Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Дыхательного аппарата отключение<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Патофизиологические основы гипервентиляции и ее оценка в процессе перевода больных с продленной ИВЛ на самостоятельное дыхание [Текст] / А. Н. Асланукова [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 2. - С. 44-49

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы, уход)
Дод.точки доступу:
Асланукова, А. Н.
Молчанов, И. В.
Буров, Н. Е.
Ломакин, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Марченко, Ю. В.
Критерии адекватности респираторной поддержки при переводе больных на самостоятельное дыхание [Текст] / Ю. В. Марченко, В. К. Неверин, Т. В. Лобус // Анестезиология и реаниматология. - 2001. - № 6. - С. 12-15

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
Дод.точки доступу:
Неверин, В. К.
Лобус, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Дубров, С. О.
    Алгоритм відлучення від респіратора пацієнтів з тяжкою травмою після проведення тривалої штучної вентиляції легень [Текст] / С. О. Дубров, Ф. С. Глумчер // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 2. - С. 28-32

Рубрики: Раны и травмы

   Легких вентиляция

   Дыхание искусственное

   Дыхательного аппарата отключение

   Алгоритмы

Дод.точки доступу:
Глумчер, Ф.С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогностические критерии "отучения" от ИВЛ недоношенных детей при триггерной вентиляции легких [Текст] / В. А. Гребенников [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2013. - № 1. - С. 26-30

Рубрики: Новорожденный

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагноз, терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
Дод.точки доступу:
Гребенников, В. А.
Кряквина, О. А.
Болтунова, Е. С.
Дегтярева, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черных, А. С.
Респираторная поддержка при переводе детей на самостоятельное дыхание (обзор) [Текст] / А. С. Черных // Анестезиология и реаниматология. - 2013. - № 1. - С. 74-76

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (история, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Респіраторна терапія при політравмі [Текст] / Я. Підгірний [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 58-63. - Бібліогр.: с. 62-63

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, терапия)
ДЫХАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- RESPIRATION DISORDERS (диагностика, терапия, этиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (вредные воздействия, методы)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ДЕТИ -- CHILD
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я.
Туркевич, О.
Яєчник, О.
Закотянський, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О. В.
Тривалість штучної вентиляції легень та функціонування діафрагми у дітей з гострою дихальною недостатністю [Текст] / О. В. Філик // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 83-88. - Бібліогр.: с. 88

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, терапия, ультрасонография)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пацієнти з комбінованими формами дихальної недостатності часто мають довготривале чи навіть невдале відлучення від штучної вентиляції легень (ШВЛ). Мета дослідження: порівняти тривалість проведення ШВЛ, а також показники функціонування діафрагми при використанні технологій P-SIMV та BIPAP у пацієнтів на етапі відлучення від ШВЛ. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне нерандомізоване когортне дослідження серед 27 пацієнтів з гострою дихальною недостатністю. До І (режим P-SIMV) та ІІ груп пацієнтів (режим BIPAP ) увійшло по 10 пацієнтів. Первинними точками оцінювання результатів лікування були тривалість проведення інвазивної ШВЛ; вторинними точками — амплітуда рухів обох куполів діафрагми, фракція стоншення діафрагми, виникнення декомпенсованого респіраторного чи змішаного ацидозу. Результати. Середня тривалість проведення ШВЛ у пацієнтів першої групи становила 14,14 ± 1,83 доби, у пацієнтів другої групи — 13,2 ± 2,56 доби (p = 0,32). Амплітуда рухів куполів діафрагми в першу добу дослідження становила в І групі пацієнтів 7,2 ± 1,8 мм, у ІІ групі — 6,8 ± 1,5 (p = 0,42); на 5-ту добу лікування цей показник вірогідно не відрізнявся між групами та в І групі зростав до 8,1 ± 2,1 мм, у ІІ — до 8,4 ± 1,9 мм (p = 0,12 та p = 0,89). Вже на 9-ту добу лікування амплітуда рухів правого купола діафрагми вірогідно (р = 0,04) відрізнялася у І групі пацієнтів щодо ІІ групи (9,0 ± 2,1 мм та 10,0 ± 1,3 мм відповідно) та щодо попереднього етапу обстеження (p = 0,05 та p = 0,04). Амплітуда рухів правого купола діафрагми залишалася на рівні понад 10 мм у ІІ групі пацієнтів і на 13-ту та 17-ту добу спостереження за пацієнтами. Висновки. Тривалість проведення ШВЛ у дітей з поєднанням обструктивного та рестриктивного типів дихальної недостатності в І та ІІ групах вірогідно не відрізнялася. Спонтанні дихальні зусилля були вірогідно вищими у пацієнтів ІІ групи починаючи з 9-ї доби порівняно з пацієнтами І групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О. В.
Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 149-154. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (осложнения, терапия, этиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Метою даного дослідження було проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були «гіпертермія центрального генезу» та «відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією». Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у вересні — жовтні 2018 року. Результати. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м’язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180°. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 °C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 °C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно — від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2–4 год у денний період часу впродовж 2–3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки. Контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О. В.
Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень

Знайти схожі

10.

Філик, О. В.
Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология, ультрасонография)
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN (дефицит)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Філик, О. В.
Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень на етапі відлучення від респіраторної терапії в дітей / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ОДЫШКА -- DYSPNEA (профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Штучна вентиляція легень (ШВЛ) у значної частини пацієнтів може спричиняти діафрагмальну дисфункцію, яку пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії та тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити ефективність діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної стратегії при проведенні відлучення від ШВЛ у дітей. Робочою була гіпотеза, що проведення діафрагм-протективної та легенево-протективної стратегій ШВЛ не впливатиме на рівень диспное, тривалість відлучення від ШВЛ, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Всі пацієнти були розподілені випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи увійшли пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включено 82 пацієнти. Ми вивчали показники функції діафрагми (фракцію її стоншення й амплітуду рухів), показники кислотно-лужної рівноваги крові. Нами було проаналізовано рівень диспное за шкалою D-VAS для пацієнтів 6–18 років, частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ впродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта та припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати. В нашому дослідженні встановлено, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1 % пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 та 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Таке збільшення тривалості ШВЛ серед пацієнтів ІІ групи варто інтерпретувати разом з показником успішності відлучення від ШВЛ, що був вищим у даній групі хворих. Можна припустити, що більшу клінічну цінність для пацієнта мала успішність відлучення, аніж власне тривалість ШВЛ, проте таке трактування потребує подальших досліджень. Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою та становила 29,2 ± 3,1 та 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід на етапі відлучення від ШВЛ, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної, дозволяє зменшити частоту диспное у пацієнтів, підвищити ймовірність успішного відлучення від штучної вентиляції легень та зменшити час перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)