Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Энергии потребление<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Трофименко, А. П.
Порівняльний аналіз екологічного впливу атомних і теплових станцій, а також інших джерел енергії [Текст] / А. П. Трофименко // Пульсар. - 1998. - № 1. - С. 55-58

MeSH-головна:
ЯДЕРНАЯ ЭНЕРГИЯ -- NUCLEAR ENERGY
ТЕПЛО -- HOT TEMPERATURE
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Как больше тратить [Текст] // Здоровье. - 2011. - № 10. - С. 84-86

Рубрики: Энергии потребление

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кайдашев, И. П.
Изменение образа жизни, нарушение энергетического метаболизма и системное воспаление как факторы развития болезней цивилизации [Текст] / И. П. Кайдашев // Український медичний часопис = Украинский медицинский журнал=Ukrainian medical journal : Наук.-практ. загальномед. журн. - 2013. - № 5. - С. 103-108. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1562-1146

MeSH-головна:
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (иммунология)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (метаболизм)
МАЛОПОДВИЖНЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- SEDENTARY LIFESTYLE
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Высококалорийная диета как фактор развития преддиабета у крыс [Текст] / Т. П. Карповец [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 156, № 11. - С. 582-585. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Карповец, Т. П.
Конопельнюк, В. В.
Галенова, Т. И.
Савчук, А. Н.
Остапченко, Л. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Примак, Р.
Етапи науки дієтології [Текст] / Р. Примак // Фармацевт практик. - 2019. - № 4. - С. 28-29

MeSH-головна:
ДИЕТОЛОГИЯ -- DIETETICS (история, кадры, методы, организация и управление, тенденции, этика)
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE (физиология)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD (использование, история)
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Анотація: Одним з найважливіших показників продуктів харчування є їхня калорійність. Саме цей показник послужив за «наріжний камінь» при створенні дієтології, але згодом з’ясувалося, що він є обов’язковим, але недостатнім при обранні дієт для попередження та лікування багатьох захворювань. Нині дієтологи, використовуючи найновітніші дані медицини та біохімії, досягли значних успіхів у боротьбі за здоров’я людини, й одним з важелів у цьому є пропаганда здорового способу життя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Павлишин, Г. А.
Клітинний енергодефіцит у передчасно народжених в ранньому неонатальному періоді [Текст] / Г. А. Павлишин, О. В. Кліщ, І. М. Сарапук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Анотація: Важливим патогенетичним фактором розвитку критичних станів у передчасно народжених немовлят є гіпоксія, оскільки дефіцит кисню приводить до пригнічення енергопродукції, зменшення рівня НАД+, активації продукції лактату в анаеробних умовах. Мета дослідження. Визначення показників клітинного енергозабезпечення – лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН у пуповинній крові передчасно народжених немовлят, їх зв’язок з раннім неонатальним наслідком. Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 46 передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації, серед яких 18 дітей з екстремально малою масою тіла при народженні, терміном гестації 28 тижнів і менше (1 група) та 28 немовлят з дуже малою масою тіла (більше 1000 г), терміном гестації 29-32 тижні (2 група). 20 практично здорових доношених новонароджених склали групу порівняння (3 група). Залежно від виживання передчасно народжених у ранньому неонатальному періоді пацієнти були поділені на дві групи: І групу склали 12 немовлят, які померли впродовж раннього неонатального періоду, у ІІ – 34 передчасно народжених, які вижили, і переведені на ІІ етап виходжування. Комплекс досліджень включав клінічне обстеження немовляти та лабораторне дослідження показників клітинного енергозабезпечення – лактат, піруват, співвідношення лактат/піруват та НАД+/НАДН. Результати дослідження. Показники клітинного енергозабезпечення у передчасно народжених дітей достовірно відрізнялися від групи порівняння (р?0,001). Виявлено кореляцію показників окисно-відновлювального стану клітин від маси тіла та терміну гестації (р?0,001), однак у немовлят з екстремально малою масою тіла та дуже малою масою тіла статистично достовірної різниці між ними не виявлено (р1-2?0,05). Порівняння показників енергозабезпечення серед передчасно народжених з несприятливим наслідком (І група) та немовлят, які вижили в ранньому неонатальному періоді (ІІ група) показало достовірне зростання рівня лактату (7,34 (7,06; 7,64) та 4,12 (3,88; 4,58), р1-2?0,001), співвідношення лактат/піруват (90,31(84,47; 98,50) та 62,63 (51,73; 68,98), р1-2?0,001) у немовлят з несприятливим прогнозом (І група). Динаміка співвідношення НАД+/НАДН у передчасно народжених дітей І групи (123,05 (113,00; 131,55)) та ІІ групи (177,35 (161,10; 214,80)) достовірно відрізнялися. Виявлені зміни засвідчили глибоку тканинну гіпоксію, гіпоперфузію, тяжкі розлади енергопродукції у передчасно народжених немовлят з несприятливим прогнозом. Висновок. Отримані дані підтверджують чутливість показників клітинного енергозабезпечення (лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН) в об’єктивному відображенні несприятливого наслідку щодо виживання передчасно народжених немовлят в ранньому неонатальному періоді.
Дод.точки доступу:
Кліщ, О. В.
Сарапук, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Козопас, Н. М.
Показники фертильності щурів та рівень лептину в плазмі крові за умов впливу висококалорійних дієт [Текст] = Fertility indicators and plasma leptin levels in rats under the influence of high-calorie diets / Н. М. Козопас, Г. В. Максимюк // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Том 23, N 4. - С. 59-63

MeSH-головна:
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
КРЫСЫ -- RATS
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Анотація: Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму
The molecular mechanisms underlying the relationship between obesity to male fertility are being actively studied by the scientific community. Leptin is a peptide hormone that is mainly synthesized in adipose tissue and maintains energy homeostasis. In addition, it is actively involved in the regulation of reproductive function through modulation of the hypothalamic-pituitary-gonadal axis. Probably, leptin can be considered as a biomarker that combines metabolic status with the reproductive system of the bod
Дод.точки доступу:
Максимюк, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Блажченко, В. В.
Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою [Текст] = The effect of modulators of hydrogen sulfide metabolism on morphological changes in kidneys of rats with high-calorie diet-induced obesity / В. В. Блажченко, Н. В. Заічко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 184-190. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (иммунология, метаболизм, патофизиология)
КРЫСЫ -- RATS
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (иммунология, метаболизм, патофизиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (диагностика, метаболизм, этиология)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- UROLOGICAL AGENTS (диагностическое применение, метаболизм, фармакология)
Анотація: Ожиріння є визнаним чинником хронічної хвороби нирок. Важливу роль в регуляції функціонального стану нирок відіграє гідроген сульфід (Н2S), ендогенна продукція якого порушується при ожирінні. Пошук ефективних і безпечних коректорів обміну Н2S у нирках за ожиріння є актуальним. Метою роботи було встановлення впливу потенційних модуляторів обміну Н2S на біохімічні та морфологічні зміни в нирках щурів з дієт-індукованим ожирінням (ДІО). Досліди проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях з дотриманням принципів біоетики (Страсбург, 1986; Київ, 2001). ДІО моделювали застосуванням висококалорійної високожирової дієти (39,5% жирів за калоражем). Метаболічну корекцію проводили модуляторами обміну Н2S (цинк сульфатом, тіосульфатом натрію, ліпоєвою кислотою, таурином). Контрольні щурі отримували стандартну дієту (10,5% жирів за калоражем). Визначали соматометричні параметри, рівень Н2S, морфологічні зміни тканини нирок. Статистичну обробку проводили у пакеті IBM Statistics SPSS 26, відмінності оцінювали в тесті Краскела-Уолліса при рівні значущості р0,05. Встановлено, що розвиток ДІО супроводжувався зниженням концентрації H2S у нирках (в 1,9 рази, р0,001), характерними морфологічними змінами тканини нирок з ушкодженням клубочкового та канальцевого апарату, вираженою запальною реакцією паренхіми, пошкодженням ендотелію та структури судин. Усі метаболічні коректори підвищували рівень H2S у нирках і стримували прогресування нефропатії за умов ДІО. Найкращий ефект щодо збереження структурних елементів паренхіми нирок за ожиріння справляли цинк сульфат і ліпоєва кислота, менш ефективними виявились тіосульфат натрію і таурин
Obesity is one of the factors in the development of chronic kidney disease. Hydrogen sulfide (H2S) plays an important role in regulating the functional state of the kidneys, and its endogenous production is disrupted in obesity. The search for effective and safe correctors of H2S metabolism in the kidneys in obesity is relevant. The aim of the study was to establish the effect of potential modulators of H2S metabolism on biochemical and morphological changes in the kidneys of rats with high-calorie-diet-induced obesity (DIO). The experiments were performed on 60 white male laboratory rats in accordance with the principles of bioethics (Strasbourg, 1986; Kyiv, 2001). DIO was modeled using a high-calorie high-fat diet (39.5% fat per calorie). Metabolic correction was performed with H2S metabolism modulators (zinc sulfate, sodium thiosulfate, lipoic acid, taurine). Control rats received a standard diet (10.5% fat per calorie). Somatometric parameters, H2S level, morphological changes of kidney tissue were determined. Statistical processing was performed in the package IBM Statistics SPSS 26, differences were assessed in the Kruskel-Wallis test at a significance level of p0.05. It was found that the development of DIO was accompanied by a decrease in the concentration of H2S in the kidneys (1.9 times, p0.001), characteristic morphological changes in renal tissue with damage of the glomerular and tubular apparatus, severe inflammatory reaction of the parenchyma, endothelial damage and vascular structure. All metabolic correctors increased the level of H2S in the kidneys and inhibited the progression of nephropathy under the conditions of DIO. Zinc sulfate and lipoic acid were the most effective in preserving the structural elements of the renal parenchyma, while sodium thiosulfate and taurine were less effective
Дод.точки доступу:
Заічко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пластунова, О. Б.
Розрахункові оцінки добових енерговитрат як основа для обґрунтування норм харчування юних спортсменів [Текст] = Calculated estimates of daily energy expenditure as a basis for the substantiation of nutrition standards for young athletes / О. Б. Пластунова, С. Л. Няньковський // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 9-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES (психология)
НАУКА О СПОРТИВНОМ ПИТАНИИ -- SPORTS NUTRITIONAL SCIENCES (стандарты, статистика, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE (психология, физиология)
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Особливості добових енерговитрат як показника рівня навантажень і основи для наукового обґрунтування норм харчування юних спортсменів — вихованців училищ фізичної культури залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження: визначити добові енерговитрати залежно від статі, віку, обраного виду спорту, тривалості тренувань і обґрунтувати норми фізіологічних потреб в енергії юних спортсменів. Матеріали та методи. На основі визначення маси тіла і зросту розраховані за рекомендаціями Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН/Всесвітньої організації охорони здоров’я і груп закордонних експертів добові енерговитрати 1247 вихованців училища-інтернату фізичної культури (812 хлопців і 435 дівчат) — представників 14 видів спорту віком 12–17 років. Результати. Добові енерговитрати юних спортсменів-хлопців зазвичай вищі, ніж у дівчат, і збільшуються у 13–16 років, у дівчат — у 13–14 років і залежать від інтенсивності та тривалості тренувань. Висновки. Добові енерговитрати вищі у юних гребців, легкоатлетів, футболістів і нижчі у стрільців і лучників. Обґрунтовані норми фізіологічних потреб в енергії юних спортсменів залежно від статі, віку, рівня фізичних навантажень у різних видах спорту і тривалості тренувань
Features of daily energy expenditure as an indicator of the level of loads and the basis for scientific substantiation of nutrition standards for young athletes — students of physical training schools — remains insufficiently studied. The purpose of the study was to determine the daily energy expenditure, depending on gender, age, sport, duration of training and substantiate the norms of physiological energy requirement of young athletes. Materials and methods. Daily energy expenditure of 1247 students of physical training schools (812 boys and 435 girls aged 12–17 years, representatives of 14 sports) was calculated in accordance with the recommendations of the Food and Agriculture Organization/World Health Organization and groups of foreign experts on the basis of body weight and height. Results. Daily energy expenditure of young boy athletes is generally higher than that of girls, and increases in 13–16 years, in girls — in 13–14 years and depends on the intensity and duration of training. Conclusions. Daily energy expenditure is higher for representatives of rowing, athletics, football and lower in shooters and archers. The norms of physiological energy requirement are substantiated for young athletes depending on gender, age, level of physical activity in different sports and duration of training.
Дод.точки доступу:
Няньковський, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)