Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Бета-галактозидаза<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

    Активність β-галактозидази як маркер розвитку ішемії паренхіми нирки в експерименті [Текст] / Л. Я. Мигаль [та ін.] // Лабораторна діагностика. - 2009. - № 2. - С. 32-35

Рубрики: Бета-галактозидаза

   Почки--животное--кровоснаб

   Ишемия--животное--этиол

   Биологические маркеры

Дод.точки доступу:
Мигаль, Л. Я.
Нікуліна, Г. Г.
Пирогов, В. О.
Нікітаєв, С. В.

Знайти схожі

    Циммерман, Я. С.
    Целиакия и гиполактазия у взрослых: этиология, патогенез, диагностика и лечение [Текст] / Я. С. Циммерман // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2011. - Т. 89, № 2. - С. 14-20

Рубрики: Целиакия

   Бета-галактозидаза

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нікуліна, А. О.
Психотипи особистості при ожирінні у дітей з поліморфізмами гена лактази [Текст] = Psychotype personality in children’s obesity with lactase gene polymorphism / А. О. Нікуліна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - С. 275-277. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (психология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (иммунология, физиология)
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (иммунология, кровь, метаболизм)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, иммунология, метаболизм)
Анотація: Зростаюча розповсюдженість ожиріння у дітей і підлітків, на тлі недостатньо вивчених генетичних маркерів формування порушень вуглеводного обміну, асоційованих з поліморфізмами гена лактази (SNP LCT), обумовлюють необхідність вивчення психотипів особистості саме в цій віковій групі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Полищук, Л. B.
Гомологичность первичной структуры бета-галактозидазного гена Streptomyces globisporus 1912 и аналогичных генов стрептомицетов [Текст] / Л. B. Полищук, О. И. Бамбура // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - С. 41-50

MeSH-головна:
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ ГОМОЛОГИЯ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ -- SEQUENCE HOMOLOGY, NUCLEIC ACID
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (генетика)
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (генетика)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
Анотація: Мета даного дослідження – визначити ступінь гомології нуклеотидних послідовностей ?-галактозидазних генів ряду штамів стрептоміцетів і гена S. globisporus 1912, що кодує ?-галактозидазу. Аналізували геноми 30 штамів стрептоміцетов з різним ступенем таксономічної спорідненості S. globisporus 1912. Порівняльний BLAST аналіз первинних структур геномів 31 стрептоміцета з баз даних «Nucletide collection» і «Whole-genome shotgun contigs» на сервері NCBI проводили за допомогою програм (blastn і bl2sеq) з пакету BLAST. Результати. BLAST aналізом встановлено значну ступінь гомології (від 66% до 97%) послідовностей бета-галактозидазних генів більшості (90%) досліджених штамів стрептоміцетов аналогічному гену S. globisporus 1912-4Сrt. З них тільки первинні структури бета-галактозидазних генів штамів – членів S. albovinaceus субклади мали ступінь гомології їх структур референсному гену вище 95,5%. Встановлено, що в геномах штамів з представленої довільної вибірки присутні до 6 бета-галактозидазних генів. Однак у більшості (51,6%) штамів в геномі присутні по одному бета-галактозидазному гену, у 3 з них структури бета-галактозидазних генів не мають гомології зі структурою референсного гена S. globisporus 1912-4Сrt. Висновки. Гомологічність первинних структур бета-галактозидазних генів штамів стрептоміцетів і аналогічного гена S. globisporus 1912-4Сrt залежить від таксономічної їх генетичної спорідненості штаму S. globisporus 1912. Наприклад, первинні структури бета-галактозидазних генів штамів – членів S. albovinaceus субклади були найбільш гомологічними структурі референсного гена (вище 95,5%).
Дод.точки доступу:
Бамбура, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Нікуліна, А. О.
    Особливості ендокринного статусу в дітей з ожирінням та поліморфізмами гена лактази [Текст] = Features of endocrine status in obese children and polymorphisms of the lactase gene / А. О. Нікуліна // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 8. - С. 25-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (генетика, метаболизм, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (анализ, генетика, дефицит)
БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ожиріння — це дисбаланс імуноцитокінової та нейроендокринної регуляції енергетичного обміну з надлишковим накопиченням жирової тканини в організмі, пов’язаний з формуванням хронічної прозапальної імунної відповіді, асоційованої з генотипом С/С 13910 гена лактази. Мета дослідження: визначити особливості тиреоїдного, статевого гормонального статусу, жирового обміну та формування лептинорезистентності в дітей з ожирінням та поліморфізмами (SNP) гена лактази (LCT). Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження згідно з діючим протоколом зі спеціальності «дитяча ендокринологія» 76 дітей віком 6–18 років з ожирінням та SNP LCT. Першу групу (n = 36) становили діти з генотипом С/С 13910, що асоціюється з лактазною недостатністю дорослого типу. До другої групи (n = 40) увійшли фенотипово схожі діти з генотипами С/Т та Т/Т 13910, що асоціюються з лактазною персистенцією. Визначення порушень жирового обміну проводили методом біоімпедансометрії на електронних вагах Tefal Bodysignal (Франція). Дослідження ендокринного статусу виконували за допомогою імунохімічного методу тестування з електрохемілюмінісцентною детекцією (ECLIA), генотипування гену лактази — за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Результати. У дітей з генотипом С/С 13910 виявляються статистично значимі відмінності в ендокринному статусі, пов’язані з підвищенням інсулінорезистентності у хлопчиків до 6,79 ± 1,12 за індексом НОМА проти 3,29 ± 0,99 у хлопчиків з генотипами С/Т та Т/Т 13910 при р = 0,028. У дівчаток з генотипом С/С 13910 відмічається відносне, в межах фізіологічної норми, зниження вільного естрадіолу до 40,10 ± 0,05 пг/мл порівняно з рівнем у дівчаток з генотипами С/Т та Т/Т 13910 — 75,61 ± 4,6 пг/мл при р 0,01, з одночасним патологічним підвищенням в 3,5 раза дегідроепіандростерону сульфату у віці 15–18 років до 594,50 ± 8,81 мкг/дл відносно рівня у дівчаток з генотипами С/Т та Т/Т 13910 — 167,06 ± 12,80 мкг/дл при р 0,01. Для дівчаток з генотипом С/С 13910 характерне статистично значиме (р 0,05) підвищення рівня лептину до 47,84 ± 4,40 нг/мл порівняно з дівчатками з генотипами С/Т та Т/Т 13910 — 32,54 ± 4,30 нг/мл. Порушення жирового обміну асоціюються з більш високим рівнем жирової маси тіла (ЖМТ) у хлопчиків та дівчат з генотипом С/С 13910 відносно дітей з генотипами С/Т та Т/Т 13910, а саме: у хлопчиків з генотипом С/С 13910 середній рівень ЖМТ становив 35,46 ± 2,52 %, тоді як у хлопчиків з генотипами С/Т та Т/Т 13910 — 25,04 ± 2,14 %. У дівчаток з генотипом С/С 13910 середній рівень ЖМТ становив 38,19 ± 2,25 %, тоді як у дівчат з генотипами С/T та Т/Т 13910 середній рівень ЖМТ — 28,99 ± 0,76 % при р 0,001. Висновки. Фактором ризику ожиріння в дітей є генотип С/С 13910 гена лактази, що асоціюється з лактазною недостатністю дорослого типу. Хлопчики 6–18 років, хворі на ожиріння, носії даного генотипу, мають в 1,5 раза вищий ризик формування інсулінорезистентності. Дівчата 15–18 років з генотипом С/С 13910, хворі на ожиріння, мають в 1,5 раза вищий ризик виникнення лептинорезистентності та в 3,5 раза вищий ризик інвертованого перебігу пубертатного періоду за рахунок гіперандрогенії надниркового генезу
Obesity is an imbalance of immunocytokine and neuroendocrine regulation of energy metabolism with excessive accumulation of adipose tissue in the body accompanied by the formation of a chronic proinflammatory immune response associated with the genotype C/C 13910 of the lactase gene. Childhood obesity is a risk factor for the development of type 2 diabetes, steatohepatosis, cardiovascular diseases, orthopedic problems and mental disorders causing both short-term and long-term adverse effects on physical and psychosocial well-being. Materials and methods. A comprehensive examination was carried out according to the current protocols in the field of pediatric endocrinology for 76 children aged 6 to 18 years with obesity and SNP LCT. The first group (n = 36) was composed of children with genotype С/C 13910, which is associated with adult type of lactase deficiency. The second group (n = 40) presented phenotypically similar children with genotypes C/T and T/T 13910 associated with lactase persistence. The determination of lipid disorders was carried out using bioimpedancemetry on the Tefal Bodysignal electronic scales (France). The study of the endocrine system was performed using an immunochemical test method with electrochemiluminescence immunoassay, genotyping of the lactase gene by real time polymerase chain reaction. Results. Children with genotype C/C 13910 have statistically significant differences in endocrine status associated with an increase in insulin resistance in boys up to 6.79 ± 1.12 in the HOMA index, compared with 3.29 ± 0.99 in boys with C/T and T/T 13910 genotypes; p = 0.028. In girls with the C/C 13910 genotype, there is a relative, within the limits of the physiological norm, decrease in free estradiol to 40.10 ± 0.05 pg/ml, as compared with the level of girls with C/T and T/T 13910 genotypes — 75.61 ± 4.60 pg/ml, p 0.01, with simultaneous pathological dehydroepiandrosterone sulfate increase by 3.5 times at the age of 15–18 years to 594.50 ± 8.81 μg/dl relative to the level of girls with genotypes C/T and T/T 13910 — 167.0 ± 12.8 μg/dl, p  0.01. For girls with the genotype C/C 13910, a statistically significant (p 0.05) increase in the level of leptin to 47.84 ± 4.40 ng/ml is observed, compared with girls with genotypes C/T and T/T 13910 — 32.54 ± 4.30 ng/ml. Malnutrition disorders are associated with a higher body fat mass (BFM) in boys and girls with the C/C 13910 genotype as compared to children with genotypes C/T and T/T 13910, namely, in boys with the genotype C/C 13910, mean BFM level was 35.46 ± 2.52 %, while in boys with C/C and T/T 13910 genotypes — 25.04 ± 2.14 %. For girls with genotype C/C 13910, the mean BFM was 38.19 ± 2.25 %, whereas in girls with genotypes C/T and T/T 13910, the mean BFM was 28.99 ± 0.76 %, with p 0.001. Conclusions. The risk factor for obesity in children is the lactase gene C/C 13910 genotype, which is associated with adult lactase deficiency. Obese boys aged 6–18 years, carriers of this genotype, have 1.5 times higher risk of developing insulin resistance and type 2 diabetes. Obese girls aged 15–18 years with the C/C 13910 genotype have 1.5 times higher risk of leptin resistance and 3.5 times — the risk of inverted puberty period due to hyperandrogenemia of the adrenal origin, which taken as a whole causes polycystic ovary syndrome, infertility. The obtained data can be used to substantiate the scientific and practical program for optimization of protocols for the diagnosis and treatment of obesity associated with lactase deficiency of an adult type in childhood
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів у сечі хворих на уретеролітіаз [Текст] = Peculiarities of Changes in the Activity Levels of Renospecific Enzymes in the Urine of Patients with Ureterolithiasis / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (патофизиология, терапия, энзимология, этиология)
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (патофизиология, этиология)
МОЧЕВОЙ КАМЕНЬ -- URINARY CALCULI (патофизиология, химия, энзимология, этиология)
АЦЕТИЛГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- ACETYLGLUCOSAMINIDASE (анализ, диагностическое применение)
БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: дослідити особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-Гал) як індикаторів функціонального стану паренхіми нирки у сечі хворих на уретеролітіаз залежно від мінерального складу конкрементів та локалізації їх у сечоводі. Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта на однобічний уретеролітіаз (чоловіків – 45, жінок – 36), середній вік хворих становив 43,2±9,7 року. У досліджуваних пацієнтів розміри каменів становили у середньому 1,1±0,38 см. Активність НАГ та β-Гал визначали у сечі до видалення конкременту. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: 1-а група – 33 хворих з кальційоксалатними каменями, 2-а група – 18 осіб із сечокислими каменями, 4-а група – 12 пацієнтів із фосфорнокислими каменями. До контрольної групи увійшли 28 практично здорових осіб. Залежно від локалізації конкременту хворих було розподілено на підгрупи: локалізація каменів у верхній третині сечовода – підгрупа 1а (n=17), у середній третині – підгрупа 2а (n=23), у нижній третині сечоводу – підгрупа 3а (n=41). Сечу для аналізу отримували під час катетеризації сечоводу з боку ураження конкрементом перед застосуванням лікувальних засобів та після фізіологічного сечовипускання. Результати. Рівні активності НАГ та β-Гал у сечі з боку ураження конкрементом (ниркова миска) у 81 пацієнта статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників у сечі із сечового міхура після фізіологічного сечовипускання у тих самих хворих (р0,001–0,02). У сечі хворих на однобічний уретеролітіаз значних змін рівнів активності НАГ і β-Гал залежно від мінерального складу конкрементів не виявлено, виняток становили хворі на фосфорнокислий уролітіаз. Інтенсивність рівнів активності (як НАГ, так і β-Гал) у сечі цих хворих була найбільш виражена у верхній третині сечоводу (група 1а), найменш виражена – у нижній третині сечоводу (група 3а), різниця статистично вірогідна (р0,001–0,02). Висновки. Аналіз змін рівнів сечової активності НАГ та β-Гал дозволяє об’єктивно оцінити функціональний стан канальцевого нефротелію у хворих на уретеролітіаз до хірургічного втручання, а у післялікувальний період допоможе здійснити контроль за ефективністю лікування
The objective: to study the peculiarities of changes in the activity levels of the renal specific enzymes N-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG) and β-galactosidase (β-Gal) as indicators of the functional state of the kidney parenchyma in the urine of patients with ureterolithiasis, depending on the mineral composition of the calculi and their localization in the ureter. Materials and methods. 81 patients were examined for unilateral ureterolithiasis (45 men, 36 women), the average age of the patients was 43.2±9.7 years. In the studied patients, the stone sizes were on average 1.1±0.38 cm. The activity of NAG and β-Gal was determined in the urine before the stone was removed. All patients were divided into groups: 1st group – 33 patients with calcium oxalate stones, 2nd group – 18 persons with uric acid stones, 4th group – 12 patients with phosphate stones. The control group included 28 practically healthy people. Depending on the location of the calculus, the patients were divided into subgroups: localization of stones in the upper third of the ureter – subgroup 1a (n=17), in the middle third – subgroup 2a (n=23), in the lower third of the ureter – subgroup 3a (n=41). Urine for analysis was obtained during catheterization of the ureter from the side affected by the stone, before the use of medical agents and after physiological urination. Results. The activity levels of NAG and β-Gal in the urine from the side affected by the calculus (renal pеlvis) in 81 patients were statistically significantly different from similar indicators in the urine from the bladder after physiological urination in the same patients (р0.001–0.02). In the urine of patients with unilateral ureterolithiasis, there were no significant changes in the activity levels of NAG and β-Gal depending on the mineral composition of the calculi, with the exception of patients with phosphate urolithiasis. The intensity of activity levels (both NAG and β-Gal) in the urine of these patients was most high in the upper third of the ureter (group 1a), the less high – in the lower third of the ureter (group 3a), the difference was statistically significant (р0.001–0.02). Conclusions. The analysis of changes in the levels of urinary activity of NAG and β-Gal allows to objectively assess the functional state of the tubular nephrothelium in patients with ureterolithiasis before surgical intervention, and in the post-treatment period will help to monitor the effectiveness of treatment
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Черненко, В. В.
Нікуліна, Г. Г.
Мигаль, Л. Я.
Черненко, Д. В.
Желтовська, Н. І.
Савчук, В. Й.
Ладнюк, Р. Є.
Негрей, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)