Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Клетки дифференциация<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Ковальчук, І.
Роль активної форми рибосомального білку S6 у процесах росту та диференціації клітин [Текст] / І. Ковальчук // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т. 4, № 4. - С. 85-88

MeSH-головна:
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Томашевська, Л. А.
    Клітинні критерії оцінки впливу сумісної дії випромінювань мобільного зв’язку і цезію-137 [Текст] / Л. А. Томашевська, К. І. Обухан, Т. Є. Кравчун // Довкілля та здоров’я. - 2009. - № 2. - С. 9-12

Рубрики: Излучения--животное--вред возд

   Клетки дифференциация

   Цезий--вред возд

   Костный мозг--животное

   Телефон

Дод.точки доступу:
Обухан, К. І.
Кравчун, Т. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Формування капіляроподібних структур стромальними клітинами жирової тканини і фетальної печінки людини в процесі культивування [Текст] / Ю. О. Петренко [та ін.] // Львівський медичний часопис. - 2010. - T. 16, № 1. - С. 39-45

Рубрики: Стромальные клетки

   Клетки культивируемые

   Клетки дифференциация

   Эндотелий сосудистый

   Печень--эмбриол

   Жировая ткань

Дод.точки доступу:
Петренко, Ю. О.
Домбровський, Д. Б.
Салютін, Р. В.
Петренко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ідентифікація FLK-1-позитивних ендотелійних клітин-попередників у жировій тканині людини і їх експансія при культивуванні [Текст] / Ю. А. Петренко [та ін.] // Львівський медичний часопис. - 2010. - T. 16, № 3. - С. 49-54

Рубрики: Стромальные клетки

   Клеток культура

   Жировая ткань

   Клетки дифференциация

   Эндотелий сосудистый

Дод.точки доступу:
Петренко, Ю. А.
Поляченко, Ю. В.
Домбровський, Д. Б.
Салютін, Р. В.
Петренко, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Шухтин, В. В.
    Особенности структуры кожи и ее придатков у больных ВИЧ/СПИД [Текст] / В. В. Шухтин // Дерматологія та венерологія. - 2012. - № 4. - С. 65-69

Рубрики: Кожа, физиология

   Клетки дифференциация

   ВИЧ инфекции

   СПИД

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характер морфологічних змін шкіри та слизової оболонки у хворих з ВІЛ/СНІДом [Текст] / В. В. Шухтін [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 2. - С. 60-64

MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (диагноз)
СПИД -- ACQUIRED IMMUNODEFICIENCY SYNDROME (диагноз)
КОЖА -- SKIN (патология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патология)
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
Дод.точки доступу:
Шухтін, В. В.
Гойдик, В. С.
Насібуллін, Б. А.
Гоженко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Преобразующий потенциал мезенхимальных стволовых клеток [Текст] / В. А. Кордюм [и др.] // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 143-152

MeSH-головна:

КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Дод.точки доступу:
Кордюм, В. А.
Гулько, Т. П.
Дерябина, Е. Г.
Драгунян, М. В.
Иродов, Д. М.
Ковальчук, М. В.
Лихачева, Л. И.
Окунев, О. В.
Похоленко, Я. А.
Рубан, Т. А.
Топорова, Е. К.
Шпилевая, С. П.
Шувалова, Н. С.

Знайти схожі

Бережная, Н. М.
Физиологическая система соединительной ткани и онкогенез. IV. Мезенхимальная стволовая клетка: что определяет неоднозначность ее действия? [Текст] / Н. М. Бережная, В. Ф. Чехун // Онкология. - 2018. - Том 20, N 2. - С. 77-92. - Библиогр.: с. 88-91

MeSH-головна:
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ КЛЕТКИ -- CONNECTIVE TISSUE CELLS
ТРОПИЗМ -- TROPISM
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES
ЭПИТЕЛИАЛЬНО-МЕЗЕНХИМНЫЙ ПЕРЕХОД -- EPITHELIAL-MESENCHYMAL TRANSITION
СТВОЛОВОЙ КЛЕТКИ НИША -- STEM CELL NICHE
Анотація: Мезенхимальная стволовая клетка (MSC) обладает рядом свойств, отличающих ее от других клеток соединительной ткани, может оказывать разнонаправленное влияние (стимуляция и ингибиция) на опухолевый рост. В то же время MSC сейчас достаточно широко используются для лечения ряда заболеваний, в том числе неонкологических. Учитывая изложенное, целью данного обзора явилось направленное рассмотрение роли и механизмов участия MSC в развитии злокачественных новообразований. Про анализированы современные данные о тропизме MSC и ее миграции в микроокружение опухоли, влиянии на опухолевый рост (включая формирование ниш), на ангиогенез и иммунологические процессы (в отношении которых проявляется преимущественно супрессивное действие). Рассмотрено значение MSC и их везикул в эпителиально-мезенхимальном переходе, изменение свойств опухолевых клеток и характера роста опухоли (интенсивность пролиферации, метастазирования). Обсуждаются вопросы гетерогенности MSC, а также влияния микроокружения на их функционирование. Подчеркивается, что роль MSC в опухолевом процессе выходит за рамки микроокружения. Постулировано, что сформированные в настоящее время представления об участии MSC в опухолевом росте достаточно противоречивы, что обосновывает настороженность в отношении последствий клинического использования MSC и необходимость выработки дополнительных критериев для применения этих клеток в терапии
Дод.точки доступу:
Чехун, В.Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with formation of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema
Для розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластемі
Для понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме
Дод.точки доступу:
Popsuishapka, A.
Lytvyshko, V. A.
Ashukina, N. A.
Hryhoriev, V. V.
Pidgaiska, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Торгомян, А. Л.
Воздействие 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона на дифференцирование хондропрогениторных клеток и регенерацию суставного хряща / А. Л. Торгомян // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 1. - С. 11-17

MeSH-головна:
ХОНДРОГЕНЕЗ -- CHONDROGENESIS (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (действие лекарственных препаратов, физиология)
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION (действие лекарственных препаратов)
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE (физиология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (рост и развитие)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Целью настоящего исследования явилось изучение воздействия периодического и постоянного введения 1-34 фрагмента паратиреоидного гормона (ПТГ) на дифференциацию бычьих прехондробластов, содержащихся в хондрогенной и остеогенной средах. Кроме того, была исследована регенерация хрящевой ткани беспородных крыс и зависимость данного процесса от уровня паратиреоидного гормона, а также изменения субхондральной кости при этом. Были исследованы монослойные культуры бычьих хондропрогениторных клеток, содержащихся в остеогенной и хондрогенной средах с периодическим и постоянным добавлением 1-34 ПТГ, с последующим иммунофлюоресцентным анализом соответствующих маркеров. Также были оперированы коленные суставы с целью образования дефекта суставного хряща, с дальнейшим исследованием процессов регенерации в зависимости от введения ПТГ in vivo посредством гистохимического анализа оперированных коленных суставов у крыс. Полученные данные свидетельствуют о модулирующем влиянии ПТГ на хондрогенную дифференциацию стволовых клеток и терапевтическом потенциале данного гормона для восстановления хрящевой ткани
Метою цього дослідження було вивчення впливу періодичного і постійного введення 1-34 фрагмента паратиреоїдного гормону (ПТГ) на диференціацію бичачих прехондробластів, що містяться в хондрогенному і остеогенному середовищах. Крім того, було досліджено регенерацію хрящової тканини безпородних щурів і залежність даного процесу від рівня ПТГ, а також зміни субхондральної кістки при цьому. Було досліджено моношарову культуру бичачих хондропрогеніторних клітин, що містяться в остеогенному і хондрогенному середовищах з періодичним і постійним додаванням 1-34 ПТГ, з подальшим імунофлюоресцентним аналізом відповідних маркерів. Також були оперовані колінні суглоби з метою утворення дефекту суглобового хряща, з подальшим дослідженням процесів регенерації в залежності від введення ПТГ in vivo за допомогою гістохімічного аналізу оперованих колінних суглобів у щурів. Отримані дані свідчать про модулюючий вплив ПТГ на хондрогенну диференціацію стовбурових клітин і терапевтичний потенціал даного гормону для відновлення хрящової тканини
The purpose of the present study was to investigate the impact of intermittent and constant administration of 1–34 PTH fragment on bovine chondroprogenitor cells differentiation contained in chondrogenic and osteogenic media. In addition, regeneration of the cartilage tissue of non-native rats and the dependence of this process on the level of parathyroid hormone, as well as changes in the subchondral bone, were studied. Monolayer cultures of bovine chondroprogenitor cells contained in osteogenic and chondrogenic medium with periodic and constant addition of 1–34 PTH, were examined by immunofluorescence analysis to reveal appropriate markers. Rats’ knee joints have been operated with the full thickness defect formation, and further investigation of the regeneration processes depending on the introduction of the PTH in vivo by histochemical analysis of the operated knee joints. The findings suggest that the modulating effect of PTH on chondrogenic differentiation of stem cells and the therapeutic potential of this hormone for cartilage regeneration
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Будаш, Г. В.
Ембріональні та індуковані плюрипотентні стовбурові клітини та їх диференціювання у напрямку кардіоміоцитів в присутності ДМСО / Г. В. Будаш, Н. М. Білько // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 1. - С. 41-50

MeSH-головна:
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC (действие лекарственных препаратов, цитология)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ -- EMBRYONIC STEM CELLS (цитология)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПЛЮРИПОТЕНТНЫЕ ИНДУЦИРОВАННЫЕ -- INDUCED PLURIPOTENT STEM CELLS (цитология)
ДИМЕТИЛСУЛЬФОКСИД -- DIMETHYL SULFOXIDE
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Трансплантація клітин це сучасна стратегія відновлення пошкоджених тканин серця. Одним з перспективних джерел отримання кардіоміоцитів є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) та індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК). Дослідження проводили на генетично модифікованих лініях ЕСК та ІПСК миші, які експресували зелений флуоресцентний протеїн (GFP) під контролем кардіоспецифічного α-MHC промотора, диференціювання здійснювали у суспензійній культурі з постійним перемішуванням. Вивчали вплив диметилсульфоксиду (ДМСО) на процеси диференціювання плюрипотентних стовбурових клітин у кардіоміоцити, як на етапі формування клітин мезодермального походження, так і на етапі формування попередників кардіоміоцитів. Визначили оптимальний термін для застосування ДМСО в культурі. Встановлено, що додавання ДМСО з 5-ї до 9-ї доби культивування підвищувало ефективність диференціювання у кардіоміоцити у півтора рази.
Cell transplantation is a modern strategy for injured heart tissues regeneration. One of the promising sources for the generation of cardiomyocytes is embryonic stem cells (ESCs) and induced pluripotent stem cells iPSCs genetically modified murine ESC and iPSC lines expressing green fluorescent protein (GFP) under the control of the cardiospecific α-myosin heavy chain (MHC) promoter were used for the research; differentiation was carried out in a suspension culture with constant stirring. The effect of dimethyl sulfoxide (DMSO) on the processes of differentiation of pluripotent stem cells (PSCs) towards cardiomyocytes was studied both at the stage of mesoderm cells formation and at the stage of the cardiomyocytes progenitors formation. Optimal term of DMSO application into the culture was determined. It has been established that the addition of DMSO from the 5th day until the 9th day of cultivation increased the cardiomyocyte differentiation efficiency by one and a half times
Дод.точки доступу:
Білько, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)