Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Цибор<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6
1.


    Романенко, Т. Г.
    Патогенетические механизмы дисфункциональных нарушений в системе мать-плацента-плод и их коррекция / Т. Г. Романенко // Здоровье женщины. - 2009. - № 10. - С. 88-92

Рубрики: Плацентарная недостаточность--лек тер--патофизиол--этиол

   Цибор


   Гепарин низкомолекулярный--берем--тер прим


   Антифосфолипидный синдром--лек тер


Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Романенко, Т. Г.
    Низкомолекулярные гепарины - профилактика развития венозных тромбозов у гинекологических больных [Текст] / Т. Г. Романенко, Е. Н. Гопчук // Здоровье женщины. - 2010. - № 1. - С. 157-160

Рубрики: Тромбоз венозный--лек тер--этиол

   Гепарин низкомолекулярный--тер прим


   Цибор


   Гинекология


Дод.точки доступу:
Гопчук, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Дударь, И. А.
    Опыт применения бемипарина натрия (цибора) у пациентов с хронической почечной недостаточностью, которые лечатся программным гемодиализом [Текст] / И. А. Дударь, Ф. А. Пруский, Ю. И. Гончар // Український журнал нефрології та діалізу. - 2010. - № 1. - С. 44-48

Рубрики: Почечная недостаточность хроническая--лек тер--тер

   Гемодиализ--исп


   Цибор


Дод.точки доступу:
Пруский, Ф. А.
Гончар, Ю. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Саволюк, С. І.
    Особливості лікувальної тактики та періопераційного супроводу при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих на цукровий діабет [Текст] / С. І. Саволюк, Я. В. Томашевський // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 2. - С. 74-82. - Бібліогр.: с. 81


Рубрики: Берлитион

   Цибор


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (хирургия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ОТЕК -- EDEMA (лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патофизиология)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи — клініко-лабораторна оцінка ефективності традиційних та оптимізованих лікувально-діагностичних технологій при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих на цукровий діабет (ЦД). Матеріали і методи. У роботі проаналізовано результати лікування 122 хворих на ЦД, у яких виник гострий панкреатит біліарної етіології. Лабораторний аналіз здійснювали в межах моніторингу маркерів цитопатичної гіпоксії залежно від морфологічної форми гострого панкреатиту та ефективності оптимізованого й традиційного лікувального комплексів консервативної терапії. Результати. Гострий панкреатит біліарної етіології у хворих на ЦД супроводжується послідовними закономірностями дисбалансу при цитопатичній гіпоксії, ступінь тяжкості якого визначається морфологічними змінами в підшлунковій залозі. Так, набрякова форма супроводжується зростанням рівня карбонільних груп на 30,7 %, аденозиндезамінази — на 38,75 % та зниженням умісту аргініну на 18,05 %. Відокремлений панкреонекроз характеризується підвищенням маркерів ендотеліальної дисфункції (нітратів та нітритів на 18,35 %, гомоцистеїну на 52 %); поширений панкреонекроз характеризується зростанням маркерів стимульованого катаболізму пуринових нуклеотидів (ксантину і гіпоксантину на 85,2 %); субтотально-тотальний панкреонекроз — зростанням рівня відповідних ферментів (ксантиноксидаза та ксантиндегідрогеназа) на 44,39 %. Закономірність динаміки маркерів цитопатичної гіпоксії дозволяє їх використання як предикторів функціональної недостатності печінки та поліорганної недостатності у хворих із некротичними формами гострого панкреатиту біліарної етіології на тлі ЦД. Висновки. Методи традиційної терапії не дозволяють здійснювати ефективну корекцію виявлених порушень при цитопатичній гіпоксії, ендотоксикозу та печінкової дисфункції. Натомість запропонований комплекс оптимізованої консервативної терапії дозволяє здійснити ефективну та своєчасну їх корекцію, а саме: при набряковій формі на четверту добу, при відокремленій формі панкреонекрозу — на сьому, при поширеній формі — на десяту добу, при субтотально-тотальній формі — на чотирнадцяту добу від початку консервативного лікування. Включення до стандартних схем консервативного лікування набрякової форми гострого панкреатиту системного поліфункціонального метаболічного коректора дозволяє здійснити лікування зумовлених ферментною токсемією порушень гомеостазу, зокрема впливати на метаболічні та ішемічно-реперфузійні механізми формування печінкової дисфункції, які за умови деструктивних форм вимагають додаткового застосування препаратів групи низькомолекулярних гепаринів для впливу на гемореологічні порушення на системному та інтраорганному рівнях
Дод.точки доступу:
Томашевський, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Саволюк, С. І.
    Лікування та профілактика печінкової дисфункції при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих на цукровий діабет [Текст] / С. І. Саволюк, Я. В. Томашевський, Т. О. Мельник // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 7. - С. 20-27. - Бібліогр.: с. 26


Рубрики: Берлитион

   Цибор


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — оцінка ефективності традиційних та оптимізованих програм комплексного лікування та профілактики клініко-лабораторних проявів печінкової дисфункції при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих на цукровий діабет шляхом спостереження динаміки маркерів цитопатичної гіпоксії, системи еритрону та обміну заліза. Матеріали та методи. Робота побудована на аналізі результатів комплексного лікування 122 хворих на цукровий діабет, у яких виник гострий панкреатит біліарної етіології (ГПБЕ). Лабораторний аналіз здійснювався в межах моніторингу маркерів цитопатичної гіпоксії, системи еритрону та обміну заліза залежно від морфологічної форми гострого панкреатиту та ефективності оптимізованого та традиційного лікування. Результати. Інтерстиційна форма гострого панкреатиту біліарної етіології в умовах цукрового діабету характеризується вірогідними змінами динаміки карбонільних груп, умісту аргініну та аденозиндезамінази на фоні фізіологічних коливань решти досліджуваних маркерів цитопатичної гіпоксії, констатовані ознаки вираженого функціонального залізодефіцитного стану у вигляді мікроцитозу та гіпохромії. Виникнення некрозу паренхіми підшлункової залози різної площини залежно від морфологічної форми гострого панкреатиту біліарної етіології супроводжується вірогідними ознаками абсолютного залізодефіцитного стану різного ступеня інтенсивності та негативною динамікою показників ендотеліальної дисфункції при відокремленій формі. У хворих на поширений некротичний гострий біліарний панкреатит у патологічні зрушення системного метаболізму долучається катаболізм пуринових нуклеотидів — відбувається зростання рівнів ксантину та гіпоксантину. Стадія декомпенсації системних порушень гомеостазу спостерігається у хворих із субтотально-тотальними формами, коли додатково діагностується зростання концентрацій ферментів, що відповідальні за утилізацію продуктів катаболізму пуринових нуклеотидів (ксантиноксидаза, ксантиндегідрогеназа), які здатні до продукції реактивних форм кисню, стимулюючи оксидативний стрес. Висновки. Перебіг ГПБЕ у хворих із цукровим діабетом супроводжується закономірними змінами маркерів синдрому цитопатичної гіпоксії, системи еритрону та обміну заліза, ступінь тяжкості цих порушень має пряму кореляцію з площею морфологічних змін у підшлунковій залозі та динамікою маркерів печінкової недостатності, що дозволяє використовувати їх як прогностичні та диференціально-діагностичні критерії. За допомогою методів протокольної терапії не можна усунути наявні метаболічні порушення, а це вимагає включення до стандартних схем консервативного лікування набрякової форми ГПБЕ системного поліфункціонального метаболічного коректора (препарат Берлітіон®) для системної превентивної корекції гомеостазу та механізмів ескалації проявів печінкової дисфункції, що за наявності деструктивних форм вимагають додаткового застосування групи низькомолекулярних гепаринів (препарат Цибор®) для відновлення гемореологічних та гемокоагуляційних порушень на системному та інтраорганному рівнях
Дод.точки доступу:
Томашевський, Я. В.
Мельник, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Кудыкин, М. Н.
    Профилактика венозного тромбоэмболизма в практике колопроктолога: исторические аспекты и современная реальность / М. Н. Кудыкин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 34-41. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Бемипарин

   Цибор


MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЧУЛКИ КОМПРЕССИОННЫЕ -- STOCKINGS, COMPRESSION
ГЕПАРИН -- HEPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Венозные тромбоэмболические осложнения (ВТЭО) могут возникнуть после любого хирургического вмешательства и осложнять течение любой патологии. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) признана наиболее распространенной идентифицируемой причиной смерти у госпитализированных пациентов во всем мире. Риск тромбоза глубоких вен и ТЭЛА выше при проведении хирургических вмешательств в клинике колопроктологии по сравнению с общехирургическими операциями. Частота ТЭЛА в этой популяции составляет 0,2-0,3%. Способы профилактики ВТЭО включают в себя механические средства (градуированный компрессионный трикотаж, проведение аппаратного пневмомассажа нижних конечностей) и фармакологические средства. Наилучшие результаты дает сочетание механических и фармакологических методов. Пациенты, перенесшие хирургическое вмешательство, должны быть стратифицированы в соответствии с их риском ВТЭО на основе факторов риска для пациента, связанных с заболеванием и процедурой вмешательства. Тип профилактики должен быть соизмерим с риском ВТЭО на основе профиля риска пациента
Venous thromboembolic complications (VTEC) may occur after any surgical treatment and may complicate any kind of palhotogy. Pulmonary artery throm¬boembolism (PATE) is known as the most common identifiable cause of death in hospitalized patients around the world. The risk for deep vein thrombosis and PATE is higher h colorectal surgical procedures corrpared with general surgical procedures. The incidence of PATE in this popiiation is estimated to be 0.2 to 0-3%. The measures for prevention of VTEC include mechanical methods (graduated compression stocking, intermittent pneumatic compression devices on lower-extremity) and pharmacologic agents. A combination of mechanical and pharmacological methods shows the best results. Patients underwent surgery should be stratified according to their risk of VTEC based on patient risk factors, disease-related risk factors, and procedure-related risk factors. The tpe of pre¬vention should be commensurate with the risk of VTEC based on the risk profile of patient. Key words: venous thrombosis, prevention, cotoproclology. pulmonary artery thromboembolism, heparin. Icw-molecular-weight heparins. bermparin. Gbor. For citation: Kudykin MU. Prevention ol venous thromboembolism in practice of coloproctologist: historical aspects and modern reality
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)