Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Предплечье<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Ситковский, Н. Б.
Лечение остемиелита костей предплечья у детей [Текст] / Н. Б. Ситковский, А. Н. Плотников, В. С. Поворознюк // Клінічна хірургія. - 2000. - № 6. - С. 30-32

MeSH-головна:
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (терапия)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Плотников, А. Н.
Поворознюк, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Безобразова, В. Н.
Функциональное состояние кровообращения головного мозга и предплечья у детей 5-9 лет [Текст] / В. Н. Безобразова, С. Б. Догадкина // Физиология человека. - 2001. - Т. 27, № 5. - С. 49-53

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION (физиология)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (кровоснабжение)
Дод.точки доступу:
Догадкина, С. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хмызов, С. А.
Анализ ошибок и осложнений при использовании аппаратов внешней фиксации для коррекции деформаций костей предплечья [Текст] / С. А. Хмызов, А. А. Тихоненко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 4. - С. 33-37

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (аномалии)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование)
Дод.точки доступу:
Тихоненко, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ружило, С. В.
Модуляція біоактивною водою "Нафтуся" ендотелійзалежних та ендотелійнезалежних вазомоторних реакцій передпліччя людини [Текст] / С. В. Ружило // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - № 3. - С. 26-29

MeSH-головна:
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (кровоснабжение, патология)
ВАЗОМОТОРНАЯ СИСТЕМА -- VASOMOTOR SYSTEM (действие лекарственных препаратов, патофизиология, повреждения)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Восстановление активного розгибания предплечья у больных с повреждением шейного отдела спинного мозга на уровне С5-6 позвонков [Текст] / В. Г. Голубев [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2004. - № 3. - С. 35-39

Рубрики: Мозга спинного травмы

   Шейные позвонки--поврежд

   Квадриплегия--реабил

   Предплечье

Дод.точки доступу:
Голубев, В. Г.
Басков, А. В.
Лисицкий, И. Ю.
Боев, М. В.
Мершед, Х. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Коротких, Н. Г.
    Микрохирургическая аутотрансплантация лучевого лоскута предплечья для замещения субтотальных дефектов дна полости рта и языка [Текст] / Н. Г. Коротких, М. А. Ходорковский, Б. В. Петров // Российский онкологический журнал. - 2007. - № 4. - С. 34-37. - Библиогр.: 3 назв.

Рубрики: Ротовой полости новообразования--хир

   Языка новообразования--хир

   Хирургические лоскуты

   Предплечье

   Трансплантация аутологическая

Дод.точки доступу:
Ходорковский, М. А.
Петров, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Елдзаров, П. Е.
    Лечение по методу Илизарова больных с ложными суставами диафизов костей предплечья [Текст] / П. Е. Елдзаров // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2012. - № 8. - С. 60-64

Рубрики: Предплечье

   Сустав ложный

   Илизарова метод

Знайти схожі

Неверов, В. А.
Преимущества блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза при лечении больных с переломами костей предплечья [Текст] / В. А. Неверов, С. Н. Черняев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 3. - С. 51-55

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ ОТКРЫТЫЕ -- FRACTURES, OPEN (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
Дод.точки доступу:
Черняев, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Неверов, В. А.
Лечение больных с открытыми и осложнёнными переломами костей предплечья [Текст] / В. А. Неверов, С. Н. Черняев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 4. - С. 54-58

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ ОТКРЫТЫЕ -- FRACTURES, OPEN (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
Дод.точки доступу:
Черняев, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Помилки та ускладнення при інтрамедулярному остеосинтезі кісток передпліччя в дітей за допомогою гнучких металевих стрижнів [Текст] / А. Ф. Левицький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 3. - С. 55-58

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY

ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (хирургия)
Дод.точки доступу:
Левицький, А. Ф.
Терпиловський, Ю. Р.
Бебешко, О. В.
Вітязь, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Клинический случай открытого перелома обеих костей предплечья, осложненного анаэробной клостридиальной инфекцией, газовой гангреной смешанной формы, у ребенка 11 лет [Текст] / И. И. Мельцин [и др.] // Детская хирургия. - 2014. - № 5. - С. 51-52

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ ОТКРЫТЫЕ -- FRACTURES, OPEN (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, хирургия)
ГАНГРЕНА ГАЗОВАЯ -- GAS GANGRENE (лекарственная терапия, осложнения)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Мельцин, И. И.
Никитенко, В. И.
Афуков, И. В.
Котлубаев, Р. С.
Арестова, С. В.
Куркин, А. П.
Кремин, А. С.
Садыков, Н. Г.
Чарухов, Б. Э.
Павлов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Жернов, О. А.
Розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних судин у реконструкції післяопікових деформацій ліктьового суглоба [Текст] / О. А. Жернов, А. О. Жернов, М. Кітрі // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 80-86

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (повреждения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ПЛЕЧО -- SHOULDER (анатомия и гистология, кровоснабжение)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (анатомия и гистология, кровоснабжение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями ліктьового суглоба за допомогою використання подовженого зовнішнього клаптя плеча та передпліччя на основі перфорантних судин шляхом його розтягування. Матеріали і методи. Робота грунтується на анатомічних та клінічних дослідженнях. Вивчення топографічної анатомії плеча та передпліччя, визначення джерел кровопостачання і топографічних варіантів розташування судин, особливості техніки формування та переміщення подовженого зовнішнього клаптя плеча і передпліччя на основі перфорантних судин здійснили на 10 верхніх кінцівках 5 нефіксованих трупів чоловічої та жіночої статі віком від 43 до 72 років. Матеріал клінічної частини становили 12 пацієнтів віком від 7,5 до 46 років. У всіх хворих для усунення деформацій ліктьового суглоба застосували розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних судин. Усього розтягнули і використали 12 клаптів. Результати та обговорення. Показано можливість розтягування тканин зовнішньої поверхні плеча, ліктьового суглоба з приєднанням до них тканин передпліччя, зі значним збільшенням розмірів клаптя, а також включенням у нього постійних перфорантних судин та нерва. Визначено можливості переміщення клаптів зі збереженням судинно-нервових зв’язків з материнським ложем і первинним його закриттям. Висновки. Для усунення післяопікових контрактур ліктьового суглоба при неушкоджених шкірних покривах зовнішньої поверхні верхньої кінцівки необхідно використовувати розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних живлячих судин. Це дало змогу досягти добрих результатів лікування у 75 % випадках у найближчий період, задовільних — у 25 % та відповідно в 77,6 та 22,4 % випадків у віддалений період.
Дод.точки доступу:
Жернов, А. О.
Кітрі, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Страфун, С. С.
Структурно-функціональний стан кисті та передпліччя у хворих із втратою опозиції великого пальця кисті [Текст] / С. С. Страфун, М. П. Оберемок, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 17-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (иннервация, патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология)
КИСТЬ -- HAND (патофизиология, хирургия)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, хирургия)
Анотація: Пацієнти з втратою опозиції першого пальця після травми верхньої кінцівки суттєво відрізняються за ступенем змін її кількісних та якісних показників, а також за можливими шляхами та реабілітаційним потенціалом її відновлення. Мета. Проаналізувати та згрупувати можливі варіанти та ступені порушення функції опозиції у хворих із наслідками травм та захворювань кисті, співставити їх із структурними порушеннями кисті та передпліччя, згрупувати їх, у тому числі з урахуванням можливих ресурсів для відновлення протиставлення першого пальця. Матеріали і методи. Проведено дослідження 122 хворих із порушеннями опозиції великого пальця кисті з застарілими незворотними посттравматичними та денерваційними змінами уражених м’язів. Реєстрували кутові параметри активного відведення/згинання/ротації першого пальця, силу трипальцевого захвату та якісні показники опозиції за стандартними бальними системами. Шляхом мануального тестування проводилась оцінка м’язів кисті та передпліччя з огляду на їх придатність до використання при транспозиціях. Результати. Пацієнти за низкою показників статистично значимо були розподілені на 4 основні групи. Група 0 – компенсоване порушення, що не потребує корекції; група 1 – порушення переважно одного компонента опозиції, яке потребує корекції, ресурси можливих донорів – достатні; група 2 – порушення всіх компонентів опозиції, ресурси знижені; група 3 – поєднання втрати опозиції з структурно-функціональними втратами кисті, які ускладнюють можливості її відновлення; підгрупа 3А – у поєднанні з контрактурою або нестабільністю суглобів першого пальця; підгрупа 3Б – з порушенням структурної цілісності (дефекти або пошкодження структур) першого пальця та/або порушенням функції довгих пальців, які формують із ним захват; підгрупа 3С – грубе порушення структурної цілості кисті та передпліччя у поєднанні з дефіцитом донорів та анестезією пальців. Висновки. Запропоноване згрупування хворих за різною втратою опозиції та різним реабілітаційним потенціалом дозволяє не тільки оцінити тяжкість її ураження, але й визначитись із напрямками хірургічного відновлення опозиції як за об’ємом, так і за послідовністю, від простих або подвійних транспозицій до опоненодезів, у тому числі з урахуванням підготовчих або супроводжуючих хірургічних втручань
Relevance. Patients with thumb opposition loss after upper extremity trauma significantly differ in the degree of quantitative and qualitative opposition indices, as well as in the rehabilitation potential and possible recovery ways. Objectives: to analyze and group possible variants and levels of thumb opposition violation in patients with the hand injuries consequences, compare with hand and fore- arm structural disorders, and group them, taking into account possible resources to restore the thumb opposition. Materials and Methods. 122 patients with thumb opposition insufficiency with old, irreversible posttraumatic and denervation changes of the affected muscles were examined. The angular parameters of the active thumb abduction/flexion/rotation, the thumb-to-finger pinch power and the qualitative indicators of the opposition by standard score systems were recorded. Hand and forearm muscles manual testing was used to determine their suitability for transposition. Results. Patients by several objective indicators were statistically differentiated into 4 main groups. Group 0 – compensated opposition violations that do not require correction; group 1 – violations of predominantly one component of the opposition requiring correction, the resources of possible motor-muscle are sufficient; group 2 – loss of all components of the opposition, resources are reduced. Group 3 was a combination of the thumb opposition insufficiency and the structural and functional losses of the hand, which make it difficult to restore the thumb opposition. Subgroup 3A – in combination with contracture or instability of the thumb joints; subgroup 3B – with hand structural integrity violation (defects or damages of thumb structures and/or disruption of the function of long fin gers that form a grip with it; subgroup 3C – major violation of structural integrity of the hand and forearm in combination with donor deficiency and finger anesthesia. Conclusions. The proposed grouping of patients with different types of opposition loss and different rehabilitation potential allows not only assessing the severity of function lesion, but also to determine surgical recovery tactics, both in volume and sequence – from simple or double transpositions to thumb fusion, including preliminary or associated surgical procedures
Дод.точки доступу:
Оберемок, М. П.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Досвід використання довготривалої електростимуляції при ушкодженнях нервів, поєднаних з ішемією м’язів передпліччя / О. О. Гацький [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 112-119

MeSH-головна:
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (терапия, хирургия)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (терапия)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих з ушкодженнями нервів, поєднаних з ішемією мʼязів передпліччя шляхом використання методик реконструктивної хірургії та довготривалої електростимуляції нервів
Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування десяти хворих з травмою нервів, поєднаних з супракондилярними переломи плечової кістки, ускладнених ішемією м’язів передпліччя. Представники чоловічої статі складали 80 % обстежених, жіночої – 20 %. Середній термін від моменту отримання травми до проведення реконструктивного втручання становив 4,7 місяців. В усіх випадках проведено хірургічне лікування – невроліз, аутопластика, зшивання нервів, ангіоліз, видалення дегенеративно змінених тканин в межах найбільшої щільності фасціально-кісткових проміжків. У 8 випадках реконструктивне нейрохірургічне втручання завершувалось імплантацією системи для довготривалої прямої електростимуляції нервів “Ней-Сі 3М” (ВЕЛ, Україна)
Результати досліджень та їх обговорення. Запропонована методика дозволила досягти суттєвого поліпшення результатів лікування у 80 % постраждалих. Враховуючи складний механізм розвитку змін м’язового апарату внаслідок денерваційного та ішемічного ґенезу, усунення щонайменше денерваційних ефектів, шляхом стимуляції регенераційного потенціалу ушкодженого периферичного нерва є доволі перспективним напрямком
Дод.точки доступу:
Гацький, О. О.
Третьякова, А. І.
Коваленко, І. В.
Третяк, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Оцінка стану периферійного венозного русла в онкологічних хворих, які отримують тривалу цитотоксичну хіміотерапію [Текст] = Evaluation of peripheral venous cancer patients receiving cytotoxic Chemotherapy for a long period / О. Г. Костюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 68-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (вредные воздействия)
ЦИТОТОКСИНЫ -- CYTOTOXINS (вредные воздействия)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (кровоснабжение, ультрасонография)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (действие лекарственных препаратов)
Анотація: В роботі наводяться результати спостереження за 32 онкологічними хворими, у яких була клінічна необхідність проведення тривалої протипухлинної хіміотерапії. Показано, що за частого використання периферійних вен передпліччя відбуваються зміни в ендотелії, які призводять до зменшення діаметра їх просвіту, появи у місці пункції вен гематом з подальшим розвитком непрохідності. Постає необхідність створення альтернативного венозного доступу за потреби багаторазового внутрішньовенного введення хіміопрепаратів без значного пошкодження її стінки
Дод.точки доступу:
Костюк, О. Г.
Ткачук, Т. В.
Котелевець, Н. В.
Ковальов, О. О.
Булько, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Променевий клапоть передпліччя в реконструктивній хірургії голови та шиї. Досвід застосування та вибір венозної системи тканинного клаптя [Текст] / О. В. Кравець [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 50-55. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЯЗЫКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TONGUE NEOPLASMS (хирургия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (хирургия)
ЩЕКИ -- CHEEK (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Методики забору променевого клаптя передпліччя (ПКП) постійно удосконалюються та спрямовані на зниження частоти післяопераційних ускладнень, покращення приживання тканинного клаптя та функціональних результатів реконструкції. Мета. Вивчити функціональні результати застосування ПКП для заміщення дефектів язика і щоки та порівняти ефективність венозних систем тканинного клаптя. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивно-відновного лікування 75 хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак язика та слизової оболонки щоки, яким для пластичного заміщення операційних дефектів застосовано ПКП у Національному інституті раку в період 2009–2020 рр. Результати. Показники функціонального статусу за шкалою функціонування для хворих на рак голови та шиї (Performance Status Scale for Head and Neck Cancer Patients — PSS-HN) при заміщенні половинних дефектів язика, субтотальних дефектів язика та дефектів щоки: повноцінність дієти — 83,7±9,3; 61,0±9,4; 85,7±13,4 балів відповідно; харчування на людях — 80,8±14,2; 64,5±12,5; 80,6±14,5 балів відповідно; зрозумілість мови — 87,5±12,7; 66,1±12,2; 92,9±11,6 балів відповідно. У групі хворих, яким один венозний анастомоз накладали з глибокою венозною системою ПКП, тромбоз мікросудинного анастомозу розвинувся у 3 (6,4%) випадках, а у групі, у якій венозний анастомоз накладали з поверхневою венозною системою — у 2 (8,3%) (p0,05). Висновки. Застосування ПКП є ефективною методикою пластичного заміщення операційних дефектів язика і щоки, що дозволяє досягнути високих показників приживання тканинного клаптя та функціональної реабілітації онкологічних хворих. Не встановлено відмінностей у частоті венозного тромбозу при застосуванні ПКП з поверхневою та глибокою венозними системами
Дод.точки доступу:
Кравець, О. В.
Чернієнко, В. В.
Буртин, О. В.
Смоланка, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу [Текст] = Pathological Locomotor Phenomena in the Wrist Joint Associated with Transposition of the Pronator Teres at Dysfunction of the Muscles of the Posterior Surface of the Forearm Caused by Denervation Process of Traumatic Genesis / О. О. Гацький [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология)
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения)
Кл.слова (ненормовані):
сухожильно- м'язовий апарат
Анотація: Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують. Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект >10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект <10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни >15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження. Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни >6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся. Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФС
Dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm leads to loss of extension in the wrist joint, metacarpophalangeal joints, and loss of abduction and extension of the first finger. The cause of dysfunction is damage to the radial nerve, supraclavicular or subclavian damage to the brachial plexus. The long regeneration process makes it impossible to effectively use the injured limb for a long period of time. Palliative use of movements (transposition) of muscles can significantly reduce the time for the patient to return to active use of the injured limb. Each of the muscle transpositions has certain disadvantages associated with the development of pathological locomotor phenomena (PLF) in the wrist joint. Ways to overcome them are based on a purely mechanistic approach, which is most often simplified to change the point of attachment of the primary non-functioning effector muscles. Objective: to define most adequate complex surgical approach in restoring effective extension function in the wrist joint and metacarpophalangeal joints. Materials and Methods. A retrospective analysis of the surgical treatment of 30 consecutive cases of dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm caused by traumatic damage to the structures of the peripheral nervous system (PNS) of various localization was carried out. 23 patients with damage to the radial nerve. 7 patients with pathology of the brachial plexus. The mean age of patients was 41 years (from 18 to 64 years). Mean terms to primary surgical treatment were 4.6 months. 7 patients underwent only revision of the radial nerve within the segment (defect >10 cm); 6 patients underwent neurotization of the posterior interosseous nerve using the Mackinnon technique; 5 patients underwent autologous plasty of the radial nerve (defect <10 cm); 5 patients underwent its neurolysis. Neurolysis was performed in 6 patients with pathology of the brachial plexus, neurotization of the posterior interosseous nerve was performed in 1 case using the Mackinnon method. All patients underwent transposition of the forearm pronator teres (PT) according to the standard technique. Twelve patients underwent transposition of the flexor carpi radialis muscle (FCR, 4 cases) or flexor carpi ulnaris (FCU, 8 cases) according to the standard technique. The results of transposition were analyzed after 1 month or later than 6 months, using a clinical neurological method. Regeneration of neural structures of PNS were analyzed within 9-12 months and additionally in terms later than 15 months both neurologically and electrophysiologically. Results. In 6 patients, there was no restoration of extension in the metacarpophalangeal joints (EMPJ), in 12 patients there was a complete recovery of EMPJ after interventions on the structures of the PNS (4 cases – autologous plasty, 7 cases – distal neurotization, 1 case – neurolysis of the radial nerve). In 8 patients, the formation of PLF was not observed during extension in the wrist joint after muscle transposition. In 15 patients, PLF “type B” was formed, and in 7 patients, PLF “type C” was formed within 1 month after muscle transposition. In none of the patients, PLF “type C” was observed to be preserved for >6 months. In 8 patients, a permanent PLF “type B” was formed, which in 4 cases transformed into PLF “type D”. The formation of a steady-state PLF “type D” was recorded in all cases of neurolysis of the PNS structures without restoring extension in the metacarpophalangeal joints by the method of transposition. The formation of a steady-state PLF “type B” was recorded in all cases of FCU transposition to restore extension in the metacarpophalangeal joints. In 11 cases of reduction in the primary function of the FCR as a result of its denervation (neurotization according to the Mackinnon method) or transposition of the FCR muscles (change in the primary attachment point), PLF “type B” did not develop. Conclusions. Based on the results of the study, it was found that the most adequate complex surgical approach to avoid the formation of a stable PLF caused by muscle transposition to restore extension in the wrist joint is Mackinnon neurotization or FCR transposition to restore EMPJ
Дод.точки доступу:
Гацький, О. О.
Третяк, І. Б.
Цимбалюк, В. І.
Базік, О. М.
Цимбалюк, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Коваль, О. А.
Метод препарування для встановлення анатомічної мінливості структур передніх ліктьової і передплічної ділянок у плодів людини [Текст] = The preparation method for determining the anatomical variability of the structures of the anterior region of the elbow and anterior region of the forearm in human fetuses / О. А. Коваль // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 50-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (анатомия и гистология)
ЛОКОТЬ -- ELBOW (анатомия и гистология)
Анотація: Відомо, що ділянка передпліччя забезпечує широкий діапазон рухів. Це стає можливим за рахунок унікальних особливостей будови та функціональної взаємодії всіх структур передпліччя. Дослідження анатомічної мінливості кісток, зв’язок, м’язів, нервів і судин передньої ліктьової та передплічної ділянок у людей різних вікових груп дозволить розширити спектр виконання діагностичних і лікувальних процедур. Враховуючи теоретичне і важливе прикладне значення даних щодо фетальної топографії й анатомічної мінливості складових утворень передніх ліктьової і передплічної ділянок нами запропоновано методику анатомічного препарування фасціально-м’язових і судинно- нервових структур цих ділянок. Метою дослідження було визначення методики послідовності дій під час анатомічного препарування фасціально-м’язових і судинно- нервових утворень передніх ліктьової і передплічної ділянок у плодів людини. Дослідження фетальної анатомії структур передніх ліктьової і передплічної ділянок проведено на препаратах верхніх кінцівок 42 плодів людини 4-10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. При макромікроскопічному препаруванні у плодів різного віку встановлена анатомічна мінливість м’язів передньої групи передпліччя та судинно-нервових утворень передніх ліктьової і передплічної ділянок людини. Отримані дані щодо фетальної топографії та варіантної анатомії складових утворень передніх ліктьової і передплічної ділянок можуть бути використанні не тільки для наукових досліджень, але також як орієнтири для лікарів-діагностів і фетальних хірургів
It is known that the area of the forearm provides a wide range of motion. This becomes possible due to the unique features of the structure and functional interaction of all structures of the forearm. The study of the anatomical variability of the bones, ligaments, muscles, nerves, and vessels of the anterior region of the elbow and anterior region of the forearm in people of diﬀ erent age groups will allow us to expand the range of diagnostic and treatment procedures. Taking into account the theoretical and important applied value of the data on fetal topography and anatomical variability of the constituent formations of the anterior region of the elbow and anterior region of the forearm, we have proposed a method of anatomical preparation of the fascial- muscular and vascular- nerve structures of these areas. The purpose of the study was to determine the methodology of the sequence of actions during the anatomical preparation of fascial- muscular and vascular- nervous formations of the anterior region of the elbow and anterior region of the forearm in human fetuses. The study of fetal anatomy of the structures of the anterior region of the elbow and anterior region of the forearm was carried out on preparations of the upper limbs of 42 human fetuses of 4-10 months using macromicroscopic dissection, injection of vessels, and morphometry. In the case of macromicroscopic dissection of fetuses of diﬀ erent ages, anatomical variability of the muscles of the anterior group of the forearm and vascular- nerve formations of the anterior region of the forearm and anterior region of the elbow of a person was established. The obtained data on the fetal topography and variant anatomy of the component formations of the anterior region of the forearm and anterior region of the elbow can be used not only for scientiﬁ c research but also as guidelines for diagnosticians and fetal surgeons
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)