Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Локтевой нерв<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

Плещинский, И. Н.
Влияние стимуляции низкопороговых волокон локтевого нерва на импульсирующие мотонейроны локтевого сгибателя кисти человека [Текст] / И. Н. Плещинский, Т. М. Носова, Т. В. Бабынина // Физиология человека. - 1999. - Т. 25, № 6. - С. 76-80

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (физиология)
МОТОНЕЙРОНЫ -- MOTOR NEURONS (физиология)
Дод.точки доступу:
Носова, Т. М.
Бабынина, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Золотов, А. С.
    Привычный вывих локтевого нерва и медиальной части сухожилия трехглавой мышцы плеча [Текст] / А. С. Золотов, О. И. Пак // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2012. - № 4. - С. 82-84

Рубрики: Вывихи

   Локтевой нерв

Дод.точки доступу:
Пак, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голубев, И. О.
Прикладная анатомия ветвей срединного и локтевого нервов применительно к операциям невротизации мышц предплечья [Текст] / И. О. Голубев, С. А. Журавлев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2014. - № 2. - С. 74-77

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (анатомия и гистология, патофизиология)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (анатомия и гистология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Журавлев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голобородько, С. А.
Способ фиксации локтевого нерва после его подкожной транспозиции [Текст] / С. А. Голобородько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 79-82

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (патофизиология, хирургия)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування множинних поєднаних ушкоджень нервів, що супроводжуються значними дефектами, в проксимальних відділах верхньої кінцівки [Текст] = Surgical management of the proximal injury to the nerves of the upper extremity: strategy at overcoming multiple critical gaps / І. Б. Третяк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 178-184. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ НЕРВ -- MUSCULOCUTANEOUS NERVE (ультраструктура, хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения, хирургия)
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (повреждения, хирургия)
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета - оцінити результати реконструктивних втручань при тотальних варіантах ушкоджень плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 3 чоловіків та однієї жінки в середньому віці 36,4 роки із тотальним варіантом ушкодження плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. В усіх хворих травма нервових структур (м’язово-шкірного, серединного, ліктьового та променевого нервів) була поєднана із ушкодженням магістральних артеріальних та венозних судин, у одного хворого ушкодження м’язово-шкірного нерва не входило в структуру травми. Реконструктивні нейрохірургічні втручання проводились після реконструкції судин в середній термін 4,8 місяців (від 3 до 6 місяців). Основним методом реконструкції була аутонейропластика при критичних (в середньому 10,5 см) дефектах нервових структур нервами-донорами із малим поперечним січенням (литковий нерв) та із великим поперечним січенням (ліктьовий нерв). Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Встановлено, що у одного хворого відновлення усіх груп м’язів верхньої кінцівки було неефективним (MRSC 2 бали та нижче). Удвох хворих відновлення функції двоголового м’язу плеча наступило в строки 14 та 13 місяців із силою 5 балів за MRSC. Середній бал відновленої сили м’язів передньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 3,3 бали для м’язу довгого згинача першого пальця, 3,6 балів для м’язів згиначів пальців та 4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Середній бал відновленої сили м’язів задньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 2,6 балів для м’язу довгого розгинача першого пальця, 3,3 балів для м’язів розгиначів пальців та 4 бали для м’язів променевих розгиначів кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва склала 2,3 бали за Seddon. Лише у одного хворого спос терігали ефективне відновлення м’язів підвищення першого пальця. Відсутніс ть відновлення функції ліктьового нерва було прогнозованим у всіх 4 хворих, відповідно, ефективного відновлення ключового та діагонального долонного захватів не спостерігалось. У трьох хворих ми спостерігали ефективне відновлення поперечного долонного захвату. Власна усереднена оцінка відновлених функцій верхньої кінцівки у решти трьох хворих склала 55,55балів, що вкладалась в характеристику відновлення як незадовільну. Отже, відновлення функцій "внутрішніх" м’язів кисті є більш важливими для забезпечення критичних базових функцій верхньої кінцівки, відповідно, ліктьовий нерв не може бути використаний у якості нерва-донора; при використанні променевого нерва в якості нерва-донора, прогнозовано втрачені функції можуть бути заміщені за рахунок проведення корегуючих ортопедичних втручань
Aim of the study - to evaluate the outcomes of reconstruction procedures at complete injuries of brachial plexus in subclavicular region. The retrospective analysis of the reconstruction procedures in 3 men and one woman (mean age 36,4 years) with complete injury of brachial plexus in subclavicular region was conducted. Injury to musculocutaneuos, median, ulnar and radial nerves was accompanied by axillary (2 cases) or brachial (2 cases) artery injury. One patient had no injury to musculocutaneous nerve within the injury’s structure. AH patients underwent surgical reconstruction of the neural structures 4,8 months (mean term) post initial vascular surgery. The autografting was the main reconstruction procedure of the long nerves of the upper extremity at their critical gap (mean gap 10,5cm) with donor-nerves of the small (sural nerve) and large (ulnar nerve) cross sectional diameter. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire, it was revealed that one patients showed poor recovery of the entire complex of the muscles of the upper and lower arm (MRSC 2 points or lower). Two patients showed good recovery of the biceps brachii muscle (MRCS score 5 points) on 14th and 13th month respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the anterior compartment of the forearm was; 3,3 points for m. flexor pollicis longus, 3,6 points for mm. flexores digitorum and 4 points for m. flexor carpi radial is respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the posterior compartment of the forearm was; 2,6 points for m. extensor pollicis longus, 3,3 points for m. extensor digitorum sublimis and 4 points for radial wrist extensors respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,3 points on Seddon scale. Only one patient showed effective recovery of the thumb opposition. Loss of ulnar nerve mediated functions was expectable among all 4 enrolled patients, thereafter we observed no recovery of key pinch and diagonal volar grip. Three patients showed recovery of transversal volar grip only. Mean Brief MHQ score was 55,55 points - unsatisfactory recovery. The reconstruction of the ulnar nerve, thereafter recovery of the "intrinsics", should be the priority in terms of reanimation of the basic grips and pinches of the upper extremity - one should avoid harvesting of the ulnar nerve at multiple nerve injury cases; the expectable loss of functions at the utililization of the radial nerve as a donor nerve, could be easily recompensed with the tendon transfer procedures in later terms
Дод.точки доступу:
Третяк, І. Б.
Коваленко, І. В.
Гацький, О. О.
Третьякова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гайко, О. Г.
Ушкодження ліктьового нерва у хворих із наслідками травм в ділянці ліктьового суглоба [Текст] / О. Г. Гайко, О. С. Страфун // Травма. - 2019. - Том 20, N 6. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (повреждения)
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (повреждения)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
Анотація: Ушкодження ліктьового нерва при травмах верхньої кінцівки посідають перше місце у структурі ушкоджень нервів і, за даними вітчизняних авторів, становлять 39,5 % від загальної кількості травмованих нервів, а в 52,8 % випадків ліктьовий нерв травмується з сусідніми анатомічними структурами. Мета роботи: на основі аналізу клініко-електроміографічних даних вивчити структуру післятравматичних ушкоджень ліктьового нерва на рівні ліктьового суглоба та визначити тактику лікування пацієнтів з даною патологією. Матеріали та методи. Клініко-електроміографічне обстеження проведено 55 хворим з наслідками травм в ділянці ліктьового суглоба та клінічними ознаками невропатії ліктьового нерва різного ступеня вираженості. Терміни після травми широко коливалися — від 1 місяця до 13 років, більшість хворих (35 (64 %)) обстежені до 12 місяців після травми. Серед хворих переважали чоловіки — 32 (58 %). Середній вік становив 42,1 ± 16,5 року. Результати. Серед обстежених хворих переважали пацієнти з тяжким ступенем ураження ліктьового нерва та значним сенсорно-моторним дефіцитом. Було встановлено пряму залежність між клінічним та електроміографічним ступенем тяжкості ушкодження нерва (r = 0,84; p 0,05), тобто зі збільшенням тяжкості сенсорно-моторного дефіциту збільшувалася вираженість електроміографічних змін. Також на основі аналізу клініко-електроміографічних даних було вивчено структуру післятравматичних ушкоджень ліктьового нерва на рівні ліктьового суглоба та визначено тактику лікування пацієнтів з даною патологією. Висновки. При більш легких ступенях ураження (1-ша — 3-тя стадія за ЕМГ-класифікацією) пацієнтам рекомендується інтенсивне відновне та реабілітаційне лікування та клініко-інструментальний моніторинг. При тяжкому ступені ушкодження ліктьового нерва (сенсорно-моторний дефіцит, 4–5-та стадія за ЕМГ-класифікацією) єдиним ефективним способом відновлення функції ліктьового нерва є оперативне втручання
Damage to the elbow nerve ranks first in the structure of nerve injuries of the upper limb (39.5 % according to literature). In 52.8 % of cases, the ulnar nerve is injured with adjacent anatomical structures. Objective: to study the structure of post-traumatic injuries of the ulnar nerve at the level of the elbow joint on the basis of the analysis of clinical and electromyographic (EMG) data and to determine treatment approaches in patients with this pathology. Materials and methods. Clinical and electromyographic examination was performed in 55 patients with sequelae of elbow joint injuries and with clinical signs of the ulnar nerve neuropathy. The terms after the trauma varied widely — from 1 month to 13 years, the majority of patients 35 (64 %) were examined within 12 months after the trauma. Among the patients, men predominated — 32 (58 %) cases. The average age was 42.1 ± ± 16.5 years. Results. The majority of observed patients had a severe degree of nerve injury and significant sensory motor deficit. A direct correlation was established between the clinical and electromyographic severity of nerve injury (r = 0.84; p 0.05), i.e., with increasing severity of sensory motor deficit, the severity of electromyographic changes increased. Also, on the basis of the analysis of clinical and electromyographic data, the structure of post-traumatic injuries of the ulnar nerve at the level of the elbow joint was studied, and treatment approaches in patients with this pathology were determined. Conclusions. In cases of mild-moderate nerve injury (stage 1–3 according to the EMG classification), patients undergo intensive conservative and rehabilitation treatment with clinical and instrumental monitoring. In severe degree of damage to the ulnar nerve (sensory motor deficit, stage 4–5 according to the EMG classification), the only effective way to restore the function of the ulnar nerve is surgery
Дод.точки доступу:
Страфун, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)