Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Постнаркозный период ближайший<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


    Біляєва, О. О.
    Вплив антигіпоксантів на перебіг раннього післяопераційного периоду у хворих з перитонітом [Текст] / О. О. Біляєва, П. К. Разумний // Клінічна хірургія. - 2000. - № 11. - С. 27-28


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Разумний, П. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Нарушения ритма сердца в ближайшем периоде после операции Фонтена [Текст] / Н. Г. Кацадзе, Г. В. Лобачева, И. А Юрлов // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2000. - № 6. - С. 33-37


MeSH-головна:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагноз, патофизиология, этиология)
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
ФОНТЕНА ОПЕРАЦИЯ -- FONTAN PROCEDURE (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Кацадзе, Н. Г.
Лобачева, Г. В.
Юрлов, И. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Равуссин, П.
    Раннее пробуждение или продолжительная седатация после нейроанестезии: что лучше для больного ? [Текст] / П. Равуссин, Н. Брудер // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 4. - С. 38-40


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, использование, методы)
Дод.точки доступу:
Брудер, Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Острейков, И. Ф.
    Клиническая картина периода пробуждения после общей анестезии с использованием мидазолама, пропофола, кетамина и фторотана у детей в стационаре одного дня [Текст] / И. Ф. Острейков, Я. И. Васильев, В. В. Миленин // Анестезиология и реаниматология. - 2001. - № 1. - С. 36-38


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
МИДАЗОЛАМ -- MIDAZOLAM (терапевтическое применение)
(терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (терапевтическое применение)
ФТОРОТАН -- HALOTHANE (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
СТАЦИОНАРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДНЕВНОЕ -- DAY CARE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Васильев, Я. И.
Миленин, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Яворовский, А. Г.
    Анестезиологические аспекты ранней активизации больных после операций аортокоронарного шунтирования [Текст] / А. Г. Яворовский, Н. А. Трекова, В. А. Гулешов // Анестезиология и реаниматология. - 2002. - № 5. - С. 13-16


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы, реабилитация)
Дод.точки доступу:
Трекова, Н. А.
Гулешов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Неймарк, М. И.
    Эпидуральная анестезия ропивакаином (наропином) в раннем периоде после резекции желудка у больного с критической ишемией нижней конечности [Текст] / М. И. Неймарк, В. А. Попов, С. А. Хаустова // Анестезиология и реаниматология. - 2002. - № 4. - С. 72-74


Рубрики: Ропивакаин (Наропин)--тер прим

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (вредные воздействия)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES (осложнения)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Попов, В. А.
Хаустова, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Костылев, А. Н.
    Влияние сопутствующей вертебробазилярной недостаточности на постнаркозное восстановление [Текст] / А. Н. Клстылев // Анестезиология и реаниматология. - 2004. - № 3. - С. 17-20

Рубрики: Постнаркозный период ближайший

   Вертебрально-базилярная недостаточность


Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Пушкар, М. Б.
    Оцінка адекватності анестезії та частоти виникнення синдрому постнаркозного збудження при аденотомії у дітей [Текст] / М. Б. Пушкар, М. А. Георгіянц // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 1. - С. 64-71


MeSH-головна:
АДЕНОИДЭКТОМИЯ -- ADENOIDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
ВОЗБУЖДЕНИЕ -- AROUSAL
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Выбор нейропротекторной терапии когнитивной дисфункции в послеоперационном периоде [Текст] / С. С. Дубовская [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 3. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
Анотація: Нами проведён подбор адекватной нейропротекторной терапии пациентам с послеоперационными когнитивными дисфункциями на основании подсчёта показателя общего когнитивного дефицита. Исследование проводили у пациентов разных возрастных групп: молодого, среднего и пожилого возраста. Состояние когнитивной функции у пациентов с острой хирургической патологией определяли до операции и на 1-е, 7-е и 30-е сутки после оперативного вмешательства. Вычисляли показатель общего когнитивного дефицита. В каждой возрастной группе на 7-е сутки исследования были пациенты с восстановленным состоянием когнитивной функции на дооперационном уровне. У ряда пациентов имели место незначительные изменения когнитивной функции. У некоторых пациентов наблюдалось ухудшение когнитивной функции по сравнению с дооперационным периодом. Полученные результаты изменения когнитивной функции в разные периоды исследования и в разных возрастных группах позволили разработать схемы лечения. Существенные изменения отмечались у 28 % (средний возраст 68,9 года) на 7-е сутки. Лечение рекомендовано на основании диагностики степени и структуры когнитивной дисфункции по анализу результатов на 7-е сутки после операции. С учётом полученных результатов нами разработана и предложена для использования формула подсчёта общего когнитивного дефицита. Полученные нами данные исследования когнитивной функции у пациентов хирургического профиля после оперативного вмешательства в условиях общей анестезии позволили разработать формулу подсчёта показателя общего когнитивного дефицита и сформировать тактику дальнейшего корригирования имеющегося когнитивного дефицита с использованием нейропротекторной терапии
Проведено вибір адекватної нейропротективної терапії хворих з післяопераційними когнітивними дисфункціями на основі підрахунку загальної когнітивної недостатності. Дослідження виконували у пацієнтів різних вікових груп: молодого, середнього та літного віку. Стан когнітивних функцій у пацієнтів з гострою хірургічною патологією визначали до операції та на 1-й, 7-й і 30-й день після операції. Розраховували загальний когнітивний дефіцит. У кожній віковій групі на 7-й день дослідження були пацієнти з відновленим станом когнітивних функцій на передопераційному рівні. У деяких пацієнтів були незначні зміни когнітивної функції, в інших когнітивні розлади спостерігали порівняно з передопераційним періодом. Результати змін когнітивної функції в різні періоди дослідження та в різних вікових групах дозволили розробити схеми лікування. Лікування рекомендували на основі діагностики ступеня та структури когнітивних дисфункцій на підставі аналізу результатів на 7-й день після операції. З урахуванням результатів дослідження розроблено та запропоновано формулу для розрахунку загального когнітивного дефіциту. Отримані нами дані про когнітивну функцію хворих після хірургічного втручання в умовах загальної анестезії дозволили розробити формулу для розрахунку індексу загального когнітивного дефіциту і сформувати тактику подальшої корекції існуючого когнітивного дефіциту з використанням нейропротекторної терапії
We have carried out the selection of adequate neuroprotective therapy in patients with postoperative cognitive dysfunctions on the basis of calculating the index of total cognitive deficit. The study was carried out in patients of different age groups: young, middle and elderly. The state of cognitive function in patients with acute surgical pathology was determined before surgery and on the 1st, 7th, 30th day after surgery. Total cognitive deficit was calculated. In each age group on the seventh day of the study, there were patients with a restored state of cognitive function at the preoperative level. Some patients had minor changes in cognitive function. In some patients, cognitive impairment was observed in comparison with the preoperative period. The results of cognitive function changes in different periods of the study and in different age groups made it possible to develop treatment regimens. Significant changes were noted in 28 % (mean age 68.9 years) on the 7th day. Treatment is recommended based on the diagnosis of the degree and structure of cognitive dysfunction according to the analysis of the results on the 7th day after the operation. Taking into account the obtained results, we have developed and proposed a formula for calculating the total cognitive deficit. Our findings on cognitive function in surgical patients after surgery under general anesthesia have allowed us to develop a formula for calculating the index of total cognitive deficit. This allowed us to formulate a tactic for further adjustment of the existing cognitive deficit using neuroprotective therapy
Дод.точки доступу:
Дубовская, С. С.
Григоров, Ю. Б.
Волкова, Ю. В.
Битчук, Н. Д.
Ефимов, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Дорофєєва, Г. С.
    Аналіз впливу комбінації дексмедетомідину з регіонарною анестезією на когнітивний стан у постнаркозному періоді в офтальмохірургії / Г. С. Дорофєєва // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 85-89. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Враховуючи знижений початковий когнітивний резерв у пацієнтів в офтальмохірургії, лікарю-анестезіологу потрібно звернути особливу увагу при виборі методу анестезії на запобігання розвитку післяопераційних когнітивних дисфункцій (ПОКД). Концепція мультимодального знеболювання дає змогу знизити загальну кількість використаних під час оперативного втручання наркотичних анальгетиків та атарактиків зі збереженням адекватного рівня анестезії та седації як інтра­операційно, так і в післяопераційному періоді. В офтальмохірургії використовується регіонарна анестезія (блокада крилопіднебінної ямки) в поєднанні з інфузією дексмедетомідину до оперативного втручання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», обстежено 61 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики. Вік обстежених коливався від 18 до 60 років (середній вік — 52,1 ± 2,0 року). Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Група d (n = 30) — це пацієнти, яким анестезіологічне забезпечення було виконано за такою схемою: премедикація за 40 хв — інфузійно дексмедетомідин, ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутрішньовенно; індукція — пропофол 2–2,5 мг/кг фракційно до досягнення клінічних симптомів наркозу, фентаніл 0,005% 0,1 мг; релаксації на тлі атракурію безилату 0,3–0,6 мг/кг, інтубація трахеї; підтримка анестезії — киснево-севофлуранова суміш FiO2 50–55 %, севофлуран 1,4–1,8 об.% на видиху (1–1,5 МАС), використання методики низьких потоків. У другій групі (db, n = 31) анестезіологічне забезпечення було виконано, як і в групі d, з додаванням блокади крилопіднебінної ямки. У групі d було 18 (60 %) чоловіків і 12 (40 %) жінок, середній вік — 49,5 ± 2,5 року; у групі db — 16 (51,6 %) чоловіків і 15 (48,38 %) жінок (р = 0,583 за критерієм χ2), середній вік — 55,5 ± 3,2 року (р = 0,142 за t-критерієм). Результати. При проведенні порівняльного аналізу змін когнітивного стану між групами db та d за шкалою оцінки психічного статусу (MMSE) та за краткою шкалою оцінювання лобної дисфункції (FAB) отримали результат без суттєвих відмінностей (p 0,05) на різних етапах нейропсихологічного тестування. При розгляді результатів тестування для оцінювання короткострокової вербальної пам’яті в групах db та d відмічається зниження показників на 25 % в перші 6 годин після оперативного втручання. У групі d показники залишалися зниженими порівняно з вихідним рівнем до 7-ї доби післяопераційного періоду. У той час як у групі db відновлення показників короткострокової пам’яті відбулося через 1 добу після перенесеного оперативного втручання. В обох групах результат тесту Лурія на 21-шу добу перевищив вихідний рівень на 12,5 %. При оцінюванні за візуально-аналоговою шкалою пацієнти групи db почували себе краще, ніж в групі d. Висновки. Таким чином, бачимо, що поєднання дексмедетомідину з регіонарним знеболюванням, окрім меншого впливу на когнітивний стан пацієнтів, покращує суб’єктивне самопочуття в післяопераційному періоді у пацієнтів в офтальмохірургії, завдяки чому утворюється ще одна ланка впливу на етіологічні фактори формування ПОКД
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)