Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Уксусная кислота<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

Влияние содержания серотонина и 5-оксииндолуксусной кислоты в структурах мозга на формирование иммунного ответа у агрессивных мышей линии С57BI/6J [Текст] / Л. Б. Девойно, Е. Л. Алперина, Е. К Подгорная // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T. 130, № 10. - С. 399-401

MeSH-головна:
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (диагностическое применение, иммунология)
(диагностическое применение, иммунология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (иммунология)
АНТИТЕЛ ОБРАЗОВАНИЕ -- ANTIBODY FORMATION (иммунология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION
МЫШИ -- MICE
Дод.точки доступу:
Девойно, Л. Б.
Алперина, Е. Л.
Подгорная, Е. К

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Демин, А. А.
Отравление уксусной кислотой [Текст] / А. А. Демин, Л. М. Демина, Е. П. Сергеева // В мире лекарств. - 2000. - № 4. - С. 46-47

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (токсичность)
ХИМИЧЕСКИ-ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- SUBSTANCE-RELATED DISORDERS (этиология)
Дод.точки доступу:
Демина, Л. М.
Сергеева, Е. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Экстракорпоральное очищение крови в лечении тяжелых отравлений уксусной кислотой [Текст] / Е. П. Сергеева, А. А. Щербина, Л. М Демина // Клиническая медицина. - 2001. - Т. 79, № 9. - С. 53-57

MeSH-головна:
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS (использование, методы)
ПЛАЗМАФЕРЕЗ -- PLASMAPHERESIS (использование, методы)
MeSH-не головна:
(отравления)
Дод.точки доступу:
Сергеева, Е. П.
Щербина, А. А.
Демина, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карташов, В. С.
Идентификация лекарственных средств, производных фенилпропионовой, фенилуксусной и антраниловой кислот, методом спектроскопии ЯМР [Текст] / В. С. Карташов // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии. - 2001. - № 4. - С. 38-40

MeSH-головна:
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS (анализ, химия)
(анализ, фармакология, химия)
(анализ, фармакология, химия)
(анализ, фармакология, химия)
ФЕНИЛПРОПИОНАТЫ -- PHENYLPROPIONATES (анализ, фармакология, химия)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Определение электрофоретической подвижности эритроцитов периферической крови здоровых людей с использованием в качестве консерванта этилен-2-амино-4-хлоруксусной кислоты (ЭДТХА) [Текст] / О. И. Яструбинецкая, О. В. Попова, Т. Г. Сарычева // Клиническая лабораторная диагностика. - 2009. - № 1. - С. 22, 35-36 . - ISSN 0869-2084

Рубрики: Эритроциты--кровь--физиол

   Мембрана клеточная

   Уксусная кислота

   Электрофорез

Дод.точки доступу:
Яструбинецкая, О. И.
Попова, О. В.
Сарычева, Т. Г.
Тенцова, И. А.
Козинец, Г. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Алиев, М. М.
    Низко- и высокоаффинные антитела в крови и слюне у больных с химическими ожогами слизистой оболочки полости рта уксусной кислотой [Текст] / М. М. Алиев // Клиническая стоматология : Науч.-практ. журн. - 2009. - № 4. - С. 76-77. - Библиогр.: с.77-77

Рубрики: Ротовой полости слизистая оболочка

   Ожоги химические

   Уксусная кислота

   Слюна

   Антитела

   Кровь

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Прогностическое значение показателей, предшествующих экзотоксическому шоку у больных с острым отравлением уксусной кислотой [Текст] / Н. А. Соколова [и др.] // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2011. - Т. 89, № 4. - С. 51-53

Рубрики: Отравление--кровь

   Шок токсический--кровь

   Уксусная кислота

Дод.точки доступу:
Соколова, Н. А.
Витковский, Ю. А.
Руцкина, Е. А.
Солпов, А. В.
Говорин, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Новожилова, Н. Е.
Спектрофотометрическое определение субстанции ФЭТ [Текст] / Н. Е. Новожилова, Н. Н. Кутина, Ю. Я. Харитонов // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2014. - № 1. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕТАНОЛ -- METHANOL

СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY
Дод.точки доступу:
Кутина, Н. Н.
Харитонов, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Метаболические и органопротективные свойства различных инфузионных растворов и выбор стартовой терапии на догоспитальном этапе при отравлениях уксусной кислотой [Текст] / Ю. П. Орлов [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2014. - № 4. - С. 29-32

Рубрики: Реамберин

MeSH-головна:
(отравления)
ИНФУЗИОННАЯ ТЕРАПИЯ ВНЕБОЛЬНИЧНАЯ -- HOME INFUSION THERAPY
Дод.точки доступу:
Орлов, Ю. П.
Лукач, В. Н.
Михеев, Е. Ю.
Мищенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Оцінка біологічної активності функціоналізованих піридинів і дипіридинів як потенційних компонентів карієспротекторних агентів [Текст] / О. В. Продан [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 25-28. - Библиогр.: с. 28-29

MeSH-головна:
ПИРИДИНЫ -- PYRIDINES (фармакология)
2,2-ДИПИРИДИЛ -- 2,2'-DIPYRIDYL

ХИМИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- CHEMISTRY, PHARMACEUTICAL
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Продан, О.В.
Анісімов, В.Ю.
Кузьмін, В.Є.
Гельмбольдт, В.О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Войтенко, Л. В.
Особливості акумуляції та розподілу індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот в органах спорофіта дикорослої папороті України Polystichum aculeatum (L.) Roth на різних фенологічних фазах розвитку [Текст] = Peculiarities of the accumulation and distribution of indolyl-3-acetic and abscisic acids in the organs of sporophyte of wild fern Polystichum aculeatum (L.) Roth. At different phenological phases of development / Л. В. Войтенко, І. В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 12. - С. 112-118. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АЦЕТАТЫ -- ACETATES (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: Показано, що екосистеми Києва постійно перебувають під потужним антропогенним впливом функціонування мегаполісу, що істотно посилюється проявами кліматичної аномальності. Тенденція, що проявилася протягом останніх десятиліть, значне підвищення температури в літні місяці (липень—серпень) на фоні зниження кількості атмосферних опадів, стає загрозливою для міських екосистем і справляє на них деструктивний вплив. Ці обставини необхідно враховувати при плануванні міського розвитку для підтримки та збереження міських екосистем
Дод.точки доступу:
Косаківська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Акумуляція індоліл-3-оцтової та абсцизової кислот "бородатими" коренями Artemisia Vulgaris [Текст] / І. В. Косаківська [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 3-9

MeSH-головна:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (метаболизм, химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (химия)
ИНДОЛИЛУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ -- INDOLEACETIC ACIDS (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: Методом високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії досліджено характер акумуляції та баланс ендогенних індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот у «бородатих» коренях Artemisia vulgaris, отриманих шляхом трансформування агропіновим штамом Agrobacterium rhizogenes A4. Показано, що вміст вільної ІОК суттєво переважав рівень кон’югованої форми гормону. Найвищу кількість активної форми ІОК (554,4 ± 27,7 нг/г сирої речовини) зафіксовано у лінії № 2. У коренях контрольних зразків домінувала вільна форма АБК. Її рівень був значно вищим, ніж у трансформованих лініях. «Бородаті» корені накопичували кон’юговану форму АБК, найвищий вміст якої у лінії № 4 сягав 459,6 ± 23,0 нг/г сирої речовини. Архітектура трансформованих коренів відзначалася значним галуженням, утворенням бічних коренів, відмічено активне накопичення біомаси. Отримані результати засвідчили зміни в балансі ендогенних фітогормонів у «бородатих» коренях A. vulgaris у бік домінування вільної форми ІОК на тлі суттєвого зниження кількості АБК
Дод.точки доступу:
Косаківська, І. В.
Войтенко, Л. В.
Дробот, К. О.
Матвєєва, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Озонолітичний синтез ацетофенону – напівпродукту для виготовлення лікарських препаратів заспокійливої дії [Текст] / А. Г. Галстян [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 23-30

MeSH-головна:
АЦЕТОФЕНОНЫ -- ACETOPHENONES (химический синтез)
СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
ОЗОН -- OZONE (химия)
КАТАЛИЗ -- CATALYSIS
Анотація: Ацетофенон – важливий напівпродукт для виготовлення лікарських препаратів заспокійливо дії. Відомі методи його одержання не мають майбутнього через технологічну складність, жорсткі умови синтезу та низькі коефіцієнти переробки вихідної сировини. Тому актуальним завданням є розробка маловідходного, низькотемпературного синтезу ацетофенону за допомогою озону. Мета роботи – дослідити кінетичні закономірності реакції озону з етилбензеном в ацетатній кислоті та розробити озонолітичний синтез ацетофенону. Матеріали та методи. Застосовували льодяну ацетатну кислоту фірми «Sigma» кваліфікації «Х.Ч.»; етилбензен, ацетофенон фірми «Acros organics» кваліфікації «Х.Ч.»; ацетати металів кваліфікації «Х.Ч.». Концентрацію О3 у газовій фазі визначали спектрофотометричним методом за поглинанням в області 254–290 нм на спектрофотометрі СФ-46, що призначений для вимірювання коефіцієнтів пропускання рідких і твердих прозорих речовин в області спектра від 190 нм до 1100 нм. Ідентифікацію складових реакційної маси ті їх кількісний аналіз у розчині здійснили методом газорідинної хроматографії. Результати. Дослідили кінетичні закономірності окиснення етилбензену озоном у розчині льодяної ацетатної кислоти. Показано, що при температурі 15 оС озонування відбувається переважно за ароматичним кільцем. Введення у систему каталізатора – манган (ІІ) ацетату – підвищує селективність окиснення за бічним ланцюгом з 34,0 %до 87,7 %. Як основні продукти утворюються ацетофенон (76,5 %) і метилфенілкарбінолацетат (11,2 %). Висновки. Озонування етилбензену в ацетатній кислоті перебігає переважно за ароматичним кільцем, і отримати ацетофенон із високим виходом неможливо. Введення у систему каталізатора на основі перехідного металу дає змогу спрямувати процес переважно за бічним ланцюгом з утворенням 76 % ацетофенону.
Дод.точки доступу:
Галстян, А.Г.
Бушуєв, А. С.
Котова, В. В.
Демченко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бушуєв, А. С.
Рідиннофазне окиснення 2-хлортолуену озоном до 2-хлорбензойної кислоти - напівпродукту для виробництва натрій диклофенаку [Текст] / А. С. Бушуєв, А. Г. Галстян, В. В. Котова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 3. - С. 324-329

MeSH-головна:
ОЗОН -- OZONE (химия)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (химия)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
Анотація: 2-Хлорбензойну кислоту використовують як напівпродукт для виробництва натрій диклофенаку. У промисловості її отримують окисненням 2-хлортолуену калій перманганатом у водно-кислому середовищі. Через дефіцит і високу вартість окисника, утворення великої кількості токсичних стічних вод відомий метод не має майбутнього. Тому актуальним завданням є розроблення нового, маловідходного синтезу 2-хлорбензойної кислоти із застосуванням доступного та безбаластного окисника – озону. Мета роботи – вивчити кінетику, механізм рідиннофазної реакції окиснення 2-хлортолуену озоном і за результатами дослідження розробити новий метод синтезу 2-хлорбензойної кислоти. Матеріали та методи. У дослідах використовували льодяну оцтову кислоту фірми «Sigma» кваліфікації «Х.Ч.»; 2-хлортолуен, 2-хлорбензальдегід, 2-хлорбензойну кислоту фірми «Acros organics» кваліфікації «Х.Ч.»; кобальт (ІІ) ацетат кваліфікації «Х.Ч.». Кількісний склад реакційної маси дослідили методом газорідинної хроматографії. Визначення 2-хлорбензойної кислоти здійснювали методом потенціометричного титрування. Концентрацію озону на вході і виході з реактора визначали спектрофотометричним методом за поглинанням в області 254–290 нм на спектрофотометрі СФ-46, що призначений для вимірювання коефіцієнтів пропускання рідких і твердих прозорих речовин в області спектра від 190 нм до 1100 нм. Результати. Вивчили кінетику та механізм рідиннофазової реакції окиснення 2-хлортолуену озоном. Встановлено, що окиснення субстрату озоном відбувається переважно за ароматичним кільцем з утворенням аліфатичних пероксидних сполук. Підвищення температури до 90 °С та введення у систему каталізатора – кобальт (ІІ) ацетату – сприяє зростанню селективності окиснення за метильною групою з 18,0 % до 92,5 %. Серед продуктів ароматичного характеру утворюється 2-хлорбензойна кислота (88,0 %) та 2-хлорбензальдегід (4,2 %). Висновки. При окисненні 2-хлортолуену озоном в оцтовій кислоті утворюються насамперед аліфатичні сполуки пероксидного характеру, а 2-хлорбензойна кислота утворюється з виходом лише 16,5 %. Підвищення температури до 90 °С та введення у систему каталізатора (кобальт (ІІ) ацетату) дає змогу спрямувати процес переважно за метильною групою з утворенням 88,0 % 2-хлорбензойної кислоти.
Дод.точки доступу:
Галстян, А. Г.
Котова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Левченко, Л.
Застосування перкутанної хімічної абляції в лікуванні пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою [Текст] = The percutaneous chemical ablation application in the treatment of patients with hepatocellular carcinoma / Л. Левченко, Є. Козачук, С. Земсков // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 33-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ВНУТРИПРОТОКОВАЯ НЕИНФИЛЬТРИРУЮЩАЯ -- CARCINOMA, INTRADUCTAL, NONINFILTRATING (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (патология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (вредные воздействия, противопоказания, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Щороку частота виявлення ГЦК невпинно зростає. У період з 1990 по 2015 рік показник вперше діагностованих випадків ГЦК збільшився на 75%. В Україні за 2018 рік спеціальним лікуванням охоплено лише 18,0% первинних хворих: тільки хірургічним лікуванням - 4,9%, комбінованим та комплексним лікуванням — 2,0 %. Незадовільні результати з охоплення спеціальним лікування пов’язані з особливостями етіопатогенезу ГЦК, асимптоматичним перебігом та недосконалою системою скринінгу пацієнтів групи ризику, що утруднює діагностику захворювання на ранніх стадіях. Вибір тактики лікування ГЦК асоційованою з вірусним гепатитом і цирозом печінки досі залишається складною клінічною проблемою, оскільки “застосування радикального лікування на ранній стадії є наріжним каменем для покращення загальної виживаності таких пацієнтів. Пацієнтам з ГЦК на ранніх стадіях з цирозом печінки, що не підлягають радикальному хірургічному лікуванню на момент звернення, показано застосування методів перкутанної абляції — радіочастотна абляція, хімічна абляція, кріоабляція, мікрохвильова абляція тощо. Основними показаннями для застосування локальної абляції в лікуванні ГЦК — дуже рання та рання стадія (за BCLC – стадія 0 та А), компенсована або субкомпенсована функція печінки при цирозі (Child - Pugh клас A та B), загальносоматичний статус за ECOG 0–1, діаметр пухлинного вогнища до 5,0 см (найбільш оптимально до 3,0 см), вогнищеве вузлове ураження, солітарне або множинне ураження. Перкутанну абляцію застосовують у якості “брідж”-терапії з метою локального контролю пухлинного росту у пацієнтів, що відповідають Міланським критеріям, критеріям UCSFC і знаходяться в списку очікування на трансплантацію. Також дані методи показали свою ефективність як неоад’ювантна “downstaging”-терапія у хворих, що не відповідають критеріям для трансплантації печінки та/або з первинно нерезектабельним ураженням. Протягом багатьох десятиліть перкутанна хімічна абляція була “золотим” стандартом мініінвазивного лікування ГЦК. Даний метод простий у виконанні, не потребує спеціального обладнання, добре переноситься пацієнтами, безпечний та економічно вигідний. Основні хімічні агенти - етанол та оцтова кислота. Процедура перкутанної хімічної абляції передбачає інтратуморальне введення хімічного агенту “real-time” під контролем методів візуалізації (УЗД або КТ). Хімічна абляція - це метод другої лінії і застосовується лише у випадках, наявності протипоказань до виконання радіочастотної абляції. Даний метод не супроводжується тяжкими специфічними ускладненнями та летальністю. Ефективність її клінічного застосування безпосередньо залежить від розміру пухлинного вогнища. Оптимальний розмір пухлинного вогнища становить не більше 3,0 см. Інтратуморальне введення етанолу призводить до некротизації 90% -100% пухлинних вузлів ГЦК діаметром ≤ 2,0 см та 70% при пухлинах 2,0 - 3,0 см
In the world, the incidence of HCC constantly increases each year. In the period from 1990 to 2015, the rate of newly diagnosed cases of HCC increased by 75%. In Ukraine in 2018, only 18.0% of primary patients were gotten special treatment: 4.9% only by surgery, 2.0% by combined and complex treatment. Unsatisfactory results of special treatment coverage are associated with the peculiarities of the etiopathogenesis of HCC, asymptomatic course, and improper screening system of patients at risk, which leads to difficulty in diagnosis of HCC in the early stages. The choice of HCC treatment tactics, associated with viral hepatitis and liver cirrhosis, remains a difficult clinical challenge. The radical treatment at an early stage HCC is a cornerstone for improving overall survival. Percutaneous ablation (PA) was developed for inoperable patients with HCC in the early stages and liver cirrhosis. There are radiofrequency ablation, chemical ablation, cryoablation, microwave ablation, etc. The main indications for the local ablation application are very early and early-stage (according to BCLC - stage 0 and A), compensated or subcompensated liver function in cirrhosis (Child-Pugh class A and B), ECOG 0-1, the diameter of the tumor lesion up to 5.0 cm (most optimally up to 3.0 cm), focal nodal lesion, solitary or multiple lesion. Percutaneous ablation is used as a bridge therapy to local tumor control in patients who undergo the Milan and the UCSFC criteria and are on the waiting list for transplantation. These methods have also shown their effectiveness as neoadjuvant "downstaging" therapy in patients who are not candidates for liver transplantation and/or with initially unresectable lesions. For many decades, percutaneous chemical ablation has been the “gold” standard for minimally invasive treatment of HCC. This method is easy to perform, does not require special equipment, is well tolerated by patients, safe, and cost-effective. The main chemical agents are ethanol and acetic acid. The percutaneous chemical ablation procedure involves intratumoral administration of a chemical agent a real-time under the control of imaging (ultrasound or CT). Chemical ablation is a second-line method and is used only in cases where there are contraindications to radiofrequency ablation. This method is not accompanied by severe specific complications and mortality. The effectiveness of its clinical application directly depends on the size of the tumor. The optimal size of the tumor is not more than 3.0 cm. Intratumoral administration of ethano promotes necrosis of 90% -100% of HCC with a diameter of ≤ 2.0 cm and 70% for tumors with 2.0 - 3.0 cm
Дод.точки доступу:
Козачук, Є.
Земсков, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Цитопротекторний вплив NO, H₂S та системи циклооксигеназа/простагландини в слизовій оболонці товстої кишки щурів при виразковому коліті [Текст] / І. С. Фоменко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 5. - С. 30-37

MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (химически вызванный)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (вредные воздействия)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (действие лекарственных препаратов)
ПРОСТАГЛАНДИН-ЭНДОПЕРОКСИД СИНТАЗЫ -- PROSTAGLANDIN-ENDOPEROXIDE SYNTHASES (фармакология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджували роль газових медіаторів NO та Н₂S, системи циклооксигеназа/простагландини в слизовій оболонці товстої кишки щурів за умов експериментального виразкового коліту, викликаного введенням ацетатної кислоти. При виразковому коліті порушувалися слизовий бар’єр товстої кишки, з’являлися виразкові дефекти. Введення на тлі коліту сполуки АТВ-346 суттєво зменшувало площу структурно-геморагічних уражень порівняно з впливом напроксену чи целекоксибу, що зумовлено дією H₂S. Неселективне інгібування циклоксигенази напроксеном супроводжувалося зниженням вмісту H₂S у сироватці крові та рівня експресії гена CBS у слизовій оболонці товстої кишки, тоді як за умов дії АТВ-346 ці показники наближалися до контрольних значень. Напроксен (так само, як і АТВ-346) знижував рівень експресії гена Nos 2 та активність індуцибельної NO-синтази (iNOS), що різко зростала за умов коліту. Таким чином, дія похідного напроксену – сполуки АТВ-346 зумовлена ефектами сірководню та переважним впливом на систему іNOS та в цілому чинить більш виражений цитопротективний вплив порівняно з самим напроксеном на тлі експериментального виразкового коліту.
Дод.точки доступу:
Фоменко, І. С.
Бондарчук, Т. І.
Юет, А. С.
Скляров, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Dovbnia, D. V.
Synthesis and transformation in the series of 2-((5-(2,4- and 3,4-dimethoxyphenyl)-3H-1,2,4-triazole-3-yl)thio)acetic acids [Текст] / D. V. Dovbnia, A. H. Kaplaushenko, Yu. S. Frolova // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 12-16

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
ЭФИРЫ СЛОЖНЫЕ -- ESTERS (химический синтез)
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS (использование)
Анотація: Мета роботи – розробити препаративні методики синтезу 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, для яких вивчити реакцію естерифікації, дослідити фізико-хімічні властивості речовин, що отримали, та спрогнозувати параметри їхньої токсичності. Матеріали та методи. Синтез сполук виконали з використанням реактивів і розчинників, що мають кваліфікацію «х.ч.». Під час підготовчої роботи використали номенклатуру IUPAC із доповненнями. Температуру плавлення визначали капілярним способом за ДФУ (2.2.14) на приладі ПТП (М). Елементний аналіз виконали на аналізаторі ELEMENTAR vario EL cube (ФРН) (стандарт – сульфаніламід). ІЧ-спектри записували, використовуючи спектрофотометр Specord M-80 (ФРН) в області 4000–500 см-1 (сканування здійснювали в таких умовах: щільова програма 3.0, постійна часу – ? = 3 с, час сканування – 34 хв, проби аналізували у вигляді таблеток із калій бромідом). 1H ЯМР-спектри реєстрували з використанням спектрофотометра Varian VXR-300 (США), розчинник – диметилсульфоксид-D6, як внутрішній стандарт використали тетраметилсилан. Спектри розшифрували за допомогою комп’ютерної програми ADVASP 1.43. Тонкошарову хроматографію виконали, використовуючи пластинки Sorbfil (аналітичні, розмір 10 ? 15 см, основа – полімерна підкладка, сорбент – силікагель СТХ-1А, зерно – 5–17 мкм, товщина шару – 110 мкм, речовина для сполучення – силіказоль). Результати. Здійснили синтез нових 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, що стали основою отримання ряду відповідних естерів. Дослідили фізико-хімічні властивості синтезованих сполук. Будову речовин підтверджено за допомогою елементного аналізу, ІЧ-спектроскопії та 1Н ЯМР-спектрометрії, а їхня індивідуальність встановлена методом тонкошарової хроматографії. Виконали комп’ютерне GUSAR-online прогнозування гострої токсичності 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот та їхніх естерів. Висновки. Розробили препаративні методики синтезу 2-((5-(2,4- та 3,4-диметоксифеніл)-3Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот, для яких вивчили реакції естерифікації. Дослідили фізико-хімічні властивості речовин, що одержали, здійснили прогнозування показників їхньої токсичності.
Дод.точки доступу:
Kaplaushenko, A. H.
Frolova, Yu. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Synthesis and physical-chemical properties of (3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl)acetohydrazide derivatives and their evaluation for antimicrobial and diuretic activities [Текст] / K. V. Aleksandrova [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 17-22

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSICOCHEMICAL PHENOMENA
Анотація: Створення нових лікарських препаратів – одне з найважливіших завдань вітчизняної фармацевтичної науки. Це зумовлено наявністю у препаратів небажаних побічних ефектів, набуттям резистентності, високою токсичністю тощо. Для створення біоактивних молекул застосовують і речовини природного походження, і нові синтезовані сполуки та продукти їхньої хімічної модифікації. У цьому аспекті увагу дослідників привертають 3-,7-,8-заміщені похідні природної гетероциклічної системи ксантину, що мають широкий спектр фармакологічної дії. Наведено синтез неописаних у фаховій літературі іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти, які характеризуються протимікробними та діуретичними властивостями. Мета роботи – розроблення методів одержання іліденпохідних 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти та вивчення фізико-хімічних властивостей цих сполук. Матеріали та методи. Як вихідну сполуку використали гідразид 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти, одержаний раніше двогодинним кип’ятінням н-пропілового естеру 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти з надлишком гідразин гідрату в середовищі пропан-2-олу. Надалі вивчили реакцію гідразиду 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти з аліфатичними, ароматичними, гетероциклічними альдегідами та кетонами, в результаті отримали відповідні іліденпохідні. Будова та індивідуальність синтезованих сполук підтверджена комплексом фізико-хімічних досліджень. Результати. Здійснили синтез і визначили оптимальні умови перебігу реакцій одержання іліденпохідних 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження (хроматографія в тонкому шарі сорбенту, елементний аналіз, ІЧ- та 1Н ЯМР-спектроскопія) встановили структуру та індивідуальність нових синтезованих сполук. Висновки. У результаті синтетичного дослідження опрацювали препаративну методику синтезу іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантиніл-7-ацетатної кислоти, які мають протимікробні та діуретичні властивості.
Дод.точки доступу:
Aleksandrova, K. V.
Mykhalchenko, Ye. K.
Shkoda, O. S.
Vasyliev, D. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Галстян, А. Г.
Дослідження каталітичного окиснення 4-нітроетилбензену озоном до 4-нітроацетофенону - напівпродукту синтезу антибіотиків / А. Г. Галстян, А. С. Бушуєв // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 157-161

MeSH-головна:
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химия)
ОЗОН -- OZONE (химия)
КИНЕТИКА -- KINETICS
Анотація: 4-Нітроацетофенон – важливий напівпродукт для виготовлення антибіотиків широкого спектра дії, як-от левоміцетину. Сучасні методи синтезу кетону недосконалі. Найпростіший із них – окиснення 4-нітроетилбензену киснем повітря при атмосферному тиску й температурі 135 °С за наявності манган (IV) оксиду, але його недолік – низький вихід і необхідність проведення процесу в гетерогенному середовищі. Тому актуальним завданням є розроблення доступних і дешевих способів одержання 4-нітроацетофенону. Мета роботи – дослідити продукти та кінетику реакції каталітичного окиснення 4-нітроетилбензену озоном у кислоті оцтовій і розробити новий низькотемпературний синтез 4-нітроацетофенону. Матеріали та методи. Під час експерименту застосовували 4-нітроетилбензен, 4-нітроацетофенон та 1-(4-нітрофеніл)етанол фірми Acros organics кваліфікації «х.ч.»; манган (ІІ) ацетат кваліфікації «х.ч.»; розчинник – льодяна кислота оцтова фірми Sigma кваліфікації «х.ч.». Для безперервного контролю поточної концентрації озону в газовій фазі використовували спектрофотометричний метод. У вимірювальну камеру спектрофотометра СФ-46 ЛОМО вмонтували тефлонову проточну кювету з кварцовими вікнами, що дало змогу вимірювати оптичну щільність газового потоку в УФ-ділянці. Концентрацію озону на вході та виході з реактора визначали шляхом запису результатів на потенціометрі КСП-4 як озонограму під час проходження озоновмісного газу через кювету за довжини хвилі монохроматичного джерела світла 254–256 нм. Кількісний уміст реакційної суміші визначали за допомогою газорідинної хроматографії, розрахунки концентрації компонентів виконали методом внутрішнього стандарту. Результати. Вивчили продукти та кінетику реакції озону з 4-нітроетилбензеном за наявності каталізатора – манган (ІІ) ацетату. Встановили, що за температури 20 °С процес окиснення перебігає переважно за бічним ланцюгом, вихід 4-нітроацетофенону досягає 98,5 %. У системі ідентифікували також слідові кількості 1-(4-нітрофеніл)етанолу. Цей факт пояснюється тим, що озон в умовах каталізу переважно реагує не з субстратом, а з Mn (II) з утворенням активної форми Mn (IV), що відновлюється за реакцією з 4-нітроетилбензеном, ініціюючи окиснення субстрату за бічним ланцюгом. Висновки. Каталітичне окиснення 4-нітроетилбензену озоном у розчині кислоти оцтової перебігає переважно за бічним ланцюгом з утворенням 4-нітроацетофенону з виходом 98,5 %. Оптимальна температура реакції – 20–30 °С; її підвищення сприяє поглибленню процесу окиснення, і кетон починає перетворюватися на кислоту 4-нітробензойну.
Дод.точки доступу:
Бушуєв, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.
Дод.точки доступу:
Abdulina, D. R.
Chuenko, A. I.
Topchiy, A. S.
Kopteva, G. E.
Kopteva, Zh. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)