Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (562)

Рідкісні видання (23)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Философия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Саркисов, Д. С.
Философия в системе медицинского образования [Текст] / Д. С. Саркисов // Клиническая медицина. - 1999. - Т. 77, № 1. - С. 17-21

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Сивовол, С. И.
    Медицина и философия: мышление - разум - истина - прогресс [Текст] / С. И. Сивовол // Стоматолог. - 2005. - № 5. - С. 32-34

Рубрики: Медицина

   Философские вопросы медицины

   Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хрусталев, Ю. М.
Философия - интеллектуальная и моральная основа здоровья [Текст] / Ю. М. Хрусталев // Терапевтический архив. - 2006. - Т. 78, № 1. - С. 83-87

Рубрики: Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Каладзе, Н. М.
Аристотель (лекция) [Текст] / Н. М. Каладзе // Асклепий. - 2009. - Т. 12, № 1. - С. 79-82

MeSH-головна:
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
Дод.точки доступу:
Аристотель (384-322 до н. э.) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Безух, Ю.
    Чари Граалю [Текст] / Ю. Безух // Новая Медицина Тысячелетия. - 2010. - № 5. - С. 33-35

Рубрики: История

   Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Безух, Ю.
    Чари Граалю [Текст] / Ю. Безух // Новая Медицина Тысячелетия. - 2011. - № 2. - С. 36-42

Рубрики: История

   Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Безух, Ю.
    Дмитрій та Мамай [Текст] / Ю. Безух // Новая Медицина Тысячелетия. - 2011. - № 5. - С. 34-38

Рубрики: История

   Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Вардинець, М.
    Крізь історію людського нарцисизму та просвітлення - філософський огляд у контексті психоаналізу [Текст] / М. Вардинець // Вісник наукових досліджень. - 2011. - № 4. - С. 88-89

Рубрики: Психоанализ

   Нарциссизм

   Философия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мельник, В. М.
    Філософія соціальної та культурної антропології [Текст] / В. М. Мельник // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2011. - № 17. - С. 243

Рубрики: Антропология--методы

   Философия

   ВНМУ

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Юноша бледный со взором горящим [Текст] // Участковый врач. - 2013. - № 1. - С. 14-16

MeSH-головна:
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Дод.точки доступу:
Ницше, Фридрих (нем. философ ; 1844 - 1900) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Философия сна [Текст] // Участковый врач. - 2013. - № 5. - С. 46-47

MeSH-головна:
СОН -- SLEEP
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Циммерман, Я. С.
Болезнь как явление природы человека: к пониманию и развитию философского наследия В. Х. Василенко. Часть 1 [Текст] / Я. С. Циммерман, А. С. Димов // Клиническая медицина. - 2014. - Т. 92, № 3. - С. 10-19

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ -- DISEASE (этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES (этиология)
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
Дод.точки доступу:
Димов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Циммерман, Я. С.
Понимание и развитие философского наседия В. Х. Василенко: о социально-биологической сущности болезни [Текст] / Я. С. Циммерман, А. С. Димов // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2015. - Т. 93, № 5. - С. 22-31

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ -- DISEASE (психология, этиология)
ЛИЧНОСТЬ -- PERSONALITY
СОЦИОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- SOCIOLOGY, MEDICAL
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
Дод.точки доступу:
Димов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Декарт, Р.
Начала философии. Письмо автора к французскому переводчику «Начал философии». Уместное здесь как предисловие / Р. Декарт // Асклепий. - 2013. - Т. 16, № 1. - С. 3-10

MeSH-головна:
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Дод.точки доступу:
Декарт, Рене (философ) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Компетентнісний підхід до підготовки докторів філософії у державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України" [Текст] = The competent approach to doctors’ of philosophy training in I. Horbachevsky ternopil state medical university / І. М. Кліщ [та ін.] // Медична освіта. - 2019. - N 1. - С. 74-78

MeSH-головна:
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
Анотація: Мета роботи ‒ провести аналіз реалізації компетентнісного підходу до підготовки докторів філософії за освітньо-науковими програмами в Тернопільському державному медичному університеті і встановити відповідність його вимогам чинного законодавства України. Основна частина. У ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України” проводиться підготовка докторів філософії за ліцензованими спеціальностями галузі знань 22 “Охорона здоров’я”: 222 “Медицина”, 228 “Педіатрія”, 221 “Стоматологія”, 226 “Фармація” та за спеціальністю 091 “Біологія” галузі знань 09 “Біологія”. Підготовка фахівців третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти здійснюється на засадах компетентнісної парадигми за ліцензованими освітньо-науковими програмами та навчальними планами, затвердженими вченою радою університету. В освітньо-наукових програмах чітко окреслені визначення програмних компетентностей, які повинні здобуватися у процесі навчання докторами філософії (інтегральної, загальних та спеціальних). Освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії включають у себе наукову та освітню складові і передбачають набуття чотирьох основних компетентностей відповідно до Національної рамки кваліфікацій: оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями; набуття універсальних навичок дослідника; здобуття мовних компетентностей; здобуття глибинних знань зі спеціальності, за якою аспірант проводить дослідження. Висновки. У Тернопільському державному медичному університеті підготовка докторів філософії здійснюється відповідно до чинного законодавства України відповідно до розроблених освітньо-наукових програм у межах ліцензованих спеціальностей на засадах компетентнісного підходу до організації навчального процесу. Це сприяє цілеспрямованому формуванню необхідних компетенцій випускника, готовності їх до майбутньої успішної професійної діяльності, забезпечує цілісне бачення ними досліджуваної проблеми на основі її структурного аналізу
Дод.точки доступу:
Кліщ, І. М.
Потіха, Н. Я.
Сатурська, Г. С.
Ковали, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Ходаківський, О. А.
Підготовка (навчання) на базі навчально-науково-дослідної лабораторії "Фармадар" як складова освітньої підготовки доктора філософії за спеціальністю "222 Медицина" [Текст] = Analysis of the functioning of the educational and research laboratory "Pharmadar" in the context of the preparation of a Ph.D. on the example of the pedagogical load of the cycle of choice "Preclinical experimental research" / О. А. Ходаківський, Н. І. Волощук, Н. В. Жабоєдова // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 486-489. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НАУКА -- SCIENCE (кадры, методы, организация и управление)
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
ОБУЧЕНИЕ ПО СПЕЦИАЛЬНЫМ ПРОГРАММАМ -- CURRICULUM (тенденции)
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY (кадры, организация и управление)
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH (кадры, обучение, организация и управление)
Анотація: Цикл за вибором “Доклінічні експериментальні дослідження” є невід’ємною складовою обовязкової дисципліни “Фармакологія”. Успішна педагогічна підготовка наукових кадрів (аспірантів) стала можливою дякуючи розробці навчальної програми, що, перш за все, стало можливим дякуючи зусиллям наукових кадрів Навчально-науково-дослідної лабораторії “Фармадар”. Вони забезпечують не тільки функціонування циклу, а й виконують науково-практичне навантаження при виконанні завдань науково-дослідних робіт та господарчо-розрахункових програм. До складу обов’язкової документації по педагогічній (навчальній) роботі, за якою здійснюється підготовка аспірантів за виборною програмою “Доклінічні експериментальні дослідження”, входять: навчально-практична програма для пошукачів наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – “фармакологія”; затверджене на Вченій раді положення про прикріплення до кафедри фармакології з метою опанування обовязкової програми “222 – медицина, фармакологія”; тематичні та календарні плани; самостійна робота пошукачів; список додаткової літератури; методичні вказівки. Співробітниками лабораторії при допомозі аспірантів та докторантів, розроблено, удосконалено та запатентовано низку методик із забезпечення доклінічних досліджень. Таким чином, функціонування навчально-науково-дослідної лабораторії створює оптимальне та раціональне науково-практичне підґрунтя для підготовки доктора філософії через аспірантуру шляхом опанування циклом за вибором, що і було показано на прикладі функціонування лабораторії при навчанні за циклом по вибору “Доклінічні експериментальні дослідження”. У майбутньому є доречною та перспективною розробка навчальної програми для англомовних студентів, зважаючи на постійне зростання їх кількості серед абітурієнтів університету, як наслідок — збільшиться питома вага іноземних випускників та їх чисельність серед тих, хто вступає до аспірантури
The cycle of choice “Preclinical experimental research” is an integral component of the compulsory discipline “Pharmacology”. Successful pedagogical training of scientific personnel (graduate students) became possible thanks to the development of the curriculum, which, first of all, became possible thanks to the efforts of the scientific personnel of the Pharmadar Educational and Research Laboratory. They provide not only the functioning of the cycle, but also carry out the scientific and practical burden of fulfilling the tasks of scientific research and economic calculation programs. The composition of the mandatory documentation of pedagogical (educational) work, on which the training of graduate students studying the cycle “Preclinical Experimental Research” is carried out, includes: a practical training program for applicants for the degree of candidate of medical sciences in the specialty 14.03.05 – “pharmacology”; the provision on attaching to the Department of Pharmacology approved by the Academic Council in order to master the mandatory program “222 – medicine, pharmacology”; thematic and calendar plans; independent work; list of additional literature; guidelines The laboratory staff, with the help of graduate students and doctoral students, have developed, improved and patented a number of methods for providing preclinical studies. Thus, the functioning of an educational research laboratory creates an optimal and rational scientific and practical basis for the preparation of a Ph.D. by mastering a post-graduate cycle of choice “Preclinical experimental research”, which was shown by the example of the functioning of the laboratory. In the future, it is appropriate and promising to develop a curriculum for English-speaking students, given the constant increase in their number among university entrants, and as a result — increase in the proportion of foreign citizens, among graduates and entering postgraduate study
Дод.точки доступу:
Волощук, Н. І.
Жабоєдова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Лисенко, В. Й.
Самоменеджмент як платформа пізнання основних медичних та філософських доктрин у процесі формування світогляду та кругозору майбутніх вчених [Текст] / В. Й. Лисенко, С. В. Лисенко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - N 1. - С. 74-78

MeSH-головна:
ПОЗНАНИЯ ТЕОРИЯ -- KNOWLEDGE
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
Анотація: Висвітлено роль самоменеджменту в підготовці доктора філософії на основі стандартів МОН України, які спрямовані на формування системного наукового світогляду та загального культурного кругозору в майбутніх вчених. Розглянуто необхідність вміти оперувати медичними та філософськими доктринами, опановувати мистецтвом мислення. Послуговуючись самоменеджментом, вчені здатні ознайомитися зі східними та західними вченнями, не ідеалізуючи одні вчення і демонізуючи інші. Приділено увагу різниці західного (європейського) та східного (китайського, індійського) способу мислення, що зумовило своєрідність культурних парадигм греко-християнського та буддійського світу. Західне мислення схильне до дихотомії, статики, членування, лінійності та ін. Східне мислення — це цілісний підхід, не членування цілого, не протиставлення, в основі якого лежить закон самоорганізації цілого, єдність різного, одинично-єдиного, перервно-неперервного. Ціле володіє якостями, які не притаманні частинам. Представлені на Сході уявлення про два види знань: всезнання — цілісне, недиференційоване (континуальне мислення) та умовне знакове знання, яке припускає розділення на суб’єкт і об’єкт (дискретне мислення). Істина доступна лише цілісному мисленню, а знакове — тренування розуму. Стисло розглядаються фундаментальні поняття «дао», «істина», «мудрість», закон Середини чи рухливої рівноваги у викладенні китайських мудреців, а також причини різного відношення до понять істини, слова та мовчання, хаосу та Небесного порядку західного та східного світів. Приділяється увага системному підходу в медичній науці. Рекомендовані конкретні напрями для включення до особистих програм самоменеджменту (та коучингу), які можуть розширити можливості будь-якого науковця
Дод.точки доступу:
Лисенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Гаврищак, І. І.
Лінгвофілософська система Вільгельма фон Гумбольдта: історико-біографічний аспект [Текст] = Wilhelm von Humboldt’s linguo-philosophical system: historical and biographical aspect / І. І. Гаврищак, О. Я. Проців // Медична освіта. - 2019. - N 4. - С. 127-133

MeSH-головна:
ЛИНГВИСТИКА -- LINGUISTICS
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY
ИСТОРИЯ -- HISTORY
Анотація: У статті на основі аналізу біографічних даних і сфер наукової та суспільної діяльності німецького мислителя, лінгвіста, представника німецького філологічного неогуманізму, державного і політичного діяча, реформатора європейської університетської освіти Вільгельма фон Гумбольдта розглянуто формування лінгвофілософської системи, що визначила магістральні напрямки розвитку європейського і світового мовознавства ХХ–ХХІ століття
З’ясовано, що доповідь «Про порівняльне вивчення мов різних епох їхнього розвитку», прочитана в Берлінській академії наук у 1820 р., стала етапним фактом наукової біографії Гумбольдта, результатом особистого екзистенційного досвіду, свідомого цілеспрямованого накопичення фактів проявів національного духу різних європейських народів, включаючи повноцінні мови й діалекти, міфологічний національний пласт, традиції, культурні артефакти, фольклорні й авторські тексти різних епох. Доведено, що основоположні ідеї лінгвофілософської системи Гумбольдта сформульовані й оприлюднені в праці «Про відмінність статей і її вплив на органічну природу» (1794). Проголошена ним формула «прекрасної єдності» речей і явищ трактувалася як результат діяльності енергії тілесного світу, тому всі його прояви, включаючи людину, її діяння, а також мову (праця «Про Германа і Доротею» Гете», 1798), мають бути враховані, осмислені й систематизовані, як результати функціонування людського духу. Мандрівки Францією, Іспанією та Італією не лише забезпечили Гумбольдта новими естетичними враженнями, але остаточно визначили мовознавчий вектор його досліджень, що завершився оригінальною лінгвофілософською концепцією, в якій ідеальна складова не суперечить матеріальній, а доповнює її: мова є дух, і духом народу є його мова («Про відмінність будови людських мов і її вплив на духовний розвиток людства»)
Дод.точки доступу:
Проців, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Paracelsus to Helmont and Descartes / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
АЛХИМИЯ -- ALCHEMY
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Анотація: Парацельс взяв на себе відповідальність за інтелектуальну реконструкцію західної медицини XVI ст. Як лікар‑алхімік він став затятим прихильником хімічної фармакології та терапії і таким самим противником медичної доктрини свого часу. Його праці були численними. Одна з них — «Prognostication» поклала початок відмежуванню хімії як науки від алхімії. Його дослідження також указують на глибокі знання у галузі науки та принципів магнетизму. Будучи членом культу герметизму, він рішуче підтримував «три принципи» арабських алхіміків, які ґрунтуються на застосуванні ртуті (характеризується плинністю, тяжкістю та «металевістю»), сірки (має здатність до горіння) та солі (спостерігається міцність і відносна хімічна інертність). Парацельс вважав, що головною позитивною метою алхімії є відкриття ліків для лікування захворювань, і таким чином він став лідером у застосуванні наукових принципів у медицині. У цьому відношенні його зусилля щодо комбінування ятрохімії і алхімії зрештою увінчалися створенням основ для розвитку сучасної фармакології. Фактично не є несподіваним, що він відомий як попередник хімічної фармакології та терапії, а також як найоригінальніший мислитель у галузі медицини XVI ст.
У XVII ст., будучи учнем Парацельса, ван Гельмонт вважав, що кожен матеріальний процес тіла забезпечується спеціальним життєвим принципом. За винятком кількох екзотичних богословських поглядів, ван Гельмонт позиціонувався як хімік та першокласний вчений. Його міркування про те, що всі фізіологічні процеси є ферментативними реакціями і в шлунку міститься спеціальна травна речовина (кислота), були пророчими, але знадобилося цілих три століття, щоб їх науково обґрунтувати
Paracelsus took over the responsibility for the intellectual reconstruction of Western medicine of the 16th century. As an alchemist physician, he supported chemical pharmacology and therapy and opposed medical doctrine of that time. His writings were numerous and included Prognostication, which separated chemistry as a science from alchemy. His research reflected a deep knowledge of science and principles of magnetism. Being a member of the Hermetic cult, he strongly supported the «three principles» of Arab alchemists, based on the use of mercury (characterized by fluidity, heaviness and «metallicity»), sulfur (ability to burn) and salt (power and relative chemical inertness). Paracelsus believed that the main positive aim of alchemy was the discovery of drugs for the treatment of diseases; thus he became a leader in applying the scientific principles to medicine. In this respect, his efforts to combine iatrochemistry and alchemy ultimately culminated in the creation of the foundations for the development of modern pharmacology. In fact, it is not surprising that he is known as the forerunner of chemical pharmacology and therapy, as well as the most original thinker in the field of medicine in the 16th century
In the 17th century, as a student of Paracelsus, van Helmont believed that every material process of the body is determined by a special life principle. With the exception of a few exotic theological views, van Helmont was known as a chemist and a first-class scientist. Thus, his ideas that all physiological processes are enzymatic reactions, and there is a special digestive substance (acid) in the stomach, turned out to be prophetic, but it took three centuries to substantiate them from the scientific point of view
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Парацельс, Филипп Ауреол Теофрастус Бомбаст фон Гогенгайм (врач и естествоиспытатель, один из основателей ятрохимии ; 1493-1541 ) \про нього\
Гельмонт, Жан Баптист ван Гельмонт (1577-1644) \про нього\
Декарт, Рене (1596-1650) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)