Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ШУ1/2021/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 5-9

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, патофизиология)
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ -- LIPID PEROXIDES
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Анотація: Мета роботи: дослідити вміст псевдокіст підшлункової залози із подальшим аналізом стану вільнорадикальних процесів, що відбуваються. Представлено дані аналізу обстеження 62 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Вивчено прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові, а також у вмісті псевдокіст підшлункової залози залежно від ступеня сформованості кістозної стінки. Дослідження вмісту псевдокіст підшлункової залози дало змогу проаналізувати стан вільнорадикальних процесів, що відбуваються, і виявило високу токсичність ексудату при несформованих псевдокістах. Маркером несформованості стінки псевдокісти є підвищений вміст малонового діальдегіду в еритроцитах крові хворих.
Цель работы : исследовать содержимое псевдокист поджелудочной железы с дальнейшим анализом состояния свободнорадикальных процессов, которые происходят. Представлены данные анализа обследования 62 больных с псевдокистами поджелудочной железы. Изучен прооксидантно-антиоксидантный баланс в крови, а также в содержимом псевдокист поджелудочной железы в зависимости от степени сформированности кистозной стенки. Исследование содержимого псевдокист поджелудочной железы дало возможность проанализировать состояние свободнорадикальных процессов, которые происходят, и выявило высокую токсичность экссудата при несформированных псевдокистах. Маркером несформированности стенки псевдокисты является повышенное содержание малонового диальдегида в эритроцитах крови больных.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Ткач, С. В.
Шевченко, О. М.
Мирошниченко, Д. О.
Меркулов, А. О.
Яцько, К. М.
Білодід, Є. О.
Бацман, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна оцінка ендовенозних та гемодинамічних методів корекції хронічної венозної недостатності [Текст] / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 10-15

MeSH-головна:
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY (хирургия)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Мета роботи: оцінка ефективності термооблітеруючих та гемодинамічних методів лікування хронічної венозної недостатності в умовах “офісної хірургії” та “хірургії одного дня”. Метод CHIVA дає змогу зберегти анатомічний стовбур великої підшкірної вени для оптимального функціонування венозної системи нижньої кінцівки; забезпечує малотравматичність, безпечність та короткотривалість операційного втручання, що відповідає принципам “офісної хірургії”. Відмінний косметичний результат на рівні з ендолюмінальними методиками (РЧА та ЕВЛО), при цьому економічна вигода значно вища. Окрім цього, можливе збереження стовбура великої підшкірної вени для використання як автошунта при хірургічній корекції серцево-судинної патології. Відсутність необхідності в загальному знеболенні та використанні знеболювання опіоїдних середників, що не обмежує ранню рухову активність та сприяє швидкому виписуванню.
Цель работы : оценка эффективности термооблитерирующих и гемодинамических методов лечения хронической венозной недостаточности в условиях "офисной хирургии" и "хирургии одного дня". Метод CHIVA дает возможность сохранить анатомический ствол большой подкожной вены для оптимального функционирования венозной системы нижней конечности; обеспечивает малотравматичность, беспечность и непродолжительность операционного вмешательства, которое отвечает принципам "офисной хирургии". Отличный косметический результат на уровне с эндолюминальными методиками (РЧА и ЕВЛО), при этом экономическая выгода значительно более высокая. Кроме этого, возможное сохранение ствола большой подкожной вены для использования как автошунта при хирургической коррекции сердечно-сосудистой патологии. Отсутствие необходимости в общем обезболивании и использовании обезболивания опиоидных средств, которое не ограничивает раннюю двигательную активность и способствует быстрому выписыванию.
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Антонюк-Кисіль, В. М.
Кучерук, Є. Ф.
Левчук, Р. Д.
Аль, Джехані Н. А.
Продан, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Piatnochka, V. I.
Use of NeuroXL Classofier to predict postoperative complications in patients with primary and postoperative complications in patients with primary and postoperative ventral hernia in morbid obesity [Text] / V. I. Piatnochka, I. I. Dovha // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - P16-21

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета роботи: на основі використання програми багатопараметричної нейромережевої кластеризації проаналізувати результати обстеження та хірургічного лікування пацієнтів на первинну та післяопераційну вентральну грижу за умов морбідного ожиріння для виділення групи пацієнтів із високим ступенем ризику виникнення ускладнень в післяопераційному періоді. Аналіз кластерних портретів при проведенні нейромережевої кластеризації на основі клініко-анамнестичних даних та типів проведених операційних втручань виявив, що при прогнозуванні ризику ускладнень у післяопераційному періоді на основі поєднаних змін найсуттєвіше значення мають поєднання статі, ожиріння ІІ-ІІІ та дихальної недостатності при виконанні власнетканинної герніопластики та Onlay у пацієнтів. Треба також зазначити, що виявлена законо-мірність насамперед стосується розвитку таких ускладнень, як гостре порушення мозкового кровообігу, серома і крайовий некроз післяопераційної рани. Найнижчий показник ускладнень спостерігали в пацієнтів з ожирінням при виконанні лапароскопічної герніопластики та еMILOS (mini/less open sublay).
Цель работы : на основе использования программы многопараметрической нейросетевой кластеризации проанализировать результаты обследования и хирургического лечения пациентов на первичную и послеоперационную вентральную грыжу при условиях морбидного ожирения для выделения группы пациентов с высокой степенью риска возникновения осложнений в послеоперационном периоде. Анализ кластерных портретов при проведении нейросетевой кластеризации на основе клинико-анамнестических данных и типов проведенных операционных вмешательств выявил, что при прогнозировании риска осложнений в послеоперационном периоде на основе соединенных изменений самое существенное значение имеют сочетания пола, ожирения ІІ-ІІІ и дыхательной недостаточности при выполнении собственнотканевой герниопластики и Onlay у пациентов. Надо также отметить, что выявленная закономерность в первую очередь касается развития таких осложнений, как острое нарушение мозгового кровообращения, серома и краевой некроз послеоперационной раны. Самый низкий показатель осложнений наблюдали у пациентов с ожирением при выполнении лапароскопической герниопластики и еMILOS (mini/less open sublay).
Дод.точки доступу:
Dovha, I. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Добрянський, Т. О.
Клінічний "портрет" хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування [Текст] / Т. О. Добрянський, М. І. Швед, І. К. Венгер // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 22-30

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (патофизиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, патофизиология)
Анотація: Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них харак-терна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість). Характерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим об?ємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).
Цель работы : определить влияние атеростенотического поражения подвздошно-бедренного артериального сегмента на тяжесть клинического хода, выражения изменений лабораторно-инструментальных параметров и прогноз у больных на ОКС (ІМ) с элевацией сегмента ST. На ОКС (ІМ) в сочетании с КИНК существенно чаще (в 73 % случаев) болеют мужчины среднего и преклонного возраста (свыше 55 лет), которые за гендерным цензом преобладают над больными женщинами (10,7: 1). Для них характерно наличие коморбидных состояний (АГ, некомпенсированного ЦД 2 типа, ТС, ХОЗЛ и таких факторов риска ИБС, как дислипидемия, курение, употребление чрезмерных доз алкоголя и отягощенная наследственность). Характерными чертами клинического "портрета" больного на ОКС (ІМ) с КИНК есть тяжелое общее положение больного, которое предопределено наличием комбинированного многососудистого поражения венечных артерий (в 4,78 раза чаще, чем при изолированном ОКС) и большим объемом миокардиального некроза, признаки гипертрофии и ремоделирования с существенным снижением систолической (ФВ менее 50 %) и диастоличной функций. Частое наличие жизненно угрожающих осложнений острого периода ІМ (нарушений ритма и проводимости и острой сердечной недостаточности определяли прогнозирование высокого риска смертности по шкален GRACE (172,7±12,7 балла)).
Дод.точки доступу:
Швед, М. І.
Венгер, І. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, І. Я.
Хірургічна корекція рівня адипокінів та греліну в щурів із метаболічним синдромом [Текст] / І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан, Н. А. Мельник // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 31-36

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (хирургия)
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Мета роботи: дослідити рівень адипокінів та греліну в організмі піддослідних тварин із модельованим метаболічним синдромом після проведеної хірургічної корекції різними типами баріатричних втручань. Хірургічне лікування ожиріння знижує рівень греліну та лептину та підвищує рівень адипонектину у всіх дослідних групах тварин із змодельованим метаболічним синдромом. Однак у групі щурів, яким проводили лігування лівої шлункової артерії, операційне втручання, нормалізація рівня адипокінів (лептину та адипонектину) та рівня греліну було найкращим та статистично достовірним відносно метаболічного синдрому групи як на 14-ту добу, так і через 1 місяць після операційного втручання за всіма порівнювальними показниками (р0,05).
Цель работы : исследовать уровень адипокинов и грелину в организме подопытных животных с моделируемым метаболическим синдромом после проведенной хирургической коррекции разными типами бариатрических вмешательств. Хирургическое лечение ожирения снижает уровень грелину и лептину и повышает уровень адипонектину во всех опытных группах животных с смоделированным метаболическим синдромом. Однако в группе крыс, которым проводили лигирование левой желудочной артерии, операционное вмешательство, нормализация уровня адипокинов (лептину и адипонектину) и уровня грелину было наилучшим и статистически достоверным относительно метаболического синдрома группы как на 14-ту сутки, так и через 1 месяц после операционного вмешательства по всем сравнительным показателям (р0,05).
Дод.точки доступу:
Продан, А. М.
Мельник, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту [Текст] / А. А. Ковальчук [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 37-43

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, патофизиология)
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільтратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину. Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.
Цель работы : изучение морфологических и гистохимических изменений внутренних органов у подопытных животных на третьи сутки смоделированного экспериментального острого распространенного перитонита. В легких выявлено увеличение кровенаполнения сосудов мелкого калибра без проявлений периваскулярного отека. Исследование на выявление бактерий, которое проводили по методу Гимзи и по Граму-Вейгерту, установило наличие одиночных грамположительных бактерий преимущественно в просветах сосудов и в строме рядом с воспалительным инфильтратом, о чем свидетельствуют цветные включения. Гистологическое исследование почек установило незначительное кровенаполнение коркового и мозгового вещества. Гистологическое исследование печенки на третьи сутки экспериментального перитонита установило значительное расширение и полнокровия центральных вен, с компрессией центролобулярных гепатоцитов, достаточно умеренное расширение синусоидов с незначительным количеством эритроцитов и макрофагов их в просветах. Реакция брюшины на третьи сутки после моделирования разлитого перитонита проявлялась нарастанием воспалительной гиперемии, отека, который распространялся на мышечную ткань. Смоделированный острый распространенный перитонит характеризовался не только воспалением листков брюшины, но и иммунной реакцией других органов.
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. А.
Дацко, Т. В.
Дзюбановський, І. Я.
Дживак, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки з використанням клею на основі сітчастого поліуретану [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 44-48

MeSH-головна:
КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология)
КИСТЫ -- CYSTS (хирургия)
СВЯЗЫВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ADHESIVES (терапевтическое применение)
ПОЛИУРЕТАНЫ -- POLYURETHANES (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із пілонідальними кістами крижово-куприкової ділянки шляхом комплексного хірургічного лікування з використанням клею на основі сітчастого поліуретану. У післяопераційному періоді серед пацієнтів 64 пацієнтів 1-ї групи у 4 (6,3 %) пацієнтів спостерігали серому п/о рани, інфікування рани у 1 (1,6 %) пацієнта, гематом рани не спостерігали, рецидив пілонідальної кісти було діагностовано у 1 (1,6 %) пацієнта з ожирінням ІІІ ступеня, цукровим діабетом. Серед 62 пацієнтів 2-ї групи у 16 (25,8 %) пацієнтів спостерігали виникнення сероми п/о рани. Інфікування післяопераційної рани спостерігали у 10 (16,1 %) пацієнтів. Наявність гематоми спостерігали у 2 (3,2 %) пацієнтів. Рецидив захворювання спостерігали у 6 (9,7 %) пацієнтів, у термін від 1 до 3 місяців. За даними результатів, значне покращення хірургічного лікування пілонідальних кіст досягнуто у пацієнтів 1-ї групи, які були прооперовані за розробленою методикою з використанням клейової композиції.
Цель работы : улучшить результаты лечения пациентов с пилонидальными кистами крестцово-копчикового участка путем комплексного хирургического лечения с использованием клея на основе сетчатого полиуретана. В послеоперационном периоде среди 64 пациентов 1-ой группы у 4 (6,3 %) пациентов наблюдали серому п/о раны, инфицирование раны у 1 (1,6 %) пациента, гематом раны не наблюдали, рецидив пилонидальной кисты был диагностирован у 1 (1,6 %) пациента с ожирением ІІІ степени, сахарным диабетом. Среди 62 пациентов 2-ой группы у 16 (25,8 %) пациентов наблюдали возникновение серомы п/о раны. Инфицирования послеоперационной раны наблюдали у 10 (16,1 %) пациентов. Наличие гематомы наблюдали у 2 (3,2 %) пациентов. Рецидив заболевания наблюдали у 6 (9,7 %) пациентов, в срок от 1 до 3 месяцев. По данным результатов, значительное улучшение хирургического лечения пилонидальных кист достигнуто у пациентов 1-ой группы, которые были прооперированы по разработанной методике с использованием клеевой композиции.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Балан, І. Г.
Галатенко, Н. А.
Кулеш, Д. В.
Владичук, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз лікування ускладнених дивертикулів дистальних відділів шлунково-кишкового тракту [Текст] / B. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 49-53

MeSH-головна:
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (диагностика, терапия)
Анотація: Мета роботи: проаналізувати досвід лікування хворих з ускладненими дивертикулами товстої кишки, в тому числі з використанням лапароскопії і ендоскопічної техніки для удосконаленн та вибору належної діагностично-лікувальної тактики при даній патології. В групі хворих із клінікою товстокишкової кровотечі (60) при неефективності гемостатичної терапії у 7 пацієнтів в ургентному порядку було виконано резекцію ураженого сегмента товстої кишки з кровоточивими дивертикулами в об’ємі лівобічної геміколектомії (6) та резекції сигмоподібної кишки (1) з формуванням анастомозу “кінець в кінець”. У групі хворих із запальними ускладненнями дивертикулярної хвороби неперфоративного генезу (42) розпочинали консервативне загальне та місцеве лікування. Прооперовано 6 хворих, у яких спостерігали прогресування інфільтрату та абсцедування: резекція сегмента товстої кишки з дивертикулярним абсцесом із виведенням кінцевої стоми. В групі з перфоративним дивертикулітом (19) всі хворі були в ургентному порядку прооперовані. Післяопераційної летальності не спостерігали. У хворих, яким застосовували лапароскопічні методи діагностики та лікування, післяопераційних ускладнень з боку післяопераційної рани не спостерігали. Таким чином, найпоширенішими ускладненнями дивертикулярної хвороби є запальні ускладнення та кровотеча, лікування яких переважно консервативне. Лікувальна тактика при запальних ускладненнях дивертикулів диференційована: спочатку консервативна з місцевою протизапальною терапією, а при ускладненні перфорацією – хірургічна з можливим застосуванням малоінвазивних лапароскопічних методів лікування.
Цель работы : проанализировать опыт лечения больных с усложненными дивертикулами толстой кишки, в том числе с использованием лапароскопии и эндоскопической техники для усовершенствования и выбору надлежащей диагностично-лечебной тактики при данной патологии. В группе больных с клиникой толстокишечного кровотечения (60) при неэффективности гемостатической терапии у 7 пациентов в ургентном порядке была выполнена резекция пораженного сегмента толстой кишки с кровоточащими дивертикулами в объеме левосторонней гемиколэктомии (6) и резекции сигмоподобной кишки (1) с формированием анастомоза "конец в конец". В группе больных с воспалительными осложнениями дивертикулярной болезни неперфоративного генеза (42) начинали консервативное общее и местное лечение. Прооперировано 6 больных, у которых наблюдали прогресс инфильтрата и возникновение абсцесса, : резекция сегмента толстой кишки с дивертикулярным абсцессом с выведением конечной стомы. В группе с перфоративним дивертикулитом (19) все больные были в ургентном порядке прооперированы. Послеоперационную летальность не наблюдали. У больных, которым применяли лапароскопические методы диагностики и лечения, послеоперационных осложнений со стороны послеоперационной раны не наблюдали. Таким образом, самыми распространенными осложнениями дивертикулярной болезни являются воспалительные осложнения и кровотечение, лечение которых преимущественно консервативное. Лечебная тактика при воспалительных осложнениях дивертикулов дифференцирована: сначала консервативная с местной противовоспалительной терапией, а при осложнении перфорацией - хирургическая с возможным применением малоинвазивных лапароскопических методов лечения.
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Шапринський, Є. В.
Верба, А. В.
Коробко, В. А.
Білощицький, В. Ф.
Стукан, С. С.
Міхурінський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, І. Я.
Ендоскопічно-морфологічна оцінка гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках [Текст] / І. Я. Дзюбановський, Я. В. Качановський, Т. В. Дацко // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 54-58

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (диагностика)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC
Анотація: Мета роботи: оцінити ендоскопічні та морфологічні критерії активності кровотечі з прогнозуванням ймовірності її рецидиву за умови хронічної активної гастродуоденальної виразки. Порівняльна оцінка методів ендоскопічного гемостазу виявила переваги аргоно-плазмової коагуляції над ін’єкційними методами, що може трактуватися як “золотий стандарт” при виборі методу ендоскопічного гемостазу. Перспективою дослідження є вибір хірургічної тактики залежно від прогнозу вірогідностей рецидиву кровотечі, залежно від кількісного відношення репаративних та деструктивних клітин у біоптатах виразкової інфільтрації у хворих із нестійким гемостазом.
Цель работы : оценить эндоскопические и морфологические критерии активности кровотечения с прогнозированием вероятности ее рецидива при условии хронической активной гастродуоденальной язвы. Сравнительная оценка методов эндоскопического гемостаза выявила преимущества аргоно-плазмовой коагуляции над инъекционными методами, что может трактоваться как "золотой стандарт" при выборе метода эндоскопического гемостаза. Перспективой исследования является выбор хирургической тактики в зависимости от прогноза вероятностей рецидива кровотечения, в зависимости от количественного отношения репаративних и деструктивных клеток в биоптатах язвенной инфильтрации у больных с неустойчивым гемостазом.
Дод.точки доступу:
Качановський, Я. В.
Дацко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Сучасний тренд в операційному лікуванні геморою - закрита гемороїдектомія без швів. Наш клінічний досвід [Текст] / П. В. Іванчов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 59-64

MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (хирургия)
ГЕМОРРОИДЭКТОМИЯ -- HEMORRHOIDECTOMY (методы)
Анотація: Мета роботи: покращити результати операційного лікування геморою з використанням різного електрохірургічного обладнання. Структурний розподіл пацієнтів за статтю: серед них було 45 (55,6 %) жінок та 36 (44,4 %) чоловіків. Середній вік пацієнтів склав 37,2 року. У 27 (33,3 %) осіб був геморой ІІ ступеня, у 48 (59,3 %) – ІІІ ступеня, у 6 (7,4 %) – ІV ступеня. Всі операційні втручання виконано в умовах операційної під спинномозковою або загальною анестезією. У жодного пацієнта не знадобилося будь-якого додаткового інтраопераційного гемостазу. Середня тривалість операційного втручання склала 17,4 хвилини (з коливаннями від 12 до 31 хвилини). Термін перебування в стаціонарі становив 2–3 доби, а період амбулаторного доліковування – 12–21 день. Працездатність пацієнтів відновлювалася через 10–12 діб. Лише 5 (6,17 %) хворих вказували на періодичний дискомфорт та свербіж в ділянці прямої кишки через 4 тижні після виконання операційного втручання. Вираження больового синдрому, оціненого за візуальною аналоговою шкалою, в середньому склало 3,7 бала, що відповідає незначному болю або толерантному болю при рухах. Найвираженіший біль у пацієнтів спостерігали на 3–4 доби післяопераційного періоду, що, ймовірно, зумовлено відторгненням коагуляційного некрозу з ранових поверхонь у цей період. У 5 (6, 17 %) пацієнт у післяопераційному періоді встановлено рефлекторну затримку сечі. Віддалені результати у строки від 12 до 18 місяців простежені у 44 (54,3 %) хворих. Повне одужання і відновлення якості життя настало у 42 ( 95,45 %) хворих. Причинами незадовільної оцінки якості життя у 2 (4,55 %) пацієнтів були хронічні закрепи і не були безпосередньо пов’язані з проведеним операційним втручанням. Ми не спостерігали рецидиву захворювання за зазначений період спостереження у жодного хворого. Звуження анального каналу було виявлено у 2 (4,5 %) пацієнтів. Клінічну симптоматику та стенозування вдалося повністю усунути пальцевим бужуванням у поєднанні з медикаментозними препаратами. Отже, гемороїдектомія, виконана електрохірургічним обладнання, є безпечним, ефективним та сучасним операційним втручанням, яке практично не потребує використання шовного матеріалу. Застосування методики суттєво зменшує операційну крововтрату, скорочується час проведення операції, зменшується її вартість.
Цель работы : улучшить результаты операционного лечения геморроя с использованием разного электрохирургического оборудования. Структурное распределение пациентов по полу: среди них было 45 (55,6%) женщин и 36 (44,4%) мужчин. Средний возраст пациентов составил 37,2 года. У 27 (33,3%) человек был геморрой ІІ степени, у 48 (59,3%) - ІІІ степени, у 6 (7,4%) - ІV степени. Все операционные вмешательства выполнены в условиях операционной под спинномозговой или общей анестезией. Ни у одного пациента не понадобилось любого дополнительного интраоперационного гемостазу. Средняя длительность операционного вмешательства составила 17,4 минуты (с колебаниями от 12 до 31 минуты). Срок пребывания в стационаре составлял 2-3 сутки, а период амбулаторного долечивания - 12-21 день. Работоспособность пациентов возобновлялась через 10-12 суток. Лишь 5 (6,17%) больных указывали на периодический дискомфорт и зуд в участке прямой кишки через 4 недели после выполнения операционного вмешательства. Наличие болевого синдрома, оцененного по визуальной аналоговой шкале, в среднем составило 3,7 балла, что отвечает незначительной боли или толерантной боли при движении.Наиболее віраженная боль у пациентов наблюдали на 3-4 сутки послеоперационного периода, что, вероятно, предопределено отторжением коагуляционного некроза из ранових поверхностей в этот период. У 5 (6, 17%) пациентов в послеоперационном периоде установлена рефлекторная задержка мочи. Отдаленные результаты в сроки от 12 до 18 месяцев прослежены у 44 (54,3%) больных. Полное выздоровление и возобновление качества жизни наступило у 42 ( 95,45%) больных. Причинами неудовлетворительной оценки качества жизни у 2 (4,55%) пациентов были хронические запоры и не были непосредственно связаны с проведенным операционным вмешательством. Мы не наблюдали рецидива заболевания за отмеченный период наблюдения ни у одного больного. Сужение анального канала было выявлено у 2 (4,5%) пациентов. Клиническую симптоматику и стенозирование удалось полностью устранить пальцевым бужированием в сочетании с медикаментозными препаратами. Следовательно, геморроидэктомия, выполненная электрохирургическим оборудование, является безопасным, эффективным и современным операционным вмешательством, которое практически не нуждается в использовании шовного материала. Применение методики существенно уменьшает операционную кровопотерю, сокращается время проведения операции, уменьшается ее стоимость.
Дод.точки доступу:
Іванчов, П. В.
Переш, Є. Є.
Ліссов, О. І.
Сидоренко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Хірургія біліарних стриктур при хронічному панкреатиті [Текст] / В. Г. Ярешко [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 65-71

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета роботи: визначити оптимальні терміни виконання операції для профілактики біліарної стриктури при хронічному панкреатиті, оптимальний вид втручання на жовчних протоках, оптимальну комбінацію операції на жовчних протоках та на підшлунковій залозі, встановити показання для останніх. Відсутність рецидиву біліарних стриктур спостерігали у 85,7 % пацієнтів. Рецидив біліарних стриктур (холангіт/жовтяниця) спостерігали у 8 пацієнтів (14,3 %). Ознаки рецидиву виявлено: в групі, де використо-вували трансдуоденальну папілосфінктеротомію у 33,3 %, у 16,7 % пацієнтів з холедоходуоденостомію, у 9,7 % хворих з дуоденозберігальними резекціями головки підшлункової залози. Щодо останніх, то цим хворим резекційну декомпресію доповнювали фенестрацією холедоха в резекційну порожнину. Біліарні стриктури спостерігали у 18,8 % пацієнтів із тривалістю симптомів до 3 років та у 33,8 % – більше 3 років.
Цель работы : определить оптимальные сроки выполнения операции для профилактики билиарной стриктуры при хроническом панкреатите, оптимальный вид вмешательства на желчных проливах, оптимальную комбинацию операции на желчных протоках и на поджелудочной железе, установить показания для последних. Отсутствие рецидива билиарных стриктур наблюдали у 85,7% пациентов. Рецидив билиарных стриктур (холангит/желтуха) наблюдали у 8 пациентов (14,3%). Признаки рецидива выявлено: в группе, где использовали трансдуоденальную папилосфинктеротомию у 33,3%, у 16,7% пациентов с холедоходуоденостомией, у 9,7% больных с дуоденосберегающими резекциями головки поджелудочной железы. Относительно последних, то этим больным резекционную декомпрессию дополняли фенестрацией холедоха в резекционную полость. Билиарные стриктуры наблюдали у 18,8% пациентов с длительностью симптомов до 3 лет и у 33,8% - больше 3 лет.
Дод.точки доступу:
Ярешко, В. Г.
Міхеєв, Ю. О.
Скрипко, В. Д.
Шпиленко, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Слєпічко, А. М.
Поліморфізм екзофітних форм папіломавірусної інфекції у хворих на гострокінцеві кондиломи аногенітальної ділянки [Текст] / А. М. Слєпічко, І. М. Дейкало // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 72-77

MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (патофизиология)
КОНДИЛОМА ОСТРОКОНЕЧНАЯ -- CONDYLOMATA ACUMINATA (хирургия)
Анотація: Мета роботи: визначення патоморфологічних особливостей і клінічних форм вірусу папіломи людини у хворих на гострокінцеві кондиломи аногенітальної ділянки. Серед обстежених хворих поодинокі гострокінцеві кондиломи діагностовано у 36 (34,29 %), множинні – у 66 (62,86 %), кондиломи Бушке – Левенштейна – у 3 (2,86 %). У 77 (73,33 %) хворих спостерігали поєднання гострокінцевих кондилом аногенітальної ділянки з іншими вегетативними формами вірусу папіломи людини, які розташовувались в аногенітальній та інших частинах тіла, що свідчить про інфікування декількома типами вірусу папіломи людини. Поєднання вірусу папіломи людини, бактеріальної та грибкової контамінації встановлено у 62 (59,05 %) випадках, що сприяло реалізації альтеративного запального процесу та підвищувало вірогідність ускладнень в перебігу післяопераційного періоду. При гістологічному дослідженні спостерігали койлоцити – великі світлі (майже білі) балоноподібні клітини, що є резервуаром вірусу папіломи людини, гіперкератоз, дискаріоз та гіперхроматоз ядер.
Цель работы : определение патоморфологических особенностей и клинических форм вируса папилломы человека у больных остроконечными кондиломами аногенитального участка. Среди обследованных больных одиночные остроконечные кондиломы диагностированы у 36 (34,29%), множественные - у 66 (62,86%), кондиломы Бушке - Левенштейна - у 3 (2,86%). У 77 (73,33%) больных наблюдали сочетания остроконечных кондилом аногенитального участка с другими вегетативными формами вируса папилломы человека, которые располагались в аногенитальной и других частях тела, которое свидетельствует об инфицировании несколькими типами вируса папилломы человека. Сочетание вируса папилломы человека, бактериальной и грибковой контаминации установлено в 62 (59,05%) случаях, что способствовало реализации альтеративного воспалительного процесса и повышало достоверность осложнений в ходе послеоперационного периода. При гистологическом исследовании наблюдали койлоциты - большие светлые (почти белые) балоноподобные клетки, которые являются резервуаром вируса папилломы человека, гиперкератоз, дискариоз и гиперхроматоз ядер.
Дод.точки доступу:
Дейкало, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки / П. Т. Муравйов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 78-84

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- BILIARY TRACT DISEASES (хирургия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p0,05). Динаміка змін активності ?-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p0,05).
Цель работы : оценить динамику проявлений цитолитического и холестатического синдромов у больных с синдромом механической желтухи как осложнение очаговых заболеваний билиопанкреатодуоденальной зоны, при условиях разной предоперационной подготовки. Внедрение разработанного алгоритма предоперационной подготовки привело к уменьшению средних значений аланинаминотрансферезы - на 5-й день до 151±15 От/л в основной группе против 188±13 От/л в группе сравнения. На седьмой день отличия сохранялись, приобрели достоверность и составилии 119±12 От/л и 157±14 От/л в основной группе и в группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне операции показатель составлял 101±11 От/л и 138±12 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Активность аспартатаминотрансферази на 3-й день снизилась в основной группе с 204±12 (при поступлении в стационар) От/л до 153±11 От/л, а в группе контроля - с 186 ±14 От/л (при поступлении в стационар) до 161±9 Од/л. Разница между сравниваемыми группами стала существенной и начала приобретать достоверность с 5-х суток 124±13 От/л против 150±11 От/л в основной и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне выполнения панкреатодуоденальной резекции разница также была достоверной - 81±7 От/л против 114±7 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Относительно содержимого щелочной фосфатазы, то на 3-й день наблюдения в обеих группах отмечено снижение активности до 440,9±2,1 и 550,7±1,4 От/л (p0,05). На 5-й день наблюдения значения показателя были еще меньшими, причем в основной группе состоялось более значимое снижение активности ЛФ (223,2±2,7 Од/л) сравнительно с группой сравнения (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Накануне операции активность показателя составляла в основной группе 104,8±1,3 От/л, а в группе сравнения - 270,8±1,9 От/л (p0,05). Динамика изменений активности ?-глутамилтрансферазы на 3-й день исследования значения показателя в основной группе и группе сравнения уменьшилась в соответствии с 511±38 От/л и 554±31 Од/л. Отличия стали существеннее на 5-й день - 403±29 От/л против 446±35 и приобрели достоверность на 7-й день - 304±21 От/л против 374±26 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне хирургического вмешательства дальнейшее снижение показателя сохранило свою достоверность 271±29 От/л в основной группе против 348±33 От/л в группе сравнения (p0,05).
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Шевченко, В. Г.
Хархурі

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Оцінка рівня коморбідності у хворих на гострий калькульозний холецистит із лапароскопічною холецистектомією [Текст] / Н. А. Мельник [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 85-90

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи: встановлення частоти наявності і рівня коморбідності у хворих із гострим калькульозним холециститом (ГКХ), яким проводили лапароскопічну холецистектомію. Індекс коморбідності Чарльстона в середньому склав (3,91±1,9) бала. Більшість хворих мала індекс коморбідності на рівні 3–5 балів, що вказує на наявність супутньої патології у більшості пацієнтів. Серед супутніх захворювань переважали захворювання серцево-судинної системи: перенесений інфаркт міокарда – 11 (2,5 %) хворих, гіпертонічна хвороба – 41 (9 %) хворий, ішемічна хвороба серця – 132 (29 %) хворі, серцеві аритмії – 173 (38 %) хворі, застійна серцева недостатність – 18 (4 %) хворих. Отже, прогнозуючи летальність досліджуваної когорти хворих, яким проводили холе-цистектомію, можна передбачити найвищі її показники із супутньою серцево-судинною та легеневою патологією, меншою мірою із варикозною хворобою та цукровим діабетом. З віком індекс коморбідності зростає, причому перебіг супутніх захворювань погіршується та зростає ризик ускладнень.
Цель работы : установление частоты наличия и уровня коморбидности у больных с острым калькулезным холециститом (ОКХ), которым проводили лапароскопическую холецистэктомию. Индекс коморбидности Чарльстона в среднем составил (3,91±1,9) балла. Большинство больных имели индекс коморбидности на уровне 3-5 баллов, что указывает на наличие сопутствующей патологии в большинстве пациентов. Среди сопутствующих заболеваний преобладали заболевания сердечно-сосудистой системы : перенесенный инфаркт миокарда - 11 (2,5%) больных, гипертоническая болезнь - 41 (9%) больной, ишемическая болезнь сердца - 132 (29%) больных, сердечные аритмии - 173 (38%) больных, застойная сердечная недостаточность - 18 (4%) больных. Следовательно, прогнозируя летальность исследуемой когорты больных, которым проводили холецистэктомю, можно предусмотреть наивысшие ее показатели с сопутствующей сердечно-сосудистой и легочной патологией, меньшей мерой с варикозной болезнью и сахарным диабетом. С возрастом индекс коморбидности растет, причем течение сопутствующих заболеваний ухудшается и растет риск осложнений.
Дод.точки доступу:
Мельник, Н. А.
Запорожець, Ю. В.
Осадчук, Д. В.
Дзюбановський, О. І.
Підручна, С. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гриценко, С. Й.
Роль ЗД-КТ ангіографії в передопераційному аналізі судинної анатомії селезінкового згину ободової кишки [Текст] / С. Й. Гриценко // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 91-94

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: Мета роботи: проаналізувати анатомічні варіанти кровопостачання селезінкового кута ободової кишки в пацієнтів із лівобічним раком ободової кишки, котрі, як правило, потрібно обговорити перед операцією мультидисциплінарною командою. Виділяють 4 типи кровопостачання селезінкового кута ободової кишки: 1 тип виявлено у 83 (80,6 %) пацієнтів, 2 тип – у 9 (8,7 %) пацієнтів, 3 тип – у 10 (9,7 %) пацієнтів та 4 тип у 1 (1 %) пацієнта. В артеріальній структурі селезінкового кута ободової кишки виділяють кілька аркад: крайова артерія Дрюмонда (виявлено у всіх 103 (100 %) пацієнтів), дуга Ріолана (виявлено у 47 (45,6 %) пацієнтів) і артерія Мошковіча (виявлено лише у 1 (1 %) пацієнта). Комп’ютерна томографія (КТ) з внутрішньовенним контрастуванням є золотим стандартом діагностики та стадіювання пацієнтів на рак ободової кишки та для оцінки судинної анатомії ободової кишки. Недоліком 3Д-КТ ангіографії є те, що калібр гілок ВБА та НБА є зазвичай малим і не завжди їх можна добре візуалізувати. У випадку поганої візуалізації таких структур, як крайова артерія Дрюмонда, дуга Ріолана та меншою мірою артерія Мошковіча вищезгаданих структур на 3Д-КТ ангіографії, аналіз повинен проводитись в звичайному 2D режимі.
Цель работы : проанализировать анатомические варианты кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки у пациентов с левосторонним раком ободочной кишки, которые, как правило, нужно обсудить перед операцией мультидисциплинарной командой. Выделяют 4 типа кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки : 1 тип выявлено у 83 (80,6%) пациентов, 2 тип - у 9 (8,7%) пациентов, 3 тип - в 10 (9,7%) пациентов и 4 тип у 1 (1%) пациента. В артериальной структуре селезеночного угла ободочной кишки выделяют несколько аркад: краевая артерия Дрюмонда (выявлено у всех 103 (100%) пациентов), дуга Риолана (выявлено у 47 (45,6%) пациентов) и артерию Мошковича (выявлено лишь у 1 (1%) пациента). Компьютерная томография (КТ) с внутривенным контрастированием является золотым стандартом диагностики и определение стадии заболевания пациентов раком ободочной кишки и для оценки сосудистой анатомии ободочной кишки. Недостатком 3Д-КТ ангиографии является то, что калибр веток ВБА и НБА является обычно малым и не всегда их можно хорошо визуализировать. В случае плохой визуализации таких структур, как краевая артерия Дрюмонда, дуга Риолана и меньшей мерой артерия Мошковича вышеупомянутых структур на 3Д-КТ ангиографии, анализ должен проводиться в обычном 2d режиме.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних [Текст] / М. М. Стець [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 95-98

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профі-лактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих).
Цель работы : профилактика преждевременных родоразрешений путем усовершенствования методов диагностики с использованием ультразвукового скрининга и выбора хирургической тактики у беременных с острой хирургической патологией в зависимости от результатов скрининга. Всем беременным проводили необходимые клинико-лабораторные и инструментальные методы исследования в соответствии с обновленными клиническими протоколами предоставления хирургической помощи беременным. В отдельных случаях была выполнена магнитно-резонансная диагностика и компьютерная томография для детализации распространения патологического процесса и соответственно выбора метода операционного вмешательства. Особенности клинической картины ОА предопределены анатомо-физиологическими особенностями беременных женщин. С увеличением срока гестации мы наблюдали более выраженное изменение клинических проявлений ОА с более стремительным течением заболевания. Определенное значение в диагностике ОА у беременных имеют показатели лабораторных исследований. Лейкоцитоз, нейтрофильный сдвиг лейкоцитарной формулы влево, лимфоцитопения свидетельствуют в пользу аппендицита. Токолитическую терапию использовали как при предоперационной подготовке, так и интраоперационно, что существенно влияет на профилактику преждевременных родов и осложнений беременности. Послеоперационных осложнений в данной популяции не наблюдали. Детализация диагноза у беременных с острой хирургической патологией с помощью новейших методов диагностики дала возможность выбора тактики и методологии хирургического лечения. Ультразвуковое сканирование является высокочувствительным и специфическим у 71 % беременных при остром аппендиците. Внедрение миниинвазивных методов дало возможность сократить количество пребывания беременных в стационаре и использования их в ІІІ триместре беременности (8 % от общего количества оперируемых).
Дод.точки доступу:
Стець, М. М.
Войтюк, Н. В.
Черненко, В. М.
Фіночко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Маслій, Б. Я.
Виживаність після ендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі [Текст] / Б. Я. Маслій // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 99-103

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета роботи: аналіз віддалених результатів лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) в умовах реальної клінічної практики. Від початку гострого періоду і в період до 25 місяців криві виживаності суттєво розходяться з кращим результатом у пацієнтів, яким проведено інвазивне відкриття інфарктозалежної вінцевої артерії з відновленням кровотоку ТІМІ-3. Достовірність отриманої моделі серцево-судинної смерті становила – ?2=56,47, р0,0001. Виявлено, що пацієнти, які перенесли ендоваскулярне втручання, мали загострення ІХС рідше, порівняно з пацієнтами, які в гострий період ІМ отримували лише консервативну терапію. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом, незважаючи на затримки на догос-пітальному та госпітальному етапі, порушення оптимальних часових інтервалів для втручання і збереження та обмеження зони некрозу міокарда застосування ендоваскуляриних технологій лікування в першу добу інфаркт міокарда дає змогу суттєво знизити розвиток несприятливих серцево-судинних подій та покращити виживаність хворих у віддаленому післяінфарктному періоді.
Цель работы : анализ отдаленных результатов лечения острого коронарного синдрома (ОКС) в условиях реальной клинической практики. От начала острого периода и в период до 25 месяцев кривые выживаемости существенно расходятся с лучшим результатом у пациентов, которым проведено инвазивное открытие инфарктозависимой венечной артерии с возобновлением кровотока ТІМІ- 3. Достоверность полученной модели сердечно-сосудистой смерти составляла - ?2=56,47, р0,0001. Выявлено, что пациенты, которые перенесли эндоваскулярное вмешательство, имели обострение ИХС реже, сравнительно с пациентами, которые в острый период ИМ получали лишь консервативную терапию. У пациентов с острым коронарным синдромом, невзирая на задержки на догос-питальном и госпитальном этапе, нарушение оптимальных часовых интервалов для вмешательства и сохранения и ограничения зоны некроза миокарда применение эндоваскулярных технологий лечения в первые сутки инфаркта миокарда дает возможность существенно снизить развитие неблагоприятных сердечно-сосудистых событий и улучшить выживаемость больных в отдаленном послеинфарктном периоде.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)