Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эритроцитов оседание<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Бригден, М. Л.
Клиническое значение скорости оседания эритроцитов [Текст] / М. Л. Бригден // Международный медицинский журнал (Москва). - 2000. - Т. 3, № 2. - С. 121-125

MeSH-головна:
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комплексна лабораторна діагностика порушень системи гемостазу при дисемінованому внутрішньосудинному зсіданні крові [Текст] / Т. М. Платонова, Т. М. Чернишенко, О. В Горницька // Лабораторна діагностика. - 2000. - № 3. - С. 3-10

MeSH-головна:

(использование, статистика, тенденции)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (физиология)
Дод.точки доступу:
Платонова, Т. М.
Чернишенко, Т. М.
Горницька, О. В.

Знайти схожі

Савицька, І. М.
Вивчення впливу гемостатичних альгінатних матеріалів на систему зсідання крові [Текст] / І. М. Савицька, Ю. О. Фурманов // Лабораторна діагностика. - 2000. - № 2. - С. 19-21

MeSH-головна:
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (анализ, кровь)
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
Дод.точки доступу:
Фурманов, Ю. О.

Знайти схожі

    Матюшичев, В. Б.
    Особенности взаимосвязи электрофоретической подвижности эритроцитов со скоростью их оседания в норме и при нефропатологии [Текст] / В. Б. Матюшичев, В. Г. Шамратова, А. Р. Ахунова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004. - № 4. - С. 22-24

Рубрики: Почек болезни--кровь

   Эритроцитов оседание

   Эритроциты--физиол

Дод.точки доступу:
Шамратова, В. Г.
Ахунова, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Піонтковська, М. Б.
    Інормативність визначення швидкості осідання еритроцитів крові у хворих на високодиференційовані форми раку навколоносових пазух [Текст] / М. Б. Піонтковська // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 3. - С. 62-64

Рубрики: Носовых придаточных полостей новообразования--кровь--диагн

   Эритроцитов оседание

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Липкан, Г. Н.
    Скорость оседания эритроцитов в диагностике и прогнозе заболеваний [Текст] / Г. Н. Липкан // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2004. - № 7. - С. 3-11

Рубрики: Эритроцитов оседание

   Диагностика лабораторная

   Крови химический анализ

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Скорость оседания эритроцитов и артериальная податливость у больных с додиализной хронической почечной недостаточностью. [Текст] / А. М. Шутов [та ін.] // Нефрология. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 62-66.

Рубрики: Почечная недостаточность хроническая--осл

   Кровеносные сосуды--патолог

   Эритроцитов оседание

Дод.точки доступу:
Шутов, А. М.
Кондратьева, Н. И.
Мухорин, В. П.
Ивашкигна, Т. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гайдукова, С.
Клінічне значення швидкості осідання еритроцитів [Текст] / С. Гайдукова, С. Видиборець // Ліки України. - 2005. - № 7-8. - С. 11-13

Рубрики: Эритроцитов оседание

Дод.точки доступу:
Видиборець, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Амосова, К. М.
    Показники системного імунного запалення у хворих з гострим інфарктом міокарда, ускладненим ранньою постінфарктною стенокардією [Текст] / К. М. Амосова, В. В. Чоп’як, О. І. Рокита // Український медичний часопис. - 2005. - № 3. - С. 90-92

Рубрики: Инфаркт миокарда--иммунол--осл

   стенокардия--осл--иммунол

   Интерлейкины--диагн прим

   Эритроцитов оседание

Дод.точки доступу:
Чоп’як, В. В.
Рокита, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Нейман, Н. В.
    Региональные показатели лейкоцитов крови и СОЭ при беременности и после родов [Текст] / Н. В. Нейман // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 9. - С. 44 . - ISSN 0869-2084

Рубрики: Беременность--кровь

   Лейкоциты--кровь

   Эритроцитов оседание

Знайти схожі

11.

    Бессмельцев, С. С.
    Клиническая трактовка увеличенной скорости оседания эритроцитов (лекция) [Текст] / С. С. Бессмельцев, С. А. Гусева // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2012. - № 2. - С. 45-60

Рубрики: Эритроциты

   Эритроцитов оседание

   Патологические состояния, признаки болезней и симптомы

Дод.точки доступу:
Гусева, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Юматов, Е. А.
Дистанционное влияние субъективного состояния человека на физико-химические свойства крови [Текст] / Е. А. Юматов, Е. В. Быкова, Р. Н. Джафаров // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 155, № 4. - С. 526-528. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КРОВЬ -- BLOOD
ЭГО КОНЦЕПЦИЯ -- SELF CONCEPT
ВОСПРИЯТИЕ -- PERCEPTION

НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ -- NEUROPHYSIOLOGY
Дод.точки доступу:
Быкова, Е. В.
Джафаров, Р. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Видиборець, С. В.
Клінічне значення змін показника швидкості зсідання еритроцитів (лекція) [Текст] / С. В. Видиборець, О. В. Кучер, О. В. Сергієнко // Здоров’я суспільства. - 2013. - № 2. - С. 85-92

MeSH-головна:

Дод.точки доступу:
Кучер, О. В.
Сергієнко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Оценка влияния метотрексата на острофазовый ответ при ревматоидном артрите после лечения в течение 12 недель [Текст] / Ю. В. Муравьев [и др.] // Клиническая медицина. - 2014. - Т. 92, № 3. - С. 59-63

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (лекарственная терапия)
(действие лекарственных препаратов)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (действие лекарственных препаратов)
МЕТОТРЕКСАТ -- METHOTREXATE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Муравьев, Ю. В.
Гриднева, Г. И.
Каратеев, Д. Е.
Лучихина, Е. Л.
Омонин, Ю. Л.
Александрова, Е. Н.
Кашникова, Л. Н.
Глухова, С. И.
Насонов, Е. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Данилова, В. М.
Винахідницька діяльність відділу структури і функції білка Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Частина І. Розроблення діагностичних методів для виявлення порушень системи гемостазу і характеристика окремих факторів зсідання крові [Text] = Inventive activity of the Department of Protein Structure and Function of the Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine. Part I. Development of the diagnostic methods for detection of hemostasis disorders and characterization of certain blood coagulation factors / В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, М. В. Григор’єва // Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 2. - P107-118. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история)
БИОХИМИЯ -- BIOCHEMISTRY (история, кадры)
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH (история, кадры, методы, организация и управление, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS (диагностика, история)
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
Анотація: У роботі представлено прикладні аспекти винахідницької діяльності відділу структури і функції білка Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Завдяки багаторічним фундаментальним і прикладним дослідженням протеїнів системи зсідання крові, започаткованим корифеями світової біохімії О. В. Палладіним і В. О. Бєліцером, співробітники цього відділу за час його існування розробили значну кількість діагностичних методів, способів і тестів для оцінювання стану системи гемостазу, які апробовано у багатьох клініках. У першій частині цієї роботи детально описано розроблення діагностичних методів для виявлення порушень системи гемостазу, дана характеристика окремих факторів зсідання крові
Дод.точки доступу:
Виноградова, Р. П.
Григор’єва, М. В.
Палладін, Олександр Володимирович (біохімік ; 1885-1972) \про нього\
Бєліцер, Володимир Олександрович (біохімік, академік ; 1906-1988) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Филиппенко, В. А.
Перипротезная инфекция: диагностика и лечение. Часть 1 (обзор литературы) [Текст] / В. А. Филиппенко, А. П. Марущак, С. Е. Бондаренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 102-110

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (рентгенография, хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (рентгенография, хирургия)
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, классификация, кровь, рентгенография, хирургия, этиология)
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
БЕЛКИ ОСТРОЙ ФАЗЫ -- ACUTE-PHASE PROTEINS (анализ)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
Анотація: Ендопротезування кульшового та колінного суглобів набуло поширення у світі й Україні завдяки високій ефективності та поліпшенню якості життя пацієнта. Проте як будь-яке хірургічне втручання воно не позбавлене ускладнень. Серед найважчих із них є перипротезна інфекція, яка легко може звести нанівець усі зусилля хірурга і пацієнта на шляху до досягнення позитивного результату. У медичних періодичних виданнях України дуже мало уваги приділено цій вкрай тяжкій хворобі. Автори статті проаналізували наукову інформацію щодо можливості різних сучасних діагностичних методик, які використовуються для визначення перипротезної інфекції. Описані найчастіше застосовувані сьогодні її класифікації. За матеріалами міжнародної погоджувальної конференції з питань перипротезної інфекції (2013 р.) представлені сучасні діагностичні критерії, на підставі яких встановлюють такий діагноз. Наведено діагностичні тести — серологічні (С-реактивний білок, ШОЕ, інтерлейкіни, прокальцитонін, фактор некрозу пухлини і їх комбінації), мікробіологічні, синовіальні, гістологічні — з позиції їх сенситивності та специфічності на передопераційному й інтраопераційному етапах, а також: представлені їх порогові значення. Автори систематизували інформацію для визначення головних моментів діагностики і лікування цього ускладнення. Закцентовано увагу на необхідності проведення максимально ранньої та повної діагностики інфекційного процесу і точного визначення збудника, оскільки вибір оптимального методу лікування (хірургічного та антибактеріального) ґрунтується на цих результатах. Тільки за умов правильно обраного методу лікування, заснованого на точному і своєчасно встановленому діагнозі, лікар і пацієнт можуть розраховувати на успішну боротьбу з інфекцією.
Дод.точки доступу:
Марущак, А. П.
Бондаренко, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Стрільчук, Л. М.
Порівняння швидкості осідання еритроцитів та рівня С-реактивного протеїну (огляд літератури та власні дослідження) [Текст] / Л. М. Стрільчук // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 96-102

MeSH-головна:
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (ультрасонография)
ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (кровь)
РЕВМАТИЗМ ОСТРЫЙ -- RHEUMATIC FEVER (кровь)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (кровь)
Анотація: Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивний протеїн (С-РП) використовуються для діагностики та контролю перебігу запальних станів і забезпечують розуміння патофізіологічних основ хвороби. Мета роботи — оцінити стан проблеми використання ШОЕ та С-РП за даними літератури та власними клінічними спостереженнями. Матеріали та методи. Проведено огляд літератури в базі PubMed та вітчизняних джерелах. Проаналізовано власні результати обстеження 373 хворих з геморагічним васкулітом, ревматичною гарячкою, гострими формами ішемічної хвороби серця (ІХС), розподілених за порівнянними групами залежно від стану жовчного міхура (ЖМ). Дані опрацьовано з використанням програми Statistica 6.0; за поріг значущості прийнято р 0,05. Результати та обговорення. Для серологічної діагностики гострих хвороб перевага надається С-РП, який продукується печінкою для розпізнання та елімінації чужорідних патогенів, ендотоксинів, некротизованих чи апоптотичних клітин. При гострих запальних станах С-РП може зрости до 50—100 мг/л упродовж 4—6 год після дії патогенного стимулу. ШОЕ починає збільшуватися пізніше — в межах 24—48 год після початку запалення. Частота дискордантних змін ШОЕ та С-РП серед усіх госпіталізованих пацієнтів становить 12 %. Мінімальним значення ШОЕ було у пацієнтів з ІХС, яким планувалось аортокоронарне шунтування за умов інтактного ЖМ (12,71 ± 1,75) мм/год) та перегину тіла міхура (9,92 ± 1,10) мм/год), а максимальним — за умов геморагічного васкуліту (19,18 ± 2,95) мм/год). Середній рівень С-РП у хворих на геморагічний васкуліт у 2,5 разу перевищував норму (7,51 ± 1,22) мг/л), а при ревматичній гарячці був найбільшим (19,57 ± 4,36) мг/л; р 0,05). Висновки. Зміни ШОЕ та С-РП не є тотожними, що вимагає визначення обох цих параметрів. Дискордантні зміни цих показників можуть бути зумовлені нозологією, віком, статтю, наявністю ожиріння, станом ЖМ. Стан ЖМ впливає на вираженість системного запалення, яка є максимальною за умов постзапальних деформацій шийки, ознак перенесеного холециститу, холелітіазу та холецистектомії в анамнезі. Зміни ШОЕ та С-РП нерідко можуть бути дискордантними, у тому числі при ревматичній гарячці та геморагічному васкуліті
Erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (C-RP) are used for the diagnosis and control of the treatment in the course of inflammatory conditions, moreover they can provide an understanding of the disease pathophysiological basis. Objective — to assess the state of the problem of ESR and C-RP usage based in the literature data and own clinical observations. Materials and methods. The literature review of the data in PubMed database and Ukrainian sources has been performed. Besides, the analysis has been performed on the set of own results of the examination of 373 patients with hemorrhagic vasculitis, rheumatic fever, acute forms of coronary heart disease (CHD), divided into comparable groups depending on the condition of the gall bladder (GB). Data were processed using Statistica 6.0 software; results were considered significant if p 0.05. Results and discussion. In the serological diagnosis of acute diseases, the preference was given to C-RP which is produced by liver for the recognition and elimination of foreign pathogens, endotoxins, necrotized or apoptotic cells. At acute inflammatory conditions C-RP may be increased up to 50—100 mg/l for 4—6 hours after affecting by pathogenic stimulus. The ESR begins to rise later, within 24—48 hours after the onset of inflammation. The frequency of discordant changes in ESR and C-RP among all hospitalized patients is 12 %. The minimal ESR values were reveled in patients with CHD, for whom coronary artery bypass grafting was planned, in subjects with intact GB (12.71 ± 1.75) mm/hr) and folded gallbladder (9.92 ± 1.10) mm/h), and maximal ESR was in case of hemorrhagic vasculitis (19.18 ± 2.95) mm/h). The mean C-RP level in patients with hemorrhagic vasculitis was 2.5 times higher than normal value (7.51 ± 1.22) mg/l). The C-RP levels were the highest in patients with rheumatic fever (19.57 ± 4.36) mg/l, p 0.05). Conclusions. Changes in ESR and C-RP are not parallel, thus the analysis of both parameters is required. The discordant changes in ESR and C-RP may be stipulated by nosology, age, gender, presence of obesity, GB condition. The GB condition affects the severity of systemic inflammation, which is maximal in the case of post-inflammatory deformations of GB neck, signs of chronic cholecystitis, cholelithiasis, and history of cholecystectomy. Changes in ESR and C-RP can often be discordant, including case of rheumatic fever and hemorrhagic vasculitis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Blood coagulation parameters in rats with acute radiation syndrome receiving activated carbon as a preventive remedy [Текст] = Параметри зсідання плазми крові щурів із гострою променевою хворобою за умов ентеросорбції / V. Chernyshenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 2. - С. 52-64. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (воздействие облучения, физиология)
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION (воздействие облучения)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (методы, тенденции)
ДРЕВЕСНЫЙ УГОЛЬ -- CHARCOAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- RADIATION INJURIES, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Radiation-induced coagulopathy (RIC) is one of the major causes of death during acute radiation syndrome (ARS). The aim of this study was to characterize the responses of the hemostasis system to ARS of a moderate level on the 1st and 9th days after irradiation. We aimed to identify molecular markers of the blood coagulation system that are most affected by ARS and to estimate the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. Platelet aggregation rate, activated partial thromboplastin time (APTT) and fibrinogen concentration were determined by standard methods. Level of protein C (PC) was measured using chromogenic substrate S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) and Agkistrodon halys halys snake venom activating enzyme. Functionally inactive forms of prothrombin (FIFPs) were determined using two activators in parallel – thromboplastin or prothrombin activator from Echis multisqumatis venom. Rats of both irradiated groups had a higher risk of intravascular clotting in comparison to both control groups. Statistically significant shortening of clotting time in the APTT test (24 ± 4 s vs. 33 ± 5 s) and increased fibrinogen concentration (4.2 ± 0.6 mg/ml vs. 3.2 ± 0.3 mg/ml) were detected. Both parameters were normalized on the 9th day after irradiation. However the platelet count was decreased (0.3∙10⁶ ± 0.05∙10⁶ 1/μl vs. 0.145∙10⁶ ± 0.04∙10⁶ 1/μl) due to the impaired megakaryocytic function. The level of PC was decreased after X-ray irradiation (70 ± 10%) and partly restored on the 9th day after irradiation (87 ± 10%). Administration of activated carbon (AC) inhibited the drop in the PC concentration after X-ray irradiation (86 ± 15%) and accelerated its restoration on the 9th day (103 ± 14%). The statistically significant accumulation of FIFPs was detected in blood plasma of irradiated rats at the 1st and 9th days after irradiation. No FIFPs were found in any irradiated rat treated with AC. Characterization of the hemostasis system of rats that were exposed to a semilethal dose of X-rays allowed us to select parameters that can be used for monitoring of ARS development. Apart of from basic coagulation tests (APTT) and the measurement of platelet aggregation, fibrinogen and protein C level we can recommend the determination of FIFPs as a useful tool for estimation of the hemostasis response after irradiation with X-rays. This test indicates the intravascular thrombin generation and can help predict thrombotic complication or disseminated intravascular coagulation. Determination of FIFPs in blood plasma of irradiated rats allowed us to study the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. It was shown that enterosorption with AC prevented accumulation of FIFPs which appears to be a newly discovered anti-thrombotic effect of therapy with AC. ARS influenced hemostasis by inducing thrombin generation (indicated by FIFPs generation), low-grade inflammation (indicated by PC concentration decrease) and thrombocytopenia. Enterosorption with AC minimizes inflammation and pro-coagulant processes caused by a moderate dose of X-ray irradiation. Accumulation of FIFPs can be assumed to be one of the most sensitive markers of the blood coagulation response to X-ray irradiation
Радіаційно-індукована коагулопатія (РІК) є однією з основних причин смерті під час гострої променевої хвороби (ГПХ). Метою цієї статті було охарактеризувати реакцію системи гемостазу на ГПХ помірного рівня на 1-шу і 9-ту добу після опромінення, виявити молекулярні маркери системи зсідання крові, які найбільше постраждали за ГПХ, та оцінити ефект ентеросорбції на розвиток індукованих опроміненням змін. Рівень агрегації тромбоцитів, активований частково тромбопластиновий час (АЧТЧ) і концентрацію фібриногену визначали стандартними методами. Рівень протеїну C (ПС) вимірювали за допомогою хромогенного субстрату S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) та ензиму-активатора з отрути Agkistrodon halys halys. Функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП) визначали, використовуючи паралельно два активатори – тромбопластин та активатор протромбіну з отрути Echis multisqumatis. Щури обох опромінених груп мали підвищений ризик внутрішньосудинного зсідання крові порівняно з обома контрольними групами. Виявлено статистично вірогідне скорочення часу зсідання крові в тесті АЧТЧ (24 ± 4 с порівняно з 33 ± 5 с) і підвищення концентрації фібриногену (4,2 ± 0,6 мг/мл порівняно з 3,2 ± 0,3 мг/мл). Обидва параметри нормалізувалися на 9-ту добу після радіаційного опромінення. Однак кількість тромбоцитів зменшувалася (0.3∙10⁶ ± 0.05∙10⁶ 1/мкл порівняно з 0.145∙10⁶ ± 0.04∙10⁶ 1/мкл) внаслідок порушення функції мегакаріоцитів. Рівень ПС знижувався після опромінення (70 ± 10%) і частково відновлювався на 9-ту добу (87 ± 10%). Введення щурам активованого вугілля (АВ) запобігало зниженню концентрації ПС після опромінення (86 ± 15%) і прискорювало її відновлення на 9-ту добу (103 ± 14%). Статистично вірогідне накопичення ФНФП було виявлено в плазмі крові опромінених щурів (група 1) на обох досліджуваних етапах. ФНФП не були виявлені у жодного з опромінених щурів, які отримували АВ (група 2). Характеристика системи гемостазу щурів, які піддавалися напівлетальній дозі опромінення, дозволила вибрати параметри, які можуть бути використані для моніторингу розвитку ГПХ. Крім основних коагуляційних тестів (АЧТЧ), вивчення агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену та протеїна С, виявлення ФНФП може бути рекомендованим як дієвий інструмент для оцінки відповіді системи гемостазу на рентгенівське опромінення. Поява ФНФП свідчить про внутрішньосудинне утворення тромбіну і може вказувати на тромботичні ускладнення або дисеміноване внутрішньосудинне зсідання. Визначення ФНФП у плазмі крові опромінених щурів дозволило вивчити ефект ентеросорбції на розвиток змін, спричинених опроміненням. Показано, що ентеросорбція АВ перешкоджає накопиченню ФНФП. Антитромботичний ефект терапії АВ виявлено вперше. Також встановлено, що ГПХ спричинює активацію системи гемостазу, утворення тромбіну (виявлене за рахунок утворення ФНФП), незначне запалення (на що вказує зниження концентрації ПС) і тромбоцитопенію. Ентеросорбція АВ мінімізує запальні та прокоагулянті процеси, спричинені помірною дозою опромінення. Накопичення ФНФП можна вважати одним із найчутливіших маркерів відповіді системи зсідання крові на опромінення
Дод.точки доступу:
Chernyshenko, V.
Snezhkova, E.
Mazur, M.
Chernyshenko, T.
Platonova, T.
Sydorenko, O.
Lugovskoy, E.
Nikolaev, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)