Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Подкрепление психологическое<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

    Набиева, Т. Н.
    Поведенческая терапия тиков у детей с использованием методов отрицательного подкрепления [Текст] / Т. Н. Набиева, Е. И. Мухин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - Т. 103, № 9. - С. 59-62.

Рубрики: Тик--дети--тер

   Поведенческая медицина

   Подкрепление психологическое

Дод.точки доступу:
Мухин, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Григорьян, Г. А.
    Индивидуальное поведение при ошибках прогноза подкрепления и неопределенности среды [Текст] / Г. А. Григорьян, Г. Х. Мержанова // Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова. - 2008. - Т. 58, № 4. - С. 408-422. - Библиогр.: с. 420-422

Рубрики: Поведение

   Поведение животных

   Индивидуальность

   Подкрепление психологическое

   Обзор научный

Дод.точки доступу:
Мержанова, Г. Х.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасименко, Л. О.
Психосоціальна дезадаптація осіб, які доглядають пацієнтів із хворобою Альцгеймера [Текст] / Л. О. Герасименко // Медицинская психология. - 2017. - N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (классификация, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (классификация, психология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (уход)
Анотація: Вивчено психосоціальну дезадаптацію з урахуванням індивідуально−психологічних та клініко−психопатологічних особливостей доглядачів пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено сімейний і змішаний типи соціальної дезадаптації. Основними елементами сімейної дезадаптації у доглядачів були дратівливість, незадоволення психологічним кліматом у сім'ї, стосунками із чоловіком та дітьми. Отримані дані можуть бути використані для побудови ефективної системи психотерапевтичної корекції проявів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зимина, Н. А.
Психологические аспекты формирования и поддержания доверительного взаимодействия преподавателя и студентов в вузе [Текст] / Н. А. Зимина // Психология в вузе. - 2015. - № 2. - С. 5-19. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология, статистика)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (стандарты, статистика)
ДОВЕРИЕ -- TRUST (психология)
ПСИХОЛОГИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ -- PSYCHOLOGY, EDUCATIONAL (кадры, статистика, тенденции)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тейлор, К.
Принять, чтобы победить! [Текст] / К. Тейлор // Приватний лікар. - 2018. - N 1. - С. 44-45

MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (этиология)
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS (психология, этика)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
ВРАЧА РОЛЬ -- PHYSICIAN'S ROLE (психология)
Анотація: Изречение «Надежда умирает последней» известно практически всем. Такая вот народная философия, позволяющая нам понять, что пока мы во что-то верим, к чему-то стремимся и действуем, то можем рассчитывать на позитивные изменения в жизни. Какое самое сильное потрясение испытывает человек, когда узнает о своем диагнозе? Шок, страх, апатия, злость, депрессия... Это далеко не весь спектр чувств и эмоций, сопровождающий человека в его внутреннем отчаянии, когда диагноз прозвучал как приговор
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальність спеціальної психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань, на етапі санаторно-курортної реабілітації (огляд літератури та результати власних досліджень) [Текст] = The relevance of special psychological care for families that carry children during the period of remission of cancer diseases, at the stage of sanatorial resort rehabilitation (review of literature and results of our own research) / І. П. Шмакова [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 4. - С. 81-90

MeSH-головна:
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (психология, реабилитация)
ДЕТИ -- CHILD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
Анотація: Аналіз даних літератури підтвердив актуальність обраної мети досліджень у контексті гострої необхідності надання психологічної корекції дітям після перенесеного онкологічного захворювання, та їх матерям. В основу досліджень покладено індивідуальний підхід до пацієнта і членів його родини, спрямований на психологічну підтримку або корекцію негативних виявів, підвищення соціальної активності дитини і нівелювання напруження в міжособистісних стосунках. У зв’язку з цим використано методику диференційної психологічної підтримки хворих дітей з урахуванням виявів тривоги та типів агресії, що сприяє покращанню соціальної адаптації, психоемоційного статусу, взаємовідношень у колективі. Встановлено, що психологічна допомога матерям, які виховують дітей після лікування онкологічного захворювання, сприяє достовірному зниженню виявів особистісної та реактивної тривожності
Диференційований підхід до психологічної підтримки хворих дітей та психологічної допомоги їх матерям дозволяє забезпечити ефективну корекцію їх психоемоційної сфери
Analysis of the literature data confirmed the relevance of the chosen research goal in the context of the urgent need to provide psychological correction to children after suffering from oncological disease, and their mothers. The research is based on an individual approach to the patient and his family members, aimed at psychological support or correction of negative manifestations, increasing the child’s social activity and leveling tension in interpersonal relationships. In this regard, the technique of differential psychological support of sick children was used, taking into account the manifestations of anxiety and types of aggression, which contributes to the improvement of social adaptation, psychoemotional status, and relationships in the team. It was found that psychological assistance to mothers raising children after treatment with oncological disease contributes to a significant decrease in the manifestations of personal and reactive anxiety
A differentiated approach to psychological support for sick children and psychological assistance to their mothers allows for effective correction of their psychoemotional sphere
Дод.точки доступу:
Шмакова, І. П.
Шаповалова, Г. А.
Уманський, Д. О.
Коверга, О. П.
Степанова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Психоемоційний стан жінок зі спонтанною вагітністю та після застосування допоміжних репродуктивних технологій [] = Psycho-emotional state of women with spontaneous pregnancy and after the use of assisted reproductive technologies / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 10-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті висвітлено взаємозв’язок психологічних процесів, які супроводжують фізіологічні зміни в організмі вагітної. Адже вагітність є станом функціонального напруження всіх систем і органів жінки. Безумовно, підвищене напруження знаходить відображення й в психологічному стані вагітної. З погляду психології, протягом перебігу вагітності у жінок відбуваються певні послідовні психологічні зміни – прийняття рішення про збереження вагітності, період вагітності до ворушіння плода, період після початку ворушіння, допологовий період та пологи. За даними літературного огляду, кожний триместр вагітності має певний психологічний «портрет» вагітної. Так, у І триместрі для багатьох жінок характерним є зростання психологічної пасивності і поява відчуття задоволеності й насолоди, проте інші жінки відзначають депресію й посилення фізичної активності, пов’язане з усвідомленням самого факту вагітності. Другий триместр вагітності характеризується нормалізацією психічного стану та підвищенням працездатності. Проте саме у цей час відбувається перебудова у системі світогляду й формування мотивації материнства, а ворушіння плода дозволяє конкретизувати образ дитини й дає підставу для інтерпретації її суб’єктивного стану. Третій триместр вагітності характеризується підвищенням рівня тривожності й занепокоєння – страхом перед пологами, щодо здоров’я майбутньої дитини та зростанням частоти депресивних розладів. Активність у цей період націлена на підготовку до пологів і післяпологовий період, а активність, не пов’язана з народженням дитини, – зменшується. Передпологовий період характеризується зниженням активності вагітної, загальним розслабленням та емоційним «знесиленням», що захищає матір і дитину від зайвих стресів і переживань. У вагітної зменшується страх перед пологами й підвищується здатність сконцентруватися тільки на одній домінантній суті, що буде цілком необхідно під час пологів і післяпологової взаємодії з дитиною. Післяпологовий період характеризується пристосуванням до почуття спустошеності й відчуттям внутрішньої порожнечі. Психологічний стан має провідне значення й у виношуванні вагітності. Деякі дослідники зазначають, що неможливо пояснити передчасні пологи тільки фізіологічними й хімічними змінами під час вагітності. З огляду на цілу низку фізіологічних змін у психологічній сфері жінок зі спонтанним настанням вагітності, було проведено аналіз психологічного стану 249 вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій та 50 вагітних зі спонтанним настанням вагітності. Проведене дослідження психоемоційного стану вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій виявило відхилення у рівнях особистісної та реактивної тривожності, які притаманні жінкам після застосування допоміжних репродуктивних технологій. З огляду на це вважаємо за доцільне залучати до роботи з вагітними після застосування допоміжних репродуктивних технологій психолога з метою корекції виявлених відхилень. Ключові слова: вагітність, допоміжні репродуктивні технології, психологічний стан, особистісна тривожність, реактивна тривожність
The article represents the relationship of psychological processes which accompany physiological changes in the body of a pregnant woman. After all, pregnancy is a state of functional tension of all systems and organs of a pregnant woman. Of course, increased stress is reflected on the psychological state of the pregnant woman. From the point of view of psychology during pregnancy a woman passes a certain series of sequential psychological changes – a decision on continuation of the pregnancy, pregnancy before fetal movements appearance, the period after fetal movements appeared, the prenatal period and childbirth. According to the literature review, each trimester of pregnancy has a certain psychological «portrait» of the pregnant woman. So in the first trimester for many women is common an increase in psychological passivity and there is a sense of satisfaction and pleasure, but other women note depression and increased physical activity which is associated with the awareness of the pregnancy fact. The second trimester of pregnancy is characterized by normalization of mental state and increased efficiency. However, at this time there is a restructuring in the system of worldview and formation of motivation of motherhood, and the appearance of fetal movements allows concretize the image of the child and provides a basis for the interpretation of her subjective state. The third trimester of pregnancy is characterized by increased levels of anxiety and anxiety-fear of childbirth, the health of the unborn child and an increase in the frequency of depressive disorders. Activity during this period is aimed at preparing for childbirth and the postpartum period, and activity not related to the birth of a child – decreases. The prenatal period is characterized by a decrease in the activity of the pregnant woman, General relaxation and emotional «exhaustion», which protects the mother and child from unnecessary stress and experiences. In a pregnant woman, the fear of childbirth decreases and the ability to concentrate on only one dominant essence increases, which will be absolutely necessary during childbirth and postpartum interaction with the child. The postpartum period is characterized by adaptation to a sense of emptiness and a sense of inner. The psychological state is of leading importance in pregnancy. Leading researchers show that it is impossible to explain premature birth only physiological and chemical changes during pregnancy. Taking into account a number of physiological changes in the psychological sphere of women with spontaneous pregnancy, we analyzed the psychological state of 249 pregnant women after the use of assisted reproductive technologies and 50 pregnant women with spontaneous pregnancy. The study of the psycho-emotional state of pregnant women after the use of assisted reproductive technologies revealed deviations in the level of personal and reactive anxiety that are inherent in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies. Taking this into account, we consider it appropriate to involve a psychologist to work with pregnant women after the use of assisted reproductive technologies in order to correct the identified abnormalities
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Вигівська, Л. М.
Майданник, І. В.
Олешко, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Макаров, С. Ю.
Навчальний стрес у студентів сучасних закладів вищої медичної освіти: психофізіологічні критерії діагностики та психогігієнічної корекції [Текст] = Educational stress in the students of modern higher medical educational institutions: psychophysiological criteria for diagnosis and psychohygienic correction / С. Ю. Макаров, І. В. Сергета [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 4. - С. 30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление, тенденции)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
Анотація: Метою дослідження було обґрунтування психофізіологічних критеріїв діагностики та психогігієнічної корекції навчального стресу у студентів сучасних закладів вищої медичної освіти. Матеріали та методи дослідження. Наукові дослідження проводились на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, де під наглядом перебували 227 студентів у віці від 17 до 22 років. Для адекватної реалізації поставленої мети використовувався чітко структурований комплекс високоінформативних психофізіологічних і психодіагностичних методів та методів експертних оцінок і статистичного аналізу. Результати. Дані, отримані в ході проведених досліджень, засвідчують той факт, що до числа провідних психофізіологічних критеріїв оцінки адаптаційних можливостей організму студентів сучасних закладів вищої медичної освіти в умовах навчального стресу необхідно віднести: визначення, урахування та оцінку характеру змін з боку провідних особливостей психофізіологічних функцій організму студентів закладів вищої освіти медичного профілю в динаміці навчального року в умовах постійного навчального стресу; урахування даних психофізіологічного аналізу закономірностей зрушень з боку провідних особливостей особистості студентів закладів вищої медичної освіти, що відбуваються впродовж навчального року в умовах постійного навчального стресу; встановлення характеру змін з боку провідних характеристик функціональних можливостей організму та особливостей перебігу психофізіологічної адаптації студентів в умовах передекзаменаційного та екзаменаційного ситуативного навчального стресу; урахування даних прогностичної оцінки особливостей перебігу процесів психофізіологічної адаптації студентів протягом навчального року та змін з боку її окремих фізіологічно- і психічно-обумовлених корелят серед дівчат і юнаків, а також використання методики комплексної оцінки рівня вираження навчального стресу у студентів закладів вищої медичної освіти впродовж часу навчання та у передекзаменаційний і екзаменаційний періоди.
Objective: We substantiated the psychophysiological criteria for the diagnosis and psychohygienic correction of the educational stress in the students of modern higher medical educational institutions. Materials and methods: Scientific study was carried out on the basis of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia where 227 students aged 17 - 22 years were monitored. For an adequate implementation of the goal, a clearly structured set of highly informative psychophysiological and psychodiagnostic methods was used, as well as expert assessment method and method of statistical analysis. Results: The data obtained as a part of the performed study clearly confirm the fact that a number of psychophysiological criteria for diagnosis and psychohygienic correction of the adaptive possibility of the organism of the students of modern higher medical educational institutions under conditions of the educational stress should include: determination, taking into account, and assessment of the nature of the changes in the leading psychophysiological functions of the organism of the students of higher medical educational institutions in the dynamics of the academic year under conditions of constant educational stress; taking into account the data of psychophysiological analysis of the regularities of the changes in the leading personality features among the students of higher medical educational institutions during the academic year under conditions of constant educational stress; establishment of the nature of the changes of the leading characteristics of the functional possibilities of the organism and the features of psychophysiological adaptation of the students under conditions of pre-examination and examination situational educational stress; taking into account the data of the prognostic assessment of the peculiarities in the processes of psychophysiological adaptation among the students during the academic year and changes in its separate physiologically and mentally substantiated correlates among young girls and boys and the use of the methodology for the complex assessment of the level of expression of educational stress in the students of higher medical educational institutions both during the period of study and in pre-examination and examination periods. Conclusions: The psychophysiological criteria for diagnosis and psychohygienic correction of the educational stress in the students of modern higher medical educational institutions were defined and substantiated as a part of the study
Дод.точки доступу:
Сергета, І. В.
Серебреннікова, О. А.
Ангельська, В. Ю.
Хлєстова, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)