CAI, in 16 – stage IIIA CAI, contralateral lower extremity – stage IIA CAI. In 133 patients, the ECA occlusive stenotic process was diagnosed. Isolated lesion of the internal femoral artery (IFA) was diagnosed in 94 cases, common femoral artery (CFA) – in 25 patients. In 81 of them, it was combined with the stenotic process at the level of 22 – 34 % of contralateral IFA. The occlusive-stenotic process in the BCS and the bifurcation of the OCA and the ICA are diagnosed in 12 cases. In two patients, OCA bifurcation stenosis was combined with PKA occlusion. In 51 (38.4 %) the compensated stage of cerebral circulatory failure was established, in 82 (61.7 %) observations – the stage of relative compensation. Results and Discussion. When conducting reconstructive surgery with simultaneous occlusive-stenotic lesions of ECA and A/IFS, surgical tactics were applied in which simultaneous surgical intervention is performed on both arterial zones, taking into account the dominant lesion of one of the arterial system and possible postoperative transformation of central hemodynamics When performing reconstructive restorative operations with simultaneous occlusive-stenotic lesion of ECA and A/IFS, the early postoperative period was characterized by the development of transient ischaemic attack (TIA) in 12 (9.2 %) cases, rhythm and conduction disturbance of the heart muscle – in 10 (7.5 %) cases, transient renal failure – in 11 (8.3 %) cases and interstitial pulmonary edema – in 2 (1.5 %)
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Бєлоусов І. О., Подпрятов С. С., Іваха В. В., Корчак В. П.
Назва : Хірургічне лікування діастазу прямих м’язів живота та гриж на його тлі
Паралельн. назви :Surgical treatment of diastasis rectus abdominis and hernias on its background
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 51-56 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЯМАЯ МЫШЦА ЖИВОТА -- RECTUS ABDOMINIS
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): з власного досвіду
Анотація: Мета роботи: оцінити ефективність різних способів хірургічного лікування діастазу прямих м’язів живота (ПМЖ) із позицій досягнення мети оперативного втручання та прийнятності для пацієнта. Матеріали і методи. Хірургічне втручання виконано 92 пацієнтам, з яких 49 – чоловіки та 43 – жінки віком від 40 до 72 років. Індекс маси тіла пацієнтів становив від 27,2 до 48,6 кг/см2. У 47 пацієнтів на тлі діастазу ПМЖ була післяопераційна грижа живота, у 45 – первинна. Грижа M1 – у 1 пацієнта, M2 – у 11, M3 – у 42, М4 – у 8, M2+M3+M4 – у 30, W1 – у 3, W2 – у 48, W3 – у 41. Результати досліджень та їх обговорення. У 5 пацієнтів усунення грижі і діастазу ПМЖ та закриття грижових воріт виконали за способом Ramirez O. M. et al., 1990, доповненим розташуванням поліпропіленової сітки позаду ПМЖ. Хоча мету операції було досягнуто у всіх спостереженнях, однак у післяопераційному періоді ПМЖ повністю, а бокові м’язи черевної стінки майже повністю втратили здатність до скорочення, що суттєво обмежило рухи тулуба пацієнтів. У 76 пацієнтів зміцнювали передній листок апоневрозу за допомогою розміщення сітки on lay і за її допомогою зближували ПМЖ. Мобілізацію здійснювали за допомогою технології електрозварювання живих тканин із використанням апаратів ЕК 300-М1 і Патонмед ЕКВЗ 300. В усіх спостереженнях ширина діастазу в епігастрії відображала відстань між точками фіксації внутрішніх країв ПМЖ до реберної дуги. При ширині грижових воріт більше 10 см було неможливе зведення внутрішніх країв ПМЖ. У 3 пацієнтів виникла серома, що зумовило висічення сітки. В 11 пацієнтів успішно виконано фіксацію сітки до відсепарованих задніх листків апоневрозу ПМЖ із подальшим їх зшиванням. Виникнення діастазу ПМЖ є наслідком широкого розходження місць фіксації ПМЖ до реберної дуги, яке ми спостерігали у всіх пацієнтів, ймовірність їх змикання відсутня через розходження при кожному скороченні м’язів. В разі виникнення грижі на тлі діастазу краї грижових воріт не мають схильності до зближення. Мобілізація заднього листка апоневрозу ПМЖ і його зміцнення сіткою дозволяє закрити грижовий дефект шириною до 12 см і є високоефективним при лікуванні грижі на тлі діастазу ПМЖ. Застосування комбінації ендотрахеального наркозу та епідуральної анестезії з продовженням епідуральної анестезії впродовж 4 – 7 днів після операції забезпечує безбольовий перебіг післяопераційного періодуThe aim of the work: to assess the effectiveness of different techniques of rectus abdominis (RA) diastasis (D) surgical correction as to the point of aim attainment and patient’s satisfaction. Materials and Methods. 92 patients were operated on, 49 men and 43 women at the age from 40 to 72 years with body mass index from 27.2 to 48.6 kg/cm2. Incisional hernia has 47 patients, umbilical or supraumbilical – 45. Hernia M1 has 1 patient, M2 – 11, M3 – 42, M4 – 8, M2+M3+M4 – 30, W1 3, W2 – 48, W3 – 41. Results and Discussion. Ramirez O.M. et al., 1990, technique with mesh placement was used for hernia closure and D liquidation in 5 cases. Even as the surgery aim had been achieved in all cases, in follow up RA fully and lateral abdominal muscles nearly fully lost their ability to contract which caused considerable restriction of patients’ trunk movement. 76 patients were treated by anterior aponeurotic sheet armoring by mesh on lay placement and nearing RA edges by this mean. Live tissue welding technique by means EK-300M1 and Patonmed EKVZ 300 apparats was used for tissue mobilization. D width in epigastrium reflected the distance between the points of RA fixation at the costal arc. Seroma occur in 3 cases leading to mesh removing. Also it was impossible to draw close RA in the case of herniation foramen more 10 cm in width. Posterior sheets of RA mobilization with its armoring by mesh and further suturing was used in 11 patients with full success. RA D is the result of wide situation their places of fixation to the costal arc which was founded in all cases, thereafter their joining is impossible due to divergence in every muscle’s contraction. In the case of coincidence of D RA and herniation hernia gape have no tendency to closing. Posterior sheets of RA mobilization with its armoring by mesh and further suturing mesh use allow to close hernia defect up to 12 cm in width and seem to be highly effective in case of hernia with the RA D background. Combined use of endotracheal narcosis and epidural anesthesia with a prolonged epidural anesthesia throughout 4–7 days after surgery ensure painless postoperative period
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шамсієв А. М., Юсупов Ш. А., Кодиров Н. Д.
Назва : Сравнительная оценка результатов хирургического лечения варикоцеле
Паралельн. назви :Comparative evaluation of the results of surgical treatment of varicocele
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 5-12 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ВАРИКОЦЕЛЕ -- VARICOCELE
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- SCLEROTHERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): операция паломо--операция по иваниссевичу--операция по мармару
Анотація: Цель работы: улучшение результатов хирургического лечения варикоцеле путём совершенствования хирургической тактики.Материалы и методы. В основу исследования включены результаты лечения 376 больных с левосторонней варикоцеле, по-ступивших в урологическое отделение 2-й клиники Самаркандского государственного медицинского института. В зависимо-сти от способа оперативного вмешательства были выделены 2 группы больных. В 2005–2010 гг. 181 больному произведены общепринятые оперативные вмешательства (операции Иваниссевича или Паломо), которые составили группу сравнения. С 2011 по 2018 г. 195 больным произведены субингвинальные селективные операции (антеградная эндоваскулярная склеротера-пия левосторонней тестикулярной вены (ЛТВ) и операция Мармара), которые вошли в основную группу.Результаты исследований и их обсуждение. По сравнению с 2005–2010 гг. частота послеоперационных осложнений снизилась с 12,7 до 2,6 %, т. е. почти в 5 раз в основной группе. Антеграднаю ангиосклеротерапию ЛТВ больные легче переносят по сравнению с традиционными выполняемыми операциями, и данное оперативное вмешательство является экономически выгодным, поскольку сокращает продолжительность пребывания больных в стационаре по сравнению с другими оперативными вмешательствамиМета роботи: покращення результатів хірургічного лікування варикоцеле шляхом удосконалення хірургічної тактики. Матеріали і методи. В основу дослідження включено результати лікування 376 пацієнтів із лівостороннім варикоцеле, які проходили лікування в урологічному відділенні 2-ї клініки Самаркандського державного медичного інституту. залежно від способу операційного втручання виділено 2 групи хворих. У 2005–2010 рр. 181 пацієнтові виконано загальноприйняті операційні втручання (операції Іванісевича або Паломо), які склали групу порівняння. З 2011 по 2018 р. 195 хворим проведено субінгвінальні селективні операції (антеградна ендоваскулярна склеротерапія лівосторонньої тестикулярної вени (ЛТВ) та операція Мармара), які склали основну групу. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняно з 2005–2010 рр. частота післяопераційних ускладнень знизилась з 12,7 до 2,6%, тобто майже у 5 разів у основній групі. Антеградна ангіосклеротерапія ЛТВ краще переноситься хворими порівняно з традиційними операціями. Окрім того, дане операційне втручання є економічно вигідним, оскільки скорочує тривалість перебування хворих у стаціонарі порівняно з іншими видами хірургічних втручань при варикоцелеThe aim of the work: to improve the surgical treatment of varicocele via enhancing surgical tactics. Materials and Methods. The study included the results of the treatment of 376 patients with left-sided varicocele who were admitted to the Urology Department of the Clinic No.2 of the Samarkand State Medical Institute. Depending on the method of surgical intervention, 2 groups of patients were identified. In 2005–2010 181 patients underwent conventional surgical interventions (Ivanissevich or Pаlomo operations), which made up the comparison group. From 2011 to 2018 195 patients underwent subinguinal selective surgeries (ante-grade endovascular sclerotherapy of the left-sided testicular vein (LTV) and Marmara surgery), which were included in the main group. Results and Discussion. Compared with 2005–2010 the incidence of postoperative complications decreased from 12.7 to 2.6 %, i.e. almost 5 times lower in the main group. Antegrade angiosclerotherapy of LTV is easier for patients compared to traditional operations and this operation is economically advantageous, it reduces the length of hospital stay in comparison with other surgical interventions
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яковлев П. Г.
Назва : Чи може бути гормонотерапія елементом комбінованого радикального лікування хворих на низькодиференційований рак сечового міхура?
Паралельн. назви :Can hormone therapy be a part of radical definitive treatment of high-grade bladder cancer patients?
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 75-83 (Шифр ШУ1/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): g3
Анотація: Мета роботи: визначити відмінності в захворюваності на низькодиференційований (G3) рак сечового міхура (РСМ), показники загальної виживаності після радикального хірургічного лікування залежно від статі та стадії хвороби та оцінити можливий вплив гормональних факторів на дані відмінності і доцільність проведення відповідної гормональної терапії. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано за допомогою методу Каплан–Майєр 364 історії хвороби пацієнтів (чоловіків – 305, жінок – 59), які проходили радикальне хірургічне лікування з приводу G3 РСМ із метою виявлення статистично значущої кореляції між статтю пацієнта, показниками захворюваності та результатами виживаності залежно від клінічної стадії РСМ. Результати досліджень та їх обговорення. Співвідношення чоловіків до жінок склало 5,2:1. Зі збільшенням клінічної стадії G3 РСМ кількість захворілих жінок зменшується пропорційно стадії раку. Статистично достовірну відмінність виявлено лише між кривими виживаності хворих зі стадією IV G3 РСМ з р0,05 з достовірно кращими результати виживаності жінок. Результати 5-річної виживаності хворих в стадії ІI, III та IV кращі серед жінок. Дані попередніх досліджень вказують на зниження експресії андрогенних та зростання експресії естрогенних рецепторів зі збільшенням стадії РСМ, що ймовірно впливає на ініціювання, прогресію РСМ та модуляцію ними впливу інших етіологічних чинників РСМThe aim of the work: to determine the difference in high-grade (G3) bladder cancer (BC) morbidity, overall survival after radical surgical treatment depending on the gender of the patients, stage of BC, and to assess the potential impact of hormones on these differences and rationale for hormonal treatment in this disease. Materials and Methods. We performed retrospective analysis of medical records of 364 G3 BC patients after radical surgical treatment with Kaplan-Meier method to determine correlation between gender, incidence and survival outcomes depending on clinical stage of BC. Results and Discussion. There were 305 males and 59 females. Overall male/female ratio was 5.2:1. The higher the G3 BC stage, the less diseased females were. Statistically significant difference (p0.05) between survival curves was detected in patients with Stage IV BCa with better results among females. Overall 5-year survival of patients stage II, III, IV was higher among females. Prior studies point at decrease in expression of androgen receptors and rise in estrogen receptor expression with higher stages of BC. These facts may influence the initiation, progression of BC, and effect of other BC etiological factors. Conclusions. The female G3 BC patients demonstrate lower incidence and higher survival after surgical treatment than males. The study of expression of sex steroid hormone receptors in G3 BC tissue, efficiency of hormonal treatment to prevent the advance of the disease and improve the survival results after surgical treatment deserves further attention
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)