Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ГЛЮКВАМИН<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи з 1 по 5

Шебеко, С. К.
Вивчення специфічної дії Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії в експерименті [Текст] / С. К Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 1. - С. 25-30

Рубрики: Глюквамин

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES
ПОЧЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- RENAL AGENTS (фармакология)
АМИНОСАХАРА -- AMINO SUGARS (фармакология)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакология)
Анотація: Діабетична нефропатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН). На сьогоднішній день у медичній практиці відсутні ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії та ХХН. Мета роботи - експериментальне вивчення специфічної дії препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), канальцеву реабсорбцію, вміст загального білка, глюкози, креатиніну та сечовини у крові. Під впливом Глюкваміну станом на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнту нирок та збільшення відносного діурезу і показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також у тварин спостерігалось збільшення вмісту у крові загального білка та зменшення креатиніну і сечовини, що свідчить про покращення білкового та азотистого обмінів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету і типу Глюквамін чинить виражену нефропротекторну і гіпоазотемічну дію та є перспективним засобом лікування ХХН
Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.
Шаламай, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гістоморфологічне дослідження нефропротекторних властивостей Глюкваміну при експериментальному гломерулонефриті [Текст] / С. К. Шебеко [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 22-28

Рубрики: Глюквамин

MeSH-головна:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (лекарственная терапия)
ПОЧЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- RENAL AGENTS (фармакология)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов)
Анотація: Гломерулонефрит є однією з головних причин виникнення хронічної хвороби нирок (ХХН). Розвиток даної патології призводить до неминучої ниркової недостатності та інвалідизації хворих. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх нефропротекторних властивостей за умов розвитку експериментального гломерулонефриту. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на морфологічну структуру ниркової тканини щурів із гломерулонефритом для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проведено на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. Для оцінки нефропротекторних властивостей дослідних препаратів на 120 добу експерименту у тварин проведено гістоморфологічне вивчення нирок за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії. В ході дослідження було показано, що після введення Глюкваміну впродовж двох місяців під його впливом у щурів з гломерулонефритом спостерігалось значне покращення морфологічної структури нирок порівняно з групою контрольної патології. Препарат сприяв збереженню нормальної цитоархітектоніки нефронів, зменшував прояви в них проліферативних і деструктивних процесів та дегенеративно-дистрофічні зміни нефроцитів. При цьому за ступенем нефропротекторного впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виразний протекторний вплив на морфоструктуру ниркової тканини, що підтверджує його нефропротекторні властивості, а, отже, є перспективним засобом лікування ХХН
Дод.точки доступу:
Шебеко, С. К.
Зупанець, І. А.
Пропіснова, В. В.
Шаламай, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шебеко, С. К.
Дослідження антиагрегантних властивостей глюкваміну при експериментальній нирковій недостатності [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 34-38

Рубрики: ГЛЮКВАМИН

MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (кровь, лекарственная терапия)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (фармакология)
Анотація: Хронічна хвороба нирок (ХХН) є одним з найпоширеніших захворювань сечовидільної системи, що призводить не тільки до неминучої ниркової недостатності, а й до погіршення гемодинаміки у нирках та посилення тромбоцитарної активності. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх антиагрегантних властивостей. Мета роботи - експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на агрегацію тромбоцитів за умов розвитку ниркової недостатності для обгрунтування застосування в терапії ХХН. В якості моделі ниркової недостатності використовували активний нефрит Хеймана. У щурів проводили вивчення стимульованої агрегації тромбоцитів за допомогою турбідиметричного методу з використанням агрегометра. Під впливом Глюкваміну станом на 120 добу дослідження спостерігалось вірогідне відносно нелікованих тварин зменшення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, що свідчить про зниження у крові вмісту активованих форм тромбоцитів. Також у щурів відбувалось зменшення колаген-стимульованої агрегації, що свідчить про зниження чутливості тромбоцитів до компонентів судинної стінки та базальних мембран. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку ниркової недостатності на тлі гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виражену антиагрегантну дію, нормалізує гемодинаміку і реологічні властивості крові та є перспективним засобом лікування ХХН
Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.
Шаламай, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шебеко, С. К.
Експериментальне вивчення впливу глюкваміну на ультраструктуру нирок за умов розвитку ниркової недостатності [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, О. О. Тарасенко // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 4. - С. 35-40

Рубрики: ГЛЮКВАМИН

MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
Анотація: Основним клінічним проявом хронічної хвороби нирок (ХХН) є ниркова недостатність. Серед найбільш чутливих проявів даного стану слід виділити порушення ультраструктурної організації ниркової тканини. Тому при експериментальному дослідженні нових засобів лікування ХХН доцільним є вивчення їх впливу на ультраструктуру нирок за умов розвитку ниркової недостатності. Мета роботи. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на ультраструктуру ниркової тканини щурів з нирковою недостатністю для обґрунтування застосування в терапії ХХН. Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. Для оцінки ефективності дослідних препаратів на 120 добу експерименту у тварин проводили вивчення ультраструктури нирок за допомогою стандартних методів електронної мікроскопії. Результати та їх обговорення. В ході дослідження було показано, що після введення Глюкваміну впродовж двох місяців у щурів з нирковою недостатністю відбувається значне покращення ультраструктурної організації нирок. При цьому збільшується виживаність нефроцитів за умов патологічно змінної нирки, знижуються прояви деструкції у гломерулярних базальних мембранах, покращується будова органел і метаболізм подоцитів і ендотеліальних клітин, зменшуються прояви у них дегенеративно-дистрофічних змін. За ступенем нефропротекторного впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки. За умов розвитку ниркової недостатності у щурів Глюквамін чинить виразний протекторний вплив на ультраструктуру ниркової тканини, що підтверджує доцільність його застосування у комплексному лікуванні ХХН
Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.
Тарасенко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бенца, Т. М.
Новые возможности патогенетической терапии остеоартроза [Текст] / Т. М. Бенца // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 87-92

Рубрики: Глюквамин

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
Анотація: Остеоартроз (ОА) представляет серъезную медицинскую и социально-экономическую проблему, поскольку является одной из основных причин нарушения функции опорно-двигательного аппарата и стойкой потери трудоспособности. Для лечения пациентов с ОА используются симптоматические медленно действующие препараты (SYSADOA), такие как глюкозамин, хондроитин, гиалуроновая кислота, которые являются природными соединениями, состоящими из повторяющихся дисахаридов. Существуют доказательства, подтверждающие воздействие этих препаратов на симптомы ОА и эффекты, модифицирующие болезнь в долгосрочной перспективе
Osteoarthrosis (OA) comprises a serious medical, social and economical problem as it is one of the main causes of musculoskeletal dysfunction and disability. The Symptomatic Slow Acting Drugs for Osteoarthritis (SYSADOA), such as glucosamine, chondroitin, hyaluronic acid, which are natural compounds, composed of repeating disaccharides, are currently used for the treatment of OA patients. The evidence exist, supporting the impact of these drugs on OA symptoms and disease-modifying effects in the long term. Glucosamine is one of the most widely used dietary supplements for the OA management. This dietary supplement belongs to the natural components of cartilage intercellular substance. Based on the results of plenty studies, glucosamine exert the pronounced structure-modifying effects and moderate effect on the joint pain syndrome and functional mobility in OA. The glucosamine efficacy is associated with the stimulation of cartilage matrix synthesis and with their anti-inflammatory properties. N-аcetyl-D-glucosamine has been proven to possess greater in vitro chondroprotective activity compared with the glucosamine. Oral administration of N-acetyl-D-glucosamine alleviates the symptoms of OA. Quercetin is a bioactive flavonoid with anti-inflammatory, antioxidant and protective properties. In the context of treatment of OA there have been characterized the use of dietary supplement Glukvamin, the benefits of which are multidirectional pharmacodynamics, including chondroprotective, anti-inflammatory, analgesic, antioxidant types of action. The use of Glukvamin is safe and characterized by minimal side effects
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)