Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Сна внутренних механизмов расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16

Вейн, А. М.
Принципы современной фармакотерапии инсомнии [Текст] / А. М. Вейн, Я. И. Левин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1998. - Т. 98, № 5. - С. 39-42

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагностика, классификация, терапия)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
ИНСОМНИЯ
Дод.точки доступу:
Левин, Я. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головченко, Ю. И.
Лечение инсомнии у больных хронической недостаточностью мозгового кровообращения [Текст] / Ю. И. Головченко, Р. Я. Адаменко // Журнал практичного лікаря. - 2001. - № 5. - С. 49-51

Рубрики: Донормил--тер прим

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (лекарственная терапия, патофизиология, психология, этиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Адаменко, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Случай выраженной асимметрии электроэнцефалографической активности во время сна при инсульте таламической локализации [Текст] / М. Г. Полуэктов [та ін.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - Вып.8 "Инсульт". - С. 40-43.

Рубрики: Инсульт цереброваскулярный--осл

   Сна внутренних механизмов расстройства

Дод.точки доступу:
Полуэктов, М. Г.
Петров, К. М.
Азимова, Ю. Э.
Вейн, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ястребов, Д. В.
Применение препарата Афобазол при нарушениях сна у больных с тревожными расстройствами [Текст] / Д. В. Ястребов, О. И. Михайлова, Е. А. Костычева // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2013. - Т. 15, № 5. - С. 29-32

Рубрики: Афобазол--анал--фарм--хим

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (лекарственная терапия, психология, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Михайлова, О. И.
Костычева, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности циклической организации сна и продукции мелатонина у доношенных новорожденных детей с задержкой внутриутробного развития [Текст] / И. И. Евсюкова [и др.] // Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 6. - С. 63-71

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (кровь, физиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (кровь, метаболизм, моча)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (кровь, метаболизм, моча, патофизиология)
ПОЛИСОМНОГРАФИЯ -- POLYSOMNOGRAPHY (использование)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагноз, кровь, метаболизм, моча, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Евсюкова, И. И.
Ковальчук-Ковалевская, О. В.
Маслянюк, Н. А.
Додхоев, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кельмансoн, И. А.
Клинико-физиологические аспекты реакции пробуждения у детей раннегo вoзраста [Текст] / И. А. Кельмансoн // Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 6. - С. 72-82

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
АПНОЭ СИНДРОМЫ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA SYNDROMES (диагноз, патофизиология, смертность)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагноз, патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ляшенко, Е. А.
Расстройства сна в клинической практике [Електронний ресурс] = Disorders of the dream in clinical practice / Е. А. Ляшенко, О. С. Левин // Современная терапия в психиатрии и неврологии . - 2017. - N 1. - С. 22-28. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Циркадин--тер прим

MeSH-головна:
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (классификация, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОТНОШЕНИЕ К ЗДОРОВЬЮ -- ATTITUDE TO HEALTH
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Нарушение сна выступает одним из факторов в оценке качества жизни человека. Неудовлетворенность сном отмечается у 25 % мужчин и 50 % женщин пожилого возраста. Более 25 % пациентов регулярно или часто употребляют снотворные средства. В статье описаны основные причины нарушений сна, особенности лечения инсомнии
Дод.точки доступу:
Левин, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Левин, О. С.
Современная фармакотерапия при синдроме беспокойных ног: смена вех [Електронний ресурс] = Modern pharmacotherapy in restless legs syndrome: changing milestones / О. С. Левин // Современная терапия в психиатрии и неврологии . - 2017. - N 2. - С. 15-22. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Прегабалин (лирика)--тер прим

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы, тенденции)
БЕСПОКОЙНЫХ НОГ СИНДРОМ -- RESTLESS LEGS SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДВИЖЕНИЙ СТЕРЕОТИПНЫХ РАССТРОЙСТВА -- STEREOTYPIC MOVEMENT DISORDER (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Анотація: Синдром беспокойных ног (СБН) сенсомоторное расстройство, характеризующееся неприятными ощущениями в нижних конечностях, которые проходят при движении и, следовательно, приводят к двигательному беспокойству. Возникая в покое, как правило, в вечернее и ночное время, СБН является одной из самых частых причин хронической инсомнии. В клинической практике по-прежнему имеет место гиподиагностика синдрома, что прежде всего объясняется недостаточной осведомленностью врачей, а с другой стороны, вариабельностью проявлений СБН. Длительное время считалось, что дофаминергические средства играют ключевую роль в лечении СБН, однако в последние годы оказалось, что частые осложнения ограничивают возможность долгосрочного приема препаратов леводопы и агонистов дофаминовых рецепторов
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Куницька, К.
Емоційне вигорання. Інструкція самостійного відновлення [Текст] / К. Куницька // Приватний лікар. - 2018. - N 1. - С. 42-43

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
УГАСАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- EXTINCTION, PSYCHOLOGICAL
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
САМОАНАЛИЗ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- SELF PSYCHOLOGY
Анотація: Емоції не існують окремо від нас. Однак саме їм ми віддаємо себе цілком і повністю, зазвичай втрачаючи бажання жити усвідомлено. Не варто тут вдаватись і до інших крайнощів — емоційної холодності й відчуженості від життя, раціоналізації та прагнення все обдумати до деталей. Емоції — це наша суб’єктивна реакція на події та обставини. Кожна емоція підкріплена певним біохімічним процесом у нашому організмі на гормональному рівні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Демецкая, А.
Территория сна: «недосып» и «пересып» [Текст] / А. Демецкая // Фармацевт практик. - 2018. - № 12. - С. 18-19

MeSH-головна:
СОН -- SLEEP (генетика, физиология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (генетика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
Анотація: Сон — важная часть нашей жизни, которая занимает около одной ее трети, однако современному человеку не всегда удается обеспечить достаточное время сна. Некоторым людям для полного восстановления сил нужно не менее 8–9 ч полноценного сна, тогда как другим вполне достаточно и шести. Известно, что Бехтерев, Шиллер и Наполеон спали всего по 5 ч в сутки, а Эдисону хватало и двух. В разные периоды жизни необходимое время сна варьирует, поскольку в разном возрасте на восстановление мозгу требуется неодинаковое время. При этом «недосып», так же как и «пересып», чреват целым рядом неблагоприятных последствий: от депрессии и провалов в памяти до ожирения и высокого риска инфаркта миокарда
Спать мало — плохо, однако и слишком длительный сон небезопасен для здоровья. Ученые установили, что чрезмерная продолжительность сна может быть ассоциирована даже с более неблагоприятными исходами по сравнению с «недосыпом»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Дубенко, А. Е.
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов [Текст] / А. Е. Дубенко, Ю. А. Бабкина // НейроNEWS. - 2019. - № 1. - С. 31-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: Понимание клиницистом характера инсомнии обеспечивает реальную возможность ее адекватного лечения. Специалисты выделяют инсомнию и неорганического характера, неуточненную (для форм, которые не могут быть отнесены к определенному типу, но, вероятно, связаны с лежащим в их основе психическим расстройством, психологическими факторами или нарушающими сон привычками). Этот диагноз может быть использован и тогда, когда представляется, что психологические и поведенческие факторы участвуют в возникновении инсомнии, но симптомы не полностью соответствуют критериям одного из определенных ее типов) и инсомнии органического характера, неуточненной (для форм, которые не могут быть отнесены к определенному типу, но предполагается, что они связаны с лежащим в их основе заболеванием внутренних органов, физиологическим состоянием или употреблением и воздействием вещества. А также когда считается, что эндогенное физиологическое нарушение или патологическое состояние задействовано в возникновении инсомнии, но симптомы не полностью соответствуют критериям одного из определенных ее типов). В клинической практике необходимо стремиться к определению истинного характера инсомнии. Если это не представляется возможным при первичном обращении пациента, диагностический процесс не должен прекращаться до тех пор, пока характер инсомнии не будет установлен
Дод.точки доступу:
Бабкина, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бодулєв, О. Ю.
Анестезія і порушення сну - нова проблема сучасної анестезіології (огляд літератури) [Текст] = Anesthesia and sleep disorders - a new problem in modern anesthesiology (literature review) / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2019. - Том 4, N 2. - С. 33-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
НОЦИЦЕПТИВНЫЕ БОЛИ -- NOCICEPTIVE PAIN (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Сон – це процес відновлення фізичних та психічних сил, який дозволяє максимально адаптуватися до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Регуляція сну – складний мультимодальний процес, участь в якому беруть не тільки нейромедіатори, але й рилізингфактори, гормони, цитокіни, сигнальні молекули та метаболіти. Враховуючи широкий спектр фізіологічних впливів, післяопераційний сон не тільки відіграє роль у забезпеченні високої якості життя, але й є суттєвим чинником саногенезу. Особливості пацієнта, характер хірургічного втручання, методи анестезії та їх взаємодія певним чином впливають на процеси сну, проте взаємозв’язок та вага впливу цих чинників вивчені недостатньо. Тож, враховуючи високу розповсюдженість порушень сну в післяопераційному періоді, ця проблематика є актуальною для сучасної анестезіології
Sleep is an active state that is as complex as wakefulness. The main tasks of sleep are the adaptation and restoration of physical and mental strength. Sleep regulation is a complex multimodal process involving not only neurotransmitters, but also releasingfactors, hormones, cytokines, signaling molecules and metabolites. Having a lot of physiological effects, postoperative sleep plays a role not only in quality of life, but also in the recovery of the patient. The characteristics of the patient, the type of surgical intervention, the methods of anesthesia and their interaction affects postoperative sleep, but the relationship and the level of influence of these factors are not clear. Therefore, given the high prevalence of postoperative insomnia, this problem is relevant for modern anesthesiology
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Порушення циркадного ритму сну [Текст] / Ф. Є. Дубенко [та ін.] // НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология)
НЕЙРОИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- NEUROIMMUNOMODULATION (физиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (иммунология, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
РАБОТА, ПРИСПОСОБЛЯЕМОСТЬ К ГРАФИКУ -- WORK SCHEDULE TOLERANCE (психология, физиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (анализ, профилактика и контроль)
Анотація: Біологічні (циркадні) ритми — це циклічні коливання інтенсивності фізіологічних реакцій організму, в основі яких лежать зміни метаболізму біологічних систем, зумовлених впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Зовнішніми чинниками є зміни освітлення (фотоперіодизм), температури (термоперіодизм), магнітного поля, інтенсивності космічного випромінювання, сезонні та сонячно-місячні впливи, припливи і відливи. Внутрішні чинники — це нейрогуморальні процеси, перебіг яких відбувається у певному, спадково закріпленому темпі та ритмі. Для біологічних ритмів здебільшого характерна ендогенність генерування, незначна мінливість усталеної тривалості циклів упродовж онтогенезу. Частота біологічних ритмів сягає від декількох часток секунди до декількох років
Життя сучасної людини є таким, що порушення біологічних ритмів практично неминучі. Режим трудового дня часто не збігається з індивідуальними потребами, відрядження потребують частих переїздів. Обмін речовин, відновлення клітин, вироблення гормонів, робота ендокринної та нервової системи, функціонування внутрішніх органів – усі ці життєво важливі процеси залежать від циркадних ритмів. Порушення біологічних ритмів зумовлює неврози, дратівливість, розлад фізіологічних процесів, зокрема циклу «соннеспання», і, як наслідок, — постійне відчуття втоми. Основний спосіб боротьби з дисбалансом біоритмів в організмі людини — десинхронозом — це дотримання режиму дня (роботи і відпочинку), розпорядку нічного сну (приблизно однаковий час засинання і пробудження, достатня тривалість сну) і наближення до природних ритмів. Перші 4-5 годин сну (глибокого, без перерв) — обов’язкові, це життєво необхідний добовий мінімум для організму людини. У працівників зі змінним графіком роботи зміни мають складатися, зважаючи на мінімізацію циркадних порушень і недостатності сну. Ротації таких осіб слід проводити часто, їхній робочий тиждень має не перевищувати 60 годин, а час відновлення між змінами — не менш ніж 11 годин. До того ж слід допомагати таким працівникам формувати навички гігієни сну та подолання втоми, акцентувати при цьому їхню увагу на необхідності сну до і після зміни, відпочинку під час зміни, дотримання здорового способу життя. За узгодження розпорядку дня та режиму сну з біоритмами людини рівень її фізичної та розумової працездатності буде значно вищим. Біологічні ритми є основою розкладу дня, тому високої працездатності та гарного самопочуття можна досягти лише тоді, коли ритм життя людини відповідатиме ритму її фізіологічних функцій
Дод.точки доступу:
Дубенко, Ф. Є.
Реміняк, І. В.
Бабкіна, Ю. А.
Реміняк, Ю. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гіперсомнія у дорослих [Текст] / А. Є. Дубенко [та ін.] // НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 16-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПЕРСОМНИЯ -- DISORDERS OF EXCESSIVE SOMNOLENCE (история, патофизиология, этиология)
НАРКОЛЕПСИЯ -- NARCOLEPSY (диагностика, патофизиология, этиология)
СОНЛИВОСТЬ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ -- HYPERSOMNOLENCE, IDIOPATHIC (диетотерапия, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Третину життя людина проводить уві сні. Повноцінний сон визначає загальний рівень здоров’я і якість життя. Натомість порушення сну закономірно призводить до значного зниження цих показників. Ще істотніше такі порушення відображаються на здоров’ї хворої людини. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько половини населення Землі має ризик виникнення розладів сну
Сон — фізіологічний стан головного мозку, нервової системи й організму, що характеризується різким зниженням рухливості, слабкою реакцією на зовнішні подразники та особливою активністю нейронів головного мозку. Завжди сон був предметом вивчення як для фізіологів і психологів, так і для клініцистів. Попри велику кількість праць, присвячених цій темі, дотепер остаточно не з’ясовано функції та механізми сну, немає також єдиної теорії, яка б пояснювала процес настання сну. Деякі з уявлень про природу сну мають лише історичне значення. Власне, до них належать циркуляторна та гістологічна теорії. Так, прихильники хімічної теорії стверджували, що сон виникає як результат накопичення токсичних продуктів обміну речовин (молочна кислота, вуглекислий газ, холестерин). Ця гіпотеза була підтверджена експериментально
Дод.точки доступу:
Дубенко, А. Є.
Реміняк, І. В.
Бабкіна, Ю. А.
Реміняк, Ю. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Степанюк, Т. В.
Порушення сну у хворих на системний червоний вовчак, зв'язок з перебігом захворювання [Текст] = Sleep disturbances in patients with systemic lupus erythematosus, connection with the course of the disease / Т. В. Степанюк, С. В. Шевчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 52-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СНА ЛИШЕНИЕ -- SLEEP DEPRIVATION (патофизиология, этиология)
СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC (патофизиология, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У виникненні частих і різноманітних порушень сну при системному червоному вовчаку (СЧВ) припускають роль хронічного стресу, депресивних розладів, тривалості захворювання, побічної дії ліків, але механізми цих порушень залишаються невивченими. Мета – оцінити наявність і ступінь важкості інсомнії у хворих на СЧВ та вивчити її зв’язок з перебігом захворювання. Обстежено 96 хворих на СЧВ, середній вік яких становив 37,5±0,9 років, тривалість захворювання 6,2±0,4 років. Групу контролю становили 29 практично здорових осіб, середній вік – 39,0±1,09. Усіх хворих було оглянуто неврологом і психіатром, оцінку розладів сну проводили методом клінічного опитування з використанням анкети індексу важкості інсомнії (Insomnia Severity Index). Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням пакета статистичних програм “Microsoft Office Excel 2007”. Встановлено, що порушення сну у хворих на СЧВ зустрічається у 88,5% хворих, тоді як в контрольній групі цей показник становить 17,2%. Легкі порушення сну виявлено у 20,8% хворих, середньої важкості – у 66,7%, важкі – у 21,8%. Найбільш часто ці порушення проявлялися переривчастим сном (55,2%), порушенням денної активності (35,4%), проблемою із засинанням (26,0%), порушенням денної якості життя (22,9%), раннім пробудженням (11,5%). Інсомнія не мала тісного зв’язку зі статтю та тривалістю захворювання, зростала з віком, більш тісно асоціювалась з індексом пошкодження SLICC/DI та активністю захворювання за SLEDAI. Отже, порушення сну у хворих на СЧВ виникають у 5,1 раза частіше, ніж у здорових осіб, мають різні прояви та ступінь, асоціюються з віком, сумарним показником активності SLEDAI та індексом ушкодження внутрішніх органів. Рання діагностика цих порушень, оцінка зв’язку з перебігом захворювання може мати велике значення в покращенні якості життя хворих
The mechanisms of frequent and various sleep disturbances in systemic lupus erythematosus (SLE) remain largely unstudied in spite of side effects of drugs, as well as chronic stress, depressive disorders and the duration of the disease playing a certain role in their occurrence. Purpose – to assess the presence and severity of insomnia in patients with systemic lupus erythematosus and to study its relationship with the course of the disease. 96 patients with SLE were examined, the average age of which was 37.5±0.9 years, the duration of the disease was 6.2±0.4 years. The control group consists of 29 practically healthy people, the average age is 39.0±1.09. All patients were examined by a neurologist and a psychiatrist, sleep disorders were assessed by a clinical survey using the Insomnia Severity Index questionnaire. The statistical analysis of the obtained results was carried out according to generally accepted methods of variational statistics using the package of statistical programs “Microsoft Office Excel 2007”. It is established that sleep disorders in patients with systemic lupus erythematosus occur in 88.5% of patients, while in the control group this indicator is 17.2%. Mild sleep disorders were found in 20.8% of patients, moderate in 66.7%, severe in 21.8%. Most often, these disorders were manifested by interrupted sleep (55.2%), daytime activity disturbance (35.4%), difficulty falling asleep (26.0%), daytime quality of life disturbance (22.9%), early awakening (11.5%). Insomnia was not closely related to gender and disease duration, increased with age, and was more closely associated with SLICC/DI damage index and SLEDAI disease activity. So, sleep disorders in patients with systemic lupus erythematosus occur 5.1 times more often than in healthy individuals, have different manifestations and degrees, are associated with age, total SLEDAI activity index, and internal organ damage index. Early diagnosis of these disorders, assessment of the connection with the course of the disease can be of great importance in improving the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Шевчук, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)