Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плацентарный лактоген<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Шмагель, К. В.
Плацентарный лактоген: функции, клиническое значение [Текст] / К. В. Шмагель, В. А. Черешнев // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 3. - С. 9-11

Рубрики: Плацентарный лактоген

Дод.точки доступу:
Черешнев, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Апресова, К. Г.
    Содержание гормонов фетоплацентарного комплекса у беременных с артериальной гипотонией [Текст] / К. Г. Апресова // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 1. - С. 39-41. . - ISSN 1992-5891

Рубрики: Гипотензия--берем

   Беременности осложнения сердечно-сосудистые

   Плацентарная недостаточность--патофизиол

   Плацентарные гормоны--кровь

   Плацентарный лактоген

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Польова, С. П.
    Особливості змін плаценти у вагітних, хворих на туберкульоз [Текст] / С. П. Польова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2007. - № 5/6. - С. 40-42

Рубрики: Туберкулез--берем--диагн

   Беременности осложнения инфекционные--диагн

   Плацентарный лактоген

   Гонадотропины хорионические

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, О. М.
Вивчення гормонального профілю у вагітних із загрозою переривання вагітності та ожирінням із урахуванням алельного стану генів АСЕ та РАІ-1 [Текст] / О. М. Юзько, Т. С. Булик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 1. - С. 180-182

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
Дод.точки доступу:
Булик, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Туманова, Л. Є.
Сучасний погляд на ендокринну функцію плаценти (огляд літератури) [Текст] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 4. - С. 33-36. - Библиогр.: с.35-36

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
ХОРИОНИЧЕСКИЙ ГОНАДОТРОПИН -- CHORIONIC GONADOTROPIN
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
КОРТИКОЛИБЕРИН -- CORTICOTROPIN-RELEASING HORMONE
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR
ОБЗОР -- REVIEW
Дод.точки доступу:
Коломієць, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сюсюка, В. Г.
Гормональна функція системи мати - плацента - плід у вагітних з психоемоційними порушеннями, обумовленими тривожністю [Текст] = Hormonal function of mother - placenta - foetus system of pregnant women with psycho-emotional disorders stipulated dy anxiety / В. Г. Сюсюка // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 1. - С. 57-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ЭСТРИОЛ -- ESTRIOL
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
Анотація: Мета — дати оцінку гормональної функції системи мати—плацента—плід у вагітних із психоемоційними порушеннями, обумовленими тривожністю. Пацієнти та методи. Обстежено 86 жінок у ІІ та початку ІІІ триместрів вагітності. До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності, а також 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень ситуативної тривожності (група порівняння). Для оцінки ситуативної та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. Кількісну оцінку концентрації гормонів у плазмі крові визначено методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Для визначення рівня вільного естріолу (Е3), прогестерону (П) та плацентарного лактогену (ПЛ) використано тест-системи DRG (Німеччина). Варіаційно-статистичну обробку результатів здійснено з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 6.0» (ліцензійний номер AXXR712D833214FAN5)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мелатонін, плацентарний фактор росту та гормони плаценти при плацентарній недостатності [Текст] / А. М. Бербець [та ін.] // Клітинна та органна трансплантологія. - 2019. - Том 7, N 2. - С. 98-102. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, дефицит, диагностическое применение, физиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, этиология)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, дефицит)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, дефицит, физиология)
Анотація: Останніми роками епіфіз привертає значну увагу дослідників, оскільки він виробляє вкрай важливий гормон мелатонін. Даний гормон відіграє значну роль в розвитку нормальної вагітності: сприяє імплантації, знижує оксидативний стрес тощо. Водночас, взаємодія між шишкоподібною залозою і плацентою, як частиною ендокринної системи, залишається не до кінця з’ясованою.МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Встановити патогенетичні взаємозв’язки між секрецією мелатоніну, плацентарного фактора росту та репродуктивних гормонів у вагітних жінок з плацентарною недостатністю, що проявляється у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного росту плода.МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 35 вагітних жінок у віці 18-36 років з плацентарною недостатністю, що проявлялася у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного росту плода в 3 триместрі вагітності (дослідна група). Контрольна група складалася з 20 жінок з неускладненим перебігом вагітності. Визначали концентрацію в крові мелатоніну та плацентарного фактора росту, а також плацентарних гормонів: прогестерону, плацентарного лактогену, вільного естріолу.РЕЗУЛЬТАТИ. Встановлено, що концентрація мелатоніну достовірно знижувалась, якщо вагітність ускладнювалась затримкою внутрішньоутробного росту плода (дослідна група – 129,90 ± 17,65 пг/мл, контрольна група – 231,25 ± 21,56 пг/мл, p 0,01), так само як і концентрація плацентарного фактора росту (дослідна група – 130,78 ± 15,80 пг/мл, контрольна група – 230,00 ± 29,97 пг/мл, p 0,01). Також було виявлено достовірні відмінності концентрацій прогестерону між групами (дослідна група – 15,36 ± 2,78 нг/мл, контрольна група – 30,43 ± 2,66 нг/мл, p 0,01), як і плацентарного лактогену (дослідна група – 6,31 ± 2,08 мг/л, контрольна група – 7,76 ± 1,93 мг/л, p 0,05). Значимої різниці у концентраціях вільного естріолу між групами виявлено не було. В контрольній групі було встановлено тісну кореляцію між рівнями мелатоніну та прогестерону (r
Дод.точки доступу:
Бербець, А. М.
Коньков, Д. Г.
Булавенко, О. В.
Таран, О. А.
Бакун, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лаба, О. В.
Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Placental dysfunction in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, ультраструктура)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункцію
Клінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плаценти
Premature birth remains one of the most urgent problems of modern obstetrics. It is not possible to reliably establish the cause in 70–80% of premature births, so the search for risk factors and markers of premature termination of pregnancy is justified. According to many authors, 25–30% of women at risk of premature birth have placental dysfunction
Clinical manifestations of placental dysfunction (fetal growth retardation, preeclampsia) occur in a third of patients of the risk group and pregnant women with a threat of premature birth, which correlates with changes in the hormone-producing function of the placenta
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Токар, П. Ю.
Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів [Текст] = Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth / П. Ю. Токар, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологів
Despite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лаба, О. В.
Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология, физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітності
Premature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)