Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Запястного канала синдром<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

розповсюдженність синдрому зап’ясткового каналу серед населення [Текст] / І. Атроші, Х. Гуммерссон, Р. Джонссон // Лікарський вісник. - 2000. - Т. 45, № 2.ч.2. - С. 11-20

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (эпидемиология)
Дод.точки доступу:
Атроші, І.
Гуммерссон, Х.
Джонссон, Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

розповсюдженність синдрому зап’ясткового каналу серед населення [Текст] / І. Атроші, Х. Гуммерссон, Р. Джонссон // Лікарський вісник. - 2000. - Т. 45, № 2. - С. 11-20

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (эпидемиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Атроші, І.
Гуммерссон, Х.
Джонссон, Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голубев, В. Г.
Новые подходы к диагностике и хирургическому лечению туннельных синдромов верхней конечности [Текст] / В. Г. Голубев, А. И. Крупаткин, М. В. Меркулов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2002. - № 4. - С. 55-59

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (патофизиология)
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Крупаткин, А. И.
Меркулов, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Канаев, С. П.
    Неэффективность применения мануальной терапии при изолированном воздействии на шейном отделе позвоночника в лечении синдрома запястного канала [Текст] / С. П. Канаев, А. Е. Козлов, Н. В. Сидорская // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2007. - № 1. - С. 56-58

Рубрики: Запястного канала синдром

   Манипуляция спинальная

Дод.точки доступу:
Козлов, А. Е.
Сидорская, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Маланчук, Р. А.
    Безопасна ли транспозиция срединного нерва при лечении синдрома канала запястья [Текст] / Р. А. Маланчук, С. А. Голобородько, А. Н. Похвалий // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2009. - № 3. - С. 76-79

Рубрики: Запястного канала синдром

   Срединный нерв

   Болевой порог

Дод.точки доступу:
Голобородько, С. А.
Похвалий, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Голобородько, С. А.
    Аномальная глубокая ладонная мышца: описание случая [Текст] / С. А. Голобородько, М. М. Василинець // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2010. - № 2. - С. 79-80

Рубрики: Запястного канала синдром

   Мышца скелетная

Дод.точки доступу:
Василинець, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Авария в туннеле [Текст] // Здоровье. - 2012. - № 4. - С. 100-101

Рубрики: Запястного канала синдром

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карпальний тунельний синдром. Історія розвитку питання [Текст] / Ю. Л. Чирка [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 515-520

MeSH-головна:
СРЕДИННОГО НЕРВА НЕВРОПАТИЯ -- MEDIAN NEUROPATHY
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Дод.точки доступу:
Чирка, Ю. Л.
Цимбалюк, В. І.
Ольхов, В. М.
Ольхова, І. В.
Горбатюк, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синдром запястного канала в послеродовом периоде [Текст] / И. А. Строков [и др.] // Неврологический журнал. - 2013. - Т. 18, № 3. - С. 43-50

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагноз, патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Строков, И. А.
Головачева, В. А.
Вуйцик, Н. Б.
Мершина, Е. А.
Фарафонтов, А. В.
Филиппова, И. Б.
Синицын, В. Е.
Кунцевич, Г. И.
Евзиков, Г. Ю.
Суслина, З. А.
Яхно, Н. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Пизова, Н. В.
Общие и местные факторы риска нейропатической боли при синдроме карпального канала [Текст] / Н. В. Пизова, Д. С. Дружинин // Concilium medicum. - 2014. - Т. 16, № 9. - С. 41-44

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология, профилактика и контроль, терапия)
БОЛИ -- PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Дружинин, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Чирка, Ю. Л.
Вибір хірургічного методу лікування синдрому зап’ясткового каналу [Текст] / Ю. Л. Чирка // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 140-145

Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (хирургия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Синдром запястного канала: анатомо-физиологическое обоснование мануальной терапии [Текст] / А. В. Стефаниди [и др.] // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2015. - № 1. - С. 74-81. - Библиогр.: с. 79-81 . - ISSN 1684-6753

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (терапия)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC
Дод.точки доступу:
Стефаниди, А. В.
Духовникова, И. М.
Балабанова, Ж. Н.
Балабанова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Використання габапентину при синдромі зап’ястного каналу [Текст] / О. В. Погорєлов [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 154-155

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Погорєлов, О.В.
Бараненко, О.М.
Петров, О.С.
Кальбус, О. І.
Сорочан, О. І.
Щирова, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Евдокимов, В. А.
Комплексный подход к лечению синдрома запястного канала, с использованием методов мануальной терапии [Текст] = Complex approach to treatment of the carpal tunnel syndrome, with the use of methods of manual therapy / В. А. Евдокимов, О. В. Ромалийская // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 1. - С. 33-36. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (терапия)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование, методы)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Исследовано 42 человека с установленным диагнозом "синдром запястного канала". Установлено, что в комплексном лечении синдрома запястного канала целесообразно, наряду со стандартной медикаментозной терапией в виде препаратов альфа-липоевой кислоты и пентоксифиллина, применять мобилизационные и тракционные техники запястья, локтевого сустава, а также постизометрическую релаксацию дельтовидной, надостной, подостной, малой и большой круглых, подлопаточной, малой грудной мышц
42 people with diagnosed carpal tunnel syndrome were examined. It was found that in the complex treatment of carpal tunnel syndrome, along with standard therapy in the form of preparations of alpha-lipoic acid and pentoxyfylline, there are effective mobilization and traction techniques of the wrist, elbow joint, as well as post-isometric relaxation of m. deltoideus, m. infraspinatus, m. supraspinatus, m. minor and major teres, m. subscapularis, m. pectoralis minor
Дод.точки доступу:
Ромалийская, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гойко, О. Г.
Проблеми діагностики та лікування карпального тунельного синдрому [Текст] / О. Г. Гойко, Л. І. Климчук, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, терапия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
Анотація: Поширеність тунельних невропатій серед захворювань периферичної нервової системи сягає 40%, і серед них зап’ястковий, або карпальний, тунельний синдром (КТС) є найбільш поширеним. Мета дослідження. Оцінка ефективності діагностики та лікування хворих із КТС та визначення основних проблем клінічного менеджменту цієї патології. Матеріали і методи. У статті проведено аналіз клінічних та електроміографічних даних обстеження 150 пацієнтів, симптоми яких відповідали діагностичним клінічним критеріям КТС. Середній вік хворих складав 57,1±11,9 років. Переважали особи жіночої статі - 122 (81%) та пацієнти із двостороннім ураженням 92 (61%). Результати. Більшість хворих 86 (57%) звернулася у віддалені терміни (6 місяців) від початку захворювання. З 128 хворих у 67 (52%) за даними ЕМГ виявлено тяжкий ступінь компресійно-ішемічної невропатії серединного нерва в карпальному каналі однієї або обох кистей. 27 (18%) пацієнтів із різних причин не зверталися за медичною допомогою. 61 (41%) хворий був направлений або самостійно звернувся в ДУ “ІТО НАМН України” з невстановленим діагнозом КТС, із них 40 (66%) на попередніх етапах отримували лікування остеохондрозу шийного відділу хребта (ОХШВХ), 21 (34%) - іншої ортопедичної патології. Незважаючи на типову клінічну картину КТС та відсутність позитивної динаміки, 52% пацієнтів лікували ОХШВХ та інші захворювання понад 6місяців. Згідно з анамнезом захворювання жодному хворому не виконувалася електроміографія на попередніх етапах діагностики. 62 (41%) хворих лікувалися консервативно з приводу КТС із короткотривалим покращенням або без позитивного ефекту, причому 65% - лікувалися 6місяців та більше. Тільки 4 (6%) хворим на етапах лікування виконано параневральну блокаду з глюкокортикостероїдами. Висновки. У структурі діагностичних і тактичних помилок у хворих із КТС переважають випадки неправильно встановленого діагнозу та неефективного тривалого консервативного лікування. Відсутність єдиної системи клінічного менеджменту цієї патології (від поетапної клініко-інструментальної діагностики до послідовної схеми лікування) і, як наслідок, довготривала неефективна консервативна терапія призводять до поглиблення змін у нерві та погіршення прогнозу щодо ефективності відновлення функції надалі
Дод.точки доступу:
Климчук, Л. І.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Голобородько, С. А.
Высокая бифуркация срединного нерва при синдроме канала запястья: описание случая [Текст] / С. А. Голобородько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 89-91. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (аномалии, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Высокая бифуркация срединного нерва является относительно редкой патологией при синдроме канала запястья, описания которой мало, а о транспозиции срединного нерва в случае упомянутой аномалии не сообщается совсем. Цель: ознакомить читателей с относительно редким случаем анатомического строения срединного нерва, который обнаружен во время хирургического лечения синдрома канала запястья. Методы: больная М., 54 года, обратилась с жалобами на постоянное онемение и интенсивные ночные боли в I–IV пальцах левой кисти. По словам больной, указанные клинические проявления появились без причины 9 мес. назад. Пациентка получила консервативное лечение без положительной динамики. После клинического обследования установлен предварительный диагноз: идиопатический синдром канала запястья левой кисти. Выполнено хирургическое вмешательство: транспозиция срединного нерва. Результаты: после Z-образного рассечения держателя сгибателей пальцев обнаружен срединный нерв, разделенный на две отдельные ветви, при этом локтевая ветвь была тоньше, чем лучевая. Раздвоение нерва наблюдали как дистальнее, так и проксимальнее краев кожной раны. Дополнительных аномалий не выявлено. На контрольном осмотре через 2 года после операции онемение и боли в пальцах отсутствовали, атрофия тенара исчезла, оппозиция I пальца восстановилась. Выводы: описан случай высокой бифуркации срединного нерва для того, чтобы напомнить врачам, что такая аномалия, хотя и нечасто, но может встретиться и в случае хирургического лечения травм срединного нерва, и в случае вмешательства по поводу синдрома канала запястья. Причем, выполняя хирургические вмешательства по поводу синдрома канала запястья важно знать, что ветви раздвоенного срединного нерва могут подвергаться компрессии в отдельных каналах, а поэтому необходимо проводить декомпрессию и ревизию нерва обязательно в обоих каналах, что бывает достаточно трудно в условиях эндоскопической методики хирургического лечения
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Ультразвукове дослідження серединного нерва в діагностиці карпального тунельного синдрому [Текст] / Л. І. Климчук [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 36-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, ультрасонография)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (патология, ультрасонография)
Анотація: Компресійно-ішемічна невропатія (КІН) серединного нерва (СН) у карпальному каналі (КК) становить до 90 % усіх тунельних невропатій кінцівок. Для діагностики цієї патології застосовують інструментальні методи обстеження, зокрема електроміографію (ЕМГ) і ультразвукове дослідження (УЗД).Мета: систематизувати діагностичні можливості та визначити інформативність УЗД за умов уражень СН у хворих із карпальним тунельним синдромом (КТС).Методи: проаналізовано дані 99 пацієнтів (160 серединних нервів) основної групи з клінічними ознаками КТС: 38 з одностороннім процесом, 61 — із двостороннім. До контрольної групи увійшли 35 осіб (70 серединних нервів) без симптомів КТС. Пацієнтам виконано клінічне обстеження та УЗД на апараті «Esaote My Lab 20 Plus» і PHILIPS HD 11ХE з мультичастотним датчиком 5-12 МГц. Оцінено площу поперечного перерізу нерва (ППП), коефіцієнт сплощення (КСпл), індекс деформації нерва (ІДН), товщину карпальної зв’язки (КС), форму, контури, структуру нерва, ехогенність нерва і КС. ЕМГ виконано 64 (64,7 %) хворим. Граничні значення УЗ-показників для діагностики КІН СН визначали за допомогою ROC-аналізу з розрахунком чутливості й специфічності.Результати: основними якісними УЗ-ознаками КІН СН у КК були: зміна форми нерва та зниження ехогенності з втратою структурного малюнка. ППП в основній групі склала (14,1 ± 4,59) мм2 і (8,32 ± 1,92) мм2 у контрольній; КСпл — 3,02 ± 0,63 і 2,48 ± 0,60; ІДН — 1,21 ± 0,09 і 1,03 ± 0,06 відповідно. Оптимальним пороговим рівнем для ППП встановлений показник ˃ 10 мм²; КСпл — ˃ 2,73; ІДН — ≤ 1,09 (чутливість 84,3; 68,0; 81,7 % відповідно). Загальна частота супутньої патології склала в основній групі 54 (33,8 %) випадки, у контрольній — 13 (18,6 %) (р 0,02).Висновки: УЗД у разі КТС є об’єктивним та інформативним методом діагностики КІН серединного нерва в КК й оцінювання стану прилеглих структур. Найбільш чутливими й інформативними встановлені ППП та ІДН
Дод.точки доступу:
Климчук, Л. І.
Гайко, О. Г.
Лучко, Р. В.
Галій, Ю. І.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Показники внутрішньотканинного тиску в карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 34-43

MeSH-головна:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Анотація: Патогенез вторинного синдрому карпального каналу при переломах дистального епіметафіза променевої кістки до сьогоднішнього дня залишається недостатньо вивченим, серед можливих механізмів його розвитку - локальний післятравматичний компартмент-синдром. Мета. Вивчити показники підфасціального тиску (ПФТ) у карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки (ДЕМПК) у гострий період травми та їх взаємозв’язок зі ступенем тяжкості перелому, скіалогічними показниками зміщення, вираженістю больового синдрому, віком пацієнта та часом від моменту травми. Матеріали і методи. 24 пацієнти зі свіжими переломами ДЕМПК, середній вік. яких становив 48,4±19,0 року, 8 чоловіків та 16 жінок, час від моменту травми до виміру тиску приладом “Stryker monitor pressure system” становив 10,5±9,8 години, показники співвіднесені з больовим синдромом за ВАШ, скіалогічними показниками деформації дистального епіметафіза, ступенем тяжкості переломів за класифікацією переломів Асоціації остеосинтезу (АО). Шляхом опитування пацієнтів у віддалений період визначали наявність скарг, характерних для ураження серединного нерва на рівні карпального каналу. Результати. При переломах ДЕМПК у гострий період травми показники ПФТ складають у середньому 26,5±12,3 ммрт. cm., проте у понад третини пацієнтів (37,5%) сягають критичних величин - 30 мм pm. cm. та більше, що може призводити до ішемічного ураження м’яких тканин кисті, в тому числі серединного нерва. Визначений помірний достовірний взаємозв’язок показників підфасціального тиску в карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий вірогідний зв’язок із терміном після травми, ступенем відносного вкорочення променевої кістки, показниками внутрішньосуглобового зміщення та втратою ліктьової інклінації дистального епіметафіза. Значущого та достовірного взаємозв’язку між показниками ПФТ у карпальному каналі та кутом долонного нахилу суглобової фасетки при переломах ДЕМПК не виявлено. У жодного обстеженого пацієнта синдром карпального каналу не розвинувся, тож не можна говорити про прямий взаємозв’язок між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і частотою компресійної нейропатії серединного нерва. Висновки. Визначено помірний достовірний взаємозв’язок показників ПФТ у карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий достовірний взаємозв’язок із терміном після травми, ступенем післятравматичної деформації ДЕМПК у вигляді її відносного вкорочення та втрати інклінації, показниками внутрішньосуглобового зміщення. У цьому дослідженні не виявлено взаємозв’язку між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і виникненням компресійної нейропатії серединного нерва.
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Гайко, О. Г.
Климчук, Л. І.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Застосування ударно-хвильової терапії в нейрореабілітації (огляд літератури) [Текст] = Application of shock wave therapy in neurorehabilitation (literature review) / Т. Г. Бакалюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 138-143. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEUROMUSCULAR DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: В огляді наведено сучасні дані літератури щодо застосування методу ударно-хвильової терапії (УХТ) в нейрореабілітації. За останні роки розвиток цього методу прогресує. Унікальність методу полягає в широкому та безпечному спектрі його можливостей, що застосовуються в різних галузях медицини, зокрема і при реабілітації неврологічних захворювань. Вказано, що УХТ працює шляхом випромінювання акустичних хвиль (ударних хвиль), які несуть енергію і можуть поширюватися крізь тканини, фокусуються в заданій ділянці тіла, здійснюючи точно направлений терапевтичний вплив, без ушкодження інших тканин організму. Відмічено, що ударні хвилі можуть генерувати інтерстиціальні та позаклітинні реакції, викликаючи багато корисних ефектів, таких як: полегшення болю, васкуляризація, біосинтез білка, проліферація клітин, нейро- та хондропротекція, а також руйнування відкладень кальцію в скелетно-м’язових структурах. Поєднання цих ефектів може призвести до регенерації тканин і значного полегшення болю, покращення функціональних результатів у пошкоджених структурах. Враховуючи ці факти, УХТ демонструє великий потенціал як корисний метод регенеративної медицини для лікування різних патологій. Підкреслено, що сучасна концепція регенерації тканин тісно пов’язана з неоангіогенезом. Це нова інтерпретація терапевтичного ефекту, що відкриває нові горизонти для використання УХТ, крім традиційних ортопедичних застосувань. Потенційні нові можливості застосування включають спас- тичність, нейропатичні зміни та інші неврологічні порушення. Завдяки своєму неінвазивному підходу, відсутності основних побічних ефектів, повторюваності, хорошій переносимості та комплаєнсу з пацієнтами УХТ пропонує нові реабілітаційні перспективи в неврології
The review presents current literature data on the use of shock wave therapy (SWT) in neurorehabilitation. In recent years, the development of this method is progressing. The uniqueness of the method lies in the wide and safe range of its capabilities used in various fields of medicine, including the rehabilitation of neurological diseases. It is indicated that SWT works by emitting acoustic waves (shock waves) that carry energy and can propagate through tissues, focus on a given area of the body, exerting a precisely directed therapeutic effect, without damaging other tissues of the body. It has been noted that shock waves can generate interstitial and extracellular responses, causing many beneficial effects such as pain relief, vascularization, protein biosynthesis, cell proliferation, neuro- and chondroprotection, and destruction of calcium deposits in musculoskeletal structures. The combination of these effects can lead to tissue regeneration and significant pain relief, improving functional outcomes in damaged structures. Given these facts, SWT demonstrates great potential as a useful method of regenerative medicine for the treatment of various pathologies. It is emphasized that the modern concept of tissue regeneration is closely related to neoangiogenesis. This is a new interpretation of the therapeutic effect and opens new horizons for the use of SWT, in addition to traditional orthopedic applications. In recent years, SWT has been shown to be a safe and effective method of reducing muscle spasticity. Possible mechanisms include nitric oxide formation, decreased excitability of motor neurons, induction of neuromuscular dysfunction, and direct effects on rheological properties. It has also been investigated that SWT can affect neuromuscular junctions, causing degeneration and a decrease in acetylcholine receptors, which in turn causes a significant reduction in maximal muscle action potential. A large number of clinical studies evaluating the effect of SWT on muscle spasticity in patients after stroke have shown that the use of SWT helps reduce pain, improve muscle strength, stimulate revascularization and neurogenesis. Also, the use of SWT improves motor function, reduces pain and restores functional independence in patients with post-stroke spasticity. Decreased muscle tone was also observed in children with cerebral palsy. Radial SWT reduces pain and muscle tone in patients with multiple sclerosis without side effects. SWT has been used also to treat carpal tunnel syndrome as a new and non-invasive method. It is noted that during the experimental study it was found that under the influence of SWT is the regeneration of neurons by accelerating the elimination of the damaged axon, increasing the proliferation of Schwann cells and increasing the regeneration of axons. It is emphasized that the mechanism of SWT in pinching neuropathy has not been fully studied, but two main effects, such as anti-inflammatory and neuronal regeneration effect, are potential recovery mechanisms in this pathology. SWT can be successfully used in neurological diseases to relieve pain, spastic and tunnel syndromes, inflammatory processes and to improve overall functional status. Potential new uses for SWT include spasticity, neuropathic changes, and other neurological disorders. Due to its non-invasive approach, lack of major side effects, recurrence, good tolerability and compliance with patients, SWT offers new rehabilitation perspectives in neurology
Дод.точки доступу:
Бакалюк, Т. Г.
Гордійчук, І. Б.
Стельмах, Г. О.
Макарчук, Н. Р.
Столярчук, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Bilous, I. I.
Features of the peripheral nervous system affection in patients with primary hypothyroidism [Текст] = Особливості ураження периферичної нервової системи у хворих на первинний гіпотиреоз / I. I. Bilous // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 9-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, патофизиология, этиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология, терапия, этиология)
НЕВРОПАТИЯ НАСЛЕДСТВЕННАЯ СЕНСОРНАЯ И ДВИГАТЕЛЬНАЯ -- HEREDITARY SENSORY AND MOTOR NEUROPATHY (патофизиология, этиология)
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: The purpose of the work is to identify the clinical features of the peripheral nervous system in patients with subclinical and clinically expressed hypothyroidism against the background of autoimmune thyroiditis and postoperative hypothyroidism. Materials and methods. The study involved 56 patients with hypothyroidism as a result of AIT (autoimmune thyroiditis) and 20 patients with postoperative hypothyroidism. 18 patients had subclinical hypothyroidism. We used clinical-neurological and electrophysiological examination of patients. Results. The affection of the peripheral nervous system manifested itself by sensitive polyneuropathy (86,8%) in combination with tunnel neuropathies (62,5%), and supplemented by myotonic phenomenon (21,1%) and myopathic syndrome (18,4%). In patients with autoimmune thyroiditis with thyroid hypofunction, polyneuropathy and tunnel neuropathies were prevalent. In patients with postoperative hypothyroidism, myopathic changes predominated. Conclusion. Sensory polyneuropathy and multiple tunnel syndromes, especially in combination with mild myopathic syndrome suggests hypothyroidism in the thyroid gland and determines the need for further endocrinological examination for justification of differentiated tactics for the management of these patients
Виявити клінічні особливості ураження периферичної нервової системи у пацієнтів з субклінічним та клінічно вираженим гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту та післяопераційного гіпотиреозу. Матеріали на методи. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз на фоні автоімунного тиреоїдиту та 20 хворих з післяопераційним гіпотиреозом, у 18 хворих був субклінічний гіпотиреоз. Проведено комплексне клініко-неврологічне та електрофізіологічне обстеження хворих. Результати. Ураження периферичної нервової проявлялось чутливою полінейропатією (86,8%) в поєднанні з тунельними невропатіями (62,5%), та доповнювалось міотонічним феноменом (21,1%) та міопатичним синдромом (18,4%). У хворих аутоімунним тиреоїдитом з гіпофункцією щитовидної залози переважали полінейропатія та тунельні невропатії. У хворих з післяопераційним гіпотиреозом переважали міопатичні зміни. Висновки. Наявність сенсорної поліневропатії та множинних тунельних синдромів, особливо у поєднанні з легким міопатичним синдромом дозволяє запідозрити гіпофункцію щитовидної залози та визначає необхідність подальшого ендокринологічного обстеження для обгрунтування диференційованої тактики ведення цих пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)