Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Шеи мышцы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Лихачев, С. А.
Локальное вибрационное раздражение проприрецепторов шеи: новые аспекты диагностики вестибулярной дисфункции в неврологической клинике [Текст] / С. А. Лихачев, И. А. Склют, М. И. Склют // Неврологический журнал. - 1999. - Т. 4, № 5. - С. 17-21

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (патология)
ВЕСТИБУЛЯРНЫЙ АППАРАТ ЛАБИРИНТА -- VESTIBULE, LABYRINTH (патофизиология)
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY
Дод.точки доступу:
Склют, И. А.
Склют, М. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурыгина, Е. В.
Функционирование лестничных мышц при спокойном дыхании и инспираторной резистивной нагрузке [Текст] / Е. В. Шурыгина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1999. - Т.128.-№ 12. - С. 623-626

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (иннервация, физиология)
ДОЗОВАЯ НАГРУЗКА НА ОРГАНИЗМ -- BODY BURDEN
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антонів, В. Р.
Вплив лікувального масажу шиї на стан м’яких тканин після операції на щитоподібній залозі [Текст] / В. Р. Антонів // Лікарська справа. - 2002. - № 2. - С. 93-96

MeSH-головна:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (реабилитация, терапия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (хирургия)
(методы)
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (повреждения)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Небожин, А. И.
    Электрическая активность мышц при соматических дисфункциях краниовертебральной области [Текст] / А. И. Небожин, В. В. Беляков, Н. П. Елисеев // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2006. - № 2. - С. 42-46

Рубрики: Шеи мышцы

   Шейные позвонки--патолог

Дод.точки доступу:
Беляков, В. В.
Елисеев, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Гветадзе, Ш. Р.
    К вопросу о терминологии фасций шеи : обзор [Текст] / Ш. Р. Гветадзе // Стоматология. - 2011. - Т. 90, № 4. - С. 77-81. - Библиогр.: с. 81-81

Рубрики: Шеи мышцы

   Шея--анатом

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бахтадзе, М. А.
Частота встречаемости ладонно-подбородочного рефлекса у пациентов с болью в шее: предварительное исследование [Текст] / М. А. Бахтадзе // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2013. - № 4. - С. 19-27. - Библиогр.: с. 25-27

MeSH-головна:
ШЕЯ, БОЛИ -- NECK PAIN (осложнения)
МИГРЕНЬ КЛАССИЧЕСКАЯ -- MIGRAINE WITH AURA
РЕФЛЕКС -- REFLEX
ПОДБОРОДОК -- CHIN
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диагностика абсцесса Чителли с помощью ультразвукового сканирования [Текст] / К. В. Рыжикова [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2015. - № 3. - С. 61-62

MeSH-головна:
АБСЦЕСС -- ABSCESS (диагноз, ультрасонография)
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (патология, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Дод.точки доступу:
Рыжикова, К. В.
Субботина, М. В.
Лагунова, Т. П.
Дюков, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Системное головокружение как симптом триггерной точки в грудиноключично-сосцевидной мышце [Текст] / И. Д. Стулин [и др.] // Неврологический журнал. - 2015. - Т. 20, № 2. - С. 24-26

MeSH-головна:
ГОЛОВОКРУЖЕНИЕ -- DIZZINESS (диагноз, патофизиология, этиология)
ВЕРТИГО -- VERTIGO (диагноз, патофизиология, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (патофизиология)
ШЕЯ, БОЛИ -- NECK PAIN (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Стулин, И. Д.
Тардов, М. В.
Ковражкина, Е. А.
Рудковский, А. И.
Байбакова, Е. В.
Заоева, З. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією [Текст] / Я. Є. Саноцький [та ін.] // НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 18-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИСТОНИЯ МЫШЕЧНАЯ ДЕФОРМИРУЮЩАЯ -- DYSTONIA MUSCULORUM DEFORMANS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (иннервация, патофизиология)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS (анализ, терапевтическое применение)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЕ -- DECISION MAKING
Анотація: Цервікальна дистонія (ЦД) — це руховий розлад, який пов’язаний із сенсомоторною дисфункцією та характеризується неадекватно зміненим тонусом шийних м’язів, що призводить до патологічної постави голови, часто супроводжується підняттям плеча і може спричиняти мимовільні рухи шиєю та головою [2, 5]. Клінічний спектр ЦД надзвичайно широкий: практично не зустрічається двох однакових випадків. Це пояснюється великою кількістю можливих комбінацій дистонії у декількох із 54 м’язів, які відповідають за рухи шиєю та головою
Дод.точки доступу:
Саноцький, Я. Є.
Слободін, Т. М.
Федоришин, Л. В.
Білошицький, В. В.
Гаврилів, І. Р.
Гребенюк, А. В.
Третяк, І. Б.
Федосеев, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (рост и развитие)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Перебийніс, П. П.
Кузняк, Н. Б.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Цуманець, І.
Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу [Текст] = Anatomical modeling of the superficial muscles of neck in perinatal period of ontogenesis / І. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 97-103. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
ОНТОГЕНЕЗ
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Аналіз літератури вказує на високу зацікавленість не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців щодо анатомії та топографії м’язів шиї на різних етапах онтогенезу для адекватної хірургічної корекції відхилень у новонароджених та дітей раннього віку. Дослідження виконано на 63 об’єктах пло-дів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для створення анатомічних моделей поверхневих м’язів шиї визначали параметри м’язів і загальновідомі розміри шиї у всіх вікових групах. Довжину м’зів визначали від місця його початку до місця прикріплення, ширину – на рівні найширшої його частини, тоб то на рівні анатомічного поперечника. Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Для морфометричних параметрів груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку характерні періоди прискореного розвитку, так для довжини груднинно- ключично-соскоподібного м’яза – з 5-го до 9-й місяці, для довжини лопатково-під’язикового м’яза – з 4-го по 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку. Для ширини правого та лівого груднинно- ключично-соскоподібного м’яза притаманні два періоди найінтенсивнішого збільшення: впродовж 5-6 та 8-10 місяців розвитку, а ширина правого та лівого лопатково-під’язикового м’яза у даний період розвитку збільшується поступово. Створенні анатомічні моделі за морфометричними параметрами поверхневих м’язів шиї є шаблоном для всіх вікових груп упродовж перинатального періоду онтогенезу з метою встановлення типової та варіантної анатомії з наступним прогнозуванням відхилень розвитку або вродженої патології. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між морфометричними параметрами груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку засвідчують синхронний та гармонійний їх розвиток
The analysis of the literature indicates the high interest of not only domestic, but also foreign scientists in the anatomy and topography of the neck muscles at various stages of ontogenesis for adequate surgical correction of abnormalities in newborns and young children. The study was performed on 63 objects of human fetuses aged from 4 to 10 months and 7 newborns (in particular, 5 isolated organ complexes). For create anatomical models of the surface muscles of the neck, muscle parameters and commonly known neck sizes were determined in all age groups. The length of the muscles was determined from the place of its beginning to the place of attachment, the width – at the level of its widest part, that is, at the level of the anatomical diameter. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. For the morphometric parameters of the sternocleidomastoid and scapulohyoid muscles during the perinatal period of development, periods of accelerated development are characteristic, for the length of the sternocleidomastoid muscle – from the 5th to the 9th month, for the length scapular- hyoid muscle – from the 4th to the 6th month of intrauterine development. For width of the right and left sternocleidomastoid muscle has two periods of the most intense increase: during 5-6 and 8-10 months of development, while the width of the right and left scapulohyoid muscle increases gradually during this period of development. The created anatomical model based on the morphometric parameters of the surface muscles of the neck is a template for all age groups during the perinatal period of ontogenesis with the aim of establishing typical and variant anatomy with the subsequent prediction of developmental abnormalities or congenital pathology. The established correlation relationships between the morphometric parameters of the sternoclavicular mastoid and scapular- hyoid muscles during the perinatal period of development testify to their synchronous and harmonious development
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)