Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Окружающей среды микробиология<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Павлова, И. Б.
Электронно-микроскопическое исследование патогенных бактерий на объектах внешней среды [Текст] / И. Б. Павлова, Е. М. Ленченко // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1998. - № 5. - С. 13-17

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность, химия)
Дод.точки доступу:
Ленченко, Е. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Суздалева, А. Л.
Развитие условно-патогенных микроорганизмов в районах сброса подогретых вод атомных электростанций [Текст] / А. Л. Суздалева // Гигиена и санитария. - 2001. - № 4. - С. 15-17

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ВОДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- WATER MICROBIOLOGY
ЭНЕРГОРЕСУРСЫ -- ENERGY-GENERATING RESOURCES (классификация, стандарты)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Маркова, Ю. А.
    Выделение условно-патогенных микроорганизмов из растений [Текст] / Ю. А. Маркова, А. С. Романенко // Гигиена и санитария. - 2006. - № 1. - С. 58-59

Рубрики: Окружающей среды микробиология

   Растения--микроб

   Бациллоносительство

Дод.точки доступу:
Романенко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Корчак, Г. І.
    Здобутки лабораторії санітарної мікробіології за останні роки [Текст] / Г. І. Корчак, О. В. Сурмашева // Довкілля та здоров’я : Наук. журн. з пробл. мед. екології, гігієни, охорони здоров’я та екол. безпеки . - 2006. - Т. 38, № 3. - С. 37-39.

Рубрики: Окружающей среды микробиология

   Лаборатории

   Санитария

Дод.точки доступу:
Сурмашева, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Здатність мікроорганізмів різних екологічних ніш до гідролізу нерозчинних білків [Текст] / О. В. Мацелюх [и др.] // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2015. - Т. 77, № 3. - С. 16-22 . - ISSN 0201-8462

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ГИДРОЛИЗ -- HYDROLYSIS
СКЛЕРОПРОТЕИНЫ -- SCLEROPROTEINS (биосинтез, метаболизм)
Дод.точки доступу:
Мацелюх, О. В.
Нідялкова, Н. А.
Варбанець, Л. Д.
Андреєва, Н. О.
Шепелевич, В. В.
Зелена, П. П.
Юмина, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нові підходи щодо виявлення різних патогенів та прогнозування розвитку інфекційного захворювання [Текст] = New approaches in the detection of the different pathogens and prognosing of development infections diseases / Б. Р. Богомольний [и др.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2016. - № 26. - С. 164-167. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННОЙ БОЛЕЗНИ ПЕРЕДАЧА -- DISEASE TRANSMISSION, INFECTIOUS (профилактика и контроль)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL (методы, оборудование, тенденции)
Анотація: З використанням Fuzzy-технології були розроблені алгоритми обробки даних нозологічних маркерів, отриманих при записі з програмно-апаратного комплексу спектральної корекції "КСК-БАРС". Розроблена технологія дозволяє визначити не тільки наявність патогену, але й визначити його вид, а також ступінь інфікованості об’є кту. Застосування цих алгоритмів дозволяє використовувати "КСК-БАРС" для виявлення наявності різних патогенів у живих та неживих об’єктах
Дод.точки доступу:
Богомольний, Б. Р.
Бочарніков, В. П.
Барзинський, В. П.
Гридіна, Т. Л.
Свєшніков, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Станіславчук, Л. М.
Середовищні фактори ризику стенозуючого ларинготрахеїту в дітей [Текст] = Environmental risk factors for laryngotracheitis in children / Л. М. Станіславчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 22-25

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЛАРИНГИТ -- LARYNGITIS
ТРАХЕИТ -- TRACHEITIS
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ТАБАЧНЫМ ДЫМОМ -- TOBACCO SMOKE POLLUTION
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
ЖИВОТНЫЕ ДОМАШНИЕ -- ANIMALS, DOMESTIC
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аутэкология и гидролитическая активность микроорганизмов наземных экосистем Антарктики, Эквадора и Израиля [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 29-41

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (воздействие облучения, выделение и очистка, рост и развитие)
Анотація: Регіони з екстремальними умовами оточуючого середовища можна розглядати як системи з унікальним біорізноманіттям та потенціалом. Встановити діапазони резистентності щодо УФ-опромінення, температури та концентрації NaCl, а також глікозидазну та протеолітичну активності бактерій, ізольованих з наземних екосистем Антарктики, Еквадору та Ізраїля. Об’єктами дослідження були 19 екстремотолерантних бактерій. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 ((?=254 нм) у діапазоні 37–1440 Дж/м². Температурний діапазон росту визначали за температури 1–42?C, галотолерантність – за концентрації NaCl 1–100 г/л середовища. Ензиматичні активності вивчали в культуральному супернатанті. Для визначення глікозидазних активностей використовували п-нітрофенільні субстрати, галактоманан гуару та розчинний крохмаль. Як субстрати для визначення протеолітичних активностей використовували казеїн та еластин. Пігментовані антарктичні мікроорганізми продемонстрували вищу резистентність щодо УФ, ніж непігментовані. Культури з високогірних біотопів та засоленого ґрунту були стійкі до УФ-доз 400–1440 Дж/м². Досліджені штами переважно відносилися до психротолерантних та помірно-галофільних бактерій. Більшість досліджених культур проявляли ?-амілазну та/або ?-мананазну активності. Два штами, 3271 та 3456, проявляли одночасно чотири та п’ять глікозидазних активностей відповідно. Казеїнолітична активність відмічалася у 17 культур, еластазна – у однієї. Екофізіологічні характеристики досліджених культур відображають їхню адаптацію до екстремальних умов оточуючого середовища. Резистентними до УФ-радіації були як пігментовані, так і непігментовані мікроорганізми, більшість з яких є психротолерантними помірними галофілами з ?-амілазною, ?-мананазною, казеїнолітичною й еластазною активністю.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гойчук, А. Ф.
Асоційовані з Pseudomonas syringae pv. savastanoi бактерії у патології Frccxinus excelsior L. [Текст] / А. Ф. Гойчук, I. M. Кульбанська, M. B. Швець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 22-34

MeSH-головна:
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (патогенность)
ЯСЕНЬ -- FRAXINUS (микробиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
Анотація: Незважаючи на певні досягнення у вивченні бактеріозів лісових деревних рослин та їхніх збудників, наразі недостатньо дослідженими залишаються системні взаємозв’язки між окремими компонентами мікро- та мікобіоти, що виникають на різних етапах патологічного процесу. Патологія F. excelsior – явище багатогранне, у якому системно взаємопов’язані процеси інфекційного і неінфекційного характеру, що суттєво ускладнює діагностику її першопричин. Мета. Дослідити та з’ясувати роль і місце фітопатогенних бактерій у масовому всиханні ясеневих насаджень Західного Поділля України та дослідити наявність антагонізму між складниками міко- та мікроорганізмів у патології туберкульозу. Методи. За загальноприйнятими фітопатологічними і мікробіологічними методами проводили дослідження патогенних, анатомо-морфологічних, культуральних та антагоністичних властивостей P. syringae pv. savastanoi та асоційованих з нею бактерій у патології туберкульозу F. excelsior. Результати. Встановлено, що ізольовані нами з патології F. excelsior фітопатогенні бактерії (P. syringae pv. savastanoi, P. fluorescens, P. syringae, Pseudomonas sp., Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp.) не виявили антагоністичної активності як між собою, так і по відношенню до тестових культур бактерій. На відміну від бактерій, мікроміцетам (Ulocladium botrytis, Phoma sp., Cladosporium cladosporiodes, Acremonium strictum, Cylindrocarpon didymum, Fusarium sporotrichiella, F. heterosporum, Fusarium sp.,), ізольованим із вегетативних та генеративних органів F. excelsior, притаманна більша антагоністична активність до фітопатогенних бактерій. Зокрема, найбільш активними були U. botrytis (середня стерильна зона – 5,8 мм) та C. cladosporiodes (середня стерильна зона – 4,9 мм). До всіх видів грибів найбільш чутливими були P. syringae pv. savastanoi, ізольовані з насінин (крилаток), та колекційні P. syringaе 8511 і P. savastanoi 9174. Дослідженнями біопрепаратів на базі аеробних спороутворювальних бактерій Bacillus sp. не виявлено високої антимікробної активності до всіх дослідних культур мікроорганізмів, а їхня активність залежала не лише від виду бактерій, а й від того, з яких органів F. excelsior вона виділена. Висновки. Видовий склад збудників бактеріозів лісових деревних рослин значно менший, ніж збудників мікозів, проте серед інфекційних хвороб F. excelsior найрозповсюдженішою і найшкодочиннішою є хвороба саме бактеріального походження – туберкульоз ясена (збудник – Pseudomonas syringae pv. savastanoi). Встановлено, що бактерії роду Bacillus sp. здатні пригнічувати адгезію та виживання фітопатогенних P. syringae pv. savastanoi на поверхнях і в тканинах тест-рослин, елімінуючи популяцію патогена або зменшуючи її щільність з ймовірною атенуацією властивостей, механізм якої потребує подальших досліджень.
Дод.точки доступу:
Кульбанська, І. М.
Швець, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Microbiota in the rhizosphere of cereal crops [Text] / V. P. Karpenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P21-31

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (микробиология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
Анотація: Основними напрямками сільського господарства є виробництво високоякісної продукції, а відновлення родючості ґрунту з використанням залуження багаторічними злаковими культурами є пріоритетним завданням в стратегії ООН. Нині зерно пшениці спельти використовують для виробництва високоякісних продуктів харчування. Пирій середній – перспективна культура для залуження. Одним із елементів біологізації є вплив вирощування сільськогосподарських культур на мікробіоту ризосфери ґрунту. Дослідження чисельності мікробіоти ризосфери ґрунту пшениці спельти і пирію середнього залишається недостатньо вивченим. Актуальним є вивчення впливу вирощування пшениці спельти і пирію середнього на формування мікробіоти їх ризосфери, що є значущим для еколого-функціональної характеристики ґрунту. Мета. Дослідити в динаміці чисельність окремих груп мікробіоти ризосфери злакових культур (пшениця м’яка, пшениця спельта, пирій середній) залежно від погодних умов і фази розвитку рослин. Методи. У роботі використано класичні мікробіологічні, статистичні методи. Зокрема, дослідження чисельності мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп (амоніфікувальних, нітрифікувальних, целюлозолітичних і азотфіксувальних) проводили згідно загальноприйнятих у ґрунтовій мікробіології методик. Мікробіоту ґрунту визначали у ризосфері різних видів пшениці (м’яка – сорт Каланча, спельта – сорт Зоря України) та пирію середнього – Kernza і Хорс. Зразки ґрунту для досліджень відбирали у фазах виходу рослин у трубку, колосіння та молочної стиглості зерна. Достовірність впливу чинників встановлювали за величиною рівня ймовірності «р», який розраховували за допомогою програми Statistica 8. Висновки. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України проаналізовано формування мікробіоти ризосфери пшениці спельти і пирію середнього. Проведені дослідження свідчать про доцільність вирощування пшениці спельти і її застосування в селекційних програмах для створення сортів пшениці м’якої з вищою мікробіологічною активністю ризосферного ґрунту. Мікробіота ризосфери пирію середнього максимального розвитку досягала на другий рік вирощування. Чисельність амоніфікувальних, нітрифікувальних і целюлозолітичних мікроорганізмів ризосфери пирію середнього була достовірно більша порівняно з пшеницею м’якою впродовж усіх фаз розвитку на другий та третій роки вирощування. Проведені дослідження підтверджують практичне застосування пирію середнього для збереження та підвищення родючості ґрунту. Пирій середній можна вирощувати до трьох років на одному полі, оскільки мікробіологічна активність при цьому досягає максимального розвитку.
Дод.точки доступу:
Karpenko, V. P.
Poltoretskyi, S. P.
Liubych, V. V.
Adamenko, D. M.
Kravets, I. S.
Prytuliak, R. M.
Kravchenko, V. S.
Patyka, N. I.
Patyka, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.
Дод.точки доступу:
Abdulina, D. R.
Chuenko, A. I.
Topchiy, A. S.
Kopteva, G. E.
Kopteva, Zh. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)