Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Многоводие<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Ласитчук, О. М.
Перебіг вагітності і пологів при багатоводді [Текст] / О. М. Ласитчук // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 1. - С. 100-101

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE (физиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (уход)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ушницкая, Е. К.
Современные представления о многоводии [Текст] / Е. К. Ушницкая, Н. В. Орджоникидзе // Акушерство и гинекология. - 2004. - № 2. - С. 6-9

Рубрики: Многоводие

Дод.точки доступу:
Орджоникидзе, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Клинический случай эффективной коррекции синдрома фето-фетальной трансфузии при диамниотической монохориальной двойне [Текст] / В. А. Заболотнов [и др.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 10. - С. 54-56

Рубрики: Трансфузионный синдром у близнецов

   Амниоцентез

   Близнецы однояйцовые

   Многоводие

Дод.точки доступу:
Заболотнов, В. А.
Рыбалка, А. Н.
Ляшенко, Е. Н.
Боева, О. И.
Чиж, И. Ю.
Кондратюк, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чечнева, М. А.
Клиническое значение ультразвукового исследования околоплодных вод [Текст] / М. А. Чечнева, Ю. П. Титченко, С. Н. Лысенко // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2013. - Т. 13, № 1. - С. 12-16

MeSH-головна:
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (ультрасонография)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
Дод.точки доступу:
Титченко, Ю. П.
Лысенко, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ищенко, А. И.
Нарушенное количество околоплодных вод у беременных: диагностика, патогенез (обзор литературы) [Текст] / А. И. Ищенко, Н. К. Деменина // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 26-28

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (иммунология, микробиология, физиология, химия)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Деменина, Н. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маляр, В. В.
Моніторингова оцінка біофізичного профілю плода при ідіопатичному маловодді і багатоводді [Текст] = Monitoring estimation of fetal biophysical profile with moderate idiopathic oligohydramnios and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 82-83

MeSH-головна:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маляр, В. В.
Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді [Текст] = Comparative characteristics of placental-fetal circulation and biophysical activity of the fetus with moderate idiopathic low- and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 95-99

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОД -- FETUS
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження – оцінка плацентарно-плодового кровоплину та антинатального стану плода при ідіопатичному мало- і багатоводді. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 100 вагітних жінок, які на основі верифікації діагнозу мало- або багатоводдя були виділені в дві репрезентативні групи: 50 жінок з помірним ідіопатичним маловоддям (І група) і 50 осіб – з багатоводдям (ІІ група). До групи контролю увійшли 50 вагітних з фізіологічною вагітністю. Всім жінкам проведено комплексне клініко- інструментальне дослідження на тлі максимальної кількості навколоплідних вод (30–32 тижні) гестації. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що навіть помірне ідіопатичне мало- або багатоводдя сприяє зниженню адаптаційних можливостей плода та розвитку антенатального дистресу. При цьому відмічено найбільш виражене зниження фетальної біофізичної активності плода у разі маловоддя, ніж при багатоводді, що вимагає диференційованого підходу до вибору методу розродження. Висновок. Комплексна базальна антенатальна оцінка стану плода є методом вибору, який дозволяє оптимізувати терапевтичні заходи, вибір методу і часу розродження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Gaistruk, N. A.
Reculiarities of pregnancy development and condition of fetus in pregnant women diagnosed with polyhydramnios [Текст] / N. A. Gaistruk, L. G. Dubas, S. V. Topolnitska // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 4. - С. 24-29. - Бібліогр.: с.28-29

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (диагностика)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
Анотація: The article presents the data of the study of basically healthy pregnant women and pregnant women diagnosed with polyhydramnios. There was carried out the analysis of pregnancy development and complications, delivery and post-delivery period, as well as the condition of fetus on the basis of the data of the bio-physical profile of fetus, cardiotocographic study and dopplerometric indicators of the bloodstream in uterine arteries and arteries of the navel-cord. Pregnant women with polyhydramnios, compared to healthy pregnant women, more often experience such complications in pregnancy as light and moderate degree of preeclampsia, threatened miscarriage, anemia of pregnancy, placenta dysfunction. In accordance with the data of cardiotocography and bio-physical profile, disorder in the condition of fetus is observed, and resistance in the vessels of feto-placental system enhances.
У статті представлені дані обстеження практично здорових вагітних, а також вагітних з багатоводдям, проведено аналіз перебігу та ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану плода на підставі даних біофізичного профілю плода, кардіотокографічного дослідження, допплерометричних показників кровотоку в маткових артеріях та в артерії. пуповини. При багатоводді, порівняно з практично здоровими вагітними, частіше спостерігаються такі ускладнення вагітності, як легка та середнього ступеня тяжкості, прееклампсія, загроза переривання вагітності, анемія вагітних, дисфункція плаценти. За даними кардіотокографії та біофізичного профілю, відзначається порушення стану плода, зростає опір у судинах фетоплацентарної системи
Дод.точки доступу:
Dubas, L. G.
Topolnitska, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Risk factors of perinatal mortality related to premature ruptured membranes in case of polyhydramnios [Текст] / N. A. Gaistruk [et al.] // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 6. - С. 29-33. - Бібліогр.: с.32-33

MeSH-головна:
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (диагностика)
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (диагностика)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Preterm premature rupture of membranes (PPROM) is their spontaneous rupture before the beginning of labor activity in the stages of pregnancy of 22–42 weeks. Premature rupture of membranes not only complicates the course of pregnancy and delivery, but is also a key risk factor for development of complications of infectious-inflammatory genesis of newborn babies and women in childbirth. Polyhydramnios is one of the risk factors of PPROM. According to the analysis data, PPROM population frequency in case of polyhydramnios makes 5.24%. Understanding of this problem leads to the necessity of applying of interventions aimed at PPROM prevention both at the stage of pre-conception care and during pregnancy and breast-feeding
Мета роботи: виявлення та дослідження факторів ризику летальності новонароджених від матерів, вагітність яких ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) при багатоводді. Проведено ретроспективне дослідження 65 вагітних та новонароджених при ПРПО з багатоводдям. Встановлено, що перинатальна смертність у вагітних із ПРПО та багатоводдям залежить від гестаційного віку та маси плода при народженні. Виявлено фактори ризику летальності новонароджених та наведено дані, які необхідно враховувати під час ведення вагітності та пологів у жінок з ПРПО та багатоводдям (вік матері; стани, які вимагають призначення антибіотиків; становище плоду в матці)
Дод.точки доступу:
Gaistruk, N. A.
Dubas, L. G.
Ponina, S. I.
Rud, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дубас, Л. Г.
Біохімічні маркери та ефективність профілактичної терапії дистресу плода та загрози передчасних пологів у вагітних з багатоводдям [Текст] = Biochemical markers and effectivity of the preventive therapy of the fetal distress and preterm delivery in pregnant women with polyhydramnios / Л. Г. Дубас // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 465-474. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, терапия)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм, химия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (профилактика и контроль, терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, профилактика и контроль)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (диагностическое применение)
Анотація: Багатоводдя у вагітних є однією із зростаючих за частотою патологій в акушерстві, що зумовлено збільшенням використання ультразвукового скринінгу вагітних і коливається від 1–3 до 8%. Метою роботи було оцінити зміни біохімічних показників крові, біофізичний профіль плода та стан здоров’я новонароджених у вагітних з багатоводдям при проведенні профілактичної терапії даної патології та оцінити частоту виникнення багатоводдя під впливом превентивної терапії у вагітних з групи ризику з виникнення багатоводдя. Обстежено 120 вагітних у терміні гестації від 20 до 38 тижнів віком від 20 до 39 років: 1 групу склали 30 здорових вагітних, 2 групу — 90 вагітних з хронічним багатоводдям, яка була поділена на дві підгрупи: 40 вагітних без дистресу плода в 1 підгрупі та 50 вагітних з дистресом плода в 2 підгрупі. 1 підгрупа вагітних отримувала профілактично Магнерот, Тівортін, Ларнамін, лімфоміозот та вітамін Д3 за схемою. 2-га підгрупа вагітних отримувала традиційне лікування згідно клінічного протоколу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 року, № 782 від 29.12.05 р. Пренатальну діагностику здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу: визначали рівень метаболіту вітаміну D-25 OH(D), протизапальні цитокіни IL–10, IL–6, фактор росту ендотелію судин VEGF, малоновий альдегід, карбонільні групи протеїнів, супероксиддисмутазу, вміст протеїну в сироватці крові. Проводили ультразвукове дослідження плода та допплерометрію матково-плацентарних судин, кардіотокографію плода, оцінювали біофізичний профіль плода. Достовірність різниці порівнюваних груп визначали за допомогою критерію Ст’юдента. У вагітних з хронічним багатоводдям встановлено зменшення запасів ендогенного антиоксиданту глутатіону, зниження активності антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази, зростання активності прооксидантного ферменту ксантиноксидази та наявність цитокінового дисбалансу. Показано, що серед усіх біохімічних змін в організмі вагітних з хронічним багатоводдям найбільше значення в розвитку дистресу плода відіграє дефіцит вітаміну D, запалення та порушення ангіогенезу. У вагітних з групи підвищеного ризику розвитку багатоводдя, які отримували запропоновану превентивну терапію дистресу плода, покращились показники фетоплацентарного кровотоку, зменшився відсоток плацентарної дисфункції у 1,8 разів, дистресу плода — в 1,5 разів, передчасних пологів — в 2 рази, знизилась кількість асфіксії у новонароджених у 1,7 разів, рівень перинатальної захворюваності новонароджених знизився в 1,9 разів, порівняно з групою вагітних, які отримували традиційну терапію. Таким чином, позитивний вплив проведеної профілактичної терапії патології вагітних з багатоводдям був підтверджений клінічно та біохімічно
Polyhydramnios in pregnant women are one of the most frequent pathologies in obstetrics, which is caused by an increase in the use of ultrasound screening of pregnant women and ranges from 1–3 to 8%. The aim of the study was to evaluate changes in blood biochemical parameters, biophysical profile of the fetus and the health status of newborns in pregnant women with polyhydramnios during the prophylactic therapy of this pathology and to estimate the frequency of polyhydramnios occurrence under the influence of preventive therapy in pregnant women at risk of polyhydramnios. We examined 120 pregnant women at gestational age from 20 to 38 weeks between the ages of 20 and 39 years: 1 group consisted of 30 healthy pregnant women, 2 group — 90 pregnant women with chronic polyhydramnios, which was divided into two subgroups: 40 pregnant women without fetal distress in 1 subgroup and 50 pregnant women with fetal distress in 2 subgroups. 1 subgroup of pregnant women received prophylactic Magnerot, Tivortin, Larnamine, Lymphomyosot and vitamin D3. The 2nd subgroup of pregnant women received traditional treatment according to the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine №900 dated December 27, 2006, №782 dated December 29, 2005. Prenatal diagnosis was carried out by the method of enzyme-linked immunosorbent assay: the metabolite level of vitamin D-25 OH(D) was determined, anti-inflammatory cytokines IL–10, IL–6, vascular endothelial growth factor VEGF, malonic aldehyde, carbonyl groups of proteins, superoxide dismutase, serum protein content. Conducted ultrasound examination of the fetus and dopplerometry of uterine-placental vessels, cardiotocography of the fetus, evaluated the biophysical profile of the fetus. The significance of the difference between the compared groups was determined using Student’s t test. In pregnant women with chronic polyhydramnios, a decrease in endogenous glutathione antioxidant reserves, a decrease in the activity of the superoxide dismutase antioxidant enzyme, an increase in the activity of the pro-oxidant enzyme xanthine oxidase and the presence of cytokine imbalance have been found. It is shown that among all biochemical changes in the body of pregnant women with chronic polyhydramnios, vitamin D deficiency, inflammation and disturbance of angiogenesis play the most important role in the development of fetal distress. Pregnant women at high risk of polyhydramnios who received the proposed preventive therapy for fetal distress, improved fetoplacental blood flow, decreased the percentage of placental dysfunction by 1.8 times, fetal distress — by 1.5 times, premature birth — by 2 times, decreased asphyxia in newborns 1.7 times, the rate of perinatal morbidity in newborns decreased 1.9 times, compared with the group of pregnant women receiving traditional therapy. Thus, the positive effect of preventive therapy of pathology of pregnant women with polyhydramnios was confirmed clinically and biochemically
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості перебігу вагітності за наявності єдиної пупкової артерії плода [Текст] / О. В. Красовська [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 45-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПУПОЧНАЯ АРТЕРИЯ ЕДИНСТВЕННАЯ -- SINGLE UMBILICAL ARTERY (диагностика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (патофизиология, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
БЕЛОК-A ПЛАЗМЫ, АССОЦИИРОВАННЫЙ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-ASSOCIATED PLASMA PROTEIN-A (диагностическое применение)
Анотація: Серед аномалій кількості судин пуповини найбільш часто виявляють єдину пупкову артерію (ЄПА). Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, діагностування ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на перебіг вагітності та стан плода. У більшості випадків, за даними різних авторів - у 57-75%, ЄПА є ізольованою зміною і не впливає на перебіг вагітності та пологів, а також на постнатальний період. Інші автори вбачають значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті представлені деякі особливості перебігу вагітності у жінок з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами у подальшому. Мета дослідження: вивчення та аналіз особливостей перебігу вагітності з ЄПА плода: проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини. Матеріали та методи. Було обстежено 31 вагітну з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група). Результати. У вагітних з ЄПА більш часто спостерігались збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет. В анамнезі вагітних з ЄПА частіше виявляють артифіційні аборти, мимовільні викидні або завмерлі вагітності порівняно з вагітними, які мають дві артерії пуповини. У вагітних з ЄПА протягом гестації вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, затримку розвитку плода (ЗРП), плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. Реверсний кровотік у венозній протоці, виявлений за допомогою УЗД на 12-13-у тижні вагітності, спострерігається у 19,4% вагітних з ЄПА. За даними допплерометрії при порівнянні вагітних з ЄПА плода та двома артеріями пуповини спостерігаються достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу) у плодів з ЄПА. Середні показники допплерометричних індексів інших судин фетоплацентарного комплексу не відрізняються між двома досліджуваними групами вагітних. За даними гормональних досліджень, у вагітних з ЄПА наприкінці І триместра у 26,8% показники РАРР-А були більші за референтні значення (у групі контролю - у 6,4%). Заключения. Виявлені особливості у вагітних з ЄПА, такі, як збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет та значна кількість мимовільних викиднів та завмерлих вагітностей в анамнезі, можуть бути сукупними факторами ризику для виникнення ЄПА. У вагітних з ЄПА протягом вагітності вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, ЗВУР, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. У терміні 12-13 тиж реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. Виявлені особливості за показниками допплерометрії свідчать про достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) у плодів з ЄПА. Збільшення рівня РАРР-А може слугувати маркером наявності ЄПА плода на ранніх термінах вагітності
Among the abnormalities in the number of umbilical cord vessels, the single umbilical artery (SUA) is most common. The influence of some endocrine, gynecological and general factors on the occurrence of SUA, the detection of SUA at different stages of pregnancy, as well as the effect of SUA on the course of pregnancy and the condition of the fetus are assumed. In most cases, according to different data - 57-75%, SUA is an isolated change and does not affect the course of pregnancy and childbirth, as well as the postnatal period. Other authors see a significant impact of SUA on the course of such pregnancy and childbirth. The article presents some features of the course of pregnancy with SUA compared with pregnant women with three umbilical cord vessels and physiological labor in the future
Дод.точки доступу:
Красовська, О. В.
Лакатош, В. П.
Іващенко, О. В.
Слободянік, О. Я.
Лакатош, П. В.
Гужевська, І. В.
Антонюк, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Maliar, V. V.
Reproductive evaluation of pregnancy and consequences accouchement women with low and polyhydramnios of unexplained etiology [Text] / V. V. Maliar // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 3/4. - P114-116

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Based on the analysis of reproductive 711 stories of labor and maps newborns found, that the structure of pathology amniotic environment level low- and polyhydramnios reaches 31.3 and 31.2 %. Idiopathic low and polyhydramnios often develops on the background of gynecological pathology and in most cases accompanied by early toxemia, preeclampsia, miscarriage, syndrome, fetal growth retardation and growth of perinatal pathology
На підставі репродуктивного аналізу 711 історій пологів і карт новонароджених встановлено, що в структурі патології навколоплідного середовища рівень мало- і багатоводдя досягає 31,3 і 31,2 %. Ідіопатичне мало- і багатоводдя частіше розвивається на фоні гінекологічної патології і супроводжується в більшості випадків раннім токсикозом, прееклампсією, невиношуванням, синдромом затримки розвитку плода та збільшенням перинатальної патології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лікування вагітних із полігідрамніоном [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (терапия)
Анотація: Лікування полігідрамніону, як наслідку інфекційного процесу, є складним завданням, оскільки вимагає термінових результатів. У випадку нечутливості умовно патогенної чи патогенної мікрофлори або наявності вірусів, зволікання у лікуванні може призвести до внутрішньоутробного інфікування плоду. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікування полігідрамніону вірусного ґенезу. Матеріали та методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 60 вагітних із полігідрамніоном та наявністю в анамнезі гострого респіраторного вірусного захворювання або виділено вірус простого герпесу. Методи дослідження, які застосовувалися, – зовнішнє акушерське обстеження, УЗД, мікроскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний. Результати дослідження. Вагітних розділено на дві підгрупи: у першій підгрупі одразу призначалися імунокорегуючі противірусні препарати (n=30), у другій – антибактеріальні препарати, які виявилися неефективними, що було причиною проведення змін у лікуванні (n=30). Для лікування використано імунокорегуючий препарат флавоноїдних глікозидів в дозі 12 крапель двічі на добу per os за 10-15 хвилин до прийому їжі. Через 7-10 днів застосування препарату у 67 % вагітних прояви полігідрамніону зменшилися, через 14 днів у 87 % вагітних не було ознак полігідрамніону. Висновки. Патогенетичне лікування полігідрамніону вірусного ґенезу шляхом застосування імунокорегуючих противірусних препаратів є безпечним високоефективним методом лікування, оскільки, призводить до одуження у 87 % впродовж 10-14 днів, у решти випадків – до позитивної динаміки, що потребує тривалішого лікування.
Дод.точки доступу:
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Коляндрецька, С. В.
Хрикова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Патогенетична роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям [Текст] = Pathogenetic role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in development of fetal distress in pregnant women with chronic hydramnion / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 3/4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (метаболизм, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (кровь, метаболизм)
Анотація: Залишається невивченою роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у механізмах розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Мета роботи – оцінити роль дефіциту вітаміну D та асоційованих імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Матеріали і методи. Обстежено 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та 90 вагітних з хронічним багатоводдям. У сироватці крові визначали рівень метаболіту вітаміну D (25(ОН)D) і цитокінів IL-10 і IL-6 імуноферментними методами з використанням стандартних наборів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм «MS Excel» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows». Результати та їх обговорення. У вагітних з хронічним багатоводдям відзначається вірогідне зменшення в сироватці крові метаболіту вітаміну D – 25(ОН)D на 21 %, зниження рівня протизапального цитокіну IL-10 на 26,4 % та зростання концентрації прозапального IL-6 на 17 % відносно жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Виникнення дистресу плода на тлі хронічного багатоводдя супроводжується посиленням дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень: рівні 25(ОН)D та IL-10 відповідно на 18,5 % та 17,5 % менше, а IL-6 на 13,3 % більше, ніж у жінок з хронічним багатоводдям без дистресу плода. Вираженість імунозапальних порушень в організмі вагітних з хронічним багатоводдям детермінується рівнем вітаміну D в організмі. Так, у жінок з дефіцитом 25(ОН)D у сироватці крові зафіксовано достовірне зменшення вмісту IL-10 на 47,8 % та вірогідне збільшення рівня IL-6 на 34,6 % порівняно з показниками в жінок з недостатністю вітаміну D. Висновки. У розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям важливу роль відіграє дефіцит вітаміну D та асоційовані з ним імунозапальні порушення
The role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in the mechanisms of development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios remains unexplored. Objective: to evaluate the role of vitamin D deficiency and associated immune inflammatory disorders in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios. Materials and methods. Surveyed 30 women with a physiological course of pregnancy and 90 pregnant women with chronic polyhydramnios. In the serum, the level of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D and the cytokines IL-10 and IL-6 were determined by enzyme immunoassay using standard kits. Statistical processing of the obtained results was performed using standard methods using the «MS Excel» and «Statistica SPSS 10.0 for Windows» application package. The results of the research. In pregnant women with chronic polyhydramnios, there is a significant decrease of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D level by 21 % in the serum, a decrease of the level of the anti-inflammatory cytokine IL-10 by 26.4 % and an increase of the concentration of pro-inflammatory IL-6 by 17 % compared to women with physiological course of pregnancy. The occurrence of fetal distress against the background of chronic polyhydramnios is accompanied by a intensification of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders: levels 25(OH)D and IL-10, respectively, by 18.5 % and 17.5 % less, and IL-6 by 13.3 %, than in women with chronic polyhydramnios without fetal distress. The expressiveness of immune disorders in the organism of pregnant women with chronic polyhydramnios is determined by the level of vitamin D in the organism. Thus, in women with a deficiency of 25(OH)D in the serum, a significant decrease in the IL-10 concentration by 47.8 % and a significant increase in the IL-6 level by 34.6 % were recorded in comparison with the indicators in women with vitamin D deficiency. Conclusions. Vitamin D deficiency and associated immune-inflammatory disorders play an important role in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Дубас, Л. Г.
Гайструк, А. Н.
Мельник, А. В.
Льовкіна, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)