Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Черниш, Ю. Р.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Шифр: КУ34/2020/2
Журнал

Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - Виходит раз на два місяця
2020р. N 2 . - 111.56, р.

Зміст:
Кайдашев, И. П. Гиперчувствительность к нестероидным противовоспалительным средствам: этиология, патогенез, классификация, клиническое течение и лечение / И. П. Кайдашев. - С.5-11
Зайков, С. В. Можливості використання антигістамінних препаратів під час вагітності: безпечність цетиризину / С. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило. - С.12-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
COVID-19: що необхідно знати про пандемію коронавірусної інфекції. - С.18-20
Гашинова, К. Ю. Вимірювання фракції видихуваного оксиду азоту (FeNO) при астмі: космічні технології в реальній клінічній практиці / К. Ю. Гашинова. - С.21-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зубченко, С. О. ALEX2®: нові можливості багатокомпонентного дослідження в алергології / С. О. Зубченко, С. Д. Юр’єв, В. В. Чоп’як. - С.26-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Юр’єв, С. Д. Лікування алергічних захворювань: у фокусі — алерген-специфічна імунотерапія / С. Д. Юр’єв. - С.30-34
Богомолов, А. Є. Хронічна кропив’янка: міфи та факти в практиці алерголога / А. Є. Богомолов. - С.35-39. - Бібліогр.: в кінці ст.
Санофі допомагає українцям подолати алергію. - С.40
Бронхіальна астма, що важко лікується, тяжка астма у підлітків та дорослих Кишенькове керівництво з лікування і профілактики бронхіальної астми (Global Initiative for Asthma — GINA), листопад 2019 p. - С.41-53
Bousqueta, J. Нові рекомендації ARIA для алергічного риніту за системою GRADE і доказами, отриманими в умовах рутинної клінічної практики / J. Bousqueta, H. J. Schunemannc, A. Togiasd. - С.55-60
Матеріали науково-практичної конференції алергологів Слобожанщини «Актуальні питання виявлення і лікування алергічних захворювань», (10 квітня 2020 р., м. Харків). - С.61-74
Піонтковська, О. В. Особливості гострого обструктивного бронхіту в дітей грудного віку з перинатальним ураженням центральної нервової системи / О. В. Піонтковська [та ін.]. - С.61
Інші автори: Халтуріна Т. О., Клименко В. А., Сороколат О. В., Давиденко О. В.
Джораєва, С. К. Особливості мікробіоти шкіри у хворих на хронічні дерматози / С. К. Джораєва, О. І. Олійник. - С.61
Карпушенко, Ю. В. Вікові клінічні особливості перебігу гастроінтестинальних захворювань у дітей з алергією залежно від віку / Ю. В. Карпушенко. - С.62
Клименко, В. А. Характеристика мікробіоценозу носоглотки у дітей з хронічними аденоїдитами / В. А. Клименко [та ін.]. - С.62
Інші автори: Землянський К. В., Мороз І. В., Новак А. В., Плахотна О. Н., Дмитрова Г. В.
Gonchar, M. A. Molecular sensitization profile of plant food and pollen in children with LTP syndrome / M. A. Gonchar, O. L. Logvinova, A. O. Lunina. - С.62
Klymenko, V. A. Method of evaluating a severity of atopic dermatitis using serum eotaxin level in children / V. A. Klymenko, O. M. Ashcheulov. - С.63
Klymenko, V. A. Characteristics of immune status in children with cystic fibrosis / V. A. Klymenko [та ін.]. - С.63
Інші автори: Piontkovska O. V., Drobova N. M., Pasichnyk O. V., Shelest S. S.
Synyshyn, M. Comparative analysis of components investigation of patients with allergic respiratory pathology in different regions of Ukraine / M. Synyshyn. - С.63
Yermak, O. The diagnostics of food-cross reactivity PR-10 IgE – homologous proteins in patients with pollinosis / О. Yermak [та ін.]. - С.64
Інші автори: Babadzhan V., Amer L., Hryshyna I., Moroz H., Moskalenko L.
Бабаджан, В. Д. Діагностика сенсибілізації до лідокаїну та артикаїну за допомогою визначення специфічних ІgЕ у сироватці крові та непрямого тесту дегрануляції базофілів у хворих на медикаментозну алергію / В. Д. Бабаджан [та ін.]. - С.64
Інші автори: Єрмак О. С., Амер Л. Б., Гришина І. А., Мороз Г. М., Москаленко Л. А., Ковальова А. А.
Бачу, М. І. Частота поєднання дифузного зобу та харчової алергії в дітей з йододефіцитного регіону / М. І. Бачу. - С.65
Бездітко, Т. В. Етіологічні фактори у хворих на бронхіальну астму та цукровий діабет 2-го типу / Т. В. Бездітко, Г. В. Єрьоменко, О. М. Хохуда. - С.65
Єрьоменко, Г. В. Порушення вуглеводного обміну у хворих на бронхіальну астму / Г. В. Єрьоменко, Т. С. Оспанова, Т. В. Бездітко. - С.65
Камуть, Н. В. Особливості показників рівня вітаміну D при атопічному дерматиті у дітей першого року життя / Н. В. Камуть [та ін.]. - С.66
Інші автори: Няньковська О. С., Омельяненко О. В., Никитюк С. І., Бабій Л. І.
Клименко, В. А. Бронхіальна астма з неконтрольованим перебігом у дітей / В. А. Клименко, Т. В. Ємець. - С.66
Клименко, В. А. Прогнозування тяжкого перебігу бронхіальної астми в дітей / В. А. Клименко, О. С. Кожина. - С.66-67
Кузнєцова, О. Д. Клінічні особливості алергічного риніту в дітей / О. Д. Кузнєцова, С. М. Недельська. - С.67
Кузнєцова, О. Д. Порушення сну в дітей з алергічним ринітом / О. Д. Кузнєцова, С. М. Недельська. - С.67
Литвинець, Л. Я. Роль біоелементних зрушень в діагностиці бронхіальної астми в дітей / Л. Я. Литвинець, У. Є. Литвинець-Голутяк, В. Є. Литвинець. - С.68
Макєєва, Н. І. Клінічний випадок. Синдром Омена в практиці педіатра / Н. І. Макєєва [та ін.]. - С.68
Інші автори: Одинець Ю. В., Васильченко Ю. В., Бірюкова М. К.
Макєєва, Н. І. γ-інтерферон як маркер хронічного запалення у дітей з бронхіальною астмою / Н. І. Макєєва, В. М. Малахова. - С.69
Мацюра, О. І. Особливості нутрітивного статусу в дітей з харчовою алергією: оцінка лабораторних даних і аналіз харчового щоденника / О. І. Мацюра, Л. В. Беш. - С.69
Недельська, С. М. Імунний статус у дітей з різною тяжкістю атопічного дерматиту / С. М. Недельська, Д. O. Вакула. - С.69-70
Радченко, О. М. Проблема діагностики анемічного синдрому у хворих на бронхіальну астму та хронічне обструктивне захворювання легень / О. М. Радченко, О. В. Федик. - С.70
Радченко, О. М. Медикаментозна алергія: гормональний фон, адаптаційні реакції, стан органів травлення / О. М. Радченко, О. О. Сорокопуд. - С.70-71
Радченко, О. М. Синдром запалення у хворих на бронхіальну астмупоєднану з надлишковою масою тіла / О. М. Радченко, О. Р. Слаба. - С.71
Слюзар, З. Л. Якість життя у дітей, хворих на бронхіальну астму / З. Л. Слюзар, Л. В. Беш. - С.71
Солошенко, Е. М. Новий підхід оцінки сенсибілізації до лікарських засобів / Е. М. Солошенко, Т. П. Ярмак, З. М. Шевченко. - С.71-72
Сорокман, Т. В. Особливості перебігу атопічного дерматиту в дітей з біліарною дисфункцією / Т. В. Сорокман. - С.71-72
Титуса, А. В. Особливості харчової поведінки та харчові дефіцити у школярів 1–4-х класів / А. В. Титуса, С. Л. Няньковський. - С.72-73
Троцький, Г. М. Аналіз захворюваності дихальних шляхів у дітей, що проживають у великому місті / Г. М. Троцький [та ін.]. - С.73
Інші автори: Лісний А. Є., Пакулова-Троцька Ю. В., Няньковська О. С.
Черниш, Ю. Р. Не-IgE-опосередкована гастроінтестинальна харчова алергія у дітей на грудному вигодовуванні / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова. - С.73
Черней, Н. Я. Показники ендотеліну-1 в дітей з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту та харчовою алергією / Н. Я. Черней. - С.74
Штойко, Т. В. Динамічні зміни цитокінового профілю у дітей з сезонною алергією під впливом алерген-специфічної імунотерапії / Т. В. Штойко. - С.74
Трубіцин, О. О. Організація бездротової системи збору медико-біологічних даних з використанням елементів «розумного одягу» / О. О. Трубіцин, О. Г. Аврунін. - С.74
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Черниш, Ю. Р.
Не-IgE-опосередкована гастроінтестинальна харчова алергія у дітей на грудному вигодовуванні [Текст] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 73

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ДЕТИ -- CHILD
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫЕ ГОРМОНЫ -- GASTROINTESTINAL HORMONES
Анотація: До не-IgE-опосередкованої харчової алергії (ХА) належать: білок-індукований ентероколітичний синдром (FPIES), білок-індукований алергічний проктоколіт (FPIAP), білок-індукована алергічна ентеропатія (FPE) та білок-індуковані порушення моторики (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та закрепи). Симптоми: блювання, абдомінальний дискомфорт на тлі плачу та неспокою, діарея, кров у випорожненнях, здуття живота, затримка набору ваги, закрепи, гіпоальбумінемія, залізодефіцитна анемія. Найчастіші тригери: коров’яче молоко, соя, пшениця та яйця
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЗУ27/2018/2
Журнал

Здоровье ребёнка . - Виходить 8 раз на рік
2018р. N 2

Зміст:
Антипкін, Ю. Г. Стан здоров’я дитячого населення — майбутнє країни (частина 2) / Ю. Г. Антипкін [та ін.]. - С.13-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Волосовець О. П., Майданник В. Г., Березенко В. С., Моісеєнко Р. О., Виговська О. В., Кривопустов С. П., Заболотько В. М., Аряєв М. Л., Абатуров О. Є., Крючко Т. О., Бекетова Г. В., Охотнікова О. М., Крамарьов С. О., Петренко В. І., Левицький А. Ф., Марушко Ю. В., Марушко Т. В., П’ятницький Ю. С.
Богмат, Л. Ф. Особливості порушень ліпідного спектра та компонентів системи згортання крові у дітей із коморбідними станами при ювенільному ідіопатичному артриті / Л. Ф. Богмат [та ін.]. - С.24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ніконова В. В., Шевченко Н. С., Бессонова І. М.
Пахольчук, О. П. Проспективне дослідження значимості маркерів дисфункції мукозального бар’єра для оцінки ефективності нової стратегії лікування харчової гіперчутливості в дітей / О. П. Пахольчук, С. М. Недельська. - С.33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Шадрін, О. Г. Сучасні підходи до корекції метеоризму в дітей раннього віку / О. Г. Шадрін [та ін.]. - С.38-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Марушко Т. Л., Радушинська Т. Ю., Марушко Р. В., Фисун В. М.
Вакуленко, Л. І. Ефективність нефропротекторної терапії в дітей із хронічним пієлонефритом у катамнестичному спостереженні / Л. І. Вакуленко. - С.46-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярошевская, Т. В. Значение исследования фекального кальпротектина в диагностике хронических воспалительных заболеваний кишечника у детей / Т. В. Ярошевская, Е. В. Скрябина, Н. Б. Сапа. - С.52-56. - Библиогр. в конце ст.
Лебец, И. С. Состояние здоровья и показатели стресс-регулирующих систем у детей с кардиоревматологическими заболеваниями из зоны антитеррористической операции / И. С. Лебец [та ін.]. - С.57-62. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Толмачева С. Р., Кашкалда Д. А., Никонова В. В.
Стоєва, Т. В. Особливості перебігу атопічного дерматиту у дітей за умов дисметаболізму щавлевої кислоти / Т. В. Стоєва [та ін.]. - С.63-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Решетіло Л. В., Рижикова Т. І., Прохорова С. В.
Логвинова, О. Л. Врожденная цитомегаловирусная инфекция: рекомендации ICCRG и аспекты менеджмента, находящиеся на этапе клинических испытаний / О. Л. Логвинова, Е. П. Помазуновская, О. С. Сокур. - С.68-74. - Библиогр. в конце ст.
Гончарь, М. А. Пероксисомные биогенные нарушения в спектре синдрома Цельвегера: диагностика, мониторинг и лечение согласно рекомендациям глобальной фундации пероксисомных заболеваний / М. А. Гончарь [та ін.]. - С.75-84. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Муратов Г. Р., Логвинова О. Л., Пушкарь Е. М., Помазуновская Е. П., Омельченко Е. В., Шульга Н. В., Галдина И. М., Зубко А. С., Стребуль Н. В.
Куріліна, Т. В. Церебральна авторегуляція та цереброваскулярні ураження у передчасно народжених дітей: сучасні погляди на патогенез, діагностику і превентивні стратегії / Т. В. Куріліна. - С.85-95. - Бібліогр.: в кінці ст.
Черниш, Ю. Р. Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова. - С.96-104. - Бібліогр.: в кінці ст.
Абатуров, А. Е. Подавление бактериальных факторов вирулентности как метод лечения бактериальных пневмоний / А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко. - С.105-112. - Библиогр. в конце ст.
Абатуров, А. Е. Медикаментозное управление окислительно-восстановительным состоянием организма при заболеваниях органов дыхания (часть 1) / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Т. П. Борисова. - С.113-121. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Черниш, Ю. Р.
Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії [Текст] = Modern features of the management of gastrointestinal food allergy in children / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 2. - С. 96-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4–6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). У статті розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. Існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією
Food allergy affects millions of people, reduces the quality of life, can lead to fatal consequences, it is a serious problem for society. Today, much attention is paid to the researches on the development of optimal preventive measures to reduce the prevalence of food allergy. Until recently, it was believed that it was necessary to avoid the most common food allergens during pregnancy and breastfeeding for the prevention of food allergy in children. However, there is evidence that the early impact of potential food allergy can reduce the risk of food allergy developing. No special diet during pregnancy or for the lactating mother, exclusively breastfeeding for 4–6 months. It is recommended not to avoid the introduction of solid products after 46 months of life, even for children at high risk of allergic diseases. The clinical management of food allergy includes interventions to manage acute reactions and long-term strategies to minimize the risk of further reactions (dietary modification, education and measures approaches to avoid allergens and pharmacological and non-pharmacological management strategies). The article considers approaches to the management of children with gastrointestinal food allergy. At this time, the standard measures in the management of such patients are the elimination diet, control of systemic reactions caused by food allergens. Avoid using known food triggers is the main approach to the primary treatment of immunoglobulin (Ig) E-mediated gastrointestinal food allergy. Topical glucocorticosteroids remain the first-line drugs in the treatment of eosinophilic esophagitis. There are many controversial issues of managing children with non-IgE-mediated gastrointestinal food allergy. There is a need for new researches to develop effective therapeutic and prophylactic measures for managing patients with common and complex problem such as food allergy
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЗУ27/2017/5
Журнал

Здоровье ребёнка . - Виходить 8 раз на рік
2017р. N 5

Зміст:
Пашкова, О. Є. Морфофункціональні особливості міокарда лівого шлуночка та загальних сонних артерій у дітей, хворих на муковісцидоз / О. Є. Пашкова, Г. О. Леженко. - С.7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Охотнікова, О. М. Ефективність пробіотичної терапії гастроінтестинальної форми харчової алергії в дітей / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш. - С.15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Євтушенко, В. В. Дослідження центральної та периферичної гемодинаміки в дітей із септичним шоком за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії / В. В. Євтушенко [та ін.]. - С.22-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Крамарьов С. О., Воронов О. О., Євтушенко О. М.
Абатуров, А. Е. Цефалоспорининдуцированный билиарный сладж у детей / А. Е. Абатуров [та ін.]. - С.29-32. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Бабич В. Л., Лыкова А. Э., Козачковский А. Е., Лыбенко Н. Н.
Несіна, І. М. Оцінка якості життя дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою / І. М. Несіна. - С.33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кривопустов, С. П. Оптимізація лікування дітей з інфекцією дихальних шляхів, які мають алергічний риніт / С. П. Кривопустов. - С.38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Шадрін, О. Г. Стан гепатобіліарної системи та шляхи корекції порушень при лямбліозі в дітей / О . Г. Шадрін, А. А. Ковальчук. - С.45-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Примож, Кашир. Сравнительное исследование терапевтической эквивалентности исследуемой и стандартной фиксированной комбинации 3 мг бензидамина гидрохлорида и 1 мг цетилпиридиния хлорида в лечении боли в горле, связанной с инфекциями верхних дыхательных путей / Кашир Примож. - С.51-56. - Библиогр. в конце ст.
Марушко, Ю. В. Сучасні дані щодо безпеки застосування ібупрофену в педіатричній практиці / Ю. В. Марушко, О. М. Вільянська. - С.57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Боротьба з резистентністю до протимікробних засобів: об’єднання зусиль. - С.64-66
Абатуров, А. Е. Настоящая и будущая этиологическая терапия бактериальных пневмоний 3. Разрабатываемые антибактериальные препараты / А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко. - С.67-80. - Библиогр. в конце ст.
Дитятковський, В. О. Атопічний марш у педіатрії: генотип-асоційовані механізми Частина 2. Перспективні генотип-асоційовані механізми та маркери хвороб атопічного маршу в дітей / В. О. Дитятковський. - С.81-87. - Бібліогр.: в кінці ст.
Черниш, Ю. Р. Клінічні прояви гастроінтестинальної форми харчової алергії у дітей і підходи до її діагностики / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова. - С.88-99. - Бібліогр.: в кінці ст.
Веселий, С. В. Анатомія, фізіологія, клінічні прояви та лікування перекруту яєчка в дітей (огляд літератури) / С. В. Веселий, О. І. Юдін, М. Ю. Веселий. - С.100-107. - Бібліогр.: в кінці ст.
Клименко, В. А. Клінічне спостереження дитини, хворої на муковісцидоз / В. А. Клименко [та ін.]. - С.108-112. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Пасічник О. В., Дробова Н. М., Яновська К. О.
Беш, Л. В. Досвід діагностики природженої аномалії артеріальної системи в дитини з бронхіальною обструкцією: клінічний випадок та інформаційна довідка / Л. В. Беш [та ін.]. - С.113-118. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Мацюра О. І., Яськів В. Б., Коник М. В., Петров В. Ф., Дворчин Л. В., Омельяненко О. В., Малко О. В., Пастернак О. В.
Абатуров, А. Е. Нозоспецифические особенности редокс-процессов при острых респираторных вирусных инфекциях и хронических воспалительных заболеваниях органов дыхания / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Т. П. Борисова. - С.119-124. - Бібліогр.: в кінці ст.
Абатуров, А. Е. Развитие иммунного ответа при стафилококковой пневмонии (часть 4) / А. Е. Абатуров, А. А. Никулина. - С.125-133. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Охотнікова, О. М.
Ефективність пробіотичної терапії гастроінтестинальної форми харчової алергії в дітей [Текст] = Effectiveness of probiotic therapy for gastrointestinal forms of food allergy in children / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 5. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДЕТИ -- CHILD
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Останніми роками багато досліджень зосереджені на розумінні механізмів виникнення алергічної реакції. Кишкова мікробіота бере участь у розвитку оральної толерантності, тому виникає зацікавленість у використанні пробіотиків, які сприятимуть колонізації кишечника та становленню кишкового гомеостазу, та існує потреба в дослідженнях ефективності застосування пробіотиків з метою профілактики та лікування алергічних захворювань у дітей. Мета дослідження: оцінити ефективність застосування біопрепарату, створеного на основі спороутворюючого мікроорганізму Bacillus subtilis, у комплексній терапії дітей із гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Матеріали та методи. Обстежені 34 дитини віком від 3,5 до 12 років із харчовою алергією зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту. Основна група — 18 дітей, група порівняння — 16 дітей. Діти основної групи додатково отримували споровий пробіотик на основі Bacillus subtilis по 1 дозі 2 рази на день протягом 20 днів. Ефективність терапії оцінювалась за швидкістю й повнотою згасання гастроінтестинальних симптомів та проявів коморбідної алергічної патології. Результати. У пацієнтів основної групи згасання симптоматики з боку шлунково-кишкового тракту та симптомів супутньої алергічної патології відзначалося швидше, ніж у пацієнтів групи порівняння. Через 10 днів використання спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis відмічалося поступове зниження рівня специфічних IgE як до харчових, так і до інгаляційних алергенів на 25–30 % у дітей, які отримували комплексну терапію, а через 21 добу — на 35–40 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень у всіх дітей були виявлені зміни за рахунок дефіциту біфідо- і лактобактерій, збільшення кількості умовно-патогенної флори і змін її видового співвідношення. При повторному дослідженні калу на дисбактеріоз у дітей основної групи нормалізація мікробіоценозу кишечника відзначалася в 78 % випадків. Споровий пробіотик на основі Bacillus subtilis добре переносився всіма пацієнтами без будь-яких ускладнень. У подальші 3 місяці абдомінального болю та порушень із боку випорожнень у 83,33 % пацієнтів основної групи не спостерігалося, а в дітей групи порівняння продовжували відзначатися епізоди абдомінального болю та порушень випорожнень. Протягом 3-тижневого курсу застосування спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis відзначалося помірне покращання клінічної симптоматики коморбідної патології — алергічного риніту та атопічного дерматиту, а загострень бронхіальної астми не було зовсім на противагу групі порівняння, у якій не відзначалося суттєвої позитивної клінічної динаміки коморбідних захворювань. Висновки. Застосування спорового пробіотика на основі Bacillus subtilis у комплексній терапії дітей з гастроінтестинальною формою харчової алергії сприяє швидкому регресу клінічних проявів з боку шлунково-кишкового тракту та покращанню загального стану хворих
Intestinal microbiota is involved in the development of oral tolerance. Therefore, there is interest in using probiotics that will contribute to colonization of the intestine, as well as to the development of intestinal homeostasis. There is also a need for studies on the effectiveness of probiotics for the prevention and treatment of allergic diseases in children. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of using biopreparation created on the basis of the spore-forming microorganism Bacillus subtilis in the comprehensive therapy of children with gastrointestinal symptoms of food allergy. Materials and methods. We examined 34 children aged 3.5 to 12 years with food allergies with gastrointestinal complaints. The main group included 18 children, the comparison group consisted of 16 patients. Children of the main group in addition to basic therapy received probiotic on the basis of Bacillus subtilis (1 dose 2 times a day for 20 days). The effectiveness of therapy was assessed by the rate and completeness of reduction of gastrointestinal symptoms and manifestations of comorbid allergic pathology. Results. In patients of the main group, the reduction of gastrointestinal symptoms and symptoms of comorbid allergic pathology was faster. A gradual decrease in the level of specific IgE to food and inhalant allergens by 25–30 % was noted after 10 days of using comprehensive treatment, and by 35–40 % — in 21 days after taking the probiotic based on Bacillus subtilis. All children had changes in the bacteriological examination of the stool (the lack of bifido- and lactobacilli, an increase in the number and changes in the species ratio of the opportunistic flora). Normalization of the intestinal microbiocenosis was noted in 78 % of cases after repeated bacteriological study of stool in children of the main group. After taking the probiotic based on Bacillus subtilis, there were no complications or side effects in all patients, while episodes of abdominal pain and stool disorders were observed in children of the comparison group. There was a moderate improvement in the clinical symptoms of comorbid allergic pathology (allergic rhinitis, atopic dermatitis, bronchial asthma) during the 3-week course of using probiotic on the basis of Bacillus subtilis. Conclusions. The administration of the probiotic based on Bacillus subtilis in the comprehensive therapy of children with gastrointestinal form of food allergy promotes rapid regression of gastrointestinal manifestations and improves general condition of patients
Дод.точки доступу:
Черниш, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черниш, Ю. Р.
Клінічні прояви гастроінтестинальної форми харчової алергії у дітей і підходи до її діагностики [Текст] = Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children and approaches to its diagnosis / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 5. - С. 88-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення
Gastrointestinal food allergy is caused by the development of allergic inflammation in the mucosa of the gastrointestinal tract. The mechanisms of this inflammation are immunogflobulin E (IgE)-mediated (oral allergic syndrome, immediate gastrointestinal hypersensitivity), non-IgE-mediated (protein-induced enterocolitis syndrome, protein-induced enteropathy, protein-induced allergic proctocolitis) and mixed IgE- and non-IgE-mediated reactions (eosinophilic esophagitis, eosinophilic gastritis and eosinophilic gastroenteritis). Gastrointestinal manifestations of food allergy are also combined with symptoms of atopic diseases, more often with atopic dermatitis, urticaria and angioedema. Clinical manifestations of allergic lesions of the gastrointestinal tract are different and non-specific. Common signs of gastrointestinal allergy include: vomiting (occurs from a few minutes to 4–6 hours after eating); сolic (immediately or several hours after eating); constipation; diarrhea; refusal of food (from a specific product or complete refusal to eat); abdominal pain; flatulence, the presence of mucus and eosinophils in the stool; poor appetite; headache. Differential diagnosis of gastrointestinal food allergy should be carried out with diseases such as disease and abnormalities in the development of the digestive system, mental and metabolic disorders, intoxications, infectious diseases, pancreatic endocrine gland failure, celiac disease, cystic fibrosis, immunodeficiencies, disaccharidic insufficiency, side effects of medications, endocrine pathology, irritable bowel syndrome. Methods for diagnosing gastrointestinal allergy, which currently exist, are limited and imperfect. This requires further scientific researches aimed at timely detection of this pathology, prevention in genetically predisposed children, development of optimal diagnostic algorithms, prevention of the progression of clinical manifestations, the choice of individual diet therapy and adequate medication. The literature review presents modern views on the diagnosis of gastrointestinal food allergy in children. The article details clinical manifestations and diagnostic approaches to certain types of gastrointestinal allergy depending on the mechanism of their occurrence
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЗУ27/2017/7
Журнал

Здоровье ребёнка . - Виходить 8 раз на рік
2017р. N 7

Зміст:
Пахольчук, О. П. Вікові особливості IgE-залежної гіперчутливості до харчових продуктів у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- і патч-тестування / О. П. Пахольчук, С. М. Недельська. - С.9-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сорокман, Т. В. Вікова динаміка рівня алергенспецифічного IgE в дітей із харчовою алергією та патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту / Т. В. Сорокман [та ін.]. - С.14-18. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сокольник С. В., Макарова О. В., Лозюк І. Я.
Борисова, Т. П. Эффективность применения препарата Канефрон® H в лечении детей с вторичной гипероксалурией / Т. П. Борисова. - С.21-26. - Библиогр. в конце ст.
Охотнікова, О. М. Можливості сучасної ентеросорбції в терапії дітей із синдромом ендогенної інтоксикації на тлі алергічних дерматозів / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш. - С.27-34. - Бібліогр.: в кінці ст.
Uranic, Natasa. Эффективность и безопасность препарата Гербион сироп плюща у пациентов с кашлем при остром бронхите / Natasa Uranic, Breda Barbic—Zagar. - С.37-42. - Библиогр. в конце ст.
Овчаренко, Л. С. Влияние психоэмоционального перенапряжения у детей младшего школьного возраста на частоту рекуррентных заболеваний респираторного тракта и функциональное состояние миокарда / Л. С. Овчаренко, Д. Н. Шелудько, А. А. Вертегел. - С.43-50. - Библиогр. в конце ст.
Лемко, О. І. Вплив відновлювального лікування на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями / О. І. Лемко [та ін.]. - С.53-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Лукащук С. В., Вантюх Н. В., Попадинець М. І.
Няньковський, С. Л. Стан здоров’я юних спортсменів-вихованців училища фізичної культури / С. Л. Няньковський, О. Б. Пластунова. - С.60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пічкур, Н. О. Особливості клініко-лабораторної діагностики хвороби Помпе у дітей / Н. О. Пічкур [та ін.]. - С.68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ольхович Н. В., Іванова Т. П., Самоненко Н. В.
Рада експертів «Дитяча гастроентерологія та нутриціологія» (11 жовтня 2017 р., м. Київ). - С.79-80
Молочек, Ю. А. Современные подходы к диагностике и лечению тонзиллофарингитов (обзор международных руководств) / Ю. А. Молочек. - С.81-88. - Библиогр. в конце ст.
Бекетова, Г. В. Комбінована мукоактивна терапія кашлю в дітей / Г. В. Бекетова, О. В. Солдатова. - С.89-96. - Бібліогр.: в кінці ст.
Беш, Л. В. Можливості фітотерапії в лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей: прості відповіді на запитання щоденної педіатричної практики / Л. В. Беш, О. І. Мацюра. - С.99-102. - Бібліогр.: в кінці ст.
Абатуров, А. Е. Роль пробиотиков в формировании микрофлоры у детей, вскармливаемых искусственными смесями / А. Е. Абатуров. - С.103-110. - Библиогр. в конце ст.
Беш, Л. В. Оральні провокаційні проби в педіатрії: показання, ризики та власний досвід / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, В. П. Бобик. - С.111-116. - Бібліогр.: в кінці ст.
Логвінова, О. Л. Що необхідно знати педіатру про селективний дефіцит IgA (update 2017) / О. Л. Логвінова, М. О. Гончарь, О. П. Помазуновська. - С.117-123. - Бібліогр.: в кінці ст.
Абатуров, А. Е. Потенциальное значение бактериоцинов при этиологическом лечении инфекционных заболеваний респираторного тракта / А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко. - С.124-131. - Библиогр. в конце ст.
Гончарь, М. О. Бронхолегенева дисплазія у дітей: сучасна діагностика, наслідки та їх лікування (update 2017) / М. О. Гончарь [та ін.]. - С.132-140. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сенаторова Г. С., Логвінова О. Л., Муратов Г. Р.
Бадогіна, Л. П. Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку / Л. П. Бадогіна [та ін.]. - С.141-145. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Оболонська О. Ю., Кондратьєв В. О., Ширикіна М. В.
Каримджанов, И. А. Хроническая болезнь почек у детей (обзор литературы) / И. А. Каримджанов, Н. А. Исраилова. - С.146-154. - Библиогр. в конце ст.
Абатуров, О. Є. Роль мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи / О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич. - С.155-161. - Бібліогр.: в кінці ст.
Абатуров, А. Е. Нозоспецифические особенности редокс-процессов при муковисцидозе / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, А. Е. Худяков. - С.162-166
Абатуров, А. Е. Развитие иммунного ответа при стафилококковой пневмонии (часть 6) / А. Е. Абатуров, А. А. Никулина. - С.167-178
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Охотнікова, О. М.
Можливості сучасної ентеросорбції в терапії дітей із синдромом ендогенної інтоксикації на тлі алергічних дерматозів [Текст] = Possibilities of current enterosorption in the treatment of children with endogenous intoxication syndrome against allergic dermatoses / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 7. - С. 27-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Апсорбин саше--тер прим

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕТИ -- CHILD
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (патофизиология, этиология)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (осложнения, патофизиология, этиология)
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті узагальнено дані літератури щодо характеристики синдрому ендогенної інтоксикації, критичною ланкою якого є дисфункції мікробіоценозу й кишкового бар’єра. Лікування сучасними ентеросорбентами набуває особливого значення практично при будь-яких гострих і хронічних захворюваннях, що супроводжуються ендотоксемією. Рекомендація щодо необхідності використання ентеросорбентів залишається найактуальнішою завдяки їх ефективності, безпечності та широкій доступності. Серед ентеросорбентів природного походження варто звернути увагу на смектит діоектаедричний (діосмектит), що давно й успішно застосовується в клінічній практиці. Головна його властивість — відновлення мікробіоценозу й бар’єрної функції кишечника, причому з переконливою доказовою базою ефективності й безпеки. Узагальнено також дані літератури щодо ефективності ентеросорбентів при лікуванні пацієнтів із захворюваннями, що перебігають із формуванням ендотоксемії. Наведено сучасні дані щодо механізмів дії, досвіду клінічного застосування та перспектив використання діосмектиту. Діосмектит має адсорбційні властивості щодо бактерій, токсинів, вірусів та речовин, що індукують діарею й пошкоджують слизовий бар’єр. Діосмектит також змінює реологічні властивості слизової оболонки, інгібує муколітичні та запальні процеси, нормалізує моторику травного каналу. Клінічним наслідком зазначених механізмів дії діосмектиту є цитопротекція, зменшення частоти, нормалізація об’єму та консистенції випорожнень при кишкових інфекціях, а також зниження інтенсивності або зникнення абдомінального болю, печії, диспептичних явищ та інтоксикаційних проявів, що прискорює лікування інших захворювань, які супроводжуються синдромом ендотоксемії. Обґрунтовано доцільність використання ентеросорбентів при алергічних дерматозах у дітей. Наведено власний досвід визначення ефективності застосування діосмектиту (Апсорбіну саше) у дітей раннього віку з атопічним дерматитом та кропив’янкою, які переконливо довели його значний ефект, що проявлявся скороченням тривалості гострого періоду цих захворювань, зниженням рівня специфічного ІgE, покращанням стану органів травлення (у тому числі зниженням дисбактеріозу при синдромі надлишкового бактеріального росту)
The article summarizes the literature data on the characteristics of endogenous intoxication syndrome, the critical link of which is dysfunction of microbiocenosis and intestinal barrier. Treatment with current enterosorbents is of particular importance in almost all acute and chronic diseases associated with endotoxemia. The need for use of enterosorbents remains the most urgent recommendation due to their effectiveness, safety and broad availability. Among enterosorbents of natural origin, attention should be paid to dioctahedral smectite (diosmectite), which has long been successfully used in clinical practice. Its main property is the restoration of microbiocenosis and intestinal barrier function, with a convincing evidence base of efficiency and safety. There is also generalized data on the efficacy of enterosorbents in the treatment of patients with diseases that go with the formation of endotoxemia. Modern data are presented on the mechanisms of action, clinical experience and prospects for the use of diosmectite. Diosmectite has adsorption properties toward bacteria, toxins, viruses and substances that induce diarrhea and damage the mucosal barrier. Diosmectite also changes the rheological properties of the mucous membrane, inhibits mucolytic and inflammatory processes, normalizes the motility of the digestive canal. The clinical consequence of these mechanisms of diosmectite action is cytoprotection, reduction of frequency, normalization of volume and consistency of stool in intestinal infections, as well as decrease in the intensity or disappearance of abdominal pain, heartburn, dyspeptic phenomena and intoxication manifestations, which accelerates the term of treatment of other diseases associated with endotoxemia syndrome. The expediency of use of enterosorbents in allergic dermatoses in children is substantiated. The results are presented of our own experience in determining the effectiveness of diosmectite (Apsorbin Sachet) in infants with atopic dermatitis and urticaria, which convincingly proved its significant effect as a reduction in the duration of the acute period of these diseases, a decrease in the level of specific IgE, improvement of the state of the digestive system (including reduction of dysbiosis in bacterial overgrowth syndrome)
Дод.точки доступу:
Черниш, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)