Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Фебуксостат -- тер прим<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3

    Лякишев, А. А.
    Фебуксостат в сравнении с аллопуринолом у больных с гиперурикемией и подагрой [Текст] / А. А. Лякишев // Кардиология. - 2006. - Т. 46, № 7. - С. 79

Рубрики: Подагра--лек тер

   Фебуксостат--тер прим

   Аллопуринол--тер прим

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нові можливості в корекції гіперурикемії у хворих на сечокам’яну хворобу та сечокислу гіперкристалурію [Текст] = Current Possibilities in the Correction of Hyperuricemia in Patients with Urolithiasis and Uric Acid Hypercrystallization / В. В. Черненко [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 3. - С. 70-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Фебуксостат--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (анализ, вредные воздействия)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (патофизиология, терапия, этиология)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження - вивчення ефективності вживання та особливостей застосування препарату фебуксостат у корекції рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові у хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) та сечокислу гіперкристалурію (СКГК) у порівнянні з алопуринолом. У дослідженні взяли участь 310 пацієнтів із СКХ та СКГК, у яких було виявлено гіперурикемію. Пацієнти 1-ї групи (n = 124) приймали фебуксостат, 2-ї групи (n = 186) - алопуринол. Контроль рівня СК у плазмі крові та сечі проводили 1 раз на місяць перші 3 місяці та 1 раз у 2 місяці у наступні 10 місяців. Встановлено, що залежно від швидкості досягнення цільового рівня СК у сироватці крові у процесі лікування обома препаратами виділено 3 групи: a - 106 (36,3 %) пацієнтів зі швидким досягненням цільового рівня СК у сироватці крові (у перші 2 міс); b - 100 (35,2 %) пацієнтів зі значним зниженням урикемії у перші 2 міс та тривалим терміном досягнення цільового рівня СК у сироватці крові (понад 4 міс); c - 86 (29,4 %) пацієнтів з тяжкою корекцією гіперурикемії (понад 9 міс). Вживання фебуксостату надає змогу швидше та безпечніше досягти цільового рівня СК у плазмі крові, ніж алопуринолу - через 4 міс у 102 (82,3 %) пацієнтів 1-ї групп проти 61 (36,2 %) пацієнта 2-ї групи. Абсолютні значення рівня СК у плазмі крові не є орієнтиром у виборі початкової дози фебуксостату. Критерієм для безпечного переведення пацієнтів на підтримувальні дози урикостатичних препаратів є нормалізація рівня СК не тільки в сироватці крові, а й у сечі. Застосування урикостатичних препаратів фебуксостат та алопуринол потребує індивідуального підбору лікувальної та підтримуючої доз, заснованого на динамічному контролі за рівнем СК сироватки крові та сечі у процесі лікування на тривалий період часу. Достовірне зростання рівня добового діурезу на тлі застосування обох урикостатичних препаратів може свідчити про покращання функції нирок та можливість відновлення функціонального стану канальцевого апарату на тлі адекватної корекції гіперурикемії, можливість зворотних змін, викликаних уратною нефропатією, що більш виражене під час вживання фебуксостату. Заключения: фебуксостат є сучасним потужним непуриновим урикостатичним препаратом із селективною дією та кращою ефективністю (93,5 % в 1-й групі проти 78,1 % пацієнтів 2-ї групи), а також переносимістю, ніж алопуринол (побічні ефекти у 9,6 % пацієнтів). Включення препарату фебуксостат у комплекс заходів з про- та метафілактики СКХ для більш швидкої та безпечної корекції гіперурикемії надасть змогу підвищити їх ефективність.Мета дослідження - вивчення ефективності вживання та особливостей застосування препарату фебуксостат у корекції рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові у хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) та сечокислу гіперкристалурію (СКГК) у порівнянні з алопуринолом. У дослідженні взяли участь 310 пацієнтів із СКХ та СКГК, у яких було виявлено гіперурикемію. Пацієнти 1-ї групи (n = 124) приймали фебуксостат, 2-ї групи (n = 186) - алопуринол. Контроль рівня СК у плазмі крові та сечі проводили 1 раз на місяць перші 3 місяці та 1 раз у 2 місяці у наступні 10 місяців. Встановлено, що залежно від швидкості досягнення цільового рівня СК у сироватці крові у процесі лікування обома препаратами виділено 3 групи: a - 106 (36,3 %) пацієнтів зі швидким досягненням цільового рівня СК у сироватці крові (у перші 2 міс); b - 100 (35,2 %) пацієнтів зі значним зниженням урикемії у перші 2 міс та тривалим терміном досягнення цільового рівня СК у сироватці крові (понад 4 міс); c - 86 (29,4 %) пацієнтів з тяжкою корекцією гіперурикемії (понад 9 міс). Вживання фебуксостату надає змогу швидше та безпечніше досягти цільового рівня СК у плазмі крові, ніж алопуринолу - через 4 міс у 102 (82,3 %) пацієнтів 1-ї групп проти 61 (36,2 %) пацієнта 2-ї групи. Абсолютні значення рівня СК у плазмі крові не є орієнтиром у виборі початкової дози фебуксостату. Критерієм для безпечного переведення пацієнтів на підтримувальні дози урикостатичних препаратів є нормалізація рівня СК не тільки в сироватці крові, а й у сечі. Застосування урикостатичних препаратів фебуксостат та алопуринол потребує індивідуального підбору лікувальної та підтримуючої доз, заснованого на динамічному контролі за рівнем СК сироватки крові та сечі у процесі лікування на тривалий період часу. Достовірне зростання рівня добового діурезу на тлі застосування обох урикостатичних препаратів може свідчити про покращання функції нирок та можливість відновлення функціонального стану канальцевого апарату на тлі адекватної корекції гіперурикемії, можливість зворотних змін, викликаних уратною нефропатією, що більш виражене під час вживання фебуксостату. Заключения: фебуксостат є сучасним потужним непуриновим урикостатичним препаратом із селективною дією та кращою ефективністю (93,5 % в 1-й групі проти 78,1 % пацієнтів 2-ї групи), а також переносимістю, ніж алопуринол (побічні ефекти у 9,6 % пацієнтів). Включення препарату фебуксостат у комплекс заходів з про- та метафілактики СКХ для більш швидкої та безпечної корекції гіперурикемії надасть змогу підвищити їх ефективність
The objective: to study the effectiveness of the reception and the peculiarities of the use of the drug febuxostat in the correction of the level of uric acid (UA) in the blood serum of patients with urolithiasis and uric acid (UA) hypercrystalluria compared with allopurinol. Materials and methods. The study involved 310 patients with urolithiasis and UAH in whom hyperuricemia was detected. Patients of the 1st group (n = 124) took febuxostat, the 2nd group (n = 186) took allopurinol. Monitoring the level of UA in blood serum and urine was performed 1 time per month for the first 3 months and 1 time in 2 months for the next 10 months. Results. Depending on the speed of reaching the target level of serum UA in the course of treatment with both drugs, three groups were identified: a – 106 (36.3%) patients with fast achievement of the target level of UA in serum (in the first 2 months); b – 100 (35.2%) patients with a significant decrease in uricemia in the first 2 months and a long time to reach the target UA values in blood serum (more than 4 months); s – 86 (29.3%) patients with severe correction of hyperuricemia (more than 6 months). The use of febuxostat makes it possible to achieve the target serum UA level faster and safer than allopurinol – after 4 months in 102 (82.3%) patients of the 1-st group compared with 61 (36.2%) patients of the 2nd group. The absolute values of the level of UA in plasma are not decisive in the choice of the initial dose of febuxostat. The criterion for the safe transfer of patients to maintenance doses of uricostatic drugs is the normalization of UA levels not only in blood serum, but also in urine. The use of febuxostat and allopurinol preparations requires an individual selection of therapeutic and maintenance doses, based on dynamic control of the level of UA in the blood serum and urine during treatment for a long period of time. A significant increase in the level of daily diuresis while taking both uricostatic drugs may indicate an improvement in renal function and also the possibility of restoring the functional state of the tubular apparatus against the background of an adequate correction of hyperuricemia, the possibility of reverse changes caused by urate nephropathy is more pronounced while taking febuxostat. Conclusion. Febuxostat is a modern powerful uricostatic drug with a selective mechanism of action and better efficacy (93.5% in the 1st group compared to 78.1% of the patients in the 2nd group), as well as tolerance than allopurinol (side effects in 9, 6% of patients). The inclusion of febuxostat in the complex of measures for prophylactic and metaphylaxis of urolithiasis for faster and safer correction of hyperuricemia will make it possible to increase their effectiveness
Дод.точки доступу:
Черненко, В. В.
Савчук, В. Й.
Желтовська, Н. І.
Черненко, Д. В.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Is renoprotection real for patients with hyperuricemia? [Текст] = Чи реальна ренопротекція для пацієнтів із гіперурикемією? / L. V. Khimion [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 25-30. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Фебуксостат--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология, этиология)
ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The new infectious disease COVID-19 was first registered in late 2019 in Wuhan (China) and has since spread significantly around the world. It is known that 2020 was a year of quarantine measures in most countries around the world, where quarantine was set in attempt to stop or slow the spread of the disease until the vaccine is developed
The vaccination campaign began in late 2020 in a number of developed countries. To date, several coronavirus vaccines have been registered in Ukraine: Pfizer / BioNTech, Moderna, CoronaVac / Sinovac Biotech and Oxford-AstraZeneca. However, the pace of vaccination in the country is slowing down due to the low readiness of certain segments of the population for vaccination. The objective: to analyze the changes at family doctors and nurses attitude who had the moderate or low readiness for COVID-19 vaccination before and after the interactive training; development of interactive training using practical and theoretical techniques to increase motivation for vaccination. Materials and methods. The study was conducted with the participation of 541 nurses (doctors and nurses) of different gander, aged from 19 to 67 years, employees from urban and rural clinics, who participated in interactive training about COVID-19 vaccinatoin. At the time of the training, 265 health workers had been vaccinated. The trainings were scheduled for 6 months (March-September 2021). Results. A comparison of the ratio of readiness to be vaccinated before and after training was calculated. Statistical analysis showed the link between the profession (doctor or nurse) and the level of readiness for training. The number of health workers who were completely unready to be vaccinated decreased from 9% before training to 1% – after it; the number of those who assessed themselves as unready – decreased from 14% to 5%. The number of people who hesitated – decreased from 57% to 23%. At the same time, the number of those who were ready to be vaccinated increased from 19% to 55%, and those who were absolutely ready - from 1% to 16%. Conclusions. Interactive trainings or special course in education curriculum with evidence of vaccination efficacy should be used to ensure readiness for immunoprophylaxis among patients and health professionals. Vaccination remains the most effective strategy for preventing serious illness and death from COVID-19 infection
Кількість пацієнтів із прогресуючою хронічною хворобою нирок (ХХН) зростає щорічно в усьому світі. Одним із факторів ризику розвитку прогресування ХХН є підвищений рівень сечової кислоти (СК). Можливо, що досягнення контролю над гіперурикемією за допомогою препаратів уратзнижуючої дії може уповільнити прогресування втрати швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ)
Мета дослідження: визначення ефективності і безпеки застосування фебуксостату та алопуринолу у пацієнтів із ХХН і гіперурикемією для зниження рівня СК та аналіз впливу такого лікування на ШКФ. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 45 пацієнтів із ХХН (стадії 3б-5) без наявних інших важких/декомпенсованих захворювань та протипоказань до застування алопуринолу/фебуксостату. Усі пацієнти після повного клінічного і лабораторного обстеження були розподілені у групи. До І групи увійшли 28 пацієнтів віком 61,3±3,2 року (ХХН 3б стадії – 12 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на лікуванні гемодіалізом – 6 пацієнтів), які одержували фебуксостат. До ІІ групи включено 24 пацієнти віком 60,7±4,1 року (ХХН 3б стадії – 9 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на гемодіалізі – 5 пацієнтів), яким було призначено алопуринол. Результати. Досягнення цільового рівня СК істотно частіше відбувалось у І групі: після 1 міс лікування у 45,5% пацієнтів (у ІІ групі – у 15,9%; р0,001); після 3 міс – у 67,5% (у ІІ групі – у 21,2%; р0,01); після 6 міс – у 90% пацієнтів І групи і у 37,1% пацієнтів ІІ групи (р0,01). Досягнення стабільного рівня СК 300 мкмоль/л супроводжувалось істотними позитивними змінами ШКФ у пацієнтів І групи. Водночас у 31,8% пацієнтів ІІ групи фіксували поступове зниження ШКФ. Висновки. У пацієнтів з додіалізними стадіями ХХН фебуксостат продемонстрував ренопротективні властивості. Використання фебуксостату у пацієнтів із ХХН 3б-4 стадії та пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, є безпечним та більш ефективним для досягнення цільових рівнів СК, ніж використання алопуринолу
Дод.точки доступу:
Khimion, L. V.
Burianov, O. A.
Nayshtetik, I. M.
Rotova, S. О.
Smiyan, S. I.
Danyliuk, S. V.
Kicha, N. V.
Sytiuk, T. O.
Lebedeva, T. O.
Trophanchuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)