Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2020/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Этапное хирургическое лечение холангиогенных абсцессов печени / В. В. Бойко [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 20-23

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ АБСЦЕСС -- LIVER ABSCESS (хирургия)
Анотація: Малоинвазивные методы хирургического лечения включали УЗ-контролируемое дренирование с одновременной санацией полостей абсцесса. Размеры полостей в среднем составили (150±23,3) см³. Для дренирования абсцесса печени диаметром до 10,0 см использовали один дренаж. При диаметре очагов более 5,0 см дренирование проводили двумя однопросветными трубками с последующим аспирационно-проточным промыванием полости абсцесса. Контроль стояния дренажа и уменьшение полости абсцессов проводили на 3, 7, 14 день после постановки. Дренажную трубку удаляли после исчезновения полости по данным УЗИ и контрольной фистулографии, что совпадало с нормализацией общего состояния и температуры тела, исчезновением признаков гнойной интоксикации. Сроки дренирования составили в среднем от 7 до 30 суток (в среднем 15,2). Предложенный метод лечения отличается малотравматичностью, возможностью контроля эффективности проводимого лечения, а самое главное – положительными результатами у 87 % больных. ІІ этапом у 38 (95 %) проводилась лапароскопическая холецистэктомия технических особенностей. Оптимальным сроком проведения II этапа считали (13±3) дня после извлечения дренажа. В диагностике и лечении холангиогенных абсцессов печени необходимо использовать методы пункционного УЗ-контролируемого дренирования. Этапное лечение ХГА с санацией полости абсцесса позволил уменьшить число развития сепсиса с 9,5 до 2,5 %, снизить послеоперационную летальность у крайне тяжелых больных до 2,4 %, и развитие осложнений на 7,3 %.
Малоінвазивні методи хірургічного лікування включали УЗ-контрольоване дренування з одночасною санацією порожнин абсцесу. Розміри порожнин в середньому склали (150 ± 23,3) см³. Для дренування абсцесу печінки діаметром до 10,0 см використовували один дренаж. При діаметрі вогнищ більше 5,0 см дренування проводили двома однопросвітними трубками з подальшим аспіраційно-проточним промиванням порожнини абсцесу. Контроль положення дренажу і зменшення порожнини абсцесів проводили на 3, 7, 14 день після встановлення. Дренажну трубку видаляли після зникнення порожнини за даними УЗД та контрольної фістулографії, що збігалося з нормалізацією загального стану і температури тіла, зникненням ознак гнійної інтоксикації. Терміни дренування склали в середньому від 7 до 30 діб (в середньому 15,2). Запропонований метод лікування відрізняється малотравматичністю, можливістю контролю ефективності проведеного лікування, а найголовніше – позитивними результатами у 87 % хворих. Другим етапом у 38 (95 %) проводилася лапароскопічна холецистектомія без технічних особливостей. Оптимальним терміном проведення II етапу вважали (13 ± 3) дні після вилучення дренажу. В діагностиці та лікуванні холангіогенних абсцесів печінки необхідно використовувати методи пункційного УЗ-контрольованого дренування. Етапне лікування ХГА з санацією порожнини абсцесу дозволило зменшити число розвитку сепсису з 9,5 до 2,5 %, знизити післяопераційну летальність у вкрай тяжких хворих до 2,4 %, і розвиток ускладнень на 7,3 %.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лыхман, В. Н.
Мирошниченко, Д. А.
Меркулов, А. А.
Ткач, С. В.
Шевченко, А. Н.
москаленко, А. В.
Волченко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шевчук, І. М.
Сучасні аспекти хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту / І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, В. М. Галюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 137-141

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (хирургия)
Анотація: У 43,9 % хворих мали місце чітко виражені симптоми пошкодження сусідніх органів, спричинені хронічним панкреатитом. Найчастіше зустрічалась біліарна гіпертензія (БГ). У 99 (54,4 %) хворих виконано операції резекційного типу. Операції дренуючого типу проведено у 77 (42,3 %) хворих. У 6 (3,3 %) хворих із тяжкою супутньою патологією виконані симптоматичні операції. У хворих, у яких виявлено порушення функції суміжних органів, операції резекційного типу були застосовані у 76,3 % випадків. При вивченні віддалених результатів кращими виявились показники якості життя у хворих, які перенесли резекційні операції на ПЗ. Проведені об’єктивні дослідження, лабораторні та дані УЗД вказували на відсутність у пацієнтів ознак порушень функції суміжних органів у віддалені терміни після операції
Хронічний панкреатит є тяжким захворюванням, при якому у 15,1 % наявні ознаки екдокринної недостатності ПЗ, у 79,2 % – екзокринної недостатності, а у 43,9 % – симптоми порушення функції суміжних органів. Відсутність чітко сформульованих показів до оперативного втручання хронічного панкреатиту спричиняє його тривале та малоефективне консервативне лікування, часто призводить до запізнілої госпіталізації в хірургічний стаціонар та в кінцевому результаті – до не завжди позитивних результатів операції. Основними методами хірургічного лікування хворих на ХП вважаємо резекційні, які ми використали у 54,3 % випадків, проте у пацієнтів з порушенням функцій суміжних органів питама вага таких оперативних втручань зростає до 76,3 %
Дод.точки доступу:
Пилипчук, В. І.
Галюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шапринський, В. О.
Хірургічне лікування та профілактика параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, І. М. Садик // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 80-85

MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Серед 69 хворих ми спостерігали прямопропорційну залежність інтенсивності розвитку злукового процесу не від тривалості грижоносіння, а від розмірів грижових воріт. 24 хворим було виконано профілактичне використання протезної сітки при формуванні стоми. Місцеві гнійно-запальні ускладнення мали місце в 6 (8,7 %) випадках, де в 1-го (1,4 %) пацієнта з аутопластичним методом герніопластика та у 5 (7,2 %) – при застосуванні алопластичного методу. Рецидивів захворювання не спостерігали. Хворим похилого та старечого віку при виведенні колостоми рекомендовано превентивне алопротезування. Найкращі результати були отримали при алогерніопластиці з реконструкцією колостоми на інше місце т? ??? а при лапароскопічній грижопластиці. 7 (10,1 %) хворим адгезіолізис, виділення дистального та низведення проксимального відділів стомованої кишки вдалось виконати лапароскопічно. 8 (11,6 %) хворим із дефектом W3 виконали лапароскопічну алогерніопластику композитною сіткою за внутрішньоочеревинною методикою IPOM
Дод.точки доступу:
Воровський, О. О.
Садик, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози / В. М. Копчак [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Ускладнення спостерігались у 182 пацієнтів (38,2 %) при стандартних резекціях та у 63 (44,3 %) хворих у групі з розширеними резекціями (χ2=1,26 p=0,26), достовірної різниці не було. Летальність склала 2,4 %, померло 15 пацієнтів: 6 (4,2 %) – після розширених резекцій та 9 (1,9 %) – після стандартних резекцій підшлункової залози достовірної різниці в рівні летальності не було (χ2 = 1,3, p=0,25). Медіана виживаності та 5-річна загальна виживаність були недостовірно нижче у пацієнтів після розширених панкреатодуоденальних резекцій, ніж після стандартних (15 місяців і 18 % та 25 місяців і 27 % відповідно (χ2= 2,83, p= 0,09, p0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Медіана виживаності була також недостовірно нижче у пацієнтів після розширених дистальних резекцій ПЗ, ніж після стандартних (30 місяців та 32 місяці, відповідно, χ2= 0,008, p= 0,9, p0,05). Летальність, рівень післяопераційних ускладнень, віддалені результати лікування після розширених резекцій ПЗ зіставні із стандартними резекціями. Розширені резекції є можливими, і їх виконання може збільшити кількість радикально прооперованих хворих
Дод.точки доступу:
Копчак, В. М.
Костилєв, М. В.
Перерва, Л. О.
Дувалко, О. В.
Ханенко, В. В.
Шевколенко, Г. Г.
Андронік, С. В.
Трачук, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічні проблеми вторинного і третинного гіперпаратиреозу в діалізних пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю / В. І. Десятерик [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 62-64

MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (терапия)
ДИАЛИЗ -- DIALYSIS (использование)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (хирургия)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (хирургия)
Анотація: Дослідження проведено на основі вивчення медичної документаціїї 89 пацієнтів, які лікувалися у відділенні нефрології міської клінічної лікарні № 2 міста Кривого Рогу за 2014–2018 рр. Всі пацієнти проходили лікування ХНН із застосуванням діалізних методів. Серед пацієнтів першої групи 66 (74,2%) хворих були на гемодіалізі (ГД), другої – 23 (25,8 %) на перитоніальному діалізі (ПД). За статтю в обох групах переважали чоловіки: відповідно 49 (55,1 %) та 40 (44,9 %) – жінки. Середній вік пацієнтів першої групи з ГД складав (35±6,4) року, другої з ПД – 43±12,4. Середній термін діалізу у першій групі складав (9,6±2,3) року, у другій – 5,4±3,7
Результати досліджень та їх обговорення. Серед основних критеріїв до хірургічного лікування гіперпаратиреозу у діалізних пацієнтів визначено клінічні, лабораторні та інструментальні показники
Дод.точки доступу:
Десятерик, В. І.
Міхно, С. П.
Залозний, О. В.
Литвин, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хіміч, С. Д.
Складнощі організації доопераційного періоду при лікуванні пацієнтів з ускладненими формами жовчнокам’яної хвороби з супутнім цирозом печінки / С. Д. Хіміч, Ф. Т. Муравйов // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 125-129

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: За результатами дослідження в групі 2 спостерігали більший відсоток післяопераційних ускладнень, що безпосередньо пов’язано з інтраопераційною діагностикою цирозу печінки та відсутністю ретельної оцінки ризиків виконання операції. Діагностика цирозу печінки на передопераційному етапі в багатьох випадках дозволяє більш адекватно оцінювати ризики проведення оперативних втручань, а заздалегідь призначена відповідна терапія значно знижує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. Найбільш “небезпечними” з точки зору недіагностування цирозу печінки на доопераційному етапі є поєднання цирозу печінки з ожирінням, цукровим діабетом та наявність післяопераційних злук у черевній порожнині. В передопераційному періоді слід більше уваги приділяти неінвазивним методам діагностики, які можуть допомогти запідозрити цироз печінки, навіть при відсутності даних за портальну гіпертензію; серед них це індекс deRitis та FibroTest
Дод.точки доступу:
Муравйов, Ф. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Русин, В. І.
Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих / В. І. Русин, С. М. Чобей, О. О. Дутко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 65-70

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- COLONIC DISEASES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ СТОМЫ -- SURGICAL STOMAS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці спостерігається зростання ВКТ (Р) протягом перших 24–36 год (t) в середньому до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12–20 год до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу і відходження “промивних вод” рівень ВКТ знижується в середньому на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3–5 год, після чого відбулося поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих відмічено в одному спостереженні неспроможність ТКА, у другому – анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим, апаратний ТКА – 10 хворим, анастомозит розвинувся в одного пацієнта. Ускладнення траплялися переважно при застосуванні ручного традиційного шва (10 %). У всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння анастомозу спостерігається підвищення ВКТ через 16–60 год до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст., з піком близько (16,3–17,1) мм рт. ст., що спостерігалось аж до розвитку неспроможності анастомозу, з наступним різким зниженням ВКТ. При анастомозиті подібного зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки стійке підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу його протягом 12–18 год
Дод.точки доступу:
Чобей, С. М.
Дутко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування перебігу післяопераційного перитоніту / М. М. Дроняк [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 24-27

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Зважаючи на результати наших досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту в якості предикторів пропонуємо наступні показники: вік хворого понад 60 років, кількість лейкоцитів у периферичній крові понад 12х109 г/л, рівень С-реактивного білка в сироватці крові понад 10 мг/л, активність лужної фосфатази понад 1400 нмоль/л-с, вміст дієнових кон’югат понад 2,5 од. оптичної щільності, вміст малонового діальдегіду понад 5 нмоль/мл, рівень молекул середньої маси понад 0,350 ум. од. Значення СРБ, що перевищують 5 мг/л, є несприятливою прогностичною ознакою, при легкому перебізі ПП перевищення цього рівня було у 42 (30,9 %) із 136 хворих, а при тяжкому – у 98 (90,7 %) із 108 хворих. При позитивних чотирьох і більше критеріях був імовірний тяжкий перебіг ПП. Враховуючи результати проведених досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту ми запропонували робочу систему прогнозування перебігу ПП. Попередня апробація цієї системи показників підтвердила її чутливість 71,2 %, а специфічність 81,4 %
Дод.точки доступу:
Дроняк, М. М.
Шевчук, І. М.
Дроняк, В. М.
Попадюк, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пиптюк, О. В.
Комплексне лікування гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи (Wagner, 3-4у стадії) з урахуванням гемостазіологічних показників / О. В. Пиптюк, В. О. Пиптюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 96-99

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (терапия)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
Анотація: В обох групах при госпіталізації TcpO2 становила (21,3±5,4) мм рт. ст. У 64,3 % хворих визначено підвищення рівня фібриногену в 2 рази з тенденцією наближення до норми на 10 добу. Рівень Х фактора крові при госпіталізації склав (0,04±0,004) г/л, (p 0,01). На 3 добу в І групі хворих при збільшенні TcpO2 на 8,8 % і виражених запальних змінах тканин становив (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при вторинному загоєнні рани склала (0,02±0,01) г/л, (p 0,1). В ІІ групі хворих на 3 добу TcpO2 зростала на 27 %, Х фактор склав (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при загоєнні рани Х фактор в плазмі становив (0,02±0,01) г/л (p 0,01), а на 30 добу складав (0,01±0,01) г/л
Дод.точки доступу:
Пиптюк, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Перфоративна гастродуоденальна виразка. Вибір методики операції / В. О. Сипливий [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 100-104

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Аналіз показав, що в усіх випадках мала місце перфорація хронічної виразки. Зясовано, що у віддалені терміни у оперованих хворих слизова оболонка шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії. При хірургічному лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку рекомендовано виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригуючої терапії
Дод.точки доступу:
Сипливий, В. О.
Доценко, В. В.
Петренко, Г. Д.
Гузь, А. Г.
Грінченко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Перспективи реваскуляризуючих втручань при хронічній ішемії, що загрожує втратою кіцнцівки / О. Є. Каніковський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 71-75

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Ефективність балонної ангіопластики становила 74,1%. Успішніші результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (80 % проти 42,9 % при неуспішному лікуванні), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 42,9 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (25 % проти 85,7 %). Збереження кінцівки становило 85,2 %. Ефективність форсованого лаважу та блокад становила 52 %. Успішніші результати лікування cпостерігали у хворих, серед яких достовірно меншою була частка пацієнтів із протяжними стенозами (11,5 % проти 54,2 %), значно ураженим артеріальним руслом стопи (3,9 % проти 70,8 %) та наявністю цукрового діабету або артеріальної гіпертензії ІІІ ст (30,8 % проти 79,2 %). Збереження кінцівки становило 78 %. Негативний результат форсованого лаважу та блокади нервів є додатковим аргументом на користь ампутації. Ефективність реотропної терапії становила 20,4 %. Успішні результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (66,7 % проти 14,3 %), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 31,4 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (44,4 % проти 74,3 %). Збереження кінцівки становило 40,9 %
Дод.точки доступу:
Каніковський, О. Є.
Сандер, С. В.
Чешенчук, С. А.
Мосьондз, В. В.
Феджага, О. П.
Рауцкіс, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Оцінка спонтанної та індукованої лігандами TLR2 і TLR4 продукції про- і протизапальних цитокінів у хворих на абдомінальний сепсис / В. П. Польовий [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 34-39

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (терапевтическое применение)
ЛИГАНДЫ -- LIGANDS
Анотація: Вивчення в динаміці (1–10 доба) профілю цитокінів (ФНО, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), що продукуються мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих на АС спонтанно і під впливом лігандів TLR, дозволило виділити серед обстежуваних хворих дві підгрупи: сприятливий перебіг АС, з одужанням протягом (14±3) ліжко-днів (спонтанна й індукована продукція ІЛ-8 знижувалося до 10 доби, а індукована лігандами TLR продукція протизапального цитокіну ІЛ-10 підвищувалася до 7 доби), та несприятливий, з одужанням протягом (40±10) ліжко-днів (підвищення спонтанного й індукованого лігандами TLR продукції ІЛ-6 з 3 до 10 доби та індукованої лігандами TLR продукція цитокіну ІЛ-10 до 10 доби). У хворих із сприятливим перебігом захворювання баланс прозапальних цитокінів збільшувався за рахунок ІЛ-8, а у хворих з несприятливим перебігом – ІЛ-6, що може слугувати прогностичним критерієм перебігу і наслідків АС, тоді як оцінка показників ФНО виявилася не інформативною
Дод.точки доступу:
Польовий, В. П.
Польова, С. П.
Соловей, Ю. М.
Соловей, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Особенности диагностики и лечения больных синдромом Мириззи / Т. И. Тамм [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 14-19

MeSH-головна:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование)
Анотація: Анализ 898 историй болезни пациентов с острым холециститом показал, что синдром Мириззи обнаружен у 117 (13 %) больных, из которых первый тип был у 74 (8,3 %), а второй – у 43 (4,7 %). Из 74 больных с первым типом ЛХЭ выполнена в 43 (58 %) случаях, а у пациентов со вторым типом синдрома Мириззи лапароскопическая холецистохоледохолитотомия выполнена у 3 (6,9 %) больных. Из 117 пациентов с обеими типами синдрома Мириззи у 46 (39,3 %) были выполнены лапароскопические вмешательства. У всех 117 (100 %) больных был восстановлен физиологический пассаж желчи в двенадцатиперстную кишку, за счет использования оригинальной техники оперативных вмешательств, приоритетность которых защищена патентами Украины. Совершенствование диагностических приемов для выявления синдрома Мириззи и определения его типа, а также использования новых способов выполнения оперативных вмешательств позволило избежать конверсий и ятрогенных повреждений желчных протоков
Аналіз 898 історій хвороби пацієнтів із гострим холециститом показав, що синдром Міріззі було виявлено у 117 (13 %) хворих, зокрема перший тип був у 74 (8,3 %), а другий – у 43 (4,7 %). З 74 хворих із першим типом ЛХЕ виконана в 43 (58 %) випадках, а у пацієнтів із другим типом синдрому Міріззі лапароскопічна холецистохоледохолітотомія виконана у 3 (6,9 %) хворих. Зі 117 пацієнтів з обома типами синдрому Міріззі у 46 (39,3 %) були виконані лапароскопічні втручання. У всіх 117 (100 %) хворих було відновлено фізіологічний пасаж жовчі у дванадцятипалу кишку шляхом використання оригінальної техніки оперативних втручань, пріоритетність яких захищена патентами України. Удосконалення діагностичних прийомів для виявлення синдрому Міріззі та визначення його типу, а також використання нових способів виконання оперативних втручань дало змогу уникнути конверсій та ятрогенних ушкоджень жовчних проток
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. И.
Мамонтов, И. Н.
Зульфигаров, И.
Крамаренко, К. А.
Хамам, Аббуд
Бардюк, А. Я.
Захарчук, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 40-45

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Оптимізація вибору варіанту CST при ПГЖ великих та гігантських розмірів може бути досягнута шляхом визначення ВЧТ під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ (5,4±2,1) мм рт. ст. (0,7±0,3 кПа) оптимальним варіантом є ACST, при ВЧТ (9,1±2,3) мм рт. ст. (1,2±2,3 кПа) – PCST, при ВЧТ (14,1±2,3) мм рт. ст. (1,9±0,3 кПа) – TAR. Використання диференційованого підходу до вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при великих та гігантських ПГЖ з урахуванням ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме зменшується частота АКС до 0,5 % проти 4,9 % у групі порівняння, сероми – до 15,8 % проти 25,6 %, інфікування післяопераційної рани – до 1,4 % проти 4,9 %, хронічного післяопераційного болю – до 4,2 % проти 8,1 %, рецидиву ПГЖ – до 1,4 % проти 8,1 %.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Марштупа, О. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Свиридовський, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Можливості ендоваскулярної хірургії у хворих із синдромом Леріша / І. М. Гудз [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 152-155

MeSH-головна:
ЛЕРИША СИНДРОМ -- LERICHE SYNDROME (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Проведено аналіз упровадження у практику клініки судинної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету методики ендоваскулярної реваскуляризації у пацієнтів із ураженням артерій аорто-клубового сегмента (тип D) як альтернативи відкритій операції “аорто-стегнове біфуркаційне шунтування”. Впродовж 2019 року у 3 пацієнтів із ХЗІНК, спричиненою вищенаведеною оклюзією, застосовано малоінвазивну методику CERAB (covered endovascular reconstruction of aortic bifurcation). Незначна кількість клінічного матеріалу має пояснення у високій вартості (в умовах сучасного фінансування державної медицини) використаних для ендоваскулярного втручання матеріалів
Дод.точки доступу:
Гудз, І. М.
Гінчицький, В. Р.
Мельник, І. Я.
Гудз, О. І.
Дмитрів, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Кореляція компенсації цукрового діабету 2 типу зі змінами обміну ліпідів після виконання ілеодуоденопластики / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 28-33

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити зміни рівнів ліпідів у хворих на цукровий діабет 2 типу після виконання ілеодуоденопластики. Матеріали і методи. Оцінку рівнів глюкози, глікованого гемоглобіну (ГГ), загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у крові проведено у 45 хворих на цукровий діабет 2 типу до та після виконання операції ілеодуоденопластики. Чоловіків було 20, жінок – 25, середній вік (M±m) (27,4±9,5) року. Індекс маси тіла пацієнтів складав від 23,4 до 61,4 кг/см2. З метою корекції глікемії 12 пацієнтів приймали таблетовані глюкозознижувальні засоби; ін’єкції інсуліну отримували 18 хворих, вперше виявлений цукровий діабет або інсулінорезистентність, ускладнену погано коригованою гіпертонією та серцевою недостатністю ІІ ступеня, діагностовано в 15. Середня (M±Ϭ) тривалість цукрового діабету склала (15,1±7,7) року. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів відмітили швидке і значне зниження рівня ЗХ, що, ймовірно, пов’язане з досягненням компенсації перебігу цукрового діабету 2 типу в ранній термін після виконання ілеодуоденопластики. Встановлено, що у всіх пацієнтів утримання рівня ЗХ в межах рівня норми у віддалений термін після операції може бути підвалиною стабільності компенсації вуглеводного обміну. Різноспрямованість змін ТГ та всіх досліджених ліпопротеїдів свідчить про відсутність їх безпосереднього зв’язку з регуляцією обміну вуглеводів
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Старчак, Н. М.
Сацюк, І. В.
Корчак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Использование лазерного излучения в хирургии хронического панкреатита / А. В. Воробей [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 5-13

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование)
Анотація: Лазерные резекции ткани поджелудочной железы у пациентов с хроническим панкреатитом с использованием волны 1320 нм имеют достоверные преимущества перед электрокоагуляционным способом, заключающиеся в уменьшении кровопотери, снижении уровня тяжелых специфических послеоперационных осложнений. Имеется положительный опыт использования лазерных технологий при выполнении эндоскопических операций с применением двухбаллонного энтероскопа для коррекции послеоперационных осложнений в зоне панкреатоеюноанастомозов. Использование лазерного излучения в хирургии хронического панкреатита является перспективным направлением в хирургической панкреатологии
Лазерні резекції тканини підшлункової залози у пацієнтів з хронічним панкреатитом з використанням хвилі 1320 нм мають достовірні переваги над електрокоагуляційним способом, що полягають у зменшенні крововтрати, зниженні рівня тяжких специфічних післяопераційних ускладнень. Є позитивний досвід використання лазерних технологій при виконанні ендоскопічних операцій із застосуванням двобалонного ентероскопа для корекції післяопераційних ускладнень у зоні панкреатоєюноанастомозів. Використання лазерного випромінювання в хірургії хронічного панкреатиту є перспективним напрямком хірургічної панкреатології
Дод.точки доступу:
Воробей, А. В.
Шулейко, А. Ч.
Вижинис, Ю. И.
Лагодич, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Застосування методу балонної дермотензії в лікуванні уроджених гігантських пігментних невусів у дітей / В. С. Конопліцький [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 142-147

MeSH-головна:
НЕВУС ПИГМЕНТНЫЙ -- NEVUS, PIGMENTED (хирургия)
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- DERMATOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи: покращення онкологічних, функціональних та косметичних результатів лікування дітей з уродженими гігантськими пігментними невусами із використанням розтягнутих місцевих клаптів шляхом дермотензії
У відділенні онкогематології Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період із 2014 по 2019 рр. оперовані 286 дітей віком від 1 до 18 років з уродженими пігментними невусами різної локалізації та розмірів. У цих дітей було проведено 318 оперативних втручань, що було зумовлено часткою уроджених гігантських пігментних невусів та неможливістю повного їх видалення одноетапним оперативним втручанням у 12 пацієнтів. В цій групі дітей, віком від 3 до 12 років, метод ендоекспандерної дермотензії застосовували за необхідності пластики значного за площею дефекту шкіри
В усіх 12 клінічних випадках ми отримали задовільні косметичні та функціональні результати без ознак порушення мікроциркуляції пасма шкіри на всіх етапах лікування. Морфологічні дослідження на етапах лікування виявляли незначні зміни в епідермісі. УЗД в режимі кольорового доплерівського картування виявило, що в процесі проведення експандерної дермотензії перфузія шкіри не зменшувалась, а збільшувалась, що свідчить про участь в експансії судин шкіри
Дод.точки доступу:
Конопліцький, В. С.
Пасічник, О. В.
Калінчук, О. О.
Конопліцький, Д. В.
Шавлюк, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Експериментальне обгрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону α2b для лікування гострого перитоніту / А. Ф. Гринчук [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 46-50

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (терапевтическое применение)
Анотація: У контрольній групі через 6 год після санації на тлі виразних запальних змін парієтальної очеревини спостерігаються ознаки неналежної реакції неспецифічної клітинної ланки захисту, прояви активації якої відмічені лише через 12 год; ініціація специфічної ланки відбувається через 24 год, а протягом 48 год не виявлені ознаки регенераційних процесів. У дослідній групі через 6 год спостерігаються ознаки адекватної реакції неспецифічної ланки клітинного захисту на тлі менш виразних запальних змін парієтальної очеревини; через 12 год виявляються ознаки активації специфічної ланки, а через 48 год – ознаки розвитку процесів регенераці
Дод.точки доступу:
Гринчук, А. Ф.
Давиденко, І. С.
Гринчук, Ф. В.
Полянський, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Досвід застосування стандартів консенсусу Американської тиреоїдної асоціації в клініці загальної хірургії на базі Львівської клінічної лікарні на ЗТ ПАТ "Українська залізниця" філії "Центр охорони здоров’я" / Т. П. Кирик [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 113-118

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (хирургия)
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (стандарты)
Анотація: Клінічні ефекти оновленої версії рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації є достатньо контраверсійні та не завжди знаходять одностайне схвалення з боку клініцистів (зокрема, вітчизняних шкіл із проблематики захворювань щитоподібної залози). Однією з можливих причин цього є розширення показань до виконання лобектомії (гемітиреоїдектомії) шляхом збільшення допустимих розмірів пухлини (в окремих ситуаціях до 4 см) та, відповідно, зменшення кількості хворих, яким виконано тиреоїдектомію (тотальну тиреоїдектомію). Тотальна тиреоїдектомія була здійснена у всіх пацієнтів нашої клініки, залучених до ретроспективного аналізу, що можна пояснити очікувано низьким рівнем комплаєнсу пацієнтів до тривалого спостереження. Водночас, тактика доопераційної підготовки, побудови та виконання діагностичного алгоритму та подальше ведення хворих у клініці загальної хірургії, в цілому, відповідали рекомендаціям та настановам Американської тиреоїдної асоціації редакції 2015 року. Виявлення вузла щитоподібної передбачає виконання багатокрокового алгоритму з метою встановлення характеру новоутворення, що має забезпечити формування оптимального плану лікування та подальшого спостереження. Наведені рекомендації, незважаючи на свою вичерпність, відіграють лише допоміжну роль для клініциста у прийнятті рішення, остаточно ж стратегія лікування вибудовується для кожного пацієнта індивідуально
Дод.точки доступу:
Кирик, Т. П.
Ващук, В. В.
Кушнірчук, М. І.
Байдала, Р. П.
Сімо, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)