Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Біштаві, Обада$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Результати ендопротезування суглобів при хондросаркомі кістки [Текст] / В. В. Проценко [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОНДРОСАРКОМА -- CHONDROSARCOMA (хирургия)
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: У статті повідомляється про результати ендопротезування суглобів при хондросаркомі кістки. У результаті проведеного ендопротезування суглобів у 28 хворих ортопедичні ускладнення спостерігалися у 2 (7,1 %) пацієнтів та рецидиви пухлини у 2 (7,1 %) пацієнтів. Інфекційні ускладнення спостерігалися в 1 хворого, виконано видалення ендопротеза, встановлено цементний спейсер, через 6 місяців виконано реедопротезування кульшового суглоба. Асептична нестабільність ніжки ендопротеза спостерігалася в 1 пацієнта після ендопротезування колінного суглоба, виконано реендопротезування суглоба. При рецидиві хондросаркоми, який виявлено у 2 хворих в строки від 18 до 53 місяців, 1 пацієнту виконано ампутацію нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна, 1 пацієнту виконано ампутацію нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна, у 3 хворих при дедиференційованій та мезенхімальній хондросаркомі з метастазами в легені проводились курси поліхіміотерапії з наступною метастазектомією. Функціональний результат кінцівки залежно від локалізації пухлини (за шкалою MSTS) після ендопротезування становив від 68,4 до 89,2 %. Якість життя хворих за опитувальником EORTC QLQ-30 підвищилась з 40–50 балів до ендопротезування і становила в середньому 85–90 балів після ендопротезування. Загальна трирічна виживаність пацієнтів при хондросаркомі — 95,3 ± 1,7 %, п’ятирічна — 89,7 ± 2,1 %. При мезенхімальній і дедиференційованій хондросаркомі трирічна виживаність становила 0 %
Дод.точки доступу:
Проценко, В. В.
Бур’янов, О. А.
Біштаві, Обада
Солоніцин, Є. О.
Літун, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ендопротезування суглобів і кісток при метастатичних пухлинах [Текст] / В. В. Проценко [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
Анотація: У статті наводяться результати ендопротезування суглобів і кісток у 19 пацієнтів з метастатичними пухлинами кістки. У результаті ендопротезування суглобів і кісток при метастатичних пухлинах кісток ускладнення спостерігалися у 4 (21,1 %) пацієнтів і рецидиви пухлини — у 2 (10,5 %) хворих. У передопераційному періоді 19 пацієнтам було проведено курс дистанційної променевої терапії до сумарної осередкової дози 40 Грей при разовій осередковій дозі 2–2,5 Грей. Також усі хворі отримували курси передопераційної поліхіміотерапії згідно з першоджерелом пухлини, а при гормонозалежних пухлинах — гормонотерапію. Залежно від конкретних анатомо-функціональних змін застосовувалися спеціальні конструкції імплантів, інструментарія та методичні прийоми, що доповнювали стандартну техніку операцій. При ендопротезуванні кісток і суглобів дотримувалися основних принципів онкохірургії — футлярності та абластичності, видалення одним блоком зони біопсії. При ендопротезуванні використовували цементний тип фіксації ендопротеза. Для адекватного формування м’язового футляра ендопротеза проводили пластичний етап операції, що дозволяв адекватно вкрити встановлений ендопротез і тим самим зменшити ризик розвитку інфекційних ускладнень. Як пластичний матеріал застосовували як переміщені, так і вільні васкуляризовані шкірно-м’язові клапті на мікросудинних анастомозах. З метою обмеження контакту металевої частини ендопротеза з прилеглими тканинами та з метою реконструкції сухожильно-зв’язкового апарату застосовували трубку з поліетилентетрафталату, до неї підшивалися резеційовані м’язи та сухожилля, що дозволяло більш повно відновити функцію суглоба. Функція кінцівки за шкалою MSTS після ендопротезування суглобів становила від 70 до 92 %, також підвищилася якість життя хворих до 70–75 балів
Дод.точки доступу:
Проценко, В. В.
Бур’янов, О. А.
Біштаві, Обада
Солоніцин, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ТУ3/2022/23/4
Журнал

Травма [Текст]
2022р. Т. 23 № 4

Зміст:
Хвисюк, О. М. Експериментальне дослідження зміни міцності стегнових кісток щурів після заповнення кісткових дефектів біодеградуючим матеріалом на основі полілактиду та трикальційфосфату / О. М. Хвисюк [та ін.]. - С.4-8
Інші автори: Гонтар Н. М., Пастух В. В., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д., Нікольченко О. А.
Камінська, М. О. Параметри міцності лавсанової лігатури для реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки / М. О. Камінська [та ін.]. - С.9-16
Інші автори: Дігтяр В. А., Карпінський М. Ю., Шульга Д. І.
Лазарев, І. А. Рентгенденситометричні показники щільності кісткової тканини головки плечової кістки у хворих із контрактурою плечового суглоба та розривом сухожилка надостьового м’яза / І. А. Лазарев, С. В. Богдан, Л. М. Юрійчук. - С.17-23
Біштаві, Обада. Аналіз та строки виникнення ускладнень після операцій ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток / Обада Біштаві, В. В. Проценко, Є. О. Солоніцин. - С.24-32
Рушай, А. К. Експериментальне обґрунтування оптимальних конструкційних властивостей кільцевих спице-стрижневих фіксаторів / А. К. Рушай [та ін.]. - С.33-37
Інші автори: Байда М. В., Мартинчук О. О., Мусієнко О. С., Фам Д. К.
Бурсук, Ю. Є. Діагностика й лікування пошкоджень хондролабрального комплексу кульшового суглоба в дорослих (огляд літератури) / Ю. Є. Бурсук. - С.38-46
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Біштаві, Обада.
Аналіз та строки виникнення ускладнень після операцій ендопротезування колінного суглоба у хворих на пухлини кісток [Текст] / Обада Біштаві, В. В. Проценко, Є. О. Солоніцин // Травма. - 2022. - Том 23, N 4. - С. 24-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: У статті проводиться аналіз та наводяться строки виникнення ускладнень після операцій ендопротезування колінного суглоба в 72 хворих на пухлини кісток. У результаті ендопротезування колінного суглоба післяопераційні ускладнення виявлені в 33 (45,8 %) пацієнтів. Інфекційні ускладнення спостерігалися в 13 (18,0 %) хворих, із них у 7 — у ранньому післяопераційному періоді та в 6 — у пізньому. Асептичне розхитування ніжки ендопротеза спостерігалося у 12 (16,7 %) хворих у пізньому післяопераційному періоді. Перелом кістки в місці імплантації ніжки ендопротеза відмічався у 5 (6,9 %) хворих у пізньому післяопераційному періоді. Руйнування конструкції ендопротеза спостерігалося в 3 (4,2 %) хворих у пізньому післяопераційному періоді. У статті описані причини ускладнень та методики їх корекції. Інфекційні ускладнення, як правило, обумовлені асептикою та антисептикою під час хірургічного втручання. У разі інфекційних ускладнень застосовано реендопротезування суглоба. Асептичне розхитування ніжки ендопротеза пояснюється технічними похибками при ендопротезуванні, біомеханічним навантаженням на кістку та кістковий цемент, що призводить до мікротріщин у кістковому цементі, зціплення кісткового цементу з кісткою зменшується, і як наслідок — відбувається розхитування ніжки ендопротеза. У разі асептичного розхитування ніжки ендопротеза застосовано реендопротезування суглоба. Переломи кістки в місці імплантації ніжки ендопротеза можна пояснити неадекватним навантаженням на кістку та остеопорозом кістки, що розвинувся за наявності кісткового цементу. У разі перелому кістки застосовано металоостеосинтез накістковими пластинами та проволочними серкляжами. Руйнування конструкції ендопротеза пояснюється технічними помилками при його виготовленні та дефектами конструкції ендопротеза. У даних випадках застосовано реендопротезування з частковою або повною заміною конструкції ендопротеза
The article deals with the analysis and the timeframe of appearance of complications after knee joint replacement in 72 patients with bone tumors. Postoperative complications were found in 33 (45.8 %) cases. Infectious complications were observed in 13 (18.0 %) patients, in 7 of them — in the early postoperative period, and in 6 — in the late postoperative period. Aseptic loosening of stem was observed in 12 (16.7 %) patients in the late postoperative period. A bone fracture in the place of stem implantation occurred in 5 (6.9 %) cases in the late postoperative period. Destruction of the endoprosthesis structure was observed in 3 (4.2 %) patients in the late postoperative period. The article describes the causes of complications, and the methods of their correction. Infectious complications usually are due to aseptics and antiseptics during surgery. In cases of infectious complications, re-replacement of the joint is used. Aseptic loosening of stem is explained by technical errors during surgery, biomechanical stress on the bone and bone cement, which leads to microcracks in the bone cement, the adhesion of bone cement to the bone decreases and, as a result, loosening of stem occurs. In cases of aseptic loosening of stem, re-replacement of the joint is used. Bone fractures at the site of implantation of the endoprosthesis stem can be attributed to inadequate stress on the bone, and osteoporosis that developed in the presence of bone cement. In cases of bone fracture, internal fixation with plates and cerclage wires was applied. Destruction of the endoprosthesis structure is explained by technical errors during its manufacture and defects in the design of the endoprosthesis. In these cases, reoperation with partial or complete replacement of the endoprosthesis structure was used
Дод.точки доступу:
Проценко, В. В.
Солоніцин, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)