Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=диссомния<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Вейн, А. М.
Принципы современной фармакотерапии инсомнии [Текст] / А. М. Вейн, Я. И. Левин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1998. - Т. 98, № 5. - С. 39-42

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагностика, классификация, терапия)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
ИНСОМНИЯ
Дод.точки доступу:
Левин, Я. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние парлодела на показатели цикла сон-бодрствование у крыс с экспериментальным МФТП-индуцированным депрессивным синдромом [Текст] / Т. Е. Иорданская [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1999. - Т.127.-№ 4. - С. 380-383

Рубрики: Парлодел--тер прим--фарм

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (кровь, метаболизм, физиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагноз, лекарственная терапия, метаболизм)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагноз, лекарственная терапия, метаболизм)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Иорданская, Т. Е.
Крупина, Н. А.
Крыжановский, Г. Н.
Орлова, И. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Диссомнические расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии. [Текст] / И. А. Челышева [и др.] // Неврологический журнал. - 2004. - Т. 9, № 1. - С. 26-31

Рубрики: Энцефалопатия--патолог

   Диссомния

Дод.точки доступу:
Челышева, И. А.
Краснощекова, Л. И.
Кабанова, М. А.
Фаткулов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Использование препарата соннат-кмп при диссомниях невротического и сосудистого генеза у лиц зрелого и пожилого возраста [Текст] / Б. Михайлов, И. Сарвир, В. Федосеев // Ліки України. - 2003. - № 2. - С. 39-40

Рубрики: Диссомния--лек тер

   Соннат-КМП

Дод.точки доступу:
Михайлов, Б.
Сарвир, И.
Федосеев, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Фірсова, О. Д.
    Ефективна фармакотерапія безсоння [Текст] / О. Д. Фірсова // Нова медицина : Всеукр. мед. журн. для лікарів та мед. громадськості. - 2006. - № 4/5. - С. 68-70.

Рубрики: Диссомния--класс--престарелые

   Лекарственная терапия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ветшева, М. С.
    Современные возможности терапии ситуационных нарушений сна [Текст] / М. С. Ветшева // Вестник интенсивной терапии. - 2007. - № 1. - С. 7-11

Рубрики: Сон--физиол

   Стресс психологический

   Бензодиазепины

Кл.слова (ненормовані):
диссомния -- инсомния
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Особенности течения болевого и диссомнического синдромов у больных с функциональной диспепсией [Текст] / И. В. Романенко, Л. А. Покрышка, Е. В. Кулишова // Український медичний альманах. - 2009. - Том 12, № 4(додаток). - С. 83-84. - Библиогр.: с.84-84

Рубрики: Диспепсия--диагн

   Болевые синдромы местные--диагн

   Диссомния--диагн

Дод.точки доступу:
Романенко, И. В.
Покрышка, Л. А.
Кулишова, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Левин, Я. И.
    Применение донормила в терапии инсомнии / Я. И. Левин, К. Н. Стрыгин // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2009. - Т. 11, № 5. - С. 14-17

Рубрики: Сна расстройства--лек тер

   Диссомния--лек тер

   Донормил--тер прим

Дод.точки доступу:
Стрыгин, К. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Полуэктов, М. Г.
    Инсомния: теория и практические аспекты [Текст] / М. Г. Полуэктов // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2009. - Т. 11, № 6. - С. 18-23

Рубрики: Диссомния

   Сна расстройства

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Стрыгин, К. Н.
    Сон и стресс [Текст] / К. Н. Стрыгин // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. - 2011. - Т. 97, № 4. - С. 422-432

Рубрики: Сон--физиол

   Стресс--патофизиол--психол

   Диссомния--психол--реабил--этиол

   Бодрствование--физиол

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Патогенетическая роль мелатонина при нарушениях сна у женщин климактерического периода [Текст] / Л. И. Колесникова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 156, № 7. - С. 117-119. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Колесникова, Л. И.
Мадаева, И. М.
Семёнова, Н. В.
Сутурина, Л. В.
Бердина, О. Н.
Шолохов, Л. Ф.
Солодова, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ковальзон, В. М.
Роль гистаминергической системы головного мозга в регуляции цикла бодрствование–сон [Текст] / В. М. Ковальзон // Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 6. - С. 13-23

MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ ГИСТАМИНА -- RECEPTORS, HISTAMINE (ультраструктура, физиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагноз, метаболизм, патофизиология)
СНА РАССТРОЙСТВА, ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- SLEEP DISORDERS, CIRCADIAN RHYTHM (метаболизм)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (метаболизм, физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Федорова, Н. В.
Депрессия при болезни Паркинсона. Эффективность нового антидепрессанта Вальдоксана (агомелатина) в коррекции аффективных и диссомнических расстройств [Текст] = Depression in Parkinson’s disease. Efficacy of the new antidepressant drug Valdoxan (agomelatine) in correction of affective and dissomnic disorders / Н. В. Федорова, Т. К. Кулуа, Н. Н. Губарева // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 9-14. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Вальдоксан (агомелатин )--тер прим

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
MeSH-не головна:
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Кулуа, Т. К.
Губарева, Н. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ранние стадии болезни Паркинсона: сравнительная характеристика цикла бодрствование–сон у пациентов и у модельных животных [Текст] / В. М. Ковальзон [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 6. - С. 114-118. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (патофизиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, иммунология, классификация, этиология)
Дод.точки доступу:
Ковальзон, В. М.
Угрюмов, М. В.
Пронина, Т. С.
Дорохов, В. Б.
Манолов, А. И.
Долгих, В. В.
Украинцева, Ю. В.
Моисеенко, Л. С.
Полуэктов, М. Г.
Калинкин, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Табеева, Г. Р.
Нарушения сна у пациентов с когнитивными расстройствами: клиническая феменология и терапевтические стратегии / Г. Р. Табеева, Е. М. Евдокимова, А. Э. Шагбазян. - Электрон. журн. // Нервные болезни. - 2017. - № 2. - С. 21-29. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Циркадин

MeSH-головна:
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (осложнения, патофизиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (классификация, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Анотація: У пожилых лиц, страдающих когнитивными нарушениями, характерными являются сопутствующие расстройства сна, которые оказывают существенное влияние на клинические проявления основного заболевания, а также способствуют ощутимому снижению функциональной активности пациентов. Длительно персистирующие расстройства сна, особенно протекающие не только в форме инсомнии, но и с одновременным наличием других расстройств цикла сна и бодрствования, могут приводить к тяжелым последствиям, усугублять в целом неблагоприятные исходы заболевания. В статье обсуждаются основные типы нарушений сна у пациентов с разными формами деменций, а также возможное влияние современных гипнотиков на когнитивные функции и эффекты антидементных препаратов на состояние бодрствования и сна. Стратегии ведения таких пациентов должны непременно учитывать эти закономерности
Дод.точки доступу:
Евдокимова, Е. М.
Шагбазян, А. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Мисула, Ю. І.
Особливості диссомній при первинному епізоді біполярного афективного розладу [Текст] = Features of dyssomnyas in primary episode of bipolar affective disorder / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 393-396. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагностика, патофизиология, этиология)
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (патофизиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Анотація: Біполярний афективний розлад є однією з найбільш актуальних проблем сучасної психіатрії. Мета дослідження — вивчити особливості диссомній у хворих з первинним епізодом БАР з урахуванням статі та клінічного варіанту дебюту захворювання. Клінічно обстежено 65 чоловіків та 88 жінок з первинним епізодом біполярного афективного розладу протягом 2011–2016 років. Серед обстежених осіб нами було виділено по три групи залежно від клінічного варіанту перебігу ПЕ БАР: з переважанням депресивної симптоматики, з переважанням маніакальної або гіпоманіакальної симптоматики та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз. Статистичну обробку даних проводили за допомогою точного критерія Фішера. Встановлено, що диссомнії наявні у 98,3% всіх хворих, у 97,7% чоловіків і у 98,7% жінок при депресивному варіанті первинного епізоду БАР, відповідно у 30,4%, 26,7% і 37,5% хворих при маніакальному варіанті і у 100,0% хворих при змішаному варіанті. Структура порушень сну суттєво різниться в залежності від варіанту первинного епізоду: при депресивному переважають часті нічні і ранні пробудження (100,0%), порушення засинання (75,6%, 70,5% і 78,7%), нестійкий сон (47,9%, 59,1% і 41,3%, р0,05), кошмарні сновидіння (12,6%, 13,6% і 12,0%); при маніакальному — нестійкий сон (73,9%, 73,3% і 75,0%), порушення засинання (17,4%, 13,3% і 25,0%) і часті нічні пробудження (13,0%, 13,3% і 12,%), при змішаному варіанті — порушення засинання (72,7%, 66,7% і 80,0%), нестійкий сон (72,7%, 83,3% і 60,0%), часті нічні пробудження (54,5%, 66,7% і 40,0%), ранні пробудження (36,4%, 50,0% і 20,0%) і кошмарні сновидіння (27,3%, 16,7% і 40,0%). Таким чином, первинний епізод біполярного афективного розладу супроводжується широким спектром диссомній, провідне місце серед яких займають порушення глибини і стійкості сну. Прояви диссомній різняться в залежності від клінічного варіанту первинного епізоду БАР: при депресивному варіанті переважають часті нічні пробудження, ранні пробудження і порушення засинання, при маніакальному — нестійкий сон, а при змішаному — порушення засинання і нестійкий сон. Поширеність диссомній є найбільшою при змішаному, а найменшою — при маніакальному варіанті. У чоловіків при депресивному варіанті частіше спостерігався нестійкий сон, решта порушень сну у чоловіків та жінок значуще не відрізняються
Bipolar affective disorder (BAD) is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim of the study is to investigate dyssomnia in patients with primary episode of BAD, taking into account, the sex and clinical features of the diseases debut. We have clinically examined 65 men and 88 women diagnosed with bipolar affective disorder in the period 2015–2019. It was found that dyssomnia is present in 98.3% of all patients, in 97.7% of men and in 98.7% of women with depressive variant of the primary episode of BAD, accordingly in 30.4%, 26.7% and 37.5% of patients with manic variant and at 100,0% of patients with mixed variant. The structure of sleep disorders varies significantly depending on the variant of the primary episode: with depressive, prevail night and early awakenings (100.0%), sleep disturbance (75.6%, 70.5%, and 78.7%), unstable sleep (47.9%, 59.1% and 41.3%, p0.05), nightmares (12.6%, 13.6% and 12.0%); at manic — unstable sleep (73.9%, 73.3% and 75.0%), sleep disturbance (17.4%, 13.3% and 25.0%) and frequent night awakenings (13.0%, 13.3% and 12.0%), in the mixed variant — falling asleep (72.7%, 66.7% and 80.0%), unstable sleep (72.7%, 83.3% and 60.0%), frequent night awakenings (54.5%, 66.7%, and 40.0%), early awakening (36.4%, 50.0%, and 20.0%) and nightmares (27.3%, 16.7% and 40.0%). Thus, the primary episode of bipolar affective disorder is accompanied by a wide range of dyssomnias, among which the leading are disorders of depth and stability of sleep. Manifestations of dyssomnia vary depending on the clinical type of the primary episode of BAD: with the depressive variant, prevail night awakenings, early awakenings and sleep disturbances, with unstable sleep, and with mixed sleep disturbance and unstable sleep. Dyssomnia prevalence is highest for mixed and lowest for manic variants. In depressive men, unstable sleep was more common, and the other disorders of sleep in men and women were not significantly different
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Вплив електромагнітного випромінювання надвисокої частоти на когнітивні функції та сон у хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / А. А. Воронко [та ін.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 125-128. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (классификация, физиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, терапия, этиология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НДЧ ЕМВ) як додаткового чинника ризику розвитку когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з АГ віком 28–44 роки (середній вік – 30±5 року), які працювали в умовах надмірного ЕМВ НДЧ протягом 4–22 років (у середньому – 15,0±5,9 року), та 46 хворих на АГ відповідного віку та форми захворювання (группа контролю), які не перебували під впливом ЕМВ НВЧ. Когнітивні функції (КФ) визначали за допомогою нейропсихологічних тестів: тест Елліса (графомоторна функція), прямий та зворотний повтор цифрових рядів (сукцесивні функції), параметри когнітивних функції за шкалою Mini-Mental State Examination. Результати. У хворих на АГ виявлено зниження моторних, сукцесивних та графомоторних функцій до рівня легких та середніх порушень. У пацієнтів І групи виявили порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE, їхня інтенсивність булла легкого ступеня, але в середньому достовірно більш виражено порівняно з пацієнтами ІІІ групи (22,05±3,3 проти 26,2±2,2; р0,001) при нормальних значеннях 28–30. Аналізуючи результати обстеження у чоловіків ІІ групи, виявлено достовірні зміни з боку ЦНС (моторні функції становили 8,2±0,4 бала проти 9,2±0,9 бала у здорових чоловіків (р0,05); сукцесивні функції – 8,6±0,5 проти 9,6±0,4 відповідно (р0,05); графомоторні функції – 13,4±1,5 проти 17±1,6 відповідно (р0,05). Рівень реактивної тривожності у хворих, які працюють в умовах надмірного ЕМВ НВЧ, був достовірно вищим (41,9±2 бала проти 35,6 бала; р0,05), ніж у здорових чоловіків та пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів І групи сон менше 6 годин фіксували у 92% пацієнтів (у тому числі менше 5 годин – у 38%); від 6 до 7 годин – у 8% хворих. У пацієнтів ІІІ групи тривалість сну від 6 до 7 годин зазначали 86%, 8 та більше годин – 14% обстежених пацієнтів. Під час аналізу якості сну (тривалість, нічні пробудження, швидкість засинання, відчуття бадьористі вранці після пробудження, наявність сновидінь) були отримані наступні результати: порушення сну серед пацієнтів І групи відзначали у 80%, тоді як у хворих ІІІ групи – лише у 35% (р0,05). При зіставленні отриманих результатів в обстежених чоловіків ІІ групи виявлено зменшення тривалості сну та частіші випадки порушення сну порівняно зі здоровими чоловіками та хворими ІІІ групи. Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових чоловіків, які тривалий час знаходяться під впливом надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НВМ ЕМВ), виявлено ураження нервової системи у формі порушення когнітивних функцій з розвитком судинної деменції легкого ступеня. Доведено залежність між часом роботи під впливом ЕМВ та виявленими порушеннями
Дод.точки доступу:
Воронко, А. А.
Потаскалова, В. С.
Ткачов, А. В.
Селюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Прощенко, О. М.
Параметри якості життя і метаболічні порушення у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки [Текст] / О. М. Прощенко, Б. М. Венцківський, І. Б. Венцківська // Сімейна медицина. - 2020. - № 5/6. - С. 89-94. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (методы, реабилитация)
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия, микробиология)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (классификация, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, реабилитация)
Анотація: На сьогодні все частіше з’являються повідомлення про збільшення частки хворих на міому матки (до 45 %), в яких гістеректомія (ГЕ) залишається єдиним радикальним методом оздоровлення. За останні десятиліття погляди на дану операцію суттєво змінилися. ГЕ та її вплив на соматичний та психологічний статус, зміни психогенного характеру та вегето-невротичні прояви, пов’язані з післяопераційною гострою циркуляторною ішемією яєчникової тканини, стали предметом наукового обміну багатьох дискусійних панелей
Дод.точки доступу:
Венцківський, Б. М.
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Голяновський, О. В.
Розлади сну та ефективність різних методів терапії безсоння у вагітних (Огляд літератури) [Текст] = Sleep disorders and effectiveness of various methods of insomnia therapy in pregnant women (Literature review) / О. В. Голяновський, С. В. Фролов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 79-84. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции)
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
Анотація: Порушення сну (дисомнії) під час вагітності мають високу поширеність і можуть бути пов’язані з негативними пери- та постнатальними наслідками. Однак ці стани часто недостатньо ефективно діагностують і лікують. У даному огляді виконано систематичне оцінювання ефективності різних методів терапії для покращення якості сну та за наявності безсоння під час вагітності. Проведено систематичний пошук по базах даних Pubmed, PsycINFO та Medline без обмеження терміну публікації до 3 листопада 2022 року. Відповідні дослідження включали вагітних будь-якого віку та терміну гестації; у них використовували схеми клінічного втручання, спрямовані на покращення якості сну; повідомляли дані до і після лікування для одного або кількох результатів, пов’язаних зі сном. Було відібрано 16 досліджень з загальною кількістю 988 вагітних. За результатами досліджень визначено ефективність різних видів втручань: когнітивно-поведінкової терапії при порушеннях сну, фармакотерапії, акупунктури, йоги, релаксації і фітотерапії. Останні публікації засвідчили, що порушення сну мають зв’язок з несприятливими наслідками вагітності, включаючи затримку росту плода, передчасні пологи, слабкість пологової діяльності та високу частоту розродження шляхом кесарева розтину. Існує вкрай висока актуальність і необхідність проведення високоякісних рандомізованих контрольованих досліджень щодо розладів сну під час вагітності та впровадження ефективних програм стандартної акушерської допомоги. Є необхідність у покращенні психологічної допомоги та догляду за здоров’ям сну під час вагітності для підтримки позитивного перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. Майбутні клінічні дослідження мають бути рандомізованими та залучати достатню кількість жінок для статистичної ефективності, у тому числі перевірки ефективності когнітивно-поведінкової терапії безсоння для попередження ускладнень перебігу вагітності/пологів та соматичних захворювань у довгостроковій перспективі
Sleep disorders (dyssomnia) during pregnancy are of high prevalence and may be associated with negative peri- and postnatal outcomes. However, these conditions are often not effectively diagnosed and treated. In this review a systematic evaluation of the effectiveness of different methods of therapy to improve the quality of sleep and in the presence of insomnia during pregnancy was conducted. Systematic search in PubMed, Psycinfo and Medline databases was conducted without limiting the publication date till November 3, 2022. The relevant studies included pregnant women of any age and gestation; they included the clinical intervention schemes aimed at improving sleep quality; the data before and after treatment for one or more sleep-related results were reported. 16 studies were selected with a total of 988 pregnant women. According to the results of researches the effectiveness of different types of interventions was established: cognitive-behavioral therapy for sleep disorders, pharmacotherapy, acupuncture, yoga, relaxation and phytotherapy. The recent publications have determined that sleep disorders have a connection with the adverse pregnancy outcomes, including fetal growth restriction, premature births, weakness of uterine labor activity and high delivery frequency of caesarean section. There is an extremely high relevance and need for high-quality randomized controlled studies about sleep disorders during pregnancy and implementation of effective standard obstetric care programs. There is a necessity to improve psychological care and sleep care during pregnancy to maintain a positive pregnancy course, childbirth and postpartum period. Future clinical studies should be randomized and include a sufficient number of women for statistical efficacy, including checking the effectiveness of cognitive-behavioral insomnia therapy to prevent pregnancy/childbirth complications and somatic diseases in the long-term period
Дод.точки доступу:
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)