Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Trichoderma<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7

Биологическая активность сибирских штаммов Trichoderma как фактор отбора для создания биопрепаратов защиты растений нового поколения [Текст] / В. С. Садыкова [и др.] // Биотехнология. - 2007. - № 6. - С. 12-17

Рубрики: TRICHODERMA

Дод.точки доступу:
Садыкова, В. С.
Громовых, Т. И.
Лихачев, А. Н.
Кураков, А. В.
Ушанова, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Смирнова, И. П.
    Биосинтез противоопухолевого сегмента L-лизин-α-оксидазы Trichoderma spp. [Текст] / И. П. Смирнова, С. Б. Алексеев, А. А. Шевченко // Антибиотики и химиотерапия. - 2009. - Том 54, № 5/6. - С. 8-12

Рубрики: Лизин--биосинт

   Ферменты--биосинт

   Trichoderma

Дод.точки доступу:
Алексеев, С. Б.
Шевченко, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние l-лизин-альфа-оксидазы из trichoderma cf. a ureoviride rifai bkmf-4268d на клетки культуры феохромоцитомы крысы рс12 / Е. В. Лукашева [и др.] // Биомедицинская химия. - 2015. - Вып. 1. - С. 99-104 . - ISSN 0042-8809

MeSH-головна:
ФЛАВОПРОТЕИНЫ -- FLAVOPROTEINS
TRICHODERMA -- TRICHODERMA
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Лукашева, Е. В.
Рыбакова, Ю. С.
Федорова, Т. Н.
Аринбасарова, А. Ю.
Меденцев, А. Г.
Березов, Т. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Видовий склад мікроміцетів, виділених з гіпсокартону [Текст] / Ю. Б. Письменна [та ін.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Т. 78, № 1. - С. 54-62

MeSH-головна:
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
CHAETOMIUM -- CHAETOMIUM (патогенность, рост и развитие)
STACHYBOTRYS -- STACHYBOTRYS (патогенность, рост и развитие)
ALTERNARIA -- ALTERNARIA (патогенность, рост и развитие)
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PENICILLIUM CHRYSOGENUM -- PENICILLIUM CHRYSOGENUM (патогенность, рост и развитие)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (патогенность, рост и развитие)
Дод.точки доступу:
Письменна, Ю. Б.
Суббота, А. Г.
Наконечна, Л. Т.
Курченко, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Письменна, Ю. Б.
Радіальна швидкість росту мікроскопічних грибів, ізольованих з гіпсокартону [Текст] / Ю. Б. Письменна, І. M. Курченко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 2. - С. 48-56

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES
МИКСОМИЦЕТЫ -- MYXOMYCETES (микробиология, рост и развитие)
CHAETOMIUM -- CHAETOMIUM (рост и развитие)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (рост и развитие)
Анотація: Мета. Дослідження швидкості колонізації мікроміцетами, виділеними з гіпсокартону, середовищ з різним вмістом гіпсокартону і його складових. Методи. Для визначення швидкості росту та тривалості лагфази використовували мінеральне середовище Чапека з додаванням розтертого гіпсокартону (СГК) або його складових: картону (СК) та осердя (СО) вмістом 0,5 %, 1 %, 2,5 %, 5 %, 10 %. Результати. Встановлено, що радіальна швидкість росту (К) досліджених культур на середовищах з додаванням гіпсокартону та його складових була достовірно вищою, ніж на контрольному середовищі. Швидкість росту Chaetomium globosum та Trichoderma viride була найвищою серед вивчених штамів (0,272 і 0,25 мм/год відповідно), у Neosartorya fischeri, Aspergillus niger, Alternaria infectoria такі значення були дещо нижчими: a y Stachybotrys chartarum і Aspergillus flavipes — вдвічі меншими. Середня радіальна швидкість росту не змінювалась на середовищах з різним вмістом осердя, а розвиток грибів на середовищі з картонам відповідав СГК. Тривалість лагфази розвитку колоній мікроскопічних грибів була довшою на 6-12 год на СО порівняно з СГК та СК для A. flavipes, A. versicolor, С. cladosporioides і С. sphaerospermum. Висновок. Отже, склад середовища суттєво впливає на швидкість росту досліджених мікроміцетів, особливо вміст добавок. Швидкість радіального росту культур була максимальною і суттєво не відрізнялась на середовищах з додаванням 5 % і 10 % гіпсокартону. Встановлено, що всі досліджені фактори впливають на швидкість росту мікроміцетів, причому найбільшою мірою — вид мікроскопічного гриба та концентрація компонентів середовища.
Дод.точки доступу:
Курченко, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження [Текст] / H. B. Борзова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM (химия)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (химия)
EUROTIUM -- EUROTIUM (химия)
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM (химия)
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS (химия)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (химия)
Анотація: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.
Дод.точки доступу:
Борзова, H. B.
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.
Наконечна, Л. Т.
Тугай, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Trichoderma Strains – Antagonists of Plant Pathogenic Micromycetes [Text] = Штами trichoderma — антагоністи фітопатогенних мікроміцетів / Ya. I. Savchuk [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2022. - Т. 84, № 1. - P24-38. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
TRICHODERMA -- TRICHODERMA
Кл.слова (ненормовані):
мікроміцети -- мікопаразитизм -- біоконтроль
Анотація: Species of the genus Trichoderma are known as the producers of many biologically active substances, in particular, enzymes that have found their practical application in many industries. In addition, the active Trichoderma strains are used as biological control agents of plant pathogenic micromycetes. Trichoderma strains are able to exhibit antagonistic properties against plant pathogens very effectively due to their peculiarities: high growth rate; synthesis of chitinolytic enzymes and secondary metabolites with antifungal activity. Thus, highly active Trichoderma strains has been successfully used to control plant pathogenic isolates of Fusarium, Alternaria, Botrytis, Sclerotinia, Verticillium, Pythium and other genera. The aim of the study was to evaluate the antagonistic activity of 100 Trichoderma strains against eight test-cultures of plant pathogenic micromycetes of different species and to select the most active strains for further studies of their physiological properties. Methods. Cultures of the studied fungi were grown on potato-dextrose agar. The antagonistic activity of fungi of the genus Trichoderma against fungal plant pathogens was carried out using the conventional method of dual culture. The percentages of growth inhibition of plant pathogens were calculated, and on the basis of these values the antagonistic activity of strains were concluded. Microsoft Excel and Origin 8.0 (OriginLab) packages were used for statistical data processing. Results. According to the results of a study of the antagonistic activity of Trichoderma strains against plant pathogenic micromycetes in general, it was shown that the strains have a high level of antifungal activity. Thus, the most numerous group (38%) of the total studied Trichoderma strains were “highly active” ones that inhibited the growth of plant pathogens from 70 to 80%. The second largest group (27%) was “moderately active” strains with 60–70% inhibition of plant pathogenic test cultures. The smallest (6%) but the most active group consisted of the “most active” strains with an average value of the inhibition more than 80%. Thus, almost three quarters (71%) of the studied Trichoderma strains showed a high level of antagonistic activity against plant pathogens with the inhibition more than 60%. In addition, only 17% of Trichoderma strains were “inactive” and 12% of them showed insufficient activity with growth inhibition of plant pathogens less than 50%. Notably, 35% of Trichoderma strains were active against all eight test cultures of plant pathogenic micromycetes. Conclusions. The studied Trichoderma strains have significant antagonistic potential both for individual strains of plant pathogenic micromycetes and for all studied plant pathogens. The involvement of a wide range of test cultures of plant pathogens, as well as significant amount (100) of Trichoderma strains allowed a more objective and systematic assessment of the antagonistic potential of fungi of this genus. Thus, our study of action of the wide range of Trichoderma strains against test cultures of different species showed that the fungi of the genus Trichoderma were effective antagonists of plant pathogenic fungi. The 38% of Trichoderma strains showed a high level of antifungal action and inhibited the growth of plant pathogens by 70% and more. Only 12% of strains showed less than 50% activity. In addition, 35% of Trichoderma strains were active against all eight tested plant pathogen test cultures. The significant amount of studied Trichoderma strains was highly active, and they can be used as a basis for further research to obtain effective biological control agents of plant pathogenic micromycetes
Види роду Trichoderma відомі як продуценти багатьох біологічно активних речовин, зокрема ферментів, що знайшли своє практичне застосування у багатьох галузях промисловості. Поряд з цим, активні штами роду Trichoderma застосовують як агенти біологічного контролю фітопатогенних мікроміцетів. Завдяки ряду особливостей (висока швидкість росту; синтез комплексу хітинолітичних ферментів; синтез вторинних метаболітів з антифунгальною активністю), штами Trichoderma здатні дуже ефективно проявляти антагоністичні властивості щодо фітопатогенів. Так, високоактивні штами p. Trichoderma успішно застосовують для контролю фітопатогенних ізолятів родів Fusarium, Allernaria, Botrytis, Sclerotinia, Verticillium, Pythium та ін. Мета. Оцінити антагоністичну активність 100 штамів роду Trichoderma щодо восьми тест- культур фітопатогенних мікроміцетів різних видів і відібрати найбільш активні штами для подальших досліджень їхніх фізіологічних властивостей. Методи. Культури досліджених грибів попередньо вирощували на картопляно-глюкозному агарі. Для визначення антагоністичної активності грибів роду Trichoderma щодо фітопатогенних грибів використовували загальноприйнятий метод дуальної культури. Обчислювали відсотки інгібування росту фітопатогенів і на основі цих значень робили висновок про активність щодо них штамів-антагоністів. Для статистичної обробки даних використовували пакети Microsoft Excel та Origin 8.0 (OriginLab). Результати. За результатами проведеного дослідження антагоністичної активності штамів Trichoderma проти фітопатогенних мікроміцетів, загалом було показано, що штами мають високий рівень антифунгальної активності. Так, найбільш чисельну групу (38 %) з усіх досліджених штамів Trichoderma складали «високоактивні» штами, які інгібували ріст фітопатогенів від 70 до 80 %. Другу за чисельністю групу (27 %) штамів складали «середньоактивні» штами з відсотком інгібування фїгоиатоген- них тест-культур 60—70 %. Найменшу за чисельністю (6 %), але найбільш активну групу складали «найактивніші» штами із середнім значенням відсотка інгібування більше 80 %. Отже, майже три чверті (71 %) досліджених штамів Trichoderma проявляли високий рівень антагоністичної активності проти фітопатогенів з інгібуванням більше 60 %. Поряд з цим, лише 17 % штамів Trichoderma були «малоактивними» і 12 % штамів проявляли недостатній рівень активності щодо інгібування росту фітопатогенів — менше за 50 %. Також слід зазначити, що 35 % штамів Trichoderma проявляли активність щодо всіх восьми досліджених тест-культур фітопатогенних мікроміцетів. Висновки. Досліджені штами Trichoderma мають значний антагоністичний потенціал як проти окремих штамів фітопатогенних мікроміцетів, так і проти усіх досліджених фітопатогенів. Залучення широкого спектру тест-культур фітопатогенів різних видів, а також значної кількості (100) штамів роду Trichoderma дозволило більш об’єктивно і системно оцінити антагоністичний потенціал грибів цього роду. Отже, наше дослідження дії широкого спектру штамів Trichoderma на тест- культури різних видів показало, що гриби роду Trichoderma є ефективними антагоністами фітопатогенних грибів. 38 % штамів Trichoderma показали високий рівень антифунгальної активності і пригнічували ріст фітопатогенів на 70 % і більше. Лише 12 % штамів виявили нижчу за 50 % активність. Крім того, 35 % штамів Trichoderma були активні проти усіх восьми тест-культур фітопатогенів. Значна кількість досліджених штамів Trichoderma виявилася високоактивною, і вони можуть бути використані як основа для подальших досліджень з метою отримання ефективних засобів біологічного контролю фітопатогенних мікроміцетів
Дод.точки доступу:
Savchuk, Ya. I.
Yurieva, O. M.
Syrchin, S. O.
Nakonechna, L. T.
Tugay, T. I.
Tugay, A. V.
Tsyhanenko, K. S.
Pavlychenko, A. K.
Kurchenko, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)