Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Кесарево сечение повторное<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.


    Ананьев, В. А.
    Повторное кесарево сечение в современном акушерстве [Текст] / В. А. Ананьев, Н. М. Побединский // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 3. - С. 61-63

Рубрики: Кесарево сечение повторное

Дод.точки доступу:
Побединский, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Ананьев, В. А.
    Повторное кесарево сечение [Текст] / В. А. Ананьев, Н. М. Побединский // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2003. - Т. 3, № 1. - С. 53-55

Рубрики: Кесарево сечение повторное

Дод.точки доступу:
Побединский, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Гайдуков, С.
    Особенности заживления раны матки при повторном кесаревом сечении [Текст] / С. Гайдуков, С. Иванова, В. Резник // Врач. - 2012. - № 1. - С. 69-72

Рубрики: Кесарево сечение повторное

   Раны заживление


Дод.точки доступу:
Иванова, С.
Резник, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Щербаков, А. Ю.
    Особенности повторного родоразрешения у женщин после абдоминального кесарева сечения / А. Ю. Щербаков, Т. А. Гладкова, В. Ю. Щербаков // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2012. - T. 18, № 1. - С. 65-67

Рубрики: Кесарево сечение повторное

Дод.точки доступу:
Гладкова, Т. А.
Щербаков, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Рубец на матке после кесарева сечения в клинике и эксперименте / Е. Ю. Глухов [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 1. - С. 10-18


MeSH-головна:
РУБЕЦ -- CICATRIX (патофизиология, терапия, хирургия)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (вредные воздействия, реабилитация)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (хирургия)
(использование, методы)
Дод.точки доступу:
Глухов, Е. Ю.
Обоскалова, Т. А.
Столин, А. В.
Спирин, А. В.
Бутунов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Голяновський, О. В.
    Профілактика ускладнень повторного кесарева розтину [Текст] = Prevention of complications of repeat cesarean delivery / О. В. Голяновський, Ю. В. Слободян // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - С. 265-267. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT (использование, уход)
РУБЕЦ -- CICATRIX (патофизиология, реабилитация)
МАТКА -- UTERUS (повреждения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, реабилитация)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, реабилитация)
Анотація: У статті представлені результати дослідження ефективності застосування комплексу сучасних технічних та медикаментозних засобів профілактики інтраопераційної кровотечі, атонії матки, гнійно-запальних ускладнень та розвитку спайкової хвороби в групі жінок, яким проведено повторний кесарів розтин
Дод.точки доступу:
Слободян, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Клініко-морфологічні аспекти перебігу післяопераційного періоду та формування рубця на матці при повторному кесаревому розтині [Текст] = Clinico-morphological features of the postoperative period and healing process of the uterine scar tissue after re-cesarean section / О. В. Голяновський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 93-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РУБЕЦ -- CICATRIX (патофизиология, хирургия)
МАТКА -- UTERUS (патофизиология, хирургия)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT (методы, стандарты, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Повторний кесарів розтин відноситься до хірургічних втручань з високою частотою периопераційних ускладнень, Серед ускладнень перше місце займають кровотечі та атонія матки. Мета роботи - оцінити вплив аргоноплазмової коагуляції тканин у поєднанні з введенням транексамової кислоти та карбетоцину під час повторного кесарева розтину на перебіг операції та процеси формування рубця на матці та встановити особливості морфологічної картини рубця на матці в разі аргоноплазмової коагуляції міометрію в ділянці шва під час попередньої операції. У дослідженні взяли участь 77 жінок з рубцем на матці, які були планово розроджені шляхом кесарева розтину. I група - 37 пацієнток, яким проведено кесарів розтин з використанням аргоноплазмової коагуляції тканин. За 10 хв. до операції внутрішньовенно вводили транексамову кислоту із розрахунку 15 мг/кг, після пересічення пуповини - 100 мкг карбетоцину, II - 40 пацієнток, розроджені шляхом кесарева роз тину в модифікаціїM. Stark, Проведена патоморфологічна оцінка 25рубців з ма тки, висічених при повторних операціях: 12 рубців після попереднього кесарева розтину з аргоноплазмовою коагуляцією шва, 13 рубців без обробки факелом аргонової плазми під час першої операції. Проведено і муногістохімічне дослідження, застосовано антитіла до CD3, CD34, CD68, віментину, α-SMA. Кількісні показники представлені як M±m. Загальна тривалість операції в I групі склала 37,0±2,1 хв., уії групі - 46,1±1,8хв. Об’єм інтраопераційної крововтрати в I групі - 465,7±37,5 мл, уії групі - 547,7±34,6 мл. Застосування знеболювальних препаратів пацієнтки I групи потребували впродовж 18-24 годин після операції, II групи - 3648 годин. На третю добу післяопераційного періоду проведено ультразвукове дослідження. Ширина порожнини матки в I групі становила 9,8±0,37 мм, в II групі - 14,6±0,54 мм. Тривалість стаціонарного лікування після опeрацiїуI групі - 4,7±0,12 днів, у II - 6,6±0,28 днів. Через 3 місяці після операції проведено ультразвукову оцінку товщини міометрію: у жінок I групи - 9,32±0,64 мм, уії - 6,24±0,59 мм. При порівнянні морфологічних даних міометрію нижнього сегменту, зроблено висновок, що у І групі регенераторні процеси мають більш сприятливий перебіг, схильність до відновлення первинної структури міометрію, в той час коли в ІІ групі спостерігались процеси порушеної регенерації із заміщенням гладко-м’язової тканини різної зрілості сполучною тканиною, помірно виражений запальний процес. Отже застосування аргоноплазмової коагуляції тканин у поєднанні з введенням транексамової кисло ти та карбетоцину дос товірно знижує периопераційніускладнення при повторному кесаревому розтині, обробка шва на матці факелом аргонової плазми збільшує повноцінність репаративних процесів та сприяє формуванню морфологічно повноцінного рубця з переважанням гладко-м’язових клітин над сполучнотканинними
A high number of repeat cesarean sections increases a risk of excessive bleeding, uterine atony, hysterectomy. The aim of study was to evaluate the efficacy of medical and technical methods (argon plasma coagulation, tranexamic acid, carbetocin) to prevent complications following repeat cesarean section and to improve the myometrial wound healing, to establish morphological features of uterine scar tissue in case of using argon plasma coagulation of myometrium in the area of the suture during the previous operation. Prospective cohort study of 77 patients who had undergone repeat cesarean section. I group included 37 women who had repeat cesarean section using argon plasma coagulation. Ten minutes before the operation, 15 mg/kg of tranexamic acid was injected intravenously. 100 meg carbetocin was administered intravenously after cutting the umbilical cord. II group comprised 40 women who had traditional cesarean section using Stark’s technique and Joel-Cohen incision. Pathomorphological study of scarred lower uterine segment myometrium was performed. Immunohistochemical staining against CD3, CD34, CD68, vimentin, a-SMA was performed. Results are presented as Mean±SD. Total operative time was significantly shorter in the I group (37,0±2,1 minutes) compared to II (46,1±1,8 minutes) (р0,05). Volume of blood loss in the I group was 465,7±37,5 ml, and in the II - 547, 7±34,6 ml (p0.05). Patients of the I group needed analgesic for 18-24 hours, the II group - 36-48 hours after operation. The width of the uterine cavity in group I was 9,8±0,37 mm, in group II - 14,6±0,54 mm (р0,05). One patient of group I and 9 patients of group II had signs of uterine subinvolution. Length of hospital stay after surgery in group I was 4,7±0,12 days, in II - 6,6±0,28 days. The ultrasound thickness of myometrium in group I and group II is an average of 9,32±0,64 mm and 6,24±0,59 mm, respectively. Pathomorphological data of scarred lower uterine segment myometrium showed that in group I regenerative processes have more favorable course, a tendency to restore the structure of myometrium, while in group II there were processes of disturbed regeneration with the replacement of smooth muscle tissue varying maturity of connective tissue, moderate inflammatory process. So, the use of tranexamic acid, carbetocin and argon plasma coagulation is effective in reducing perioperative blood loss, total operative time, dosage of uterotonic and analgesic medications and postoperative hospital stay in patients giving birth by repeat cesarean section. According to the pathomorphological study, argon plasma coagulation of myometrium in the area of suture increases the value of the reparative processes and promotes the formation of a morphologically complete scar, with the predominance of smooth muscle cells over connective tissue
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Дядик, О. О.
Слободян, Ю. В.
Козлова, К. С.
Стецюк, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Клініко-морфологічні особливості рубцевої тканини матки [Текст] = Clinical and morphological features of scar tissue of the uterus / Н. П. Гончарук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 98-103. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология, повреждения, ультраструктура)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия, эпидемиология)
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM (анатомия и гистология, иммунология, метаболизм, повреждения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (эпидемиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT (использование, тенденции)
Анотація: В Україні та світі однією з ключових проблем залишається стрімке і необґрунтоване зростання кількості операцій кесаревих розтинів. Одним із способів їх зменшення залишається проведення вагінальних пологів у жінок з попереднім оперативним втручанням на матці або кесаревим розтином. Спроможність рубця на матці є основним критерієм для здійснення спроби вагінальних пологів. Метою роботи було проаналізувати структурні зміни рубцевої тканини матки в різних умовах ведення пологів. Патоморфологічному дослідженню підлягали фрагменти рубця міометрію. Матеріал фіксували в 10%-му розчині нейтрального забарвленого формаліну (pH 7,4) за стандартною методикою та заливали в парафін. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі НМ 325 виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною 4–5 мкм, які потім забарвлювали гематокосиліном і еозином. Тканина рубця додатково підлягала забарвленню за Ван Гізоном, за Масоном. Фрагменти тканин рубця підлягали імуногістохімічному дослідженню (ІГХД) з використанням моноклональних антитіл (МАТ) до СD31 для оцінки ступеня васкуляризації судинного компоненту та ɑ-SMA для оцінки стану гладком’язової тканини. Провівши комплексне патоморфологічне дослідження в двох групах можна констатувати, що в групі 1 патоморфологічна картина змін у рубці була мінімальною та підтверджується збереженими пропорціями між фіброзною тканиною і гладком’язовими волокнами, також їх характерним розташуванням. М’язові волокна були з мінімальними патологічними змінами, розвиненими компенсаторними змінами з боку судинного комплексу. Ці дані були підтверджені при проведенні ІГХД з МАТ до CD31, який дає виражену позитивну реакцію в ендотеліальному шарі судинної стінки, утворюючи безперервні ланцюжки клітин. ІГХД з МАТ до α-SMA виявляє виражену однорідну інтенсивну експресію, що свідчить про мінімальні патологічні зміни в м’язових волокнах. Дані показники дають змогу говорити про спроможність рубця матки у 61 % в групі 1, на противагу у групі 2 цей результат досягав лише 41 %. У результаті проведення комплексного клініко-морфологічного дослідження встановлено, що більшість жінок у групі 1 за морфо-гістологічною характеристикою мали спроможний рубець на матці, тобто потенційно могли б розглядатися як резерв для проведення вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці після попереднього КР. У другій групі у значної кількості жінок підтверджено співвідношення регенеративних та дегенеративних змін у тканинах післяопераційного рубця, що свідчить про превалювання фіброзно-склеротичних змін та недостатню васкуляризацію, що обґрунтовує показання до оперативного розрішення
One of the key issues for increase uterine scars is the rapid and unwarranted Caesarean sections (CS) as in the world same in Ukraine. One of the way to reduce CS is delivery truth vaginal births in women with previous surgical intervention on the uterus or after CS. The ability of scar on the uterus is the main criterion for an attempt to vaginal birth. Objectivе — to analyze the structural changes of the scar tissue of the uterus. Pathomorphological examination was fragments of uterus scar. The material was fixed in a 10% solution of neutral colored formalin (pH 7.4) carried out according to the standard procedure, poured into paraffin. From the paraffin blocks on the rotary microtome of HM 325, serial histological sections were made in a thickness of 4–5 microns, which were stained with hematoxylin and eosin. Scar tissue was additionally stained for Van Gieson, according to Masson. Fragments of scar tissue were subjected to an immunohistochemical study (IGHS) using monoclonal antibodies (MATs) to CD31 to assess the degree of vascularization vascular component and α-SMA for assessing the condition smooth muscle tissue. Having conducted a comprehensive pathomorphological study in two groups, one can state that in group 1 the pathomorphological picture of the changes in the scar was minimal and confirmed by the retained proportions between the fibrous tissue and the smooth muscle fibers, as well as their characteristic location. Muscle fibers with minimal pathological changes, developed by compensatory changes from the side of the vascular complex. These data were confirmed by conducting IGHS from MAT to CD31, which gives a pronounced positive response in the endothelial layer of the vascular wall, forming continuous cell chains. IGHS from MAT to α-SMA exhibits pronounced homogeneous intensive expression, indicating minimal pathological changes in muscle fibers. These figures make it possible to talk about the ability of uterine scar in 61% in group 1, as opposed to in group 2, this result was only 41%. As a result of a comprehensive clinical and morphological study, it was found that the majority of women in group 1, according to the morphological and histological characteristics, had a capable scar on the uterus, that is, potentially could be considered as a reserve for vaginal birth in women with uterine scar after the previous CS. In the second group, a significant proportion of women confirmed the correlation of regenerative and degenerative changes in the tissues of postoperative scar, indicating prevalence of fibro-sclerotic changes and insufficient vascularization, that is, it states the validity of operational resolution
Дод.точки доступу:
Гончарук, Н. П.
Ковида, H. Р.
Дядик, О. О.
Радкевич, Я. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Пологи після попереднього кесарева розтину. Королівський коледж акушерів та гінекологів Австралії та Нової Зеландії [Текст] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 92-105. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN (стандарты)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT (стандарты)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (стандарты)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Ця настанова була розроблена та розглянута Комітетом з охорони здоров’я жінок і затверджена Правлінням та Радою Королівського коледжу акушерів та гінекологів Австралії та Нової Зеландії (RANZCOG). Список осіб, які входять до Комітету з охорони здоров’я жінок, знаходиться у Додатку А. Заяви про розголошення інформації були отримані від усіх членів комітету
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Москвяк-Лесняк, Д. Є.
    Вивчення факторів, які впливають на зростання рівня кесаревого розтину, за період 2017–2018 рр. [Текст] = Research of the factors which increase level of caesarian section in 2017–2018 / Д. Є. Москвяк-Лесняк, А. В. Красівська, І. Т. Жигаляк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 3. - С. 25-29


MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT
Анотація: Мета: дослідити та проаналізувати фактори, які впливають на збільшення частоти проведення кесаревого розтину, в пологових будинках м. Львова (2017–2018 рр.). Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були породіллі та лікарі акушер-гінекологи пологових будинків міста Львова: Комунального некомерційного підприємства «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова», Пологового відділення комунального некомерційного підприємства «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова», Комунального закладу Львівського обласного перинатального центру. Проведено одномоментне, когортне дослідження з використанням методів: анонімного індивідуального анкетування; ретроспективного аналізу статистичного звіту структури показань до кесаревого розтину в Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова» у 2018 (1180 операцій) та 2017 рр. (1006 операцій); статистичного; аналітичного. Виконано розрахунок середніх (М±SE) та відносних показників. Результати. У 2018 р. метод розродження шляхом кесаревого розтину був обраний у 25,7 % від загальної кількості пологів, що зросло в 1,2 раза порівняно з 2017 р. – 20,8 %. Серед опитаних жінок близько 86 % породіль, які повторно народжували, з яких 10 % – з багатоплідною вагітністю. Проаналізувавши частку фізіологічних пологів при першій вагітності – 52 %, повторній вагітності – 34 % та кесаревого розтину – 48 і 66 % відповідно в опитаних породіль, отримали, що кількість повторних пологів шляхом кесаревого розтину (КР) зросла у 1,26 раза. Встановлено, що на збільшення частоти загальної кількості розроджень шляхом кесаревого розтину впливає наявність медичних показань (90,58 %), зокрема: рубець на матці після операції кесаревого розтину – 27,12 %, дистрес плода – 14,16 %, тазове та ніжне передлежання – 9,7 %; збільшення кількості повторних пологів після попереднього КР; зростання частоти хронічних захворювань в анамнезі: варикозне розширення вен нижніх кінцівок, зниження гостроти зору, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет; психологічний фактор (емоційне напруження з боку родичів і породіллі; страх спровокований громадою, страх болю, страх перед пологами); бажання жінки (після попередньої операції кесаревого розтину). Висновки. На збільшення частоти загальної кількості розроджень шляхом КР у пологових будинках м. Львова впливають: медичні показання; збільшення кількості повторних пологів, після попереднього КР; зростання частоти хронічних захворювань в анамнезі; психологічний фактор; бажання жінки
Дод.точки доступу:
Красівська, А. В.
Жигаляк, І. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Ковида, Н. Р.
    Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину [Текст] / Н. Р. Ковида, Н. П. Гончарук // Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (вредные воздействия)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT
РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ВРЕМЯ ДО БЕРЕМЕННОСТИ -- TIME-TO-PREGNANCY
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета дослідження: аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз індивідуальних карт вагітних, історій пологів та стану новонароджених у 180 жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину за період з 2014 до 2019 р. Результати. Установлено, що у жінок І групи мимовільних абортів в анамнезі не було, а у ІІ групі цей показник становив 6,7%. Визначено, що загроза перебігу вагітності у ранні терміни удвічі частіше спостерігалась у ІІ групі, ніж у І групі. Діагностувати неспроможність рубця на матці під час вагітності вдалося у 21,1% жінок І групи проти 18,9% жінок ІІ групи, а також під час пологів у 10% жінок ІІ групи проти 0% жінок І групи. Окрім того, 76,7% жінок І групи були розродженні шляхом вагінальних пологів проти 24,4% – ІІ групи. Також 10% новонароджених у жінок І групи за шкалою Апгар були оцінені у 6–7 балів проти 65,5% у стані різного ступеня гіпоксії у жінок ІІ групи. Заключення. Вагітність і пологи у жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину супроводжуються ускладненнями у плода і новонароджених. Більш виражені зміни відзначали під час вагітності, пологів та у стані новонароджених у жінок ІІ групи порівняно з жінками І групи. Це можна пояснити більш якісною прегравідарною підготовкою жінок І групи та пильним спостереженням їх під час вагітності
Дод.точки доступу:
Гончарук, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)