Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Кавка, М. Р.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3

Гострий дивертикуліт товстої кишки — диференційована тактика хірургічного лікування [Текст] / Б. О. Матвійчук [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 1. - С. 151-155

MeSH-головна:
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛИТ -- DIVERTICULITIS, COLONIC (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (смертность)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Гострий дивертикуліт товстої кишки (ГДТК) — хірургічна патологія, захворюваність на яку неухильно зростає. Мета дослідження — узагальнити досвід клініки в контексті визначення диференційованої тактики лікування хворих на ГДТК. Ретроспективним дослідженням охоплено 130 хворих на ГДТК. Незначно переважали жінки (53,8 %). Вік пацієнтів знаходився в межах 54-78 років (середній — 68,2 ± 7,1). Операцію типу Гартмана виконано ургентно 10,8 % хворим (післяопераційна летальність — 28,6 %). У більшості випадків перитоніт був дифузним. Релапаротомії виконано при прогресуванні фекального та розвитку третинного перитоніту. Малоінвазійне лікування ускладнень ГДТК застосовано 2 хворим. Консервативне лікування (антибактерійна, детоксикаційна терапія, Салофальк 500 мг двічі в день) 114 пацієнтів з неускладненим перебігом ГДТК призвело до поступового покращення. Середній ліжкодень склав 10,7-13,8. Причиною смерті була поліорганна недостатність, особливо при появі третинного перитоніту. Після виписки пацієнтам рекомендовано прийом Салофальку 500 мг двічі в день упродовж 3 наступних місяців.
Дод.точки доступу:
Матвійчук, Б. О.
Рачкевич, С. Л.
Матвійчук, О. Б.
Ретвінський, І. А.
Кавка, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЛУ10/2022/28/3/4
Журнал

Львівський медичний часопис . - Періодичність не визначена
2022р. Т. 28 № 3/4

Зміст:
Гутор, Т. Г. Використання статистичних методів для підвищення якості оцінки результатів клінічного аудиту / Т. Г. Гутор, А. Б. Зіменковський, З. С. Мисак. - С.9-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зуб, В. О. Аналіз захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень органів шлунково-кишкового тракту в Україні та світі / В. О. Зуб. - С.22-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Емрах, Доган. Випадок хронічної легеневої тромбоемболії та супутньої хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертонії: хронічна легенева тромбоемболія та гіпертонія / Доган Емрах [та ін.]. - С.34-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Озге Орал Тапан, Утку Тапан, Сабрі Серхан Олкай
Суджіт, Кумар Редді Мадітхаті. Спостереження нормального розвитку мозкової борозни плода між 18 і 32 тижнями гестаційного віку за допомогою ультразвукового дослідження - порівняння між двома віковими групами матерів / Кумар Редді Мадітхаті Суджіт [та ін.]. - С.41-55. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сай Шанкар Манкужі Гопалакрішнан, Сантош Чандрасекар, Дженікар Полрадж, Арчана Бала, Гіта Шанкар
Гаврилюк, А. М. Клінічна імунологія та алергологія як важливий компонент безперервної медичної освіти лікарів / А. М. Гаврилюк, С. О. Зубченко, В. В. Чопяк. - С.56-71. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тімченко, Н. Ф. Динаміка невиношування вагітності серед жіночого населення фертильного віку в Україні та у Львівській області за 2014-2021 роки / Н. Ф. Тімченко, Т. Г. Гутор. - С.72-86. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дубас, В. В. Аналіз факторів ризику зниження якості життя у пацієнтів зі системним червоним вовчаком / В. В. Дубас. - С.87-96. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дзісь, Є. І. Взаємозв’язки між ліпідним профілем та клітинним складом крові / Є. І. Дзісь, О. Я. Томашевська, А. В. Петрух. - С.97-113. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кавка, М. Р. Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострим калькульозним холециститом / М. Р. Кавка. - С.114-125. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кошурба, І. В. Характеристика цитопротективної дії на слизову оболонку шлунка кріоконсервованого екстракту плаценти в умовах водно-імобілізаційного стресу / І. В. Кошурба, Ф. В. Гладких, М. О. Чиж. - С.126-139. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Кавка, М. Р.
Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострим калькульозним холециститом [Текст] = Thromboembolic complications in patients with acute calculous cholecystitis / М. Р. Кавка // Львівський медичний часопис. - 2022. - Т. 28, № 3/4. - С. 114-125. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (осложнения)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
Анотація: Аналіз клініко-анамнестичних, біохімічних та гемостазіологічних показників при тромбоемболічних ускладненнях у хворих з гострим калькульозним холециститом (ГКХ). Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз клінічної інформації щодо 206 пацієнтів з діагнозом гострий калькульозний холецистит, які перебували на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова (теперішня назва: Лікарня Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об'єднання міста Львова) впродовж 2014 -2018 років. Результати й обговорення. Встановлено, що у 2,91% хворих на ГКХ були тромбоемболічні ускладнення, які проявлялися у вигляді тромбозу глибоких вен та ТЕЛА дрібних гілок та частіше діагностувалися у хворих з достовірно вищим віком (у середньому 72,67±11,13 років). Тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів з ГКХ достовірно частіше розвивалися в осіб, які мали супутню патологію (гіпертонічну хворобу, ІХС, ХОЗЛ, цироз печінки, гостре порушення мозкового кровообігу). У пацієнтів з ускладненим тромбоемболічним діагнозом були діагностовані також нетромбоемболічні ускладнення: місцевий та загальний перитоніт, перивезикальний абсцес, перфорація, абдомінальний сепсис та підпечінковий абсцес. Середня тривалість лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у пацієнтів без ускладнень становила 60,00 [45,0-70,0] хвилин, у пацієнтів з нетромбоемболічними ускладненнями - 62,50 [38,5-85,0] хвилин, тоді як у пацієнтів з тромбоемболічними ускладненнями достовірно довше - 95,0 [95,0-95,0] хвилин (p0,05). Висновки. У пацієнтів з ускладненим гострим холециститом були достовірно (p0,05) частіше діагностовані тромбоемболічні ускладнення при місцевому та загальному перитоніті, перивезикальному абсцесі. Пацієнтам з ускладненим гострим калькульозним холециститом проводили холецистектомію (83,33% [46,48-99,96]) вірогідно частіше ніж пацієнтам з неускладненим гострим холециститом, натомість ЛХЕ - лише у 16,67% [0,04-53,52]. Тому холецистектомія у них тривала більше 1 години у 80% [38,45-99,94] випадків
The aim is the analysis of clinical and anamnestic, biochemical and hemostasiological parameters in thromboembolic complications in patients with acute calculous cholecystitis (ACC). Materials and Methods. A retrospective analysis of clinical information was performed regarding 206 patients with a diagnosis of acute calculous cholecystitis, who were hospitalized in the Emergency Medical Care Hospital of Lviv (current name: St. Panteleimon Hospital of the First Territorial Medical Association of the City of Lviv) in the period from 2014 to 2018. Results and Discussion. It was established that 2.91% of patients with ACC had thromboembolic complications, which were manifested in the form of deep vein thrombosis and PE of small branches and were more often diagnosed in patients with significantly older age (on average, 72.67±11.13 years of age). Thromboembolic complications in patients with ACC developed reliably more often in people who had concomitant pathology (hypertensive disease, IHD, COPD, liver cirrhosis, stroke). Patients with a complicated thrombotic diagnosis were also diagnosed with final non-thrombotic complications: local and general peritonitis, perivesical abscess, perforation, abdominal sepsis and subhepatic abscess. The average duration of laparoscopic cholecystectomy (LCE) in patients without complications was 60.00 [45.0-70.0] minutes, in patients with non-thrombotic complications - 62.50 [38.5-85.0] minutes, and in patients with thrombotic complications it was significantly longer - 95.0 [95.0-95.0] minutes (p0.05). Conclusions. In patients with complicated acute cholecystitis, thromboembolic complications with local and general peritonitis, perivesical abscess were diagnosed more often (p0.05). Patients with complicated acute calculous cholecystitis underwent cholecystectomy (83.33% [46.48-99.96]) reliably more often than patients with uncomplicated acute cholecystitis, whereas LCE was performed only in 16.67% [0.04-53.52] of cases. Therefore, cholecystectomy lasted for more than 1 hour in 80% [38,45-99,94] of cases
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)