Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поведение материнское<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Психофизиологическое развитие годовалых младенцев различных групп пренатального риска / А. С. Батуев [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 1998. - № 5. - С. 35-38

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (генетика, иммунология, физиология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология)
Дод.точки доступу:
Батуев, А. С.
Кощавцев, А. Г.
Сафронова, Н. М.
Бирюкова, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Михайлов, Д.
Лечите малышей любовью [Текст] / Д. Михайлов // Природа и человек (Свет). - 2000. - № 3. - С. 36-37

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS (физиология, этика)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология, физиология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Римашевская, Н. В.
    Психическое развитие детей раннего возраста при нарушениях материнского поведения [Текст] / Н. В. Римашевская, Л. Ф. Кремнева // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - Т. 103, № 2. - С. 19-24.

Рубрики: Поведение материнское

   Детей поведения расстройства--этиол--психол

   Детей воспитание

   Мать-ребенок отношения

Дод.точки доступу:
Кремнева, Л. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Астахов, В. М.
    Сучасний погляд на підготовку до батьківства з позиції функціонування особистості [Текст] / В. М. Астахов // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 181-183

Рубрики: Матери--психол

   Беременность--психол

   Роды естественные, психофизическая помощь

   Родители-ребенок отношения

   Поведение материнское

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Астахов, В. М.
    Девіантне материнство як клініко-психологічна проблема [Текст] / В. М. Астахов, О. В. Бацилєва, І. В. Пузь // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 197-200

Рубрики: Поведение материнское

   Поведения расстройства

   Матери--психол

   Беременность--психол

Дод.точки доступу:
Бацилєва, О. В.
Пузь, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Михановская, Н. Г.
    Поведенческие паттерны эмоциональных нарушений у матерей детей раннего возраста с перинатальным поражением ЦНС [Текст] / Н. Г. Михановская, Е. Э. Беляева // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2009. - Том 15, № 3. - С. 6-9

Рубрики: Мать-ребенок отношения

   Поведение материнское

   Эмоции

Дод.точки доступу:
Беляева, Е. Э.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Моденова, А. Ю.
Особенности совладения матерей с ситуацией сепарации взрослеющих детей: тендерный аспект [Текст] / А. Ю. Моденова // Психология в вузе. - 2013. - № 1. - С. 73-84

MeSH-головна:
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
РОДИТЕЛИ-РЕБЕНОК ОТНОШЕНИЯ -- PARENT-CHILD RELATIONS
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
МАТЬ-РЕБЕНОК ОТНОШЕНИЯ -- MOTHER-CHILD RELATIONS
ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ДЕТЕРМИНИЗМ -- GENETIC DETERMINISM
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шпилянский, Э. М.
Степанова Епистинья Федоровна (1882-1969). Великая русская Мать, положившая на алтарь Родины девятерых сыновей [Текст] / Э. М. Шпилянский // Клиническая геронтология : научно-практический журнал. - 2013. - Т. 19, № 7/8. - С. 65-66

Рубрики: Персоналии-Степанова Епистинья Федоровна (1882-1969), Великая русская мать, положившая на алтарь Родины девятерых сыновей

MeSH-головна:
МАТЕРИ -- MOTHERS (история)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клещерова, І. М.
Діагностика материнської позиції по відношенню до дитини з церебральним паралічем як складова частина роботи психолога дитячого реабілітаційного закладу [Текст] / І. М. Клещерова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 116

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ДЕТИ -- CHILD
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
Анотація: Першочерговим завданням на початку реабілітаційного курсу дитини з церебральним паралічем є виявлення психологом рівня психічного розвитку дитини, рівня її соціалізації, а також особливостей взаємин у системі «дитина — мати», «дитина — фахівець»: уявлення матері про стан дитини; її ставлення до дитини; стильові та змістовні характеристики взаємодії матері з дитиною; очікування щодо організації та результатів курсу реабілітації; уявлення про основні завдання реабілітації; уявлення про власну роль у реабілітаційному процесі; сформованість комплексу знань, умінь та навичок, необхідних матері для успішного продовження реабілітаційного процесу в домашніх умовах. Основними методами діагностики материнської позиції в практиці психолога медичного реабілітаційного закладу є клінічна бесіда та включене спостереження. Однак це не виключає можливостей використання стандартизованих тестових методик, зокрема запитальників, що досліджують батьківське ставлення та виховання (Запитальник батьківського ставлення Варги — Століна, PARI Шефера — Белла, АСВ Ейдеміллера — Юстицкіса та ін.), тестів депресії (Бека, Зунга, Балашової та ін.), проективних методик (батьківський твір, незакінчені речення, кольоровий тест відношень, малюнкові методики). Можливе використання семантичного диференціала для дослідження різних аспектів системи ставлень матері. За потреби нескладно розробити різноманітні анкети, аркуші оцінювання (наприклад, для дослідження очікувань та оцінювання результатів курсу реабілітації), списки об’єктів для ранжування (для дослідження системи цінностей, а також цілей та завдань, що матері ставлять перед собою). Важливу інформацію психолог може отримати від інших фахівців, які тісно взаємодіють з матір’ю в процесі медичної діагностики, лікування та навчання дитини і мають можливість спостерігати її стосунки з дитиною. Уся отримана з різних джерел інформація використовується для прийняття рішення про характер та зміст психологічного супроводу, якого потребує конкретна мати в процесі реабілітаційного курсу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Маркова, М. В.
Типи взаємодії у тріаді мати-дитина-батько при загрозі передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів як критерій диференціації заходів їх медико-психологічного супроводу [Текст] / М. В. Маркова, Н. В. Гринько // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 82-90

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, психология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (психология, физиология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (психология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология, физиология)
МАТЬ-ПЛОД ОТНОШЕНИЯ -- MATERNAL-FETAL RELATIONS (психология, физиология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
Анотація: Обстежено 150 жінок на 23-37-му тижнях вагітності: 120 – із загрозою передчасних пологів (основна група, ОГ), 30 – із фізіологічним перебігом вагітності (група порівняння, ГП) – та їхніх чоловіків. Вивчали типи взаємодії у тріаді мати-дитина-батько при загрозі передчасних пологів та після пологів. У психодіагностичному дослідженні виявлено достовірно високий рівень середнього значення реактивної та особистісної тривожності в жінок ОГ. Середній показник рівня депресивності вищий в ОГ, де є випадки субдепресивного стану й тяжкої депресії, у ГП останнього не виявлено. За шкалою Кранлі, на першому етапі дослідження в жінок ОГ рівень прив’язаності до плода становив (71,0±1,0) бала (порушення прив’язаності), у жінок ГП ? (51,0±2,0) бала (достатній рівень прив’язаності), р?0,05. За допомогою «Тесту ставлення вагітної» визначено превалюючий тип ставлення жінки до майбутньої дитини в аспекті перебігу вагітності. Установлено, що у 20,8 % жінок ОГ переважає ейфоричний тип, у 9,17 % – оптимальний, у 9,17 % – гіпонозогнозичний, у 2,5 % – тривожний, у 3,33 % – депресивний. У 26,7 % жінок ГП має місце оптимальний тип. Інші типи ставлення до вагітності не зустрічаються. У жінок ОГ на всіх етапах обстеження переважає дезорієнтація (41-46 осіб), трохи рідше зустрічається залежний тип (35-36), автономний (23-29) і значно менше – уникнення близькості (14-16), у жінок ГП домінує автономний тип (10-13), дещо рідше – залежний тип (8-10) та уникнення близькості (4-9) і значно рідше – дезорієнтація (3-4). На кожному етапі обстеження рівень соціальної підтримки у ОГ знижений відносно такого в ГП. Відмічено, що в обох групах рівень соціальної підтримки за двома шкалами – підтримка колег по роботі та громадських організацій – знижений.
Дод.точки доступу:
Гринько, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості взаємовідносин матерів та їх дітей 15-18 років під час психо-емоційних спалахів [Текст] = The features of interaction between mothers and their children aged 15-18 during psycho-emotional outbursts / Н. Є. Горбань [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 480-484. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ И ПРОЦЕССЫ (ВНЕШ) -- PSYCHOLOGICAL PHENOMENA AND PROCESSES (NON MESH)
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
МАТЬ-РЕБЕНОК ОТНОШЕНИЯ -- MOTHER-CHILD RELATIONS (психология)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (психология)
Анотація: Мета дослідження – проаналізувати вплив реакції матері під час психо-емоційних спалахів їх дітей віком 15-18 років на розвиток підліткової агресії. Проаналізовані відповіді в анкетах учасників дослідження “Анкета матері підлітка 15-18 років”, де були присутні змістовні відповіді на окремі питання блоку “Що Ви робите, коли у дитини виникають спалахи дратівливості або вона сильно сердиться, злиться?”. У дослідженні взяли участь 864 підлітка віком 15-18 років (425 особи – група агресивних підлітків, 439 респондентів – група неагресивних). При аналізі враховували різницю в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів. Інформаційна база – міжнародна програма ELSPAC – український фрагмент “Сім᾽я і діти України”. Статистична обробка інформації – Microsoft Оffice 2003, 2010, “IBM SPSS Statistics 20,0”, “Microsoft Оffice Excel 2010”. Різниця визначалась при р0,05. Аналіз методів виховання дитини, що використовуються при спробах “загасити” емоційні спалахи у підлітків показав, що серед досліджених методів заспокоєння дитини виявилися такі, що позитивно впливають на її загальний психоемоційний стан – як-то дати викричатися (42,9% в агресивній групі та 57,1% в неагресивній групі); ті, які є нейтральними (не впливають), як, наприклад, заспокоєння та роз’яснення (63,6% та 36,4%, за групами відповідно); так і такі, котрі справляють негативний вплив – виганяти дитину (83,3% та 16,7%, відповідно); вступати у “перепалку”, кричати на неї (71,8% та 28,2%, відповідно); залишати дитину на когось (65,6% та 34,4% відповідно), погрожувати дитині (75,0% і 25,0%, відповідно) чи бити її (81,4% та 18,6%, відповідно). Таким чином, встановлено, що опитані матері були рідко обізнані з виховними методами, які мають позитивний вплив, і навпаки, використовували незаспокійливі методи, що негативно впливали на психоемоційний стан підлітків
The aim of the study is to analyze the influence of mother’s reaction during psycho-emotional outbursts in children aged 15-18 on the development of adolescent aggression. The participants of the study were asked to answer the questions in the questionnaire called “The Questionnaire of Mothers of Teenagers Aged 15-18” which included a separate block of questions namely “What do you do when your child has outbursts of irritability or temper tantrums, when he/she gets extremely angry? Subsequently, the participants’ substantive responses were selected and analyzed. The study covered 864 adolescents aged 15-18 (425 people – a group of aggressive adolescents, 439 respondents – a group of non-aggressive teenagers). The analysis considered the difference in distribution between aggressive and non-aggressive groups when exposed to certain factors. Information base – international program ELSPAC – Ukrainian fragment “Family and Children of Ukraine”. Statistical processing of information – Microsoft Office 2003, 2010, “IBM SPSS Statistics 20.0”, “Microsoft Office Excel 2010”. The difference was determined at p0.05. The analysis of the methods for raising a child used in an attempt to “quench” emotional outbursts in adolescents showed that among the studied methods of calming down a child were identified those methods that had a positive effect on his psycho-emotional state i.e. allowing him/her to cry (42.9% in the aggressive group and 57.1% in the non-aggressive group); neutral methods, for example, comforting with talking (63.6% and 36.4% by groups, respectively), and methods that had a negative impact i.e. forcing a child to go away (83.3% and 16.7%, respectively); getting into a war of words, shouting at him (71.8% and 28.2%, respectively); leaving a child with someone (65.6% and 34.4%, respectively), threatening a child (75.0% and 25.0%, respectively) or beating him/her (81.4% and 18.6%, respectively). Thus, the study found that the interviewed mothers rarely used parenting methods that have a positive effect, and vice versa, they used approaches that did not have a calming effect, which negatively influenced the psycho-emotional state of adolescents
Дод.точки доступу:
Горбань, Н. Є.
Бондаренко, Н. Ю.
Лапікура, О. В.
Коваль, Н. В.
Тищенко, В. К.
Бомк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Павлишин, Г. А.
Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19 [Текст] = Maternal stress in NICU during the COVID-19 pandemic / Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 42-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (организация и управление, тенденции)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Анотація: Під час пандемії COVID-19 були прийняті заходи щодо зменшення кількості контактів між людьми, обмеження відвідування лікувальних закладів та пацієнтів. Дані обмеження також вплинули на одну з найбільш вразливих верств населення - матерів, чиї новонароджені діти знаходились на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Госпіталізація малюка у ВІТН є тривожною та потенційно травматичною подією для матерів, оскільки обмежує цілодобове перебування зі своєю дитиною, супроводжується переживанням за стан здоров’я новонародженого та подальший його прогноз, унеможливлює повноцінне виконання батьківської ролі та самостійний догляд за малюком, порушує налагодження психологічного та фізичного контакту між матір’ю та дитиною, що накладається на лабільний психоемоційний стан породіллі, спричинений перебудовою гормонального статусу. Мета дослідження - оцінити рівень стресу матерів, немовлята яких потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) до та в умовах пандемії COVID-19, проаналізувати вплив карантинних обмежень на частоту та тривалість відвідувань дітей, а також на вигодовування грудним молоком. Матеріали та методи. У дизайн включено 194 матері: 67 - матері, діти яких перебували у ВІТН до пандемії COVID-19 та 127 - під час пандемії COVID-19. Чутливість до стресу була оцінена за допомогою опитувальника «Шкала батьківського стресу: ВІТН» (PSS: NICU). У дослідженні враховувались лише результати анкетування матерів, чиї діти перебували у відділенні інтенсивної терапії не менше 3 днів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «STATISTICA 13.0. WINDOWS” з розрахунком середніх балів (M). Дані вважали достовірними при p0,05. Для порівняння числових даних (Шкала батьківського стресу: ВІТН) використовувався t-критерій (для двох незалежних груп). Дослідження відповідають біоетичним нормам клінічних досліджень відповідно до положень ОСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Результати дослідження та їх обговорення. Під час пандемії COVID-19 зменшилась частка матерів, які відвідували новонароджених у ВІТН три і більше разів на день (56,69%), у той час як до пандемії даний показник становив 64,18% (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії COVID-19 також суттєво скоротилась середня тривалість візиту новонародженого у ВІТН, лише 10,24% матерів перебували більше 1 години протягом візиту з малюком, тоді коли до пандемії цей показник становив 89,76% (p до та під час COVID-19 0,05). Найвищий рівень стресу у матерів був пов’язаний із блоком «Порушення батьківської ролі» і становив 4,15 балів під час пандемії COVID-19 та 4,04 балів до пандемії (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії зменшилась кількість дітей, що отримували грудне молоко на 16,52% (p до та під час COVID-19 0,05). Висновок. Пандемія COVID-19 є потужним стресовим фактором для матерів новонароджених дітей у ВІТН, оскільки обмежує контакт з дитиною, провокує стрес у зв’язку з порушенням батьківської ролі та має негативний вплив на лактацію
During the COVID-19 pandemic, measures have been taken to reduce the number of contacts between people, restrict visits to medical facilities and patients. These restrictions also affected one of the most vulnerable populations - mothers whose newborns were treated in neonatal intensive care units (NICUs). Infant’s admission in the NICU is a disturbing and potentially traumatic event for mothers, as it limits the round-the-clock stay with their children, accompanied by anxiety and worries about the health of the newborn and its further prognosis, makes it impossible to fully fulfill the parental role and independent care for a baby, disrupts the establishment of psychological and physical contact between a mother and a child, which is superimposed on the labile psycho-emotional state of the woman in labor caused by the restructuring of hormonal status.
Дод.точки доступу:
Сарапук, І. М.
Сатурська

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region) [Текст] = Образ майбутньої дитини у вагітних у ІІІ триместрі українських жінок під час війни в Україні у контексті їхнього репродуктивного здоров’я (регіон Поділля) / O. A. Cherepiekhina [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 20-33. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики:
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ВОЙНА -- WAR (этика)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
ДЕТСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, CHILD (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALПодільський регіон
Анотація: Pregnancy for a woman is a period of transformation of her personal, professional, sexual, gender, bodily and other identities. The state of bearing a child is a crisis stage in the formation of a woman’s personality. In wartime this crisis may intensify, which requires scientifically based research in the context of women’s reproductive health and the demographic policy of Ukraine. The objective: to study the image of the future child in women in the III trimester of pregnancy during martial law in relation to women’s reproductive health. Materials and methods. 180 pregnant women, most of whom were aged 24–29 years and were officially married and had no children, were examined using a questionnaire, a color test of attitudes by O. M. Atkind and the method of semantic differential by C. Osgood. 90 women who were registered in Vinnytsia and Vinnytsia region at the time of the survey took part in the study, and 90 women – in city of Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region. To determine the relationship between women’s perceptions of themselves, the child, and the husband, Pearson’s r correlation coefficients were calculated in the statistical program IBM SPSS Statistics - Early Access, and the Kruskel–Wallis H test was also used. Results. Research conducted among women living in Vinnytsia and Vinnytsia region established that the attitude of pregnant women to themselves affects the attitude to the child (p=0.772), to the pregnancy (p=0.162), to the family (p=0.599) and to the child’s father (p=0.923). A statistically significant relationship was found between the pregnant woman’s attitude towards herself and her children (p=0.001), as well as between her attitude towards herself and motherhood (p=0.022). That is, the type of emotional attitude of a pregnant woman to herself affects the type of attitude towards children and motherhood. By having a positive attitude towards themselves, women have a positive attitude towards children and towards motherhood. Also, with the help of the Kruskel–Wallis H test, the trend of the influence of the attitude towards the child depending on the age of the woman was revealed (XI=7.424; df=3; p=0.060), the trend of the influence of the level of education of the pregnant woman on her perception of pregnancy (XI 10.373; df=5; p =0.065). The correlation between the categories “I am a child” is r=0.676; between “father-child” categories - r=0.528; between “I am the father of the child” - r=0.439. At df=30, these indicators are significant. It should be noted that among the three indicators, the highest level of significance was found between the categories “I am a child”. A comparative analysis of the obtained data between groups of women from the Vinnytsia and Zaporizhzhia regions as research participants from regions of Ukraine with different levels of security, that is, with active hostilities and relatively calm regions, shows specific differences, the description of which is given in the text of this article. Conclusions. The results obtained in this study among women from two regions of Ukraine (Vinnytsia and the region and Zaporizhzhia and the region) prove that the identified peculiarities of the attitude of women in the III trimester of pregnancy can be determined by their place of residence during wartime. The importance of forming a positive attitude towards the child in pregnant women in the III trimester of pregnancy in wartime conditions and the need to develop appropriate programs of medical, social and psychological assistance have been proven. The obtained results confirm the need to provide complex medical and psychological assistance to pregnant women in wartime in order to strengthen women’s reproductive health. This assistance should be targeted according to the region of residence of the women, which, as the results of the study showed, determines the characteristics of the attitude of pregnant women to the child (a sample of pregnant women from Vinnytsia and Zaporizhzhia regions, respectively). At the individual level the help should be directed at a woman’s values, motivations and beliefs about the value of her own life and the life of her future child. Emotional support should include encouraging pregnant women to openly express their feelings through verbal and non-verbal means, teaching them to accept help from others, and self-help to ensure emotional well-being. The psychophysical level of care involves teaching expectant mothers to regulate their functional and mental state using such methods as autogenic training, art therapy, and body-oriented therapy in stressful situations
Вагітність для жінки є періодом трансформації її особистісної, професійної, сексуальної, гендерної, тілесної та інших ідентичностей. Стан виношування дитини є кризовим етапом у становленні особистості жінки. У воєнний час ця кризовість може посилюватися, що потребує науково обґрунтованих досліджень у контексті репродуктивного здоров’я жінки та демографічної політики України. Мета дослідження: вивчення образу майбутньої дитини у жінок у ІІІ триместрі вагітності під час воєнного стану у контексті їхнього репродуктивного здоров’я. Матеріали та методи. За допомогою анкетування, кольорового тесту ставлень О. М. Еткінда та методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда обстежено 180 вагітних, більшість з яких були у віці 24–29 років та знаходилися в офіційному шлюбі й не мали дітей. У дослідженні взяли участь 90 жінок, які на час обстеження були зареєстровані у Вінниці та Вінницькій області, а 90 жінок – у місті Запоріжжя та Запорізькій області. Для визначення взаємозв’язку між уявленнями жінок про себе, дитину та чоловіка здійснювали підрахунок коефіцієнтів кореляції r Пірсона у статистичній програмі IBM SPSS Statistics – Early Access, також застосовували критерій Н Краскела–Волліса. Результати. Дослідження, проведені у жінок, які мешкають у Вінниці та Вінницькій області, встановили, що ставлення вагітних до себе впливає на ставлення до дитини (p=0,772), до вагітності (p=0,162), до сім’ї (p=0,599) та до батька дитини (p=0,923). Статистично значущий зв’язок виявлено між ставленням вагітної до себе та до дітей (р=0,001), а також між ставленням до себе та до материнства (p=0,022). Тобто тип емоційного ставлення вагітної до себе впливає на тип ставлення до дітей та до материнства. Позитивно ставлячись до себе, жінки позитивно ставляться до дітей та до материнства. Також за допомогою критерію Н Краскела–Волліса виявлено тенденцію впливу ставлення до дитини залежно від віку жінки (ХІ=7,424; df=3; p=0,060), тенденцію впливу рівня освіти вагітної на сприйняття нею вагітності (ХІ 10,373; df=5; p=0,065). Кореляція між категоріями «я – дитина» становить r=0,676; між категоріями «батько–дитина» – r=0,528; між «я – батько дитини» – r=0,439. За df=30 ці показники є значущими. Слід зазначити, що серед трьох показників найбільший рівень значущості виявлено між категоріями «я – дитина». Порівняльний аналіз отриманих даних між групами жінок з Вінницького та Запорізького регіону як учасниць дослідження з різних за ступенем безпеки областей України, тобто з активними бойовими діями та відносно спокійних областей, свідчить про конкретні відмінності, опис яких подано у тексті цієї статті. Висновки. Результати, отримані у даному дослідженні у жінок з двох регіонів України (Вінниця та область і Запоріжжя та область), доводять, що виявлені особливості ставлення жінок у ІІІ триместрі вагітності можуть бути зумовлені місцем їхнього проживання у воєнний час. Доведено важливість формування позитивного ставлення до дитини у вагітних у ІІІ триместрі гестації в умовах воєнного часу та необхідність розроблення відповідних програм медико-соціальної та психологічної допомоги. Отримані результати підтверджують необхідність надання комплексної медико-психологічної допомоги вагітним у воєнний час з метою зміцнення репродуктивного здоров’я жінок. Ця допомога має визначатися адресно відповідно до регіону проживання жінок, що, як продемонстрували результати дослідження, визначає особливості ставлення вагітних до дитини (вибірка вагітних відповідно з Вінниччини та Запоріжжя і області). На індивідуальному рівні допомога має бути спрямована на цінності, мотивацію та переконання жінки щодо цінності її власного життя та життя її майбутньої дитини. Підтримка на емоційному рівні має включати заохочення вагітних до відкритого вираження своїх почуттів за допомогою вербальних і невербальних засобів, навчання їх приймати допомогу від інших, а також самодопомоги для забезпечення емоційного благополуччя. Психофізичний рівень допомоги передбачає навчання майбутніх матерів регулювати свій функціональний і психічний стан за допомогою таких методів, як аутогенне тренування, арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія у стресових ситуаціях
Дод.точки доступу:
Cherepiekhina, O. A.
Turubarova, A. V.
Gorshkova, G. V.
Bulanov, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)