Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Левіцитам<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

    Літовченко, Т. А.
    Диференційна діагностика епілепсії та рухових порушень [Текст] / Т. А. Літовченко // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 1. - С. 31-35. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Леветирацетам

   Левіцитам

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Діагностика пароксизмальних станів у неврології — одна з найскладніших проблем. Особливі труднощі викликає диференційна діагностика епілептичних та неепілептичних пароксизмальних порушень, зважаючи на відсутність абсолютно достовірних клінічних маркерів захворювання у міжпароксизмальний період, не завжди достатню інформативність інструментальних методів дослідження і недостатню обізнаність лікарів. Неепілептичні пароксизмальні порушення помилково діагностують як епілепсію у 20–30% випадків навіть у медичних центрах третього рівня. Хибна позитивна діагностика епілепсії має місце у 2–71% випадків. Рухові порушення, що характеризуються раптовими минущими епізодами патологічної мимовільної рухової активності, такі як хорея, атетоз, неепілептичні міоклонії, дистонія, пароксизмальна дискінезія, порушення координації довільних рухових актів або поєднані порушення координації та мимовільної рухової активності (пароксизмальна атаксія), становлять значні діагностичні труднощі навіть для висококваліфікованих фахівців. Немає абсолютно патогномонічних ознак епілептичних і неепілептичних нападів. У статті наведені основні клінічні та нейрофізіологічні критерії диференційної діагностики епілепсії та низки рухових порушень. Лікувальна тактика при епілептичних нападах, що мають бути диференційовані з пароксизмальними руховими порушеннями, має ряд особливостей. Після встановлення діагнозу «епілепсія» призначають протиепілептичні препарати широкого спектра дії, що не мають негативного впливу на когнітивні функції і не потребують тривалого титрування дози. В таких випадках препаратом вибору може бути леветирацетам, що є ефективним при більшості епілептичних нападів, може ефективно застосовуватися в дорослій та дитячій практиці, не викликає агравації нападів, має мінімальні побічні дії, може бути відразу призначений у терапевтичній дозі, крім того, є ефективним при низці рухових порушень і поєднанні епілепсії з руховими порушеннями
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мар’єнко, Л. Б.
    Деякі практичні аспекти призначення першої монотерапії дорослим пацієнтам із епілепсією [Текст] / Л. Б. Мар’єнко // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 77-80. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Леветирацетам

   Левіцитам

MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
Анотація: У зв’язку зі значною поширеністю епілепсії у світі пацієнти з цією патологією потребують все більшої уваги з боку неврологів, епілептологів, психіатрів та лікарів сімейної медицини. Мета роботи: ознайомлення лікарів, які опікуються такими пацієнтами, з основними положеннями сучасної наукової літератури, власного багаторічного досвіду автора з проблеми призначення першого протиепілептичного препарату при встановленому діагнозі епілепсії. Представлений алгоритм дій лікаря в процесі консультування хворого, підкреслені основні питання, на які необхідно звернути особливу увагу, розглянуто, як правильно встановити діагноз, призначити діагностичні процедури, обрати протиепілептичний препарат залежно від типу нападу та етіології епілепсії. Наведені основні принципи призначення ліків при структурній (постінсультній, посттравматичній, мезіальній, скроневій), генетичній, криптогенній та недиференційованій епілепсії. Препарати III покоління, маючи подібну ефективність з класичними, традиційними ліками II покоління, демонструють переваги — меншу тератогенність, кращу переносимість, меншу взаємодію з іншими лікарськими засобами, які призначають хворим при коморбідній патології. Кожен пацієнт потребує холістичної оцінки свого стану та індивідуалізованого підходу до призначення лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)