Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Рідкісні видання (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Психиатрическое отделение больницы<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-21 
1.


    Долгов, С. А.
    Новый подход к анализу качества стационарной психиатрической помощи [Текст] / С. А. Долгов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1998. - Т. 98, № 8. - С. 39-41


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    К 190-летию Преображенской психиатрической больницы [Текст] // Независимый психиатрический журнал. - 1998. - № 3. - С. 64


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история, организация и управление, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Душейко, С. Д.
    К истории организации стационарной психиатрической помощи в Москве [Текст] / С. Д. Душейко // Независимый психиатрический журнал. - 1998. - № 3. - С. 65-71


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история, кадры, организация и управление, тенденции)
МОСКВА -- MOSCOW
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Ястребов, В. С.
    С.С. Корсаков об устройстве психиатрических больных [Текст] / В. С. Ястребов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2000. - Т. 100, № 3. - С. 4-11


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история, кадры, организация и управление, стандарты, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Душейко, С. Д.
    К истории прозектуры Преображенской больницы [Текст] / С. Д. Душейко // Независимый психиатрический журнал. - 2000. - № 1. - С. 59-65


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история, организация и управление, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Судаков, С. А.
    Применение аппарата проверки статистических гипотез к анализу особенностей контингентов больных психиатрических стационаров [Текст] / С. А. Судаков, Е. Г. Трифонов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2000. - Т. 100, № 12. - С. 76-80


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (организация и управление, статистика, тенденции)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (статистика, тенденции)
Дод.точки доступу:
Трифонов, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Причины внутрибольничной заболеваемости дизентерией Флекснера в стационарах психиатрического профиля [Текст] / В. И. Сергевнин, Е. В. Сармометов, А. Н. Сковородин // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2000. - № 5. - С. 56-58


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS (профилактика и контроль)
ШИГЕЛЛА ФЛЕКСНЕРА -- SHIGELLA FLEXNERI (патогенность)
ДИЗЕНТЕРИЯ -- DYSENTERY (микробиология, профилактика и контроль, эпидемиология)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (тенденции)
Дод.точки доступу:
Сергевнин, В. И.
Сармометов, Е. В.
Сковородин, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Богута, Х. Р.
    Досвід застосування арттерапії і умовах психіатричного стаціонару [Текст] / Х. Р. Богута, О. О. Фільц, Ю. П. Закаль // Форум психіатрії і психотерапії. - 2000. - T. 2. - С. 42-44


MeSH-головна:
ИСКУССТВОМ ТЕРАПИЯ -- ART THERAPY (методы, организация и управление, тенденции)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление)
Дод.точки доступу:
Фільц, О. О.
Закаль, Ю. П.


Знайти схожі

9.


    Прокудин, В. Н.
    Психиатрическая служба в многопрофильной соматической больнице [Текст] / В. Н. Прокудин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2002. - Т. 102, № 2. - С. 63-67


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Эффективность и безопасность антидепрессантов в лечении пограничных психических расстройств в психиатрическом стационаре открытого типа [Текст] / О. Г. Шигабутдинова [и др.] // Клиническая фармакология и терапия. - 2008. - № 1. - С. 26-30

Рубрики: Пограничные психические расстройства--лек тер

   Психиатрическое отделение больницы


   Антидепрессанты--фарм


Дод.точки доступу:
Шигабутдинова, О. Г.
Кучаева, А. В.
Ибрагимова, Т. Р.
Сафиуллин, Р. С.
Зиганшина, Л. Е.
Гатин, Ф. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Ваулин, С.
    Ведение пациентов с суицидальным поведением в психиатрическом стационаре [Текст] / С. Ваулин, М. Алексеева // Врач. - 2010. - № 12. - С. 61-64

Рубрики: Депрессия--тер

   Самоубийство, попытка--психол


   Психиатрическое отделение больницы


Кл.слова (ненормовані):
ПСИХИАТРУСПИСОК
Дод.точки доступу:
Алексеева, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Клинике психиатрии им. С.С.Корсакова - 125 лет [Текст] // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 72-73


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история)
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (история, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Кравченко, Н. Е.
    Истории изолятора. Из жизни психиатрического стационара специализированного типа с интенсивным наблюдением: комментарий практикующего психиатра к фильму «Sanitarium» [Електронний ресурс] / Н. Е. Кравченко // Современная терапия в психиатрии и неврологии . - 2016. - № 4. - С. 29-30


MeSH-головна:
ДОКУМЕНТАЛЬНЫЕ И ФАКТОГРАФИЧЕСКИЕ ФИЛЬМЫ -- DOCUMENTARIES AND FACTUAL FILMS
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВСЕХ ПАЦИЕНТОВ -- INTENTION TO TREAT ANALYSIS (методы, тенденции)
ПСИХОАНАЛИЗ -- PSYCHOANALYSIS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Лашкул, З. В.
    Аналіз нормативно-правової бази, що регламентує роботу психіатричної служби України [Текст] = Analysis of the legal framework governing the work of mental health services of Ukraine / З. В. Лашкул, І. Г. Бібик // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 2. - С. 4-7


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИКА, ЗАЩИТА ПРАВ -- DEFENSIVE MEDICINE
Анотація: Мета роботи – провести аналіз нормативно-правової бази, що регламентують роботу психіатричної служби України з метою удосконалення надання психіатричної допомоги на первинному рівні ЛЗП/СЛ. Матеріали та методи: матеріалами дослідження стали нормативно-правові акти з питань надання психіатричної допомоги в Україні. Для вивчення та аналізу нормативно-правової бази використано метод контент-аналізу. Результати. Провівши детальний аналіз нормативно-правовї бази психіатричної допомоги України, а також додаткові дослідження, щодо надання медичної допомоги хворим з розладами психіки та поведінки, враховуючи реформування в сфері охорони здоров’я та перехід до ПМСД, з метою удосконалення надання психіатричної допомоги на первинному рівні ЛЗП/СЛ пропонуємо внести деякі зміни до Закону України № 1489-III від 22.02.2000р. «Про психіатричну допомогу». Висновки. Доведено необхідність внесення змін до ст. 11, 12, 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» в частині надання законодавчого права проведення психіатричних оглядів, надання психіатричної допомоги ЛЗП/СЛ на первинному рівні
Дод.точки доступу:
Бібик, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Дедишина, Л.
    Коли архітектура лікує [Текст] / Л. Дедишина // Фармацевт практик. - 2020. - № 1. - С. 20-21


Рубрики:
MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
КУЛЬТУРА -- CULTURE
АРХИТЕКТУРА ФАСАДНАЯ -- ARCHITECTURAL ACCESSIBILITY (история, этика)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (история)Львов
Анотація: «Дім для божевільних в Кульпаркові», що у Львові, діє з 1875 р.
До XVIII ст. у Галичині психіатричну допомогу населенню практично не надавали. Частина психічно хворих жила при монастирях, потрапляла в місця позбавлення волі, але ці люди переважно жили і помирали в себе вдома чи на вулиці. Перший заклад для таких хворих у Галичині був організований за часів Габсбургів у 1790 р. — психіатричне відділення крайової лікарні у Львові на вул. Піярів (сучасна вул. Некрасова, де розташовані корпуси Львівської обласної клінічної лікарні). Чоловіків і жінок там утримували окремо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Питання стигматизації психічно хворих з боку студентів медиків та медичного персоналу психіатричних закладів та заходи з її мінімізації [Текст] = Issues of stigmatization to mental patients from medical students and medical staff of psychiatric institutions and measures for its minimization / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 309-315. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL (тенденции, этика)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (кадры, тенденции, этика)
ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫЕ ЛИЦА -- MENTALLY ILL PERSONS (законодательство и юриспруденция, психология)
СОЦИАЛЬНАЯ СТИГМА -- SOCIAL STIGMA
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование, стандарты)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Метою дослідження було виявлення наявності серед студентів медичних освітніх закладів і медичного персоналу психіатричних закладів стигматизації до психічно хворих, встановлення причин і розробка заходів по її мінімізації. У роботі використані методи: бібліосемантічній, історичний, контент-аналіз, а також метод анкетування з використанням спеціально розробленої анкети. За допомогою Telegram, програмного забезпечення Microsoft Excel 2003, анонімно опитано 1062 студента 4–5 курсів медичних закладів вищої освіти (ЗВО) України. Середній вік студентів становив від 20 до 22 років – 913 (85,9%); від 23 до 24 років – 119 (11,3%) і від 25 до 26 років – 30 (2,8%). Встановлено, що 93,8% респондентів з усієї кількості опитаних студентів переконані, що особи, які мають психічні захворювання потребують особливого ставлення; 87,9% – переконані, що особи, які мають психічні захворювання, несуть загрозу суспільству; 17,3% респондентів були свідками приниження психічних хворих з боку працюючого медичного персоналу в присутності студентів-медиків. Факт, але в 2,1% випадках майбутні лікарі дозволяли собі під час навчання ображати хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в психіатричних закладах охорони здоров’я. Таким чином, спадок радянської системи медичної освіти в сфері підготовки молодих фахівців для галузі охорони психічного здоров’я в Україні, яка, на жаль, не зазнала істотних структурних змін, відображається в поведінці працюючого медичного персоналу психіатричних лікарень і поглядах майбутніх лікарів. Стигматизація психічних хворих здійснювалася кожним четвертим медичним працівником (24,5%) в психіатричних закладах м. Одеса і кожним п’ятим медичним працівником в психіатричних закладах м. Полтава (21,4%) та м. Чернівці (20,9%), що є порушенням морально-етичних принципів поведінки лікаря і є неприпустимим. Стигматизація психічно хворих студентами медичних ЗВО становить 2,1%, що свідчить про використання студентами негативного прикладу медичного персоналу психіатричних закладів для їх майбутньої лікарської діяльності.
The aim of the study was to identify the presence of stigmatization among students of medical educational institutions and medical stuff of psychiatric institutions toward mental patients, to establish the causes and develop measures to minimize it. Methods were used in the work: bibliosemantic, historical, content analysis, as well as a questionnaire method using a specially designed questionnaire. Using Telegram, Microsoft Excel 2003 software, 1062 students were interviewed anonymously of 4–5 courses of medical institutions of higher education of Ukraine. The average age of students ranged from 20 to 22 years – 913 (85.9 %); from 23 to 24 years old – 119 (11.3 %) and from 25 to 26 years old – 30 (2.8 %). It was found that 93.8% of respondents from the total number of students surveyed are convinced that people with mental illness need special treatment; 87.9 % – were convinced that people who have mental illness pose a threat to society; 17.3 % respondents witnessed the humiliation of mental patients by working medical personnel in the presence of medical students. It is a fact, but in 2.1 % of cases, future doctors allowed themselves to offend patients who were hospitalized in psychiatric healthcare facilities during training. Thus, the inheritance of the Soviet system of medical education in the field of training young specialists for the mental health sector in Ukraine, which, unfortunately, has not experienced significant structural changes, is reflected in the behavior of the working medical personnel of psychiatric hospitals and the views of future doctors. Stigmatization of mental patients was carried out by every fourth medical worker (24.5 %) in psychiatric institutions in Odessa and every fifth medical worker in psychiatric institutions in Poltava (21.4 %) and Chernivtsi (20.9 %), which is violation of the moral and ethical principles of the doctor’s behavior and unacceptable. The stigmatization of the mentally ill by medical students of medical schools is 2.1 %, which indicates that students use the negative example of the medical personnel of psychiatric institutions for their future medical activities
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Хлєстова, С. С.
Гуменюк, Н. І.
Хлєстова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Обґрунтування санітарно-епідеміологічної складової до нової редакції державних будівельних норм України “Заклади охорони здоров’я” щодо проектування психіатричних лікарень з урахуванням міжнародного досвіду [Текст] = Substantiation of the sanitary-epidemiological component to the new edition of the state-building norms of Ukraine “Health care institutions” concerning designing of psychiatric hospitals, taking into account the international experience / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 118-125. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, стандарты)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ЭКОНОМИКА И ОРГАНИЗАЦИИ (ВНЕШ) -- HEALTH CARE ECONOMICS AND ORGANIZATIONS (NON MESH)
СТАНДАРТЫ КОНТРОЛЬНЫЕ -- REFERENCE STANDARDS
АРХИТЕКТУРНЫЕ ЧЕРТЕЖИ -- ARCHITECTURAL DRAWINGS
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ) -- INVESTIGATIVE TECHNIQUES (NON MESH)
Анотація: Мета роботи полягала в оцінці проектних рішень нових закладів охорони здоров‘я психіатричного профілю в Україні та їх порівняльній характеристиці з закладами ЄС. Проведено аналіз вимог до проектування вітчизняних нових психіатричних відділень, денних стаціонарів в амбулаторних психіатричних відділеннях у лікарнях загального типу згідно п. 8.2.15 ДБН В.2.2-10:2019. Державні будівельні норми України “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” (проект, остаточна редакція) і європейських закладів такого ж типу на основі вивчення літературних даних. Використано метод теоретичного аналізу. Виявлено, що умови розташування стаціонарних відділень, їх зонування, склад і площі приміщень, вимоги до забезпечення безпечного перебування хворих у палатах, туалетних і ванних кімнатах регламентуються у новому ДБН В.2.2-10:2019, які повторюють по суті санітарно-гігієнічні вимоги попереднього документу ДБН В.2.2-10:2001 “Заклади охорони здоров’я”, тобто відсутні будь-які зміни, спрямовані на створення екологічного середовища та комфортних умов для пацієнтів та медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я. У зазначеному нормативному документі відсутнє чітке розуміння щодо розташування медичних приміщень і чергового посту медичної сестри у стаціонарних відділеннях психіатричних лікарень; не передбачена зона для приватного перебування хворих з психічними розладами у середині відділення і за його межами; не унормовано регламенти систем життєзабезпечення медпрацівників та пацієнтів у стаціонарному відділенні (освітлення, шум, повітрообмін тощо) психіатричних лікарень. У європейських психіатричних клініках “терапевтичне середовище” передбачає наявність: одно- і двомісних палат (збігається з вітчизняними будівельними нормами); площі 37,7 м2 на одного пацієнта за закордонним законодавством, в той час як за проектом ДБН В.2.2-10:2019 – площа на одного пацієнта становить 12 м2, що у 3 рази менше; окремих ванних кімнат і туалетів, загальних приміщень, окремого виходу до саду, де створюються умови приватності хворих (не передбачено українськими нормативами); розташування більшості кімнат для пацієнтів навколо центральної робочої зони для медичного персоналу (за національним законодавством – система коридорного типу); створення візуального нагляду за дверима спалень, душових, туалетів, кухні, садових альтанок, а також підбір кольору для фарбування стін палат і коридорів відділень (не передбачено українськими нормативами). Для створення належного “терапевтичного/цілющого середовища” у нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я (психіатричні відділення, денні стаціонари в амбулаторних психіатричних відділеннях у лікарнях загального типу, центри психічного здоров’я), необхідно імплементувати європейські вимоги у проектування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп: від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” посібником з проектування закладів охорони здоров’я психіатричного профілю
The aim of the work was to evaluate the design decisions of new psychiatric health care facilities in Ukraine and their comparative characteristics with EU institutions. An analysis of the requirements for the design of domestic new psychiatric wards, day hospitals in outpatient psychiatric wards in general hospitals according to paragraph 8.2.15 SBN B.2.2-10: 2019. State building codes of Ukraine “Buildings and structures. Healthcare facilities” (draft, final version) and European facilities of the same type based on the study of literature data. The method of theoretical analysis is used. It was found that conditions of the location of inpatient departments, their zoning, composition, and area of premises, requirements to ensure a safe stay of patients in wards, toilets, and bathrooms are regulating in the new SBN B.2.2-10: 2019. This essentially repeats the sanitary and hygienic requirements of the previous document SBN B .2.2-10: 2001 “Healthcare facilities”, ie no changes are aiming at creating an ecological environment and comfortable conditions for patients and medical staff of psychiatric healthcare facilities. In this normative document, there is no clear understanding of the location of medical facilities and the next post of a nurse in inpatient departments of psychiatric hospitals; there is no area for a private stay of patients with mental disorders in the middle of the department and outside it; the regulations of life support systems for nurses and patients in the inpatient department (lighting, noise, air exchange, etc.) of psychiatric hospitals are not standardized. In European psychiatric clinics, the “therapeutic environment” provides for the presence of single and double wards (coincides with domestic building codes); area of 37.7 m2 per patient under foreign law, while the project DBN B.2.2-10: 2019 – the zone per patient is 12 m2, which is three times less; separate bathrooms and toilets, common areas, individual access to the garden, where the conditions of privacy of patients are creating (not provided by Ukrainian regulations); location of most patient rooms around the central work area for medical staff (according to national legislation – a corridor-type system); creation of visual supervision over the doors of bedrooms, showers, toilets, kitchens, garden gazebos, as well as the selection of colours for painting the walls of wards and corridors of offices (not provided by Ukrainian regulations). To create a proper “therapeutic/healing environment” in new domestic mental health facilities (psychiatric wards, day hospitals in outpatient psychiatric wards in general hospitals, mental health centres), it is necessary to implement European requirements in the design of these facilities with the involvement of multidisciplinary groups: from architects to nurses, from construction contractors to patients and supplement SBN B.2.2-10: 2019 “Buildings and structures. Health Facilities” is a guide to designing psychiatric health facilities
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Чайка, Г. В.
Юрченко, С. Т.
Ковалів, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та реабілітації у закладах нового типу для пацієнтів з психічними розладами [Текст] = Hygienic substantiation of measures to optimize living conditions and rehabilitation in new types of institutions for patients with mental disorders / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 314-319. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, тенденции, этика)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, организация и управление, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (реабилитация)
Анотація: На відміну від України, психосоціальна реабілітація в Європейських країнах на сьогодні набуває великої популярності задля соціалізації та реінтеграції пацієнтів з психічними розладами, для більш адаптивного їх самовдосконалення. У статті проаналізовано досвід країн ЄС щодо новітніх, сучасних, психосоціальних методів надання медичної допомоги/реабілітації пацієнтам з психічними розладами для підвищення навичок самокерування пацієнтів, на реінтеграцію особистості, розвиток адаптивних властивостей, самовдосконалення і задля зменшення витрат на охорону здоров’я. Проведено гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та лікувально-реабілітаційного процесу для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Для виконання поставлених завдань в соціологічному дослідженні прийняли участь 92 особи – родичі пацієнтів з психічними розладами, які були опитані за допомогою спеціально розробленої анкети: “Спосіб визначення оцінки якості надання медичної допомоги родичами пацієнта психіатричної лікарні та взаємовідношення “лікар-родич” ”. Анкетування проводилося у січні 2020 року до початку карантину на COVID-19 і до початку другого етапу медичної реформи в галузі психіатрії. У роботі використовувалися, контент-аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень. Виявлено, що найбільш суттєвими проблемами, з якими стикаються пацієнти при наданні їм психіатричної допомоги, на думку родичів, є невідповідність санітарно-побутових та гігієнічних умов перебування пацієнтів у психіатричних стаціонарах (62,6%), низька якість медичної допомоги (37,3%) та неуважне ставлення з боку медичного персоналу (34,7%). При соціологічному опитуванні родичів пацієнтів з розладами психіки та поведінки встановлено, що пацієнтів направляють на лікування лише в критичному стані. У лікувальний процес пацієнтів з розладами психіки та поведінки в наш час необхідно запроваджувати комплексний підхід, не обмежуючись лише психофармакологічними засобами. Для цього кожному пацієнту необхідно індивідуально розробляти психосоціально-реабілітаційні методи: тренінги з музичної терапії, комунікативні, мотиваційні, спортивні тренінги, бібліотерапія, арт-терапія, анімалотерапія, тренинги щодо підвищення соціальної адаптації, активацію проявів самостійності, як це проводиться в країнах ЄС
In contrast to Ukraine, psychosocial rehabilitation in European countries today is gaining considerable popularity for the socialization and reintegration of patients with mental disorders, for their more adaptive self-improvement. The article analyzes the experience in the EU in the latest, modern, psychosocial methods of providing medical care/rehabilitation to patients with mental disorders to improve patient self-management skills, personal reintegration, development of adaptive properties, self-improvement and to reduce health care costs. Hygienic substantiation of measures to optimize living conditions and treatment and rehabilitation process for patients with mental and behavioral disorders. To perform the tasks in the sociological study involved 92 people – relatives of patients with mental disorders using a specially designed questionnaire: “A method of determining the quality of medical care by relatives of a psychiatric patient and the relationship “doctor-relative””. The survey had conducted in January 2020 before the start of quarantine on COVID-19 and the beginning of the second phase of medical reform in the field of psychiatry. The work used content analysis of domestic and foreign scientific sources, bibliosemantic, analytical, and statistical research methods. It has found that the most significant problems faced by patients in providing them with psychiatric care, according to relatives, are the inconsistency of sanitary and hygienic conditions of patients in psychiatric hospitals – 62.6%, low quality of care – 37.3% and inattentive attitude on the part of medical staff – 34.7%. A sociological survey of relatives of patients with mental and behavioral disorders found that patients are referring for treatment only in critical conditions. Treatment of patients with mental and behavioral disorders nowadays, it is necessary to introduce a comprehensive approach, not just psychopharmacological drugs. To do this, each patient must individually develop psychosocial rehabilitation methods: training in music therapy, communication, motivation, sports training, bibliotherapy, art therapy, animal therapy, training to improve social adaptation, activation of independence, as is done in the EU
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Гуменюк, Н. І.
Сидорчук, Т. М.
Поляруш, В. В.
Фурман, Л. Б.
Шевчук, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Чорна, В. В.
    Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя / В. В. Чорна // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 53-62


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (психология)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL
Анотація: У дослідженні брали участь 224 медичних працівники Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», з них 15,2% чоловіків і 84,8% жінок. Кількість лікарів, які взяли участь в опитуванні – 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) – 61,2%. Стаж професійної діяльності лікарів становив (19,7 + 12,3) років і (15,5 + 11,1) років СМП. Середній вік лікарів склав (44,6 + 12,2) років, СМП – (37,2 + 11,4) років. Проведено опитування щодо мотивації професійної діяльності лікарів і медичних сестер за методикою К. Замфіра у модифікації А. Реана і опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності (ДОСЗП) працівників закладів охорони здоров’я. Визначено три типи мотивації та мотиваційних комплексів у медичних працівників охорони здоров’я, використано класифікацію мотиваційних чинників: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні фактори», які провокують негативний стрес, що впливає на якість надання медичної допомоги. Встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів і у жінок СМП – (3,2 + 0,8) і (3,0 + 1,2) бали відповідно, тому у них спостерігається зниження зацікавленості у роботі, відсутність прагнення до кар’єрного росту, відсутність самосприйняття, байдужість до роботи і пацієнтів, що може негативно впливати на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки у колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Встановлено високий ступінь індексу перенасичення у жінок-лікарів (3,2%) і жінок СПМ (1,6%), високий ступінь втоми – 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватися як стан передхвороби. Запропоновано профілактичні заходи щодо подолання цих станів і поліпшення психосоціального середовища для якісного виконання професійних обов’язків і задоволеності своєю працею.
В исследовании принимали участие 224 медицинских работника Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О. И. Ющенко Винницкого областного совета», из них 15,2% мужчин и 84,8% женщин. Количество врачей, принявших участие в опросе – 38,8%, среднего медицинского персонала (СМП) – 61,2%. Стаж работы по профессиональной деятельности врачей составлял (19,7 + 12,3) лет и (15,5 + 11,1) лет СМП. Средний возраст врачей составил (44,6 + 12,2) лет, СМП – (37,2 + 11,4) лет. Проведен опрос относительно мотивации профессиональной деятельности врачей и медицинских сестер по методике К. Замфира в модификации А. Реана и опрос по методике А. Леонова, С. Величковской относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности (ДОССР) работников учреждений здравоохранения. Определены три типа мотивации и мотивационные комплексы у медицинских работников здравоохранения, использована классификация мотивационных факторов: «мотиваторы» и «факторы контекста», или «гигиенические факторы», провоцирующие негативный стресс, влияющий на качество предоставления медицинской помощи. Установлено, что внешняя негативная мотивация превышает внешнюю позитивную у мужчин-врачей и у женщин СМП – (3,2 + 0,8) и (3,0 + 1,2) балла соответственно, потому у них наблюдается снижение заинтересованности в работе, отсутствие стремления к карьерному росту, отсутствие самовосприятия, безразличие к работе и пациентам, что может влиять негативно на качество предоставления медицинской помощи, на межличностные отношения в коллективе и дома. Проанализированы результаты анкетирования относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников психоневрологической больницы. Установлена высокая степень индекса перенасыщения у женщин-врачей (3,2%) и женщин СПМ (1,6%), высокая степень усталости – 4,8% и 3,9% соответственно, что может оцениваться как состояние предболезни. Предложены профилактические мероприятия по преодолению этих состояний и улучшению психосоциальной среды для качественного выполнения профессиональных обязанностей и удовлетворенности своим трудом.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Про затвердження Переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 516 від 20.03.2018 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2022. - N 7. - С. 37-38


MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (законодательство и юриспруденция)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-21 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)