Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Малець, М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4
1.
Шифр: МУ64/2019/4
   Журнал

Международный неврологический журнал . - Виходит раз на два місяця
2019р. № 4
Зміст:
Мальцев, Д. В. Синдром хронічної втоми, асоційований з герпесвірусними інфекціями / Д. В. Мальцев. - С.11-23. - Библиогр. в конце ст.
Дуве, Х. В. Структурно-морфометричні особливості головного мозку у пацієнтів, які перенесли аневризмальний субарахноїдальний кривовилив / Х. В. Дуве. - С.26-31. - Бібліогр. наприкінці ст.
Мушегян, М. М. Оцінка клінічних показників хворих на симптоматичну судинну епілепсію з хронічними порушеннями мозкового кровообігу / М. М. Мушегян, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк. - С.32-38. - Бібліогр. наприкінці ст.
Capriati, A. Внутримышечные инъекции декскетопрофена трометамола при острой боли в нижней части спины / A. Capriati [et al.]. - С.39-42. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Bertolotti M., Mas M., Paredes I., Zippel H.
Brainin, M. Церебролізин - багатоцільовий засіб для відновлення після інсульту / M. Brainin. - С.43-50. - Бібліогр. наприкінці ст.
Кирилова, Л. Г. Епілептичний міоклонус повік з абсансами (синдром Дживонса): огляд літератури й клінічне спостереження / Л. Г. Кирилова [та ін.]. - С.51-56. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Мірошников О. О., Погребняк А. Б., Юзва О. О.
Орос, М. М. Локальний біль у спині: сучасний погляд на діагностику і фармакотерапію / М. М. Орос, Г. В. Палагута. - С.57-64. - Бібліогр. наприкінці ст.
Копчак, О. О. Особливості лікувальної тактики при коморбідності інсомнії та тривоги: в пошуках безпечної альтернативи бензодіазепінів / О. О. Копчак. - С.67-73. - Бібліогр. наприкінці ст.
Нейропротективная терапия хронической вестибулярной дисфункции / подгот. Т. Чистик. - С.74-76
Орос, М. М. Біль у тазу як міждисциплінарна проблема: деякі аспекти / М. М. Орос, Н. В. Фыстер. - С.79-82. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бурчинский, С. Г. Возможности антиоксидантной фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга / С. Г. Бурчинский. - С.83-87. - Библиогр. в конце ст.
Малець, М. Діагностика, лікування й прогнозування епілептичних нападів у дітей із гідроцефалією / М. Малець. - С.88-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Марусиченко, В. В. Скелетно-мышечные болевые синдромы: от патогенетических особенностей к рациональным терапевтическим подходам / В. В. Марусиченко. - С.93-97. - Библиогр. в конце ст.
Шаймурзин, М. Р. Спинальные мышечные атрофии у детей: эпидемиология, фенотипические особенности и современные возможности ранней клинико-инструментальной диагностики / М. Р. Шаймурзин. - С.98-105. - Библиогр. в конце ст.
Коваленко, О. Є. Рефлексотерапія в Україні: фундатор та послідовники. До 90-річчя від дня народження професора Мачерет Євгенії Леонідівни / О. Є. Коваленко [та ін.]. - С.106-111
Інші автори: Семенова О. В., Бабич Є. Х., Гарник Т. П., Ляпко М. Г., Абраменко В. В., Арябинська В. М., Набільська В. А.
Melville, N. A. Ретинальный слой истончается при прогрессировании рассеянного склероза / N. A. Melville. - С.112-113
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Малець, М.
    Діагностика, лікування й прогнозування епілептичних нападів у дітей із гідроцефалією [Текст] / М. Малець // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 88-92. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (генетика, диагностика, осложнения, хирургия, эпидемиология, этиология)
ВЕНТРИКУЛОПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ШУНТ -- VENTRICULOPERITONEAL SHUNT (вредные воздействия)
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (генетика, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Гідроцефалія є одним з найбільш поширених мозкових розладів. Кожен рік у світі виникає майже 400 000 нових випадків гідроцефалії в дітей. Згідно з даними міжнародної робочої групи з вивчення гідроцефалії, поширеність дитячої гідроцефалії коливається від 1 до 32 випадків на 10 000 новонароджених. Частота гідроцефалії в Україні, за даними різних авторів, становить 1–4 випадки на 1000 народжених живими/рік. При цьому нерідко супутником гідроцефалії є епілепсія. Поширеність епілепсії серед пацієнтів із гідроцефалією становить від 12 до 50 % за даними різних авторів. Причини гідроцефалії, її лікування й ускладнення лікування є потенційними причинами епілепсії. При цьому епілепсія може бути також і наслідком хірургічного лікування гідроцефалії. У даній ситуації питання діагностики, призначення антиконвульсантів, хірургічного лікування й прогнозування перебігу епілепсії залишається дискутабельним. Метою нашого дослідження був огляд літератури щодо діагностики, лікування й прогнозування епілепсії в дітей із гідроцефалією на сучасному етапі розвитку медичної науки. Проведено пошук наукових публікацій за допомогою електронних баз даних PubMed, Google Scholar за ключовими словами «гідроцефалія», «епілепсія», «вентрикуло-перитонеальне шунтування». Загалом знайдено 47 публікацій, серед них 25 оригінальних досліджень. Метааналіз досліджень за вказаними критеріями не проводився
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.
Шифр: МУ64/2020/16/5
   Журнал

Международный неврологический журнал . - Виходит раз на два місяця
2020р. Т. 16 № 5
Зміст:
Vinychuk, S. M. Clinical syndromes of thalamic strokes in the central vascular territory: a prospective hospital-based cohort study / S. M. Vinychuk [et al.]. - С.8-13
Інші автори: Prokopiv M. M., Trepet L. M., Fartushna O. Ye.
Hubetova, I. V. Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine / I. V. Hubetova. - С.14-18
Ковальчук, Т. А. Особливості концентрації гомоцистеїну у сироватці крові дітей із вазовагальними синкопе / Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук. - С.21-26
Бойчук, М. О. Прогностичне значення дослідження експонування глікозильних детермінант на молекулах IgG у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від проведеної медикаментозної терапії / М. О. Бойчук, Т. І. Негрич, Р. О. Білий. - С.27-33
Stadnik, S. M. Immunological aspects in the acute period of ischemic stroke / S. M. Stadnik, O. V. Saiko, I. V. Hayda. - С.34-39
Малець, М. В. Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк. - С.40-44
Bornstein, N. Современное лечение острого ишемического инсульта. Ренессанс нейропротекции в эпоху реканализационной терапии (вебинар EVER Pharma, 14 июня 2020 г.) / N. Bornstein. - С.45-54
Poljakovic, Zdravka. Роль Церебролизина в случаях неудачной реканализационной терапии при тяжелом инсульте / Zdravka Poljakovic. - С.47-50
Bornstein, N. Нейропротекторные эффекты Церебролизина при тромболизисе и тромэктомии: научное обоснование и клиническое применение / N. Bornstein. - С.50-54
Орос, М. М. Нейроінфекція та нейропатичний біль / М. М. Орос, О. С. Вансович. - С.55-60
Julio, J. Secades Гамалате В6. Обзор ГАМКергического продукта / J. Secades Julio. - С.63-61
Копчак, О. О. Дифференціальна діагностика головного болю / О. О. Копчак. - С.70-78
Дубенко, А. Є. Формулювання діагнозу "епілепсія". Початок лікування. Перша монотерапія / А. Є. Дубенко. - С.81-88
Кирилова, Л. Г. Рання дитяча нервовість, або невропатія: сучасні підходи до діагностики й лікування / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников. - С.89-96
Рациональная терапия острой и хронической боли в спине. - С.99-106
Хаустова, О. О. Місце дулоксетину в терапії психічних розладів / О. О. Хаустова. - С.109-120
Лукашевич, В. А. Классификация моторных нарушений после инфаркта мозга по признаку особенностей адаптивной кинематики / В. А. Лукашевич, В. В. Пономарев. - С.121-128
Кирилова, Л. Г. розлади аутистичного спектра в дітей раннього віку: еволюція поглядів та можливості діагностики (частина 2) / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников, О. О. Юзва. - С.129-134
Мальцев, Д. В. Діенцефальні ураження головного мозку герпесвірусної етіології у людей: огляд літератури та клінічний випадок (частина 2) / Д. В. Мальцев. - С.133-143
Пам’яті професора Є. Г. Дубенка. - С.144-145
Fotuhi, Majid. Нейробіологія COVID-19 / Majid Fotuhi [et al.]. - С.146-154
Інші автори: Mian Ali, Meysami Somayeh, Cyrus A. Raji
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

4.


    Малець, М. В.
    Клінічні й субклінічні форми епілепсії у пацієнтів після вентрикулоперитонеального шунтування [Текст] / М. В. Малець, Ю. Ю. Чомоляк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (классификация, патофизиология)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ, ШУНТИРОВАНИЕ ЛИКВОРНЫХ ПУТЕЙ -- CEREBROSPINAL FLUID SHUNTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Гідроцефалія є частим захворюванням у дітей, особливо віком до 1 року. Епілептичні напади спостерігаються у пацієнтів з гідроцефалією у 3 рази частіше, ніж у звичайній популяції. Значна кількість пацієнтів з гідроцефалією потребує хірургічного лікування з імплантацією лікворошунтуючої системи. Клінічні та субклінічні форми епілепсії у дітей з гідроцефалією недостатньо вивчені та потребують ретельного обстеження. Метою нашого дослідження було проаналізувати частоту виникнення субклінічних і клінічних форм епілепсії у пацієнтів з гідроцефалією після вентрикулоперитонеального шунтування. Матеріали та методи. Ми провели аналіз даних пацієнтів з гідроцефалією, які надійшли в обласну дитячу лікарню з 2015 по 2019 рік. Ретроспективно зібрано епікризи 80 пацієнтів з шунтованою гідроцефалією на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні, проведено відео-ЕЕГ-моніторинг дітей з шунтованою гідроцефалією за міжнародною системою 10–20 у стані спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий відео-ЕЕГ-моніторинг дітей із шунтованою гідроцефалією під час сну, які мали інтеріктальні епілептиформні зміни на електроенцефалографії. Результати. За нашими даними, клінічні форми епілепсії після вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пацієнта (39,2 %). У більшості випадків (71 %) вогнище епілептиформної активності локалізується над гемісферою, де знаходиться лікворошунтуюча система, що пов’язує розвиток епілептичних нападів із подразнювальною дією шунта. Субклінічні форми епілепсії у дітей після вентрикулоперитонеального шунтування траплялися значно рідше, ніж клінічні. Протягом 2 років спостережень за пацієнтами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацієнтів (7,5 %). Висновки. Діагностика вказаних форм епілепсії можлива тільки шляхом проведення тривалого відео-ЕЕГ-моніторингу в стані активності та під час сну, а самі форми потребують подальшого ретельного вивчення
Дод.точки доступу:
Чомоляк, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)