Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2020/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-25

Усовершенствование способа профилактики острой спаечной кишечной непроходимости (экспериментально-клиническое исследование) / Т. И. Тамм [и др.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 5-10

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (профилактика и контроль)
Анотація: В эксперименте на модели обтурационного илеуса с обширной десерозацией стенки кишки установлено, что закрытие повреждённых участков кишки лоскутом собственной брюшины способствует восстановлению мезотелиального слоя уже на 7 сутки. Использование аутотрансплантата брюшины при обширных десерозациях кишки в клинике позволило в 5 раз снизить число послеоперационных осложнений, по сравнению с теми случаями, в которых выполняли резекции повреждённого сегмента. Закрытие обширных участков десерозации лоскутом аутобрюшины способствует восстановлению физиологического слоя мезотелия и позволяет избежать резекций поврежденных участков, снижая тем самым число послеоперационных осложнений.
В експерименті на моделі обтураційного ілеуса з обширними десерозаціями стінки кишки встановлено, що закриття пошкоджених ділянок кишки клаптем власної очеревини сприяє відновленню мезотеліального шару вже на 7 добу. Використання аутотрансплантата очеревини при великих десерозаціях кишки в клініці дозволило в 5 разів знизити число післяопераційних ускладнень, порівняно з тими випадками, в яких виконували резекції пошкодженого сегмента. Закриття великих ділянок десерозації клаптем аутоочеревини сприяє відновленню фізіологічного шару мезотелію і дозволяє уникнути резекцій пошкоджених ділянок, знижуючи тим самим число післяопераційних ускладнень
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. И.
Непомнящий, В. В.
Белов, С. Г.
Бардюк, А. Я.
Дворник, И. А.
Шакалова, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 11-14

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
Анотація: Проведено аналіз хірургічного лікування 105 пацієнтів із рецидивною пахвинною грижею після операції Ліхтенштейна. Всі хворі були чоловіки. У 31 (29,5 %) хворого рецидив виник через 3 місяці після первинної пластики, після 6 міс. – у 59 (52,3 %), після 12 – у 19 (18 %), 26 хворих (24,7 %) мали супутню патологію. В першій групі 52 пацієнтам виконувалось класична ТАРР. Під загальним знеболенням накладали карбоксиперитонеум, встановлювали 3 троакари, основний етап ТАРР, розрізання парієтальної очеревини над пахвинними ямками, після чого преперитонеально встановлювали сітку 10×12 см, з наступною фіксацією її до зв’язки Купера і м’язів черевної стінки. В другій групі – 53 хворі – виконували удосконалену ТАРР. Суть удосконалення – додаткова мобілізація верхнього клаптя парієтальної очеревини краніально на 3-4 см, заводилась ширша сітка 15×15 см. Комбінована фіксація імплантату герніостеплером і клейова фіксація клеєм Сульфакрилат
В першій групі, у 5 хворих (9,6 %), були сероми на стороні герніопластики. В більш пізньому періоді хворі спостерігались у строках 6, 24 та 36 місяців. Так, у 4 (7,7 %) було діагностовано хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив спостерігали в 5 (9,6 %). В другій групі сероми – у 6 (11,3 %) хворих, у 3 (5,6 %) хворих діагностований хронічний пахвинний, повторний рецидив 1 (2 %). Використання удосконаленої ТАРР, порівняно з класичною методикою, при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна, за рахунок використання більшого сітчастого імплантату 15×15 см та його клейова фіксація по нижньому краю сприяють зменшенню частоти повторного рецидиву з 9 до 2 %
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Штаєр, А. А.
Ватаманюк, В. Ф.
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, І. Я.
Клінічний моніторинг перебігу і запобігання ускладненням гострого панкреатиту / І. Я. Дзюбановський, А. І. Банадига // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 15-20

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- MONITORING, AMBULATORY (использование)
Анотація: Раннє визначення ПКТ для верифікації інфікованого гострого некротичного панкреатиту дало змогу в пацієнтів ІІ групи дослідження запобігти ускладненням ГП, обравши активну хірургічну тактику лікування. У 86,7 % хворих з високим рівнем ПКТ, що не були оперовані в ранні терміни, виникали ускладнення. Підвищений рівень ПКТ у хворих на тяжкий чи критичний ГП досить ймовірно говорить про інфікованість запалення, тому має поставати питання про раннє хірургічне втручання з метою запобігання ускладненням
Дод.точки доступу:
Банадига, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція кислотно-лужного балансу крові в системі попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок / І. К. Венгер [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 21-26

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патофизиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (патофизиология)
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (терапия)
Анотація: Мета роботи: підвищення ефективності системи попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому (РРС) в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом введення в комплекс корекції кислотно-лужного балансу крові
Матеріали і методи. Дослідження проводили у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента. У 52 випадках здійснено аорто-біфеморальне алошунтування, у 17 з них одночасно проведено стегно-дистальне автовенозне шунтування. У 27 пацієнтів проведено однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування, у 6 із них одночасно здійснено стегно-дистальне автовенозне шунтування. Оперативне лікування пацієнтів (19 спостережень) із високим ризиком розвитку РРС у ранньому післяопераційному періоді проводили після проведення спеціальної системної підготовки, основною метою якої було попередження та лікування РРС. 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС також оперовані після проведення спеціальної системи підготовки, яка була доповнена середниками для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол). Контрольну групу склали 22 пацієнти без проявів атеросклеротичного ураження артеріального русла нижніх кінцівок. Для дослідження забір крові із підшкірної вени тилу ішемізованої нижньої кінцівки проводили до хірургічного втручання, на 1, 3 і 5 добу післяопераційного періоду
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників крові КЛБ із підшкірної вени ішемізованих нижніх кінцівок у пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента встановлено його зміщення у бік метаболічного ацидозу. Найбільш суттєві зміни КЛБ спостерігали у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у хворих із цією стадією ХАН знаходиться в межах декомпенсації метаболічного ацидозу. У пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН і ризиком розвитку РРС реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента здійснювалась після проведення системної підготовки з метою профілактики та лікування РРС без корекції КЛБ. Результати дослідження КЛБ у першу добу раннього післяопераційного періоду вказували на поглиблення прояву декомпенсованого ацидозу. Реваскуляризація артеріального русла у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН несуттєво сприяла зниженню рівня стану КЛБ, а вже на 5 добу поопераційного періоду на фоні медикаментозної корекції рівень КЛБ досягнув величин осіб контрольної групи
Дод.точки доступу:
Венгер, І. К.
Герасимюк, Н. І.
Костів, С. Я.
Вайда, А. Р.
Гусак, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дейкало, І. М.
Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності / І. М. Дейкало, В. В. Буката, Л. С. Донченко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 27-33

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология, хирургия)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
Анотація: Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої–третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні. Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість ускладнень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1–2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики
Дод.точки доступу:
Буката, В. В.
Донченко, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Беденюк, А. Д.
Експериментально-морфологічне обгрунтування клиноподібно-трубчастої резекції шлунка / А. Д. Беденюк, Є. В. Якубенко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 34-38

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (хирургия)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (хирургия)
ЖЕЛУДКА КУЛЬТЯ -- GASTRIC STUMP
Анотація: На 20 собаках вивчено стан судинно-нейроклітинних мікрокомплексів (СНМ) стінок ШК у різний строк (1–2 тиж. – 3–5 років) після КТРШ 1/3 та 2/3. Встановлено, що ШК після КТРШ має надійне кровопостачання та іннервацію, незалежно від рівня резекції та засобів відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Знайдені атрофічні та частково дистрофічні зміни частини нейронів та нервових тяжів у СНМ на фоні компенсаторних судинних змін, котрі найбільш виражені в кінцевій частині ШК після КТРШ 2/3, незалежно від засобів відновлення ШКТ. Успішне впровадження результатів дослідження виконано на 52 хворих з хронічними та ускладненими шлунково-кишковими виразками, котрим виконано КТРШ 1/3 та 2/3
Дод.точки доступу:
Якубенко, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки / B. І. Русин [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 39-45

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Оцінюючи досвід застосування гастроєюнодуоденостомії на виключеній за Ру петлі тонкої кишки можна виділити такі її позитивні сторони: універсальність – можливість використання як при первинно “тяжкій” куксі, так і для лікування її неспроможності; технічну простоту – хірург тільки перетинає і накладає практично стандартні анастомози без необхідності пластики, викроювання і т.д.; придатність при пенетруючих, “низьких” та юкстапапілярних виразках – пришивання тонкої кишки до кукси можливо навіть по кратеру виразки або по краю слизової шириною 1 мм (з обов’язковим використанням атравматичного шовного матеріалу); придатність при відсутності передньої стінки ДПК – після попередньо накладеного гастродуоденоанастомозу за Фіннеєм або Джабуле, після висічення перфоративної виразки за Джаддом; пластичні властивості – використання добре васкуляризованої петлі тонкої кишки для закриття дефекту ДПК із запаленими краями після неспроможності є по суті тією ж пересадкою шкірного клаптя на рановий дефект на поверхні тіла; декомпресія ДПК – при підвищенні тиску в ДПК в результаті скупчення секретів, декомпресія через анастомоз із тонкою кишкою, яка перистальтично скорочується в напрямку “від ДПК”, представляється дуже вірогідною; “редуоденізація” пасажу їжі
Дод.точки доступу:
Русин, В. І.
Румянцев, К. Є.
Русин, В. В.
Машура, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Труднощі діагностики та лікування атипового біліарного синдрому в пацієнтів похилого та старечого віку / О. Ю. Іоффе [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 46-49

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Мета роботи: покращення діагностики та лікування хворих похилого та старечого віку з механічною жовтяницею
Матеріали і методи. З 2014 по 2019 р. у Київській міській клінічній лікарні № 3 було проліковано 471 пацієнта з механічною жовтяницею різного генезу. В структурі хворих із синдромом жовтяниці механічний генез непухлинного походження виявився у 357 (76,0 %) випадках, бластоматозного генезу – 114 (24,0 %). Середній вік хворих (складав 64+1,7) року. З них жінок було 330 (70,0 %), чоловіків – 171 (30,0 %). У всіх хворих були прояви токсикосептичного біліарного синдрому (ТСБС), який був зумовлений обструкцією жовчних шляхів, жовтяницею, гіпербілірубінемією, порушенням гемодинаміки печінки і цитолізом, накопиченням продуктів тканинної деструкції, і супроводжувались лихоманкою, енцефалопатією, токсичною кардіоміопатією, болем у правому підребер’ї, посвітлінням випорожнень та темною сечею. Атиповий перебіг гнійного холангіту, зумовленого холедохолітіазом, мав місце у 27 пацієнтів, а у 6 з бластоматозним ураженням гепатобіліарної системи. Оцінку стану ендогенної інтоксикації визначали шляхом встановлення лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного індексу інтоксикації, коефіцієнта де Рітіса, цитолітичної активності цільної сироватки крові, токсинозв’язувальної активності автологічної сироватки крові
Результати досліджень та їх обговорення. Транспапілярні втручання було виконано у 357 хворих із холедохолітіазом: з них – у 311 літоекстракцію, а у 46 – літотріпсія з літоекстракцією. З 114 хворих із механічною жовтяницею бластоматозного генезу у 75 хворих вдалося ліквідувати холангіт транспапілярним стентуванням, у 39 хворих довелося долати холангіт за допомогою черезшкірної холангіостомії під контролем ультразвукового сканування. Методом вибору лікування хворих із токсикосептичним біліарним синдромом залишаються мініінвазивні ендобіліарні втручання
Дод.точки доступу:
Іоффе, О. Ю.
Стець, М. М.
Антонів, В. Р.
Стеценко, О. П.
Перепадя, В. М.
Молнар, І. М.
Цюра, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гончар, М. Г.
Хірургічне лікування пупкових гриж зі збереженням косметичного ефекту / М. Г. Гончар, А. Є. Богуш, Л. Д. Приймак // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 50-53

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL (хирургия)
Анотація: Суть оригінальної методики полягає в наступному: розріз шкіри та підшкірної клітковини до апоневрозу проводили через пупок вертикально по відношенню до тулуба людини в вертикальному положенні. Виділяли грижовий мішок, розсікали, вміст його занурювали в черевну порожнину. Грижовий мішок перев’язували в основі і відсікали або зашивали очеревину обвивним швом. Ретельно очищали розширене пупкове кільце і нижчерозміщений апоневроз від підлеглих тканин і проводили пластику за Мейо або іншими способами. Після цього, при необхідності, висікали частину шкіри пупка, якщо вона його деформувала, і накладали оригінальний косметичний погружний шов, який захоплював дермальний шар шкіри і апоневроз. Вузол зав’язували під шкірою, яку зашивали косметичним швом. Інколи шов зміцнювали 1–2 вузловими швами. Запропонований метод хірургічного лікування пупкових гриж істотно не впливає на тривалість операції і навіть займає дещо менше часу – сумарний показник тривалості операції традиційним методом складав (56,4±10,5) хв а при виконанні операції за оригінальною методикою – (51,4±7,7) хв. За частотою ранових ускладнень групи оперованих хворих не відрізнялися. Це стосується і терміну перебування в стаціонарі – (3,1±1,1) ліжко/дня.
Дод.точки доступу:
Богуш, А. Є.
Приймак, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію? / B. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 54-58

MeSH-головна:
СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Аналіз і прогнозування регенераторних процесів в зоні реконструкції кишки в основі своїй базується на результатах морфологічних досліджень. Тому дослідження морфологічних змін проксимального і дистального відділів товстої кишки стало основою для оптимізації термінів виконання реконструктивно-відновлюючих операцій після накладення колостоми. Структурно-функціональна перебудова слизової оболонки починається в проксимальному відділі товстої кишки і в куксі товстої кишки вже через 1 місяць після першого етапу хірургічного лікування і проявляється перевагою гіперпластичних і реактивно-запальних змін, які відновлювалися, за нашими даними, через 3 місяця після накладення стоми. На пізніх термінах дослідження (6 і більше місяців) кукси товстої кишки чітко визначається ряд тенденцій морфофункціональної перебудови товстої кишки. Ці тенденції характеризуються: поступовим і нерівномірним наростанням атрофії крипт з осередковою їх регресією в терміни після 6 місяців і морфофункціональною клітинною перебудовою покривного епітелію. Незважаючи на те, що кількість і довжина крипт зменшується, в пізні терміни після першого етапу хірургічного лікування, їх архітектоніка і клітинний склад зберігається зі значним переважанням келихоподібних клітин. Було проведено ендоскопічне дослідження кукси прямої кишки в різний термін. Аналізуючи ендоскопічну картину кукси товстої кишки, було встановлено, що в терміни 2,5-3 місяці слизова оболонка кукси відповідає нормі, а зі збільшенням терміну відключення товстої кишки відбуваються суттєві зміни стінки товстої кишки, а саме згладжуються складки товстої кишки, знижується тонус стінки кишки, виникають атрофічні зміни слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Верба, А. В.
Шалигін, С. М.
Шапринський, Є. В.
Марцинковський, І. П.
Воровський, О. О.
Черніченко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Підвищення ефективності діагностики та хірургічного лікування хворих із гострим парапроктитом / І. М. Шевчук [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 59-62

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- RECTAL DISEASES (диагностика, хирургия)
ПРОКТИТ -- PROCTITIS (диагностика, хирургия)
Анотація: Проаналізовано результати застосування ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії в діагностиці глибоких форм гострого парапроктиту у 57 хворих. Діагностичну цінність ультрасонографії проаналізовано у 42 (73,7 %) хворих. Ультрасонографію з використанням черезшкірного конвексного датчика проведено у 35 (83,3 %), ендоректального датчика – у 7 (16,7 %) хворих. Магнітно-резонансну томографію з контрастуванням прямої кишки проведено у 12 (10,7 %) хворих на глибокі форми гострого парапроктиту та у трьох хворих без контрастування прямої кишки, яким попередньо проведена ультрасонографія не дозволила встановити гнійне вогнище в параректальній клітковині. Віддалені результати лікування в строки до двох років вивчені в 65 хворих на глибокі форми гострого парапроктиту. Недостатність анального сфінктера II ступеня виявлено у трьох (2,7 %) хворих, III ступеня – у одного хворого. Рецидив захворювання виник у 7 (6,25 %) хворих, параректальна нориця утворилась у 8 (7,1 %) хворих
Дод.точки доступу:
Шевчук, І. М.
Новицький, О. В.
Шаповал, А. Л.
Садовий, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Пиптюк, О. В.
Ефективність протизлукових препаратів при плановому і ургентному ентеролізі / О. В. Пиптюк, С. Б. Телемуха // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 63-68

Рубрики: Дефенсаль

MeSH-головна:
БРЮШИНЫ БОЛЕЗНИ -- PERITONEAL DISEASES (терапия)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (хирургия)
Анотація: Добрі безпосередні, короткотермінові і віддалені результати терміном спостереження до 6 років отримано у другій групі після проведення планових оперативних втручань і використання препарату “Дефенсаль”. Проте в четвертій групі хворих після ургентного ентеролізу і використання препарату видно покращення безпосередніх результатів, проте віддалені результати практично не відрізняються від третьої групи хворих. Досягти покращення результатів можна при використанні комплексного підходу до профілактики і лікування хвороби зрощень очеревини, використанні сучасних і нових протиспайкових препаратів
Дод.точки доступу:
Телемуха, С. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бабінець, Л. С.
Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, Б. О. Мігенько // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 69-74

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика, терапия, этиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PANCREATIC FUNCTION TESTS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЯЯ СЕКРЕЦИЯ -- PANCREAS, EXOCRINE (патофизиология)
Анотація: Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози погіршувались із поглибленням патологічного процесу в гепатобіліарній системі. Спостерігалась виражена екскреторна недостатність за обома досліджуваними параметрами. Отримані результати довели, що найбільше порушеною структура підшлункової залози була у групі хворих на ХП+ЛТХЕ, а найнижчі показники жорсткості спостерігались у групі ХП+МІХЕ. Було встановлено наступний рейтинг впливовості етіологічного біліарного чинника на структурний і функціональний стан підшлункової залози у бік зменшення рівня жорсткості і покращення її екскреторної функції: лапаротомічна холецистектомія некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи малоінвазивна холецистектомія
Дод.точки доступу:
Кицай, К. Ю.
Мігенько, Б. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Василюк, С. М.
Ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів із гострим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок / С. М. Василюк, В. М. Атаманюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 75-79

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Більшість пацієнтів з ТГВ не потребувала подовженої антикоагулянтної терапії. В терміни початкової та тривалої антикоагуляції, незалежно від вибору схеми лікування, рецидиву ТГВ або випадків ТЕЛА ми не спостерігали. У пацієнтів всіх груп, після закінчення лікування, найчастіше спостерігались рецидиви ТГВ впродовж першого року. Загалом, протягом всього терміну спостереження, частота рецидивів серед пацієнтів першої групи склала 10 випадків, другої групи 4 випадки, третьої – три (р0,05). Між пацієнтами, які приймали ривароксабан і дабігатрану етексилат, не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів тромбозу, тоді як між групою пацієнтів, які отримували варфарин, та другою і третьою групами різниця була достовірна (р0,05). До кінця терміну лікування хворих з ТГВ позитивні результати відновлення прохідності вен та значення рівня D-димеру 500 нг/мл були виявлені у 2 раза частіше у пацієнтів, що приймали новітні оральні антикоагулянти (НОАК). Це і пояснює, на нашу думку, низький відсоток рецедиву у другій та третій групах порівняно з першою групою, де пацієнти приймали АВК. Підвищений рівень D-димеру в крові 500 нг/мл на момент завершення антикоагулянтної терапії є фактором ризику рецидиву у пацієнтів із ТГВ, як і залишкова непрохідність вен. Тривала антикоагуляція варфарином є найменш прогнозованою щодо ризику рецидиву ТГВ (р0,05), тоді як при застосуванні ривароксабану і дабігатрану етексилату не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів ТГВ.
Дод.точки доступу:
Атаманюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ремезюк, Е. В.
Закрита травма живота / Е. В. Ремезюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 80-83

MeSH-головна:
ЖИВОТ -- ABDOMEN (патология)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета роботи: зменшити післяопераційну летальність та покращити ближні й відділені результати хірургічного лікування хворих із травмою живота в умовах політравми та поєднаної травми
Матеріали і методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 172 хворих із травмою живота в умовах політравми та поєднаної травми, що перебували на лікуванні в відділенні політравми КНП “ТМКЛШД” за 2017–2019 р. З них 130 хворих оперовано за життєвими показаннями в ургентному порядку з приводу травми живота, виконано 169 оперативних втручань
Результати досліджень та їх обговорення. Торакоабдомінальні травми та поранення діагностовано у 22 пацієнтів, що склало 16,9 % від всіх хворих із травмою живота в умовах політравми. З закритою травмою живота або проникаючими пораненнями черевної порожнини оперовано 104 хворих – 80 % всіх оперованих пацієнтів. Виконано 127 оперативних втручань. При лікуванні хворих із травмою живота в умовах політравми та поєднаної травми дотримувалися основних концепцій лікування політравми: “золотої години”; хірургічної реанімації і “demage control”; поліорганної недостатності; травматичної хвороби; ортопедичної реанімації. Застосування тактики багатоетапного хірургічного лікування дозволило зменшити післяопераційну летальність з 14,5 % до 9,2 %
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сабадош, Р. В.
Систематизація варіантів локалізації і протяжності патологічних венозних рефлюксів у великій підшкірній вені при варикозній хворобі нижніх кінцівок / Р. В. Сабадош // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 84-91

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (классификация, патофизиология)
Анотація: Всі можливі варіанти локалізації і протяжності патологічних рефлюксів у стовбурі ВПВ класифіковано на: 1) прості: “тотальний” (неспроможність термінального клапана ВПВ з рефлюксом уздовж усього стовбура аж до рівня кісточок), “проксимальний” (неспроможність термінального клапана ВПВ з рефлюксом у стовбурі до певного рівня, але не до рівня кісточок), “сегментарний” (рефлюкс у будь-якому сегменті ВПВ без ураження проксимальної і дистальної частин вени, тобто без неспроможності термінального клапана та без поширення до рівня кісточок) і “дистальний” (рефлюкс від певного рівня стовбура ВПВ, але не від термінального клапана, до медіальної кісточки); 2) складні: “проксимально-сегментарний”, “проксимально-дистальний”, “сегментарно-дистальний” і “проксимально-сегментарно-дистальний” (комбінації відповідних простих рефлюксів). Різні види рефлюксів зустрічалися з частотами: 33,6 %, 1,3 %, 4,8 %, 35,9 %, 4,1 %, 19,1 %, 0,0 % та 1,2 %, відповідно. Розроблено систему інтеграції запропонованої класифікації у міжнародну класифікацію хронічних захворювань вен СЕАР. Перевагами запропонованої класифікації є те, що вона: 1) має чітку практичну спрямованість (для кожного з варіантів рефлюксу – різна лікувальна тактика); 2) враховує всі відомі на сьогодні варіанти поширення рефлюксів; 3) відображає спроможність або неспроможність термінального клапана ВПВ; 4) вказує на наявність чи відсутність кількох окремих сегментів ВПВ з патологічними рефлюксами; 5) враховує поширеність чи непоширеність рефлюксу до рівня кісточок; 6) є лаконічною; 7) може бути інтегрованою в міжнародну класифікацію хронічних захворювань вен СЕАР
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Василюк, С. М.
Аналіз клінічного перебігу та операційного лікування пацієнтів із критичною ішемією нижньої кінцівки / С. М. Василюк, Н. М. Павлюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 92-96

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (патофизиология, хирургия)
Анотація: Достовірно не відрізнялись основні причини хронічної ішемії нижньої кінцівки, які призвели до розвитку некротичних змін: частота облітеруючого атеросклерозу та цукрового діабету у хворих обох етапів була однакова. У пацієнтів проспективного етапу був менш тривалий анамнез захворювання (р0,05), достовірно зменшилась кількість пацієнтів, у яких ампутацію виконували після невдалої відкритої чи ендоваскулярної реконструктивної операції на судинах (р0,05). Зменшилась кількість ампутацій на рівні стегна (р0,001), зросла частота ампутацій на рівні колінного суглоба (р0,001). Частота проведення ощадних ампутацій стопи змінилась недостовірно (р0,05). Недостовірно зменшилась кількість пацієнтів, у яких виникала потреба у реампутаціях (р0,05). Найбільш частою причиною нетравматичних ампутацій кінцівок є цукровий діабет типу 2. В період з 2015 по 2018 рр. зменшилась кількість ампутацій вище коліна. Недостовірно зменшилась кількість пацієнтів, у яких виникала потреба у реампутаціях (р0,05)
Дод.точки доступу:
Павлюк, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту / І. В. Хомяк [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 97-101

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (хирургия)
Анотація: Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %. Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень
Дод.точки доступу:
Хомяк, І. В.
Ротар, О. В.
Хомяк, А. І.
Паляниця, А. С.
Петрюк, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Тарасюк, Т. В.
Перший досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж / Т. В. Тарасюк // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 102-105

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи: вивчити досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж
Матеріали і методи. У клініці кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця проведено проспективне дослідження, що включало 9 пацієнта. Всі хворі проходили лікування в період з червня 2017 по грудень 2018 року з приводу вентральної грижі. У 7 (77,8 %) пацієнтів було діагностовано післяопераційну вентральну грижу, у 1 (11,1 %) пацієнта – рецидивну післяопераційну вентральну грижу, у 1 (11,1 %) пацієнта – гігантську вентральну грижу білої лінії живота. Всім хворим як передопераційну підготовку було проведено ін’єкцію ботулотоксину типу А в м’язи передньої черевної стінки. Зміни щодо розмірів грижового дефекту оцінювали через 4 тижні з моменту ін’єкції за допомогою об’єктивного обстеження, ультразвукового дослідження та комп’ютерної томографії черевної стінки
Результати досліджень та їх обговорення. Через 4 тижні після внутрішньом’язового введення ботулотоксину типу А у всіх пацієнтів за даними комп’ютерної томографії спостерігалося достовірне зменшення розмірів грижового дефекту (р0,001). В середньому товщина черевної стінки справа зменшилася на (1,45±1,05) мм, зліва – на (1,22±0,97) мм. Спостерігалося достовірне збільшення довжини м’язів передньої черевної стінки в середньому на (16,68±12,84) мм справа та на (16,54±11,65) мм зліва. Використання ботулотоксину під час передопераційної підготовки дозволило уникнути сепараційних методів герніопластики у всіх пацієнтів та у 55,6 % випадків виконати ушивання грижового дефекту та герніопластику лапароскопічно
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Скрипко, В. Д.
Комплексна оцінка ефективності ексцизійних методів гемороїдектомії / В. Д. Скрипко, П. В. Соломчак // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 106-111

MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (хирургия)
ГЕМОРРОИДЭКТОМИЯ -- HEMORRHOIDECTOMY (использование, методы)
Анотація: В основу дослідження покладено результати комплексного обстеження і лікування 180 пацієнтів із комбінованою ГХ ІІІ–IV ст., які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні з 2012 по 2018 рік. Усім пацієнтам проводили триквадрантну ексцизійну ГЕ. Залежно від проведеного хірургічного лікування всі хворі були поділені на 3 групи. І групі пацієнтів (n=62) проводили класичну закриту ГЕ за Фергюсоном. ІІ групі пацієнтів (n=60) проводили ГЕ за Мілліганом–Морганом монополярною електрокоагуляційною установкою ERBE ACC450. ІІІ групі пацієнтів (n=58) проводили ГЕ за Мілліганом–Морганом біполярним високочастотним електрокоагулятором ЕК-300-М1
ГЕ з використанням високочастотного електрокоагулятора ЕК-300-М1 має ряд переваг, порівняно з стандартною відкритою електрокоагуляційною ГЕ та класичною закритою ГЕ, а саме: скорочення часу оперативного втручання, зменшення тривалості та інтенсивності больового синдрому та потреби в аналгетиках, скорочення термінів тимчасової непрацездатності, зменшення частоти ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, що, у свою чергу, підвищує якість життя хворих
Дод.точки доступу:
Соломчак, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)