Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гусєва, А. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Шифр: РУ16/2021/7/8
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2021р. N 7/8

Зміст:
Голяновський, О. В. Сучасні аспекти проведення кесарева розтину / О. В. Голяновський [та ін.]. - С.7-16
Інші автори: Качур О. Ю., Мехедко В. В., Супрунюк К. В., Фролов С. В.
Кукуруза, І. Л. РЕЗУС-КОНФЛІКТ: профілактуємо за світовими стандартами / І. Л. Кукуруза [та ін.]. - С.17-22
Інші автори: Титаренко Н. В., Вознюк А. В., Засаднюк О. П., Кельман В. В.
Дуда, К. М. Вагітність та пологи у жінок з пухлинами центральної нервової системи (Клінічні спостереження) / К. М. Дуда, В. І. Медведь. - С.23-27
Корчинська, О. О. Досвід ведення вагітності при підозрі на внутрішньоутробну інфекцію (ВУІ) плода в Україні та зарубіжжі / О. О. Корчинська, О. А. Балога. - С.28-33
Суханова, А. А. Сучасний менеджмент інфекційно-запальних процесів генітального тракту: найближчі і віддалені ефекти для здоров’я жінки (За матеріалами конференції) / А. А. Суханова. - С.34-36
Bihun, R. V. Characteristics of psycho-emotional manifestations and evaluation of the quality of life indicators in women with ovarian endometrioma combined with pelvic inflammatory diseases / R. V. Bihun. - С.37-40
Слєпічко, Ю. М. Визначення соматичного статусу у дівчаток, що страждають на хронічний вульвовагініт, у нейтральний період життя / Ю. М. Слєпічко [та ін.]. - С.41-44
Інші автори: Олешко В. Ф., Кравцова Ю. А., Краснопольська Є. В.
Мосендз, О. В. Тактика ведення дуже ранніх передчасних пологів / О. В. Мосендз. - С.45-50
Вдовиченко, С. Ю. Акушерські та перинатальні аспекти ретрохоріальних гематом / С. Ю. Вдовиченко, С. І. Жук, С. М. Сальніков. - С.51-56
Лакатош, П. В. Електронно-мікроскопічні особливості децидуальної оболонки у жінок з передлежанням плаценти / П. В. Лакатош [та ін.]. - С.57-62
Інші автори: Стеченко Л. О., Лакатош В. П., Поладич І. В., Антонюк М. І., Дола О. Л., Чухрай С. М.
Федосюк, К. В. Психофункціональний стан жінок з аномальною матковою кровотечею на фоні хронічного стресу / К. В. Федосюк. - С.63-65
Толстанова, Г. О. Фактори ризику виникнення рецидивів міоми матки / Г. О. Толстанова. - С.66-70
Медведь, В. І. Епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки і вагітність (Огляд літератури та клінічне спостереження) / В. І. Медведь [та ін.]. - С.71-78
Інші автори: Гусєва А. Є., Дуда К. М., Шевченко О. С.
Моцюк, Ю. Б. Кесрів розтин у сучасному акушерстві - необхідність чи модна тенденція? (Огляд літератури) / Ю. Б. Моцюк. - С.79-83
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки і вагітність (Огляд літератури та клінічне спостереження) [Текст] / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 71-78

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукових публікацій, які піднімають питання етіології, патогенетичних механізмів, тактики ведення пацієнток з епітеліоїдною гемангіоендотеліомою. Епітеліоїдні гемангіоендотеліоми – судинні пухлини, які уражують печінку, селезінку, легені та багато інших органів і тканин. Пухлина є злоякісною, має метастатичний потенціал та варіабельний перебіг. Частота становить менше 0,1 на 100 000 населення. Етіологія невідома. Проводять дослідження молекулярно-генетичних механізмів розвитку патології, і на сьогодні встановлено зв’язок виникнення епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з білком WWTR1-CAMTA1. З метою діагностики використовують візуалізацію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, для яких характерні типові ознаки: «знак білої мішені», «знак льодяника». Стандарти лікування епітеліоїдної гемангіоендотеліоми відсутні. Застосовують хіміотерапію, радіочастотну абляцію, хірургічні втручання та трансплантацію печінки. У медичній літературі описано лише 8 випадків епітеліоїдної гемангіоендотеліоми під час вагітності, три з яких стосуються однієї жінки. Серед них: пухлина печінки з прогресуванням, що закінчилося перинатальною та материнською смертністю; епітеліоїдна гемангіоендотеліома печінки з народженням живої доношеної дитини; мультифокальна злоякісна гемангіоендотеліома печінки з передчасними пологами шляхом кесарева розтину та розвитком сепсису у матері; пухлина піднебіння із залученням ротоглотки та народженням дитини у фізіологічні терміни; пресакральна пухлина, діагноз якої був підтверджений після вагітності; рецидивний перебіг внутрішньочерепної епітеліоїдної гемангіоендотеліоми з ураженням печінки та серця і трьома акушерськими випадками. У статті описано клінічний випадок епітеліоїдної гемангіоендотеліоми печінки у вагітної з резекцією лівої частки печінки в анамнезі. Представлено ведення даного випадку зі своєчасною діагностикою, розродженням на 35-у тижні шляхом кесарева розтину. Народилася дитина чоловічої статі, з масою тіла 2500 г, зростом 48 см у задовільному стані. Тромбопрофілактику проведено протягом 10 днів, лактацію виключено
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.
Гусєва, А. Є.
Дуда, К. М.
Шевченко, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2022/4
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 4

Зміст:
Akhundova, E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome / E. M. Akhundova. - С.6-10. - Bibliogr. at the end of the art.
Грицай, І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь. - С.11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубінштейн, А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій / А. М. Рубінштейн. - С.16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.
Любомирська, К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності / К. С. Любомирська [та ін.]. - С.23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сюсюка В. Г., Круть Ю. Я., Кирилюк О. Д., Ізбицька Н. Г., Богуславська Н. Ю., Бабінчук О. В.
Shurpyak, S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions / S. O. Shurpyak. - С.30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дякунчак, Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова. - С.38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Боженко, О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла / О. О. Боженко. - С.42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кошова, І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності / І. М. Кошова. - С.45-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба. - С.48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярмола, І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк. - С.52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярова, І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури) / І. В. Ярова. - С.57-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Дод.точки доступу:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2023/2
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2023р. N 2

Зміст:
Lakhno, I. V. COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report / I. V. Lakhno. - С.7-9. - Bibliogr. at the end of the art.
Біла, В. В. Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р. / В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова. - С.10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Миронюк, І. С. Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів / І. С. Миронюк [та ін.]. - С.14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Слабкий Г. О., Щербінська О. С., Рожкова І. В., Шень Ю. М.
Pakharenko, L. V. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development / L. V. Pakharenko [та ін.]. - С.21-25. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Basiuha I. O., Zhurakivskyi V. M., Lasytchuk O. M., Kurtash N. Yа.
Подольський, Вл. В. Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку / Вл. В. Подольський [та ін.]. - С.26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Подольський В. В., Пономарьова І. Г., Руденко С. А., Шпортенко І. А., Бугро В. В., Сопко Я. О.
Кондратюк, В. К. Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи / В. К. Кондратюк [та ін.]. - С.33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Горбань Н. Є., Нікітіна І. М., Кондратюк К. О., Дзюба Г. А.
Толстанова, Г. О. Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко. - С.38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Біла, В. В. Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок) / В. В. Біла [та ін.]. - С.43-46. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Костенко О. Ю. , Слободяник О. Я., Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Булик, Л. М. Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження) / Л. М. Булик [та ін.]. - С.47-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гайдай А. П., Кирильчук М. Є., Коваль С. Д.
Коваль, С. Д. Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок) / С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пирогова, В. І. Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури) / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський. - С.59-66. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Коваль, С. Д.
Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок) [Текст] = A rare combination of immune thrombocytopenia and disaggregation thrombocytopathy: course and termination of pregnancy complicated by COVID-19 (Clinical case) / С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПУРПУРА ТРОМБОЦИТОПЕНИЧЕСКАЯ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ -- PURPURA, THROMBOCYTOPENIC, IDIOPATHIC (диагностика, иммунология, кровь, осложнения, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь, метаболизм)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Імунна тромбоцитопенія (ІТП) – це аутоімунне захворювання, що характеризується антитілоопосередкованим руйнуванням тромбоцитів ретикулоендотеліальною системою. Частота ІТП становить 3,3 на 100 000 дорослих на рік з поширеністю 9,5 на 100 000 дорослих. Вагітність не підвищує частоти і тяжкості ІТП, але ІТП може значно впливати на вагітність та спричинювати кровотечу у жінки. Ведення вагітності вимагає регулярного контролю кількості тромбоцитів: у І і ІІ триместрах – щомісячно, у ІІІ – кожні 2 тиж, а за наближення до терміну пологів – щотижня. Показання до лікування визначають за станом вагітної, а не плода, оскільки не доведено, що лікування знижує ризики тромбоцитопенії новонароджених із відповідним розвитком крововиливу у головний мозок. Препарат першої лінії лікування такої патології – преднізолон у дозі 1 мг/кг перорально 1 раз на добу. Підвищення кількості тромбоцитів зазвичай спостерігається протягом 3–7 днів, максимальну відповідь відзначають через 2–3 тиж. За необхідності дозу можна збільшити. За досягнення необхідного рівня тромбоцитів дозу можна поступово знизити на 10–20 % до мінімально необхідної для підтримки кількості тромбоцитів на допустимому рівні. Тромбоцитопатія може бути причиною порушення первинного гемостазу, навіть якщо кількість тромбоцитів у крові нормальна. Для встановлення діагнозу проводять аналізи на виявлення агрегаційної здатності тромбоцитів. Крім цього, може бути використана проточна цитометрія, що дає змогу виявити дефекти поверхневих мембранних рецепторів, а також дефекти кінцевої точки секреції. ІТП є частою причиною тромбоцитопенії після вірусних інфекцій. Початок даної патології частіше виявляють на другому та третьому тижнях після початку захворювання на COVID-19. Метою лікування є запобігання значної кровотечі у пацієнтів з COVID-19. У статті представлено клінічний випадок вагітної з ІТП та тромбоцитопатією, перебіг гестації якої ускладнився перенесеним COVID-19. Пацієнтка скаржилася на кровоточивість ясен, появу гематом на шкірі. Медикаментозне лікування основного захворювання включало преднізолон, ельтромбопаг, внутрішньовенний імуноглобулін людський, переливання тромбоконцентрату. У 34–35 тиж народився живий хлопчик масою тіла 2800 г, довжиною 49 см, 7–8 балів за шкалою Апгар
Immune thrombocytopenia (ITP) is an autoimmune disease which is characterized by antibody-mediated destruction of platelets by the reticuloendothelial system. The rate of ITP is 3.3 per 100,000 adults per year with a prevalence of 9.5 per 100,000 adults. Pregnancy does not increase the frequency or severity of ITP, but ITP can significantly affect pregnancy and cause bleeding in women. Pregnancy requires regular control of the number of platelets: monthly in the I and II trimesters, every 2 weeks – in the III trimester, and weekly control near the delivery date. Indications for treatment are determined by the pregnant woman condition, not the fetus, since it has not been proven that the treatment reduces the risks of thrombocytopenia in newborns with the development of cerebral hemorrhage. The drug of the first line of treatment of such pathology is prednisolone at a dose of 1 mg/kg orally once a day. An increase in the number of platelets is usually observed within 3-7 days, the maximum response is determined after 2-3 weeks. If necessary, the dose can be increased. When the required level of platelets is reached, the dose can be gradually reduced by 10-20 % to the minimum dose necessary to maintain the number of platelets at an acceptable level. Thrombocytopathy can be the cause of primary hemostasis disorders, even if the number of platelets in the blood is normal. For diagnosis, tests are carried out to detect the aggregation ability of platelets. In addition, flow cytometry can be used, which makes it possible to detect the defects of surface membrane receptors, as well as defects of the end point of secretion. ITP is a common cause of thrombocytopenia after viral infections. The onset of this pathology is more often detected in the second and third weeks after the onset of COVID-19. The treatment aim is to prevent the significant bleeding in patients with COVID-19. The article presents a clinical case of a pregnant woman with ITP and thrombocytopathy, whose pregnancy was complicated by COVID-19. The patient complained on bleeding gums, the appearance of hematomas on the skin. Medical treatment of the main disease included prednisolone, eltrombopag, intravenous human immunoglobulin, transfusion of platelet concentrate. At 34–35 weeks of pregnancy alive boy was born with a body weight of 2800 g, length of 49 cm, 7–8 points on the Apgar scale
Дод.точки доступу:
Кирильчук, М. Є.
Гусєва, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2023/4
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2023р. N 4

Зміст:
Жилка, Н. Я. Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення / Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська, І. П. Нецкар. - С.7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Медведь, В. І. Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних / В. І. Медведь [та ін.]. - С.13-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Жук С. І., Коньков Д. Г., Літвінов С. К., Очеретна О. Л.
Makurina, G. I. Modern approaches to the correction of age-related skin changes in women / G. I. Makurina [та ін.]. - С.29-34. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Siusiuka V. G., Chornenka A. S., Shevchenko A. О., Cherneda L. O.
Гусєва, А. Є. Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку / А. Є. Гусєва. - С.35-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Середа, К. В. Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності / К. В. Середа. - С.44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бенюк, В. О. Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода / В. О. Бенюк [та ін.]. - С.50-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Чеботарьова А. С., Гичка Н. М., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В., Усевич І. А., Курочка В. В., Половинка В. О.
Василюк, С. М. Ректальні кровотечі у вагітних / С. М. Василюк [та ін.]. - С.59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Макарчук О. М., Островська О. М., Лаб’як І. Р., Римарчук М. І., Кримець С. А., Гудивок В. І., Мартинюк Д. С.
Бенюк, В. О. Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку / В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава. - С.66-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сусідко, О. М. Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин. - С.74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Загородня, О. С. Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури) / О. С. Загородня, Ю. Б. Моцюк, Т. В. Амерханова. - С.79-84. - Бібліогр.: в кінці ст.
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді. - С.85-89
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Гусєва, А. Є.
Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку [Текст] = Pregnancy and psychoemotional stress reactions. Age factor / А. Є. Гусєва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 35-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вагітність – це унікальний період у житті жінки із підвищеною ймовірністю психологічних змін і емоційних розладів, таких, як депресія, тривожність і стрес. Майже 70% жінок під час вагітності мають різноманітні зміни у психічному стані. Постає потреба розглядати фізіологію та психологію вагітної не відокремлено, а як єдину цілісну систему, та сприяти пошуку нових методів регуляції психоемоційних станів. Мета дослідження: визначення взаємозв’язку між психоемоційними стресовими реакціями та вагітністю, ураховуючи віковий фактор. Матеріали та методи. Проведено спеціальне психометричне тестування 100 вагітних різного віку і у різні терміни гестації. Кожній з учасниць дослідження було запропоновано пройти опитування за допомогою трьох анкет. Для аналізу використовували шкалу Спілбергера–Ханіна, шкалу психологічного стресу (PSM-25) та шкалу оцінювання впливу травматичної події (IES-R). Середній вік обстежуваних пацієнток становив 30,9±5,54 року; 48 осіб були віком ≤30 років, 49 жінок – 31–40 років та 3 пацієнтки – ≥41 року. Статистичне оброблення результатів відбувалося у програмі для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel 2016 та програмі для всебічного аналізу даних – STATISTICA 10 for Windows. Графічне оформлення – за допомогою Microsoft Excel 2016. Результати. За результатами опитування за шкалою Спілбергера–Ханіна 14% жінок мали низький рівень реактивної тривожності, 52% – помірний рівень та 34% – високий рівень. Лише у 7% жінок виявлено низький рівень особистісної тривожності, причому середнє значення у них було наближене до помірного рівня, у 44% пацієнток встановлено помірний рівень і у 49% – високий. За даними шкали оцінювання впливу травматичної події (IES-R), яка має 3 субшкали, встановлено, що за субшкалою вторгнення серед опитаних вагітних низький рівень відзначено у 16% жінок (n=16), середній – у 23%, підвищений – у 15% та високий – у 46%. Низький рівень за субшкалою уникнення виявлено у 16% жінок, середній – у 12%, підвищений – у 14% та високий – у 58%. За результатами шкали психологічного стресу PSM-25 низький рівень стресу мали більшість жінок – 77%, середній – 22%, високий – 1%. Висновки. За результатами дослідження більшість жінок мали високий рівень тривожності під час вагітності, поширеність якого була найбільшою серед жінок віком від 31 до 40 років; найнижчий показник був у вагітних молодше 30 років. Необхідно розробляти заходи, спрямовані на психопрофілактику вагітних, на їхнє усвідомлене ставлення до вагітності, пологів і подальшого материнства
Pregnancy is a unique period in a woman’s life with an increased likelihood of psychological changes and emotional disorders such as depression, anxiety and stress. Almost 70% of women experience various changes in their mental state during pregnancy. There is a need to consider the physiology and psychology of a pregnant woman not as a separate process, but as a single integrated system and to promote the search for new methods of regulating psychoemotional states. The objective: to determine the relationship between psychoemotional stress reactions and pregnancy, taking into account the age factor. Materials and methods. Special psychometric testing of 100 pregnant women of different ages and at different stages of gestation was carried out. Each of the research participants was asked to complete a survey using three questionnaires. The Spielberger–Hanin scale, the psychological stress measure (PSM-25) and the impact of event scale – revised (IES-R) of a traumatic event were used for analysis. The average age of the examined patients was 30.9±5.54 years; 48 persons were ≤30 years old, 49 women were 31–40 years old, and 3 patients were ≥41 years old. Statistical processing of the results was carried out in the program for working with electronic spreadsheets Microsoft Excel 2016 and the program for comprehensive data analysis - STATISTICA 10 for Windows. Graphic design was done with Microsoft Excel 2016. Results. According to the Spielberger–Hanin survey, 14% of women had a low level of reactive anxiety, 52% – a moderate level, and 34% – a high level. Only 7% of women had a low level of personal anxiety, and their average value was close to a moderate level, 44% of patients had a moderate level and 49% had a high level. According to the data of impact of event scale – revised (IES-R) of a traumatic event, which has 3 subscales, it was established that a low level of the subscale of intrusion among the interviewed pregnant women was found in 16% of women (n=16), an average level in 23%, an elevated level in 15% and high one – in 46%. A low level of the avoidance subscale was determined in 16% of women, an average level – in 12%, a high level – 14%, and a high level – 58%. According to the results of the psychological stress measure PSM-25, the majority of women had a low level of stress – 77%, medium level – 22%, high level – 1%. Conclusions. According to the results of the study, the majority of women had a high level of anxiety during pregnancy, the prevalence of which was the highest one among women 31 to 40 years old; the lowest rate was among pregnant women younger than 30 years old. It is necessary to develop measures aimed at psychoprophylaxis of pregnant women, at their conscious attitude to pregnancy, childbirth and subsequent motherhood
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)