Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Рифаксимин -- прием -- тер прим<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи з 1 по 5

Ткач, С. М.
Эффективность рифаксимина в лечении абдоминальной боли при синдроме раздраженного кишечника [Текст] = Effectiveness of rifaximin in the treatment of abdominal pain at irritable bowel syndrome / С. М. Ткач, А. Э. Дорофеев, Н. М. Мирзабаева // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 22-28. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (лекарственная терапия, патофизиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (лекарственная терапия)
Анотація: Полученные данные подтверждают несомненную пользу приема рифаксимина в дозе 1200 мг/ сут в течение 14 дней в целях уменьшения абдоминальной боли у больных с СРК, а также для улучшения консистенции и частоты стула. Повторные курсы лечения рифаксимином пациентов с СРК без запора не менее эффективны и безопасны, чем его первичное применение
The data obtained confirm the undoubted benefit of rifaximin administration in a dose of 1200 mg/ day for 14 days in order to reduce abdominal pain in patients with IBS, along with improving the consistency and frequency of stools. Repeated courses of rifaximin treatment in patients with IBS without constipation are at least as effective and safe as its initial use
Дод.точки доступу:
Дорофеев, А. Э.
Мирзабаева, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кишечная микробиота при функциональных заболеваниях кишечника и целиакии [Текст] = Intestinal microbiota at functional intestinal disorders and celiac disease / Н. Б. Губергриц [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 51-64. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, микробиология, терапия, этиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (диагностика, микробиология, терапия, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, лекарственная терапия)
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE (генетика, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: На протяжении последних десятилетий опубликовано большое количество исследований, подтвердивших роль кишечной микробиоты в патогенезе функциональных заболеваний кишечника. Рассмотрены основные механизмы, посредством которых микроорганизмы, колонизирующие пищеварительный тракт, оказывают благотворное влияние на организм человека. Приведены данные экспериментальных исследований, подтвердившие способность разных бактерий провоцировать развитие синдрома избыточного бактериального роста, синдрома раздраженного кишечника и функционального запора. Рассмотрены доказательные данные, подтверждающие роль микробиоты кишечника в прогрессировании целиакии. Проанализирована эффективность разных способов восстановления эубиоза кишечника: посредством применения невсасывающихся антибиотиков (рифаксимина), пробиотиков, трансплантации фекальной микробиоты. Представлены данные о целесообразности применения рифаксимина при синдроме раздраженного кишечника. Приведены доказательные данные, подтверждающие наличие у рифаксимина, помимо бактерицидных и бактериостатических свойств, присущих многим антибиотикам, эубиотической активности. Рассмотрены результаты метаанализов, изучавших эффективность разных пробиотиков в лечении функционального запора. Подчеркнута неоднозначность доказательной базы в отношении проведения трансплантации фекальной микробиоты для нивелирования рефрактерного синдрома раздраженного кишечника. Доказана целесообразность включения эубиотиков в схемы лечения функциональных заболеваний кишечника. Необходимо провести исследования для определения перспектив лечения дисбиоза кишечника при функциональных заболеваниях пищеварительного тракта при помощи пробиотиков
Over the past decades, a large number of studies have been published to confirm the role of intestinal microbiota in the pathogenesis of functional intestinal disorders. The authors presented a review of the main mechanisms through which various microorganisms that colonize the digestive tract, have a beneficial effect on the human body. The results of experimental studies, that confirmed the ability of various bacteria to provoke the development of bacterial overgrowth syndrome, irritable bowel syndrome, functional constipation, have been presented. The data providing evidence of the intestinal microbiota role in the progression of celiac disease have been considered. The efficacy of various methods of restoration of intestinal eubiosis by non‑absorbable antibiotics (rifaximin), probiotics, fecal microbiota transplantation is analyzed. The data have been presented that confirm the expediency of rifaximin use in irritable bowel syndrome. In addition to the traditional bactericidal and bacteriostatic properties of many antibiotics, there is an evidence of additional eubiotic activity in rifaximin. The results of meta‑analyses studying the efficacy of various probiotics in the treatment of functional constipation are considered. The ambiguity of the evidence base with respect to the fecal microbiota transplantation for treatment of refractory irritable bowel syndrome is underlined. The expediency of inclusion of eubiotics in treatment of functional intestinal diseases is proved. Further research is needed to determine the prospects of treatment of intestinal dysbiosis in functional intestinal disorders with probiotics
Дод.точки доступу:
Губергриц, Н. Б.
Беляева, Н. В.
Клочков, А. Е.
Фоменко, П. Г.
Рахметова, В. С.
Цыс, А. В.
Воронин, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані) [Текст] = Modification of gut microbiota as a method of treatment of irritable bowel syndrome (literature review and own data) / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 38-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (метаболизм, терапия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормовані):
БАКТЕРИОТЕРАПИЯ
Анотація: Останнім часом значною мірою розширилися знання щодо порушень кишкової мікробіоти (КМ) при різноманітній патології. Є достатньо даних про те, що різні порушення кишкової мікробіоти можуть відігравати патогенетичну роль при синдромі подразненого кишечника (СПК). У зв’язку з цим різні методи модифікації КМ нині розглядають як перспективну стратегію для лікування хворих на СПК. Як методи модифікації КМ вивчають застосування пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти. Проведено багато клінічних випробувань, у яких досліджували терапевтичний вплив пробіотиків на загальні або специфічні симптоми СПК, але більшість цих досліджень були дуже неоднорідними. Хоча у деяких метааналізах чи систематичних оглядах показано, що пробіотики можуть бути корисні при лікуванні симптомів СПК, висновки в розглянутих дослідженнях відрізняються через недостатній обсяг вибірки, поганий дизайн дослідження і використання різних пробіотичних штамів. Нині відомий лише один селективний кишковий антибіотик з еубіотичними властивостями — рифаксимін, ефективність та безпечність якого доведено у великих рандомізованих дослідженнях. Представлено власний досвід застосування рифаксиміну при СПК, який підтверджує його ефективність. Також наведено власний досвід проведення трансплантації фекальної мікробіоти у хворих на СПК. Виявлено, що навіть одноразове її проведення істотно впливає на КМ, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним ефектом у більшості хворих, який зберігається упродовж 3 міс спостереження
Recently, our knowledge of gut microbiota (GM) disorders in various pathologies has significantly increased. In particular, to date, there is sufficient evidence that various disorders of GM may play a pathogenetic role in irritable bowel syndrome (IBS). Therefore, various methods of GM modification are now considered as a new promising strategy for the treatment of patients with IBS. The use of probiotics, prebiotics, synbiotics, antibiotics and fecal microbiota transplantation (FMT) are considered as methods of GM modification. Many clinical trials have been conducted to examine the therapeutic effect of probiotics on general or specific symptoms of IBS, but most of these studies have been very heterogeneous. Although some meta‑analyzes or systematic reviews show that probiotics may be useful in treating the symptoms of IBS, their findings in the studies differ due to insufficient sample size, poor study design, and the use of different probiotic strains. Currently, only one selective intestinal antibiotic with eubiotic properties is known — rifaximin, the effectiveness and safety of which have been proven in large randomized trials. The authors presented their own experience of rifaximin use at IBS that confirmed its efficiency. Own experience of the FMT conduction in patients with IBS is also presented. It has been revealed that even one‑time treatment significantly affected the GM by reducing the frequency and severity of dysbiotic disorders; it was accompanied by significant clinical effects in most patients that lasted up to 3 months of follow-up
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Кузенко, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Частота надмірного бактеріального росту та ефективність його лікування при синдромі подразненого кишечника [Текст] = The frequency of excessive bacterial growth and the effectiveness of its treatment in patients with irritable bowel syndrome / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Мета — вивчити частоту синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР) та встановити вплив його ерадикації на клінічний перебіг різних субтипів синдрому подразненого кишечника (СПК)
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що СНБР часто наявний у хворих на СПК, а його усунення супроводжується підвищенням як клінічного, так і протирецидивного ефекту. Рифаксимін є ефективним засобом для ерадиції СНБР, причому збільшення його дози (з 1200 до 1600 мг/ добу) корелює із підвищенням клінічної та антибактеріальної ефективності. Клінічне поліпшення та зниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що останній може відігравати патогенетичну роль при СПК
Objective — to study the frequency of the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO) and to establish the effects of its eradication on the clinical course of various subtypes of the irritable bowel syndrome (IBS)
The results of the study indicate that SIBO is very often present in patients with IBS, and its elimination is accompanied by an increase in both clinical and anti‑relapse effects. Rifaximin is an effective agent for the eradication of SIBO, and increase of its dosage (from 1200 mg/day to 1600 mg/day) correlates with some increase in clinical and antibacterial efficacy. Clinical improvement and reduction of recurrence rates after eradication of SIBO suggests that the latter may play a pathogenetic role in IBS
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Кузенко, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії [Текст] = Eradication of intestinal bacterial overgrowth as a treatment method for functional dyspepsia / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 12-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Функціональна диспепсія (ФД) є одним з найпоширеніших функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту, що трапляється в середньому у 10 % дорослої популяції. Останнім часом у патофізіології ФД велику увагу приділяють інфекційному чиннику. Окрім інфекції H. pylori та перенесених гострих гастроінтестинальних інфекцій, розглядають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), при якому кількість бактерій у тонкій кишці значно збільшується
СНБР часто асоціюється із ФД та спостерігається частіше, ніж у кожного третього хворого. У пацієнтів із ФД‑ПДС СНБР виявляють статистично значущо частіше, ніж у хворих на ФД‑ЕБС, що свідчить про важливу роль уповільнення випорожнення шлунка у розвитку СНБР. Також СНБР статистично значущо частіше діагностують у хворих із постінфекційною ФД, які протягом останнього року перенесли гострий гастроентерит. Це свідчить про важливу роль кишкового мікробіому в підтриманні стабільності структурно‑функціонального стану шлунково‑кишкового тракту. Отримані дані дають підставу розглядати СНБР як можливий патогенетичний чинник ФД принаймні у частини хворих, що потребує своєчасної діагностики та корекції, зокрема застосування рифаксиміну‑a
Functional dyspepsia (FD) is one of the most common gastrointestinal functional diseases, occurring in an average of 10 % of the adult population. Recently, much attention is being paid to the infectious factor in FD pathophysiology. In addition to H. pylori infection and acute gastrointestinal infections, consideration is given to the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), in which the number of bacteria in the small intestine increases significantly
SIBO is quite often associated with FD and is observed in more than every third patient. In patients with FD‑PDS, SIBO was found significantly more often than in patients with FD‑EPS, which emphasizes the important role of slowing gastric emptying in the development of SIBO. Also, SIBO is significantly more common in patients with postinfectious FD, which emphasizes the important role of the intestinal microbiome in maintaining the stability of the structural and functional state of the gastrointestinal tract. The obtained data allow to consider SIBO as a possible pathogenetic factor of FD, at least in some patients. This requires timely diagnosis and correction of SIBO in patients with FD, in particular with the use of rifaximin‑a
Дод.точки доступу:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)