Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Гормоны эктопические<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3
1.


    Кравчук, І. І.
    Етіологія і патогенез гормональнозалежної ектопатії шийки матки [Текст] / І. І. Кравчук // Нова медицина. - 2005. - № 2. - С. 34-36

Рубрики: Шейки матки болезни--этиол

   Шейки матки эрозия


   Гормоны эктопические


Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Случай синдрома эктопической продукции адренокортикотропного гормона на почве рака бронха правого легкого [Текст] / В. А. Привалов [и др.] // Проблеми ендокринної патології. - 2013. - № 3. - С. 70-74


MeSH-головна:
ГОРМОНЫ ЭКТОПИЧЕСКИЕ -- HORMONES, ECTOPIC
БРОНХОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRONCHIAL NEOPLASMS
НАДПОЧЕЧНИКОВ ГИПЕРПЛАЗИЯ ВРОЖДЕННАЯ -- ADRENAL HYPERPLASIA, CONGENITAL
НАДПОЧЕЧНИКОВ ГИПЕРФУНКЦИЯ -- ADRENOCORTICAL HYPERFUNCTION
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Дод.точки доступу:
Привалов, В.А.
Сергийко, С.В.
Тюльганова, В.Л.
Соколова, Л.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Король, Т. М.
    Ендометріоз жіночих статевих органів: патоморфологія, діагностика, лікування та профілактика [Текст] = Endometriosis of female reproductive organs. Pathomorphology, diagnosis, treatment and prevention / Т. М. Король, В. П. Сорокоумов, Д. О. Орлова // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 737-742. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, классификация, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (анатомия и гистология, кровоснабжение, метаболизм, патология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (биосинтез, иммунология, метаболизм)
ГОРМОНЫ ЭКТОПИЧЕСКИЕ -- HORMONES, ECTOPIC (иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Найчастіше до гінекологічних захворювань, що є причиною безпліддя у жінок, відносять запальні захворювання, фіброміому матки і ендометріоз. Згідно даних міжнародної статистики, в популяції ендометріоз зустрічається у 5–50% жінок і займає третє місце серед поширених гінекологічних патологій. Незважаючи на багатовікову історію існування методів діагностики в медицині, він є однією з основних невирішених проблем сучасної гінекології. Було доведено, що ендометріоз сприяє значним порушенням репродуктивної функції, стійкому больовому синдрому (71–87%) та безпліддю (21–47%). Якщо більше двадцяти років тому вказана хвороба діагностувалась у віці близько 40 років, то зараз цей діагноз можна почути навіть підлітка. Мета роботи — проаналізувати основи патоморфології генітального ендометріозу, а також принципи діагностики, профілактики та лікування, що допоможе при боротьбі з безпліддям. Аналіз зроблено на основі огляду статей та досліджень за 2010–2018 роки, користуючись базами PubMed, eLIBRARY.RU, Web of Science. Ендометріоз — це хвороба найбільш активних в соціальному житті молодих жінок, що може мати спадковий характер. Відносно механізмів розвитку ендометріозу існує близько 10 теорій його походження, на даний момент жодна з них не пояснює різноманіття форм та видів цієї патології. Розрізняють генітальний, що розвивається в ділянці статевих органів, та екстрагенітальний ендометріоз, який розвивається поза ними. Останній є менш поширеним (зустрічається в 6–8%) порівняно з генітальним (92–94%). Генітальний ендометріоз поділяють на внутрішній та зовнішній, механізм їх виникнення дещо відрізняється. Але спільним у патоморфології є доброякісний характер утворення. Морфологічне підтвердження діагнозу є важливим завданням, тому що ендометріоз не відносять ні до пухлинної патології, ні до запалення, ні до патологічної регенерації. Відповідно лікування матиме специфічний характер. Симптоматично ця патологія проявляється специфічною тріадою симптомів, таких як: дисменорея, диспареунія і дисхезія. “Золотим” стандартом для діагностики захворювання є пряма візуалізація ендометріоїдних гетеротопій під час лапароскопії та гістологічне дослідження біопсійних матеріалів ендометріозу. При виявленні даної хвороби основними цілями терапії є видалення вогнищ гетеротопій, купірування больового синдрому та відновлення репродуктивної функції. Основним завданням профілактики є підвищення стійкості імунітету, запобігання частих операцій та втручань в органи малого тазу, правильний підхід до вживання оральних контрацептивів та проінформаваність жінок щодо регулярних відвідувань гінеколога. Отже комплексний підхід до вивчення патоморфології та діагностики ендометріозу дозволяє визначити ступінь поширення гетеротопій та встановити правильне лікування, що в подальшому сприятиме покращенню психічного, соціального життя жінок та допоможе при відновленні репродуктивної функції
nflammatory diseases, metrofibroma and endometriosis refer to gynecological diseases, most often causing female infertility. International statistics indicate that endometriosis affects from 5 to 50% of women and it ranks third among the most widespread gynecologic pathologies. Despite the centuries-old history of using diagnostic methods in medicine, it is one of the main unresolved problems of modern gynecology. It has been proven that endometriosis leads to a significant impairment of reproductive function, steady pain syndrome (71–87%) and infertility (21–47%). If over twenty years ago the above-mentioned disease was diagnosed at the age of about 40, then nowadays even a teenager may hear this diagnosis. The objective of this research is to analyze the basics of pathomorphology of genital endometriosis, as well as the principles of diagnosis, prevention and treatment that will help to combat the infertility. The analysis is based on the review of articles and research for 2010-2018, using the PubMed databases, eLIBRARY.RU, Web of Science. Endometriosis is a disease of the most active young women in the social life that may be of hereditary nature. When speaking about the mechanisms of disease progression, there are about 10 theories of its origin, and at the present time none of them explain the diversity of forms and types of this pathology. A distinction is made between genital endometriosis, developing in the genital area, and extragenital endometriosis, developing outside of it. The latter is less common (occurs in 6–8. %) in comparison with genital endometriosis (92–94. %). Genital endometriosis is divided into internal and external, their mechanisms of occurrence are slightly different. But the benign nature of formation is common to both of them. Morphological confirmation of the diagnosis is an important task, as far as endometriosis does not refer either to tumour pathology, or to inflammation, or to pathological regeneration. Accordingly, the treatment will be of a specific nature. This pathology manifests itself in a specific triad of symptoms: dysmenorrhea, dyspareunia and dyschezia. The “golden” standard for the disease diagnosis is a direct visualization of endometrioid heterotopias in the course of laparoscopy and histological examination of biopsy materials of endometriosis. In case of disease detection, the main therapeutic goals are the removal of foci of heterotopias, pain relief and restoration of reproductive function. The main objectives of prevention are strengthening of the immune system, prevention of frequent operations and interventions in pelvic organs, the correct approach to the use of oral contraceptives and women’s awareness of the necessity of regular visits to gynecologists. So, a comprehensive approach to the study of pathomorphology and diagnosis of endometriosis allows to determine the expansion degree of heterotopias and to prescribe the correct treatment that will further improve the mental and social life of women and help in restoring the reproductive function
Дод.точки доступу:
Сорокоумов, В. П.
Орлова, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)