Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бабічев, Д. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

Шифр: СУ25/2019/2
Журнал

Серце і судини . - Виходить кожного кварталу
2019р. № 2

Зміст:
Прокопів, М. М. Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу / М. М. Прокопів. - С.7-17
Літвінова, Н. Ю. Віддалені результати комплексної терапії у хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок / Н. Ю. Літвінова, Д. Є. Дубенко, О. І. Кефелі-Яновська. - С.18-26
Панчук, О. В. Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки / О. В. Панчук [та ін.]. - С.27-32
Інші автори: Мішалов В. Г., Лещишин І. М., Охоцька О. І., Бик П. Л., Донець Є. Г.
Бицай, А. М. Визначення показань та віддалені результати стегно-підколінних (дистальних) алошунтувань з використанням ПТФЕ-імплантатів у хворих на облітеруючий атеросклероз на тлі критичної ішемії / А. М. Бицай. - С.33-39
Ткачишин, О. В. Зміна показників добового моніторування артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інтультом, після раннього відновного періоду / О. В. Ткачишин. - С.40-51
Бабинкін, А. Б. Результати ендоваскулярних втручань при гострій ішемії нижніх кінцівок / А. Б. Бабинкін, В. В. Бойко, О. І. Пітик. - С.52-55
Целуйко, В. Й. Чинники, пов’язані з ризиком смерті після гострого коронарного синдрому у віддалений період, у пацієнтів з фібриляцією передсердь / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, О. Е. Матузок. - С.56-62
Петюніна, О. В. Роль однонуклеотидного поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST / О. В. Петюніна [та ін.]. - С.63-72
Інші автори: Копиця М. П., Березін О. Є., Бабічев Д. П.
Журавльова, Л. В. Застосування стандартного протоколу трансторакальної ехокардіографії в клінічній практиці / Л. В. Журавльова, О. О. Янкевич. - С.73-82
Егудина, Е. Д. Клинико-диагностическая характеристика биомаркеров периферической васкулопатии при системной склеродермии / Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач. - С.83-92
Троян, В. И. 85 лет со дня рождения профессора Николая Леонтьевича Володося / В. И. Троян, А. В. Чинилин. - С.93-95
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Роль однонуклеотидного поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST [Текст] / О. В. Петюніна [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 63-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Мета роботи — вивчити можливі асоціації між однонуклеотидним поліморфізмом Т786С гена ендотеліальної NO‑синтази (eNOS) і клінічними подіями у гострий період інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) та через 6 міс спостереження. Матеріали і методи. У дослідження, проведене із січня 2016 р. до липня 2018 р., було залучено 177 пацієнтів зі STEMI, з них 139 (78,5 %) чоловіків та 38 (21,5 %) жінок (середній вік — (61,73 ± 9,44) року). Первинне перкутанне коронарне втручання з використанням металевого стента (bare‑metal sent (BMS)) виконано в 133 пацієнтів, у решти — попередньо проведено системний тромболізис. У всіх пацієнтів вдалося досягти відновлення кровотоку на рівні TIMI III. Для визначення поліморфізму Т786С гена eNOS використовували полімеразну ланцюгову реакцію з електрофоретичною схемою детекції результату в режимі реального часу. Аналізували комбіновану кінцеву точку (повторна госпіталізація, серцева недостатність de novo, стенокардія, серцево‑судинна смерть, які виникли через 6 міс після виписки зі стаціонару). Результати та обговорення. Комбіновану кінцеву точку спостерігали у 24 носіїв генотипу 786TT гена eNOS, у 23 осіб з генотипом 786TC та 25 пацієнтів з генотипом 786CC. Криві Каплана — Мейєра продемонстрували, що пацієнтам зі STEMI‑носіями генотипу 786СС притаманна більша частота виникнення комбінованої кінцевої точки, ніж особам з генотипами 786TC та 786TT через 6 міс спостереження. Мультиваріантний логістичний регресійний аналіз виявив, що поліморфізм 786СС гена eNOS є незалежним предиктором несприятливих клінічних подій через 6 міс після STEMI. Висновки. Поряд з традиційними чинниками ризику (індекси SYNTAX, TIMI, абдомінальне ожиріння) поліморфізм 786СС гена eNOS є незалежним предиктором виникнення несприятливих серцево‑судинних подій через 6 міс після успішного перкутанного коронарного втручання у хворих зі STEMI
The aim — of research was to investigate possible associations between single nucleotide T786C polymorphism of endothelial NO‑synthase (eNOS) gene and clinical events in acute period of myocardial infarction with ST segment elevation (STEMI) and after 6 months of follow‑up. Materials and methods. 177 patients with acute STEMI (139 (78.5 %) males and 38 (21.5 %) females) at average age 61.73 ± 9.44 years that were included to the study between January 2016 and July 2018 were examined. Primary percutaneous coronary intervention using bare‑metal stent (BMS) was performed in 133 patients. In 44 patients system thrombolyses were previously performed. All patients were able to achieve recovery of blood flow at TIMI III level. To determine the T786C polymorphism of the eNOS gene, polymerase chain reaction was used with an electrophoretic scheme for detecting the result in real time. The combined endpoint (repeated hospitalization, de novo heart failure, angina pectoris, cardiovascular death, which occurred 6 months after discharge from the hospital) was analyzed. Results and discussion. The combined endpoint was observed in 24 carriers of 786TT genotype of eNOS gene, in 23 individuals with the 786TC genotype and in 25 patients with 786CC genotype. Kaplan‑Meier curves showed that patients with STEMI carriers of 786CC genotype had a higher incidence of a combined endpoint than individuals with the 786TC and 786TT genotypes after 6 months of follow‑up. Multivariate logistic regression analysis revealed that the 786CC polymorphism of eNOS gene is an independent predictor of adverse clinical events 6 months after STEMI. Conclusions. Along with traditional risk factors (SYNTAX score, TIMI score, abdominal obesity) 786СС polymorphism of eNOS gene was found as an independent predictor for adverse cardiovascular events in 6‑month observation period after successful primary percutaneous coronary intervention in STEMI patients
Дод.точки доступу:
Петюніна, О. В.
Копиця, М. П.
Березін, О. Є.
Бабічев, Д. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: УУ21/2021/1
Журнал

Український терапевтичний журнал
2021р. № 1

Зміст:
Коркушко, О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку / О. В. Коркушко [та ін.]. - С.5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Чижова В. П., Кузнэцов В. В., Апихтін К. О., Кошель Н. М., Черська М. С., Проскура Т. О., Самоць І. А., Наумчук Н. С.
Буздуган, І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології / І. О. Буздуган [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Федів О. І., Роборчук С. В., Волошина Л. О.
Невойт, Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань / Г. В. Невойт. - С.20-25. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рождественська, А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / А. О. Рождественська. - С.26-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
Масік, Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Н. П. Масік, С. В. Нечипорук. - С.35-43. - Бібліогр. наприкінці ст.
Пасієшвілі, Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом / Т. М. Пасієшвілі. - С.44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.
Дорофєєв, А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.49-55. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Ткач С. М., Деркач І. А., Гдаль В. А., Диня Ю. З.
Долженко, М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу / М. М. Долженко, І. В. Давидова. - С.56-63. - Бібліогр. наприкінці ст.
Няньковська, О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Долженко, М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти / М. М. Долженко, Л. І. Конопляник. - С.71-77. - Бібліогр. наприкінці ст.
Чернишов, В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією / В. А. Чернишов. - С.78-84. - Бібліогр. наприкінці ст.
Лемко, О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1 / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар. - С.85-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бабічев, Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева. - С.93-101. - Бібліогр. наприкінці ст.
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Бабічев, Д. П.
Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності [Текст] / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 93-101. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Анотація: Серцева недостатність (СН) залишається актуальною проблемою в сучасній системі охорони здоров’я, оскільки вона є причиною госпіталізації, інвалідизації та смертності населення. Одним з основних критеріїв, який дає змогу розподілити пацієнтів із СН на групи і від якого залежить тактика спостереження та лікування, є фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Європейське кардіологічне товариство виділяє СН зі збереженою ФВ, СН з проміжною ФВ та СН зі зниженою ФВ. Останнім часом для оцінки ризиків виділяють такі фенотипи за ФВ ЛШ: стійка СН зі збереженою ФВ, стійка СН зі зниженою ФВ, СН зі збільшенням ФВ та СН зі зменшенням ФВ. Доведено, що найменша смертність — у групі СН зі збільшенням ФВ (17 %), а найбільша — у групі СН зі зменшенням ФВ (43 %). Варта уваги група СН з проміжною ФВ, оскільки ФВ ЛШ у пацієнтів цієї групи змінюється активніше, ніж в інших групах (за даними досліджень, через 1 рік у 44 % пацієнтів ФВ ЛШ зросла, а у 16 % — зменшилась). Для прогнозування змін ФВ ЛШ перспективним є визначення рівня біомаркерів у крові. Відомо, що найбільш дослідженим та інформативним кардіобіомаркером є кількість N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP). Його рівень у плазмі крові корелює з ФВ ЛШ, але використовуючи лише цей показник неможливо спрогнозувати зміни ФВ ЛШ. Більш того, точність визначення вмісту NT‑proBNP у діагностиці та прогнозуванні перебігу СН становить 75 — 80 %. Інші найбільш досліджені біомаркери, такі як галектин‑3, sST‑2, GDF‑15 та високочутливі тропоніни, поодинці виявилися неефективними для прогнозування змін ФВ ЛШ. Тому поширення набуває мультимаркерна модель прогнозування перебігу СН
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Меденцева, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЖУ3н/2021/27/1
Журнал

Журнал Національної академії медичних наук України. - Виходить кожного кварталу
2021р. Т. 27 № 1

Зміст:
Купраш, Л. П. Вплив комбінації АТФ-лонг і молсидоміну на біоелектричну активність міокарда молодих і старих щурів за умов хронічного м’якого стресу / Л. П. Купраш [та ін.]. - С.5-11
Інші автори: Шарабура Л. Б., Пантелеймонова Т. М., Гударенко С. О., Сикало Н. В., Безруков В. В.
Резніков, О. Г. Зміни перекисного окислення ліпідів у репродуктивних органах самців щурів внаслідок трансплацентарної дії хімічних ендокринних дизрапторів / О. Г. Резніков, А. А. Лимарєва. - С.12-17
Думанський, Ю. В. Оцінка індексу проліферативної активності пухлини PCNA при різноманітних шляхах доставки поліхіміотерапевтичних препаратів у пацієнток з місцево-розповсюдженим раком молочної залози / Ю. В. Думанський, О. В. Бондар, Д. Г. Янєва. - С.18-26
Бойко, В. В. Екстрагенітальний ендометріоз як причина катаменіального пневмотораксу у жінок: власний досвід / В. В. Бойко [та ін.]. - С.27-31
Інші автори: Краснояружський А. Г., Сочнєва А. П., Кріцак В. В.
Малоштан, О. В. Місце інфекційного фактора в розвитку холангіту / О. В. Малоштан [та ін.]. - С.32-37
Інші автори: Смачило Р. М., Тищенко О. М., Неклюдов А. О., Кльосова М. О., Волченко О. В.
Рудик, Ю. С. Ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та COVID-19 / Ю. С. Рудик [та ін.]. - С.38-48
Інші автори: Меденцева О. О., Бабічев Д. П., Кравченко І. Г.
Шепельская, Н. Р. Пестициды как эндокринные деструкторы репродуктивной системы (аналитический обзор литературы и собственные исследования) / Н. Р. Шепельская, Н. Г. Проданчук, Я. В. Колянчук. - С.49-62
Поліщук, М. Є. Життя та смерть. Евтаназія / М. Є. Поліщук. - С.63-68
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та COVID-19 = Management of patients with heart failure and COVID-19 / Ю. С. Рудик [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 1. - С. 38-48

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, осложнения, патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) - це інфекційне захворювання, спричинене тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). Вірус виявлений у грудні 2019 року в Ухані, Китай. Поява COVID-19 поставила перед фахівцями охорони здоров’я завдання, пов’язані зі швидкою діагностикою і наданням медичної допомоги хворим. В даний час триває інтенсивне вивчення клінічних і епідеміологічних особливостей захворювання, розробка нових засобів його профілактики та лікування. Найбільш поширеним клінічним проявом нового варіанту коронавірусної інфекції є двостороння пневмонія, у 3-4% пацієнтів зареєстровано розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому. У частини хворих розвивається гіперкоагуляційний синдром з тромбозами і тромбоемболіями, уражаються також інші органи й системи (центральна нервова система, міокард, нирки, печінка, шлунково-кишковий тракт, ендокринна та імунна системи), можливий розвиток сепсису та септичного шоку. Показано високу поширеність супутніх захворювань серцево-судинної системи, а також їхній суттєвий вплив на перебіг COVID-19 у таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Меденцева, О. О.
Бабічев, Д. П.
Кравченко, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)