Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>GEO=Житомирская область<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6
1.


    Дідик, І. В.
    Дослідження якості життя чоловіків Житомирської області з діагнозом злоякісного новоутворення передміхурової залози [Текст] / І. В. Дідик // Сімейна медицина. - 2016. - № 4. - С. 150-152. - Бібліогр.: с. 152


Рубрики:
MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFEЖитомирская область
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Килимник, Т. М.
    Захворюваність дітей першого року життя у Житомирській області у післячорнобильський період [Текст] / Т. М. Килимник, С. О. Русак, О. П. Чабан // Современная педиатрия. - 2018. - N 3. - С. 18-26. - Бібліогр.: с. 26


Рубрики:
MeSH-головна:
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
РАДИОАКТИВНЫЕ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- RADIOACTIVE POLLUTANTS
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENTЖитомирская область
Дод.точки доступу:
Русак, С. О.
Чабан, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Аналіз стану надання хірургічної допомоги в Житомирській області за період 2008-2017 pp. [Текст] = Analysis of the provision of surgical care in Zhytomyr oblast for the period 2008-2017 / М. П. Суслик [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 724-729. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование, статистика, тенденции)
СМЕРТНОСТЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- HOSPITAL MORTALITY (тенденции)
КАДРОВ ПОДБОР -- PERSONNEL SELECTION (организация и управление, тенденции)
БОЛЬНИЦЫ, СРЕДНЯЯ ЗАНЯТОСТЬ КОЕК -- BED OCCUPANCY (использование, статистика, тенденции)Житомирская область
Анотація: Щорічно понад 20% хворих, які лікуються в стаціонарах Житомирської області, оперуються. Метою дослідження було простежити стан організації хірургічної служби Житомирської області за період з 2008 по 2017 роки (включно) для виявлення проблем та шляхів їх вирішення. У статті проведено аналіз кадрового потенціалу, роботи ліжок хірургічного профілю та показників хірургічної планової та ургентної допомоги населенню Житомирської області за вказаний період з використанням аналітичного, аналітико-синтетичного та статистичного методів з розрахунками коефіцієнту кореляції. Встановлено позитивну динаміку: збільшилось середнє число днів зайнятості ліжка, скоротився середній термін перебування хворого на ліжку, збільшився обіг ліжка, збільшилась частота оперативних втручань та знизилась післяопераційна летальність. У той же час існує проблема кадрового забезпечення; необхідна системна робота над покращанням показників, пов’язаних з пізньою госпіталізацію хворих
Annually more than 20% of patients who undergo treatment in hospitals of Zhytomyr region are operated. The purpose of the study was to trace the state of the organization of the surgical service of Zhytomyr region for the period from 2008 to 2017 (inclusive) to identify problems and ways to solve them. The article analyzes human potential, works of surgical beds and indicators of planned and urgent surgical care for the population of Zhytomyr region for the indicated period using analytical, analytical-synthetic and statistical methods with calculation of correlation coefficient. Positive dynamics was revealed: the average number of days of bed occupation increased, the average length of stay of the patient in the bed decreased, the bed turnover increased, the frequency of surgical interventions increased and postoperative lethality decreased. At the same time there is a problem of staffing; systematic work is needed to improve the indicators associated with late hospitalization of patients
Дод.точки доступу:
Суслик, М. П.
Зарицький, О. О.
Зарицький, О. М.
Огійчук, І. В.
Возна, Л. А.
Дищик, Л. О.
Біркос, Л. І.
Кошман, В. П.
Ситяшенко, Г. А.
Тарнавська, Л. П.
Кравчук, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Назарчук, Г. Г.
    Ретроспективний аналіз етіологічної структури гнійно-запальних захворювань переднього відрізка ока [Текст] = Retrospective analysis of the etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye / Г. Г. Назарчук, Ю. Й. Салдан, О. А. Назарчук // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Дексапол--тер прим

MeSH-головна:
ГЛАЗА ПЕРЕДНИЙ СЕГМЕНТ -- ANTERIOR EYE SEGMENT (действие лекарственных препаратов, микробиология, патология, повреждения)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ГРАМПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-POSITIVE BACTERIA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (терапевтическое применение)
ГЛАЗНЫЕ КАПЛИ -- OPHTHALMIC SOLUTIONS (терапевтическое применение)
   Винницкая область
    Житомирская область

Анотація: Актуальність. Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5–40,2 %) серед захворювань очей. Мета: дослідити сучасну структуру збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока, їх чутливість до антибіотиків. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів бактеріологічних досліджень 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували і/або лікували у Вінницькій і Житомирській обласних клінічних лікарнях протягом 2013 року. Результати. Етіологічна структура гнійно-запальних процесів ока була представлена грампозитивними (89,7 %), а саме: S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %), Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), S.pneumoniae (1,7 %), C.hofmannii (1,7 %), і грамнегативними бактеріями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E.coli (3,4 %), E.gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. були малочутливими до пеніцилінів (50,0–78,1 %), цефалоспоринів (50,0–71,9 %), макролідів (50,0–58,3 %), мали варіабельну чутливість до ципрофлоксацину (66,7–78,1%); офлоксацину (75,0–87,5 %), моксифлоксацину (75,0–84,4 %), гентаміцину (66,7–90,6 %), тобраміцину (66,7–93,8 %). Грамнегативним бактеріям була притаманна низька антибіотикочутливість. Висновки. Грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока (89,7 %), мають варіабельну чутливість до антибіотиків. Грамнегативні збудники стійкі до більшості досліджуваних антибіотиків
Background. Eye inflammatory diseases lead in the structure of eye diseases (34.5–40.2 %). The purpose of the research was to study the etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids; microorganisms’ sensitivity to antibiotics. Materials and methods. The results of bacteriologic examinations of 43 patients with purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids were analyzed retrospectively. All the patients were observed in Vinnytsia or Zhytomyr Region Clinical Hospitals in 2013. Results. Etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids included Gram-positive (89.7 %), in particular S.epidermidis (55.2 %), S.aureus (20.8 %), S.viridans (5.2 %), Е.faecalis (3.4 %), S.haemolyticus (1.7 %), S.pneumoniae (1.7 %), C.hofmannii (1.7 %), and Gram-negative bacteria: Acinetobacter spp. (5.2 %), E.coli (3.4 %), E.gergoviae (1.7 %). Staphylococcus spp. sensitivity to penicillins (50.0–78.1 %), cephalosporins (50.0–71.9 %), macrolides (50.0–58.3 %) was low. It was variable to ciprofloxacin (66.7–78.1 %); ofloxacin (75.0–87.5 %), moxifloxacin (75.0–84.4 %), gentamycin (66.7–90.6 %), tobramycin (66.7–93.8 %). Gram-negative bacteria had low sensitivity to antibiotics. Conclusions. Gram-positive microorganisms are the main causative agents of inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids (89.7 %) and have variable sensitivity to antibiotics. Gram-negative bacteria have low sensitivity to the majority of antibiotics
Дод.точки доступу:
Салдан, Ю. Й.
Назарчук, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Перші результати квазіекспериментального дослідження щодо лікування резистентного до рифампіцину туберкульозу за допомогою скороченого повністю перорального режиму з використанням нових препаратів у Житомирській області, Україна [Текст] = Preliminary results of a quasi-experimental study of treatment of rifampin-resistant tuberculosis with an all-oral regimen containing new drugs in Zhytomyr oblast, Ukraine / Н. А. Литвиненко [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2020. - N 3. - С. 17-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
ФТОРХИНОЛОНЫ -- FLUOROQUINOLONES (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЛЮДЯХ -- HUMAN EXPERIMENTATION (статистика)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATIONЖитомирская область
Анотація: Мета роботи — вивчити попередню ефективність лікування серед хворих на рифампіцин-резистентний туберкульоз (РифТБ) у Житомирській області, котрим призначали повністю пероральний режим з використанням бедаквіліну (та деламаніду) тривалістю 9—12 міс.
Досягнуто порогу для продовження операційного дослідження; у 100 % ( 60,0 %) пацієнтів з позитивною культурою на вихідному рівні конверсія відбулася до 6-го місяця і у 19 % ( 25,0 %) були серйозні небажані явища
Objective — to study preliminary effectiveness among patients with RR-TB in Zhytomyr Oblast, who were prescribed treatment with an all-oral 9 to 12-month regimen containing bedaquiline (and delamanid)
The threshold for continuation of the operational research study has been met; 100 % ( 60 %) of patients with a positive baseline culture converted by six months, and 19 % ( 25 %) had severe adverse events.
Дод.точки доступу:
Литвиненко, Н. А.
Сіомак, О. В.
Дідик, В. С.
Кім, А.
Дука, М.
Чон-Ю
Ісаакідіс, П.
Дончук, Д.
Малакян, X.
Погребна, М. В.
Терлеєва, Я. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Substantiation of recommendations for safe aerial application of pesticides used by unmanned aierial vehicles (UAVs) [Text] = Обґрунтування рекомендацій щодо безпечного застосування пестицидів з повітря за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) / A. A. Borysenko [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - P284-287. - Bibliogr. at the end of the art.


Рубрики:
MeSH-головна:
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия, снабжение и распределение, токсичность)
УКРАИНА -- UKRAINE
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- AIR POLLUTANTS (анализ, токсичность)Вінницька область
    Житомирская область

    Київська область

Анотація: UAVs have many advantages over traditional aerial application methods, including greater accuracy, efficiency, availability, cost-effectiveness, and safety, as well as improved data collection and real-time monitoring. The absence of appropriate rules and regulations that would govern the use of agrodrones can jeopardize the health of people, animals and plants, and can also negatively affect environmental objects. The aim is to substantiate recommendations for the safe aerial application of pesticides using unmanned aerial vehicles (UAVs). Field research was conducted in the Vinnytsia, Kyiv, and Zhytomyr regions of Ukraine in 2019-2022 using the most common models of agricultural drones DJI Agras T16 and XAG XPlanet 2020. Statistical processing of the results was carried out using a package of licensed statistical programs IBM SPSS Statistics Base v.22, Jupyter Notebook 6.4.8 and Python 3.11. Based on studies we have conducted, we recommend maintaining the following protective zones for various objects: 500 m from settlements, animal husbandry complexes, work sites dedicated to the manual care and cultivation of agricultural crops, reservoirs and recreational areas; from fishing reservoirs, open sources of water supply, grazing places for domestic animals, objects of the nature reserve fund, areas for sowing crops that are used for food without heat treatment – 2 km; from the place of permanent residence of honey bees – 3 km. If there are apiaries near the location of aerial application, it is necessary to notify the beekeepers in advance 12 hours before the start of application, so that the beekeeper has time to take measures for the safety of the bees. The point of remote piloting of the UAV (ground control station of the drone and refueling of the sprayer tank) must be located at a distance of at least 25 m from the field border. Thus, we have developed recommendations that will simplify the use of agricultural drones, a promising technique for the agro-industrial complex, while minimizing risks for workers, the population, and the environment. The hygienic aspect of the use of UAVs needs further comprehensive and detailed study
БПЛА мають багато переваг перед традиційним авіаційним методом внесення пестицидів, зокрема більшу точність, біологічну та економічну ефективність, доступність і безпечність, а також покращений збір даних і моніторинг у реальному часі. Відсутність відповідних норм і правил, які б регулювали використання агродронів, може становити загрозу здоров’ю людей, тварин і рослин, а також негативно впливати на об’єкти довкілля. Мета – обґрунтувати рекомендації щодо безпечного внесення пестицидів з повітря за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Польові дослідження проводили у Вінницькій, Київській, Житомирській областях України у 2019-2022 роках з використанням найпоширеніших моделей сільськогосподарських дронів DJI Agras T16 та XAG XPlanet 2020. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою пакету ліцензованих статистичних програм IBM SPSS Statistics Base v.22, Jupyter Notebook 6.4.8 і Python 3.11. На основі досліджень, які ми провели, рекомендуємо такі захисні зони для різних об’єктів: 500 м від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку; від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду, площ під посіви сільськогосподарських культур, що йдуть у їжу без термічної обробки, – 2 км; від місця постійного перебування медоносних пасік – 3 км. За наявності пасік поблизу локації внесення пестицидів необхідно завчасно повідомити бджолярів за 12 годин до початку внесення, щоб бджоляр виконав певні дії для безпеки бджіл. Пункт дистанційного керування БПЛА (наземний пункт керування агродроном та заправкою бака його оприскувача) має бути розташований на відстані не менше 25 м від краю поля. Отже, розроблені нами рекомендації полегшать використання перспективних для агропромислового комплексу сільськогосподарських дронів, забезпечуючи мінімальні ризики для працівників, населення та навколишнього середовища. Використання БПЛА потребує подальшого комплексного та детального вивчення з погляду гігієни
Дод.точки доступу:
Borysenko, A. A.
Antonenko, A. M.
Omelchuk, S. T.
Bardov, V. G.
Aleksiichuk, V. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)