Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Генделика, Г. Ф.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2
1.
Шифр: МУ65/2021/17/3
   Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Виходить щомісячно
2021р. т.17 N 3
Зміст:
Чистик, Т. Школа ендокринології для сімейних лікарів / Т. Чистик. - С.13-15
Atayoglu, Ayten Guner. Glycemic control and awareness of foot care in diabetic foot syndrome / Ayten Guner Atayoglu [et al.]. - С.16-24
Інші автори: Atayoglu Ali Timucin, Ozgur Rahime, Khan Hammad
Кирилюк, М. Л. Оцінка прогностичної значущості лептину, адипонектину і резистину в розвитку діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу / М. Л. Кирилюк. - С.25-29
Boz, Emine Duygu. Are metabolic syndrome and its components a risk factor for gallbladder polyps? / Emine Duygu Boz, Refik Demirtunc, Mehmet Sozen. - С.30-34
Пасєчко, Н. В. Прогнозування ризику виникнення клімактеричного синдрому тяжкого ступеня у жінок перименопаузного віку з гіпотиреозом / Н. В. Пасєчко [та ін.]. - С.35-41
Інші автори: Чукур О. О., Боб А. О., Сверстюк А. С.
Duman, Gulhan. Serum WNT-induced secreted protein 1 level as a potential biomarker for thyroid nodules / Gulhan Duman, Baris Sariakcali. - С.42-49
Сорокман, Т. В. Антитиреоїдні антитіла при екстратиреоїдних автоімунних захворюваннях / Т. В. Сорокман, М. Г. Гінгуляк, О. В. Макарова. - С.50-56
Рибаков, С. Й. Інсиденталоми надниркових залоз: що з ними робити? Повідомлення 2 / С. Й. Рибаков. - С.57-65
Генделика, Г. Ф. Цукровий діабет, функція тромбоцитів і ацетилсаліцилова кислота / Г. Ф. Генделика, А. М. Генделика. - С.66-73
Кравчун, Н. О. R-енантіомер α-ліпоєвої кислоти. Можливості та перспективи клінічного використання / Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва, П. П. Кравчун. - С.74-86
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Генделика, Г. Ф.
    Цукровий діабет, функція тромбоцитів і ацетилсаліцилова кислота [Текст] / Г. Ф. Генделика, А. М. Генделика // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (методы)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) — незалежний чинник ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Пришвидшений розвиток атеросклерозу у хворих на ЦД є наслідком ендотеліальної дисфункції, низькоградієнтного запалення, оксидативного стресу, дисліпідемії та порушення функції тромбоцитів. Результати проведених досліджень показали, що серед хворих на ЦД відзначається високий відсоток відсутності ефекту при використанні як ацетилсаліцилової кислоти (АСК), так і клопідогрелю. При цьому необхідно розрізняти пацієнтів зі слабкою відповіддю й осіб з відсутністю ефекту, резистентних до прийому аспірину. Частота так званої аспіринорезистентності, згідно з сучасними дослідженнями, різна і залежить від використовуваних методів вивчення функції тромбоцитів. У хворих на ЦД вона перебуває в межах від 5 до 45 % при прийомі АСК і від 4 до 30 % при прийомі клопідогрелю. Останні дослідження свідчать про ще більшу частку таких осіб серед хворих на ЦД. Доцільність довічного прийому АСК для вторинної профілактики, тобто в осіб з діагностованими ССЗ, є безперечною (рівень доказів А). Водночас підходи до первинної профілактики відзрізняються в різних країнах світу. При цьому акцентується, що первинна профілактика АСК у сучасних умовах зберігає вигідний баланс співвідношення користі/ризику. У нових рекомендаціях зазначається, що при прийомі рішення щодо призначення АСК пацієнтам без ССЗ не слід враховувати обчислений 10-річний ризик серцево-судинних подій. Замість цього слід брати до уваги всі наявні фактори ризику в кожного пацієнта, зокрема обтяжений сімейний анамнез, нездатність досягти цільових рівнів ліпідів і глікемії, а також рівень кальцифікації коронарних судин. Підтверджений висновок про те, що АСК має доказову ефективність при проведенні вторинної профілактики у пацієнтів із ССЗ. Щодо первинної профілактики серцево-судинних подій, в тому числі у здорових осіб, доцільність, тривалість прийому і вибір препарату АСК повинні визначатися з урахуванням 10-річного розвитку серйозних подій, наявності супутніх захворювань і ризику виникнення кровотечі
Дод.точки доступу:
Генделика, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)