Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Постнатальный период, уход<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Васильев, Д. В.
Потенциалактивируемые калиевые токи соматической мембраны сенсорных нейронов крыс в раннем постнатальном периоде [Текст] / Д. В. Васильев, Н. С. Веселовский, С. А. Федулова // Нейрофизиология. - 1998. - Т. 30, № 1. - С. 25-35

MeSH-головна:
НЕЙРОНЫ АФФЕРЕНТНЫЕ -- NEURONS, AFFERENT (метаболизм)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (метаболизм)
КАЛИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- POTASSIUM CHANNELS (метаболизм)
КРЫСЫ -- RATS
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE
Дод.точки доступу:
Веселовский, Н. С.
Федулова, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние регуляторных пептидов на синтез ДНК в гладкой мышечной ткани двенадцатиперстной кишки белых крыс в ранней постнатальном периоде [Текст] / Е. Н. Сазонова, Е. Ю. Животова, О. А. Сазонов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1999. - № 6. - С. 651-653

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (генетика, метаболизм, физиология)
ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES (генетика, метаболизм, физиология)
(методы)
Дод.точки доступу:
Сазонова, Е. Н.
Животова, Е. Ю.
Сазонов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Генік, Н. І.
Особливості постнатальної адаптації новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням [Текст] / Н. І. Генік, І. С. Глазков // Медико-соціальні проблеми сім’ї. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 57-59

MeSH-головна:
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
(методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Глазков, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тонкова-Ямпольская, Р. В.
Состояние здоровья детей с учетом факторов анте- и постнатального риска [Текст] / Р. В. Тонкова-Ямпольская // Российский педиатрический журнал. - 2002. - № 1. - С. 61-62

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
(методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мартынова, Е.
    Микрореологические свойства крови в период ранней постнатальной адаптации / Е. Мартынова // Врач. - 2011. - № 1. - С. 76-78

Рубрики: Гемореология--новорожд

   Постнатальный период, уход

   Адаптация физиологическая--новорожд

   Плантекс

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Интранатальные инвазивные вмешательства у плода и постнатальное хирургическое лечение гигантских тератом различной локализации [Текст] / С. А. Караваева [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 2. - С. 103-105

MeSH-головна:
ТЕРАТОМА -- TERATOMA (патофизиология, хирургия)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (патофизиология, хирургия)

ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Караваева, С. А.
Михайлов, А. В.
Немилова, Т. К.
Кянксеп, А. Н.
Патрикеева, Т. В.
Попова, Е. Б.
Леваднев, Ю. В.
Шишканова, О. Ю

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зиборова, М. И.
Роль педиатрического постнеонатального наблюдения за недоношенными детьми в оптимизации их развития, соматического здоровья и социльной адаптации [Текст] / М. И. Зиборова, Е. С. Кешишян, Е. С. Сахарова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015. - Т. 60, № 6. - С. 10-14. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE (психология, рост и развитие, физиология)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (методы)
Дод.точки доступу:
Кешишян, Е. С.
Сахарова, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей [Текст] / Є. Є. Шунько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 19-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
Анотація: Вступ. Актуальність теми обумовлена високою частотою народження пізніх недоношених дітей (близько 75 % від усіх передчасно народжених), розвитком патологічних станів у ранньому неонатальному періоді та пошуком шляхів попередження народження пізніх недоношених дітей з порушенням адаптації. Мета дослідження: розробити алгоритм прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації на підставі визначення провідних факторів ризику порушення адаптації у пізніх недоношених дітей. Матеріали та методи. У 158 пізніх недоношених дітей з порушеннями (n = 97) та без порушень постнатальної адаптації (n = 61) проаналізовано 64 клініко-анамнестичні показники стану здоров’я матерів, перебігу вагітності та пологів та стану пізніх недоношених дітей після народження. Результати. Виділені 9 провідних факторів ризику порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей: стан при народженні середньої тяжкості або тяжкий (значимість - 5,46), неможливість раннього грудного вигодовування (3,43), народження шляхом операції кесарського розтину (2,42), потреба у проведенні початкової та реанімаційної допомоги (2,35), дистрес плода (1,97), плацентарна дисфункція (1,83), маса при народженні менше 10 перцентилів (1,53), прееклампсія вагітних (1,43), оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині менше 7 балів (1,33). Висновки. Запропонована модель прогнозування має високий рівень значущості (R=0,97), середню чутливість (0,70), та високу специфічність (0,97), що свідчить про можливість застосування розробленої моделі прогнозування в практичній медицині.
Дод.точки доступу:
Шунько, Є. Є.
Краснов, В. В.
Гончарук, Н. П.
Сіренко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
Постнатальна адаптація шкіри у новонароджених [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 3. - С. 111-119. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE
КОЖА -- SKIN
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Перші дні після народження – дуже відповідальний період активної функціональної перебудови і фізіологічної адаптації шкіри дитини до позаматкового середовища. Шкіра як зовнішній орган наділена безліччю функцій, таких як захист, секреція, абсорбція і терморегуляція. Народження дитини стимулює дозрівання епідермального бар’єру і підкислення поверхні шкіри, особливо у передчасно народжених дітей. Доношені новонароджені більш морфо-функціонально зріли, у них розвинений роговий шар, що виконує компетентну бар’єрну функцію, на відміну від недоношених. Повне бар’єрне дозрівання у недоношених дітей досягається через 2-4 тижні постнатального життя, у недоношених з гестаційним віком 23-25 тижнів цей процес займає більше часу. Шкіра новонароджених швидко пристосовується до складних умов навколишнього середовища після пологів. Однак деякі функції, наприклад, мікроциркуляція, продовжують розвиватися навіть після періоду новонародженості, тобто аж до віку 14-20 тижнів. Різні чинники навколишнього середовища (наприклад, сухе і холодне повітря, підгузки і процедури косметичного догляду) впливають на постнатальний розвиток функціональних параметрів шкіри, таких як гідратація рогового шару і бар’єр проникності, особливо у недоношених дітей. Мета даної статті є аналіз окремих сучасних знань про фізіологію шкіри у новонароджених і немовлят з практичним підходом і обговоренням можливих клінічних наслідків. Дуже важливим є якісний і повноцінний догляд за шкірою новонародженої дитини для ефективної профілактики подразнень та пелюшкового дерматиту, а батьки потребують підтвердженої інформації щодо заходів якісного догляду за шкірою дитини та алгоритму допомоги дитині. Саме компанія JOHNSON’S® забезпечує повну ланку засобів для догляду за шкірою дитини з доведеними якістю та ефективністю.
Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Горбатюк, О. М.
Аномалії сечової протоки у дітей [Текст] = Urachal anomalies in children (analysis of medical literature and own observations) / О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 67-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
УРАХУС -- URACHUS (аномалии, патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (методы, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: На сьогодні накопичена значна кількість публікацій, що присвячені порушенням інволюції сечової протоки - урахусу. Тим не менш дані світової літератури стосовно термінів облітерації і частоти аномалій урахусу значно відрізняються, що утруднює оцінку ризиків виникнення ускладнень. Також немає єдиної думки відносно тактики ведення цих пацієнтів. У даній роботі проаналізовані 62 медичних джерела з питань інволюції сечової протоки, порушення її облітерації, клінічних проявів ускладнень урахусу та лікування пов’язаних з цим станів. У статті також наведені дані власних спостережень за 37 пацієнтами з різноманітною патологією урахусу за десятирічний період спостереження, серед яких: 21 (56,76%) дитина мала пупкові нориці, 14 (37,84%) дітей - кісти урахусу, 2 (5,4%) пацієнтів - дивертикули сечового міхура. Висвітлені дані діагностики та лікування дітей з цією патологією. Аналіз медичних джерел та власних спостережень з питань діагностики і лікування патології сечової протоки у дітей надали змогу висвітлення важливих і практично значимих рекомендацій з проблемних питань даної патології
Currently, a significant number of publications have been accumulated on the disorders of urinary duct, urachus involution. However, the world literature data on the timing of obliteration and the frequency of urachal anomalies vary significantly, which makes it difficult to assess the risk of complications. There is also no consensus on the tactics of management of these patients. This paper analyzes 62 medical sources on the issues of urinary duct involution, disorders of its obliteration, clinical manifestations of urethral complications and treatment of related conditions. The article also presents data of our own observations of 37 patients with various urachal pathology over a ten-year observation period, including 21 (56.76%) children had umbilical fistulas, 14 (37.84%) children - urachal cysts, 2 (5.4%) patients - bladder diverticula. The data of diagnosis and treatment of children with this pathology are presented. Purpose: analysis of medical sources and own data on the diagnosis and treatment of urinary duct pathology in children, highlighting important and practically significant recommendations on problematic issues of this pathology
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Постнатальна інфекція і система імунітету в дітей першого року життя [Текст] = Postnatal infection and immune system in children of the first year of life / В. Ф. Мислицький [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (тенденции)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (иммунология, профилактика и контроль, этиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – дослідити взаємозв'язок показників клітинної і гуморальної ланок імунітету та абсолютної і відносної кількості імунокомпетентних клітин крові в дітей, інфікованих постнатально. Матеріал і методи. Обстежено 20 дітей віком від 3 місяців до одного року, розподілених на дві групи: 1) контрольна (n=7); 2) постнатально інфіковані (n=13). Дослідження показників крові та імунного гомеостазу проводили з однієї порції гепаринізованої венозної крові, узятої з ліктьової вени дітей за згодою матерів. Визначення проводили загальноприйнятими методами [8-10]. Статистичне опрацювання результатів досліджень здійснювали стандартними методиками за програмою "Statistica-6.0". Для визначення статистичної вірогідності використовували t-критерій Стьюдента. Результати. Проведені дослідження, направлені на встановлення абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів у дітей віком від 3-х місяців до одного року, з постнатальної інфекцією, показали, що в цих дітей зменшена абсолютна кількість еритроцитів (на 22,4%), лейкоцитів (на 41,5%), відносна кількість поліморфноядерних нейтрофільних лейкоцитів (на 80,0%), еозинофілів (на 57,0%), абсолютна (на 58,1%) та відносна кількості (на 13,0%) лімфоцитів, відносна кількість моноцитів (на 66,1%) при цьому зросла відносна кількість сегментоядерних нейтрофілів на 43,8%, ШОЕ – на 13,6%. Такі зміни абсолютної кількості імунокомпетентних клітин вплинули на характеристику імуногематологічних індексів і коефіцієнтів. Так, у дітей віком від 3-х місяців до одного року з ПНІ лейкоцитарний індекс зростає у 2,7 раза, нейтрофільно-лейкоцитарний коефіцієнт збільшується на 54,9%, індекс зсуву лейкоцитів – на 55,3%, індекс імунної реактивності – на 45,8%. На цьому фоні знижується індекс нейтрофільного зсуву у 2,6 раза, індекс алергізації на 40,0% та індекс неспецифічної резистентності – на 31,5%. Різнобічні зміни абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин, імуногематологічних індексів і коефіцієнтів указують на наявність інтоксикації в організмі дітей віком від 3-х місяців до одного року з ПНІ. Так, лейкоцитарний індекс інтоксикації у цих дітей зростає на 64,3%, а лейкоцитарний індекс інтоксикації за Я.Я. Кальф-Каліфа у 2,1 раза. Таким чином, у дітей віком від 3-х місяців до одного року, хворих на ПНІ відмічаються різносторонні суттєві зміни абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів. Висновок. Постанатальна інфекція в дітей віком від 3 місяців до одного року формується та перебігає на тлі зниження показників факторів та механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту, а також на тлі набутого імунодефіцитного стану
The aim of the work is to investigate the relationship between the indices of the cellular and humoral components of immunity, the absolute and relative quantity of immunocompetent blood cells in children infected postnatal. Material and methods. 20 children aged 3 months to one year were divided into two groups: 1) control (n = 7); 2) in utero infected (n = 13). The study of blood counts and immune homeostasis was carried out from a single portion of heparinized venous blood taken from the ulnar vein of children with the permission of mothers. The determination was made by conventional methods [8-10]. Statistical processing of the results of the studies was carried out using standard methods for the program "Statistica-6.0". To determine the statistical significance, the t-test of the Student was used. Results. The conducted studies aimed at establishing the absolute and relative number of immunocompetent cells and immunohematological indexes and coefficients at the age of 3 months to one year, with postnatal infection (Table 1), showed that these children were reduced by the absolute number of erythrocytes (by 22 , 4%), leukocytes (41.5%), the relative amount of polymorphonuclear neutrophilic leukocytes (by 80.0%), eosinophils (57.0%), absolute (58.1%) and relative quantities (13 , 0%) of lymphocytes, the relative amount of monocytes ( by 66.1%), while the number of segmented neutrophils increased by 43.8%, and the ESR by 13.6%. Such changes in the absolute number of immunocompetent cells affect the characteristics of the immune-haematological indices and coefficients. Thus, in children aged 3 months to 1 year with PNI, the leukocyte index increases by 2.7 times, the neutrophilic leukocyte coefficient increases by 54.9%, the leukocyte shift index by 55.3%, the index of immune reactivity - by 45.8%. Against this background, the neutrophil shift index is reduced by 2.6 times, the allergy index by 40.0% and the index of unspecific resistance by 31.5%. Versatile changes in the absolute and relative quantity of immunocompetent cells, immunohematological indices and coefficients indicate the presence of intoxication in the body of children from 3 months to 1 year with PNI. So, the leukocyte index of intoxication in these children increases by 64.3%, and the leukocyte index of intoxication by Ya.Ya. Calf-Caliph in 2,1 times. Thus, in children aged 3 months to 1 year, patients with PNI, there are a variety of significant changes in the absolute and relative quantity of immunocompetent cells and immunohumatological indices and coefficients. Conclusion. Postanital infection in children from 3 months to one year is formed and runs against the backdrop of lower indicators of factors and mechanisms of non-specific anti-infection protection, as well as against the background of acquired immunodeficiency state
Дод.точки доступу:
Мислицький, В. Ф.
Ткачук, С. С.
Масікевич, Ю. Г.
Бурденюк, І. П.
Перепелюк, М. Д.
Сорохан, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ковальчук, Ю. П.
Зміна вмісту основного білка мієліну у різних відділах головного мозку щурів під час постнатального розвитку [Текст] / Ю. П. Ковальчук, Г. О. Ушакова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (микробиология)
МИЕЛИНА БЕЛКИ -- MYELIN PROTEINS (анализ, физиология)
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (статистика)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM (рост и развитие)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості розподілу основного білка мієліну (ОБЩ у різних відділах головного мозку щурів на різних етапах постнатального розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар. Для дослідження постнатального розвитку використано 24 щури. Тварин розподілено на чотири групи за віком (п = 6): 1 - новонароджені тварини (1 день), 2 - ЗО, 3 - 90, 4 - 180 днів. З мозку виділяли три відділи: мозочок, таламус і гіпокамп, які в подальшому використовували для отримання цитозольних білкових фракцій. Рівень загального білка в отриманих фракціях визначали за методом Бредфорда. Вміст ОБМ визначали за методикою імуноферментного аналізу. Статистична обробка результатів проведена за однофакторним дисперсійним аналізом AN OVA. Результати. Загальний пул білків у цитозольних фракціях, отриманих із різних відділів головного мозку новонароджених щурів, встановлено на рівні 1,93 - 2,21 мг/ мл. У мозочку та таламусі щурів спостерігалося поступове збільшення загального вмісту білків у процесі розвитку до 90 днів: у мозочку - до 2,77 ± 0,19 мг/мл, таламусі - до 3,07 ± 0,21 мг/мл, а на 180 добу постнатального розвитку встановлено значне зменшення рівня загального вмісту білків порівняно з 90 денними тваринами. У гіпокампі визначено поступове зменшення загального вмісту білків у процесі розвитку тварин порівняно з новонародженими. За результатами досліджень у новонароджених (1-денних) щурів зазначено незначну кількість ОБМ, концентрація ОБМ значно збільшується впродовж першого місяця розвитку тварин. У мозочку 30 денних щурів концентрацію основного білка мієліну зазначено на рівні 4,56 ± 0,28 мкг/100 мг тканини, у таламусі -1,99 ±0,42 мкг/100 мг тканини, у гіпокампі - 0,63 ± 0,08мкг/100 мг тканини. На 90 день постнатального розвитку тварин встановлено стрімке збільшення рівня ОБМ у гіпокампі до 2,29 ± 0,72 мкг/100 мг тканини. Вміст ОБМ у мозочку 30-денних щурів є найвищою серед інших відділів головного мозку. Це вказує на те, що у мозочку процеси мієлінізації розпочинаються одразу після народження тварин й досягають максимуму на ЗО добу постнатального розвитку. Вміст основного білка мієліну на 180 днів постнатального розвитку має тенденцію до зменшення у всіх досліджуваних відділах головного мозку щурів. Висновки. Встановлені кількісні показники основного білка мієліну впродовж постнатальногорозвитку, які мають специфіку залежно від відділу мозку та терміну формування мієлінової оболонки під час онтогенезу нервової системи щурів
Дод.точки доступу:
Ушакова, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Кривчанська, М. І.
Реакція шишкоподібної залози на деякі агоністи та антагоністи бета-адренорецепторів у постнатальному онтогенезі [Текст] / М. І. Кривчанська, О. В. Пішак, В. П. Пішак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 156-161. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (тенденции)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (рост и развитие, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПРОПРАНОЛОЛ -- PROPRANOLOL (анализ, вредные воздействия)
ИЗАДРИН -- ISOPROTERENOL (анализ, вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Останнім часом зріс інтерес дослідників і лікарів до шишкоподібної (пінеальної) залози (ШЗ). Це зумовлено широким спектром біологічної активності її основного гормону – мелатоніну (МГ), який причетний до регуляції центральної і вегетативної нервової системи, ендокринних органів, добової ритмічної активності тощо. Разом з тим незаперечним залишається факт вікової залежності функціональної активності ШЗ, необхідності врахування молекулярно-клітинних механізмів при проведенні лікувальної тактики. У XX столітті серед біологічно визнаних лікарських засобів переважали антагоністи (інгібітори) тих чи інших патологічних явищ. Проте, спираючись на основи функціональної медицини, очевидно, що у процесі лікування певні функціональні системи вимагають, навпаки, активації (В.Н. Титов, 2013). В огляді наводяться відомості щодо морфологічних і функціональних змін ШЗ за уведення β-адреноблокаторів, зокрема, пропранололу, в різні вікові періоди. Повідомляється про реакцію пінеалоцитів на ізопротеренол, як агоніста адренорецепторів. Порушення швидкості клубочкової фільтрації, мікроальбумінурія та натрійурез характеризують явища ренальної дисфункції. У зв'язку з цим в огляді обговорюється питання ефективності і безпеки застосування β-адреноблокаторів із урахуванням вікової динаміки ШЗ, як одного із органів нейроімуноендокринної системи. Висновки. Зниження з віком функціональної активності ШЗ супроводжується гальмуванням процесів оновлення в пінеалоцитах. Функціональні механізми клітинного старіння ШЗ необхідно враховувати при проведенні лікувальної тактики бета-адреноблокаторами
Дод.точки доступу:
Пішак, О. В.
Пішак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)