Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Срединный нерв<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

    Мехтиханов, З. С.
    Ультрасонографическое исследование срединного нерва после хирургического лечения синдрома канала запястья [Текст] / З. С. Мехтиханов, С. К. Рамалданов, С. А. Голобородько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2005. - № 3. - С. 60-62

Рубрики: Запястного канала синдром--хир

   Срединный нерв

   Ультрасонография

Дод.точки доступу:
Рамалданов, С. К.
Голобородько, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Маланчук, Р. А.
    Безопасна ли транспозиция срединного нерва при лечении синдрома канала запястья [Текст] / Р. А. Маланчук, С. А. Голобородько, А. Н. Похвалий // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2009. - № 3. - С. 76-79

Рубрики: Запястного канала синдром

   Срединный нерв

   Болевой порог

Дод.точки доступу:
Голобородько, С. А.
Похвалий, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Голобородько, С. А.
    Сонографическая верификация провокационного теста, используемого для диагностики синдрома канала запястья [Текст] / С. А. Голобородько, С. К. Рамалданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2009. - № 4. - С. 52-54

Рубрики: Запястного канала синдром--ультрасон

   Срединный нерв

Дод.точки доступу:
Рамалданов, С. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Макар, Б. Г.
Варіанти будови та деякі патологічні зміни серединного нерва [Текст] / Б. Г. Μаκаρ, О. П. Антонюк, Б. Ю. Банул // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, № 1. - С. 87-89

MeSH-головна:
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (анатомия и гистология, патология)
Дод.точки доступу:
Антонюк, О. П.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голубев, И. О.
Прикладная анатомия ветвей срединного и локтевого нервов применительно к операциям невротизации мышц предплечья [Текст] / И. О. Голубев, С. А. Журавлев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2014. - № 2. - С. 74-77

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (анатомия и гистология, патофизиология)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (анатомия и гистология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Журавлев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Золотов, А. С.
Случай высокой бифуркации срединного нерва [Текст] / А. С. Золотов, О. И. Пак // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2015. - Т. 79, № 5. - С. 68-71

MeSH-головна:
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (анатомия и гистология, повреждения, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Пак, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Борзих, Н. О.
Електрофізіологічне дослідження хірургічно відновленого серединного нерва (експериментальне дослідження) [Текст] / Н. О. Борзих, С. С. Страфун, С. І. Савосько // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
Анотація: В експерименті досліджували можливість забезпечення ефективної регенерації травмованого серединного нерва в умовах створення «захищеного» шва з неушкодженим ліктьовим нервом. Тварини було поділено на 4 групи: 1) повна невротомія серединного нерва; 2) повна невротомія серединного нерва з нейрорафією; 3) повна невротомія серединного нерва та створення анастомозу між серединним і ліктьовим нервами дистальніше невротомії серединного нерва; 4) повна невротомія серединного нерва та його нейрорафія з анастомозом між серединним та ліктьовим нервами дистальніше місця нейрорафії серединного нерва. Через 30 діб було проведено гістологічне дослідження рівня регенерації нерва, стан дистального сегмента нерва та електричної провідності хірургічно відновленого нерва. Морфометричні та електрофізіологічні дослідження показали, що створення анастомозу дозволяє запобігти атрофії та елімінації дистального сегмента серединного нерва, активувати регенеративні процеси в травмованому нерві. Це покращило показники електричної провідності нерва. Встановлено збільшення М-відповіді м'язів передпліччя при створенні анастомозу між серединним та ліктьовим нервами (рівень відновлення М-відповіді у групі 2 – 27,1%, групі 3 – 18,9%, групі 4 – 84,6%). Зроблено висновок, що реіннервація м'язів на ранньому етапі регенерації серединного та ліктьового нерва реалізується за участю високопорогових нервових мієлінових волокон
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Савосько, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування наслідків поєднаних ушкоджень серединного нерва в проксимальних відділах верхньої кінцівки [Текст] = Surgical treatment of the consequences of the computed damage of the median nerve in the proximal part of the upper limb / І. Б. Третяк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 133-139. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения, хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (использование, методы)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, хирургия)
Анотація: Мета - оцінити ефективність реконструктивних втручань при проксимальних ушкодженнях серединного нерва, ефективність корегуючих ортопедичних втручань, направлених на заміщення функції м’язів підвищення першого пальця через призму відновлення основних захва ті в кис ті. Проведено ретроспективний аналіз результа тів реконс труктивних втручань у 14 хворих із проксимальними ушкодженнями серединного нерва. В дослідженні прийняли участь 11 чоловіків та 3 жінки у середньому віці 42,3 роки. В усіх хворих травма серединного нерва була поєднана із ушкодженням підпахвової (4 випадки) та плечової (10 випадків) артерій. У 5 хворих із ушкодженням серединного нерва реконструктивне втручання полягало в виконанні нейрорафії. У дев ’яти хворих - аутонейропластиці литковим нервом. Середній розмір дефекту серединного нерва становив 7,5 см. Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. За відсутності ефективного відновлення протиставлення першого пальця, в віддалені терміни проводили транспозицію сухожилка поверхневого згинача IV пальця за методикою Bunnel. Вс тановлено, що у 14 хворих із проксимальним ушкодженням серединного нерва не залежно від методу реконструкції, регенерація м’язів переднього фасціального футляру наступила в усереднений термін 12,9 міс. Середній бал відновленої сили м’язів за MRSC у 14 хворих становив: 3,8 бали для м’язудовгого згинача першого пальця, 4,2 бали для м’язів згиначів пальців та 4,4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва становила 2,8 бали за Seddon. У жодного хворого із 14 не спостерігали ефективного відновлення м’язів підвищення першого пальця. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки становив за Brief MHQ та відповідав задовільному ступеню відновлення. У всіх 14 хворих після транспозиції за Bunnel ми спостерігали відновлення протиставлення першого пальцю. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки після транспозиції за Bunnel становив 78,2 за Brief MHQ та відповідав доброму ступеню відновлення функції. Таким чином, результати хірургічного лікування проксимальних ушкоджень серединного нерва проявляються задовільним відновленням м’язів переднього фаціального футляру передпліччя, задовільним відновленням чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва та незадовільним відновленням функції м’язів підвищення першого пальця; відновлення протиставлення І пальця за рахунок транспозиції сухожилків згиначів пальців з на чно покращує функціональні результати
Aim of the study - to assess the efficacy of surgical reconstruction of the combined proximal median nerve injuries, to evaluate the efficacy of the staged orthopedic reconstruction of the thumb opposition. The retrospective analysis of the reconstruction of 14 proximal median nerve injuries was conducted. 11 men and 3 women were enrolled into the study, mean age of participants was years. In all cases proximal median nerve injury was accompanied by either axillary (4 cases) or brachial artery (10 cases) injury. 5 patients received direct repair of the median nerve. 9 patients received autologous grafting of the median nerve with mean gap between the stumps 7,5 cm. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire. 14 cases with poor or no recovery of thenar muscles required tendon transfer (Bunne ’sl transfer) to restore thumb opposition in later terms. Mean terms of recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm in all 14 patients with proximal median nerve injury was 12,9 months (with no reliable dependence on method of reconstruction). Mean MRC Scale score among all 14 patients was: 3,8 points for m. flexor pollicis longus, 4,4 points for mm. flexores digitorum and 4,4 points for m. flexor carpi radialis respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,8 points on Seddon scale. Not a single patient showed effective recovery of the thenar muscles. Mean Brief MHQ score was 64,2 points - satisfactory recovery. 14 patients received effective thumb opposition within next 2 months post Bunnel’s tendon transfer. Mean Brief MHQ score increased to 78,2 points - good recovery. Surgical reconstruction of proximal median nerve injuries brings satisfying recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm, as well as the recovery to the median nerve mediated sensory component. Poor or no recovery of the thump opposition is majorly related to the distance between the site of the lesion and thenar’s motor-endplates. Bunnel’s tendon transfer dramatically increases functional outcomes at proximal median nerve injuries
Дод.точки доступу:
Третяк, І. Б.
Коваленко, І. В.
Третьякова, А. І.
Гацький, О. О.
Базік, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування множинних поєднаних ушкоджень нервів, що супроводжуються значними дефектами, в проксимальних відділах верхньої кінцівки [Текст] = Surgical management of the proximal injury to the nerves of the upper extremity: strategy at overcoming multiple critical gaps / І. Б. Третяк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 178-184. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ НЕРВ -- MUSCULOCUTANEOUS NERVE (ультраструктура, хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения, хирургия)
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (повреждения, хирургия)
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета - оцінити результати реконструктивних втручань при тотальних варіантах ушкоджень плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 3 чоловіків та однієї жінки в середньому віці 36,4 роки із тотальним варіантом ушкодження плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. В усіх хворих травма нервових структур (м’язово-шкірного, серединного, ліктьового та променевого нервів) була поєднана із ушкодженням магістральних артеріальних та венозних судин, у одного хворого ушкодження м’язово-шкірного нерва не входило в структуру травми. Реконструктивні нейрохірургічні втручання проводились після реконструкції судин в середній термін 4,8 місяців (від 3 до 6 місяців). Основним методом реконструкції була аутонейропластика при критичних (в середньому 10,5 см) дефектах нервових структур нервами-донорами із малим поперечним січенням (литковий нерв) та із великим поперечним січенням (ліктьовий нерв). Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Встановлено, що у одного хворого відновлення усіх груп м’язів верхньої кінцівки було неефективним (MRSC 2 бали та нижче). Удвох хворих відновлення функції двоголового м’язу плеча наступило в строки 14 та 13 місяців із силою 5 балів за MRSC. Середній бал відновленої сили м’язів передньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 3,3 бали для м’язу довгого згинача першого пальця, 3,6 балів для м’язів згиначів пальців та 4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Середній бал відновленої сили м’язів задньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 2,6 балів для м’язу довгого розгинача першого пальця, 3,3 балів для м’язів розгиначів пальців та 4 бали для м’язів променевих розгиначів кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва склала 2,3 бали за Seddon. Лише у одного хворого спос терігали ефективне відновлення м’язів підвищення першого пальця. Відсутніс ть відновлення функції ліктьового нерва було прогнозованим у всіх 4 хворих, відповідно, ефективного відновлення ключового та діагонального долонного захватів не спостерігалось. У трьох хворих ми спостерігали ефективне відновлення поперечного долонного захвату. Власна усереднена оцінка відновлених функцій верхньої кінцівки у решти трьох хворих склала 55,55балів, що вкладалась в характеристику відновлення як незадовільну. Отже, відновлення функцій "внутрішніх" м’язів кисті є більш важливими для забезпечення критичних базових функцій верхньої кінцівки, відповідно, ліктьовий нерв не може бути використаний у якості нерва-донора; при використанні променевого нерва в якості нерва-донора, прогнозовано втрачені функції можуть бути заміщені за рахунок проведення корегуючих ортопедичних втручань
Aim of the study - to evaluate the outcomes of reconstruction procedures at complete injuries of brachial plexus in subclavicular region. The retrospective analysis of the reconstruction procedures in 3 men and one woman (mean age 36,4 years) with complete injury of brachial plexus in subclavicular region was conducted. Injury to musculocutaneuos, median, ulnar and radial nerves was accompanied by axillary (2 cases) or brachial (2 cases) artery injury. One patient had no injury to musculocutaneous nerve within the injury’s structure. AH patients underwent surgical reconstruction of the neural structures 4,8 months (mean term) post initial vascular surgery. The autografting was the main reconstruction procedure of the long nerves of the upper extremity at their critical gap (mean gap 10,5cm) with donor-nerves of the small (sural nerve) and large (ulnar nerve) cross sectional diameter. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire, it was revealed that one patients showed poor recovery of the entire complex of the muscles of the upper and lower arm (MRSC 2 points or lower). Two patients showed good recovery of the biceps brachii muscle (MRCS score 5 points) on 14th and 13th month respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the anterior compartment of the forearm was; 3,3 points for m. flexor pollicis longus, 3,6 points for mm. flexores digitorum and 4 points for m. flexor carpi radial is respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the posterior compartment of the forearm was; 2,6 points for m. extensor pollicis longus, 3,3 points for m. extensor digitorum sublimis and 4 points for radial wrist extensors respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,3 points on Seddon scale. Only one patient showed effective recovery of the thumb opposition. Loss of ulnar nerve mediated functions was expectable among all 4 enrolled patients, thereafter we observed no recovery of key pinch and diagonal volar grip. Three patients showed recovery of transversal volar grip only. Mean Brief MHQ score was 55,55 points - unsatisfactory recovery. The reconstruction of the ulnar nerve, thereafter recovery of the "intrinsics", should be the priority in terms of reanimation of the basic grips and pinches of the upper extremity - one should avoid harvesting of the ulnar nerve at multiple nerve injury cases; the expectable loss of functions at the utililization of the radial nerve as a donor nerve, could be easily recompensed with the tendon transfer procedures in later terms
Дод.точки доступу:
Третяк, І. Б.
Коваленко, І. В.
Гацький, О. О.
Третьякова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Голобородько, С. А.
Высокая бифуркация срединного нерва при синдроме канала запястья: описание случая [Текст] / С. А. Голобородько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 89-91. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (аномалии, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Высокая бифуркация срединного нерва является относительно редкой патологией при синдроме канала запястья, описания которой мало, а о транспозиции срединного нерва в случае упомянутой аномалии не сообщается совсем. Цель: ознакомить читателей с относительно редким случаем анатомического строения срединного нерва, который обнаружен во время хирургического лечения синдрома канала запястья. Методы: больная М., 54 года, обратилась с жалобами на постоянное онемение и интенсивные ночные боли в I–IV пальцах левой кисти. По словам больной, указанные клинические проявления появились без причины 9 мес. назад. Пациентка получила консервативное лечение без положительной динамики. После клинического обследования установлен предварительный диагноз: идиопатический синдром канала запястья левой кисти. Выполнено хирургическое вмешательство: транспозиция срединного нерва. Результаты: после Z-образного рассечения держателя сгибателей пальцев обнаружен срединный нерв, разделенный на две отдельные ветви, при этом локтевая ветвь была тоньше, чем лучевая. Раздвоение нерва наблюдали как дистальнее, так и проксимальнее краев кожной раны. Дополнительных аномалий не выявлено. На контрольном осмотре через 2 года после операции онемение и боли в пальцах отсутствовали, атрофия тенара исчезла, оппозиция I пальца восстановилась. Выводы: описан случай высокой бифуркации срединного нерва для того, чтобы напомнить врачам, что такая аномалия, хотя и нечасто, но может встретиться и в случае хирургического лечения травм срединного нерва, и в случае вмешательства по поводу синдрома канала запястья. Причем, выполняя хирургические вмешательства по поводу синдрома канала запястья важно знать, что ветви раздвоенного срединного нерва могут подвергаться компрессии в отдельных каналах, а поэтому необходимо проводить декомпрессию и ревизию нерва обязательно в обоих каналах, что бывает достаточно трудно в условиях эндоскопической методики хирургического лечения
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ультразвукове дослідження серединного нерва в діагностиці карпального тунельного синдрому [Текст] / Л. І. Климчук [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 36-43. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагностика, ультрасонография)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (патология, ультрасонография)
Анотація: Компресійно-ішемічна невропатія (КІН) серединного нерва (СН) у карпальному каналі (КК) становить до 90 % усіх тунельних невропатій кінцівок. Для діагностики цієї патології застосовують інструментальні методи обстеження, зокрема електроміографію (ЕМГ) і ультразвукове дослідження (УЗД).Мета: систематизувати діагностичні можливості та визначити інформативність УЗД за умов уражень СН у хворих із карпальним тунельним синдромом (КТС).Методи: проаналізовано дані 99 пацієнтів (160 серединних нервів) основної групи з клінічними ознаками КТС: 38 з одностороннім процесом, 61 — із двостороннім. До контрольної групи увійшли 35 осіб (70 серединних нервів) без симптомів КТС. Пацієнтам виконано клінічне обстеження та УЗД на апараті «Esaote My Lab 20 Plus» і PHILIPS HD 11ХE з мультичастотним датчиком 5-12 МГц. Оцінено площу поперечного перерізу нерва (ППП), коефіцієнт сплощення (КСпл), індекс деформації нерва (ІДН), товщину карпальної зв’язки (КС), форму, контури, структуру нерва, ехогенність нерва і КС. ЕМГ виконано 64 (64,7 %) хворим. Граничні значення УЗ-показників для діагностики КІН СН визначали за допомогою ROC-аналізу з розрахунком чутливості й специфічності.Результати: основними якісними УЗ-ознаками КІН СН у КК були: зміна форми нерва та зниження ехогенності з втратою структурного малюнка. ППП в основній групі склала (14,1 ± 4,59) мм2 і (8,32 ± 1,92) мм2 у контрольній; КСпл — 3,02 ± 0,63 і 2,48 ± 0,60; ІДН — 1,21 ± 0,09 і 1,03 ± 0,06 відповідно. Оптимальним пороговим рівнем для ППП встановлений показник ˃ 10 мм²; КСпл — ˃ 2,73; ІДН — ≤ 1,09 (чутливість 84,3; 68,0; 81,7 % відповідно). Загальна частота супутньої патології склала в основній групі 54 (33,8 %) випадки, у контрольній — 13 (18,6 %) (р 0,02).Висновки: УЗД у разі КТС є об’єктивним та інформативним методом діагностики КІН серединного нерва в КК й оцінювання стану прилеглих структур. Найбільш чутливими й інформативними встановлені ППП та ІДН
Дод.точки доступу:
Климчук, Л. І.
Гайко, О. Г.
Лучко, Р. В.
Галій, Ю. І.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)