Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Растений корни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

    Количественное определение суммы тритерпеновых сапонинов в корневищах с корнями синюхи [Текст] / Ю. А. Голяк, О. М. Хишова, Н. В. Дубашинская // Химико-фармацевтический журнал : Науч.-техн. и произв. журн. - 2008. - Т. 42, № 8. - С. 16-19. - Библиогр.: с. 19-19

Рубрики: Растения лекарственные

   Растений корни

   Сапонины

Дод.точки доступу:
Голяк, Ю. А.
Хишова, О. М.
Дубашинская, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гур’єва, І. Г.
Вивчення стероїдних сполук та коренів тифону [Текст] / І. Г. Гур’єва // Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 1. - С. 71-73

MeSH-головна:
СТЕРОИДЫ -- STEROIDS (фармакология, химия)
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (действие лекарственных препаратов, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (действие лекарственных препаратов, химия)
ФИТОСТЕРИНЫ -- PHYTOSTEROLS (выделение и очистка, фармакология, химия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Kovalenko, N. O.
    Gene expression of H(+)-pumps in plasma and vacuolar membranes of corn root cells under the effect of sodium ions and bioactive preparations [Text] = Експресія генів Н(+)-насосів плазматичної та вакуолярної мембран клітин коренів кукурудзи за дії іонів натрію і біоактивних препаратів / N. O. Kovalenko, T. A. Palladina // Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 2. - P89-97. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Метиур--фарм

   Ивин--фарм

MeSH-головна:
ПРОТОН-ПЕРЕНОСЯЩИЕ АТФАЗЫ -- PROTON-TRANSLOCATING ATPASES (действие лекарственных препаратов)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов)
КУКУРУЗА -- ZEA MAYS (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (действие лекарственных препаратов)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (действие лекарственных препаратов)
СОЛЕВЫНОСЛИВОСТЬ -- SALT-TOLERANCE
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Four isoforms of H+-ATPase of plasma membrane: MHA1, MHA2, MHA3, MHA4 are expressed in the corn seedling roots with prevalence of genes MHA3 і MHA4. The exposure of seedlings in the presence of 0.1 M NaCl activated the expression of MHA4 gene isoform, that demonstrates its important role in the processes of adaptation to salinization conditions. In vacuolar membrane, where potential is created by two Н+-pumps, sodium ions activated gene expression of only Н+-АТРase of V-type, taking no effect on the expression of Н+-pyrophosphatase. The seeds pretreatment by synthetic preparations Methyure and Ivine did not affect gene expression of Н+-pumps. Thus we can suppose that the ability of the above preparations to activate functioning of Н+-pumps in the presence of sodium ions is realized at the post-tranlation level
Дод.точки доступу:
Palladina, T. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Isayenkov, S.
Constraction and applications of a mycorrhizal arbuscular specific cDNA library / S. Isayenkov // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 2. - P3-12

MeSH-головна:
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS (генетика)
ДНК ГРИБОВ -- DNA, FUNGAL (генетика)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (генетика)
Кл.слова (ненормовані):
АРБУСКУЛЫ -- GLOMUS INTRARADICES -- MEDICAGO TRUNCATULA
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булавин, И. В.
Ориентация цитоскелета в клетках эпидермы корней, образованных DE NOVO на листовых эксплантах в условиях клиностатирования / И. В. Булавин // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 2. - С. 56-64

MeSH-головна:
ЦИТОСКЕЛЕТ -- CYTOSKELETON (генетика, физиология)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (генетика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив експресії гена протеїнкінази KIN10 на фенотипові характеристики кореневої системи Arabidopsis thaliana за умов енергетичного стресу [Текст] / О. Є. Краснопьорова [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 4. - С. 3-10

MeSH-головна:
МИТОГЕН-АКТИВИРОВАННАЯ ПРОТЕИНКИНАЗА 10 -- MITOGEN-ACTIVATED PROTEIN KINASE 10 (вредные воздействия, генетика)
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (вредные воздействия, генетика, физиология)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Краснопьорова, О. Є.
Ісаєнков, С. В.
Ємець, А. І.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шуба, Н. М.
Вивчення ефективності та безпеки екстракту кореня імбиру у лікуванні хворих з болем у нижній частині спини [Текст] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, Т. С. Хамбір // Сімейна медицина. - 2016. - № 4. - С. 101-106. - Бібліогр.: с. 106

MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, классификация, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИМБИРЬ -- GINGER
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормовані):
верта
Дод.точки доступу:
Воронова, Т. Д.
Хамбір, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Плоховская, С. Г.
Влияние холода на организацию актиновых филаментов в различных типах клеток корня Arabidopsis thaliana [Текст] / С. Г. Плоховская, А. И. Емец, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 5. - С. 65-71

MeSH-головна:
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE (вредные воздействия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (цитология)
ЦИТОСКЕЛЕТ -- CYTOSKELETON
Дод.точки доступу:
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бобровницкий, Ю.
Образование разветвленных корневых волосков у Arabidopsis thaliana при прогрессирующей засухе [Текст] / Ю. Бобровницкий // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 5. - С. 72-78

MeSH-головна:
ЦИТОСКЕЛЕТ -- CYTOSKELETON
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (действие лекарственных препаратов)
ЗАСУХА -- DROUGHTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Oproshanska, T. V.
Determination of the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid in different batches of Rosa majalis and Rosa canina raw material [Text] / T. V. Oproshanska, O. P. Khvorost, L. V. Ocheredko // Вісн. фармації. - 2017. - № 1. - P10-13

Рубрики: ШИПОВНИК--химия

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА -- ASCORBIC ACID (анализ, выделение и очистка)
Анотація: Rose hips are the pharmacopoeial raw material, and its roots have been widely used in folk medicine. Therefore, these roots attracted our attention. The chemical composition of roots of both Rosa species has been poorly studied. The data of literature sources show that roots contain phenolic compounds, organic acids and amino acids. Rose hips are standardized by the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid according to the State Pharmacopoeia of the USSR of the XI-th edition. According to the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU) 2.0 this raw material is standardized by the quantitative content of ascorbic acid
Дод.точки доступу:
Khvorost, O. P.
Ocheredko, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Дослідження леткої фракції коренеплодів пастернаку посівного (PASTINACA SATIVA L.) / Ю. Є. Шиморова [та ін.] // Фітотерапія. Часопис. - 2017. - N 4. - С. 34-37

MeSH-головна:
ПАСТЕРНАК -- PASTINACA
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS
Анотація: Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією вивчений якісний склад і кількісний вміст компонентів летючої фракції коренеплодів пастернаку посівного. Серед 20 ідентифікованих сполук домінуючим речовиною є миристицин, який можна вважати маркерним з’єднанням для стандартизації коренеплодів пастернаку посівного.
Методом газовой хроматографии с масс-спектрометрией изучен качественный состав и количественное содержание компонентов летучей фракции корнеплодов пастернака посевного. Среди 20 идентифицированных соединений доминирующим веществом является миристицин, который можно считать маркерным соединением для стандартизации корнеплодов пастернака посевного.
Дод.точки доступу:
Шиморова, Ю. Є.
Кисличенко, В. С.
Кузнєцова, В. Ю.
Сущук, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Агроекологічна інженерія в біоконтролі ризосфери рослин та формуванні здоров’я ґрунту [Текст] / Я. М. Гадзало [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 4. - С. 88-109

MeSH-головна:
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
БИОЛОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ -- BIOSURVEILLANCE (методы)
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення рослинно-мікробних взаємодій ризосфери, їх вагомість для формування здорового врожаю. Показано, як знання механізмів та використання екологічних функцій кореневих систем допомагає подолати обмеження середовища ґрунту, дає можливість управління фітопатогенними організмами в агроекосистемах. Розвиток наукоємних біотехналогій, що розглядають біологічні системи на всіх рівнях і враховують стадії онтогенезу, дають можливість розкрити механізми та забезпечити новими безпрецедентними знаннями про формування ризосферних взаємодій та систем, а також спрогнозувати наслідки впливу на здоров’я рослин. Агроекологічні біоінженерні підходи, в свою чергу, дають можливість подолати обмеження традиційних стратегій контролю посівів шляхом використання та розкриття ризосферних функцій.
Дод.точки доступу:
Гадзало, Я. М.
Патика, М. В.
Заришняк, А. С.
Патика, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Акумуляція індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот "бородатими" коренями Artemisia Vulgaris [Текст] / І. В. Косаківська [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 3-9

MeSH-головна:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (метаболизм, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: Методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії досліджено характер акумуляції та баланс ендогенних індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот у «бородатих» коренях Artemisia vulgaris, отриманих шляхом трансформування агропіновим штамом Agrobacterium rhizogenes A4. Показано, що вміст вільної ІОК суттєво переважав рівень кон’югованої форми гормону. Найвищу кількість активної форми ІОК (554,4 ± 27,7 нг/г сирої речовини) зафіксовано у лінії № 2. У коренях контрольних зразків домінувала вільна форма АБК. Її рівень був значно вищим, ніж у трансформованих лініях. «Бородаті» корені накопичували кон’юговану форму АБК, найвищий вміст якої у лінії № 4 сягав 459,6 ± 23,0 нг/г сирої речовини. Архітектура трансформованих коренів відзначалася значним галуженням, утворенням бічних коренів, відмічено активне накопичення біомаси. Отримані результати засвідчили зміни в балансі ендогенних фітогормонів у «бородатих» коренях A. vulgaris у бік домінування вільної форми ІОК на тлі суттєвого зниження кількості АБК
Дод.точки доступу:
Косаківська, І. В.
Войтенко, Л. В.
Дробот, К. О.
Матвєєва, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Скринінг накопичення біологічно активних речовин в ірисі угорському впродовж вегетаційного періоду [Текст] / А. В. Кречун [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 135-140

MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (рост и развитие, физиология, химия)
КАСАТИК -- IRIS PLANT (химия)
ИЗОФЛАВОНЫ -- ISOFLAVONES (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (метаболизм, физиология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (метаболизм, физиология, химия)
Анотація: Встановлення динаміки накопичення різних груп біологічно активних речовин (БАР) в рослинах має велике значення для отримання якісної сировини. Мета роботи – встановлення кількісного вмісту груп БАР у сировині іриса угорського (Iris hungarica) протягом вегетаційного періоду, заготовленого в різних регіонах України. Матеріали та методи. Попередній аналіз виконали за допомогою методу паперової хроматографії. Кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, ксантонів) встановлювали методом спектрофотометрії. Результати. У досліджуваних зразках встановили кількісний вміст гідроксикоричних кислот (2,66–7,44 %), флавоноїдів (2,12–3,04 %), ізофлавоноїдів (1,03–1,79 %), ксантонів (1,24–1,72 %). Накопичення БАВ відбувається більш інтенсивно в весняний період вегетації іриса угорського, тільки ізофлавоноїди активніше накопичуються восени, що пов’язано з особливостями синтезу і накопичення вторинних метаболітів цієї рослини. Також відзначено, що в надземній частині іриса угорського акумуляція таких груп БАР, як гідроксикоричні кислоти, флавоноїди та ксантони відбувається інтенсивніше. У підземних органів порівняно з пагоном спостерігають більший вміст ізофлавоноїдів. Висновки. Виконали якісний і кількісний аналіз листя та кореневищ іриса угорського, які заготовлені в різні періоди вегетації в кількох регіонах України. За результатами аналізу можна зробити висновок про більш раціональну заготівлю листя іриса угорського в весняний період вегетації, а кореневища (джерело ізофлавоноїдів) – восени, оскільки в цей час вміст БАР у сировині найвищий.
Дод.точки доступу:
Кречун, А. В.
Михайленко, О. О.
Ковальов, С. В.
Орлова, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Технологія виробництва та хромато-мас-спектроскопія настойок валеріани лікарської [Текст] / Ю. І. Корнієвський [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 172-180

MeSH-головна:
ВАЛЕРИАНА -- VALERIAN (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Анотація: Підземні органи валеріани лікарської входять до складу багатокомпонентних фітокомпозицій, що дає змогу варіювати їхній вміст і, тим самим, інтенсивно впливати на різні ланки патологічних порушень в організмі. Незважаючи на це, валеріана лікарська залишається недостатньо вивченою через її надзвичайну поліморфність. Мета роботи – за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола», що виготовлені з кореневищ із коренями валеріани від різних постачальників/виробників і різних серій. Матеріали та методи. Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки кореневищ із коренями валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола», що виготовлені з лікарської рослинної сировини валеріани від різних постачальників/виробників (фірми «Herbar Sp.z.o.o.», м. Варшава, Польща та фірми ТОВ «Фітосвіт ЛТД», Вінницька обл., Україна) за традиційною виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1:5)). Компонентний склад настойок валеріани досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в настойках валеріани ідентифікували компонентний склад. При аналізі хроматограм 4 серій настойок валеріани ідентифікували 75 компонентів, 25 із них наявні в усіх серіях досліджуваних настойок. Слід відзначити, що 6 сполук у всіх серіях наявні у великій кількості. Серед них і валеріанова кислота, вміст якої у 3 серіях становить 3,10–3,72 %. Найменше її міститься в настойці валеріани з сировини ТОВ «Фітосвіт ЛТД» серія 150518 і становить 1,54 %, а найбільше – у настойці фірми «Herbar» серії 040118 – 3,72 %. Висновки. Аналізуючи дані ГРХ, з’ясували, що настойки валеріани відрізняються за кількісним та якісним складом. 25 сполук наявні в усіх досліджуваних серіях, 6 із них – у великій кількості. Оскільки настойки виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить від виду, місця, часу збору, сушіння сировини, екології, кліматичних умов. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідно виконувати глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження.
Дод.точки доступу:
Корнієвський, Ю. І.
Одинцова, В. М.
Корнієвська, В. Г.
Кандибей, Н. В.
Богуславська, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Изучение роли протеинкиназ CK1 в организации кортикальных микротрубочек клеток корня Arabidopsis thaliana [Текст] / П. А. Карпов [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 6. - С. 3-14

MeSH-головна:
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (генетика, метаболизм, рост и развитие)
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (генетика)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (генетика)
Анотація: Представители подсемейства Казеин киназа 1 (CK1) отличаются межвидовым консерватизмом и обширным набором субстратов фосфорилирования. Недавно появились доказательства того, что СК1 способны непосредственно фосфорилировать тубулин. Таким образом, СК 1 вносят вклад в тубулиновый код и функциональную специализацию микротрубочек. В данной работе мы представляем результаты исследования ответной реакции тубулинового цитоскелета растений на обработку СК1-специфичным ингибитором D4476. Было показано, что D4476 оказывает сильный дозозависимый эффект на рост и морфологию корней Arabidopsis thaliana. Эксперименты на растениях экспресирующих химерный ген gfp-map4, доказали взаимосвязь наблюдаемых морфологических реакций с пространственной реорганизацией микротрубочек вызванной избирательным ингибированием протеинкиназ CK1
Представники підродини Казеїн кіназа 1 (СК1) відрізняються міжвидовим консерватизмом і значною кількістю субстратів фосфорилювання. Нещодавно з’явились докази того, що протеїнкінази СК1 здатні безпосередньо фосфорилювати тубулін. Таким чином, СК1 можуть вносити певний вклад в тубуліновий код і функціональну спеціалізацію мікротрубочек. В актуальної роботі ми представляємо результати дослідження відповіді тубулінового цитоскелету рослин на дію СК1-специфічного інгібітору D4476. Було встановлено, що D4476 має потужний дозозалежний ефект на ріст і морфологію коріння Arabidopsis thaliana. Експерименти на рослинах, що експресують асоційований з мікротрубочками флуоресцентний GFP-маркер (GFP-Map4), довели існування зв’язку виявлених морфологічних реакцій з просторовою реорганізацією мікротрубочок, що була викликана фактором селективного інгібування протеїнкіназ CK1
Дод.точки доступу:
Карпов, П. А.
Шеремет, Я. А.
Блюм, Я. Б.
Емец, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Порівняльна хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани пагононосної [Текст] / В. М. Одинцова [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 51-60

MeSH-головна:
ВАЛЕРИАНА -- VALERIAN (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Анотація: Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.s.l.) є збірним видом, до складу якого в Україні входить 13 видів валеріани. Найпівденніший вид, що зростає в Запорізькій області, представлений валеріаною пагононосною Valeriana stolonifera Czern. На тривалість та ефективність сушіння впливають морфологічні особливості лікарської рослинної сировини (ЛРС), вихідна вологість, загальна поверхня, товщина коренів, їхня лігніфікованість. Завдяки процесам дегідратації під час сушіння в ЛРС іноді відбувається збільшення вмісту діючих речовин. Цей процес умовно названий стадією дозрівання, або ферментації. Мета роботи – за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настоянок валеріани, що виготовлені зі свіжих коренів валеріани пагононосної та висушені протягом різних термінів сушіння (7, 14 і 21 доба). Матеріали та методи. Настоянки готували за виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1 : 5) (екстрагент – етанол 70 %) з коренів валеріани пагононосної, які були заготовлені в листопаді 2019 р. на околицях м. Запоріжжя (Канцерівська балка). Компонентний склад настойок валеріани досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою ГРХ у настоянок валеріани зі свіжої сировини встановили 49 компонентів, після 7 діб сушіння – 83 компоненти, після 14 діб сушіння – 95 компонентів, після 21 доби сушіння – 95 компонентів. За якісним складом 25 сполук наявні в усіх досліджуваних настоянках, частина з них збільшилися під час сушіння. У результаті досліджень визначили, що вміст валеріанової кислоти у свіжій сировині становить 1,84 %; після 7 діб сушіння – 2,65 %; після 14 – 3,21 %; після 21 доби – 3,72 %. Висновки. Аналізуючи результати ГРХ з’ясували, що настоянки валеріани відрізняються і за кількісним, і за якісним складом. 25 сполук наявні в усіх досліджуваних серіях, 6 з них – у великій кількості. Оскільки настоянки були виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить не лише від виду, місця, часу збору, екології, кліматичних умов, але й суттєво від сушіння сировини. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідні глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження. Експериментальні дані, отримані під час дослідження, можуть бути використані під час створення нормативно-аналітичної документації на певний вид сировини і, безперечно, мають практичне значення.
Дод.точки доступу:
Одинцова, В. М.
Корнієвська, В. Г.
Корнієвський, Ю. І.
Кокітко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Lemanova, N.
Biological metod for prevention grown gall in horticulture [Text] / N. Lemanova, М. Magher // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P36-40

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
АГРОБАКТЕРИИ -- AGROBACTERIUM (патогенность)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS
БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ АГЕНТЫ -- BIOLOGICAL CONTROL AGENTS
Анотація: Бактеріальний рак – широко поширене захворювання рослин, відоме у всьому світі. Збудник – бактерія Agrobacterium tumefaciens (Smith and Towns.) колонізує судини ксилеми рослин. Пухлини формуються на коренях і пагонах плодових порід. У разі великого обсягу пухлин рослини в розплідниках і садах гинуть. Як засоби захисту від хвороби рекомендується отримання безпухлинних рослин з подальшим попередженням контакту їх ранових поверхонь з клітинами патогена, використовуючи бактерії-антагоністи по відношенню до збудника захворювання. Штам виділеного з ґрунту Pseudomonas fluorescens CNMN-PsB-04 (Національна колекція непатогенних мікроорганізмів АН Молдови) синтезує бактеріоцини – речовини, активні для пригнічення октопінових і нопалінових штамів агробактерій. Біопрепарат «Paurin» у вигляді 2-добової концентрованої суспензії цієї бактерії застосовували для передпосадкової обробки коренів саджанців. Використання біопрепарату для бактеризації живців підщепи яблуні ММ-106, кісточок плодових порід перед висадкою їх в розплідник дозволило знизити ураження саджанців бактеріальним раком в 2,0–2,5 рази. Бактерія-антагоніст розвивається в ризосфері без фітотоксичності, конкурує з патогенною грунтовою мікрофлорою, в т. ч. із збудником бактеріального раку, що підтверджує переваги застосування біометоду для попередження від вторинного зараження збудником цієї хвороби. Отримані результати свідчать про те, що біопрепарат «Paurin» може бути успішно використаний для передпосадкової бактеризації кореневої системи вегетативних підщеп яблуні і сіянців кісточкових.
Дод.точки доступу:
Magher, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Опрошанська, Т. В.
Параметри отримання настойки з підземних органів родовика лікарського та вивчення її біологічної активності [Текст] / Т. В. Опрошанська, О. П. Хворост // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 299-305

MeSH-головна:
КРОВОХЛЕБКА -- SANGUISORBA (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ПОЛИФЕНОЛЫ -- POLYPHENOLS (химия)
Анотація: Мета роботи – експериментальним шляхом визначити оптимальні параметри отримання настойки з кореневищ із коренями родовика лікарського та дослідити її антимікробну та антиоксидантну активності. Матеріали та методи. Кореневища з коренями дикорослого родовика лікарського заготовляли восени 2019 року. Під час встановлення оптимальних параметрів технології отримання настойки критерієм оцінювання вважали вихід суми поліфенолів та суми гідроксикоричних кислот, які визначали спектрофотометричним методом згідно з методиками ДФУ 2.0. Антимікробну активність вивчали методом дифузії в агар і методом серійних розведень, антиоксидантну – in vitro за допомогою стабільного радикала 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилу (2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl – DPPH). Результати. Визначили оптимальні параметри отримання настойки з кореневищ із коренями родовика лікарського: метод екстракції – мацерація за кімнатної температури протягом 48 год; співвідношення сировини та готового продукту – 1:5; екстрагент – 50 % спирт етиловий; вихід суми поліфенолів та суми гідроксикоричних кислот у перерахунку на суху сировину – не менше ніж 4,0 % та 1,5 % відповідно. Настойка характеризується антимікробною активністю щодо мікроорганізмів Bacillus subtilis АТСС 6633 (затримка росту – 26,40 ± 1,04 мм), Staphylococcus aureus АТСС 25923 (затримка росту – 24,60 ± 0,68 мм) і Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853 (затримка росту – 23,60 ± 0,68 мм); у дозі 0,02 мл показала антиоксидантну активність на 70 %. Висновки. Встановили параметри отримання настойки з кореневищ із коренями родовика лікарського, визначили її антимікробну й антиоксидантну активності. Результати дослідження показали актуальність продовження вивчення настойки з кореневищ із коренями родовика лікарського як перспективного лікарського засобу.
Дод.точки доступу:
Хворост, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Хромато-мас-спектрометричне дослідження настойки валеріани з різними екстрагентами / В. М. Одинцова [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 1. - С. 31-39

MeSH-головна:
ВАЛЕРИАНА -- VALERIAN (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
МЕТАНОЛ -- METHANOL (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Анотація: Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.s.p.) – збірний вид, на території України об’єднує 13 видів, у тому числі на півдні країни росте валеріана пагононосна (V. stolonifera Czern.). Нині підтверджено, що заспокійливі та спазмолітичні властивості сировини валеріани зумовлені вмістом у ній валепотріатів, сесквітерпеноїдів і ароматичних речовин, зокрема похідних евгенолу. Саме тому в багатьох країнах світу на їхній основі створено низку препаратів. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад настойок V. stolonifera Czern., що виготовлені на 70 % спирті та метанолі. Матеріали та методи. Сировина (підземні органи) Valerianae radices заготовили в березні 2020 року в Запоріжжі, Канцерівська балка. Настойку валеріани готували зі свіжої сировини згідно з методикою виготовлення настойок, досліджували на газовому хроматографі Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використали бібліотеку мас-спектрів NIST14. Результати. За допомогою газової хроматографії в метанольній настойці V. stolonifera Czern. коренів ідентифікували 77 компонентів, кількісно виділили 13 компонентів. Аналізуючи хроматограми та характеристику площі піків спиртової настойки V. stolonifera Czern.коренів, ідентифікували 78 компонентів, кількісно виділили 11 компонентів. Під час порівняльної характеристики хроматограм збіглися 39 компонентів. З основних компонентів найбільший вміст мають 13.413 RT метанольний 1(2H)-Naphthalenone, octahydro-4a,8a dimethyl-7-(1-methylethyl)-, [4aR-(4a.?.,7.?.,8a.?.)] – 5,34 %; 13.414 RT спиртовий – 8,41 %; 11.943 RT метанольний Myrtenyl isovalerate – 3,88 %; 11.942 RT спиртовий – 5,15 %; 15.362 RT метанольний Kessanyl acetate – 2,52 %; 15.360 RT Kessanyl acetate спиртовий – 1,41 %.Висновки. Проаналізувавши результати газової хроматографії, з’ясували, що настойки валеріани з метанольним і спиртовим екстрагентом відрізняються і за кількісним, і за якісним складом. В усіх настойках наявні 39 сполук, 3 з них – у великій кількості. У результаті дослідження отримали дані, що свідчать: кращі показники кількісного та якісного складу настойки V. stolonifera Czern.отримали, використавши як екстрагент 70 % спирт.
Дод.точки доступу:
Одинцова, В. М.
Корнієвська, В. Г.
Панченко, С. В.
Корнієвський, Ю. І.
Кокітко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)