Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2020/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Использование лазерного излучения в хирургии хронического панкреатита / А. В. Воробей [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 5-13

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование)
Анотація: Лазерные резекции ткани поджелудочной железы у пациентов с хроническим панкреатитом с использованием волны 1320 нм имеют достоверные преимущества перед электрокоагуляционным способом, заключающиеся в уменьшении кровопотери, снижении уровня тяжелых специфических послеоперационных осложнений. Имеется положительный опыт использования лазерных технологий при выполнении эндоскопических операций с применением двухбаллонного энтероскопа для коррекции послеоперационных осложнений в зоне панкреатоеюноанастомозов. Использование лазерного излучения в хирургии хронического панкреатита является перспективным направлением в хирургической панкреатологии
Лазерні резекції тканини підшлункової залози у пацієнтів з хронічним панкреатитом з використанням хвилі 1320 нм мають достовірні переваги над електрокоагуляційним способом, що полягають у зменшенні крововтрати, зниженні рівня тяжких специфічних післяопераційних ускладнень. Є позитивний досвід використання лазерних технологій при виконанні ендоскопічних операцій із застосуванням двобалонного ентероскопа для корекції післяопераційних ускладнень у зоні панкреатоєюноанастомозів. Використання лазерного випромінювання в хірургії хронічного панкреатиту є перспективним напрямком хірургічної панкреатології
Дод.точки доступу:
Воробей, А. В.
Шулейко, А. Ч.
Вижинис, Ю. И.
Лагодич, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности диагностики и лечения больных синдромом Мириззи / Т. И. Тамм [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 14-19

MeSH-головна:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование)
Анотація: Анализ 898 историй болезни пациентов с острым холециститом показал, что синдром Мириззи обнаружен у 117 (13 %) больных, из которых первый тип был у 74 (8,3 %), а второй – у 43 (4,7 %). Из 74 больных с первым типом ЛХЭ выполнена в 43 (58 %) случаях, а у пациентов со вторым типом синдрома Мириззи лапароскопическая холецистохоледохолитотомия выполнена у 3 (6,9 %) больных. Из 117 пациентов с обеими типами синдрома Мириззи у 46 (39,3 %) были выполнены лапароскопические вмешательства. У всех 117 (100 %) больных был восстановлен физиологический пассаж желчи в двенадцатиперстную кишку, за счет использования оригинальной техники оперативных вмешательств, приоритетность которых защищена патентами Украины. Совершенствование диагностических приемов для выявления синдрома Мириззи и определения его типа, а также использования новых способов выполнения оперативных вмешательств позволило избежать конверсий и ятрогенных повреждений желчных протоков
Аналіз 898 історій хвороби пацієнтів із гострим холециститом показав, що синдром Міріззі було виявлено у 117 (13 %) хворих, зокрема перший тип був у 74 (8,3 %), а другий – у 43 (4,7 %). З 74 хворих із першим типом ЛХЕ виконана в 43 (58 %) випадках, а у пацієнтів із другим типом синдрому Міріззі лапароскопічна холецистохоледохолітотомія виконана у 3 (6,9 %) хворих. Зі 117 пацієнтів з обома типами синдрому Міріззі у 46 (39,3 %) були виконані лапароскопічні втручання. У всіх 117 (100 %) хворих було відновлено фізіологічний пасаж жовчі у дванадцятипалу кишку шляхом використання оригінальної техніки оперативних втручань, пріоритетність яких захищена патентами України. Удосконалення діагностичних прийомів для виявлення синдрому Міріззі та визначення його типу, а також використання нових способів виконання оперативних втручань дало змогу уникнути конверсій та ятрогенних ушкоджень жовчних проток
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. И.
Мамонтов, И. Н.
Зульфигаров, И.
Крамаренко, К. А.
Хамам, Аббуд
Бардюк, А. Я.
Захарчук, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Этапное хирургическое лечение холангиогенных абсцессов печени / В. В. Бойко [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 20-23

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ АБСЦЕСС -- LIVER ABSCESS (хирургия)
Анотація: Малоинвазивные методы хирургического лечения включали УЗ-контролируемое дренирование с одновременной санацией полостей абсцесса. Размеры полостей в среднем составили (150±23,3) см³. Для дренирования абсцесса печени диаметром до 10,0 см использовали один дренаж. При диаметре очагов более 5,0 см дренирование проводили двумя однопросветными трубками с последующим аспирационно-проточным промыванием полости абсцесса. Контроль стояния дренажа и уменьшение полости абсцессов проводили на 3, 7, 14 день после постановки. Дренажную трубку удаляли после исчезновения полости по данным УЗИ и контрольной фистулографии, что совпадало с нормализацией общего состояния и температуры тела, исчезновением признаков гнойной интоксикации. Сроки дренирования составили в среднем от 7 до 30 суток (в среднем 15,2). Предложенный метод лечения отличается малотравматичностью, возможностью контроля эффективности проводимого лечения, а самое главное – положительными результатами у 87 % больных. ІІ этапом у 38 (95 %) проводилась лапароскопическая холецистэктомия технических особенностей. Оптимальным сроком проведения II этапа считали (13±3) дня после извлечения дренажа. В диагностике и лечении холангиогенных абсцессов печени необходимо использовать методы пункционного УЗ-контролируемого дренирования. Этапное лечение ХГА с санацией полости абсцесса позволил уменьшить число развития сепсиса с 9,5 до 2,5 %, снизить послеоперационную летальность у крайне тяжелых больных до 2,4 %, и развитие осложнений на 7,3 %.
Малоінвазивні методи хірургічного лікування включали УЗ-контрольоване дренування з одночасною санацією порожнин абсцесу. Розміри порожнин в середньому склали (150 ± 23,3) см³. Для дренування абсцесу печінки діаметром до 10,0 см використовували один дренаж. При діаметрі вогнищ більше 5,0 см дренування проводили двома однопросвітними трубками з подальшим аспіраційно-проточним промиванням порожнини абсцесу. Контроль положення дренажу і зменшення порожнини абсцесів проводили на 3, 7, 14 день після встановлення. Дренажну трубку видаляли після зникнення порожнини за даними УЗД та контрольної фістулографії, що збігалося з нормалізацією загального стану і температури тіла, зникненням ознак гнійної інтоксикації. Терміни дренування склали в середньому від 7 до 30 діб (в середньому 15,2). Запропонований метод лікування відрізняється малотравматичністю, можливістю контролю ефективності проведеного лікування, а найголовніше – позитивними результатами у 87 % хворих. Другим етапом у 38 (95 %) проводилася лапароскопічна холецистектомія без технічних особливостей. Оптимальним терміном проведення II етапу вважали (13 ± 3) дні після вилучення дренажу. В діагностиці та лікуванні холангіогенних абсцесів печінки необхідно використовувати методи пункційного УЗ-контрольованого дренування. Етапне лікування ХГА з санацією порожнини абсцесу дозволило зменшити число розвитку сепсису з 9,5 до 2,5 %, знизити післяопераційну летальність у вкрай тяжких хворих до 2,4 %, і розвиток ускладнень на 7,3 %.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лыхман, В. Н.
Мирошниченко, Д. А.
Меркулов, А. А.
Ткач, С. В.
Шевченко, А. Н.
москаленко, А. В.
Волченко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування перебігу післяопераційного перитоніту / М. М. Дроняк [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 24-27

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Зважаючи на результати наших досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту в якості предикторів пропонуємо наступні показники: вік хворого понад 60 років, кількість лейкоцитів у периферичній крові понад 12х109 г/л, рівень С-реактивного білка в сироватці крові понад 10 мг/л, активність лужної фосфатази понад 1400 нмоль/л-с, вміст дієнових кон’югат понад 2,5 од. оптичної щільності, вміст малонового діальдегіду понад 5 нмоль/мл, рівень молекул середньої маси понад 0,350 ум. од. Значення СРБ, що перевищують 5 мг/л, є несприятливою прогностичною ознакою, при легкому перебізі ПП перевищення цього рівня було у 42 (30,9 %) із 136 хворих, а при тяжкому – у 98 (90,7 %) із 108 хворих. При позитивних чотирьох і більше критеріях був імовірний тяжкий перебіг ПП. Враховуючи результати проведених досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту ми запропонували робочу систему прогнозування перебігу ПП. Попередня апробація цієї системи показників підтвердила її чутливість 71,2 %, а специфічність 81,4 %
Дод.точки доступу:
Дроняк, М. М.
Шевчук, І. М.
Дроняк, В. М.
Попадюк, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кореляція компенсації цукрового діабету 2 типу зі змінами обміну ліпідів після виконання ілеодуоденопластики / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 28-33

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити зміни рівнів ліпідів у хворих на цукровий діабет 2 типу після виконання ілеодуоденопластики. Матеріали і методи. Оцінку рівнів глюкози, глікованого гемоглобіну (ГГ), загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у крові проведено у 45 хворих на цукровий діабет 2 типу до та після виконання операції ілеодуоденопластики. Чоловіків було 20, жінок – 25, середній вік (M±m) (27,4±9,5) року. Індекс маси тіла пацієнтів складав від 23,4 до 61,4 кг/см2. З метою корекції глікемії 12 пацієнтів приймали таблетовані глюкозознижувальні засоби; ін’єкції інсуліну отримували 18 хворих, вперше виявлений цукровий діабет або інсулінорезистентність, ускладнену погано коригованою гіпертонією та серцевою недостатністю ІІ ступеня, діагностовано в 15. Середня (M±Ϭ) тривалість цукрового діабету склала (15,1±7,7) року. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів відмітили швидке і значне зниження рівня ЗХ, що, ймовірно, пов’язане з досягненням компенсації перебігу цукрового діабету 2 типу в ранній термін після виконання ілеодуоденопластики. Встановлено, що у всіх пацієнтів утримання рівня ЗХ в межах рівня норми у віддалений термін після операції може бути підвалиною стабільності компенсації вуглеводного обміну. Різноспрямованість змін ТГ та всіх досліджених ліпопротеїдів свідчить про відсутність їх безпосереднього зв’язку з регуляцією обміну вуглеводів
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Старчак, Н. М.
Сацюк, І. В.
Корчак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка спонтанної та індукованої лігандами TLR2 і TLR4 продукції про- і протизапальних цитокінів у хворих на абдомінальний сепсис / В. П. Польовий [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 34-39

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (терапевтическое применение)
ЛИГАНДЫ -- LIGANDS
Анотація: Вивчення в динаміці (1–10 доба) профілю цитокінів (ФНО, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), що продукуються мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих на АС спонтанно і під впливом лігандів TLR, дозволило виділити серед обстежуваних хворих дві підгрупи: сприятливий перебіг АС, з одужанням протягом (14±3) ліжко-днів (спонтанна й індукована продукція ІЛ-8 знижувалося до 10 доби, а індукована лігандами TLR продукція протизапального цитокіну ІЛ-10 підвищувалася до 7 доби), та несприятливий, з одужанням протягом (40±10) ліжко-днів (підвищення спонтанного й індукованого лігандами TLR продукції ІЛ-6 з 3 до 10 доби та індукованої лігандами TLR продукція цитокіну ІЛ-10 до 10 доби). У хворих із сприятливим перебігом захворювання баланс прозапальних цитокінів збільшувався за рахунок ІЛ-8, а у хворих з несприятливим перебігом – ІЛ-6, що може слугувати прогностичним критерієм перебігу і наслідків АС, тоді як оцінка показників ФНО виявилася не інформативною
Дод.точки доступу:
Польовий, В. П.
Польова, С. П.
Соловей, Ю. М.
Соловей, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 40-45

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Оптимізація вибору варіанту CST при ПГЖ великих та гігантських розмірів може бути досягнута шляхом визначення ВЧТ під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ (5,4±2,1) мм рт. ст. (0,7±0,3 кПа) оптимальним варіантом є ACST, при ВЧТ (9,1±2,3) мм рт. ст. (1,2±2,3 кПа) – PCST, при ВЧТ (14,1±2,3) мм рт. ст. (1,9±0,3 кПа) – TAR. Використання диференційованого підходу до вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при великих та гігантських ПГЖ з урахуванням ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме зменшується частота АКС до 0,5 % проти 4,9 % у групі порівняння, сероми – до 15,8 % проти 25,6 %, інфікування післяопераційної рани – до 1,4 % проти 4,9 %, хронічного післяопераційного болю – до 4,2 % проти 8,1 %, рецидиву ПГЖ – до 1,4 % проти 8,1 %.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Марштупа, О. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Свиридовський, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальне обгрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону α2b для лікування гострого перитоніту / А. Ф. Гринчук [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 46-50

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (терапевтическое применение)
Анотація: У контрольній групі через 6 год після санації на тлі виразних запальних змін парієтальної очеревини спостерігаються ознаки неналежної реакції неспецифічної клітинної ланки захисту, прояви активації якої відмічені лише через 12 год; ініціація специфічної ланки відбувається через 24 год, а протягом 48 год не виявлені ознаки регенераційних процесів. У дослідній групі через 6 год спостерігаються ознаки адекватної реакції неспецифічної ланки клітинного захисту на тлі менш виразних запальних змін парієтальної очеревини; через 12 год виявляються ознаки активації специфічної ланки, а через 48 год – ознаки розвитку процесів регенераці
Дод.точки доступу:
Гринчук, А. Ф.
Давиденко, І. С.
Гринчук, Ф. В.
Полянський, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози / В. М. Копчак [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Ускладнення спостерігались у 182 пацієнтів (38,2 %) при стандартних резекціях та у 63 (44,3 %) хворих у групі з розширеними резекціями (χ2=1,26 p=0,26), достовірної різниці не було. Летальність склала 2,4 %, померло 15 пацієнтів: 6 (4,2 %) – після розширених резекцій та 9 (1,9 %) – після стандартних резекцій підшлункової залози достовірної різниці в рівні летальності не було (χ2 = 1,3, p=0,25). Медіана виживаності та 5-річна загальна виживаність були недостовірно нижче у пацієнтів після розширених панкреатодуоденальних резекцій, ніж після стандартних (15 місяців і 18 % та 25 місяців і 27 % відповідно (χ2= 2,83, p= 0,09, p0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Медіана виживаності була також недостовірно нижче у пацієнтів після розширених дистальних резекцій ПЗ, ніж після стандартних (30 місяців та 32 місяці, відповідно, χ2= 0,008, p= 0,9, p0,05). Летальність, рівень післяопераційних ускладнень, віддалені результати лікування після розширених резекцій ПЗ зіставні із стандартними резекціями. Розширені резекції є можливими, і їх виконання може збільшити кількість радикально прооперованих хворих
Дод.точки доступу:
Копчак, В. М.
Костилєв, М. В.
Перерва, Л. О.
Дувалко, О. В.
Ханенко, В. В.
Шевколенко, Г. Г.
Андронік, С. В.
Трачук, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Effect of direct current electric field on the rate of wound epithelization in patients with diabetic foot syndrome / S. O. Yakobchuk [et al.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 58-61

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (терапия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: The aim of the work: to study the development of wound process in dynamics by means of examination of impression smear from the wounds of patients with diabetic foot syndrome by means of Pokrovska-Makarova method, planimetric examination by means of L. M. Popova method in case of treatment by traditional methods combined with galvanization of an afflicted lower limb and application of interstitial Berlithion electrophoresis
Materials and Methods. 113 patients with complicated forms of diabetic foot syndrome were examined and treated. Group 1 of patients underwent a traditional course of treatment, whereas a complex of treatment measures was complemented with galvanization of the affected lower extremity for the patients of group 2 at an early stage of the postoperative period. The patients of group 3 were additionally treated with local interstitial electrophoresis of Berlithion during an early stage of the postoperative period. A control over the dynamics of the wound process was carried out by means of estimating wound impression smears
Results and Discussion. A comparison of the rate of the transition of the cytological picture of impression smears from the inflammatory type to the regenerative, regenerative-inflammatory and finally to the regenerative types demonstrated that these processes among patients of 1st group occurred, on an average, during 20 days, among patients of the group 2 during 16 days and group 3 – during 14 days. Reducing the area of injury in patients of group 1 is ≈ 1 % per day, patients in group 2 – 2 %, followed by – 2.1–2.2 % per day and patients in group 3 speed up wound area reduction on an average 3 %. Therefore, under effect of direct current of electric field an inflammatory type of cytogram was found mainly from the 3–4 to 7–8th days compared with the control group, where these phenomena were found from the 3-4 to the 11–12th days. Approximately similar dynamics was found in case of ISEP action with Berlithion. When the wound process is passed into the second phase which is evidenced by the appearance of inflammatory impression smear, the rate of regeneration appeared to be the highest in the group of patients who received interstitial electrophoresis with Berlithion
Мета роботи: вивчити динамічний розвиток ранового процесу за допомогою дослідження відбитка-мазка з ран хворих на діабетичний синдром стопи методом Покровської–Макарова, планіметричного обстеження методом Л. М. Попової у разі лікування традиційними методами у поєднанні з гальванізацією ураженої нижньої кінцівки та застосування інтерстиціального берлітіонового електрофорезу
Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 113 хворих на синдром діабетичної стопи. 1-ша група хворих отримувала традиційне лікування, у 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки і хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез із берлітіоном. Контроль за динамікою ранового процесу здійснювали шляхом оцінки мазків-відбитків із ран та планіметричним дослідженням
Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запальнорегенераторного, регенераторно-запального і, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих 1-ї групи відбувались, у середньому, протягом 20 днів, у 2-й групі протягом 16 днів і у 3-й групі протягом 14 днів. Зменшення площі рани у хворих 1-ї групи складає ≈ 1 % на добу, у хворих 2-ї групи – 2 %, у подальшому – 2,1–2,2 % на добу. У пацієнтів 3-ї групи темп зменшення площі рани в середньому склав 3 %. Тому під дією прямого постійного струму цитограма була представлена запальним типом переважно з 3–4 по 7–8 день порівняно з контрольною групою, де ці явища були виявлені з 3–4 по 11–12 день. Приблизно схожа динаміка була виявлена у випадку дії інтерстеційного електрофорезу з берлітіоном. Коли рановий процес переходить у другу фазу, про що свідчить поява запальнорегенераторного мазка, швидкість регенерації виявилася найбільшою у групі пацієнтів, які отримували інтерстеційний електрофорез із берлітіоном
Дод.точки доступу:
Yakobchuk, S. O.
Iftodiy, A. H.
Grodetskyi, V. K.
Fundiur, V. D.
Khomko, O. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Хірургічні проблеми вторинного і третинного гіперпаратиреозу в діалізних пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю / В. І. Десятерик [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 62-64

MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (терапия)
ДИАЛИЗ -- DIALYSIS (использование)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (хирургия)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (хирургия)
Анотація: Дослідження проведено на основі вивчення медичної документаціїї 89 пацієнтів, які лікувалися у відділенні нефрології міської клінічної лікарні № 2 міста Кривого Рогу за 2014–2018 рр. Всі пацієнти проходили лікування ХНН із застосуванням діалізних методів. Серед пацієнтів першої групи 66 (74,2%) хворих були на гемодіалізі (ГД), другої – 23 (25,8 %) на перитоніальному діалізі (ПД). За статтю в обох групах переважали чоловіки: відповідно 49 (55,1 %) та 40 (44,9 %) – жінки. Середній вік пацієнтів першої групи з ГД складав (35±6,4) року, другої з ПД – 43±12,4. Середній термін діалізу у першій групі складав (9,6±2,3) року, у другій – 5,4±3,7
Результати досліджень та їх обговорення. Серед основних критеріїв до хірургічного лікування гіперпаратиреозу у діалізних пацієнтів визначено клінічні, лабораторні та інструментальні показники
Дод.точки доступу:
Десятерик, В. І.
Міхно, С. П.
Залозний, О. В.
Литвин, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Русин, В. І.
Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих / В. І. Русин, С. М. Чобей, О. О. Дутко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 65-70

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- COLONIC DISEASES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ СТОМЫ -- SURGICAL STOMAS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці спостерігається зростання ВКТ (Р) протягом перших 24–36 год (t) в середньому до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12–20 год до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу і відходження “промивних вод” рівень ВКТ знижується в середньому на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3–5 год, після чого відбулося поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих відмічено в одному спостереженні неспроможність ТКА, у другому – анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим, апаратний ТКА – 10 хворим, анастомозит розвинувся в одного пацієнта. Ускладнення траплялися переважно при застосуванні ручного традиційного шва (10 %). У всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння анастомозу спостерігається підвищення ВКТ через 16–60 год до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст., з піком близько (16,3–17,1) мм рт. ст., що спостерігалось аж до розвитку неспроможності анастомозу, з наступним різким зниженням ВКТ. При анастомозиті подібного зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки стійке підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу його протягом 12–18 год
Дод.точки доступу:
Чобей, С. М.
Дутко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Перспективи реваскуляризуючих втручань при хронічній ішемії, що загрожує втратою кіцнцівки / О. Є. Каніковський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 71-75

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Ефективність балонної ангіопластики становила 74,1%. Успішніші результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (80 % проти 42,9 % при неуспішному лікуванні), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 42,9 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (25 % проти 85,7 %). Збереження кінцівки становило 85,2 %. Ефективність форсованого лаважу та блокад становила 52 %. Успішніші результати лікування cпостерігали у хворих, серед яких достовірно меншою була частка пацієнтів із протяжними стенозами (11,5 % проти 54,2 %), значно ураженим артеріальним руслом стопи (3,9 % проти 70,8 %) та наявністю цукрового діабету або артеріальної гіпертензії ІІІ ст (30,8 % проти 79,2 %). Збереження кінцівки становило 78 %. Негативний результат форсованого лаважу та блокади нервів є додатковим аргументом на користь ампутації. Ефективність реотропної терапії становила 20,4 %. Успішні результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (66,7 % проти 14,3 %), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 31,4 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (44,4 % проти 74,3 %). Збереження кінцівки становило 40,9 %
Дод.точки доступу:
Каніковський, О. Є.
Сандер, С. В.
Чешенчук, С. А.
Мосьондз, В. В.
Феджага, О. П.
Рауцкіс, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Власний досвід застосування відеоасистованої паратиреоїдектомії для лікування пацієнтів із первинним гіперпаратиреозом / Н. І. Бойко [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 76-79

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (хирургия)
ПАРАТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- PARATHYROIDECTOMY (использование, методы)
Анотація: У 35 % хворих виконано відеоасистовану паратиреоїдектомію, у яких за результатами топічних досліджень виявлено солітарну аденому ПЩЗ – ці пацієнти утворили І групу. У 59 (57 %) хворих ІІ групи виявлено супутню патологію щитоподібної залози, 4 пацієнти (4 %) в анамнезі мали операції на шиї в ділянці щитоподібної залози, ще у 4-х (4 %) – діагностовано рецидив або персистенцію ПГПТ. Обидві групи вірогідно не відрізнялися за віком та статтю, рівнями загального та йонізованого кальцію, ПТГ перед операційним втручанням. Тривалість операційного втручання була вірогідно меншою та довжина розтину коротшою у пацієнтів І групи. У двох (2 %) хворих ІІ групи та у жодного пацієнта І групи після операційного втручання розвинувся транзиторний парез поворотного гортанного нерва. Отримані результати дозволяють твердити, що відеоасистована паратиреоїдектомія у ретельно відібраних пацієнтів (35 %), за результатами ультрасонографії та сумнівних випадках сцинтиграфії із 99mТс-MIBI, є ефективним мініінвазійним методом операційного лікування хворих на ПГПТ, який дозволяє скоротити час хірургічного втручання та частоту післяопераційних ускладнень
Дод.точки доступу:
Бойко, Н. І.
Хом’як, В. В.
Лерчук, О. М.
Павловський, І. М.
Лукавецький, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шапринський, В. О.
Хірургічне лікування та профілактика параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, І. М. Садик // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 80-85

MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Серед 69 хворих ми спостерігали прямопропорційну залежність інтенсивності розвитку злукового процесу не від тривалості грижоносіння, а від розмірів грижових воріт. 24 хворим було виконано профілактичне використання протезної сітки при формуванні стоми. Місцеві гнійно-запальні ускладнення мали місце в 6 (8,7 %) випадках, де в 1-го (1,4 %) пацієнта з аутопластичним методом герніопластика та у 5 (7,2 %) – при застосуванні алопластичного методу. Рецидивів захворювання не спостерігали. Хворим похилого та старечого віку при виведенні колостоми рекомендовано превентивне алопротезування. Найкращі результати були отримали при алогерніопластиці з реконструкцією колостоми на інше місце т? ??? а при лапароскопічній грижопластиці. 7 (10,1 %) хворим адгезіолізис, виділення дистального та низведення проксимального відділів стомованої кишки вдалось виконати лапароскопічно. 8 (11,6 %) хворим із дефектом W3 виконали лапароскопічну алогерніопластику композитною сіткою за внутрішньоочеревинною методикою IPOM
Дод.точки доступу:
Воровський, О. О.
Садик, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Антонюк-Кисіль, В. М.
Результати планових відкритих хірургічних втручань з приводу первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK SURgery / В. М. Антонюк-Кисіль // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 86-95

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патофизиология)
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (хирургия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: У всіх оперованих використовували мультидисциплінарний підхід ведення пацієнток протягом усієї вагітності з госпіталізацією їх до спеціалізованого акушерського стаціонару для виконання операції, яке у 92,3 % пацієнток проведено у день госпіталізації на фоні проведеної перинатальної психотерапевтичної підготовки її і плода до хірургічного втручання. Операцію виконував судинний хірург – так званий “монотехнолог” або “акушерський судинний хірург” в оптимальні терміни вагітності. За рахунок цих чинників у 97,2 % оперованих отримано позитивний клінічний ефект при 100 % відсутності у всіх оперованих ускладнень з боку плода і матері. Планове хірургічне втручання не спричиняло передчасних пологів, не ускладнило перебіг вагітності в післяопераційному і післяпологовому періодах. Усі діти народилися вчасно і в задовільному стані
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Пиптюк, О. В.
Комплексне лікування гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи (Wagner, 3-4у стадії) з урахуванням гемостазіологічних показників / О. В. Пиптюк, В. О. Пиптюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 96-99

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (терапия)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
Анотація: В обох групах при госпіталізації TcpO2 становила (21,3±5,4) мм рт. ст. У 64,3 % хворих визначено підвищення рівня фібриногену в 2 рази з тенденцією наближення до норми на 10 добу. Рівень Х фактора крові при госпіталізації склав (0,04±0,004) г/л, (p 0,01). На 3 добу в І групі хворих при збільшенні TcpO2 на 8,8 % і виражених запальних змінах тканин становив (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при вторинному загоєнні рани склала (0,02±0,01) г/л, (p 0,1). В ІІ групі хворих на 3 добу TcpO2 зростала на 27 %, Х фактор склав (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при загоєнні рани Х фактор в плазмі становив (0,02±0,01) г/л (p 0,01), а на 30 добу складав (0,01±0,01) г/л
Дод.точки доступу:
Пиптюк, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Перфоративна гастродуоденальна виразка. Вибір методики операції / В. О. Сипливий [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 100-104

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Аналіз показав, що в усіх випадках мала місце перфорація хронічної виразки. Зясовано, що у віддалені терміни у оперованих хворих слизова оболонка шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії. При хірургічному лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку рекомендовано виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригуючої терапії
Дод.точки доступу:
Сипливий, В. О.
Доценко, В. В.
Петренко, Г. Д.
Гузь, А. Г.
Грінченко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Беденюк, А. Д.
Рівень та динаміка показників цитокінового профілю при лікуванні хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність у стадії декомпенсації / А. Д. Беденюк, А. Є. Бурак, Ю. М. Футуйма // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 105-112

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: У пацієнтів із гострою спайковою кишковою непрохідністю у стадії декомпенсації, лікованих традиційним методом, вміст досліджуваних цитокінів (TNFα, ІЛ1β, IL10) продовжує статистично значуще зростати до 3 доби післяопераційного періоду зі зниженням через 5 діб. Застосування розробленого нами комплексного методу післяопераційної терапії у пацієнтів з декомпенсованою гострою спайковою кишковою непрохідністю зумовлює поступове зниження вмісту цитокінів з 1 до 5 доби післяопераційного періоду, що відповідає позитивній динаміці результатів загальноклінічних досліджень та суб’єктивного стану пацієнтів і свідчить про ефективність розробленого методу лікування
Дод.точки доступу:
Бурак, А. Є.
Футуйма, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Досвід застосування стандартів консенсусу Американської тиреоїдної асоціації в клініці загальної хірургії на базі Львівської клінічної лікарні на ЗТ ПАТ "Українська залізниця" філії "Центр охорони здоров’я" / Т. П. Кирик [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 113-118

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (хирургия)
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (стандарты)
Анотація: Клінічні ефекти оновленої версії рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації є достатньо контраверсійні та не завжди знаходять одностайне схвалення з боку клініцистів (зокрема, вітчизняних шкіл із проблематики захворювань щитоподібної залози). Однією з можливих причин цього є розширення показань до виконання лобектомії (гемітиреоїдектомії) шляхом збільшення допустимих розмірів пухлини (в окремих ситуаціях до 4 см) та, відповідно, зменшення кількості хворих, яким виконано тиреоїдектомію (тотальну тиреоїдектомію). Тотальна тиреоїдектомія була здійснена у всіх пацієнтів нашої клініки, залучених до ретроспективного аналізу, що можна пояснити очікувано низьким рівнем комплаєнсу пацієнтів до тривалого спостереження. Водночас, тактика доопераційної підготовки, побудови та виконання діагностичного алгоритму та подальше ведення хворих у клініці загальної хірургії, в цілому, відповідали рекомендаціям та настановам Американської тиреоїдної асоціації редакції 2015 року. Виявлення вузла щитоподібної передбачає виконання багатокрокового алгоритму з метою встановлення характеру новоутворення, що має забезпечити формування оптимального плану лікування та подальшого спостереження. Наведені рекомендації, незважаючи на свою вичерпність, відіграють лише допоміжну роль для клініциста у прийнятті рішення, остаточно ж стратегія лікування вибудовується для кожного пацієнта індивідуально
Дод.точки доступу:
Кирик, Т. П.
Ващук, В. В.
Кушнірчук, М. І.
Байдала, Р. П.
Сімо, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)