Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Побережный, В. И.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20
1.
Шифр: МУ95/2016/1
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2016р. N 1
Зміст:
Побережный, В. И. К вопросам феномена “боль”. Формулирование дефиниции “боль” на основе системного подхода / В. И. Побережный, А. В. Марчук. - С.6-20. - Библиогр. в конце ст.
Дмитриев, Д. В. Методы оценки послеоперационной боли у детей разного возраста / Д. В. Дмитриев. - С.21-25. - Библиогр. в конце ст.
Катилов, А. В. Клинические проявления синдрома боли в грудной клетке у детей / А. В. Катилов, Е. Ю. Дмитриева, А. В. Марчук. - С.27-34. - Библиогр. в конце ст.
Побережный, В. И. Новые подходы к изучению электромагнитного поля организма человека и его внутренних органов как основа создания инновационных методов диагностики / В. И. Побережный, Д. Д. Прохоров, О. С. Швыдюк. - С.35-48. - Библиогр. в конце ст.
Сулік, Р. В. Диференційний підхід у діагностиці та лікуванні невропатичного больового синдрому / Р. В. Сулік. - С.51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бєлка, К. Ю. Служба гострого болю в Україні: сучасний досвід та перспективи / К. Ю. Бєлка [и др.]. - С.57-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кучин Ю. Л., Лісний І. І., Юрович А.
Лісний, І. І. Оцінка ефективності епідуральної анестезії та аналгезії з дексмедетомідином при хірургічних втручаннях в онкопроктології / І. І. Лісний, Х. А. Закальська, К. Ю. Бєлка. - С.61-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткаченко, Р. А. Снижение частоты постпункционной головной боли в акушерстве / Р. А. Ткаченко, Е. В. Грижимальский. - С.68-69. - Библиогр. в конце ст.
Коноплицький, В. С. Ноцицептивний супровід хронічного колостазу органічного походження у дітей / В. С. Коноплицький [и др.]. - С.71-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Лукіянець О. О., Дмитрієв Д. В., Дмитрієва К. Ю.
Басенко, И. Л. Использование приема Вальсальвы как вариант уменьшения боли при венепункции / И. Л. Басенко, Е. П. Евстратов, Н. В. Крупская. - С.77-78. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.
Шифр: МУ95/2016/2
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2016р. N 2
Зміст:
Побережный, В. И. Прикладное значение формализации дефиниции “боль” на основе функционального системного подхода. Краткое представление общей теории систем и её образно-понятийного аппарата. Схема патогенеза феномена “боль” / В. И. Побережный, А. В. Марчук. - С.7-26. - Библиогр. в конце ст.
Berger, Jack М. Pathophysiology of Chronic Pain / Jack М. Berger, V. Zelman. - С.29-49. - Bibliogr. at the end of the art.
Побережный, В. И. Теоретические представления молекулярно-клеточного иерархического уровня системной структурно-функциональной организации организма человека. Прикладное его значение / В. И. Побережный, О. С. Швыдюк, Д. Д. Прохоров. - С.50-58. - Библиогр. в конце ст.
Лесной, И. И. Неадекватный эпидуральный блок при обезболивании родов и возможности его предупреждения / И. И. Лесной, В. М. Чечельницкий, В. М. Емец. - С.59-63. - Библиогр. в конце ст.
Дмитрієв, Д. В. Обгрунтування використання декскетопрофену для знеболення в ранньому післяопераційному періоді в онкохірургії / Д. В. Дмитрієв [и др.]. - С.65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дмитрієва К. Ю., Семененко А. І., Сурсаев Ю. Є., Білаш М. О.
Ткаченко, Р. О. Розрахунок оптимальної дози анестетику при кесаревому розтині у вагітних з ожирінням / Р. О. Ткаченко, Є. В. Гріжимальський. - С.72-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Строкань, А. М. Регіонарна анестезія при каротидній ендартеректомії / А. М. Строкань. - С.77-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

3.


    Побережный, В. И.
    К вопросам феномена “боль”. Формулирование дефиниции “боль” на основе системного подхода [Текст] = Issues of “pain” phenomenon. Formulation of “pain” definition based on system approach / В. И. Побережный, А. В. Марчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2016. - № 1. - С. 6-20. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOLOGICAL PHENOMENA
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (классификация, тенденции)
БОЛИ -- PAIN (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
БОЛИ ВОСПРИЯТИЕ -- PAIN PERCEPTION (физиология)
Дод.точки доступу:
Марчук, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Побережный, В. И.
    Новые подходы к изучению электромагнитного поля организма человека и его внутренних органов как основа создания инновационных методов диагностики [Текст] = New approaches to study of electromagnetic field of human organism and its visceral organs as a base for creation of innovative diagnostic methods / В. И. Побережный, Д. Д. Прохоров, О. С. Швыдюк // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2016. - № 1. - С. 35-48. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- ELECTROPHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (тенденции)
ИЗОБРЕТЕНИЯ -- INVENTIONS (тенденции)
АКУПУНКТУРНЫЕ ТОЧКИ -- ACUPUNCTURE POINTS
Дод.точки доступу:
Прохоров, Д. Д.
Швыдюк, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Побережный, В. И.
    Прикладное значение формализации дефиниции “боль” на основе функционального системного подхода. Краткое представление общей теории систем и её образно-понятийного аппарата. Схема патогенеза феномена “боль” [Текст] = Applied significance of formalization of “pain” definition based on functional system approach. Short introducing of systems theory and its figurative and conceptual mechanism. The scheme of pathogenesis of pain phenomenon / В. И. Побережный, А. В. Марчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2016. - № 2. - С. 7-26. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (классификация, методы)
БОЛИ -- PAIN (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
КОМПЬЮТЕРНЫЕ МЕТОДОЛОГИИ -- COMPUTING METHODOLOGIES
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (иммунология, физиология)
Дод.точки доступу:
Марчук, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Побережный, В. И.
    Теоретические представления молекулярно-клеточного иерархического уровня системной структурно-функциональной организации организма человека. Прикладное его значение [Текст] = Theoretical conceptions of cellular and molecular hierarchical level of structural and functional organization of the system of human organism. Its practical weight / В. И. Побережный, О. С. Швыдюк, Д. Д. Прохоров // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2016. - № 2. - С. 50-58. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOLOGICAL PHENOMENA (действие лекарственных препаратов)
ГЕНЫ -- GENES (действие лекарственных препаратов)
КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Швыдюк, О. С.
Прохоров, Д. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.
Шифр: МУ95/2016/3
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2016р. N 3
Зміст:
Кунин, Ю. Л. Місцеві анестетики: сучасний погляд / Ю. Л. Кунин [та ін.]. - С.7-18. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Пилипенко М. М., Налапко Ю. І., Крегг Р.
Побережный, В. И. Теоретические основы методологии лечебно-профилактических мероприятий с позиций функционального системного подхода. Клинический опыт. Показательные случаи / В. И. Побережный [та ін.]. - С.20-40. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Пушкарь М. С., Швыдюк О. С., Прохоров Д. Д.
Клекот, О. О. Безпека застосування парацетамолу в клінічній практиці / О. О. Клекот, О. О. Яковлева. - С.41-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Berger, J. Potential Cost Savings of Off-Site Regional Anesthesia for Minor Orthopedic Surgical Procedures / J. Berger [та ін.]. - С.49-54. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Gutierrez D. F. , Shbeeb A., Ngai Lynn, Meliksetyan Z., Zelman V.
Титаренко, Н. В. Аналіз структури анестезіологічною забезпечення операції “кесарів розтин" у Вінницькій області за 2014-2015 pp. / Н. В. Титаренко, Р. А. Бондар. - С.55-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сурсаев, Ю. Є. Післяопераційне знеболення у травматологічних хворих з ендопротезуванням кульшового суглоба / Ю. Є. Сурсаев [та ін.]. - С.60-63. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Семененко А. І., Дацюк О. І., Дмитріев Д. В., Семененко І. Ф.
Дмитріев, Д. В. Мультимодальна аналгезія на клінічних прикладах або як це працює / Д. В. Дмитріев, В. В. Залецьккй. - С.64-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Токарь, И. А. Использование билатерального TAP-блока при лапаротомных абдоминальных операциях / И. А. Токарь, В. Ю. Артёменко. - С.69-74. - Библиогр. в конце ст.
Кушта, А. А. Оценка эффективности разведения анестетика с целью блокады в эксперименте / А. А. Кушта, С. М. Шувалов, И. Л. Рокунец. - С.75-78. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

8.


   
    Теоретические основы методологии лечебно-профилактических мероприятий с позиций функционального системного подхода. Клинический опыт. Показательные случаи [Текст] = Theoretical foundations of therapeutic and preventive measures from a position of functional system / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2016. - № 3. - С. 20-40. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- HEALTH PROMOTION (методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOLOGICAL PHENOMENA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: В биологии издавна отмечались попытки представить объект её исследования – живой организм – в виде системы (целостности). Основной смысл этой концепции заключается в том, что, рассматривая свойства живого организма как системы, принципиально и категорически недопустимо: а) формировать представления о них аддитивным способом или отождествлять со свойствами составляющих его структурных образований; б) трактовать (объяснять) исходя из знаний и представлений свойств составляющих его структурных образований. Общая теория систем, теории функциональных универсальных блоков, функциональных систем, общего адаптационного синдрома являются теоретической основой методологии комплекса лечебно-профилактических мероприятий активационно-адаптогенной терапии, в результате которой достигают: а) нормализации физиологических и регенеративных процессов; б) активизации репаративных процессов. Курс комплексной неспецифической активационно-адаптогенной терапии был проведен у более 450 пациентов. В результате перевода организма человека в состояние тренировки, спокойной или повышенной активации, иммунокомпетентная система более эффективно выполняет свою биологическую функцию – сохранение и восстановление генетически обусловленного морфофункционального гомеокинезиса. Отражением этого является достижение позитивных клинических результатов: 1) улучшение качества жизни; 2) улучшение показателей функции органов и систем организма человека; 3) восстановление генетически обусловленной морфофункциональной организации тканей в патологически изменённых очагах (что подтверждается ультразвуковыми и рентгенологическими исследованиями). Показательные случаи
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Пушкарь, М. С.
Швыдюк, О. С.
Прохоров, Д. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.
Шифр: ПУ74/2018/1/1
   Журнал

Періопераційна медицина [ТекстТекст]. - Виходить двічі на рік
2018р. т.1 N 1
Зміст:
Побережный, В. И. К вопросам истории и формализации понятия “анестезиологическое пособие” / В. И. Побережный, А. С. Логвинов, Д. В. Дмитриев. - С.4-9. - Библиогр. в конце ст.
Артеменко, В. Ю. Обзор респираторной терапии у пациентов со спинальной мышечной атрофией / В. Ю. Артеменко, Е. В. Плотная. - С.10-17. - Библиогр. в конце ст.
Катриченко, М. О. Вплив імунологічного харчування на лікування хворих онкологічного профілю / М. О. Катриченко, І. І. Лісний. - С.19-24. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сорокина, Е. Ю. Пропофол в современной поликомпонентной общей анестезии / Е. Ю. Сорокина. - С.25-32. - Библиогр. в конце ст.
Новицька-Усенко, Л. В. Вплив L-aргініну на швидкість розрішення післяопераційного парезу кишечника у хворих з ургентною абдомінальною патологією / Л. В. Новицька-Усенко [та ін.]. - С.34-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Клигуненко О. М., Дьомін С. Г., Захарчук О. В., Лаврова Г. І.
Шапринський, В. О. Інтенсивна терапія у хворих при рубцевих стриктурах стравоходу / В. О. Шапринський [та ін.]. - С.42-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Шапринський Є. В. , Кривецький В. Ф., Мустафа Бассам Хуссейн
Валенко, О. О. Практичні аспекти використання ургентного сонографічного дослідження в диференційній діагностиці критичних респіраторних інцидентів (BLUE-protocol “Bedside Lung Ultrasound in Emergency”) / О. О. Валенко, О. О. Волков, А. С. Бессараб. - С.46-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
Титаренко, Н. В. Випадок множинних спонтанних розривів печінки та огляд літератури / Н. В. Титаренко, О. В. Сергійчук. - С.60-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гріжимальський, Є. В. Погляд анестезіолога на періопераційні особливості ВІЛ-інфікованих пацієнтів / Є. В. Гріжимальський [та ін.]. - С.66-69. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гарга А. Й., Тарасов О. В., Довгий І. М., Буднік Н. М.
Коноплицький, В. С. Математичне моделювання прогнозування ускладненого перебігу гострого апендициту у дітей / В. С. Коноплицький [та ін.]. - С.70-80. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Мотигін В. В., Якименко О. Г., Дмитріев Д. В., Михальчук Т. І.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.


    Побережный, В. И.
    К вопросам истории и формализации понятия “анестезиологическое пособие” [Текст] / В. И. Побережный, А. С. Логвинов, Д. В. Дмитриев // Періопераційна медицина. - 2018. - Том 1, N 1. - С. 4-9. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (история, методы, обучение, организация и управление, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, история, методы)
БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION
ФИЛОСОФСКИЕ ВОПРОСЫ МЕДИЦИНЫ -- PHILOSOPHY, MEDICAL (история)
Анотація: Анестезиология как наука прошла длительный путь развития. Эмпирический его период начинается с момента осознания людьми возможности уменьшения болевых ощущений и избавления от них. Реальные предпосылки для разработки эффективных методов обезболивания начали складываться в конце XVIII века. Это обусловило возникновение второго (донаучного) периода развития анестезиологии. Активное применение в хирургии методов обезболивания востребовало специальную подготовку персонала для проведения наркоза. Усовершенствованные методы общего обезболивания, разработанные способы замещения и управления функций жизненно важных органов и организма в целом, научные открытия и систематизация результатов научных исследований легли в основу формирования анестезиологии и интенсивной терапии как отдельной научно-практической дисциплины. В научный профессиональный язык было введено понятие “анестезиологическое пособие” – это физиологически обоснованный, комбинированный и многокомпонентный, селективно направленный и сбалансированный комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленный на оптимизацию алгоритма выполнения физиологических функций организма человека в периоперационном периоде хирургического способа лечения либо при выполнении процедуры, сопровождающейся формированием и развитием феномена боли. Его компонентами являются: 1) модуляция психоэмоционального состояния; 2) модуляция нейровегетативного состояния; 3) аналгезия; 4) наркоз; 5) миорелаксация
Anesthesiology as a science has passed a long way of development. The empirical period begins with the moment when people realize that they can reduce pain and get rid of it. Real prerequisites for the development of effective methods of anesthesia began to take shape at the end of the 18th century. It conditioned the emergence of a second (pre-scientific) period of development of anesthesiology. The active use of anesthesia in surgery led to special training for anesthesia. Improved methods of general anesthesia, developed methods for replacing and managing the functions of vital organs and the organism as a whole, scientific discoveries and systematization of the results of scientific research formed the basis for the formation of anesthesiology and intensive therapy as a separate scientific and practical discipline. The concept of “anesthesia” was introduced in the scientific professional language – a physiologically based, combined and multicomponent, selectively directed and balanced set of therapeutic and prophylactic measures aimed at optimizing the algorithm for performing physiological functions of the human body during the perioperative period of the surgical method of treatment or in the procedure followed by the formation and development of the phenomenon of pain. Its components: 1) modulation of the psychoemotional state; 2) modulation of the neurovegetative state; 3) analgesia; 4) anesthesia; 5) miorelaxation
Дод.точки доступу:
Логвинов, А. С.
Дмитриев, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.
Шифр: МУ95/2017/2/2
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2017р. т.2 N 2
Зміст:
Побережный, В. И. Основы современной формализации теории боли с позиции системного подхода. Теория “феномена боли” (психологические основы). Новые подходы исследования этого феномена / В. И. Побережный [и др.]. - С.7-29. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Марчук А. В., Швыдюк О. С., Петрик И. Ю.
Фесенко, В. С. Лікування післяпункційного головного болю / В. С. Фесенко, У. А. Фесенко. - С.30-39. - Бібліогр.: в кінці ст.
Залецька, О. А. Порівняння ефективності і безпеки ацетамінофену і метамізолу натрію для знеболення в післяопераційному періоді / О. А. Залецька, Б. В. Залецький, Д. В. Дмитрієв. - С.40-54. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дмитрієв, Д. В. Застосування блокад під ультразвуковим контролем при менеджменті болю у спині / Д. В. Дмитрієв [та ін.]. - С.57-61. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Марчук О. В., Колісник С. П., Побережний В. І., Откаленко Ю. К.
Нідзельський, М. Я. Вплив больових відчуттів при препаруванні зубів під незнімні конструкції на організм пацієнта / М. Я. Нідзельський, Н. В. Цветкова, О. А. Писаренко. - С.62-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Власенко, А. В. Менеджмент болю, пов’язаного з оперативними втручаннями на піднебінних мигдаликах / А. В. Власенко. - С.66-69. - Бібліогр.: в кінці ст.
Chesov, I. I. Assessment of spread and distribution pattern of contrast dye injected under ultrasound guidance in the transverse abdominal plane. A cadaveric study / I. I. Chesov. - С.70-74. - Bibliogr. at the end of the art.
Кучин, Ю. Л. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну для знеболення під час лапароскопічних холецистектомій / Ю. Л. Кучин [та ін.]. - С.75-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Бабич В. П., Белка К. Ю., Мартищенко К. Д.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

12.


   
    Основы современной формализации теории боли с позиции системного подхода. Теория “феномена боли” (психологические основы). Новые подходы исследования этого феномена [Текст] = Fundamentals of modern formalization of the theory of pain from the position system approach. The theory of “phenomenon of pain” (psychological aspect). New approaches to the study of this phenomenon / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2017. - т. 2, N 2. - С. 7-29. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY (методы)
БОЛИ -- PAIN (генетика, иммунология, психология, эпидемиология, этиология)
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD (психология, физиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
Анотація: В процессе познания феномена “боль” сформировались различные представления о нём, которые были отображены в литературе в виде соответствующих концепций, теорий, “моделей”. В них феномен “боль” не рассматривается с точки зрения системной организации организма человека, что указывает на необходимость формализации объективного его представления на основе системного подхода. Системный подход представляет собой эксплицитное выражение процедур определения организма человека как системы и способов специфического системного его исследования. Общая теория систем является одной из форм методологического осознания системного подхода. Методологической конструкцией системного представления феномена “боль” является предложенная схема его патогенеза, в части которой отражены нейропсихологическая (М. P. Jensen, 2010) и биопсихосоциальная (А. Б. Данилов, 2010) его модели. Феномен “боль” является проявлением определённого комплекса патофизиологических, нейрофизиологических и психических процессов в жизнедеятельности организма человека. Его основу необходимо рассматривать в плоскости: 1) системной структурно-функциональной организации организма, обусловливающей соответствующие патофизиологические процессы; 2) системной структурно-функциональной организации центральной нервной системы (ЦНС), определяющей соответствующее психофизиологическое состояние человека и обусловливающей соответствующие нейрофизиологические процессы; 3) психоэмоционального состояния человека, обусловленного соответствующими психофизиологическими процессами. В статье рассмотрены психологические основы феномена “боль”. С точки зрения психологии: “боль” является психическим образом, сформированным в результате ощущения, когнитивных, эмоциональных и перцепционных процессов на фоне соответствующего психоэмоционального состояния человека, которое обусловлено определёнными психическими его свойствами; “феномен боли” - это психофизиологическое явление, выраженное психоэмоциональной реакцией или состоянием, отражающее соответствующее психофизиологическое состояние человека, которое обусловливается определённым состоянием системной структурно-функциональной организации его организма. С клинической точки зрения: “боль - это актуализированное в сознании психоневрологическими механизмами проявление (симптом) реакции или определённого состояния системной структурно-функциональной организации организма человека, которое детерминируется транзиторным, локальным или локально сформированным, патогенным изменением морфофункционального его гомеокинезиса”
В настоящее время важное значение в изучении психики имеют методы нейровизуализации. Авторы предлагают с этой целью использовать отражение психических процессов в пространственно-временной организации электромагнитного поля организма человека
In the process of learning the phenomenon of pain, various ideas about it were formed. They were reflected in the literature in the form of appropriate concepts, theories, and “models”. But the phenomenon of “pain” is not considered there with the view of system organization of the human body, thus indicating the need for formalization of its objective representation on the basis of a system approach. The system approach is an explicit expression of the procedures for determining the human body as a system and of specific system research methods. The general theory of systems is one of the forms of methodological awareness of system approach. The system methodological structure of the phenomenon of pain represents the plan of pathogenesis, which reflects the neuropsychological (M.P. Jensen, 2010) and biopsychosocial (Л.В. Danilov, 2010) models. The phenomenon of “pain” is a manifestation of a certain complex of pathophysiological, neurophysiological and mental processes of the vital activity of the human body. Its basis should be considered as: 1) system-structural and functional organization of the organism, which determines the corresponding pathophysiological processes; 2) system-structural and functional organization of the central nervous system (CNS), which determines the corresponding psychophysiological state of a person and determines the corresponding neurophysiological processes; 3) psychoemotional state of a person, conditioned by an appropriate psychophysiological processes. The article deals with the psychological aspect of the phenomenon of “pain”. From the psychological point of view: “pain” is a mental image formed as a result of perception, cognitive, emotional and perceptual processes against the background of the corresponding psychoemotional state of a person conditioned by its psychic properties; the “phenomenon of pain” is a psychophysiological condition, expressed by a psychoemotional reaction or state, reflecting the corresponding psychophysiological state of a person determined by a certain state of the system-structural and functional organization of the organism. From the clinical point of view: “pain is a manifestation (symptom)of a reaction or a particular state of the system-structural and functional organization of the human body that is actualized in the mind by psychoneurological mechanisms: it is determined by a transient, local or locally formed pathogenic change in the morphofunctional homeokinesis”
Currently the neuroimaging methods are of great importance in the study of state of mind. The authors suggest the use of mental processes reflection in spatial and temporal organization of the human body electromagnetic field
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Марчук, А. В.
Швыдюк, О. С.
Петрик, И. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.
Шифр: МУ95/2018/3/4
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2018р. т.3 N 4
Зміст:
Побережный, В. И. Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода. Нейрофизиологические основы. Часть 1. Краткое представление ключевых субклеточных и клеточных структурных элементов центральной нервной системы / В. И. Побережный [та ін.]. - С.6-40. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Марчук А. В., Швыдюк О. С., Петрик И. Ю., Логвинов А. С.
Ковальчук, П. В. Сучасні підходи до діагностики та лікування мігрені у дітей / П. В. Ковальчук, О. В. Катілов, С. О. Паненко. - С.41-53. - Бібліогр.: в кінці ст.
Илляшенко, В. И. Пудендальная невралгия: диагностика и лечение / В. И. Илляшенко. - С.54-57. - Библиогр. в конце ст.
Калінчук, О. О. Рефрактерна нейробластома, перемога над болем (клінічний випадок) / О. О. Калінчук [та ін.]. - С.58-64. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Король Т. Г., Блажко С. С., Косеченко Н. Ю.
Дмитрієв, Д. В. Обгрунтування використання методу преемтив-анальгезії ацетамінофеном для періопераційного знеболення у дітей / Д. В. Дмитрієв [та ін.]. - С.65-69. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Марчук О. В., Вітковський В. Л., Кебенко В. Ю.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

14.


   
    Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода. Нейрофизиологические основы. Часть 1. Краткое представление ключевых субклеточных и клеточных структурных элементов центральной нервной системы [Текст] = Fundamentals of the modern theory of the phenomenon of "pain" from the perspective of a systematic approach. Neurophysiological basis. Part 1: A brief presentation of key subcellular and cellular ctructural elements of the central nervous system / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 4. - С. 6-40. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛИ -- PAIN (патофизиология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (патофизиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (метаболизм, патофизиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, ультраструктура)
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
АКСОНЫ -- AXONS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
Анотація: Резюме. Феномен “боль” представляет собой психофизиологическое явление, которое актуализируется в сознании человека в результате системной реакции его организма на определённые внешние и внутренние стимулы. В основе соответствующих психических процессов лежат определённые нейрофизиологические процессы, которые в свою очередь обусловливаются определённой формой системной структурно-функциональной организации центральной нервной системы (ЦНС). Таким образом, системная структурно-функциональная организация ЦНС человека, определяя в конкретном интервале времени соответствующее его психофизиологическое состояние, обусловливает его психоэмоциональные состояния или реакции, проявляющиеся феноменом “боль”. Нервная система организма человека имеет иерархическое строение и представляет собой морфологически и функционально целостную совокупность различных, взаимосвязанных его нервных, структурных образований. Основой структурных образований нервной системы является нервная ткань. Она представляет собой систему взаимосвязанных дифферонов нервных клеток, нейроглии и глиальных макрофагов, обеспечивающих специфические функции восприятия раздражений, возбуждения, генерации нервного импульса и его передачи. Нейрон и каждый его компартмент (шипики, дендриты, сома, аксон) является автономным, пластичным, активным, структурным образованием со сложными вычислительными свойствами. Один из них – дендриты – играет ключевую роль в интеграции и обработке информации. Дендриты, вследствие своей морфологии, обеспечивают нейроны уникальными электрическими и пластическими свойствами и обусловливают вариации их вычислительных свойств. Морфология дендритов: 1) определяет – а) количество и тип контактов, которые может образовать конкретный нейрон с другими нейрона-ми; б)сложность, многообразие его функций; в) его вычислительные операции; 2) обусловливает – а) вариации вычислительных свойств нейрона (вариации разрядов между всплесками и регулярными формами пульсации); б)обратное распространение потенциалов действия. Дендритные шипики способны образовывать синаптическое соединение – один из главных факторов увеличения разнообразия форм синаптических связей нейронов. Их объём и форма могут изменяться на протяжении короткого интервала времени, а сами они могут поворачиваться в пространстве, появляться и исчезать. Шипики играют ключевую роль в выборочном изменении силы синаптических связей в течение процесса запоминания и обучения. Глиальные клетки являются активными участниками диффузной передачи нервных импульсов в мозге. Астроциты формируют трёхмерное, функционально “синцитиоподобное” образование, внутри которого находятся нейроны, обусловливая таким образом специфическое для них микроокружение. Они и нейроны структурно-функционально взаимосвязаны, на основе чего происходит их перманентное взаимодействие. Олигодендроциты обеспечивают условия для генерации и передачи нервных импульсов по отросткам нейронов и играют существенную роль в процессах их возбуждения и торможения. Микроглиальные клетки играют важную роль в формировании мозга, особенно в формировании и поддержании синапсов. Таким образом, ЦНС следует рассматривать как единое, функционально “синцитиоподобное”, структурное образование. Вследствие того, что трёхмерное распределение дендритных ветвей в пространстве имеет важное значение для определения типа информации, поступающей к нейрону, при анализе реализации их функций необходимо учитывать трёхмерность их структуры
The phenomenon of “pain” is a psychophysiological phenomenon that is actualized in the mind of a person as a result of the systemic response of his body to certain external and internal stimuli. The heart of the corresponding mental processes is certain neurophysiological processes, which in turn are caused by a certain form of the systemic structural and functional organization of the central nervous system (CNS). Thus, the systemic structural and functional organization of the central nervous system of a person, determining the corresponding psychophysiological state in a specific time interval, determines its psycho-emotional states or reactions manifested by the pain phenomenon. The nervous system of the human body has a hierarchical structure and is a morphologically and functionally complete set of different, interconnected, nervous and structural formations. The basis of the structural formations of the nervous system is nervous tissue. It is a system of interconnected differentials of nerve cells, neuroglia and glial macrophages, providing specific functions of perception of stimulation, excitation, generation of nerve impulses and its transmission. The neuron and each of its compartments (spines, dendrites, catfish, axon) is an autonomous, plastic, active, structural formation with complex computational properties. One of them – dendrites – plays a key role in the integration and processing of information. Dendrites, due to their morphology, provide neurons with unique electrical and plastic properties and cause variations in their computational properties. The morphology of dendrites: 1) determines – a) the number and type of contacts that a particular neuron can form with other neurons; b) the complexity, diversity of its functions; c) its computational operations; 2) determines – a) variations in the computational properties of a neuron (variations of the discharges between bursts and regular forms of pulsation); b) back distribution of action potentials. Dendritic spines can form synaptic connection – one of the main factors for increasing the diversity of forms of synaptic connections of neurons. Their volume and shape can change over a short period of time, and they can rotate in space, appear and disappear by themselves. Spines play a key role in selectively changing the strength of synaptic connections during the memorization and learning process. Glial cells are active participants in diffuse transmission of nerve impulses in the brain. Astrocytes form a three-dimensional, functionally “syncytia-like” formation, inside of which there are neurons, thus causing their specific microenvironment. They and neurons are structurally and functionally interconnected, based on which their permanent interaction occurs. Oligodendrocytes provide conditions for the generation and transmission of nerve impulses along the processes of neurons and play a significant role in the processes of their excitation and inhibition. Microglial cells play an important role in the formation of the brain, especially in the formation and maintenance of synapses. Thus, the CNS should be considered as a single, functionally “syncytia-like”, structural entity. Because the three-dimensional distribution of dendritic branches in space is important for determining the type of information that goes to a neuron, it is necessary to consider the three-dimensionality of their structure when analyzing the implementation of their functions
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Марчук, А. В.
Швыдюк, О. С.
Петрик, И. Ю.
Логвинов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.
Шифр: МУ95/2018/3/2
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2018р. т.3 N 2
Зміст:
Побережный, В. И. Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода к вопросам его психологического компонента. Терминология системного подхода и краткое представление организма человека как системы / В. И. Побережный [та ін.]. - С.6-23. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Марчук Л. В., Швыдюк О. С., Петрик И. Ю.
Dmytriiev, D. V. Allodynia and hyperalgesia: review / D. V. Dmytriiev, О. V. Marchuk, K. D. Dmytriiev. - С.24-28. - Bibliogr. at the end of the art.
Конопліцький, В. С. Сучасний погляд на проблему лікування синдрому хронічного тазового болю у хлопчиків / В. С. Конопліцький [та ін.]. - С.29-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дмитрієв Д. В., Лукіянець О. О., Шавлюк Р. В.
Гаас, А. І. Регіонарна анестезія: традиції та інновації / А. І. Гаас, Д. О. Коваль, О. О. Гаас. - С.39-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рой, И. В. Наш опыт применения радиочастотной нейроабляции у пациентов с коксалгией на фоне дегенеративного остеоартроза тазобедренного сустава / И. В. Рой, Я. В. Фищенко, С. П. Чернобай. - С.53-61. - Библиогр. в конце ст.
Евстратов, Е. П. Некоторые аспекты блокады звездчатого узла / Е. П. Евстратов, Н. В. Крупская, В. Ю. Шумлянский. - С.62-66. - Библиогр. в конце ст.
Гріжимальський, Є. В. TAP-блок як компонент мультимодальної аналгезії для післяопераційного знеболення в акушерстві та гінекології / Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга. - С.67-74. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зукін, В. Д. Вибір методу анестезії у вагітних з аномалією Арнольда - Кіарі / В. Д. Зукін, Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга. - С.75-79. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

16.


   
    Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода к вопросам его психологического компонента. Терминология системного подхода и краткое представление организма человека как системы [Текст] = Fundamentals of the modern theory of the phenomenon of “pain” in terms of a systematic approach to issues of its psychological component. Terminology of the systemic approach and a brief representation of the human body as a system / В. И. Побережный, Л. В. Марчук, О. С. Швыдюк // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2. - С. 6-23. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛИ -- PAIN (патофизиология)
ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ -- AUTONOMIC PATHWAYS (физиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY (методы)
Анотація: Феномен “боль” представляет собой психофизиологическое явление, которое актуализируется в сознании человека в результате системной его реакции на определённые внешние и внутренние стимулы. Он обусловлен морфофункциональными нарушениями в организме человека и сопровождается изменениями его психики и поведения. В феномене “боль” различают три компонента: ноцигенный (соматогенный), нейрогенный (невропатический) и психогенный. Среди психических процессов только в эмоциях и ощущениях различают психический и физиологический компоненты. Формирование связей и отношений между их компонентами происходит на основе нейрофизиологических процессов. Эмоции и ощущения человека неразрывно связаны с соответствующими физиологическими процессами его организма, которые, в свою очередь, являются отражением определённой формы системной структурно-функциональной его организации. С точки зрения функционального системного подхода организм человека представляет собой открытую, нелинейную, самоорганизующуюся, саморегулирующуюся, самообучающуюся, перманентно развивающуюся, динамическую систему, которая существует в неразрывной связи и постоянном взаимодействии с окружающей средой. Элементами его системной структурно-функциональной организации являются определённые функциональные системы соответствующих иерархических её уровней. Одним из основных элементов функциональных систем организма человека являются регуляторные центры, деятельность которых реализует процессы их самоорганизации и саморегуляции. В функциональных системах на клеточном, тканевом, органном и организменном уровнях системной его организации регуляторными центрами являются нейронально-синаптические организации структурных образований периферической и центральной нервной системы. Нервная система организма человека интегрирует и координирует процессы чувствительности, деятельности его эффекторных структурных образований и двигательной активности соответственно условиям внутренней и внешней его среды. Осуществление ею своих функций в целом и в полной мере возможно только в неразрывной взаимосвязи и взаимоотношении, согласованном взаимодействии и взаимосодействии с эндокринной и иммунокомпетентной системами. Основой процессов интеграции и координации деятельности эффекторных, структурных образований организма человека являются способы и средства межклеточной коммуникации
Феномен “біль”– це психофізіологічне явище, яке актуалізується у свідомості людини в результаті її системної реакції на певні зовнішні та внутрішні стимули. Він зумовлений морфофункціональними порушеннями в її організмі і супроводжується змінами психіки та поведінки. У феномені “біль” розрізняють три компоненти: ноцигенний (соматогенний), нейрогенний (невропатичний) і психогенний. Серед психічних процесів тільки в емоціях і відчуттях розрізняють психічний і фізіологічний компоненти. Формування зв’язків і відношень між їх компонентами відбувається на основі нейрофізіологічних процесів. Емоції й відчуття людини нерозривно пов’язані з відповідними фізіологічними процесами її організму, які, у свою чергу, є відображенням певної форми системної структурно-функціональної його організації. З точки зору функціонального системного підходу організм людини являє собою відкриту, нелінійну, самоорганізовану, саморегульовану, що самонавчається, перманентно розвивається, динамічну систему, яка існує в нерозривному зв’язку і постійній взаємодії з навколишнім середовищем. Елементами його системної структурно-функціональної організації є певні функціональні системи відповідних ієрархічних її рівнів. Одним з основних елементів функціональних систем організму людини є регуляторні центри, діяльність яких реалізує процеси їх самоорганізації та саморегуляції. У функціональних системах на клітинному, тканинному, органному й організмовому рівнях системної його організації регуляторними центрами є нейронально-синаптичні організації структурних утворень периферичної та центральної нервової системи. Нервова система організму людини інтегрує і координує процеси чутливості, діяльності його ефекторних структурних утворень і рухової активності відповідно до умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Здійснення нею своїх функцій в цілому і повною мірою можливе тільки в нерозривному взаємозв’язку і взаємовідношенні, узгодженій взаємодії і взаємосприянні з ендокринною та імунокомпетентною системами. Основою процесів інтеграції та координації діяльності ефекторних, структурних утворень організму людини є способи і засоби міжклітинної комунікації
“Pain” is psychophysiological phenomenon, that is actualized in the mind of a person as a result of a systemic reaction to a certain external and internal stimuli. The pain is caused by morphological and functional disorders in the body and is accompanied by changes in person’s psychic state and behavior. Three components are distinguished in the phenomenon of “pain”: nocigenic (somatogenic), neurogenic (neuropathic) and psychogenic. The psychical and physiological components are distinguished only within emotions and sensations among all mental processes. The formation of connections and relationships between their components occurs on the basis of neurophysiological processes. Emotions and feelings of a person are inseparably linked with the corresponding physiological processes of the body, which, in turn, are a reflection of a certain form of the systemic structural and functional organization. From the point of view of the functional system approach, the human body is an exposed, nonlinear, self-organizing, self-regulating, self-learning, permanently evolving, dynamic system that exists in inseparable connection and constant interaction with the environment. Elements of its systemic structural and functional organization are certain functional systems of the corresponding hierarchical levels. Regulatory centers are one of the main elements of the human organism’s functional systems, their activities realize the processes of their self-organization and self-regulation. In functional systems at the cellular, tissue, organ and organism levels of its systemic organization, the regulatory centers are the neuronal-synaptic organizations of the structural formations of the peripheral and central nervous system. Nervous system of the person integrates and coordinates the processes of sensitivity, activity of its effector structure formations and motion activity, accordingly to the conditions of its internal and external environment. Realization of its functions as a whole and in full is possible only in inseparable interrelation and mutual relation, coordinated interaction and interconsistency with endocrine and immune-competent systems. The ways and means of intercellular communication are the basis for the processes of integration and coordination of the activity of effector and structural formations of the human body
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Марчук, Л. В.
Швыдюк, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.
Шифр: МУ95/2019/4/4
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2019р. т.4 N 4
Зміст:
Побережный, В. И. К вопросам основы формализации клинического мышления. Основные понятия, имеющие концептуальное значение / В. И. Побережный [та ін.]. - С.4-40. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Катилов А. В., Марчук А. В., Швыдюк О. С., Петрик И. Ю., Логвинов А. С.
Кучин, Ю. Л. Лікування періопераційного болю у пацієнтів з проксимальними переломами стегна: огляд доказових даних / Ю. Л. Кучин [та ін.]. - С.42-50. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Белка К. Ю., Токар І. А., Романенко А. М.
Кушнір, В. О. Свербіж як початок болю (частина 1) / В. О. Кушнір [та ін.]. - С.53-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дмитренко С. В., Катілов О. В., Кушнір Н. М.
Кондор, Ю. Ю. Морфологія шляхів циркуляції міжклітинної рідини головного мозку / Ю. Ю. Кондор, В. О. Тихолаз, Ю. Й. Гумінський. - С.61-70. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

18.


   
    К вопросам основы формализации клинического мышления. Основные понятия, имеющие концептуальное значение [Текст] = To the basics of clinical thinking formalization. Main terms with conceptual meaning / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2019. - Том 4, N 4. - С. 4-40. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
НАУКА -- SCIENCE (тенденции)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ФИЛОСОФСКИЕ ВОПРОСЫ МЕДИЦИНЫ -- PHILOSOPHY, MEDICAL (история)
Анотація: Состояние медицины является одной из самых актуальных научных и социально-экономических проблем человечества. На современном этапе её развития для неё как системы знаний характерны эклектизм, наличие множества контрадикций и компиляций. Такое состояние медицины обусловливается прежде всего отсутствием в медицинской научно- практической деятельности реализации представлений системной структурно-функциональной организации организма человека. Для решения этой проблемы необходимо формирование системного способа мышления на основе знания организма человека как системы. Система специальных понятий в конечном итоге формирует научное знание, которое обусловливает и опре деляет форму и соответствующий способ мышления. Знания являются отражением объективной реальности в нашем сознании, выраженным в символах формального аппарата языка
Клиническое мышление – это специализированная форма внутренней речи. Его структурными единицами являются соответствующие дефиниции, термины и понятия. Одновременно с этим они являются и его средствами и способами. Определённая группа понятий имеет концептуальное значение для становления и развития клинического мышления
Medicine’s condition is one of the most relevant scientific and socio-economic problems of the mankind. Eclecticism, presence of multiple contradictions and compilations are typical at the modern stage of it as of a knowledge system. First of all, this state of medicine is conditioned by the absence of systematic structural and functional organization of the human body in the medical scientific and practical activity. Formation of the systematic thinking on the basis of the knowledge about human body as a system is necessary for the solution of this problem. The system of special meanings forms scientific knowledge that determines the form and corresponding thinking method. Knowledge is a reflection of objective reality in our consciousness, represented in symbols of the formal language matrix
Clinical thinking – specialized form of the internal speech. Its structural units are corresponding definitions, terms and notions. At the same time they are its tools and methods. Certain group of terms has a conceptual meaning for the formation and development of clinical thinking
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Катилов, А. В.
Марчук, А. В.
Швыдюк, О. С.
Петрик, И. Ю.
Логвинов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.
Шифр: МУ95/2020/5/2
   Журнал

Pain Medicine. Медицина Болю [ТекстТекст]. - Виходить кожного кварталу
2020р. т.5 N 2
Зміст:
Дмитрієв, Д. В. Ад’юванти в медицині болю. Підбір препарату залежно від бажаного ефекту – який препарат обрати? / Д. В. Дмитрієв, Є. В. Лисак, О. А. Залецька. - С.4-14. - Бібліогр.: в кінці ст.
Побережный, В. И. Основные понятия и физико-химические явления, имеющие концептуальное значение для формирования системного клинического мышления и формализации представления о системной структурно-функциональной организации организма человека / В. И. Побережный [та ін.]. - С.15-62. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Марчук А. В., Катилов А. В., Швыдюк О. С., Логвинов А. С.
Козловська, І. Ю. Ефективність використання самостійно виготовленого гіпербаричного розчину бупівакаїну для проведення унілатеральної спінальної анестезії / І. Ю. Козловська [та ін.]. - С.63-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Козловський Ю. К., Тімохіна І. О., Захарчук Н. В.
Семененко, А. І. Нефопам гідрохлорид як компонент мультимодальної аналгезії у післяопераційному періоді / А. І. Семененко. - С.68-75. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кушнір, В. О. Свербіж як початок болю (Частина 3) / В. О. Кушнір [та ін.]. - С.76-85. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дмитренко С. В., Катілов О. В., Кушнір Η. М.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

20.


   
    Основные понятия и физико-химические явления, имеющие концептуальное значение для формирования системного клинического мышления и формализации представления о системной структурно-функциональной организации организма человека [Текст] = Basic concepts and physical-chemical phenomena, that have conceptual meaning for the formation of systemic clinical thinking and formalization of the knowledge of systemic structural-functional organization of the human’s organism / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2020. - Том 5, N 2. - С. 15-62. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (использование, методы)
ФИЗИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSICAL PHENOMENA
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING (физиология)
ПРОСТРАНСТВА ВОСПРИЯТИЕ -- SPACE PERCEPTION
ВРЕМЯ -- TIME
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: С точки зрения процессов осознания и обобщения различают комплексную, логическую и понятийную формы мышления. Понятийная форма является высшим результатом процесса взаимодействия мышления и речи. Осуществляя его, человек использует понятия - логически оформленные мысли, которые представляют собой средство отображения в мышлении единства существенных свойств, связей и отношений предметов или явлений объективной реальности. Специальные понятия, которые употребляются в науке и технике, называются терминами. Они выполняют функцию соответствующего, специального, точного обозначения предметов и явлений, их свойств и взаимодействий. Таким образом, научное знание является объективным отражением материальной действительности в нашем сознании. Определённая совокупность терминов формирует терминологическую систему, которая лежит в основе соответствующей области научного знания и обусловливает соответствующие форму и способ мышления
З точки зору процесів усвідомлення та узагальнення розрізняють комплексну, логічну і понятійну форми мислення. Понятійна форма є вищим результатом процесу взаємодії мислення і мовлення. Здійснюючи його, людина використовує поняття – логічно оформлені думки, які являють собою засіб відображення в мисленні єдності істотних властивостей, зв’язків і відношень предметів або явищ об’єктивної реальності
У статті викладено принципи пізнання і основні поняття, а також представлено короткі описи фізикохімічних явищ, які мають концептуальне значення для формування системного клінічного мислення і формалізації уявлення про системну структурно-функціональну організацію організму людини
From the point of view of perception and generalization processes there are complex, logic and conceptual forms of thinking. Its conceptual form is the highest result of interaction between thinking and speech. While realizing it, human uses the concept, which are logically formed thoughts, that are the meaning of representation in thinking of unity of meaningful features, relations of subjects or phenomena of objective reality
Principles of perception and main concepts are represented in the article along with short descriptions of physical and chemical phenomena, that have conceptual meaning for the formation of systematic clinical thinking and formalization of systemic structural-functional organization of the human’s organism
Дод.точки доступу:
Побережный, В. И.
Марчук, А. В.
Катилов, А. В.
Швыдюк, О. С.
Логвинов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)